Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення навчальних предметів у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів для розумово



Сторінка1/7
Дата конвертації16.01.2017
Розмір1.27 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7
Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення навчальних предметів у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей.

Київ-2008


ЗМІСТ

  1. Методичні рекомендації до планування навчальної роботи з розумово відсталими учнями.

  2. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення предмету „Математика” у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  3. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення курсу „Я і Україна” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  4. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до предмету „Трудове навчання” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  5. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення курсу „Основи здоров’я” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  6. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення предмету „Образотворче мистецтво” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  7. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення предмету „Фізична культура” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  8. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення предмету „Музика” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  9. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення предмету „Українська мова” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.

  10. Методичні рекомендації з тематичним плануванням до вивчення предмету „Читання” в загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей.


Автори :


  1. Розділ В.В.Золотоверх В.В., К.В.Рейда

  2. Розділ К.В.Ардобацька, М.П.Глазова

  3. Розділ С.В.Трикоз

  4. Розділ Г.М.Мерсіянова

  5. Розділ І.В.Вдовиченко, Є.Л.Якобчук

  6. Розділ І.В.Дмітрієва

  7. Розділ В.А.Гуріч, Л.В.Кузьменко

  8. Розділ Л.О.Куненко

  9. Розділ Н.П.Кравець

  10. Розділ Н.П.Кравець


В.В.Золотоверх, К.В.Рейда

І. Методичні рекомендації до планування навчальної роботи з розумово відсталими учнями

Завдання загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих – навчання і виховання дітей, які мають стійку розумову відсталість легкого ступеня. Кінцевою метою освіти дітей цієї категорії є підготовка їх до самостійного життя і праці на виробничих підприємствах, які не відносяться до системи соціального захисту. Враховуючи це, першочерговими є такі конкретні завдання: формування в учнів певної системи загальноосвітніх знань та умінь з предметів навчального плану, розвиток у них професійно-трудових умінь і навичок із доступних видів праці, сукупність яких забезпечує соціально-трудову адаптацію випускників та їх інтеграцію в середовище ровесників без порушень розвитку. У даному випадку йдеться про виховання у розумово відсталих учнів позитивного ставлення до праці, соціальних мотивів трудової діяльності, дисциплінованості, стійкої цілеспрямованості і самостійності у процесі трудової діяльності. Отже, соціально-трудова адаптація розглядається не тільки пріоритетним завданням навчально-виховного процесу, а й як засіб компенсації порушеного розвитку.

Труднощі розв'язання зазначених завдань у першу чергу обумовлюються істотними порушеннями пізнавальних процесів, властивих розумово відсталим дітям, зокрема таких, як сприймання, запам'ятовування, відтворення та застосування знань на практиці. Порушення пізнавальної діяльності в учнів цієї категорії виявляються в обмеженості та не диференційованості сприймання, що є важливою передумовою засвоєння навчального матеріалу. Об'єктами сприймання є розповідь учителя, підручники, наочні посібники, навколишнє оточення, а результатом накопичення конкретних знань про предмети і явища навколишньої дійсності, які потрібно осмислити й усвідомити.

У розумово відсталих учнів особливості сприймання обумовлені розумовою недостатністю і порівняно з дітьми зі збереженим інтелектом сприймання характеризується фрагментарністю, уповільненістю при відображенні ознак та властивостей предметів і явищ, незосередженістю на об'єкті сприймання. Розумово відсталі учні сприймають і відтворюють меншу кількість предметів, ніж учні зі збереженим інтелектом. Малий обсяг сприймання ускладнює бачення водночас кількох предметів, вони бачать і відтворюють ті із них, які зображенні на передньому плані, або виділяються розміром, формою чи кольором. Своєрідність сприймання значною мірою визначається бідністю їх минулого досвіду. Сприймаючи предмети та явища навколишньої дійсності, розумово відсталі учні не вдаються до актуалізації раніше засвоєних знань. Навіть у знайомій ситуації вони відображають кожне явище ізольовано від інших, не виділяють істотних зв'язків між ними, не використовують набутого досвіду, а тому в уявленні кожне явище розумово відсталими учнями сприймається бідніше, ніж воно є насправді.

Своєрідністю у розумово відсталих дітей характеризується й процес запам'ятовування навчального матеріалу, що потребує виділення подібних та відмінних ознак, закріплення образів сприймання, уявлень, думок, дій, переживань і зв'язків між ними, а також накопичення, збереження і відтворення пізнавальної інформації. Труднощі запам'ятовування у розумово відсталих дітей виникають через те, що їм важко підпорядкувати свої дії меті запам'ятовування, а також через недорозвиток мислення, що ускладнює використання мислительних прийомів (аналізу й синтезу навчального матеріалу, порівняння з уже відомим).

Запам'ятовування навчального матеріалу залежить також від стану розвитку в учнів усного та писемного мовлення, сформованості інтересів, мотивів і потреб до навчальної діяльності. Не вміючи виділити головну думку в навчальному завданні, виокремити її від другорядної, неістотної, розумово відсталі діти вдаються до механічного заучування навчального матеріалу, що, як відомо, є малопродуктивним. Знаючи, наприклад правила, вимоги до виконання пізнавальних дій, володіючи способами розв'язання навчальних завдань, учні не користуються ними на практиці. Зазначена особливість зумовлює зменшення обсягу навчального матеріалу, спростування його складності та потребу багаторазового повторення раніше вивченого, створення умов для застосування знань у практичній діяльності.

Навчання розумово відсталих учнів застосовуванню знань на практиці - складне та відповідальне завдання. Його складність зумовлюється тим, що після закінчення школи переважна більшість вихованців працевлаштовується на виробництво чи займається індивідуальною приватною практикою. Їхня соціально-трудова адаптація визначається не тільки достатнім рівнем здобутих у процесі навчання загальноосвітніх та загальнотрудових знань, а й сформованістю умінь застосовувати їх на практиці (орієнтуватися у завданні, планувати хід і послідовність трудових дій та операцій, контролювати якість їх виконання тощо). Це є складним завданням, оскільки психологічною основою процесу застосування знань і умінь є розумова діяльність, спрямована на аналіз поставлених завдань, встановлення зв'язків між змістом трудової діяльності і вимогами до неї, на актуалізацію раніше засвоєних знань і умінь, опору на попередній досвід, що не розвивається спонтанно, а є результатом цілеспрямовано організованого навчання учнів.

Розв'язуючи загальні та спеціальні завдання загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих учнів, вчитель виходить з того, що структура, зміст і методи їхнього навчання ґрунтуються на загально-педагогічних принципах: розвивального навчання, науковості, доступності, свідомості, активності, систематичності й послідовності у навчанні, наочності, міцності знань і вмінь, зв'язку навчання з практичною діяльністю, кожен із яких реалізується в аспекті корекційно-розвивальних завдань.

Враховуючи різні рівні інтелекту розумово відсталих учнів, збереженості рухової сфери, стану працездатності, емоційно-вольової сфери, домінуючих мотивів навчання, при плануванні змісту, організаційних форм, методів навчальної діяльності важливого значення набуває реалізація принципу корекційної спрямованості процесу навчання. За допомогою системи педагогічних прийомів і заходів здійснюється цілеспрямований вплив на особистість учня, загартування його організму, на розвиток рухів, чуттєвого досвіду і мислення, на включення учня в посильну працю, на організацію його соціального досвіду та корекцію недоліків пізнавальної діяльності (розвиток сприймання, запам'ятовування, відтворення та використання знань, умінь і навичок на практиці).

Своєрідно у навчанні учнів легкого ступеня розумової відсталості реалізується принцип індивідуального й диференційованого підходу. Цей принцип ґрунтується на засадах, згідно яких навчальний процес здійснюється в умовах значної різноманітності пізнавальних і особистісних особливостей кожного з учнів. За цієї умови індивідуальний підхід у їхньому навчанні є одночасно й принципом корекції. У процесі індивідуального підходу враховується цілий комплекс відхилень в окремих учнів: характер, глибина і час виникнення порушень пізнавальних процесів та їх вплив на психіку учня, темп навчальної роботи, рівень сприймання, засвоєння та використання навчального матеріалу, труднощі що виникають у пізнавальній діяльності, у поведінці, у стійкості цілеспрямованої діяльності, орієнтації в просторі.

Основний контингент такого закладу складають учні, які мають легку ступінь розумового недорозвитку та незначні відхилення у фізичному стані. Недорозвиток складних форм пізнавальної діяльності у дітей цієї групи не поєднується з порушеннями аналізаторних систем. Відмінною особливістю цих учнів є відносно збережена поведінка та здатність до стійкої цілеспрямованої діяльності у доступних їм видах навчальної роботи. Вони володіють мовленням, рухові порушення настільки компенсуються у період навчання у початковій школі, що не заважають у подальшому включатися у самостійну трудову діяльність. Під впливом спеціально організованого навчання вони опановують навичками письма, рахунку, а у подальшому - програмою для основної школи, легко орієнтуються у навколишньому середовищі, свідомо та критично ставляться до оцінки вчителя і виконуваної роботи.

Іншу групу складають розумово відсталі учні, у яких недорозвиток складних форм пізнавальної діяльності поєднується з грубими порушеннями поведінки. Ці діти потребують особливого індивідуального підходу. Деякі із них патологічне збудженні, рухливо розгальмовані, подразливі, відволікаються у процесі виконання навчальних завдань. Працездатність у таких учнів низька, вони не можуть зосередитися на завданні, не орієнтуються в ньому. Помилки, труднощі й неточності в роботі, судженнях і діях пояснюються слабкістю активного внутрішнього гальмування. У навчанні таких дітей корекційна робота спрямовується і на розвиток пізнавальної діяльності, і на організацію їхньої поведінки.

В іншої частини дітей цієї групи спостерігається порушення рівноваги між основними нервовими процесами в бік переваги гальмування над збудженням. Спільними для них рисами є загальмованість, млявість, швидка виснажливість, стомленість. Працездатність цих дітей в межах уроку нерівномірна. В залежності від складності навчальної роботи, вони можуть бути уважними, слухати і розуміти вчителя або, навпаки, не сприймати його розповідь, відмовлятися від виконання поставленої задачі навіть тоді, коли ці завдання їм доступні.

У тих випадках, коли певна частина учнів відрізняється від іншої настільки різко, що спільне навчання стає неможливим, вчитель вдається до диференційованого підходу при дозуванні навчального матеріалу, врахування співвідношення його з можливостями сприймання, уваги, мислення, пам'яті, емоційного стану розумово відсталих учнів. Ці уміння виробляються на основі досвіду педагогічного вивчення дітей, уміння бачити позитивне та спиратися на збереженні можливості, допомагати переборювати труднощі у навчальній роботі. Навчання розумово відсталих учнів буде тим успішніше, якщо вчитель зуміє проникнути у внутрішній світ дитини, краще зрозуміє її переживання, мотиви, вчинки.

Педагогічне вивчення учнів не є самоціллю і проводиться не для констатації та пояснення особливостей їхнього психофізичного розвитку, а з метою свідомого втручання у процес їхнього розвитку, надання всебічної допомоги у цьому процесі. Виявленні порушення повинні піддаватися всебічному аналізу, розкриттю причин тих чи інших вчинків учня, пошуку педагогічних засобів для істотного покращення розвитку.

Загальний розвиток і готовність учнів до самостійного життя і праці відбувається у процесі їхнього навчання і визначається змістом, формами й методами навчальної роботи. У процесі навчання розумово відсталі учні засвоюють знання, уміння, навички та способи пізнавальної діяльності. Учитель керує навчальною діяльністю учнів, визначає обсяг, темп, методи вивчення навчального матеріалу, контролює якість його засвоєння. Отже, характерною особливістю процесу навчання є те, що в ньому простежується взаємодія та зумовленість між діяльністю вчителя та учнів.

Діяльність вчителя не зводиться тільки до передачі учням знань та формування умінь і навичок. Він всіляко сприяє розвитку особистості учня, спрямовує його діяльність на розвиток здібностей, потреб та інтересів. З цією метою вчитель вивчає індивідуальні та типологічні особливості кожного учня, враховує їх при побудові навчальної роботи, визначає засоби і прийоми корекції психофізичних порушень, розвитку в учнів моторики, мовлення, пізнавальних процесів. Особливу увагу він звертає на розвиток активності, самостійності, цілеспрямованості в учнів як у процесі набуття знань, так і при використанні їх у практичній діяльності.

Діяльність вчителя не виключає й прямої допомоги учневі у тих випадках, коли він не усвідомлює характер навчального завдання, відходить від поставленої вчителем мети, самостійно не переборює труднощі у виборі способів виконання навчальної чи практичної дії, втрачає інтерес до виконання поставлених завдань. Втім, це не означає що вчитель виконує навчальне завдання замість учня. Він допомагає йому усвідомити характер навчальної діяльності, визначити способи виконання пізнавальних завдань, стимулює активність і самостійність діяльності, формує потребу в ній, спираючись на збереженні здібності особистості, розширюючи їх.

Здійснений аналіз особливостей психофізичного розвитку учнів з розумовою відсталістю дає підставу стверджувати, що процес їхнього навчання є корекційно спрямованим. Він передбачає:

- повільність процесу навчання; простіший, ніж у загальноосвітній школі, виклад навчального матеріалу;

- повідомлення на кожному уроці навчального матеріалу невеликими порціями і опрацювання його на уроці;

- максимальну розгорнутість і розчленованість складних понять і дій та їх багаторазову повторюваність;

- постійне спирання на чуттєвий і пізнавальний досвід учнів з опорою на більш розвиненні здібності;

- розчленування складної теми на окремі частини;

- керівництво навчальною діяльністю, що передбачає спільне виконання навчальних завдань учителем і учнем. Це і пряма допомога учневі, і безпосередня побудова та організація його висловлювань, міркувань, відповідей на запитання, спостережень, практичних дій. Це і виправлення неправильно побудованих дій, регламентування фізичних і розумових зусиль, стимулювання їх розвитку.

Істотні порушення пізнавальної діяльності у розумово відсталих учнів потребують посиленого педагогічного керівництва їхньою навчальною діяльністю. Однією з особливостей процесу навчання є інше, ніж у загальноосвітній школі, співвідношення самостійної діяльності учнів з діяльністю, керованою учителем. Кожна тема, яка вивчається в школі, кожен метод і прийом, використанні вчителем, мають не тільки сприяти збагаченню учнів знаннями, уміннями і навичками, а й корегувати властиві їм порушення психофізичного розвитку: сприймання, пам'яті, уявлень, мовлення, мислення, моторики як основних складових процесу навчання.

Охарактеризовані особливості психофізичного розвитку розумово відсталих дітей враховуються вчителем у процесі конструювання календарних планів навчальної роботи та беруться до уваги при розробці поурочних планів учителем. Він може включити до плану навчальної роботи всі матеріали навчальної програми, які посильні для учнів з вищим або середнім рівнем розумового розвитку. Для дітей з нижчим рівнем научуваності необхідно планувати ту частину навчального матеріалу та види робіт, які доступні їхнім пізнавальним можливостям.

К.В.Ардобацька, М.П.Глазова

Методичні рекомендації до вивчення предмету «Математика»

у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів

для розумово відсталих дітей

Математика в допоміжній школі спрямована на корекцію вищих психічних функцій: аналітичного мислення (порівняння, узагальнення, класифікація тощо), запам‘ятовування , уваги. Реалізація математичних знань потребує сформованості лексико-семантичного боку мовлення, що має важливе значення при усвідомленні та аналізі змісту задач.

Програма 5 класу є логічним продовженням програми з математики для 2-4 класів. Учбовий матеріал розподілений за чвертями , але не вказана кількість годин на вивчення кожної теми.

В 5 класі продовжується вивчення багатоцифрових чисел в межах 1000. Учні мають навчитися виконувати арифметичні дії з цілими числами як письмово, так і усно. Усні обчислення треба використовувати у нескладних випадках, наприклад при додаванні круглих сотен, множення чи ділення круглих десятків тощо. Необхідно вчити дітей використовувати калькулятори и виконувати за допомогою них перевірку прикладів.

В п‘ятому класі продовжується робота над задачами на різницеве та кратне порівняння чисел. Їх розв‘язання допоможе розкрити основний смисл арифметичних дій, конкретизувати їх, пов‘язати математичні уміння з життєвими ситуаціями. Для досягнення цієї мети необхідно правильно здійснювати добір змісту задач: вони мають бути доступними, зрозумілими. Необхідно пропонувати задачі, які спрямовані на формування прикладних умінь: розрахунок бюджету сім‘ї, витрати на покупки тощо.

Предметно-практична спрямованість повинна простежуватися і в процесі вивчення одиниць довжини, маси. Вони мають не тільки навчитися співвідносити одиниці довжини і маси , а й самостійно зважувати предмети на терезах;вимірювати довжину, висоту, ширину в метрах, сантиметрах, дециметрах, міліметрах.

За період навчання в 5 класі учні повинні отримати математичні знання:


  • про числа у межах 1000, звичайні дроби, про геометричні фігури та їх побудову за допомогою креслярських інструментів;

  • про основні величини(довжину, вартість, масу, час), одиниці вимірювання і їх співвідношення;

  • навчитися виконувати чотири арифметичних дії з багатоцифровими числами, отриманими при вимірюванні;

  • розв‘язувати прості і складені арифметичні задачі.


Тематичне планування з предмета „Математика” для 5-го класу

(170 год.)

з/п



Дата

К-ть год.

Тема і зміст навчального

матеріалу




Вимоги до знань та умінь


Перша чверть

Ι. Повторення.

1.







Додавання та вiднiмання чисел у межах 100.

Учні повинні вміти розв‘язувати приклади на додавання і віднімання в межах 100 (всі випадки); порівнювати числа в межах 100; розв‘язувати прості і складені арифметичні задачі.

2.







Всi види усної лічби в межах 100.

3.







Самостiйна робота.

ΙΙ. Одна тисяча.

1.







Усна та письмова нумерацiя в межах 1000.

Учні повинні знати назви й порядок чисел до 1000; читати, записувати та порівнювати числа до 1000. Розкладати числа на розрядні доданки й складати числа з розрядних доданків.


2.







Лiчба круглими сотнями до 1000 (пряма та зворотна)

3.







Тисяча як нова лiчильна одиниця.

4.







Назва, запис i читання чисел, якi складаються з
круглих сотень i десяткiв, iз сотень, десяткiв i
одиниць.

5.







Десятковий склад числа (розкладання числа на розряднi доданки й складання числа з розрядних доданкiв). Поняття про розряд.

6.







Порiвняння розрядних одиниць.

7.







Порiвняння чисел сусiднiх розрядiв (2, 20, 200).

8.







Нуль як показник вiдсутностi одиниць, десяткiв, сотень у числi.

9.







Натуральний ряд чисел. Пряма i зворотна лiчба розрядними одиницями й рiвними числовими групами (по 5 , 20, 50).

10.







Мiсце числа в цифровому рядi. Порiвняння чисел за величиною.

11.







Числа одно-, дво-, три-, чотирицифровi. Найбiльше та найменше числа в кожному розрядi.

12.







Числа парнi й непарнi.

12.







Заокруглення чисел до круглих десяткiв, знак „=”.

13.







Римськi цифри. Позначення чисел Ι - ХII.

14.







Контрольна робота.

III. Одиницi довжини та маси.

1.







Одиницi довжини та маси: кiлометр, грам, тонна. Позначення: км, г, т.

Учні повинні знати одиниці довжини та маси, співвідносити їх, вміти користуватися позначенням одиниць величин(кг, г, м, т, ц); розв‘язувати приклади з іменованими числами; зважувати предмети на терезах;вимірювати довжину, висоту, ширину в метрах, сантиметрах, дециметрах, міліметрах.

2.







Спiввiдношення мiж одиницями довжини та маси:
1м = 1000мм, 1кг = 1000г, 1т = 1000кг, 1т = 10ц.
Практичнi роботи з терезами, метром.

IV.Арифметичнi дiї додаваняя та вiднiмання у
межах 1000.


1.









Додавання та віднімання круглих сотень i десяткiв.

Учні повинні виконувати усне і письмове додавання та віднімання в межах 1000; розв’язувати прості і складені задачі , задачі на різницеве порівняння чисел.

2







Додавання та віднімання без переходу через розряд у межах 1000. Назви компонентів додавання та вiднiмання

3.







Різницеве порівняння чисел.

4.







Прості та складені арифметичні задачi всiх видiв, якi розв‘язувалися в молодших класах.

5.







Задачi на рiзницеве порiвняння чисел.




6.







Контрольна робота.




V. Геометричний матерiал.

1.









Повторения геометричного матерiалу, вивченого в попереднiх класах.

Учні повинні вміти розпізнавати види трикутників, креслити трикутники за допомогою циркуля і лінійки за даними довжинами сторін.

2.







Трикутники.

3.







Побудова рiвнобiчного, рiвностороннього та рiзностороннього трикутникiв за даними довжинами сторiн за допомогою циркуля та лiнiйки.

4.







Самостiйна робота.

Друга чверть

I. Дії у межах 1000 (повторення).

1.







Додавання та вiднiмання без переходу через розряд у межах 1000.




2.







Додавання та вiднiмання з переходом через розряд у межах 1000.




3.







Самостiйна робота.




II. Множения та дiлення у межах 1000.

1.









Табличне множення та дiлення (повторення). Назви компонентiв множення й дiлення.

Учні повинні вміти користуватися таблицями множення та ділення, виконувати множення та ділення на одноцифрове число, виконувати перевірку множення та ділення, множити і ділити числа 10. 100 на 10, 100; розпізнавати прості і складені арифметичні задачі на на рiзницеве та кратне порiвняння чисел.

2.







Переставна властивість множення.

3.







Властивостi нуля та одиницi при множеннi й дiленнi.

4.







Множення чисел 10, 100 i множення на 10, 100.

5.







Дiлення чисел на 10 i на 100 без остачi.

6.







Кратне порiвняння чисел.

7.







Число днiв у роцi. Високосний рiк.

8.









Розв‘язування простих і складених арифметичних задач на 2— 3 дії (на комбiнацiю з ранiше опрацьованих простих задач).

9.







Розв‘язування простих і складених арифметичних задач на рiзницеве та кратне порiвняння чисел

10.







Контрольна робота.




III. Геометричний матерiал

1.







Прямокутник. Квадрат. Схожiсть i вiдмiннiсть.

Учні повинні знати назви геометричних фігур, вибирати, давати визначення означеної фігури; знати назву і показувати елементи чотирикутника.

2.







Сумiжнi сторони, дiагоналi прямокутника та квадрата.

3.







Многокутники. П‘ятикутники, шестикутники. Їх побудова.

Третя чверть

I. Нумерація у межах 1000 (повторення)

1.







Повторения нумерації в межах 1000.




2.







Лiчба рiвними числовими групами (2, 20, 200; 5, 50, 500; 25, 250).

Учні повинні знати назву чисел у межах 1000, записувати і порівнювати лічити рiвними числовими групами (2, 20, 200; 5, 50, 500; 25, 250).

3.







Самостiйна робота.

II. Множення та ділення у межах 1000.

1.







Знак множення „•”. Множення та дiлення круглих десяткiв, сотень на одноцифрове число.

Учні повинні вміти користуватися таблицями множення та ділення, виконувати множення та ділення на одноцифрове число, виконувати перевірку множення та ділення, множити і ділити числа 10. 100 на 10, 100; розпізнавати прості і складені арифметичні задачі на рiзницеве та кратне порiвняння чисел.

2.









Письмове множення та дiлення чисел без переходу та з переходом через розряд у межах 1000.

3.







Перевiрка множеня та дiлення оберненою дією

4.







Кратне порiвняння чисел.

5.







Контрольна робота

III. Дії з числами одержаними в результатi
вимiрювання.


1.







Спiввiдношення мiж одиницями вартостi, довжини, маси (повторення).

Учні повинні знати спiввiдношення мiж одиницями вартостi, довжини, маси; перетворювати числа, одержані при вимiрюваннi одиниць вартостi, довжини, маси;виконувати дії з іменованими числами

2.







Перетворення чисел, одержаних при вимiрюваннi одиниць вартостi, довжини, маси.

З.







Усне i письмове додавання та вiднiмання чисел, одержаних при вимiрюваннi однiєї, двох одиниць вартостi, довжини без виконання перетворень або з перетвореннями.

ΙV. Геометричний матерiал.

1.







Використання деяких букв латинського алфавiту для позначення геометричних фiгур (А, В, С, Е, D,Е, К, М, О, Р).

Учні повинні розрізняти пряму, відрізок, ламану; креслити ламану за даними розмірами відрізків, обчислювати довжину ламаної, позначати відрізки буквами латинського алфавіту.

2.







Ламана. ЇЇ позначення буквами.

З.







Побудова ламаної за даними довжинами вiдрiзкiв. Вимiрюванвя довжини ламаної.

4.







Поня’ття про симетрiю.

5.







Контрольна робота.

Четверта чверть

Ι. Звичайнi дроби.

1.







Утворення, читання та запис звичайних дробiв.

Учні повинні вміти читати, записувати звичайні дроби, розпізнавати чисельник і знаменник, правильні та неправильні дроби, мішане число. Розв‘язувати прості і складені арифметичні задачі на знаходження частини числа, на рiзницеве й кратне порiвняння чисел

2.







Чисельник та знаменник дробу.

3.







Дроби правильнi та неправильнi.

4.







Порiвняння дробiв.

5.







Утворення мiшаних чисел.

6.







Простi та складенi арифметичнi задачi на знаходження частини числа.

7








Простi та складенi арифметичнi задачi на рiзницеве й кратне порiвняння чисел.


8.







Самостiйна робота.

II. Повторення вивченого за рiк.

1.







Усне й письмове додавання та вiднiмання, без переходу та з переходом через розряд у межах 1000.




2.







Табличне i поза табличне множення та дiлення.




3.







Усне й письмове додавання та вiднiмання чисел, одержаних при вимiрюваннi однiєї, двох одиниць вартостi, довжини без виконання перетворень або з перетвореннями.




III. Геометричний матерiал.

1.







Коло й круг.

Учні повинні диференціювати круг і коло, визначати центр і радіус, креслити за допомогою циркуля.

2.







Центр i радiус.

3.







Побудова кола за допомогою циркуля.

4.







Повторения винченого за рiк.

5.







Контрольна робота.

6.







Піiдсумковий урок «Математика в життi»

С.В.Трикоз

Методичні рекомендації до вивчення курсу „Я і Україна”

у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладах

для розумово відсталих дітей

Основним завданням навчального курсу „Я і Україна” у 5-му класі загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей полягає в тому, щоб спираючись на існуючі в учнів уявлення та знання про навколишній світ, уточнюючи їх, вивчаючи нові об’єкти та явища, сформувати цілісне уявлення про природу, господарство, населення рідного краю.

Зміст навчального матеріалу умовно поділений на напрями: суспільствознавчий та природничо-науковий. Дані напрями представлені навчальними темами, які дають учням початкові уявлення про живу і неживу природу, рослинний і тваринний світ, місце людини в реальному світі, про культурну спадщину України, регіон, сім’ю.

При вивченні природознавчого та соціокультурного матеріалу, який вивчається в курсі „Я і Україна” не є головним чітко визначений перелік вимог до знань та умінь учнів, які необхідно засвоїти за рік навчання у повному обсязі, як це існує у ряді навчальних предметів, таких як математика, рідна мова, тощо. Головним у навчанні даного курсу є формування і розвиток в учнів уявлень про цілісність світу природи, навичок знаходити зв’язки між світом живої та неживої природи, між світом рослин, тварин та людиною, між наслідками діяльності людини і природою.

У межах даного курсу необхідно вчити дітей пізнавати природні явища у їх причинному зв’язку і постійній взаємодії. Ефективність засвоєння розумово відсталими учнями природничого матеріалу досягається за допомогою методів, які використовуються природничими науками: проведення спостережень, дослідів, практичних робіт, демонстрація натуральних об’єктів.

У 5 –х класах передбачається вивчення неживої природи рідного краю, що вимагає від учнів засвоєння на доступному рівні природознавчих понять: рельєф і його складові (гори, рівнини, яри), ґрунт, вода (агрегатні стани, кругообіг води у природі, водойми), повітря, корисні копалини. У процесі вивчення даного навчального матеріалу необхідно максимально використовувати наочність (макети, малюнки), практичні роботи, досліди. Необхідно викликати в учнів зацікавленість розгорнутими поясненнями, звертаючи увагу на характеристику і значення явищ і об’єктів неживої природи у їхньому житті.

В учнів допоміжної школи виникають ускладнення при впізнаванні природничих об’єктів представлених у різних умовах. В процесі заняття бажано пропонувати учням натуральні об’єкти (якщо це можливо), їх зображення в різних ситуаціях (наприклад, дерево в різні пори року, рослини чи тварини у природних і спеціально створених умовах тощо.), та об’єкти виконані різноманітними графічними засобами: одночасно фотографія, зображення намальоване та схематичне.

Провідним для всього курсу “Я і Україна” є питання охорони природи. Учні повинні усвідомити, що життя людини тісно пов’язане з природою, що природу необхідно оберігати, примножувати її багатства. Не розкриваючи поняття про біологічну рівновагу в природі, дітям необхідно дати уявлення про те, що загибель одного природного об’єкта може призвести до загибелі інших.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал