Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття



Pdf просмотр
Дата конвертації11.05.2017
Розмір176 Kb.
ТипМетодичні вказівки

1
Міністерство охорони здоров’я України
Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»
«Затверджено»
на засіданні кафедри медичної інформатики, медичної і біологічної фізики протоколом №1
В. о. завідувача кафедри,
доцент Сілкова О.В.
29 серпня 2016 р.
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного заняття
Навчальна дисципліна
Медична інформатика
Модуль №1
Обробка та аналіз медико-біологічних даних. Медичні знання та прийняття рішень в медицині
Змістовний модуль Медичні дані. Методологія обробки та аналізу
інформації
Тема заняття
Техніка безпеки. Вступ та структура медичної
інформатики. Мережеві технології. Основи телемедицини.
Курс
2
Факультет стоматологічний
Полтава – 2016

2
1.

Актуальність теми: Інформатизація суспільства вимагає від медичних працівників знань та практичних навичок по систематизації та обробці медичної інформації. Основи цих знань набуваються студентами при вивченні курсу медичної інформатики.
2.

Конкретні цілі: Пояснити поняття медичної інформатики, проблеми інформатизації медицини, об'єкт предмет вивчення медичної інформатики, мета медичної інформатики, основні етапи впровадження ЕОМ у вітчизняну охорону здоров'я, проаналізувати найбільш важливі події в розвитку
інформаційних технологій в медицині; класифікувати медичну інформацію; вміти формалізувати та алгоритмізувати медичні задачі.
3.

Базові знання вміння навички, необхідні для вивчення теми
Назви попередніх дисциплін
Отримані навики
Основи інформатики

розрізняти методи машинної діагностики захворювань.

визначити поняття інформації, інформатики як науки;

пояснити властивості інформації;

розрізняти, типи інформації;

дати визначення комп’ютерних мереж;

знати визначення локальної, глобальної мереж;

застосовувати знання для пошуку необхідної інформації в InterNet для розв’язання медичних задач.

які можливості надає використання Internet

знати типи пошукових систем

розуміти відмінність понять «гіпертекст» і «гіпермедіа»
4.

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1.

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при
підготовці зо заняття
Термін
Визначення
інформація сукупність даних про об'єкти, процеси, явища, які можна одержувати, передавати, переробляти, зберігати, накопичувати, використовувати медична інформатика наука, яка вивчає закономірності інформаційних процесів у медико- біологічних системах, способи впровадження інформаційних технологій у медичну практику предметом вивчення медичної інформатики
є інформаційні процеси (обмін інформацією) у медико-біологічних системах та інформаційні технології. медична інформація різноманітні дані про організм людини, медичні заклади, засоби лікування, види профілактичних заходів, довідкова література.
інтернет об'єднання локальних, регіональних і національних комп'ютерних мереж в один інформаційний простір без територіальних і національних кордонів. комп’ютерна мережа об'єднання двох і більш комп'ютерів для розв'язку спільних завдань протокол сукупність правил і програм формування й обміну даними. пошукові системи системи, що забезпечують реалізацію подібного пошуку інформації
інформаційно-пошукова система система, призначена для пошуку і зберігання інформації; пакет програмного забезпечення, який реалізує процеси створення, актуалізації, зберігання та пошуку в інформаційних базах і банках даних. телемедицина використання ресурсів Інтернету для вирішення медичних завдань
4.2.

Теоретичні питання до заняття
1.
Дати означення інформатики, як науки
2.
Основні етапи розвитку інформатики
3.
Дати визначення медичної інформатики, як наука. Предмет вивчення та її задачі.
4.
Основні етапи розвитку інформатики.
5.
Проблема інформатизації професійної медицини, її аспекти.
6.
Класифікація діагностичних технологій.
7.
Назвати класи, форми, види, категорії медичної інформації

3 8.
Яка структура комп'ютерних мереж?
9.
Які рівні локальних комп'ютерних мереж?
10.
Види медичних комп'ютерних мереж?
11.
Які існують способи передачі інформації на рівні локальних мереж?
12.
Хто входить у робочу групу користувачів?
13.
Що таке доменна система, назвіть її структуру?
14.
Яке призначення має сервер, його види?
15.
Які служби входять до Інтернету?
16.
Яка структура адреси електронної пошти?
17.
Що входить у поняття «телемедицина»?
4.3.

Практичні роботи, які виконують на занятті:
Тести
1)
Як називається інформація, якщо є суттєвою та важливою у даний момент часу? a)
достовірна; b)
актуальна; c)
повна; d)
корисна; e)
зрозуміла.
2)
Як називається наукова дисципліна, що займається дослідженням процесів: одержання, передачі, обробки, зберігання, поширення й представлення інформації з використанням інформаційної техніки й технологій у медицині й охороні здоров'я? a)
медична кібернетика; b)
медична інформатика; c)
загальна інформатика; d)
медична біофізика.
3)
Що є предметом вивчення медичної інформатики? a)
медична інформація; b)
медичні інформаційні технології; c)
автоматизовані інформаційні системи; d)
лікувальний процес.
4)
Що є об'єкт вивчення медичної інформатики? a)
медична інформація; b)
медичні інформаційні технології; c)
автоматизовані інформаційні системи; d)
лікувальний процес.
5)
Що називається медичною інформацією? a)
будь-яка інформація про людині; b)
інформація про соціальний статус людини; c)
інформація, що відноситься до людини як до пацієнта; d)
сукупність засобів лікування.
6)
До якого виду медичної інформації відносять рентгенограму? a)
візуальна статична; b)
звукова; c)
алфавітно-цифрова; d)
динамічна.
7)
До якого виду медичної інформації відносять історію хвороби? a)
візуальна статична; b)
звукова; c)
алфавітно-цифрова; d)
візуальна динамічна.
8)
Домен - це: a)
адреса в Інтернеті; b)
протокол зв'язку; c)
браузер; d)
зона Інтернету.

4 9)
Локальна мережа «типу зірка» - це: a)
з'єднання комп'ютерів у ланцюжок; b)
з'єднання комп'ютерів по їхній складності; c)
з'єднання кожного комп'ютера з єдиним сервером; d)
послідовне з'єднання комп'ютерів.
10)
Яка служба Internet дозволяє групі людей спілкуватися за принципом конференції, семінару, колективної дискусії тощо? a)
групи новин. b)
Телеконференції. c)
електронна пошта. d)
Телефон.
Зміст теми:
Інформатика − це наука, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, закономірності та методи її створення, зберігання, пошуку, перетворення, передачу і використання в усіх сферах людської діяльності.
Інформація - це сукупність даних про об'єкти, процеси, явища, які можна одержувати, передавати, переробляти, зберігати, накопичувати, використовувати.
Як і всякий об'єкт, інформація має властивості. З погляду інформатики найбільш важливими є наступні:

Актуальність (своєчасність) повідомлення - Повідомлення актуальне (своєчасне), якщо воно важливе в даний момент часу

Об'єктивність повідомлення - Інформація об'єктивна, якщо вона не залежить від суджень будь-кого

Достовірність повідомлення - Повідомлення достовірне, якщо інформація, яку воно несе, відповідає
істинному стану речей

Повнота повідомлення - Повідомлення повне, якщо його достатньо для виведення правильних висновків і прийняття правильних рішень

Корисність (практична цінність) повідомлення - корисність повідомлень оцінюється за тими завданнями, які можна розв'язати з їх використанням

Зрозумілість повідомлення - Повідомлення зрозуміле, якщо при його сприйманні не виникає потреби у додаткових повідомленнях (не виникає запитань)
Сама цінна інформація - об'єктивна, достовірна, повна, і актуальна.
Діяльність сучасної людини тісно пов'язана з різними інформаційними процесами (запис домашнього завдання, пошук цікавої для вас програми в газеті, і звичайно ж робота на комп'ютері)
Процеси одержання (створення) і перетворення інформації (збір, передачу, обробку, накопичення, зберігання, пошук, поширення й споживання інформації) називають інформаційними
процесами.
Виникає питання, чи можна визначити кількість інформації, і в яких одиницях вона виміряється?
Основною одиницею інформації в обчислювальній техніці є Біт. Біт (від англійського binary digit
- подвійний розряд, відповідно 0 й 1) Прикладом може служити падіння монети на один із її боків.
Повідомлення про те, що монета впала певним чином (тобто впала орлом чи решкою), містить
інформацію обсягом один біт. На практиці біт виявилася не дуже зручною одиницею. Для того, щоб закодувати один символ (букву, цифру, розділовий знак і т.д.), потрібно вісім біт, які було названо
байтом. Байт - кількість інформації, яка необхідна для запису одного символу, що дуже зручно при роботі з комп'ютером. Використовуються також похідні одиниці вимірювання інформації:
1 Кбайт = 1024 байт = 2 10 1 Мбайт = 1024 Кбайт = 2 20 1 Гбайт = 1024 Мбайт = 2 30 1 Тбайт = 1024 Гбайт=2 40 1 Пбайт (Петабайт) = 1024 Тбайт =2 50 1 Эбайт (Эксобайт) = 1024 Пб = 2 60
За допомогою цих одиниць можна виражати обсяг інформації.
Медична інформатика - це нова наука, яка вивчає закономірності інформаційних процесів у медико-біологічних системах, способи впровадження інформаційних технологій у медичну практику.

5
Оскільки медична інформатика є молодою наукою сучасної епохи, то вона, як і багато інших фундаментальних медико-біологічних наук, виникла шляхом поєднання кількох наук: філософії, фізики, математики, теорії ймовірностей, біології, медицини, кібернетики.
Предметом вивчення медичної інформатики є інформаційні процеси (обмін інформацією) у медико-біологічних системах та інформаційні технології.
Медична інформатика насамперед розв’язує задачі інформатизації медичної діяльності.
Інформатизацією професійної медицини називають масове впровадження в практику роботи лікувально-профілактичних установ методів і засобів збирання, обробки, передачі та зберігання медичної інформації за допомогою засобів обчислювальної техніки і засобів передачі інформації.
Перед медичною інформатикою стоять такі завдання:
1.
Вивчення закономірностей інформаційних процесів у медико-біологічних системах.
2.
Синтез теоретичного матеріалу: гіпотез, теорій, законів, правил.
3.
Створення нових інформаційних технологій на основі теоретичного фундаменту.
4.
Пошук шляхів упровадження інформаційних технологій у медичну практику.
Медична інформація - це різноманітні дані про організм людини, медичні заклади, засоби лікування, види профілактичних заходів, довідкова література. У медичній інформаційній системі медична інформація поділяється на такі класи:
1.
Паспортно-демографічні дані - дані, які записуються в паспорт, характер роботи, відомості про родичів.
2.
Дані про структуру і функцію медичних закладів.
Наприклад, для лікувального закладу - це симптоми, синдроми, діагнози, лабораторні й апаратні дослідження, ефективні плани лікування.
3.
Статистично-керуючі дані: діагнози, термін перебування в стаціонарі, ступінь відновлення працездатності.
4.
Планові показники, дані про господарську і бухгалтерську діяльність медичних закладів.
5.
Довідкова інформація.
6.
Системні дані (порівняльна інформація, різні показники).
Вся медична інформація поділяється на такі категорії:
1.
Якісна - ознаки, діагнози, висновки.
2.
Кількісна - різні показники, градація параметрів, числові значення.
3.
Адресна - коди, ідентифікатори.
Інформація може мати такі види:
1.
Неперервний, або дискретний.
Так, ЕКГ - неперервна інформація може бути у вигляді окремих послідовних сигналів, тобто дискретною (переривчастою).
2.

Аналоговий.
У лікуванні певної хвороби шукаються схожі (аналогічні) випадки, що були раніше, симптоми хвороби в даної людини порівнюються (аналогічно) із симптомами найбільш імовірного діагнозу.
3.
Документальний. Інформація має вигляд документа. Наприклад, історія хвороби, епікриз, рецепт.
Форми подання медичної інформації є такі:
1.
Символьна - знаки, букви, цифри, колір.
2.
Текстова - анамнез, витяг, рекомендації лікаря.
3.
Графічна – схеми, графіки, малюнки, таблиці, фотографії, ЕКГ, ЕЦГ, АТ і т.п.
Для одержання медичної інформації, наприклад, про стан здоров’я людини, відомі такі способи:
1.
Анамнез ( опитування хворого) а) анамнез життя: розвиток дитини, умови життя, різні хвороби в юні роки і т.п.; б) анамнез хвороби: коли і як виникла хвороба, симптоми хвороби, що пацієнт відчуває; в) анамнез алергічний: які ліки хворий не переносить, домашній пил, запахи, цвітіння трав і т.п.
2.
Аускультація - вислуховування роботи серця, легень пацієнта за допомогою стетоскопа.
3.
Перкусія - простукування пальцями дає можливість почути межі органів, зміни в них (плеврит, рак легень).
4.
Пальпація - прощупування органа дозволяє визначити його збільшення (наприклад, печінки), місце розташування та положення (наприклад, голівки плоду).
5.
Апаратні засоби (рентген, ультразвукова діагностика, амніоскоп, комп'ютерний томограф) - дослідження будови, фізіології окремих органів людини за допомогою спеціальних пристроїв,

6 зв’язаних з ЕОМ або ні.
Поняття комп'ютерних мереж
Об'єднання двох і більш комп'ютерів для розв'язку спільних завдань називається комп'ютерною
мережею.
Лікар, незважаючи на наявний у нього клінічний досвід і інформаційну озброєність, є лише ланкою в довгому технологічному ланцюжку: пацієнт – апарат – комп'ютер – лікар – обчислювальна мережа. Потрібно чітко розуміти, що в XXI столітті без кінцевої ланки, обчислювальної мережі, робота лікаря непродуктивна.
Для створення комп'ютерних мереж необхідні три складових: 1) апаратна частина – комп'ютер,
2) засоби зв'язку – модеми, мережні карти, оптоволоконні кабелі, бездротовий радіочастотний зв'язок
Wi-Fi, 3G і ін. 3) програмні забезпечення.
Обов'язковим компонентом комп'ютерних мереж достатньої складності є мережні
служби:авторизація користувачів; служба файлів; електронна пошта; друк;доступ в Інтернет до
мережних баз даних і знань.
Спільним завданням усіх комп'ютерних мереж будь-якої складності, у тому числі медичних, є
спільне використання ресурсів – апаратних, програмних, інформаційних. Залежно від зони охоплення комп'ютерні мережі в медицині підрозділяються на:
-
локальні (LAN - Local Area Network), що обслуговують одну лікувальну установу. Це мережі закритого типу, доступ до них дозволений тільки обмеженому колу осіб,
-
корпоративні, призначені для декількох лікувальних установ;
-
регіональні (MAN - Metropolitan Area Network), що діють у межах одного регіону – області;
-
федеральні;
-
глобальні (WAN - Wide Area Network)), зокрема, Інтернет.
Обмін повідомленнями між комп'ютерами й периферійними обладнаннями відбувається по
протоколу.
Протокол - це сукупність правил і програм формування й обміну даними.
Медичний користувач повинен бути обізнаний із термінологією, яка використовується системою
OSI/ISO. На прикладному рівні користувачі взаємодіють повідомленнями, на транспортному –
дейтограмами й сегментами (пакетами), на канальному - фреймами (логічними групами інформації), на фізичному - бітами (одиницями інформації).
Сукупність користувачів, що працюють в одній мережі (або її частини) називають робочою
групою. Існує також поняття політика мережі – це набір правил роботи у мережі. За дотриманням політики мережі звичайно спостерігають системний адміністратор і спеціальне мережне програмне
забезпечення. Сукупність робочих груп користувачів і апаратного забезпечення мережі (системних блоків, робочих станцій, сканерів, принтерів і ін.) має назву – домен.
Таким чином, у лікувальній установі існує тільки один домен. У його складі може бути кілька робочих груп: електронного документообігу, формування й підтримки медичних діагностичних зображень, фінансово-господарського напрямку й ін. Створення домена у лікувальній установі дозволяє оптимізувати роботу всієї комп'ютерної мережі, зокрема спростити авторизацію користувача, роботу із загальним сховищем файлів. Оптимізується використання загальних програмних і апаратних ресурсів.
В мережі об'єднання комп'ютерів може здійснюватися у вигляді трьох варіантів або видів мережної топології (архітектури): «шина», «зірка», і «кільце». Кожний з варіантів має свої переваги й недоліки.
Об'єднання комп'ютерів за топологією «шина» представлена на рисунку
1.
Усі комп'ютери підключаються до одного кабелю – каналу. Подібна архітектура мережі забезпечує її постійну роботу навіть під час виході з ладу одного або декількох комп'ютерів.
Рис.1. Топологія мережі «шина»
Топологія «зірка» (див. рисунок 2) – одна з найпоширеніших у медичних установах. Вона передбачає з'єднання всіх комп'ютерів через центральний вузол і має найбільшу пропускну здатність.
Однак побудова й обслуговування подібної конфігурації дещо складна, оскільки кожний комп'ютер приєднуються до вузла окремим кабелем. У якості вузла використовується спеціальне електронне обладнання, що має назву концентратором, або хабом (від англ. hub – центр уваги, інтересу, діяльності). Концентратор працює досить примітивно, він не сортує сигнали, а просто відправляє на всі

7 підключені до нього комп'ютери й периферійні обладнання. Тому концентратори застосовуються у невеликих мережах – до 30 пристроїв – і при невисокій інтенсивності роботи мережі.
Топології «кільце» (рис.3) усі комп'ютери об'єднані між собою по замкненому колу. Зрозуміло, що вихід з ладу навіть одного комп'ютера «обвалює» усю локальну мережу. Крім того, велика кількості комп'ютерів у мережі значно знижує швидкість обміну інформацією.
Бездротовий канал Wi-Fi (англ. Wireless
Fidelity – «бездротова точність»), призначений для передачі даних усередині корпоративних мереж і дистанційного підключення до мережі Інтернет, пропускна здатність його у стандарті 802.11g досягає
54 Мбіт/с, а в стандарт 802.11n – 480 Мбіт/с, радіус зв'язку – кілька сотень метрів.
Рис. 2 Топологія мережі «зірка»
Схема Wi-Fi мережі містить крапку доступу, у якості якої використовується прилад
маршрутизатор, або роутер.
Усередині локальної комп'ютерної мережі, що установлена у лікувальній установі, можливий обмін документами, повідомленнями, а також різними діагностичними зображеннями – рентгенологічними, ультразвуковими та ін. Електронний документообіг є в цей час ефективним засобом спілкування співробітників лікувальної установи. Для організації служби електронного документообігу звичайно застосовуються дві серверні програми: поштовий сервер – призначений для з'єднання локальної мережі з Інтернетом і сервер обміну – його завдання полягає в організації різних служб усередині локальної комп'ютерної мережі.
Кілька локальних мереж, що функціонують усередині однієї лікувальної установи або в рамках корпоративної комп'ютерної мережі, можуть бути зв'язані між собою спеціальними апаратними й програмними засобами. Ці засоби в сукупності називаються шлюзами. У деяких випадках для забезпечення надійного зв'язку й ефективності використання ресурсів у мережі виділяється спеціальні комп'ютери –
шлюзовий сервер, брокер.
Рис. 3 Топологія мережі «кільце»
Обмін електронними документами й повідомленнями здійснюється на сервері обміну на підставі списку адрес співробітників установи. Там же проводиться обліковий запис користувачів мережі. У разі необхідності відправити документ у глобальну мережу його посилають на поштовий сервер, де проводиться авторизація користувача, звіряється його право виходу в зовнішню мережу й реєструється обліковий запис звертання до ресурсу.
Всесвітня комп'ютерна мережа Інтернет
Всесвітня комп'ютерна мережа – це об'єднання локальних, регіональних і національних комп'ютерних мереж в один інформаційний простір без територіальних і національних кордонів.
Сьогодні Інтернет являє собою глобальний засіб комунікацій, що забезпечує обмін різною інформацією
– текстовою, графічною, аудіо- і відеоінформацією, он-лайновими службами всієї планети. До теперішнього часу кількість користувачів Інтернету вже перевищує 1 млрд.
Зв'язок між комп'ютерами не можна розуміти як пряме фізичне або віртуальне з'єднання.
Комп'ютери обмінюються інформацією у вигляді пакетів, кожний з яких доставляється адресатові різними шляхами, різними маршрутами. У пункті призначення ці пакети з'єднуються у встановленому порядку, і кінцевий користувач одержує інформацію в готовому виді. На відміну від телефонної й радіозв'язку інформація в Інтернеті не тільки передається, але й зберігається на жорстких дисках
серверів, або вузлів зв'язку (хости) Інтернету.
Протокол TCP/IP – це не один, а два самостійні протоколи. Перший з них – ТСР (Transmission
Control Protocol) – протокол транспортного рівня. Він управляє тим, як відбувається передача
інформації. Згідно із цим протоколом інформація, що відправляється, «поділяється» на невеликі пакети, кожен з яких маркується таким чином, щоб на комп'ютері одержувача всі пакети були правильно зібрані. Пакети інформації відправляються за різними маршрутами залежно від їхньої структури й

8 завантаженості мережі. З іншого боку, два фізично з'єднані комп'ютери можуть одночасно підтримувати різні ТСР з'єднання.
Протокол IP (Internet Protocol) – адресний. Він визначає, куди повинна доставлятися необхідна
інформація. Суть цього протоколу полягає в тому, що кожному учасникові мережі привласнюється своя унікальна адреса ( Ip-Адреса) – постійна або тимчасова, тобто тільки на момент з'єднання. Ця адреса виражається чотирма байтами, наприклад, 567.55.32.88. Оскільки один байт може мати 256 різних значень, теоретично число можливих унікальних IР-Адрес становить близько 4 мільярдів. IР-Протокол
визначає, за яким маршрутом слід направити конкретний блок (пакет) інформації. Оптимізацією маршруту руху інформації займаються спеціальні комп'ютери й програми (маршрутизатори), що
перебувають на вузловому сервері мережі.
Для підключення комп'ютера до Інтернету є спеціальні організації – провайдери. З ними вирішуються всі питання, що пов'язані з використанням різних ресурсів Інтернету.
Способи підключення до Інтернету можуть бути різними. Найбільш популярними в цей час є підключення через оптичне волокно й через супутник. Підключення користувача до Інтернету може мати різний характер. Він диктується вимогами до швидкості обміну інформації, надійності зв'язку й фінансовими міркуваннями. Існує два види пошуку потрібних даних в Інтернеті. Ознайомлювальний перегляд Web-документів має назву Web-серфінг, цілеспрямований пошук інформації в інтернет- просторі зветься Web-навігація.
Оскільки людині запам'ятати числові значення інтернет-адреси ( IР-адреси) нелегко, існує практика використання Доменної Системи Імен (DNS – Domain Name System). Ці імена розподіляються й затверджуються Міжнародним координаційним центром імен і IР-адрес (ICANN). Доменні імена мають ієрархічну структуру: домени верхнього рівня – домени другого рівня – домени третього рівня і т.д.
Домени верхнього рівня буває трьох типів – адміністративні, географічні й професійні.
Адміністративні домени верхнього рівня :

.сom – комерційна організація,

org – некомерційна організація,

edu – освітня,
Інший тип доменів верхнього рівня має географічний характер. Ними позначають домени, що підтримують інформаційний простір на території тієї або іншої держави:

ua – Україна,
До основних ресурсів Інтернету відносять: електронну службу, протокол перенесення файлів,
Всесвітню павутину, листи розсилки, служби конференцій, групи новин, Інтернет-телефонія, соціальні мережі (наприклад, Skype, Facebook, Live Journal) і деякі інші.
Важливою функцією Інтернету є забезпечення доступу лікарів до медичних баз даних (БД).
Загально прийнято ділити медичні БД на бібліографічні, довідкові, фактографічні і реферативні.
- бібліографічні БД містять публікації з питань, що цікавлять медичного працівника.
- довідкові БД призначені для пошуку ідентифікаційних ознак та параметрів досліджуваного об'єкта.
- фактографічні БД містять відомості про властивості і характеристики об'єкта дослідження.
- реферативні БД мають у своєму складі реферати з об'єкта дослідження яке цікавить.
Багато медичних видавництв мають свої сайти, що містять перелік публікацій та їхні короткі анотації. Через ці сайти можна замовити потрібну літературу, оптичні диски, обмінятися думкою по деяким виданням. Крім того, деякі сайти, наприклад, такі, як «Видар», має клінічну частину, що містить приклади з медичної практики.
Крім книжкових видавництв, в Мережі є велика кількість сайтів медичних журналів електронних, як вітчизняних, так і закордонних. Деякі з сайтів мають лише перелік номерів, інші – короткі анотації статей, що публікуються або їх реферати, треті містять повні тексти статей, навіть з їх
ілюстраціями.
В Інтернеті широко представлені медичні товариства та організації, наприклад, «Всесвітня організація охорони здоров’я» (http://www.who.ch), Міністерство охорони здоров'я України
(http://www.moz.gov.ua), «Національний інститут здоров'я США» (http://www.nih.gov), Амеріканська
Медична Асоціація (http://www.ama-assn.org), Товариство серцево-судинної та інтервенційної радіології
(SCVIR) (http: //www.scvir.org).

9
У Мережі є велика кількість сайтів, що підтримують медичні інститути, університети та наукові центри. Крім фактичних інформаційних даних про ці організації, на сайтах розміщено безліч освітніх програм, що діють в обох режимах: on-line і off-line.
Важливу роль в діяльності медичного працівника має пошук бібліографічних даних. В Інтернеті
є чимало серверів, які обслуговують запити з медичної літератури. Найбільш потужною медичною бібліотекою в Інтернеті, є Національна медична бібліотека США (NLM) (http://www.nlm.nih.gov). На її базі створена найбільша в світі інформаційна база MEDLINE.
Велике поширення в Інтернеті отримали соціальні мережі. Соціальна мережа це інтерактивний багатокористувацький web-сайт, що підтримується самими учасниками комп’ютерної мережі.
Здійснюючи зв’язок за допомогою веб-сервісу, електронної пошти або миттєвого обміну повідомленнями. В даний час найбільш поширені соціальні мережі: ВКонтакте, Мой Круг,
Одноклассники, Facebook, Twitter, MySpace. Перша українська соціальна мережа має назву
DRUZI.ORG.UA, яка створена 08.03.2014р.
Електронна пошта (E-Mail)
Електронна пошта відноситься до одного з найбільш розповсюджених ресурсів Інтернету. Її перевагою є швидкість доставки кореспонденції, низька вартість. З її допомогою можна відправити, крім документів, будь-яку супроводжувальну інформацію: графіки, фотознімки, медичні зображення та
інші дані.
Адреса електронної пошти зазвичай складається з трьох складових частин: імені комп'ютера користувача, імені поштового сервера і вказівки домену (або доменів), до яких належить поштовий сервер. Так, наприклад, поштова адреса E-mail може мати наступний вигляд: ipk@rambler.ru. У цієї адресі ipk – ідентифікатор комп'ютера користувача, @ (at) – ознака електронної адреси, rambler – поштовий сервер, до якого прикріплений користувач, ru – домен верхнього рівня, що позначає Росію.
Служба телеконференцій (Usenet)
Служба телеконференцій, як один із сервісів Інтернету, дає можливість одне повідомлення відправляти не одному клієнту, а великій групі користувачів. Така сукупність клієнтів має назву група
новин, або телеконференція. Технологія розсилки повідомлень телеконференції полягає у тому, що повідомлення, спрямоване на сервер групи новин, розсилається іншим серверам, на яких це повідомлення відсутнє. На цих серверах повідомлення зберігається деякий час (зазвичай кілька днів), впродовж якого будь-який бажаючий може з ним ознайомитися. Поширюючись майже моментально таке повідомлення менш, ніж за добу охоплює всю земну кулю. Далі воно зникає.
Основна ідея даного сервісу Інтернету – поставити запитання «всьому світу» і отримати відповідь (або пораду) від тих людей, хто в даному питані обізнаний. При цьому, зрозуміло, потрібно стежити за тим, щоб зміст питання відповідав темі конференції.
Провідні фахівці світу, відвідуючи телеконференції, здійснюють моніторинг інформації, що більш оперативно оповіщає їх про всі новинки за їх спеціальністю. Відвідування телеконференцій, звичайно ж, не може замінити читання свіжої періодичної преси або особисте спілкування, але все ж є одним з ефективних засобів комунікацій фахівців.
Під час спілкуванні у групі новин рекомендовано вказувати свою електронну поштову адресу.
Телемедицина
Телемедициною – це використання ресурсів Інтернету для вирішення медичних завдань. У багатьох медичних інформаційних системах, як правило, існують додатки, що підтримують даний вид сервісу. У зв'язку з бурхливим розвитком мобільного зв'язку через Інтернет телемедицина отримує все більшого і більшого поширення. До теперішнього часу склалися і успішно функціонують наступні напрямки телерадіології.
1.
Дистанційна консультація. Вона здійснюється за допомогою спеціальних апаратно-програмних модулів, вебкамер або електронної пошти.
2.
Дистанційна освіта. В Інтернеті є велика кількість спеціальних медичних порталів, електронних підручників, освітніх сайтів з медицини.
3.
Наукова медицина. Вона включає в себе участь в форумах, ведення блогів, моніторинг конгресів
і семінарів, публікацію електронних версій наукових статей, тез, рефератів.
4.
Особисті контакти лікарів: соціальні мережі, технологія Р2Р.
5.
Дистанційна робота «вдома». Новий, що набирає силу вид трудової діяльності лікарів. Це – консультації, виконання звітів, підготовка документів. Нарешті, аутсорсинг – ведення з домашнього комп'ютера бізнес-проектів з медицини.

10 6.
Використання центральних ресурсів Інтернету для розширення функціональних можливостей
локальних комп’ютерних мереж, персональних комп'ютерів і робочих станцій – так звана «Хмарна технологія».
7.
Використання Інтернету для контролю над медичним обладнанням з сайтів фірм-виробників.
У даний час все більшого поширення набуває система фріланс (від англ. Freelancer – вільний найманець; в переносному значенні – вільний художник). Сутність якої полягає у виконанні роботи вдома, використовуючи персональний комп'ютер і мережу. Маючи справу з медичними даними, лікар може в ряді випадків, перебуваючи в домашніх умовах, проводити консультації дистанційно через
Інтернет. Існує ще один тип роботи через Інтернет – аутсорсинг (від англ. Outsourcing: outer-source-using
– використання зовнішнього джерела або ресурсу). У цьому випадку виконавець бере на себе виконання всього проекту в цілому, наприклад, підготовку звіту, монографії або створення комп'ютерної програми
IP-телефонія
Ця послуга Інтернету починає широко впроваджуватися у повсякденному житті громадян, у тому числі пов'язаних з медициною. Особливо привабливий цей спосіб мовного зв'язку під час міжміських і міжнародних розмов, де ці послуги істотно дешевше. Передача сигналу йде не телефонною мережею загального користування, а через Інтернет. Використовуються також локальні, корпоративні основою зв'язку слугує протокол TCP/IP.
Сутність IP-телефонії полягає в створенні спеціальних шлюзів між традиційною телефонною мережею та середовищем Інтернет. Ці шлюзи мають назву VoIP.
Використовуючи IP-телефонію з’являється можливість дзвонити звичайним телефоном.
Водночас шлюз приєднується з одного боку до телефонної мережі, а з іншого боку – до Інтернету. Після набору номера абонента, що викликається цей шлюз шукає
IP-адресу іншого шлюзу, що знаходиться поблизу іншого абонента. Цей другий шлюз робить дзвінок до абонента і зв'язок встановлюється. У цей час перший шлюз відцифровує звуковий сигнал, стискає його і вставляє в IP-пакети. Віддалений шлюз (абонента, що викликається) проробляє аналогічні операції, але в зворотному порядку, перетворюючи комп'ютерний сигнал у мову. Обидві операції відбуваються одночасно, що дозволяє вести двосторонній розмова.
Існує безшлюзовий варіант IP-телефонії. В цьому випадку два користувача, що володіють мультимедійними комп’ютерами, зв'язуються між собою через провайдера. При цьому відцифровування, стиск і пакетування сигналу відбувається на комп’ютерах за рахунок апаратних і програмних засобів.
Можливі змішані варіанти зв'язку «телефон-комп'ютер». У цьому випадку користувач через мультимедійний комп'ютер підключається до центрального телефонному серверу або пристрою автоматичного розподілу викликів (ACD). Ці сервери підтримують аудіозв’язок між абонентами.

Матеріали для самоконтролю
A.

Завдання для самоконтролю

11

B.

Задачі для самоконтролю
Завдання 1: дати визначення понять: «дані», «інформація», «знання». Зіставити їх, навести приклади медичних даних, інформації, знань.
Завдання 2: побудуйте структурну схему взаємодії лікаря з пацієнтом під час обстеження та постановки діагнозу, описуючи етапи: спостереження (збір даних), постановка діагнозу, призначення лікування. Продемонструйте схематично взаємозв’язок інформаційних процесів і розкажіть про кожний
із них.
Завдання 3: провести інформаційний пошук у мережі Інтернет терміну «комп’ютерні технології у медицині», використовуючи електронний каталог Національної бібліотеки України імені В. І.
Вернадського (http://www.irbis-nbuv.gov.ua) і пошукову систему Google (https://www.google.com.ua/) або
Yandex (https://yandex.ua). Дати відповідь на запитання: яка система пошуку найбільшою мірою задовольнила вас у розв’язанні поставленого завдання, чому? Які виникли труднощі під час пошуку необхідної інформації?
Завдання 4: використовуючи будь-які пошукові системи Інтернет, знайти три сайти, що мають призначення: перший – для студентів-медиків, другий – для практикуючих лікарів, третій – для пацієнтів, і містять статті з визначеної проблематики, що запропонована викладачем. Наприклад,
«Інсульт, реабілітація після інсульту».
Література:
Основна:
1.
Булах І.Є., Лях Ю.Є., Марценюк В.П., Хаїмзон І.І. Медична інформатика. Підручник для студентів ІІ курсу медичних спеціальностей. Тернопіль, ТДМУ, «Укрмедкнига», 2008. - 316 с.
2.
Марценюк В. П. Медична інформатика : Інструментальні та експертні системи: Навч. посібник для студ. ВМНЗ III-IV рівнів / В. П. Марценюк - Тернопіль : Укрмедкнига, 2004. - 221 с.
3.
Медична інформатика

Текст

: навчальний посібник / Сілкова О.В., Лобач Н.В. ; ВДНЗУ «УМСА». –
Полтава : ТОВ «АСМІ», 2014. – 317с. : іл., табл.
4.
Медична інформатика : довідник для студентів з вивчення дисципліни (структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання). Спеціальності: 7.110106 Стоматологія,

12 7.110101 Лікувальна справа, 7.110104 Педіатрія / уклад.: В. І. Доценко, О. В. Сілкова - Полтава : РВВ
УМСА, 2010. - 12 с.
5.
Момоток Л. О. Основи медичної інформатики : [підручник для студентів вищих мед. навч. закладів I-
III рівнів акредитації] / Л. О. Момоток, Л. В. Юшина, О. В. Рожнова - К. : Медицина, 2008. - 231 с.
6.
Уваренко А. Р. Доказова медицина у спектрі наукової медичної інформації та галузевої інноваційної політики / А. Р. Уваренко - Житомир : Полісся, 2005. - 187 с.
7.
Чалий О.В., Дяков В.А, Хаїмзон І.І. Основи інформатики.:К. „Вища школа”, 2004. – 141 с.
8.
Шакало І. М. Обґрунтування технологій збереження та використання інформації в медичному електронному паспорті : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.11
"Медична та біологічна інформатика і кібернетика" / І. М. Шакало - К., 2013. - 20 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал