Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття



Скачати 230.55 Kb.
Дата конвертації20.02.2017
Розмір230.55 Kb.
ТипМетодичні вказівки

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І.Пирогова
"Затверджено"

на методичній нараді

кафедри стоматології дитячого віку

Завідувач кафедри

доц. Філімонов Ю.В.


" " 20 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ




Навчальна дисципліна

Профілактика стоматологічних захворювань

Модуль №

1

Змістовний модуль №

1

Тема заняття

10 Структура і біологічні властивості емалі та дентину. Дозрівання емалі після прорізування зуба.

Курс

3

Факультет

Підготував

стоматологічний

Ас.Соцький О.М.

Вінниця 2012
1. Актуальність теми:
Для кращого розуміння студентами профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів студенту необхідно знати структуру та біологічні властивості емалі, стан твердих тканин зуба в віковому аспекті до та після прорізування.
2. Конкретні цілі:

1) Знати структуру емалі;

2) Знати біологічні властивості емалі;

3) Знати алгоритми мінералізації емалі до та після прорізування;

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Анатомія



Знати строки прорізування зубів, анатомічну будову зубів

Біохімія



Знати біохімічну будову твердих тканин зубу

Гістологія





Знати гістологічну будову твердих тканин зубу


4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.
1) Знати структуру емалі;

2) Знати структуру дентину;

3) Знати біологічні властивості емалі;

4) Знати біологічні властивості дентину;

5) Знати етапи дозрівання емалі до прорізування;

6) Знати етапи дозрівання емалі після прорізування;



4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:


Термін

Визначення

Емаль

Це найтвердіша тканина людського організму, яка вкриває коронку та шийку зуба. Вона розташована поверх дентину, з яким тісно зв’язана структурно та функціонально


Дентин

Це мінералізована тканина зубу, яка утворює його основну масу та форму



4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Що таке емаль зубу?

2. Назвіть складові емалі зубу.

3. Який мінеральний склад емалі зубу?

4. Що таке емалеві призми?

5. Що таке неонатальна лінія?

6. Що таке полоси Гунтера - Шрегера?

7. Що таке лінії Ретціуса?

8. Що так емалеві пластинки та пучки?

9. Що таке дентин зуба?

10. Що таке дентині канальці?

11. Що таке предентин?

12. Що таке репаративний дентин?



13. Що таке склерозований дентин?

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
1. Вивчити наочний матеріал та визначити ступінь мінералізації твердих тканин зубу.

5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.




Етапи заняття


Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання




Підготовчий етап

15хв

практичні

підручники.

1.1

Організаційні







питання.




завдання,ситуаційні задачі, усне опитування за стандартизованими переліками питань.

посібники, методичні рекомендації.

1.2

Формування мотивації.

1.3

Контроль початкового рівня підготовки.

2.

Основний етап

55хв

3.

Заключний етап

20 хв

тестові завдання

тестові завдання

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки.




3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття.



Зміст теми:
Емаль – найтвердіша тканина людського організму, яка покриває коронку та шийку зуба. Вона розташована поверх дентину, з яким тісно пов’язана структурно і функціонально, як у процесі розвитку зуба, так і після завершення його формування.

Емаль містить 95% мінеральних речовин, 1,2% - органічних, 3,8% - води, як такої що зв’язана з кристалами так і вільної. Колір емалі залежить від її товщини та прозорості. Там де шар емалі тонкий, зуб здається жовтуватим, тому що просвічує дентин. Ділянки гіпомінералізованої емалі виглядають менш прозорими, ніж оточуюча емаль. Саме тому тимчасові зуби виглядають білішими, ніж постійні.

Емаль не містить клітин і не здатна регенерувати в разі пошкодження, про те в ній постійно відбувається обмін іонів, які надходять із слини та дентину.

Емаль проникна в обох напрямках, найменшу проникність мають зовнішні шари, найбільшу – внутрішні.

Емаль складається з емалевих призм, міжпризмової речовини і покрита кутикулою.

Емалеві призми – це основні структурно-функціональні одиниці емалі. Вони проходять пучками через всю товщу емалі, розташовані переважно перпендикулярно до емалево-дентинового сполучення, вигнуті у вигляді букви S. Діаметр їх становить 3 – 5 мкм. Емалеві призми складаються із щільно укладених кристалів переважно гідроксиапатиту. Зустрічаються й інші види молекул. Кожний кристал покритий гідратною оболонкою завтовшки близько 1 нм. Між кристалами є мікропростори, заповнені емалевою рідиною, що є носієм молекул та іонів. Органічний матрикс зберігається у вигляді дуже тонкої тримірної білкової сітки, волокна якої розташовані між кристалами.

Призми характеризуються чергуванням світлих і темних смуг з інтервалом 4 мкм, що відображають добову періодичність формування емалі.

На поздовжніх шліфах емалі одні ділянки розташовані вздовж, інші – поперек. Чергування цих зон зумовлює появу світлих і темних смужок завширшки 100 мкм, перпендикулярних до поверхні емалі. Ці смужки називаються смужками Гунтера – Шрегера. Лінії Реціуса на повздовжніх шліфах знаходяться у вигляді симетричних арок, що йдуть косо від поверхні емалі до емалево – дентинного сполучення. На поперечних зрізах емалі вони нагадають кільця росту на стовбурах дерев. Лінії Реціуса є ростовими лініями емалі, їх пов’язують із періодичністю процесів звапнування емалі.

Неонатальна лінія – це ростова лінія емалі у вигляді темної смуги, що поділяє емаль, утворену до і після народження.

Емалеві пластинки і пучки – це ділянки емалі з недостатньо мінералізованими емалевими призмами і міжпризмовою речовиною. Вони ідуть від поверхні вглиб емалі і можуть сягати емалево – дентинного сполучення. Їх багато в ділянці шийки зуба.


Дентин — це звапнована тканина зуба, що утворює його основну масу і визначає його форму.

Дентин має світло-жовте забарвлення; він твердіший за кістку та цемент, проте у 4-5 разів м'якший за емаль. Зрілий дентин містить 70 % неорганічних речовин (переважно у вигляді фосфорнокислих солей кальцію та магнію), 20 % органічних (колаген І типу) та 10 % води.

Дентин міститься в коронці, шийці та корені зуба. Разом із пре-дентином дентин утворює стінки пультової камери. У ній розташована пульпа зуба, яка ембріологічне, структурно і функціонально утворює з дентином єдиний комплекс, тому що дентин виробляється клітинами пульпи — одонтобластами — і містить їх відростки, що містяться в дентинних трубочках. Завдяки безперервній діяльності одонтобластів відкладення дентину відбувається протягом усього життя і у вигляді захисної реакції посилюється в разі пошкодження зуба .

Дентин кореня утворює стінку кореневого канала, який відкри-вається на верхівці одним або юлькома апікальними отворами, що зв'язують пульпу з перюдонтом. Цей зв'язок часто здійснюється і через додаткові канали, які пронизують дентин кореня. Додаткові канали виявляються у 20-30 % постійних зубів, вони найхарактерніші для премолярів (близько 55 %). У тимчасових зубах частота додаткових каналів складає 70 %. У молярах дуже типовим є їх розташування в міжкореневому дентині, що утворює дно пульпової камери.

Дентин складається із пучків колагенових волокон, звапнованої міжклітинної речовини, пронизаної дентинними канальцями, що містять відростки одонтобластів — відростки Томса. Між канальцями розташований інтертубулярний дентин. Дентинні канальці мають діаметр 1 -4 мкм. Основна речовина дентину має фібрилярну структуру, складається з колагенових волокон та однорідної склеюючої речовини.

Розташування волокон різне в різних відділах дентину. Відповідно виділяють два шари дентину: зовнішній (плащовий) і внутрішній (припульповий). У зовнішньому шарі переважають колагенові волокна, що прямують у радіальному напрямку (волокна Корфа), у внутрішньому вони мають тангенціальній напрямок (волокна Ебнера). У дентині спостерігаються прояви ритмічності росту у вигляді ліній Оуена, хід яких паралельний до волокон Ебнера. Лінії Оуена відповідають періодами спокою в діяльності дентинобластів, їх виникнення співпадає в часі з періодами неповного звапнування дентину і утворення в цих ділянках дуже дрібних штерглобулярних просторів. Такий інтерглобулярний дентин розташований переважно в зовнішній третині коронки паралельно дентинно-емалевому сполученню. Він містить незвапновані колагенові волокна. У разі порушення мінералізації дентину (у зв'язку з D-пповітамінозом, недостатністю кальцитоншу або при флюорозі) обсяг інтерглобулярного дентину значно збільшується.

Дентинні канальці — це тонкі трубочки, що поступово звужуються у зовнішньому напрямку і радіальне пронизують дентин від пульпи до його периферії (дентинно-емалевої межі в коронці і цементно-дентинної межі в корені). За нормальних умов дентинні канальці повністю заповнені волокнами Томса. У товщі дентину канальці розгалужуються, віддають бічні відростки, які аностомозують між собою, що особливо помітно в ділянці емалево-дентинного сполучення. Функція волокон Томса полягає в живленні речовини дентину і постачанні його мінеральними солями. Щільність розташування дентинних канальців значно більша на поверхні пульпи (45—76 тис/мм2), ніж біля емалево-дентинного сполучення (15-20 тис/мм2). При цьому відносний об'єм, що його займають ден-тинні канальці, становить відповідно ЗО і 4 % дентину. У корені зуба щільність дентинних канальців у апікальному напрямку зменшується майже в 5 разів.

Завдяки значній кількості дентинних канальців дентин, незважаючи на свою щільність, володіє високою проникністю. Це має суттєве клінічне значення, зумовлюючи швидку реакцію пульпи іга по-шкодження дентину. При карієсі дентинні канальці є шляхами про-никнення мікроорганізмів.

Окрім відростка одонтобласта, у дентинному канальці містяться нервові волокна, незвапновані колагенові фібрили і дентинна рідина. Саме з переміщенням цієї рідини пов'язують чутливість дентину (так звана гідродинамічна гіпотеза чутливості дентину). Згідно із цією гіпотезою, різні впливи на дентинні канальці (температурні, механічні, висушування тощо) зумовлюють швидкі ударні переміщення дентинної рідини, що спричиняє подразнення вільних нервових закінченьу пульпі.

Перитубулярний дентин — це дентин, що безпосередньо оточує кожну дентинну трубочку і утворює її стінку.

Він характеризується підвищеним вмістом (на 40 %) мінеральних речовин порівняно з тим, що заповнює простори між трубочками. При демінералізації дентину внаслідок карієсу перитубулярний дентин руйнується в першу чергу. Це призводить до розширення канальців і підвищення проникності дентину.

Інтертубулярний дентин — це дентин, розташований між дентинними трубочками. Він представлений звапнованими колагеновими волокнами діаметром 50—200 нм.

Предентин — це внутрішня, найближча до пульпи частина припульпового дентину, який прилягає безпосередньо до шару одонтобластів. У нормі ця ділянка дентину не звапновується і є місцем постійного його росту. Ріст дентину не припиняється і в дорослої людини.

Гістологічна будова твердих тканин тимчасових і постійних зубів

ни, тому спостерігається поступове звуження пульпової порожнини. Дентин, що утворюється у сформованому зубі після прорізування, називається вторинним дентином. Вторинний дентин утворюється повільніше, ніж первинний. Розташування дентинних канальців і колагенових фібрил у ньому менш упорядковане, ступінь мінералізації вторинного дентину нижчий. Відкладення вторинного дентину відбувається нерівномірно: найбільше його утворюється в бокових стінках і склепінні пульпової камери, а в багатокореневих зубах — в її дні. Унаслідок відкладення вторинного дентину форма пульпової камери поступово змінюється: згладжуються роги пульпи, об'єм її зменшується. Швидкість утворення вторинного дентину з віком упо-вільнюється.

Замісний дентин (репаративний, ірегулярний, третинний) утворюється у відповідь на дію подразників. На відміну від первинного і вторинного дентину, що розміщуються вздовж всієї пульповодентинної межі, третинний формується локально — лише тими клітинами пульпи, які безпосередньо реагують на подразник. Він може утво-ритися в будь-якому місці стінки пульпової камери, але найчастіше — в ділянці рогів пульпи. Кількість і структура замісного дентину за-лежать від природи, інтенсивності і тривалості впливу. Він, як пра-вило, характеризується відсутністю дентинних канальців, нерівно-мірною та слабкою мінералізацією, різноманітними включеннями.

Склерозований дентин (прозорий) утворюється внаслідок про-гресивного відкладення перитубулярного дентину в дентинних тру-бочках, що спричиняє їх поступове звуження та облітерацію. Ці зміни можуть бути пов'язані з природним процесом старіння або виникати під дією різноманітних патологічних процесів, наприклад, карієсу, стирання. Унаслідок відкладення солей вапна в дентинних каналь-цях показники заломлення світла канальців та основної речовини вирівнюються і такі ділянки під мікроскопом здаються прозорими. Тому такий дентин отримав назву прозорого, або склерозованого. Склеро-зування дентину зменшує його проникність, воно може подовжити період життєздатності пульпи і тому вважається своєрідною захисною реакцією.

Якщо внаслідок патологічного процесу частина дентинобластів з відростками гине, внутрішні юнці канальців заповнюються ірегу-лярним (замісним) дентином, а самі канальці внаслідок розпаду їх вмісту — повітрям. Такі канальці на шліфах під час спостереження в прохідному світлі видаються чорними. Вони названі "мертвими трактами" дентину і відповідають ділянкам із зниженою чутливістю.

Дентину в тимчасовому зубі менше, ніж у постійному; його товщина зменшена приблизно удвічі. Це пов'язано з меншою тривалістю його утворення і, можливо, з коротшим періодом функціонування тимчасового зуба. По кольору дентин тимчасових зубів світліший, ніж постійних, він менше звапнований, м'якший, легше препарується. Дентин, що утворився внутрішньоутробно, більш однорідний, що, можливо, пов'язано з рівномірністю його звапнування в цей період. Швидкість утворення вторинного та замісного дентину в тимчасових зубах вища. Проте перитубулярний дентин майже відсутній, дентинні трубочки широкі і не піддаються склерозуванню.

У розвитку зуба можна виділити період внутрищелепного розвитку (містить у собі утворення органічної матриці й початок мінералізації) і період розвитку зуба після прорізування. Мінеральні солі починають відкладатися в органічну матрицю емалі тимчасових зубів уже з 5-го місяця вагітності.

Процес відкладення мінеральних солей в органічній матриці емалі зуба називається мінералізацією.

В мінералізації емалі виділяють дві фази:

1. первинна мінералізація (відбувається в внутрищелепному періоді розвитку зуба)

2. вторинна мінералізація (дозрівання емалі) - відбувається після прорізування зуба протягом 3 - 5 років.

Під дозріванням емалі мається на увазі збільшення в ній змісту Ca, F, P і інших мінеральних компонентів і вдосконалення структури емалі. Особливо інтенсивно процеси дозрівання емалі відбуваються в перші 12 місяців після прорізування зубів у порожнині рота за рахунок надходження мінеральних речовин зі слини.

На формування зубів можуть впливати різні чинники, як загального, так і місцевого характеру.



Чинники, що впливають на формування та мінералізацію зубів

Загальні

Місцеві

1. Хвороби вагітної.

2. Шкідливі звички вагітної (вживання алкоголю, паління, наркотики).

3. Хвороби дитини.

4. Спадковість.

5. Кількісний вміст фтору в питній воді.

6. Збалансованість харчування.



1.Надмірне вживання легкозасвоюваних вуглеводів

2. Якісний і кількісний склад слини.

3. Гігієнічний стан порожнини рота.

4. Ортодонтична патологія.




Чинники, що впливають на формування зубів, можуть дещо відрізнятися для зубів тимчасового та постійного прикусу.

Періоди розвитку тимчасових зубів:

1. Внутрищелепного розвитку (з 6-того тижня вагітності).

2. Прорізування зубів і формування кореня.

3. Стабілізації.

4. Резорбції кореня.

Терміни розвитку тимчасових зубів

Зуби

Початок мінералізації

Період прорізування

Завершення формування кореня

Початок розсмоктування кореня

I

5 міс.ембріон. розвитку

6 - 8 міс.


1,5-2 роки

4 роки

II

5 міс.ембріон. розвитку

8 - 12 міс.

2 роки

5 років

III

6 міс.ембріон. розвитку

16 - 20 міс.

2,5-3 роки

8 років


IV

5 міс.ембріон. розвитку

12 - 16 міс.

3,5-4 років

7 років

V

6 міс.ембріон. розвитку

20 - 30 міс

4,5-5 років

8 років

Внутрищелепний період є найважливішим у формуванні зубощелепної системи. На 6 - 10 тижні вагітності утворюються зачатки всіх тимчасових зубів. Після утворення дентину й емалі з 5 міс. вагітності починається мінералізація зачатків 1-го й 2-го зубів, а з 7міс. вагітності - 3-го, 4-го, 5-го, зубів і завершується після народження дитини.

Вади твердих тканин тимчасових зубів, що локалізуються в пришийковій ділянці різців, в області ріжучих поверхонь іклів і вестибулярної поверхні молярів, виникають під впливом екстремальних факторів у розвитку новонародженої дитини в перші місяці життя.

Патологія тимчасових різців, ізольована від патології молярів, виникає у випадку патологічного впливу на зачаток, що формується, в період до 17 тижнів вагітності.

Патологічні фактори, що впливають на формування тимчасових зубів, в період після 17 тижнів вагітності, здатні обумовити розвиток пороків тільки в тимчасових молярах.

Тимчасові різці,у яких до цього часу звапнено ріжуча частина й прилеглі до неї тканини ,можуть не підпадати під вплив цього патологічного процесу.

Несприятливі чинники діючі після 24 тижнів вагітності, порушують процеси формування й мінералізації одночасно різців і молярів, але локалізація цих порушень буде відповідати середній третині вестибулярної поверхні різців і ріжучої поверхні іклів. Антенатальная патологія тимчасових молярів локалізується на буграх та прилеглих до них вестибулярних поверхонь коронок.

Формування зачатків постійних зубів починається з 5 - го міс. вагітності й триває до 5 - го року життя дитини. У процесі розвитку й формування постійних зубів виділяють чотири періоди:

1. Внутрищелепного розвитку (з 5 - го міс. вагітності)

2. Прорізування (з 6-ти років до 12 - 13-ти років)

3. Формування кореня і періодонта

4. Період сформованого кореня й періодонта.



Терміни розвитку постійних зубів

Назва періода

Зуби




1

2

3

4

5

6

7

Закладка фолікула

8міс. в/щ розв.

8міс. в/щ розв.

8міс. в/щ розв.

2 роки

3 роки

5-6міс в/щ разв.

2,5 року

Початок мінералізації

3-4 міс.

3-4 міс.

4-5міс.

1,5-2 роки

3-3,5 року

9міс. в/щ розв.

3 роки

Закінчення внутрішньощелепного формування коронки

4-5 років

4-5 років

6-7 років

5-6 років

6-7 років

2,5-3 роки

7-8 років

Прорізування

6-8 років

7-9 років

10-12 років

9-11 років

10-12 років

5-7 років

12-14 років

Закінчення формування коренів

9-10 років

10-11 років

12-15 років

12 -13 років

12-14 років

10 років

14-16 років

Чинники, що впливають на формування та мінералізацію постійних зубів

Періоди

Фактори ризику

1-й період внутришньощелепного розвитку

(Закладка, первинна мінералізація)

2-й, 3-й і 4-й періоди - прорізування, вторинної мінералізації, формування коренів, сформованого кореня і періодонта


  • хвороби жінки в другій половині вагітності, захворювання шлунково-кишкового тракту;

  • токсикози другої половини вагітності;

  • шкідливі звички вагітної (вживання алкоголю, куріння, наркотиків);

  • гострі та хронічні хвороби дитини (пневмонія, дисбактеріоз, хвороби обміну несприятливі спадкові фактори;

  • прийом антибіотиків і інших препаратів;

  • нераціональне харчування;

  • недостатній вміст фториду у воді.

  • наявність хронічних захворювань у дитини;

  • недостатня кількість слини;

  • властивість слини (низький рН, висока в'язкість);

  • порушення розвитку твердих тканин зубів;

  • незадовільна гігієна порожнини рота;

  • ортодонтична патологія;

  • використання ортодонтичної апаратури;

  • надмірне вживання вуглеводів.




Якщо патологічні чинники виявилися в першій половині вагітності то вражаються переважно тимчасові зуби, якщо в другій-то постійні . Якщо в другій половині першого року життя дитина часто хворіла на бронхіт, пневмонію, диспептичні розлади, дисбактеріоз, дизентерію, то порушення розвитку тканин зубів сформується в ділянці ріжучого краю центральних різців і горбків перших постійних молярів.

Якщо несприятливі умови з'явилися на другому й третьому році життя, то карієссприятливі зони будуть розташовані в пришийкові ділянці цих зубів. Якщо патологічні фактори мали місце на 3-4 році життя дитини - то можуть вражатися премоляри, другі моляри.

Тестовий контроль:

1. Чи проникна емаль зуба?

A. Проникна лише для іонів органічних речовин

В. Проникна лише для іонів неорганічних речовин

С.* Проникна для багатьох неорганічних та органічних речовин

D. Недостатньо меніралізована (недозрілA., проникна для мінеральних речовин


2. Що таке вторинний дентин?

A.* Це дентин з дещо відмінною будовою, який виникає після прорізування зубів

В. Це багатий органічними речовинами дентин зубів, які ще не прорізались

С. Це ділянки дентину, що безпосередньо прилягають до емалево-дентинної межі

D. Це первинна найглибша звернена до емалі речовина незвапнованого дентину

3. Що таке інтерглобулярний дентин?

A. Це ділянки дентину, що безпосередньо прилягають до емалево-дентинної межі

В. Це скупчення кристалів гідроксоапатитів в дентині, що нагадують глобули

С. Скупчення органічної речовини дентину, що нагадують глобули

D.* Малокальциновані ділянки дентину, обмежені характерними кулястими скупченнями кристалів вапна - калькосферитами


4. Що таке волокна Томпса?

A. Довгі відростки одонтоцитів

В. Довгі відростки адамантобластів

С.* Довгі відростки одонтобластів

D. Довгі відростки енамелобластів
5. Що таке емалеві пластинки(ламелі)?

A. Найбільш виражені смуги Гунтера-Шрегера

В.* Листоподібні структури недостатньо мінералізованої міжпризмової речовини емалі

С. Зібрані в пучки емалеві призми

D. Межі між шарами емалі з різним рівнем мінералізації
6. Що таке лінії Ретціуса в емалі?

A. Недостатньо мінералізація міжпризмових проміжків

В. Неоднорідність розміщення емалевих пучків

С. Чергування повздовжніх і поперечних зрізів емалевих призм

D.* Межі між шарами емалі з різним рівнем мінералізації
7. Смуги Гунтера-Шрегера утворюються внаслідок:

A. Неоднорідності розміщення емалевих пучків

В.* Чергування повздовжніх і поперечних зрізів емалевих призм

С. Неоднорідності розміщення емалевих призм

D. Мінералізація міжпризмових проміжків
8. У вигляді яких сполук містяться мінеральні речовини в емалі зуба?

A. У вигляді різних фосфорних солей кальцію

В. Карбонатопатити, хлор апатити, вторапатити

С.* Гідроксоапатити, карбонатапатити, хлорапатити, фторапатити

D. Фосфорнокислий кальцій, вуглекислий кальцій

9. Як розподіляються мінеральні речовини в емалі зуба?

A. Концентрація мінеральних речовин однакова у всіх шарах емалі

В. Концентрація мінеральних речовин більше у внутрішніх шарах емалі

С.* Концентрація мінеральних речовин більше у зовнішніх шарах емалі

D. Солі кальцію фтору рівномірно розподілені по всій товщині емалі


10. Як розподіляються органічні речовини в емалі зуба?

A. Концентрація органічних речовин більше у зовнішніх шарах емалі

В.* Рівномірно у вигляді сітчастих структур по всій товщині емалі

С. Органічні речовини в емалі відсутні

D. Концентрація органічних речовин більше у внутрішніх шарах емалі

Література:



  1. ТЕРАПЕВТИЧНА стоматологія дитячого віку [Текст] : Підручник / Ред. Л.О.Хоменко, 2001. - 525 с

  2. КУРЯКИНА Н.В. Терапевтическая стоматология детского возраста [Текст] / Н.В.КУРЯКИНА, 2001. - 744с ил

  3. Персин Л.С. Стоматология детского возраста [Текст] : Учебник / Л.С. Персин, В.М. Елизарова, С.В. Дьякова, 2006. - 640 с.

  4. Дитяча стоматологія [Текст] : Навч.посібник / О.В. Удовицька, Л.Б. Лепорська, Т.М. Спірідонова и др, 2000. - 296 с.

  5. Харьков Л.В. Хірургічна стоматологія дитячого віку [Текст] : Підручник / Л.В. Харьков, Л.М. Яковенко, І.Л. Чехова, 2003. - 480 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал