Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення навчальних предметів у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів для розумово



Сторінка6/7
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.27 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7


Н.П.Кравець

Методичні рекомендації до вивчення предмету „Українська мова”

у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей

Метою курсу “українська мова” є надання учням такої мовної освіченості та мовленнєвого розвитку, які б допомогли їм успішно увійти у соціокультурний простір країни та адаптуватися й інтегруватися в ньому по закінченні школи. Завданнями навчання української мови учнів 5 класу виступають: навчання усному і писемному мовленню, формування умінь спілкуватися у різних ситуаціях спілкування, прищеплення етичних і моральних рис школярам, їх розумовий розвиток та корекція психофізичних порушень, виховання любові до української мови, формування особистісних рис засобами української мови.

Передбачається, що учні оволодіватимуть українською мовою у процесі мовленнєвої діяльності. Основна увага має звертатися на формування і розвиток у школярів чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання (слухання-розуміння) чужого мовлення, говоріння, читання і письмо.

Для реалізації мети і завдань, що з неї випливають, а також з метою надання шкільному курсу “українська мова” більшої практичної спрямованості, зміст програми диференційовано на чотири змістові лінії: комунікативну, лінгвістичну, українознавчу і діяльнісну. Реалізуються змістові лінії за розділами: “Лексикологія”, “Слово”, “Частини мови”, “Речення”, “Зв’язне мовлення”. Учні мають працювати і отримувати знання про одиниці різних мовних рівнів: звуки мови, слово в його лексичному і граматичному значеннях, речення, текст.

Формування умінь слухати-розуміти українське усне мовлення – одна з важливих складових, які забезпечують комунікативну змістову лінію. Тому учитель проводить значну роботу з опанування учнями значенням слів, словосполучень, речень, розуміння смислу абзаців, тексту в цілому. Повноту розуміння перевіряє шляхом роботи над змістом прослуханого тексту (запитання, бесіди, робота з предметними і сюжетними малюнками тощо). Навчаючи учнів слухати-розуміти чуже мовлення, одночасно навчає їх відтворювати його – говорити, - тобто навчає українського усного мовлення. Формуючи у школярів уміння говорити, учитель опирається як на готові зразки мовлення (озвучені тексти діалогічного й монологічного характеру), так і на різноманітний дидактичний матеріал (запитання, опорні слова, предмети та нескладні за змістом сюжетні малюнки, спеціально створені уявні мовленнєві ситуації спілкування тощо).

Усні та письмові перекази рекомендується проводити у тісному взаємозв’язку: від переказу усного до переказу письмового, тобто усні та письмові завдання розміщуються у порядку наростання їх труднощів.

Працюючи з матеріалом розділу “Лексикологія”, учні ознайомляться з основними лексико-граматичними розрядами слів, окремими лексикологічними поняттями: антоніми, синоніми, багатозначні слова. Учитель знайомить їх, що лексичне значення кожного слова містить не лише певне поняття, а й залежить від граматичних ознак тієї частини мови, до якої належить та від контексту, зв’язку з іншими словами.

Розвиваючи зв’язне мовлення учнів, учитель працює над формуванням у них навички виразного читання, що опирається на чуття мови. Учні опановують уміння розрізняти наголошені й ненаголошені склади, інтонують різні за метою висловлювання і структурою речення, вчаться підвищувати й понижувати голос під час читання, прискорювати й уповільнювати темп мовлення.

Теми з розвитку мовлення орієнтують учителя на добір відповідних текстів, що знайомлять із загальнолюдськими моральними нормами.

Учні 5 класу ще не опанували уміння самостійної навчальної діяльності, тому учитель на кожному уроці формує у них прийоми навчальної діяльності, звертаючи особливу увагу на оволодіння школярами уміннями орієнтуватися у майбутній діяльності, контролювати правильність виконання завдання, користуючись інструкцією.

Протягом навчального року учитель формує в учнів загальнонавчальні та спеціальні уміння: а) уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, робити висновки; б) навчально-мовні уміння: уміння розрізняти різні за характером звуки, букви, значущі частини слова, групувати мовні одиниці за певною ознакою, робити їх розбір; ознакою, комунікативні уміння: уміння сприймати, відтворювати і створювати власні усні висловлювання; лексичні уміння : уміння розрізняти слова за значенням, доречно вживати їх; правописні уміння: уміння правильно писати слова, вживати розділові знаки в кінці різних за метою висловлювання речень; нормативні уміння: уміння правильно вимовляти голосні і приголосні звуки, складати словосполучення, речення.

У 5 класі учні пишуть диктанти, обсяг яких складає 35 – 40 слів для учнів з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей, та 20 – 25 слів для учнів з нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей.

Обсяг тексту для списування становить відповідно 24 –26 слів та 20 – 22 слова.
Тематичне планування з предмета „Українська мова” для 5-го класу

(134 год., 4 год. на тиждень)

з/п


Дата

Тема і зміст навчального матеріалу

К-ть

год.


Вимоги до знань та умінь

Повторення – 5 год.

1




Правопис дзвінких і глухих приголосних.

1

Учень: дотримується правил правопису дзвінких і глухих приголосних у словах;.

2




Подвоєння приголосних у словах.

1

- правильно пише слова з подвоєнням;

3




Вживання апострофа після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї.

1

- дотримується правил правопису слів з апострофом;

4




Спільнокореневі слова. Вживання великої букви у словах. Вживання великої букви в іменах, по батькові, прізвищах людей. Велика буква в назві Батьківщини, назвах міст, сіл, вулиць.

1

- наводить приклади і правильно записує спільнокореневі слова, слова з великою буквою;

5




Ненаголошені голосні в коренях слів.

1

- правильно вимовляє і записує слова з ненаголошеними голосними.

Лексикологія – 10 год.

1




Групи слів за значенням: синоніми, антоніми.

2

Учень: розрізняє групи слів за значенням;

2




Добір слів у тематичні групи на певну тему.

2

- добирає слова на певну тему;

3




Однозначні слова.

2

- виділяє однозначні слова;

4




Багатозначні слова.

2

- розрізняє багатозначні й однозначні слова;

5




*Вживання багатозначних слів у прямому й переносному значенні.

Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення. Вживання синонімів для уникнення невиправданого повторення слів.

2

- вживає багатозначні слова у прямому й переносному значенні відповідно до їх значення.

Слово – 50 год.







Будова слова – 20 год.







1




Корінь, закінчення, префікс, суфікс – значущі частини слова.

2

Учень: з допомогою орієнтується у будові слова;

2




Корінь слова.

3

- уміє виділяти корінь у словах;

3




Спільнокореневі слова, що відносяться до різних частин мови.

3

- дотримується правопису спільнокореневих слів, що відносяться до різних частин мови;

4




Закінчення слова.

2

- знає і уміє виділяти закінчення у словах;

5




Контрольна робота.

1

- орієнтується у будові слова, використовує спільнокореневі слова для зв’язку слів у реченні;

6




Визначення префікса та закінчення у словах..

3

- розрізняє на письмі префікси і закінчення;

7




Розрізнення префіксів і прийменників (практично).

3

- розрізняє на письмі префікси і прийменники;

8




*Визначення суфікса у словах (практично).

2

- з допомогою визначає суфікси у словах;

9




Диктант.

1

- дотримується правил правопису значущих частин слова.







Культура мовлення. Використання спільнокореневих слів для зв’язку речень у тексті. Запобігання помилок щодо невиправданого вживання спільнокореневих слів.




- розрізняє на слух і на письмі спільнокореневі слова, наводить приклади, адекватно вживає їх у мовленні.

Частини мови – 2 год.

1




Роль частин мови у реченні. Основні способи розрізнення частин мови.

2

Учень знає, на які питання відповідають частини мови, дотримується правил їх правопису з іншими словами в реченні.

Іменник – 28 год.

1




Загальне поняття про іменник.

2

Учень: за запитаннями знаходить іменники серед інших частин мови у реченні;

2




Іменники, що означають назви істот і неістот.

2

- за запитаннями розрізняє іменники, що означають назви істот і неістот;

3




Власні і загальні іменники.

Культура мовлення. Вживання великої букви у власних іменниках (на письмі).

3

- розрізняє власні і загальні іменники, наводить приклади; доцільно вживає велику букву у власних іменниках;

4




Контрольна робота.

1




4




Велика буква у власних іменниках.

2

- дотримується вживання на письмі великої букви у власних іменниках;

5




Диктант.

1

- дотримується правил правопису власних і загальних іменників;

6




Число іменника.

3

- розрізняє число іменників;

7




*Іменники, що вживаються тільки в однині.

1

- виділяє іменники, які вживаються тільки в однині;

8




* Іменники, що вживаються тільки у множині.

Культура мовлення. Правильне вживання у мовленні іменників у однині чи у множині.

1

- виділяє іменники, які вживаються тільки в однині або у множині;

9




Рід іменників.

4

- за запитаннями визначає рід іменників;

10




Контрольна робота.

1




11




Відмінювання іменників. Відмінювання іменників за відмінками (практично).

Культура мовлення. Вживання у мовленні іменників у різних відмінках.

6

- знає відмінки, уміє змінювати іменники за відмінками; правильно вживає їх у мовленні;

12




Диктант.

1

- ефективно використовує допомогу, помічає помилки, виправляє їх з допомогою учителя або самостійно.

Речення – 20 год.

1




Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, окличні. Розділові знаки у кінці речень.

3

Учень:розрізняє різні за метою висловлювання речення, дотримується правил вживання розділових знаків у кінці різних за метою висловлювання речень;

2




Складання різних за метою висловлювання речень на дану тему.

Культура мовлення. Етика спілкування. Український народний етикет. *Уміння інтонувати розповідні, питальні та окличні речення.

2

- складає різні за метою висловлювання речення на дану тему; дотримується українського народного етикету під час спілкування, уміє інтонувати різні за метою висловлювання речення; дотримується охайності записів, помічає і охайно виправляє допущені помилки, слідкує за правильністю усного мовлення; ефективно використовує надану допомогу;

3




Диктант.

1

- дотримується правил правопису різних за метою висловлювання речень;

4




Головні члени речення – підмет і присудок.

3

- виділяє в реченні головні члени речення;

5




Другорядні члени речення (практично, без вживання термінології).

2

- розрізняє головні і другорядні члени речення (без вживання термінології, практично);

6




Побудова речень за даними словами (підметом, присудком, другорядними членами речення).

2

- з допомогою учителя і самостійно будує речення з поданими словами; самостійно визначає мету завдання;

7




Побудова речень з використанням ілюстрацій.

2

- доречно використовує ілюстративний матеріал для побудови речень; розуміє та уміє пояснити послідовність виконання завдання;

8




Побудова речень за серією сюжетних малюнків.

2

- складає речення за серією сюжетних малюнків;

9




Побудова речень з використанням предметів.

2

- використовує предметний матеріал для побудови речень;

10




Контрольна робота.

1

  • будує різні за

метою висловлювання речення, використовуючи наочно – предметний матеріал.








Тема з розвитку мовлення (протягом вивчення розділу): “Весняні звичаї та обряди українців”.




- самостійно та з допомогою добирає іменники на задану тему, вживає слова відповідно до їх значення, у реченнях дотримується лексико-граматичної сполучуваності слів.

Звязне мовлення – 45 год.

1




Значення мови у житті і діяльності людей. Українська мова – державна мова України.

1




2




Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Мовлення – основний засіб спілкування людей. Основні правила спілкування (практично).

3




3




Діалогічне і монологічне мовлення. Ознайомлення з вимогами до мовлення: правильність, логічність, послідовність, змістовність. Тема висловлювання.

2




Текст – 20 год.

1





Заголовок (назва) тексту.

2

Учень: розрізняє заголовок і зміст тексту, добирає заголовок до даного тексту;

2




Поділ тексту на частини (абзаци).

2

- ділить текст на частини;

3




*Відновлення деформованого тексту.

2

- з допомогою і самостійно відтворює деформований текст;

4




Складання тексту з поданих частин: *на основі заголовку і зачину.

2

- складає текст з допомогою учителя і самостійно за даними складовими частинами і самостійно;

5




Складання тексту за зачином і основною частиною.

2




6




Складання тексту за даним планом, заголовком і серією сюжетних малюнків.

2




7




Контрольна робота.

1

- відновлює деформований та складає текст з поданих частин;

7




Типи мовлення: розповідь, опис, *міркування (практично).

1

- практично розрізняє типи мовлення;

8




Складання тексту розповідного характеру.

1




9




Особливості побудови розповіді про певну подію з власного життя.

1

- будує усну розповідь про певну подію з власного життя;

9




Складання тексту описового характеру.

2




10




*Складання роздуму (міркування) – практично.

1




11




Контрольна робота.

1

- складає текст описового чи розповідного характеру.

Аудіювання – 2 год.

1




Слухання розуміння у процесі прослуховування запропонованого учителем тексту.

2

Учень розуміє зміст тексту,сприйнятого на слух;

Говоріння – 8 год.

1




Виразне читання текстів описового і розповідного характеру.

2

- дотримується вимог виразного читання під час читання текстів різних типів мовлення4

2




Переказ (усний) тексту за даним планом.

2

- дотримується плану тексту під час його переказу;

3




Вибірковий (усний) переказ художнього тексту.

2

- уміє вибірково переказувати прослуханий чи прочитаний текст;

4




*Переказ (письмовий) з допомогою учителя невеличких художніх творів за простим планом (тексти розповідного характеру).

2

- з допомогою учителя пише невеликі перекази художніх творів; помічає і виправляє помилки, ефективно використовує допомогу.

Створення власних висловлювань – 4 год.

1




Створення діалогу відповідно до ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів: ”У магазині”, ”В гостях”.

4

- розрізняє діалог і монолог; продукує репліки діалогу, створює діалог на задану тему;

Ділове мовлення – 2 год.

1




Підпис листівки.

1

- уміє підписати вітальну листівку, на письмі дотримується правил мовленнєвого етикету;

2




Написання листа рідним.

1

- уміє писати листи рідним, помічає і виправляє помилки, дотримується правил граматики та пунктуації.







Теми з розвитку мовлення (протягом вивчення розділу): “У аптеці”, “Вулиця, на якій знаходиться наша школа”.




- з допомогою і самостійно добирає лексику для висловлювання, дотримується лексико-граматичної сполучуваності слів, використовує іменники та прийменники для зв’язку речень.







Повторення вивченого протягом року – 2 год.

2

- адекватно оцінює результат власної діяльності, дотримується мети завдання та плану, самостійно знаходить і виправляє допущені помилки.

* - матеріал, призначений для учнів з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей.



Н.П.Кравець

Методичні рекомендації до вивчення предмету „Читання”

у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах

для розумово відсталих дітей

Матеріал програми з читання для 5 класу структуровано за тематико-хронологічним принципом. Основою структурування виступають змістові лінії Державного стандарту з читання: художні твори для читання та їх зміст (коло читання); формування навички читання; смисловий і структурний аналіз тексту; художньо-естетичний розвиток; елементи літературознавчої пропедевтики; бібліотечно-бібліографічні знання й уміння.

Мета курсу “читання” у 5 класі: розумовий розвиток і корекція його недоліків засобами художньої літератури, сформувати основи читацької культури у школярів, розвивати потребу читати художню літературу, прищеплювати інтерес до художньої книги як до джерела інформації, формувати уміння сприймати художній твір як явище мистецтва, формувати особистість розумово відсталого учня засобами художньої літератури.

Завдання курсу “читання” у 5 класі є: удосконалення складових навички читання, формування читацької самостійності та читацьких інтересів, виховання засобами художньої літератури любові до України, пошани до її народу, естетичне виховання засобами мистецтва слова, вироблення умінь працювати з текстами різних жанрів і типів мовлення.

Об’єктом вивчення курсу є художній твір, його духовно-етична сутність, естетична специфіка, що зумовлює організацію уроку читання в 5 класі. Тому домінуючою формою навчання є діалог, до якого учитель залучає учнів, спонукаючи їх міркувати, висловлювати власні думки.

Центральною на уроках читання є робота над текстом твору. Для цього учитель використовує різноманітні методи і прийоми: розповідь, бесіда (вступна, евристичного спрямування, узагальнююча), смисловий і структурний аналіз тексту твору, самостійна робота учнів з текстом твору, поєднання слова учителя з різноманітними наочними засобами (художніми ілюстраціями, картинами, фото-відеозаписами тощо).

Особливу увагу учитель звертає на розуміння учнями змісту твору, що проявляється в умінні знаходити й розуміти часові, просторові й причинно-наслідкові зв’язки у зображуваному, розрізняти істотне й неістотне, порівнювати, узагальнювати, висловлювати власне ставлення до зображених подій, вчинків героїв.

Щоб учні зрозуміли сутність художнього твору, учитель проводить роботу над текстом твору: вправляє у правильності читання, організовує вибіркове пояснення значення слів, висловів, розгляд ілюстративного матеріалу. Також учитель коментує зображені події, факти, проводить супровідну роботу над словом, чим забезпечує усвідомленість читаного матеріалу.

Значну роботу над текстом твору організовує після його читання: навчає визначати причинно-наслідкові, часові та просторові зв’язки для розуміння смислу твору, визначати тему твору, виявляти оцінне ставлення до героїв, їх вчинків, до зображених подій.

Зважаючи на особливості психофізичного розвитку учнів, учитель індивідуалізує їхню читацьку діяльність. З цією метою використовує завдання на вибір. В оцінюванні навчальних досягнень учнів враховує їхні індивідуальні й типологічні особливості.

Починаючи з 5 класу, учитель працює над удосконаленням навички читання у школярів, зокрема таких якісних ознак читання, як темп, свідомість і виразність. Мовчазному читанню учитель починає навчати т оді, коли учні оволоділи технікою читання цілими словами. Все більше уваги приділяє мовчазному читанню, привчаючи учнів читати без проговорювання, без зовнішніх проявів рухів артикуляційного апарату. Основну увагу звертає на уміння слідкувати за ходом втіленої у тексті думки, розуміння того, що читають. Щоб учні швидше навчилися читати мовчки з розумінням прочитаного, учитель пропонує їм план тексту, який читають. Розуміння і швидкість – основні характеристики мовчазного читання. У ліричному творі для розуміння його смислу є сприймання засобів художньої виразності, якими автор створює художній образ.

Для розумово відсталих учнів характерне вгадування кінця слова, речення, на що має звернути увагу учитель.

Складовою частиною предмету читання у 5 класі є позакласне читання. Мета його – знайомити учнів з доступними їм художніми та науково-пізнавальними творами, формувати читацькі інтереси, удосконалювати навичку читання, виховувати позитивне ставлення до читання художньої літератури, формувати особистість розумово відсталого читача-учня засобами художньої літератури.

У 5 класі 1 раз на місяць проводиться урок з позакласного читання. Обов’язково учні ведуть зошити з позакласного читання.

Передбачається, що у 5 класі учні з вищим рівнем розвитку пізнавальних можливостей читають 200- 220 знаків (букв) за хвилину; учні з нижчим рівнем розвитку - 120 –130 знаків (букв) за хвилину.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал