Методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи для студентів Медичного інституту спеціальностей 1210001 «Лікувальна справа»



Сторінка1/4
Дата конвертації09.12.2016
Розмір0.78 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



3773 УКРАЇНСЬКА МОВА

ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ

Методичні вказівки для практичних занять

та самостійної роботи для студентів

Медичного інституту

спеціальностей 7.1210001 «Лікувальна справа»,

7.12010005 «Стоматологія»

денної форми навчання

Суми


Сумський державний університет

2014
Українська мова за професійним спрямуванням : методичні вказівки для практичних занять та самостійної роботи / укладач Л. М. Яременко. – Суми : Сумський державний університет, 2014. - 68 с.

Кафедра журналістики та філології

Передмова

Мовна культура завжди була надійним фундаментом освіченості, інтелігентності, є важливим складником особистості лікаря. Мова підтримує в людині стан психологічної впевненості, рівноваги, дає відчуття життєвої перспективи, духовної опори.

Кожна молода людина має прагнути досягти найвищих рівнів мовної культури, бо це є основою самореалізації. Інтелектуально-духовного і фахового зростання.

Від мистецтва спілкування медичного працівника залежать результати лікування. Точне, правильне, багате мовлення лікаря, врахування ним психологічних особливостей пацієнта, контроль власної мовленнєвої поведінки, емоцій – необхідні складові його професійної майстерності.

Матеріали, подані у вказівках, вправи і завдання, орфографічні та стилістичні тренінги мають допомогти майбутнім лікарям оволодіти культурою діалогу та полілогу, засвоїти професійний етикет, сприймати та відтворювати наукові фахові тексти, оволодіти прийомами підготовки та презентації публічного виступу, а також засвоїти фахову українську термінологію у стереотипних ситуаціях спілкування тощо.

Вправи і завдання спрямовані на формування вмінь і навичок грамотного письма, засвоєння літературних норм української мови.



Практичне заняття № 1

Тема. Вступ. Українська мова як засіб професійного спілкування лікаря

План

  1. Предмет і завдання курсу. Природа і функції мови у суспільстві, її державотворча роль.

  2. Мова і мовлення. Історія та сучасне трактування понять.

  3. Мова і професія, професійна субкультура.

  4. Нові тенденції розвитку мовознавчої науки. Психолінгвістика. Соціолінгвістика. Етнолінгвістика та лінгвокультурологія (оглядово).

  5. Орфографічний тренінг: вхідний контроль – диктант

Список літератури

  1. Золотухін Г. О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С. 282 -340.

  1. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К .: Каравела, 2006. - С.7- 36.

  2. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови /

І. П. Ющук. – К. : Освіта, 1999. – 254 с.

  1. «Українська мова». Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський, О. О.Тараненко (співголови), М. П. Яблюк та ін. - К. : Укр. енцикл. , 2000 . – 752 с.

Завдання

  1. Познайомтесь з основними джерелами вивчення курсу.

  2. Випишіть 7-8 основних функцій мови у суспільстві. Яка функція мови, на вашу думку, є визначальною? Аргументуйте.

  3. Прокоментуйте вислів: «По ставленню кожної людини до своєї мови можна абсолютно точно судити не тільки про її культурний рівень, але й про її громадську цінність. Істинна любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. Людина, байдужа до рідної мови, - дикун. Вона шкідлива за самою суттю тому, що її байдужість до мови проявляється найповнішою байдужістю до минулого, теперішнього й майбутнього свого народу». (К.Паустовський)

  4. Випишіть із фразеологічних словників, збірок прислів’їв, крилатих висловів 10 прислів’їв і висловів про лікарів та медицину.


Практичне заняття № 2

Тема. Українська мова – національна мова українського народу, державна мова України

План

  1. Місце української мови серед мов світу.

  2. Історія становлення та розвитку української мови як національної мови українського народу і державної мови в Україні.

  3. Правовий статус української мови на сучасному етапі її розвитку.

  4. Національна мова. Літературна мова. Поняття мовної норми. Типи мовних норм. Критерії нормативності.

Список літератури

  1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С.282 -340.

  1. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. - К. : Каравела, 2006. – С.7- 36.

  2. Іванишин В. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України / В. Іванишин, Я. Радевич-Винницький. – Дрогобич, 1992. –

  3. Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне „я” / С. Караванський. - К. : Вид. Центр „Академія”, 2001. – С.5- 13.

  4. Ткаченко О. Українська мова і мовне життя світу /

О. Ткаченко. – К. : Спалах, 2004. – С. 9-20.

  1. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці : Книги ХХІ, 2005. − С.38 - 42.

Завдання

  1. Запишіть слова, поставте наголоси. Правильність перевірте за орфоепічним (або орфографічним) словником.

Камфора, залоза, кропива, спина, параліч, випадок, медикаменти, бюлетень, кишка, бородавка, алкоголь, сеча, диспансер, сироватка, дециметр, різкий, легеневий, оздоровити, підлітковий, лікарський (від ліки), лікарський (від лікар), ішіас, кетгут.

  1. Напишіть нормативні відповідники до мовних стереотипів, у яких допущені порушення норми.

Значимий, обіда, любий, учбовий, багаточисельний, міроприємство, хорошее відношення, закрито на перерву, підписка на журнал, в росрочку, заказний лист, включити прибор, сумісний, міри перестороги, наглядність, вірогідний, лишній раз, іменно ця стаття, підготувати заключення, перевернути сторінку, діюче законодавство.

  1. Уважно прочитайте речення й порахуйте, скільки мовленнєвих помилок у ньому допущено? Виправте їх.

На слідуючій неділі на протязі двох днів у лікарні відбуватиметься семінар медиків.

  1. Додаткове завдання (за бажанням студентів).

Підготуйте виступ на 2,5-3 хвилини на одну із запропонованих тем: «Словом – як ліками», «Бейлін П. Є. - і словом, і скальпелем», «Щербак Ю.- у пеклі Чорнобиля», «Остап Вишня – лікування вишуканим жартом», «Амосов М. «імператив життєдіяльності на рубежі тисячоліть».


Практичне заняття № 3

Тема. Стилі та жанри сучасної української мови професійного спілкування

План

  1. Поняття про стиль та стилістичну норму. Мовний стиль як сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.

  2. Класифікація стилів сучасної української мови, традиційний і сучасний підходи (ораторський, епістолярний, конфесійний стилі – загальне знайомство).

  3. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів.

  4. Стилістичний практикум: характеристика мовних засобів різних стилів мовлення.

Список літератури

  1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: навч. посіб. / Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 2003. – С.191-195.

  2. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г.О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С.16-19.

  1. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч.посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2006. – С.7- 36.

  2. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред. Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С.29-34.

  3. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач

Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С. 28-29.

  1. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О.Ткаченко. – Суми, 2004.



Завдання

  1. Підготуйтеся до обговорення в аудиторії питань практичного заняття .

  2. До яких стилів (підстилів) належать наведені уривки? Доведіть це, знайшовши характерні риси у текстах. Чи прослідковується інтеграція стилів?

А У 1948 Генеральна Асамблея Міжнародної медичної асоціації прийняла декларацію (яку називають Женевською), що є сучасною редакцією клятви Гіппократа. Пініше в 1949 р. декларація увійшла у Міжнародний кодекс медичної етики.

Я торжественно клянусь посвятить свою жизнь служению человечеству. Я воздам моим учителям должное уважение и благодарность; я достойно и добросовестно буду исполнять свои профессиональные обязанности; здоровье моего пациента будет основной моей заботой; я буду уважать доверенные мне тайны; я всеми средствами, которые в моей власти, буду поддерживать честь и благородные традиции профессии врача; к своим коллегам я буду относиться как к братьям; я не позволю, чтобы религиозные, национальные, расовые, политические или социальные мотивы помешали мне исполнить свой долг по отношению к пациенту; я буду придерживаться глубочайшего уважения к человеческой жизни, начиная с момента зачатия; даже под угрозой я не буду использовать свои знания против законов человечности. Я обещаю это торжественно, добровольно и чистосердечно.


Б Клятва Лікаря України

Набувши професії лікаря та усвідомивши важливість обов'язків, що покладаються на мене, в присутності моїх учителів і колег урочисто клянусь:



  • усі знання, сили та вміння віддавати справі охорони і поліпшення здоров'я людини, лікуванню і запобіганню захворювань, надавати медичну допомогу всім, хто ії потребує;

  • незмінно керуватися у своїх діях і помислах принципами загальнолюдської моралі, бути безкорисливим і чуйним до хворих, визнавати свої помилки, гідно продовжувати благородні традиції світової медицини;

  • зберігати лікарську таємницю, не використовувати її на шкоду людині;

  • додержувати правил професійної етики, не приховувати правди, якщо це не зашкодить хворому;

  • постійно поглиблювати і вдосконалювати свої знання та вміння, у разі необхідності звертатися за допомогою до колег і самому ніколи їм у цьому не відмовляти, бути справедливим до колег;

  • власним прикладом сприяти вихованню фізично і морально здорового покоління, утверджувати високі ідеали милосердя, любові, злагоди і взаємоповаги між людьми.

Вірність цій Клятві присягаю пронести через усе своє життя. (Наказ про Клятву лікаря N 349 підписав Президент України Кравчук Л. М. 15.06.92)

В «Так пройшло життя. Що в ньому було саме головне? Напевно - хiрургiя. Операцiї на стравоходi, легенях, особливо на серцi, робив хворим при погрозi швидкої смертi, часто в умовах, коли нiхто iнший їх зробити не мiг; особисто врятував тисячi життiв. Працював чесно. Не брав грошей. Звичайно, у мене були помилки, iнодi вони закiнчувалися смертю хворих, але нiколи не були наслiдком легкодумства або халатностi. Я навчив десятки хiрургiв, створив клiнiку, потiм iнститут, у яких прооперовано понад 80 тисяч тiльки серцевих хворих. А до того були ще тисячi з iншими хворобами, не говорячи вже про поранених на вiйнi. Хiрургiя була моїм стражданням і щастям».

М. Амосов



Г Тебе взиваємо правдивого Бога… Не зсилай на нас ні тубот, ні голоду, ні нагальної смерти, огню, потопи, щоб не відпали від віри нетверді вірою. Мало нас карай, багато милуй, мало рани, а милосердно лікуй, мало смути,, скоро звесели, бо не може наша душа довго стерпіти Твого гніву, як стеблина вогню. Вкороти свій гнів, умилосердися, бо Твоя є сила милувати й спасати. Тому й продовжи ласку Твою для людей Твоїх… Всіх, що в роботі, в полоні, на засланні, в дорозі, у плавбі, в темницях, у голоді і спразі, і наготі, - всіх помилуй, усіх потіш, усіх розрадуй, зсилаючи їм радість тілесну й душевну. (Митрополит Іларіон)

  1. Додаткове завдання (за бажанням студентів).

Підготуйте наукове повідомлення на тему: Із історії ораторського (конфесійного, епістолярного) стилю в українській мові. Наведіть уривок тексту аналізованого стилю.


Практичне заняття №4

Тема: Науковий стиль сучасної української літературної мови у фаховому мовленні лікаря

План

  1. Науковий стиль мови: основна функція, мета, сфера використання, підстилі.

  2. Особливості писемної мови.

  3. Види та структура наукового тексту. Реферат, анотація, рецензія (оглядово).

  4. Стилістичний практикум: бібліографія, цитати, посилання.

Список літератури

  1. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: навч. посіб. / Л.І. Мацько, Л.В.Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. –

С. 40-51.

  1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: підруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К.: Здоров’я, 2001. – С.16-23.

  1. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч.посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. К. : Каравела, 2006. – С. 39-46.

  2. Культура фахового мовлення: навч. посіб. / За ред.

Н. Д. Бабич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2006. – С. 34-35.

  1. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.19-21.

  2. Ткаченко О.Г. Ділова українська мова: навч. посіб. / О.Ткаченко. – Суми, 2004.


Для активного запам’ятовування

Мова науки

Неправильно

Правильно

Заслуговує уваги

Заслуговує на увагу

Стаття побачила світ

Стаття вийшла друком

Дати начало

Започаткувати

Добитися результатів

Домогтися результатів

Вповні заслуговує

Цілком заслуговує

Для наглядності

Для наочності

Задавати питання

Ставити, порушувати, запитувати

Існуюча криза

Сучасна, теперішня, сьогоднішня, наявна

На зворотній стороні

На звороті

На началах

На засадах, на основах

Невірне обчислення, твердження

Неправильне, хибне, помилкове

Не грає ніякої ролі

Не відіграє ніякої (жодної) ролі

Не рідкість

Не дивина, звичайна річ

Першочергове завдання

Завдання найбільшої ваги

Піднімати проблему

Порушувати проблему

Переслідувати мету

Мати на меті

По мірі того як

Відповідно до того як

Приходити в протиріччя

Заходити в суперечність

У повному об’ємі

У всьому обсязі

У першу чергу

Насамперед, передусім, перш за все, найперше, щонайперше

Як видно

Мабуть, певно, як повинно бути, як має бути


Завдання

  1. Підготуйтеся до обговорення в аудиторії питань практичного заняття.

  2. Перепишіть подане речення, розставте розділові знаки. Визначте, який аспект писемної наукової мови виокремлює автор?

Модест Левицький у 1917 році зазначав …всамперед треба позбутися непотрібної звички російських канцелярій вживати крученої, високопарної мови у службових паперах : що простіша мова то легше її зрозуміти і до діла дійти (Левицький М. Як писати службові папери українською мовою. - Черкаси, 1917.- С.4).

  1. Визначте функціональний стиль (підстиль) пропонованого тексту. Назвіть українською мовою сучасні методи лікування зубів. Прокоментуйте назву.

«Звёздная» ульыбка

Стоматолог-ортопед может не только изготовить стандартные протезы или коронки, но и сделать вам «звездную» улыбку,

изготовив виниры — тончайшие керамические облицовочные пластинки, которые прикрепляются к передней стороне зуба с помощью специального цемента. Виниры помогут, если это необходимо, изменить цвет зуба, его форму, убрать щели между зубами. Всем известны сияющие белые зубы Мерилин Монро, а ведь это виниры. Она стала первой знаменитой личностью, которая согласилась использовать их, несмотря на то что из-за несовершенства технологий тех времен ей постоянно приходилось носить с собой прибор для их ремонта и замены. Если же у вас от зуба остался один корень, врачи-ортопеды и в этом вам помогут, изготовив вкладку — металлический микропротез, повторяющий форму обточенного зуба, одна часть которого фиксируется в корень, а другая его часть находится над десной, напоминая обточенный зуб, на эту часть врач и зафиксирует искусственную коронку.

Потерянный зуб заменит имплантат — искусственный титановый корень, который ввинчивается в челюсть на место отсутствующего зуба. В зуботехнической лаборатории техник подбирает абатмент для данного имплантата. Абатмент — зто определённый переходной элемент для крепления коронки к имплантату. Вся конструкция представляет собой некий разборный конструктор в виде: имплантат — абатмент — коронка.

Неправильное положение зубов в челюсти может исправить стоматолог-ортодонт. Современные технологии позволяют выровнять зубы в любом возрасте. Кроме того, неровно стоящие зубы вызывают заболевание десен и кариес зубов. В настоящее время в арсенале врача-ортодонта есть мощное оружие - брекет-система. Методика коррекции положення зубов при помощи зтой несъемной техники была разработана в Америке. Наши врачи ее успешно применяют уже около двадцати лет. «Брекеты» (с англ. – замок) фиксируются только на постоянные зубы. Позтому их можно устанавливать, начиная примерно с десятилетнего возраста. Верхние возрастные рамки не ограничены. «Брекет» - крошечная пластиночка, которая наклеивается на внешнюю сторону зубов, вреда зубной змали не приносит, через него пропускают тонкую дугу. Она, оказывая легкое давление на зубы, сдвигает их с насиженных мест. В зависимости от сложности лечения «брекеты» носят от 6 месяцев до двух лет. Они бывают металлические и пластиковые. Металлические на зубах видны, пластиковые - белого цвета. Однако лечение с металлическими идет значительно быстрее.

(Гусєва О. – стоматолог-терапевт)



  1. Випишіть словосполучення, що належать до наукового стилю:

Аутоалергічне захворювання, термінові заходи, чудовий світанок, дії політичних партій, золоте колосся, пошкодження клітин, висловлювати протест, місцевий імунітет, депутатський імунітет, склад речення, велике коло кровообігу, високорозвинена економіка, санітарно-гігієнічний норматив.

  1. Запишіть українською мовою стереотипи медичної сфери:

Выздоравливать, прививка, осанка, падать в обморок, искусственный, выносливый, область сердца, профессиональная чистка зубов, клиническте отбеливание, стоматологический компрессор.

  1. Додаткове завдання (за бажанням студентів).

Підготуйте невелику (до 5хвилин) презентацію одного, на вибір, медичного термінологічного чи енциклопедичного словника -

*Змєєв Л. Ф. «Русские врачи-писатели» (біобібліографічний словник).

*Червяк, П. І. Медична енциклопедія / П. І. Червяк ; НАМН України. - 3-тє вид., доп. - К. : ВЦ Просвіта, 2012. - 1504 с. («Видатні лікарі та вчені медики України» - 92с.)

*Сімейна медицина. Енциклопедія у п'яти томах: том 2 /

О. Ю. Барнет, Л. В. Беш, Р .Г. Голик та ін. – К. : Здоров’я, 2008. – 736с.

*Російсько-українсько-латинський словник медичних термінів: Оториноларингологія, стоматологія / Г.Е. Тімен, В. І. Влялько,



А. Ф. Карась, та ін.; За ред. В. Г. Коляденка, Ю. В. Шаніна – К. : Здоров’я, 1993. – 112 с.

за схемою:

а) вихідні дані про словник (повна назва словника, його автор чи колектив авторів, упорядник (редактор), місце видання, видавництво, рік видання); б) тип аналізованого словника; в) завдання цього типу словника; г) принцип організації словникового матеріалу (алфавітний, алфавітно-гніздовий, ідеографічний); д) коротка оцінка словника, визначення його практичної цінності (зі вступної статті); е) приклад однієї - двох словникових статей.

Практичне заняття № 5

Тема. Науковий стиль сучасної української літературної мови у фаховому мовленні лікаря. Термінологія фаху як система

План

  1. Поняття «термін» і його ознаки, «терміносистема», «номенклатурна назва», «терміноелемент», «терміни-епоніми», «терміни-абревіатури» тощо.

  2. З історії створення української медичної термінології.

  3. Термінологія фаху як система – загальнонаукова, міжгалузева й вузькоспеціальна.

  4. Медична термінологія: анатомічні терміни, клінічні, фармацевтичні.

  5. Словники як засіб збагачення словникового запасу і нормалізації мови майбутнього лікаря. Галузеві термінологічні словники.

Список літератури

  1. Золотухін Г.О. Фахова мова медика: піпруч. /

Г. О. Золотухін, Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник. – К. : Здоров’я, 2001. – С.232-237, 341-385.

  1. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: навч. посіб. /З. Мацюк, Н. Станкевич. – К. : Каравела, 2006. – С.62, 64-65, 72-76.

  2. Методичні вказівки, вправи і завдання для підвищення мовленнєвої культури студентів І-го курсу спеціальності «Лікувальна справа» денної форми навчання /Укладач

Л. М. Яременко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – С.22 (конспект).

  1. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: підруч. /О. Д. Пономарів. – К. : Либідь, 1993. – С. 92 – 103.

  2. Закалюжний М.М. Посібник з анатомічної і клінічної термінології /М. М .Закалюжний, М. А. Андрейчин. – К.: Здоров’я, 1993. – 224с.

  3. Сучасні словники української мови // Ющук І. П. Українська мова: підруч. [4-те вид.] – К. : Либідь, 2008. – С.265 - 272.

Завдання

  1. Напишіть план-конспект теми «Деякі відомості з історії анатомічної термінології», для студентів-стоматологів – «До історії українських стоматологічних термінів» (додаток 1).

  2. Визначте значення префікса в кожній групі слів. Доберіть декілька своїх прикладів до кожної групи. Антимікробний, антисанітарний, протираковий, протихолерний; безжиттєвий, безсимптомний, передозування, передекзаменаційний.

  3. Користуючись словником іншомовних слів, з’ясуйте й запишіть значення терміноелементів: альго-, барі-(баро-), гастро-, гісто-, енцефал-, сома-.

  4. Замініть запозичені терміни власне українськими відповідниками, запишіть їх парами.

Анемія, абдукція, агонізувати, конвульсії, малярія, симптом, ординарний.

  1. Визначте у наведених термінах способи творення.

Асептичний, нефроптоз, операційна, кардіографія, етимологія, дугоподібний, компенсація, дезінфекція, педіатрія, ін’єкція, антиоксидант, біологія.

  1. Додаткове завдання (за бажанням студентів).

Користуючись додатком 2 «Деякі симптоми і синдроми, що зустрічаються в клініці внутрішніх хвороб» базового підручника, випишіть 5-7 термінів-епонімів.

Додаток1

Деякі відомості з історії анатомічної термінології

Медична наука з давніх часів мала свою власну термінологію. Історія європейської медицини й медичної термінології починається від часів «Гіппократового збірника», в якому зібрано понад 100 медичних творів цієї епохи. Вони традиційно приписуються батькові європейської медицини, великому лікарю античності Гіппократу (460-377рр. до н.е.), його учням та іншим представникам давньогрецької медицини. Правда, лікар та його наступники скористалися медичною лексикою попередніх поколінь: вже в гомерівському епосі є цілий ряд анатомічних і нозологічних найменувань.

В античний період (кінець IV – I ст. до н.е.) медична термінологія, зокрема анатомічна, досягла досить високого рівня розвитку завдяки діяльності двох видатних представників олександрійської медичної школи – Герофіла (бл. 300 – 250рр. до н.е.), якого вважають родоначальником описової анатомії, та Ерізістрата, який зробив ряд важливих відкриттів у будові людського тіла. У той час функції міжнародної мови медицини виконувала старогрецька мова.

Значне місце в історії розвитку латинської медичної термінології належить римському вченому-енциклопедисту й лікарю Авлу Корнелію Цельсу (кінець І ст. до н. е.- перша ½ ст. н.е.), автору трактату з 8 книг «Про медицину». В цій роботі Цельс уводить у вжиток римської медицини нові латинські назви як паралельні традиційним грецьким назвам. Поборник латинської мови, Цельс намагався утвердити за нею правомочність мови науки. На жаль, його доробок аж до 1443р. пролежав на полицях монастирської бібліотеки, але став невід’ємною частиною міжнародних анатомічних номенклатур кінця ХІХ- середини ХХ століття.

У середньовічній медичній термінології застосовувалися як латинські, грецькі та арабські назви, часто спотворені, що приводило до плутанини.

У 1887 р. на І з’їзді німецького анатомічного товариства була створена комісія з визнаних анатомів для укладання єдиного списку латинських анатомічних термінів. Отже, у 1895 р. була ухвалена Базельська анатомічна номенклатура (BNA), яка поклала кінець плутанині.

У 1898 р. проф. медфакультету Московського університету Д. Зернов увів її до свого посібника з анатомії. З того часу Базельська анатомічна термінологія стала загальноприйнятою в Росії.

У 1955р. наVI міжнародному конгресі анатомів у Парижі був запропонований офіційний список Nomina Anatomica, а в 1960 р. був ухвалений і названий Паризькою анатомічною номенклатурою (PNA). Із 5640 понять, які були в BNA, без змін було прийнято 4286 термінів, що становить 70%, від кореговано 886 (15,6%) і 200 (3,5%) термінів цілком нових. Уперше в історії медичної науки офіційний список латинських анатомічних термінів дістав міжнародне визнання, в першу чергу через виважену простоту, стислість і легкість запам’ятовування.

Гіршою була справа з вдосконаленням і розвитком української медичної термінології. Лише з відродженням української державності, а саме в 20-і рр. ХХ ст. пожвавилась робота в цій галузі. Так, у 1920 р. в Києві вийшов друком «Російсько-укр. Медичний словник», укладений Мартирієм Галиним. У 1926 р. в Празі «Спілкою українських лікарів у Чехословаччині» був виданий «Медичний латинсько-український словник» цього ж автора.

Одним із принципів термінологічної концепції М.Галина є спільно для тогочасної укр. термінології тенденція до побудови термінів з власне укр. мовного матеріалу, на власне укр. ґрунті шляхом використання вже існуючих морфем. Наприклад, такі греко-латинські терміни як абсцес, авітаміноз. катаракта перекладаються як гнойовик, полуда, голоднеча та вітаміни. Вчений також пропонує, орієнтуючись на медичні латинсько-німецькі словники початку ХХ ст. вживати терміни, складені з 3-4 і більше іменників. Не відкидає усталених у мові іншомовних слів: нирка, кила, гострець (ostitis) тощо.

Серед інших авторів, які презентували укр. медичну термінологію, були: Корчак – Чепурківський О. Номенклатура хвороб, К., 1927; Цешківський Ф., Черняхівський О. Nomina anatomica ucrainica, К., 1925р.

Координацією роботи з уніфікації укр. термінології здійснює Інститут укр. наукової мови АН (ІУНМ) з 1921р. під головуванням А. Кримського, медична секція, та її друкований орган «Журнал медичного циклу «ВУАН»

У 1965р. в Нью - Йорку був заснований Український Термінологічний Центр Америки (УТЦА). Метою якого була популяризувати українську термінологію, підтримувати і координувати термінологічну працю окремих колективів та поодиноких фахівців. У результаті – «Короткий англійсько-український медичний словник» (1970).

За часів незалежності активізується укр. медична термінографія, зокрема Орфографічний словник укр. медичних термінів – Львів, 1993; а також періодика: «Лікарський збірник» НТШ, «Ваше здоров’я», «Медична газета України», «Народне здоров’я», «Народний лікар України», «Слово лікаря», «Медична академія», «Педіатрія, акушерство та гінекологія» тощо.

Отже, сфера застосування української медичної термінології на сучасному етапі розширюється.

Для студентів-стоматологів

До історії українських стоматологічних термінів

Відомо, що функціональне призначення будь-якого терміна – стисло, точно й однозначно виражати наукове поняття, слугувати засобом його тотожності й відмінності в спеціальній мові.

Так, об’єктивною причиною труднощів у реалізації термінологічних вимог є проблема багатозначності (полісемії) термінів. У медичній (стоматологічній) термінології неможливо зберегти однозначність, оскільки людські знання завжди поповнюються, і саме в процесі пізнання виникають нові поняття, які вимагають словесного вираження. Наприклад: корінь – в анатомії, ботаніці, стоматології; анестезія – в неврології, хірургії, стоматології. Слово «аспіратор» в медицині – “відсмоктування різних рідин (гною, мокротиння, слини), дрібних часточок чого-небудь або повітря з порожнин, дихальних шляхів й ін. за допомогою спеціального приладу”.

Успіхи стоматології породжують безліч нових термінів, напр.: occlusodontie (f) – гнатологія, методи і способи лікування жувального апарату; malocclusion (f) – аномалія прикусу; orthopantomographe (m) – ортопантомограф – радіологічний прилад для панорамних знімків зубів; reimplantation (f) – пересадка, приживлення, неоімплантація та періодонтоз, амфодонтоз, пародонтоз, альвеолярна піорея, хвороба Фошара; orifice (m) – отвір, вічко, устя, зів; odontologiste (m) – одонтолог, стоматолог, дантист, фахівець, що лікує зуби; muguet (m) – молочниця, стоматомікоз, пліснявка рота, кандидозний стоматит; instrument (m) – інструмент, прилад, апарат; granulome (m) dentaire – зубна гранульома, периапікальна гранульома, гранульома біля верхівки кореня зуба; gnathankylose (f) – гнатанкілоз, анкілоз щелепи, викривлення, нерухомість з’єднання щелепи; follicule (m) – фолікул, мішочок, пухирець; Comby (signe de) (m) – еритематозний стоматит, який спостерігається при численних гострих хворобах, симптом Комбі та ін.

У стоматологічній термінології є багато запозичень із західноєвропейських мов та утворених з греко-латинських елементів. Сучасні медичні терміносистеми досягли найбільшого ступеня інтернаціоналізації у порівнянні з термінологією інших галузей. Збірка давньогрецького вченого Гіппократа (“Corpus Hippocraticum”) фактично започаткувала медичну термінологію. Неабияку увагу медичній термінології приділяв найвидатніший лікар Риму Клавдій Гален. Він вважав, що кожне медичне слово повинне мати лише одне значення. Цей підхід Галена збігається з вимогами до термінів сучасної медичної науки. Сьогодні одна з найбільш характерних властивостей медичної термінології, що зумовлена її двомовною греко-латинською основою, полягає в наявності значної кількості дублетних терміноелементів грецького та латинського походження. Порівняємо: одонтолог (грецьк.) – дантист (лат.), офтальмолог (грецьк.) – окуліст (лат). Латинізми і грецизми продовжують збагачувати інтернаціональну термінологію. Уроки історії творення національної медичної термінології вчать орієнтуватися на терміни професійного слововживання.

Численні латинські та латинізовані терміни значно економічніші від опису українською мовою, і тому в спілкуванні фахівців їм треба надавати перевагу, адже врахування чинника громіздкість/негроміздкість – одна з теоретичних засад термінотворчості. Порівняймо: odontalgia – зубний біль; odontolithiasis – утворення зубних каменів; odontonecrosis – омертвіння зуба або його частини; odontoscopia – огляд зубів одонтоскопом; phytotherapia – лікування лікарськими рослинами; carcinophobia – хворобливий страх перед раковим захворюванням; stomatitis – запалення слизової оболонки рота; stomatologia – розділ медицини, присвячений вивченню захворювань рота тощо.

Оскільки латина є загальновизнаною мовою медичної науки, оскільки у значній частині українських стоматологічних термінів використовуються саме латинські терміни. Терміноупорядники зважають на відповідність латинських та латинізованих термінів щодо структури української мови, її внутрішніх законів, а саме: вимогам системності, логічного обґрунтування, стислості, словотворчої продуктивності. Наприклад, ортодонтична допомога, генералізований карієс зуба, актинічний хейліт, незавершений дентогенез, кубоподібні зуби, ангіоматозний епуліс, ямка очного зуба, вроджений гіпертрофічний гінгівіт, кандідомікотичний глосит, одонтогенна підшкірна гранульома, зубна коренева кіста, ортогнатичний прикус, патологічна оклюзія зубів, ламінозний зубний протез, одонтогенна ектодермальна пухлина тощо.

За останній час досягли значних розмірів вузькоспеціальні медичні терміни. Наприклад, терміносистема лікарських засобів включає понад 80 тисяч слів. Щорічно з’являється понад 1000 нових медичних термінів.




Практичне заняття № 6



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал