Методичні вказівки для підготовки до практичних і семінарських занять із дисципліни «Екологічне право України»



Скачати 439.58 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації29.12.2016
Розмір439.58 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2
Тема 7. Економіко–правовий механізм у галузі екології в Україні

Практичне заняття 8. Економіко–правовий механізм у галузі екології в Україні

1. Поняття і зміст економіко–правового механізму в галузі екології.

2. Особливості економічних правовідносин у галузі екології.

3. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології.

4. Правовий режим страхових фондів, фондів охорони навколишнього природного середовища.

5. Правове стимулювання екологічно спрямованої діяльності.


Завдання для самостійної роботи

1. Розглянути поняття і зміст економіко–правового механізму в галузі екології.

2. Розкрити особливості еколого–економічних правовідносин.

3. Визначити правові форми зборів у сфері раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки.

4. Охарактеризувати дію в національному екологічному законодавстві міжнародного принципу «забруднювач та користувач платить».

5. Визначити місце і роль екологічного страхування в системі екологічного права.

6. Проаналізувати правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та механізм фінансування за їх рахунок здійснення природоохоронних заходів.

7. Визначити правові заходи стимулювання здійснення природоохоронної діяльності.


Завдання 1

ВАТ «Ферросплав» (далі – ВАТ) звернулося до ДПА в Сумській області із заявою про зменшення вдвічі збору за скиди та викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та про повне звільнення від плати за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. В обґрунтування заяви ВАТ зазначило, що ним вживаються заходи щодо запровадження екологічно безпечних технологій, у зв’язку із чим обсяги скидів та викидів зменшено вдвічі, а мінімальні обсяги відходів взагалі дозволяють відмовитися від потреби у їх розміщенні.

Розглянувши заяву ВАТ, голова ДПА видав розпорядження, яким в порядку експерименту зменшив ставки збору за скиди та викиди в 1,75 рази, а також повністю звільнив ВАТ від плати за розміщення відходів.
Визначити види правовідносин, що склалися.

Яким є порядок встановлення та зміни збору за забруднення навколишнього природного середовища?

Проаналізувати законність розпорядження голови ДПА.

Вирішити справу.
Задача 2

При в’їзді на особистому автомобілі «Деу–Ланос» до м. Львова гр. Діденко був зупинений інспектором ДАІ для перевірки вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобіля і шкідливого впливу їх факторів на навколишнє природне середовище.

За результатами проведених замірів було зафіксовано значне перевищення встановлених нормативів, за результатами чого Діденка було притягнуто до адміністративної відповідальності та заборонено йому використовувати автомобіль до приведення його у відповідність до вимог екологічного законодавства.

Діденко оскаржив вказані дії інспектора, зазначивши, що (1) автомобіль проходить регулярні техогляди на фірмових СТО, а також пройшов державний техогляд, а тому жодного правопорушення в його діях не може бути, (2) автомобіль допущений до продажу та серійного виробництва в Україні, а тому насправді повністю відповідає вимогам щодо вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.


Визначити види правовідносин, що склалися.

Розкрити особливості правового регулювання застосування платежів за забруднення навколишнього природного середовища автотранспортними засобами.

Проаналізувати правомірність дій інспектора.

Надати правову оцінку позиції Діденка.

Вирішити справу.
Тема 8. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права України
Практичне заняття 9. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права України

1. Поняття юридичної відповідальності в галузі екології.

2. Види та форми юридичної відповідальності в галузі екології.

3. Позитивна юридична відповідальність.


Завдання для самостійної роботи

1. Розглянути теоретичні засади юридичної відповідальності в екологічному праві.

2. Проаналізуйте поняття та види відповідальності за екологічним законодавством.

3. Наведіть види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

4. Розкрийте правові форми еколого–правової відповідальності.
Практичне заняття 10. Юридична відповідальність як засіб реалізації екологічного права України


  1. Екологічне правопорушення: поняття, особливості, склад.

  2. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення.


Завдання для самостійної роботи

  1. Розкрийте особливості окремих видів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

  2. Охарактеризуйте діяльність правоохоронних та природоохоронних державних органів у профілактиці екологічних правопорушень та злочинів.


Завдання 1

Внаслідок вживання молока виробництва ТОВ «А», яке поширювалось через мережу супермаркетів ЗАТ «Х», важкі харчові отруєння отримали більше 20 осіб. Перевищення в десятки разів вмісту консервантів у продукті були виявлені після проведення аналізу його якості. За фактом отруєння співробітниками міськвідділу внутрішніх справ порушено кримінальну справу.

Також постраждалі звернулися до громадської організації «Ліга захисту прав споживачів» із проханням допомогти у стягненні суми матеріальної і моральної шкоди, заподіяної отруєнням. Громадська організація звернулась із позовом до суду, в якому просить стягнути завдану шкоду в рівних частинах з ТОВ «А» та ЗАТ «Х»

У запереченнях на позов ТОВ «А» вказало, що не вбачає своєї вини у заподіянні шкоди, так як після доставки молока в супермаркет не несе відповідальності за його якість.

ЗАТ «Х», не визнавши позов, послалось на відсутність у нього обов’язку проводити лабораторні дослідження молока на вміст консервантів, а відповідно до товарно–супровідних документів воно відповідало встановленим вимогам щодо якості. Також було звернено увагу суду на відсутність у громадської організації права на звернення до суду, так як шкода була завдана їй не як юридичній особі, а окремим фізичним особам.
Визначити види правовідносин, що виникли.

Чи наявні в факті отруєння ознаки кримінально караного діяння?

Яка правосуб’єктність громадських організацій щодо захисту в судовому порядку екологічних прав громадян?

Обґрунтувати з посиланням на норми чинного законодавства правові підстави вимог постраждалих громадян.

Вирішити спір.
Завдання 2

Внаслідок необережного поводження з ртутним термометром гр. Кулешова спричинила розлиття ртуті у помешканні своєї сусідки Плахи, чим заподіяла отруєння останньої парами ртуті.

Викликані фахівці МНС здійснили демеркуризаційні заходи, в результаті яких з’ясувалося, що пари ртуті були наявні у помешканні і раніше, як наслідок неякісного і забрудненого лінолеуму, розстеленого в кімнатах.

Адвокат гр. Плахи, до якого вона звернулася за консультацією, запропонував подати до суду позов про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю. За відповідачів запропоновано залучити попереднього власника квартири, який продав її у небезпечному для здоров’я стані, виробника лінолеуму, який був ідентифікований за товарною етикеткою, гр. Кулешову, як таку, що посилила шкідливий вплив речовини на здоров’я Плахи та житлово–будівельну організацію, що укладала договір на виконання робіт з оздоблення новозбудованого помешкання і приймала результати робіт.


Визначити види правовідносин, що виникли.

Проаналізувати ситуацію, що склалася.

Які дії повинна вчинити гр. Плаха для захисту свого порушеного права?

Обґрунтувати рішення суду, яке на вашу думку має постановити суд.
Завдання 3

Під час перевірки додержання екологічного законодавства ВАТ «Укртатнафта» (далі – ВАТ) інспектор з охорони навколишнього природного середовища виявив факт порушення порядку введення в експлуатацію цеху з очищення відходів виробництва, а також відсутність дозволів на розміщення відходів. Інспектор наклав на голову правління та головного інженера ВАТ штрафи у розмірі 8 та 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно.

Зазначені посадові особи оскаржили дії інспектора до суду, вказавши, зокрема, що чинне законодавство не передбачає подвійного накладення адміністративного штрафу за одне і те саме правопорушення, адже місяць тому на них вже накладався штраф працівниками Державної інспекції архітектурно–будівельного контролю. Більш того, за названі правопорушення інспектор не має права накладати стягнення. При цьому вони просили суд винести рішення про відшкодування їм моральної шкоди внаслідок незаконних дій інспектора.
Окреслити види правовідносин, що склалися.

Визначити, чи є в діях голови правління та головного інженера ознаки правопорушення. Якщо є, то якого (яких) саме?

Надати правову оцінку позиції голови правління та головного інженера ВАТ.

Вирішити справу.

II. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Екологічна функція держави в сучасних умовах. Концепція національної екологічної політики.

2. Раціональне використання природних ресурсів, охорона довкілля та гарантування екологічної безпеки – мета екологічної політики держави.

3. Науково–правові концепції взаємодії суспільства і природи. Становлення екологічного права України.

4. Предмет екологічного права України. Поняття та види екологічних правовідносин.

5. Поняття і види об’єктів екологічного права. Співвідношення об’єктів природи та природних ресурсів у системі екологічного права.

6. Екологічні системи, природні комплекси, ландшафти як об’єкти правового регулювання використання та охорони.

7. Навколишнє природне середовище як інтегрований об’єкт екологічного права.

8. Життя і здоров’я громадян у системі об’єктів охорони екологічного права.

9. Методи екологічного права України. Імперативи та пріоритети екологічного права.

10. Принципи екологічного права.

11. Функції екологічного права.

12. Поняття та система екологічного права. Співвідношення екологічного, природоресурсного та природоохоронного права. Співвідношення екологічного права та законодавства.

13. Місце екологічного права у національній системі права.

14. Екологічне право як комплексна галузь права, наука та навчальна дисципліна.

15. Система навчального курсу “Екологічне право України”.

16. Поняття джерел екологічного права та їх види.

17. Конституція України як основне джерело екологічного права України.

18. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” як інтегроване джерело екологічного права.

19. Природоресурсові закони та кодекси як диференційовані джерела екологічного права.

20. Природоохоронні закони України як комплексні джерела екологічного права.

21. Підзаконні нормативно–правові акти як джерела екологічного права.

22. Екологічні стандарти в системі джерел екологічного права.

23. Джерела права екологічної безпеки.

24. Міжнародно–правові акти у системі джерел екологічного права.

25. Місце роз’яснень вищих судових інстанцій щодо застосування екологічного законодавства у системі джерел екологічного права.

26. Поняття та види екологічних прав та обов’язків громадян.

27. Право громадян на участь у прийнятті екологічно значущих рішень. Право громадян на участь у здійсненні природоохоронних заходів.

28. Право громадян на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів.

29. Особливості реалізації галузевих та міжгалузевих екологічних прав громадян.

30. Загальні та спеціальні обов’язки громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища.

31. Поняття і види гарантій реалізації екологічних прав громадян та додержання екологічних обов’язків.

32. Правові форми захисту екологічних прав громадян.

33. Поняття та основні ознаки права власності на природні ресурси.

34. Об’єктивне та суб’єктивне право власності на природні ресурси.

35. Об’єкти та суб’єкти права власності на природні ресурси.

36. Зміст права власності на природні ресурси.

37. Правові форми права власності на природні ресурси.

38. Підстави виникнення, зміни та припинення права власності на природні ресурси.

39. Форми і методи охорони та захисту права власності на природні ресурси.

40. Поняття та види права природокористування.

41. Принципи права природокористування.

42. Пріоритети права природокористування.

43. Об’єктивне та суб’єктивне право природокористування.

44. Особливості права орендного природокористування.

45. Об’єкти та суб’єкти права природокористування.

46. Зміст права природокористування.

47. Права та обов’язки суб’єктів права природокористування.

48. Підстави виникнення, зміни та припинення права природокористування.

49. Значення договорів у виникненні права природокористування.

50. Форми і методи охорони і захисту прав суб’єктів правовідносин природокористування.

51. Поняття, ознаки і зміст екологічного управління.

52. Види та форми екологічного управління.

53. Система екологічного управління.

54. Державне екологічне управління.

55. Самоврядне екологічне управління.

56. Громадське екологічне управління.

57. Система органів державного екологічного управління та їх компетенція.

58. Поняття та види функцій екологічного управління.

59. Міжгалузеві та галузеві функції екологічного управління.

60. Екологічне програмування та прогнозування.

61. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.

62. Стратегічна екологічна оцінка.

63. Організація здійснення екологічної експертизи та екологічного аудиту.

64. Екологічне ліцензування.

65. Екологічний контроль та моніторинг.

66. Екологічне інформаційне забезпечення.

67. Державний облік та ведення державних реєстрів екологічно небезпечних видів діяльності та об’єктів.

68. Екологічна сертифікація. Інші функції екологічного управління.

69. Правові форми розподілу та перерозподілу природних ресурсів.

70. Правова організація здійснення ресурсовпорядження.

71. Державний облік та ведення природоресурсових кадастрів, кадастрів особливо охоронюваних територій та об’єктів.

72. Правове регулювання ведення Червоної та Зеленої книг України.

73. Вирішення спорів у галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

74. Поняття і юридичні ознаки економіко–правового механізму в галузі екології.

75. Склад і зміст економіко–правового механізму в галузі екології.

76. Правові форми платежів (зборів) у галузі екології. Еколого–економічні правовідносини.

77. Нормативи платежів (зборів) та ліміти (квоти) у системі економіко–правового механізму в галузі екології.

78. Правові засади продажу квот на викиди парникових газів у контексті реалізації положень Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї.

79. Система фінансування природоохоронних заходів.

80. Правові засади формування фондів охорони навколишнього природного середовища та їх цільове призначення.

81. Екологічне страхування та екологічний аудит в системі економіко–правового механізму в галузі екології.

82. Правове стимулювання екологічно спрямованої діяльності.

83. Поняття відповідальності в екологічному праві.

84. Види та зміст відповідальності за екологічні правопорушення.

85. Підстави та умови виникнення відповідальності за порушення вимог екологічного законодавства.

86. Правова характеристика екологічних правопорушень та їх класифікація.

87. Особливості адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення.

88. Проблеми застосування дисциплінарної відповідальності за екологічні правопорушення.

89. Кримінальна відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.

90. Правові форми еколого–правової відповідальності.

91. Особливості цивільно–правової відповідальності за екологічні правопорушення. Специфіка відшкодування збитків, заподіяних правомірними діями.

92. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства власниками джерел підвищеної небезпеки.

93. Правові засади способів компенсації шкоди за екологічним законодавством.

94. Правові форми профілактики екологічних правопорушень і злочинів.

95. Роль судових інстанцій у застосуванні норм про відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства.


Список використаної літератури


  1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

  2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.

  3. Кодекс України про надра від 27.07.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.

  4. Лісовий кодекс України в редакції Закону України від 8 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. Ст. 170.

  5. Закон України “Про охорону атмосферного повітря” в редакції Закону України від 21.06.2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 252.

  6. Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22–23. Ст. 198.

  7. Закон України “Про тваринний світ” від 13.12.2001 р. // Відомості Верховної Ради України.– 2002. – № 14. – Ст. 97.

  8. Закон України “Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002 р.// Офіційний вісник України. – 2002.– № 6. – Ст. 223.

  9. Закон України Про Червону книгу України” від 07.02.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 201.

  10. Закон України “Про виключну (морську) економічну зону України” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 21. – Ст. 152.

  11. Закон України “Про природно–заповідний фонд України” від 16.06.

1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 502.

  1. Закон України “Про екологічну мережу України” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 502.

  2. Закон України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” від 21.09.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 47. – Ст. 405.

  3. Закон України “Про мисливське господарство і полювання” від 22.02.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 442.

  4. Закон України “Про курорти” від 05.10.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 50. – Ст. 435.

  5. Закон України “Про Кабінет Міністрів України” від 16.05.2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 36. – Ст. 1196.

  6. Закон України “Про спеціальну економічну зону туристсько–рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець” від 18.03.1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №18. – Ст. 139.

  7. Закон України “Про охорону культурної спадщини” від 08.06.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 27. – Ст. 1112.

  8. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р. № 796–XII // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 16. – Ст. 200.

  9. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.

  10. Закон України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 27 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 198.

  11. Закон України “Про ветеринарну медицину” в редакції Закону України від 16 листопада 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 5 – 6. – Ст. 53.

  12. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

  13. Закон України “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів” від 31.05.2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 45. – Ст. 1837.

  14. Закон України “Про основи містобудування” від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №. 52. – Ст. 683.

  15. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.

  16. Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” від 22 березня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 17. – Ст. 717.

  17. Закон України “Про цивільну оборону України” від 3 лютого 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 14. – Ст. 124.

  18. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 8 квітня 1993 р. № 30–93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. –

Ст. 247.

  1. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.

  2. Закон України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” від 14 жовтня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 411.

  3. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 22. – Ст.115.

  4. Закон України “Про війська Цивільної оборони України” від 24 березня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 19. – Ст.172.

  5. Закон України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 12. – Ст. 81.

  6. Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.

  7. Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст.91.

  8. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.

  9. Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 27. – Ст. 198.

  10. Закон України “Про лікарські засоби” від 4 квітня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 22. – Ст. 86.

  11. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

  12. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

  13. Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України” від

5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст.237.

  1. Закон України “Про відходи” від 5 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 242.

  2. Закон України “Про архітектурну діяльність” від 20 травня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.

  3. Закон України “Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему” від 11 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 4. – Ст. 33.

  4. Закон України “Про аварійно–рятувальні служби” від 14 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 4. – Ст. 25.

  5. Закон України “Про меліорацію земель” від 14 січня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 11. – Ст. 90.

  6. Закон України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” від 14 січня

2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 12. – Ст.95.

  1. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – Ст.176.

  2. Закон України “Про перевезення небезпечних вантажів” від 6 квітня

2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222.

  1. Закон України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” від 16 липня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. –

№ 32. – Ст. 1651.

  1. Закон України “Про планування та забудову території” від 20 квітня

2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.

  1. Закон України “Про стандартизацію” від 17 травня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. –№ 31. – Ст. 145.

  2. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

  3. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 8 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 337.

  4. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13 липня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 42. – Ст. 248.

  5. Закон України “Про затвердження Указу Президента України „Про оголошення територій у межах населених пунктів Болеславчик, Мічуріне, Підгір’я, Чаусове, Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 5 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 43. – Ст. 365.

  6. Закон України „Про затвердження Указу Президента України „Про оголошення окремих районів та міст Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 14 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 1. – Ст. 6.

  7. Закон України “Про затвердження Указу Президента України „Про зміни меж території у Вінницькій області, яку оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 21 грудня 2000 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001.– № 4. – Ст. 23.

  8. Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 15. – Ст.73.

  9. Закон України „Про страхування” в редакції Закону України від 4 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 7. – Ст. 50.

  10. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.

  11. Закон України „Про затвердження Указу Президента України „Про оголошення окремих районів Закарпатської області зоною надзвичайної екологічної ситуації” від 15 березня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 18. – Ст. 87.

  12. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.

  13. Закон України “Про підтвердження відповідності” від 17 травня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. –№ 32. – Ст. 169.

  14. Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження” від 21 лютого 2006 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 11. – Ст. 692.

  15. Закон України “Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево–букових лісах Карпатського регіону” від 10 лютого

2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 10. – Ст. 364.

  1. Земельний Кодекс України від 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.

  2. Закон України “Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення” від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 96.

  3. Закон України „Про Генеральну схему планування території України” від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.

  4. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.

  5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

  6. Закон України “Про охорону земель” від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003.– № 39. – Ст. 349.

  7. Закон України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1432.

  8. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1433.

  9. Закон України “Про заборону репродуктивного клонування людини” від 14 грудня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 1. – Ст. 3.

  10. Закон України “Про екологічний аудит” від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 45. – Ст. 500.

  11. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40. – Ст. 492.

  12. Закон України “Про правові засади цивільного захисту” від 24 червня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 29. – Ст. 1946.

  13. Закон України “Про захист прав споживачів” у редакції Закону України вiд 01 грудня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України – 2006. – № 7. – Ст. 84.

  14. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 32. – Ст. 1918.

  15. Закон України “Про міжнародні договори України” від 29 червня 2004 р.// Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – Ст. 2317.

  16. Закон України „Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини” в редакції Закону України вiд 06 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України.– 2005. – № 50.– Ст. 533.

  17. Закон України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” від 1 грудня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 50.– Ст. 3246.

  18. Закон України „Про затвердження Указу Президента України „Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим”” від 6 грудня 2005 р. № 3182–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006.– № 1. – Ст. 19.

  19. Закон України “Про карантин рослин” у редакції Закону України від 19 січня 2006 р. // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 19–20. – Ст. 167.

  20. Закон України “Про хімічні джерела струму” від 23 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 33. – Ст. 279.

  21. Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 р.// Офіційний вісник України. – 2007. – № 44.– Ст. 1771.

  22. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища” від 29 жовтня 1992 року № 2751–ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 46. – Ст. 637.

  23. Постанова Верховної Ради України “Про Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” від 27 лютого 1997 року № 123/97–ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 41. – Ст. 279.

  24. Постанова Верховної Ради України “Про Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” від 5 березня 1998 року № 188/98–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 38–39. – Ст. 248.

  25. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження Указу Президента України "Про заходи щодо ліквідації наслідків стихійного лиха у Закарпатській області"” від 10 листопада 1998 року № 242–XIV // Офіційний вісник України. – 1998. – № 45. – С. 5.

  26. Указ Президента України “Про державну реєстрацію нормативно–правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 3 жовтня 1992 року № 493/92 // Збірник указів Президента України. – 1992. – № 4.

  27. Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно–правових актів та набрання ними чинності ” від 10 червня 1997 року № 503/97 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 24. – Ст. 11.

  28. Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням шкідливих відходів і їх знищення від 22 березня 1989 р. (Базель) //Збірник міжнародно–правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо–Львов, 2002. С.35 – 55.

  29. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату від 09.05.1992 р. // Інформаційна база „ЛІГА: Закон”.

  30. Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату від 11.12.1997 р. // Інформаційна база „ЛІГА: Закон”.

  31. Конвенція ООН з морського права від 10.12.1982 р. // Інформаційна база „ЛІГА: Закон”.

  32. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті від 25 лютого 1991 р., Еспо (Фінляндія )// Збірник міжнародно–правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо–Львов, 2002. С. 66 – 77.

  33. Конвенція про доступ до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень і доступу до правосуддя по питанням, що стосуються навколишнього середовища від 25 червня 1998 р., Орхус (Данія) // Збірник міжнародно–правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо–Львов, 2002. С. 101 – 118.

  34. Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій, від 17 березня 1992 р. (Хельсінкі)// Збірник міжнародно–правових актів у сфері охорони довкілля. Видання друге, доповнене. – Львів: Экоправо–Львов, 2002. С. 78 – 100.

  35. Конвенція ООН про охорону озонового шару від 22 березня 1985 р. // www.rada.gov.ua.

  36. Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар// www.rada.gov.ua.

  37. Декларація Ріо–де–Жанейро з навколишнього середовища та розвитку від 3 червня 1992 р. // Нормативна база ЛІГА:ЗАКОН.

  38. Стокгольмська Декларація з навколишнього середовища від 16 червня 1972 р. // Нормативна база ЛІГА:ЗАКОН.

  39. Ротердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів в міжнародній торгівлі (1998). – К.: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2005. – 43 с.

  40. Директива Ради 96/61/ЄС від 24 вересня 1996р. про інтегровану систему запобігання і контролю забруднення // OJ L 257 of 10.10.1996.

  41. Директива Європейського Парламенту та Ради 2001/42/ЄС від 27 червня 2001р. про оцінку впливу на стан довкілля окремих проектів та програм // OJ L 197 of 21.07.2001, р.30–37.

  42. Директива Ради 85/337/ЄЕС про оцінку впливу деяких державних та приватних проектів на стан навколишнього середовища// OJ L 175 of 05.07.1985.С.40.

  43. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2849 (XXVII) від 20 грудня 1971 р. Розвиток та навколишнє середовище // http://daccess–ods.u№.org/access.№sf/Get?Ope№&DS=A/RES/2849(XXVI)&La№g=R&Area=RESOLUTIO№.

  44. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2995 (XXVII) від 15 грудня 1972 р. Співробітництво між країнами в сфері навколишнього середовища //http://daccess–ods.u№.org/access.№sf/Get?Ope№&DS=A/RES/2995(XXVII)&La№g=R&Area=RESOLUTIO№

  45. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/36/192 від 17 грудня 1981 р. Міжнародне співробітництво в сфері навколишнього середовища // http://daccess–ods.u№.org/access.№sf/Get?Ope№&DS=A/RES/36/192&La№g=R

  46. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/44/226 (XXVII) від 22 грудня 1989 р. Обіг та видалення, контроль та транскордонне перевезення токсичних та небезпечних продуктів та речовин // http://daccess–ods.u№.org/access.№sf/Get?Ope№&DS=A/RES/44/226&La№g=R.

  47. Лист ДПА України “Про особливості адміністрування збору за спеціальне використання лісових ресурсів у 2009 році” від 23.01.2009 р. № 1130/7/15–0817 // Вісник податкової служби України. – 2009. – № 5.

  48. Декларація ООН про клонування людини від 8 березня 2005 р. // Нормативна база ЛІГА:ЗАКОН.

  49. Конвенція Ради Європи про захист прав та гідності людини у зв'язку з використанням досягнень біології та медицини (Конвенція про права людини та біомедицину) від 4 квітня 1997 р. // Нормативна база ЛІГА:ЗАКОН.

  50. Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи про захист прав та гідності людини у зв'язку з використанням досягнень біології та медицини щодо заборони клонування людських істот від 12 січня 1998 р. // Нормативна база ЛІГА:ЗАКОН.

Навчальне видання

Методичні вказівки

для підготовки до практичних і семінарських занять

із дисципліни «Екологічне право України»

для студентів спеціальності 6.030401 «Правознавство»

освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

денної форми навчання

Відповідальний за випуск В. В. Пахомов

Редактор Н. М. Мажуга

Комп’ютерне верстання Т. В. Фащук

Підписано до друку 30.03.2015, поз. 132.

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 1,7. Обл.-вид. арк. 1,4. Тираж 25 пр. Зам. №

Собівартість вид. грн к.

Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,



вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал