Методичні рекомендації з вивчення, узагальнення, поширення Читайте у статті



Сторінка2/4
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.69 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4

4. Моделювання

Моделювання — один із важливих методів сучасного наукового дослідження. Модель — засіб, який використовується суб'єктом для пізнання об'єкта. Моделі бувають текстовими, де одиницею побудови виступають оцінювальні параметри, і графічними.
Етапи вивчення, узагальнення, поширення передового педагогічного досвіду

План складається відповідно до мети, завдань та основних етапів роботи.

Здебільшого робота з вивчення та узагальнення досвіду планується на 2—3 роки. Не варто при цьому штучно скорочувати термін, оскільки це зумовлює формальне ставлення до роботи і знижує об'єктивність та науковість узагальнень.

Для ефективного вивчення досвіду необхідно чітко спланувати роботу (додаток 1).

I етап. Планується теоретична підготовка та розв'язання організаційних питань. Наводиться список літератури. Планується робота з тими особами, чий досвід вивчається (консультації, самоосвіта, підготовка доповідей, статей тощо).

ІІ етап. Плануються етапи вивчення досвіду за роками.

ІІІ етап. Плануються форми узагальнення, систематизації досвіду, рецензування матеріалу методистами або науковими працівниками, термін подачі матеріалу для схвалення вченою радою (радою методичного кабінету).

IV етап. Плануються заходи щодо організації процесу поширення досвіду — проведення семінарів-практикумів, майстер-класів, творчої лабораторії вчителя, виступи перед учителями на засіданнях методичних об'єднань, випуск
брошури тощо.
Пам'ятка з вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду


  1. Об'єктивно підходити до вибору об'єкта вивчення ППД.

  1. У процесі відбору об'єкта вивчення досвіду керуватися критеріями ППД.

  2. Враховувати педагогічний стаж роботи вчителя та інші суб'єктивні фактори (здоров'я, бажання і т. ін.).

  3. Визначити аспекти діяльності вчителя, в яких найбільш повно реалізується досвід його роботи.

  4. Чітко визначити мету та завдання вивчення досвіду відповідно до виокремлених аспектів діяльності вчителя.

  1. Провести підготовчу роботу з учителем у зв'язку з вивченням його досвіду.

  2. Скласти план вивчення, узагальнення та поширення досвіду.

  3. Розробити методику вивчення ППД, тобто визначити сукупність методів, форм і прийомів вивчення, адекватних меті та завданням вивчення досвіду.

  4. Розробити технологічну карту процесу вивчення ППД (таблиці, схеми).

  1. Визначити можливі методи і форми узагальнення ППД.

  2. Визначити методи, форми, засоби, сфери поширення ППД.


Виявлення передового педагогічного досвіду

Виявлення передового педагогічного досвіду необхідно здійснювати цілеспрямовано та опосередковано під час проведення семінарів, нарад тощо.

Якщо в результаті відвідування уроків, ознайомлення з іншими аспектами роботи вчителя зафіксовано, що досвід відповідає переліченим вище критеріям передового педагогічного досвіду, і на засіданні методичної ради школи ухвалюється рішення про вивчення передового досвіду роботи вчителя з певної навчально-методичної проблеми, видається відповідний наказ по школі та складається план роботи з вивчення, узагальнення, схвалення, поширення в практику роботи вчителів цього досвіду (додаток 2).

Вивчення передового педагогічного досвіду

Орієнтовний план вивчення досвіду не забезпечує його ефективності, якщо не дотримуватись низки відповідних вимог, а саме:



  • чітко дотримуватись плану;

  • на кожному етапі вивчення досвіду інформувати вчителя про зроблені висновки;

  • поетапно оформлювати матеріали досвіду.

Однією з незмінних вимог є оволодіння методикою та технологією вивчення досвіду.

Методика поетапного вивчення ППД передбачає не лише розв'язання на кожному етапі відповідних конкретних завдань, а й здійснення попередніх пошукових дій щодо виявлення, вивчення досвіду, глибокої теоретичної підготовки того, хто вивчає досвід, набуття ним уміння складати програму, здійснювати корекцію досвіду в процесі вивчення або за його проміжними результатами.


Узагальнення передового педагогічного досвіду

Узагальнення рекомендується проводити у такій послідовності:



  • перечитати весь зібраний матеріал (нотатки, педагогічний щоденник учителя, аналіз матеріалів), щоб отримати уявлення про досвід;

  • згрупувати матеріал та систематизувати його;

  • виокремити типове, характерне, відкинути другорядне;

  • здійснити педагогічний аналіз фактів, оцінити їх з погляду науки, виділити особливо цінне в роботі й те, що заслуговує поширення;

  • попередньо оформити узагальнений матеріал;

  • остаточно оформити матеріал педагогічного досвіду.

Виділяють три рівні узагальнення передового педагогічного досвіду.

Науковий рівень — пов'язаний із нагромадженням і теоретичним аналізом фактів, що лежать в його основі, передбачає виявлення його практичної новизни.

Методичний — розкриває процес діяльності в даній галузі, а не обмежується описом результатів. У цьому випадку чітко визначається порядок дій у конкретній методиці, наводяться яскраві приклади, переконливо показуються переваги даного досвіду. Проте і тут необхідно підкреслювати провідну педагогічну ідею досвіду. Необхідною умовою є аналіз результативності досвіду, що передбачає надання методичних рекомендацій, порад щодо використання досвіду різними категоріями вчителів.

Практичний рівень—охоплює три основні елементи:

  • конкретний опис педагогічних дій;

  • показ результативності;

  • розкриття переваг і перспектив використання.

У процесі узагальнення досвіду необхідно брати до уваги певні важливі моменти:

  • На практиці слід переважно не узагальнювати систему роботи вчителя загальноосвітнього навчального закладу, а висвітлювати розв'язання ним важливої педагогічної проблеми, вміле використання ефективних форм, методів, прийомів.

  • В узагальнених матеріалах не слід залишати поза увагою діяльність учнів. Варто не забувати, що навчально-виховний процес — це процес двосторонній.

  • Бажано уникати оцінних положень загального типу (коли йдеться про те, що робить учитель, але не зазначається, як він це де робить).

  • Висвітлюючи загальні педагогічні результати: успішність, вихованість учнів, важливо відображати динаміку змін цих результатів.

  • Не слід забувати описувати умови впровадження досвіду, аналізувати труднощі, з якими стикається вчитель у процесі роботи.


Оформлення матеріалів передового педагогічного досвіду (схваленого на районному (міському) рівні)

Оформлення матеріалів передового педагогічного досвіду шкільного, районного (міського) рівня аналогічне, за винятком адресатів (подання) тощо.



1. Загальні вимоги

Результати вивчення та узагальнення досвіду подаються яку паперовому вигляді, так і на електронних носіях. Опис досвіду оформлюється на аркушах формату А4 за допомогою комп'ютера, із додержанням таких параметрів сторінки: верхнє, ліве, нижнє поля — 20 мм, праве—10 мм; шрифт Times New Roman, 14-й кегль.

Заголовки структурних елементів мають бути розташовані посередині рядка та надруковані великими літерами без крапки в кінці, без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.



2. Вимоги до структурних елементів матеріалів ППД

А. Титульний аркуш

Титульний аркуш містить дані в такій послідовності: Я повна назва відділу (управління) освіти, методичної служби;



  • тема досвіду;

  • відомості про автора досвіду, адреса досвіду;

  • місто, рік оформлення досвіду.

На зворотній сторінці титульного аркуша слід вказати в чітко визначеній послідовності:

а)ким схвалений досвід (рада управління (відділу) освіти, методичного кабінету протокол від № );

б) ким узагальнений досвід (прізвище, ім'я, по батькові, посада, місце роботи);

в) рецензенти (прізвище, ім'я, по батькові, звання, посада, місце роботи).

Матеріали повинні мати рецензії двох спеціалістів (наприклад, керівника методичного об'єднання, наукового працівника, завідувача або спеціаліста районного (міського) методичного кабінету).

Б. Зміст

Зміст починається з нової сторінки. Передбачена наскрізна нумерація сторінок.

До змісту включають: перелік документів, що супроводжують матеріали з досвіду роботи (подання, анотація, анкета, характеристика), опис досвіду, висновки, рекомендації, бібліографію, додатки.

В. Подання, адресоване ректору обласного ОІППО, містить прохання розглянути даний досвід з метою вивчення на обласному рівні (додаток 3).

У поданні зазначається інформація про автора, досвід якого узагальнений: прізвище, ім'я, по батькові, посада, місце роботи, кваліфікаційна категорія та педагогічне звання (якщо є), коротка вказівка на те, коли і ким вивчені та схвалені матеріали досвіду, засвідчена підписом службової особи та печаткою установи.



Г. Анотація на досвід, у якій зазначено:

  • тему досвіду; об'єкт досвіду; адресу досвіду (назва навчального закладу); роки вивчення та рік узагальнення досвіду;

  • актуальність проблеми досвіду: аргументація необхідності його вивчення та поширення відповідно до загальноосвітніх та регіональних завдань, загальної значимості, спрямованості на подолання суперечностей та недоліків масової педагогічної практики;

  • вивчення виду досвіду за характером новизни — новаторський, реалізаторський тощо, визначення властивих лише автору досвіду підходів щодо організації своїх провідних ідей, застосування форм і методів педагогічної чи управлінської діяльності, що дають гарний результат;

  • провідну педагогічну ідею досвіду—виділення головного, найбільш суттєвого в досвіді, виходячи з прогнозованого результату його впровадження, а саме: які позитивні зміни в удосконаленні навчально-виховного (управлінського) процесу очікуються;

  • сутність (технологія) досвіду: яким чином (за допомогою яких форм, методів, прийомів, способів діяльності) автор досягає реалізації провідної ідеї досвіду, особливості педагогічної системи носія досвіду, педагогічні закономірності, на які спирається досліджуваний досвід;

  • результативність досвіду: визначається на основі показників особистісного розвитку учнів: сформованості в них громадянських, полікультурних, мовних та інших компетенцій, навчальних досягнень та наявності навичок пошукової діяльності.

Ґ. Анкета автора досвіду заповнюється особою, яка вивчала цей досвід (форма подана в додатку 4).

Д. Характеристика автора досвіду:

  • Анкетні дані (прізвище, ім'я, по батькові, посада, кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, вчений ступінь (якщо він є), рік народження, освіта вказуються на аркуші вгорі, у правій частині сторінки, у стовпчик.

  • Текст (висвітлюється ставлення до роботи, підвищення професійного та наукового рівня).

  • Висновки (зазначається призначення характеристики).

  • Підпис відповідальної службової особи, печатка організації, що видала характеристику.

Е. Опис змісту досвіду (не менше 10 сторінок тексту).

Основне призначення опису чи описуваного узагальнення —створення реальної картини досвіду, показ конкретних зразків педагогічних напрацювань і здобутків.



Опис змісту досвіду здійснює особа, яка його вивчала, тому зміст тексту викладається від третьої особи. Матеріал слід викласти глибоко, логічно, конкретно, грамотно, розкриваючи діяльність у навчально-виховному процесі не лише педагога, а й учнів.

Складові опису досвіду:

  • Актуальність досвіду (обґрунтування необхідності вивчення досвіду з точки зору завдань, поставлених державою перед школою (відповідність соціальному замовленню).

  • Теоретична база досвіду (теоретичні ідеї та положення, які є обґрунтуванням його практичної значимості).

  • Новизна, провідна ідея досвіду (виділення головного, найбільш суттєвого в досвіді, чим він відрізняється від інших).

  • Система педагогічних ідей, технологія діяльності вчителя, так звана модель досвіду (його зміст, форми, методи, прийоми, засоби, види діяльності, які використовує вчитель для розв'язання поставлених завдань). У цьому розділі слід відобразити послідовність дій учителя та учнів, вибір форм роботи, поступовість у використанні основних прийомів, методів діяльності, які забезпечують високі результати, а також труднощі, які спіткали у процесі пошуку розв'язання існуючої проблеми, і можливість їх подолання. Необхідно навести характеристику умов, у яких формувався досвід, приклади особливо яскравих подій.

  • Наслідки, результативність досвіду (певні кількісні або якісні показники, що підтверджують його цінність, корисність, значимість). Потрібно вказати також і перспективи його розвитку в роботі вчителя та напрямки практичного застосування цього досвіду

Є.Висновки розміщують після викладу суті досвіду, починаючи з нової сторінки, де подається оцінка одержаних результатів роботи над зазначеною проблемою за певний період (реальний приріст знань, умінь, навичок, розвиток особистості учнів; сформованість певних компетенцій; поліпшення показників роботи з обдарованими дітьми; ефективності науково-методичної роботи в школі, районі (місті), області; можливе застосування результатів роботи).

Ж. Рекомендації розміщують після висновків, починаючи з нової сторінки. У рекомендаціях визначають, яку подальшу роботу вважають необхідною для більш глибокого вивчення проблеми, приділяючи основну увагу пропозиціям щодо ефективного використання результатів досвіду. Рекомендації повинні мати конкретний характер і бути повністю підтверджені даною роботою.

За необхідності рекомендації можуть спиратися на додаткові розрахунки, які наводяться у додатку. Текст рекомендацій може поділятися на пункти.



3. Бібліографічний список використаних джерел, які наводяться в алфавітному порядку.

И. Вимоги до додатків.

Додатки розміщуються після бібліографії. Кожен новий додаток починається з нової сторінки.

У додатках уміщують матеріал, який:


  • є необхідним для повноти висвітлення досвіду (включення його до основної частини може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу);

  • не може бути послідовно розміщений в основній частині опису через великий обсяг або способи відтворення;

  • може бути вилучений для широкого кола читачів (є необхідним для фахівців у певній галузі).

До додатків можуть входити такі матеріали:

  • Ті, які через специфіку викладу або форму подачі не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, ілюстрації або таблиці, дидактичний матеріал; описи методик; творчі роботи учнів; проміжні математичні докази, формули, розрахунки; протоколи випробувань; висновки експертиз; авторські програми; інструкції, а також таблиці, діаграми, що ілюструють результативність досвіду). Доцільним є включення системи розробок уроків з визначеної теми і позакласних заходів.

  • Відеофільм (DVD-диск), який містить записи уроків, виховного заходу, екскурсій, ділових ігор або їх фрагментів та відповідає певним критеріям (ідейний зміст та логічна завершеність, системність, новизна, актуальність, композиційна цінність, оригінальність, художня довершеність, дотримання правил ділового українського мовлення). Доповнюється анотацією (форма подана в додатку 5).

  • Презентація досвіду.

Узагальнені та оформлені матеріали необхідно винести на розгляд (з метою схвалення) методичної (педагогічної) ради (залежно від його рівня). Якщо досвід схвалено — він заноситься (на відповідному рівні) до картотеки передового педагогічного досвіду (додаток 6).
Поширення передового педагогічного досвіду

Поширення досвіду — це організаційні дії, спрямовані на популяризацію передової педагогічної ідеї.



Поширення ППД здійснюється різними способами, зокрема:

  • на засіданнях методичних об'єднань, семінарах, нарадах, засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях (заслуховуються повідомлення про результати впровадження досвіду того чи іншого вчителя, вихователя);

  • шляхом безпосереднього ознайомлення з передовим досвідом, що пропагується, — через відвідування навчальних занять під час проведення проблемних, творчих груп, майстер-класів, педагогічних читань тощо;

  • шляхом створення шкіл передового досвіду, якими керують носії передового досвіду;

  • через друковану (рукописну) пропаганду — випуск методичних бюлетенів, буклетів, альбомів, плакатів, інформаційно-методичних листів; за допомогою «естафет» передового педагогічного досвіду, публікації статей відповідного змісту в газетах, журналах тощо;

  • через наочну пропаганду передового педагогічного досвіду — методом експонування матеріалів цього досвіду на шкільній, районній, обласній педагогічних виставках;

  • через пропаганду, за допомогою технічних засобів навчання — створення діафільмів, серії діапозитивів, організації радіо-, телепередач тощо.

Формами поширення передового педагогічного досвіду є:

  • школа передового педагогічного досвіду — одна з форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, поширення і впровадження кращого педагогічного досвіду, джерело формування педагогічної майстерності;

  • творча група — організований на громадських засадах невеликий колектив працівників, які поглиблено вивчають запропоновану (обрану) педагогічну (наукову) проблему, технологію тощо, що забезпечує її творче застосування;

  • методичні об'єднання (шкільні, міжшкільні, районні) — форма методичної роботи, однією з функцій якої є обмін досвідом роботи між учителями, впровадження в практику діяльності їх кращих здобутків;

  • науково-практичні конференції—одна з форм теоретичної та практичної підготовки педагогічних працівників;

  • психолого-педагогічний семінар — форма методичної роботи, що об'єднує всіх учителів певного фаху з метою опрацювання найбільш важливих питань організації навчально-виховного пронесу, вивчення та впровадження в практику діяльності досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду;

  • майстер-клас — інноваційна форма методичної роботи, що сприяє ознайомленню з педагогічними інноваціями, вивченню та впровадженню в практичну діяльність результативних, творчих напрацювань, ефективних елементів передового педагогічного досвіду вчителів міста (району), школи;

  • педагогічні читання — одна з форм методичної роботи, яка виконує, окрім інших функцій, функцію поширення ППД;

  • відкритий урок — загальноприйнятий методичний захід, під час проведення якого відбувається демонстрація кращого досвіду, пропагуються нові педагогічні ідеї та надбання, обговорюються актуальні питання методики;

  • панорама педагогічних досягнень — сукупність творчих заходів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи;

  • педагогічна виставка — демонстрація досягнень педагогічного колективу, пропагування нових зразків навчально-методичної діяльності окремого вчителя, поширення ППД;

  • презентація — публічне представлення чогось нового, що було створено чи досягнуто вчителем;

  • творчий звіт — форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку та пропаганду ППД;

  • творчий портрет — форма методичної роботи, спрямована на формування творчої особистості, розвиток ініціативи вчителя, поширення ППД, підвищення авторитету й творчої активності вчителя;

  • педагогічна «скринька» — різновид «аукціону» педагогічних ідей, в основу якого може бути закладено проблему виявлення, пропаганди та впровадження ППД;

  • методична естафета — форма методичної роботи, яка складається з кількох етапів та сприяє впровадженню ППД: І етап — «Стоп-кадр» (фрагмент уроку), на якому вчитель демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання; II етап — «Калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів; IIІ етап — «Трибуна вільних думок», де вчителі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті з теми «Джерела педагогічної творчості»;

  • методична панорама — колективна (групова) форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи вчителів, який має спільне тематичне спрямування;

  • методичний фестиваль — багатопланова (як правило, разова) форма роботи з великою аудиторією педагогів (методистів), що передбачає пропаганду ППД та має на меті обмін досвідом роботи з упровадження в практику роботи нових педагогічних знахідок;

  • міжшкільні науково-методичні обміни досвідом — форма колективної методичної роботи, спрямована на пропаганду ППД, впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес;

  • обмін досвідом — форма роботи, що має на меті популяризацію ППД, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів, збагачення систем педагогічної діяльності нестандартними підходами щодо оптимізації навчально-виховного процесу;

  • наставництво — форма передачі та впровадження ППД, обміну досвідом, надання методичної допомоги тощо;

  • пізнавальні, професійні екскурсії — організаційні форми, які проводяться з метою вивчення й поширення ППД;

  • бенефіс педагога — форма методичної роботи, яка реалізується за окремим сценарієм, як пропаганда ППД учителя;

  • портфоліо—«продукт» інформаційно-комунікаційних технологій, що документально засвідчує майстерність учителя, сприяє оцінюванню рівня його професіоналізму та ін.


Етапи впровадження педагогічних ідей

Плануючи діяльність і поширення педагогічних ідей, слід пам'ятати, що вводити нове слід поступово й обережно, і тільки переконавшись у його корисності, всебічно перевіривши, думати про наступні кроки.

У педагогічній літературі зустрічаються такі поняття: пропаганда, впровадження, поширення. Зважаючи на публікації, можна зробити висновок, що в науці ще не існує чітких визначень цих термінів. Деякі учені-педагоги (М. Скаткін, М. Кухарєв, 3. Михайлова, В. Чепелєв, М. Ярмаченко та ін.) під терміном «поширення» розуміють пропаганду передового досвіду, а термін «впровадження» розглядають як удосконалення роботи вчителів на основі оволодіння ними на практиці досвідом інших передових педагогів.

Систематична, цілеспрямована робота з упровадження нового в педагогічну практику може бути орієнтовно представлена наступними етапами.



Перший етап. Попередня підготовка та планування. Починається з відбору ідей та їх оцінювання на основі порівняльної експертизи за низкою параметрів:

  • актуальність нововведення, що визначається ступенем його відповідності потребам навчального закладу, соціальному замовленню, регіональній політиці у розвитку освіти, можливістю розв'язання виявлених проблем, відповідністю досягненням педагогічної науки і практики;

  • результативність (оцінювання на основі або існуючого досвіду, або прогнозування);

  • творча новизна (інноваційний потенціал);

  • методична розробленість ідеї (якщо існує);

  • рівень потреб та інтересу до інновації різних груп учителів;

  • умови (організаційні, кадрові, фінансові, матеріально-технічні тощо), необхідні для освоєння ідеї.

Другий етап. Теоретична і методична підготовка педагогічних кадрів до нововведень.

Цей етап обумовлений необхідністю забезпечення як теоретичної, так і психологічної готовності педагогічних працівників до сприйняття нових ідей, роз'яснення їм основних положень наукових рекомендацій з даної проблеми та формування психологічної установки на їх використання.

Серед заходів з підвищення кваліфікації педагогів у зв'язку з поширюваною ідеєю можуть бути: методичний або постійно діючий семінар, науково-практична конференція, діяльність творчих об'єднань, видання методичних рекомендацій тощо.

Третій етап. Методичне керівництво діяльністю педагогічних працівників з освоєння та практичною застосування нових ідей (створення нового досвіду).

Сутність цього етапу полягає в організації діяльності педагогів з оволодіння практичними вміннями й творчої трансформації нових ідей у власну методичну систему, створення оригінальної педагогічної технології. Тому зазвичай діяльність методиста полягає у конструюванні нового або переведенні існуючого досліду на більш високий рівень — рівень передового досвіду.

Зрозуміло, що передовий досвід розвивається успішно в тому разі, коли здійснюється глибоко продумана організаційна робота у цьому напрямі.

Особливо дієву роль у впровадженні ППД відіграють школи передового педагогічного досвіду (додаток 7), творчі групи (додаток 8), які створюються на базі автора узагальненого досвіду.

За К. Ушинським, у процесі впровадження «передається не сам досвід, а думка (ідея), виведена з нього, яка «проростає» в особистій практиці лише після творчого осмислення...»




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал