Методичні рекомендації з підходів до виконання та оформлення студентських робіт (реферати, курсові проекти І роботи, звіти з практик) для студентів всіх напрямів підготовки



Скачати 306.71 Kb.

Сторінка2/3
Дата конвертації08.01.2017
Розмір306.71 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
1.14

Висновки
Закінчується робота коротким узагальненням усього викладеного матеріалу, підкреслюються основні питання, якими займається студент. Якщо у вступі ставилася мета і формулювалися завдання, які необхідно було вирішити, то в висновку наводяться основні результати по кожній поставленій задачі. Завершується висновок висновками і пропозиціями.

14 Не можна поміщати у висновках те, що не випливає з проведеного дослідження. Обсяг висновків 2-4 сторінки. Після закінчення роботи студент повинен поставити дату закінчення роботи і свій підпис.
1.15

Список використаних джерел
Бібліографічний апарат реферату, курсового проекту (роботи) або звіту з виробничої, переддипломної науково-педагогічної практик роботи повинен відповідати положенням системи стандартів у галузі інформаційно-бібліографічної та видавничої діяльності, які

регламентують основні положення і правила бібліографічного опису окремих видів видань, електронних ресурсів, неопублікованих документів та їх частин, що застосовуються в посиланнях і списках використаних джерел

встановлюють структуру бібліографічного опису, повний набір і тверду послідовність приведення елементів, їх значущість для ідентифікації документів рекомендують систему посилань на джерела і правила, за якими вони розміщуються в основному тексті і поза основного тексту. Список використаних джерел містить відомості про всі джерела, які використані при написанні реферату, курсової, дипломної або іншої наукової роботи. Угруповання матеріалу, що застосовуване у списку використаних джерел, може бути

алфавітне

хронологічне

у порядку згадування або цитування джерел в основному тексті. При алфавітному угрупованню матеріалу в списку опис книг і статей розташовується в алфавітному порядку авторів і заголовків. Це найпростіший спосіб розташування використаної літератури. Роботи авторів-однофамільців вказують за алфавітом ініціалів. Роботи одного і того ж автора розташовують за алфавітом назв. При використанні публікацій іноземною мовою список будується двома або трьома рядами (для документів намові, що використовує кирилицю, латиницю, і документи намові з особливою графікою, але нумерація його позицій має бути наскрізною. Хронологічне угруповання у списку використаних джерел застосовується, коли треба показати історію розвитку і вивчення досліджуваного питання в хронологічному порядку видання книг і статей або в хронології подій. Спосіб бібліографічною угруповання документів у порядку згадування або цитування їх в основному тексті застосовують у вигляді приміток. При цьому

15 слід зазначити труднощі наведення довідок про включення до списку окремих джерела чергування вітчизняних і зарубіжних публікацій порушує принцип побудови списку двома-трьома алфавітними рядами. Відомості про джерела рекомендується розташовувати в алфавітному порядку і нумерувати арабськими цифрами з крапкою. При цьому на перше місце за ступенем значущості рекомендується виносити законодавчі та нормативні документи закони та постанови Верховної Ради України (за алфавітом накази Президента України (за алфавітом постанови Кабінету Міністрів України (за алфавітом нормативні акти інших міністерств та відомств (за алфавітом. Книги та статті періодичних видань також рекомендується приводити в алфавітному порядку прізвищ авторів і заголовків. При цьому джерела російською та українською мовою наводяться водному списку з дотриманням встановленої послідовності. Не допускається скорочувати заголовки в будь-якій області бібліографічного опису (за винятком випадків, коли скорочення мається в самому джерелі інформації) і загальне позначення матеріалу. З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. Він є базовим для системи стандартів, правил та методичних посібників зі складання бібліографічного опису. Приклади Бібліографічного опису різних джерел приведені у файлі "Біблі-
ографічний опис. Вимоги ДСТУ.pdf" розташованому на сайті кафедри.
1.16

Додатки
У додатки виносяться всі джерела цифрової інформації, яка використовується в роботі (форми бухгалтерської та статистичної звітності, планові і фінансові документи, а також проміжні (розроблювальні) таблиці і розрахунки, паспортні дані використовуваних агрегатів, програмне забезпечення (алгоритми, ілюстрації допоміжного характеру. Додатки оформлюються як продовження роботи. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки і мати змістовний заголовок. Посередині рядка над заголовком додатку малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово Додаток і велика літера позначає додаток. Додатки слід нумерувати прописними буквами українського алфавіту за винятком літер Ґ, Є, ЗІ, ЇЙ, О, Ч, Ь. (Таким чином, в нумерацію будуть включені букви А Б В Г ДЕ Ж К Л М Н П Р С ТУФ Х Ц Ш Щ Ю Я. Якщо додатків

16 більше, ніж букв українського алфавіту, використовуваних для їх позначення, то вони позначаються здвоєними літерами АА, АБ, АВ і т.д. Після додатку АЯ йде додаток БА, потім ББ, БВ і т.д. Якщо в роботі один додаток, то він позначається як додаток А. Додатки повинні мати спільну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок. Якщо додаток не вміщається на одну сторінку, то його продовження наводиться на наступній із зазначенням посередині рядка слів Продовження додатка і прописної букви, що позначає додаток. Заголовок додатку при цьому не повторюється. Не допускається приведення інформації в додатках без згадки про них у тексті. Наявні в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули і рівняння слід нумерувати в межах кожного додатку. Наприклад, рисунок К - третій рисунок додатка К. Якщо в додатку одна таблиця, ілюстрація, формула, рівняння - вони нумеруються відповідно (таблиця А - перша таблиця додатка А.

1.17

Про стиль викладу
Викладення текстової частини повинно бути стилістично правильним, в складних випадках для правильного написання окремих слів рекомендується користуватися останніми виданнями правил української або російської орфографії залежно відмови викладення) і пунктуації і орфографічними словниками відповідної мови. Застосування термінів має бути однаковим. Якщо вводиться новий вданій роботі термін, то повинно бути детальне пояснення. Слід уникати в тексті словосполучень я вважаю, мною отримано, на мою думку. Замість них краще використовувати обороти типу - на думку автора, доцільно, спостерігається, видається необхідним, за результатами дослідження встановлено. Цього правила слід дотримуватися і в доповіді при захисті відповідної роботи. Важливо дотримуватися витриманості і коректності стилю викладення в науковій роботі. Фрази повинні чітко формулювати ідеї автора. Мова роботи повинна бути сухою і стислою. Небажано застосовувати публіцистичний стиль викладення, характерний для газетних і журнальних статей, де допускаються емоційні коментарі автора з приводу аналізованої проблеми і красиві літературні обороти.

17 Не менш важлива логіка викладення матеріалу. У роботі повинні розглядатися тільки питання, що мають безпосереднє відношення до аналізованої проблеми та впливають на висновки автора. Послідовність їх розкриття обумовлюється взаємозв'язком і взаємною підпорядкованістю, а також внутрішньою логікою дослідження. У тексті неповинно бути різких переходів від однієї проблеми до іншої.

2 ВИДИ РОБІТ ТА ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НИХ

Спектр студентських навчально-дослідних і науково-дослідних робіт досить широкий. До них належать, реферати, доповіді, контрольні роботи, курсові та випускні кваліфікаційні роботи. Тематика їх повинна бути актуальною, зміст
- відповідає сучасним вимогам науки. Підготовка цих робіт потребує вивчення та аналізу необхідної спеціальної літератури, а також наявного в цій області практичного досвіду. Ряд науково-дослідних робіт (курсові і випускні кваліфікаційні роботи, як правило, вимагають проведення та аналізу експерименту або його фрагментів. Всі навчально-дослідні та науково-дослідні роботи є заліковими ідо них пред'являються певні вимоги, як за змістом, такі за оформленням. Загальні підходи до етапів виконання дослідницьких робіт можуть бути наступними вибір та затвердження (або погодження з викладачем) теми і визначення дослідницького апарату складання плану дослідження аналіз наявної науково-технічної та іншої літератури (інформації) з досліджуваної проблеми вивчення теорії та історії розглянутої проблеми в опублікованих виданнях осмислення зібраного матеріалу і висунення робочої гіпотези організація дослідно-експериментальної роботи та відбір методів для її проведення аналіз та узагальнення отриманих результатів експерименту текстове оформлення роботи публічний виступ з результатами дослідження або захист роботи. При цьому студентам корисно пам'ятати, що після кожного етапу виконання плану дослідження вони можуть звертатися за консультацією до наукового керівника для подальшого коригування роботи. А тепер розглянемо основні види робіт, що за період навчання виконують студенти, і які до цих робіт пред'являються вимоги.

18
2.1 Реферат
Реферат (от лат. refero – доповідаю) – коротке викладення письмово або у формі публічної доповіді змісту першоджерела (книги, статті, доповіді, літератури по темі. Це самостійна науково-дослідна робота студента, де автор розкриває суть досліджуваної проблеми наводить різні точки зору, а також власні погляди на неї. За визначенням реферат не повинен містити ніяких елементів новизни. Досить грамотно і логічно викласти основні ідеї по заданій темі, що містяться в декількох джерелах і згрупувати їх за точкою зору. Зміст реферату повинен бути логічним викладення матеріалу носить проблемно-тематичний характер. Тематика рефератів зазвичай визначається викладачем, але у визначенні теми ініціативу може проявити і студент. Перш ніж вибрати тему реферату, авторові необхідно з'ясувати свій інтерес, визначити, над якою проблемою він хотів би попрацювати, більш глибоко її вивчити.
Етапи роботи над рефератом
1. Формулювання теми, причому вона повинна бути не тільки актуальною за своїм значенням, алей оригінальною, цікавою за змістом.
2. Підбір і вивчення основних джерел по темі (як правило, при розробці реферату використовується не менше 8-10 різних джерел.
3. Складання бібліографії.
4. Обробка та систематизація інформації.
5. Розробка плану реферату.
6. Написання реферату.
7. Публічний виступ з результатами дослідження.
Критерії оцінки реферату Готовий реферат оцінюється викладачем за наступними критеріями актуальність теми дослідження відповідність змісту темі глибина опрацювання матеріалу правильність і повнота використання джерел відповідність оформлення реферату стандартам. На розсуд викладача реферати можуть бути представлені на семінарах, науково-практичних конференціях, а також використовуватися як залікові роботи з пройдених тем.

19 Обсяг реферату повинен становити не менше одного друкованого аркуша, що містить 39,2 тисячі друкованих знаків з пробілами, що відповідає 16 сторінкам тексту, надрукованого через 1,5 інтервалу між рядками (формат аркуша А, шрифт - Times New Roman, розмір - 14 пт ), по заданій темі у відповідності зі спеціальністю.
2.
При оформленні тексту реферату слід враховувати, що починається робота титульним листом (див. додаток А. На наступній сторінці, яка нумерується зверху номером 2, поміщається зміст з точною назвою кожної глави таза- значенням початкових сторінок. Поля сторінки верхнє - 2 см, нижнє 2 см, ліве - 3 см, праве - 1 см. Текст друкується через 1,5 інтервалу. Якщо текст реферату набирається в текстовому редакторі Microsoft Word, рекомендується використовувати шрифти або Arial, розмір шрифту - 14 пт При роботі з іншими текстовими редакторами шрифт вибирається самостійно, виходячи з вимог не менше 30 рядків на сторінці. Кожна структурна частина реферату (вступ, головна частина, висновок і т.д.) починається з нової сторінки. Відстань між главою і наступної за нею текстом, а також між главою і параграфом становить 2 інтервали. Після заголовка, наявного посередині рядка, не ставиться крапка. Не допускається підкреслення заголовка і перенесення в словах заголовка. Сторінки реферату нумеруються в наростаючому порядку. Номери сторінок ставляться
вгорі в лівій частині аркуша. Титульний аркуш реферату включається в загальну нумерацію, але номер сторінки на ньому не ставиться (це не відноситься до змісту реферату. Структура реферату відповідає вищевикладеним вимогам і повинна містити Титульний лист. Зміст. Вступ (обґрунтування теми. Основна частина. Висновки. Список використаної літератури. Додатки (якщо такі є. Реферат повинен бути акуратно оформлений. Вітається творчий підхід при написанні реферату (наявність ілюстрацій, додатків і т.д.).
В основній частині реферату повинна бути розкрита тема. Як правило основну частину поділяють на глави. При викладенні основної частини необхідно

20 розкрити всі пункти складеного плану, зв'язно викласти накопичений і проаналізований матеріал. Викладається суть проблеми, різні точки зору на неї, власна позиція автора реферату. Важливо домогтися того, щоб основна ідея, висунута у вступі, пронизувала всю роботу, а весь матеріал був націлений на розкриття головних завдань. Кожен розділ основної частини має відкриватися певним завданням і закінчуватися короткими висновками. У висновку реферату підводяться підсумки по всій роботі, підсумовуються висновки, що містять ясні відповіді на поставлені в меті дослідження питання, робляться власні узагальнення (іноді з урахуванням різних точок зору на викладену проблему, відзначається те нове, що отримано в результаті роботи над даною темою. Висновок за обсягом не повинен перевищувати вступ. Слід уникати типових помилок захоплення другорядним матеріалом, уникання проблеми, категоричності і строкатість викладення, бідної або занадто наукоподібної мови, неточності цитування, відсутністості посилань на джерело. Мова реферату повинна бути простою і зрозумілою. Стиль письмової наукової мови - це безособовий монолог, тому виклад зазвичай ведеться від другої особи множини "Ми вважаємо ...". Науковою термінологією слід користуватися там, де це необхідно. Значення незрозумілих термінів обов'язково пояснюється у дужках або виносках. Допустимі непрямі заяви авторської позиції "Як видається ...", "Здається, що ...", "На наш погляд ...". В якості мовних засобів зв'язку в тексті використовуються такі вирази насамперед ..., отже ..., тим не менш ..., зупинимося на ..., по-перше ... і т.п. Мова і стиль підготовленої роботи найкраще дозволяє судити про загальну культуру автора, тому на редагування тексту, на його "доведення" не слід шкодувати часу.

2.2 Доповідь Доповідь - це форма роботи, що нагадує реферат, але призначена за визначенням для усного повідомлення. Доповідь, як вид самостійної роботи, використовується у навчальних та позааудиторних заняттях, сприяє формуванню навичок дослідницької роботи, розширює пізнавальні інтереси, привчає критично мислити. Зазвичай доповідь студенту задається вході поточної навчальної діяльності, щоб він виступив з ним усно на одному з семінарських або практичних заняттях. На підготовку відводиться досить багато часу (тиждень і більше. При написанні доповіді по заданій темі складають план, підбирають основні джерела. У процесі роботи з джерелами систематизують отримані відомості, роблять висновки і узагальнення. До доповіді позначній темі можуть залучатися кілька студентів, між якими розподіляються питання виступу.

21

2.3 Пояснювальна записка до курсового проекту (роботи)
Курсова робота (проект) - це більш глибоке і об'ємне дослідження однієї з проблем навчального курсу. Оцінка за курсову роботу (проект) вноситься в залікову книжку нарівні з екзаменаційними оцінками. Інакше кажучи, курсова робота має статус іспиту. Навчальним планом університету за спеціальністю передбачено написання декількох курсових робіт і проектів. Як правило, вона готується з дисциплін загальноосвітньої та спеціальної підготовок. Виконується курсова робота (проектна заключному етапі вивчення навчальної дисципліни, практично затим же алгоритмом, що і реферат.
Критерії оцінки курсового проекту (роботи)
По завершенню виконання курсового проекту (роботи, оформлена пояснювальна записка і графічна частина представляється студентом на перевірку керівнику. представляється. Викладач перевіряє роботу і за наявності зауважень повертає її студенту на доопрацювання. Після усунення зауважень та отримання резолюції "до захисту" студент готується до захисту курсового проекту (роботи. Резолюцію "до захисту" студент повинен отримати не пізніше х днів додати її зашиті. Оцінка роботи викладачем проводиться з урахуванням виконання вимог оформлення курсової роботи зазначеним стандартам. Оцінка формується за результатами виконання та захисту курсового проекту.
Вимоги до курсової роботи (проекту) До виконання та оформлення курсової роботи (проекту, які до інших науково-дослідних робіт, пред'являються певні вимоги. Курсова робота (проект) - це студентське дослідження. Оскільки пишуться вони за спеціальним предметом або вибраною студентом спеціалізацією, призначення їх утому, щоб з'ясувати, наскільки останній опанував навичками самостійної наукової діяльності. Курсова робота (проект, насамперед, повинна відрізнятися актуальністю тематики, відповідати сучасному стану вітчизняної та зарубіжної науки. Працю- ючому над роботою студенту, слід вивчити і проаналізувати наукову, навчально-методичну літературу та періодику з проблеми дослідження вивчити і проаналізувати історію досліджуваної проблеми, її практичний стан з урахуванням передового досвіду, а також особистого досвіду, набутого в процесі його виробничої практики

22 провести в міру необхідності дослідно-експериментальну роботу або її фрагмент з проблеми дослідження, визначивши чітко цілі та методи дослідження узагальнити результати проведених досліджень, обґрунтувати висновки і дати практичні рекомендації оформити курсову роботу відповідно до вимог стандарту. За обсягом курсова робота повинна займати не менше 15-20 стор. друкованого тексту або 20-25 стор. рукописного тексту, проектне менше 25-30 стор. друкованого тексту або 30-45 стор. рукописного тексту.
Орієнтовна структура курсової роботи (проекту) За структурою курсові роботи (проекти) можуть бути реферативного характеру, практичного характеру, дослідно-експериментального характеру. Відмінності їх один від одного полягають в наступному в курсовій роботі реферативного характеру після обгрунтування актуальності роботи в теоретичній частині дається історія питання, показується рівень розробленості проблеми в теорії та практиці, виходячи з порівняльного аналізу вивченої літератури в курсовій роботі практичного характеру містяться не тільки теоретичні основи розроблюваної теми, ай практичні розробки, в ній представлені розрахунки, графіки, таблиці, схеми, ілюстрації тощо, а також їх аналіз курсова робота дослідно-експериментального характеру припускає проведення студентом експерименту або його фрагмента, аналіз отриманих результатів та розробку рекомендацій щодо практичного застосування. Опис експерименту здійснюється в другому розділі основної частини. Уході опису дається характеристика методів експериментальної роботи та обґрунтованості їх вибору, основних етапів експерименту, обробки та аналізу результатів. У курсовій роботі, незалежно від характеру, повинні бути титульний аркуш (приклад, завдання, реферат, зміст, вступ, основна частина, висновок, список використаних джерел. Приклад оформлення титульного аркуша курсового проекту (роботи) наведені в додатку А.
Завдання видається викладачем на початку виконання роботи, форма бланка завдання відповідає конкретній роботі або проекту в якому обов'язково присутні вихідні дані, вимоги до структурних елементів роботи (пояснювальна записка і графічна частина, при необхідності. Приклад завдання наведено в додатку Д.

23
У змісті послідовно викладаються вступ, назви розділів або глав курсової роботи, висновок, список використаних джерел, список програмі графічного матеріалу. При цьому назви всіх розділів (глав плану) повинні точно відповідати логіці змісту роботи, бути короткими і чіткими. Обов'язково вказуються сторінки, з яких починаються всі пункти плану, приклад наведено у посібнику.
Основна частина, в якій розкривається зміст курсової роботи, як правило, складається з теоретичного і практичного розділів. У теоретичному розділі розкриваються історія і теорія досліджуваної проблеми, дається критичний аналіз літератури і показується позиція автора. У практичному розділі викладаються методи, хід і результати самостійно проведеного експерименту або його фрагмента, практичного вирішення поставленого завдання. В основній частині можуть бути також представлені схеми, діаграми, таблиці, рисунки тощо.
У висновку містяться підсумки роботи, висновки, до яких прийшов авторі рекомендації. Висновок повинен бути коротким, ґрунтовним і відповідати поставленим завданням. Добре, якщо в кінці укладення визначені перспективи досліджень даної теми.
Список використаних джерел – це перелік використаних книг і статей, в порядку згадування в тексті, при цьому всі джерела даються під загальною нумерацією літератури. У вихідних даних джерела вказуються прізвище та ініціали автора, назва роботи, місце і рік видання. Графічна частина курсового проекту оформлюється у відповідності з дію- чими стандартами і ЕСКД. Креслення дипломного проекту виконуються згідно стандартів ЕСКД Єдина система конструкторської документації) і СПДС (Система проектної документації для будівництва. Конструкторські та проектні креслення виконують на аркушах стандартних форматів А (841 x 1189), А (594 x 841), А (420 x
594), А (297x420), А (210x297 мм. Перевагу слід віддавати формату А. При необхідності використання форматів А, А і А рекомендується розміщувати їх на форматі А, не розрізаючи листа. Внутрішню рамку креслень наносити відповідно до рисунка 2.1. Товщина лінії внутрішньої рамки становить 1 мм. Зовнішня рамка відповідає лінії обрізки листа стандартного формату. Якщо розміри листа дещо перевищують стандартний формат, то зовнішня рамка виконується суцільною тонкою лінією товщиною 0,5 мм за розмірами симетрично поля аркуша. Лінії внутрішньої і зовнішньої рамок (якщо остання необхідна, рамок основного напису ідо- даткових граф виконують, які весь лист, олівцем або чорною тушшю (роздруковуються на плоттері).

24 У правому нижньому куті аркуша розміщують основний напис. Для формату А його розташовують уздовж короткої сторони листа, для інших форматів
- уздовж довгої або короткої сторони (рисунок 2.1 а, б, в). Рисунок 2.1 – Оформлення листів графічної частини курсового проекту роботи рамка основного напису 2 – рамки додаткових граф 3
– лінія обрізання листа або зовнішня рамка
4 – внутрішня рамка

25 Рамки основних і додаткових граф виконують відповідно до рисунка 2.2 суцільними лініями товщиною 1,0 і 0,5 мм. Рисунок 2.2 – Основний напис конструкторських креслень та схем У графах основних написів і додаткових графах конструкторських креслень (номери граф показані в дужках) вказують У графі 1 – назва графічного документа, записують без переносів та крапки у кінці. Якщо назва складається з декількох слів, іменник ставлять на перше місце, наприклад Двигун асинхронний У графі 2 – позначення документа за структурою. Приклад заповнення графи 2 – ВДЕ.ПК16.05.01.ЕМ (ВДЕ – кафедра відновлюваних джерел енергії, ПК – проект курсовий, 16 – 2016 рік виконання роботи варіанту, 01 – номер листа ЕМ – Електричні машини. у графі 3 – позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки для креслень деталі у графі 4 – у лівій клітинці проставляють літеру Н (навчальний у графі 5 – масу виробу (тільки для робочих і складальних креслень) наводять у кілограмах, без зазначення одиниці виміру. В необхідних випадках масу зазначають у тоннах із зазначенням одиниці виміру по типу – 2,5 т Номер аркуша згідно з завданням Шифр дисципліни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал