Методичні рекомендації з курсу «сучасні напрями літературознавчих досліджень» для магістрів спеціальності «Українська мова І література»



Скачати 383.81 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації16.12.2016
Розмір383.81 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3
МАКІЇВСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З КУРСУ «СУЧАСНІ НАПРЯМИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»

(для магістрів спеціальності «Українська мова і література»)


http://im7-tub-ua.yandex.net/i?id=532393884-21-72
ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри української філології

Протокол № __ від грудня 2011 р.


Макіївка-2011

ББК 81.1


Методичні рекомендації з курсу «Сучасні напрями літературознавчих досліджень» (для магістрів спеціальності «Українська мова і література») / Упор. к.ф.н., доц. О.А.Росінська – Макіївка: МЕГІ, 2011 – 20 стор.

Посібник містить методичні рекомендації з основних тем дисципліни «Сучасні напрями літературознавчих досліджень» й призначений для опрацювання матеріалу за проблемними питаннями з навчальної дисципліни. Призначений для студентів спеціальності 8.020303.



Рецензенти: канд. філол. наук, доцент Лисенко Н.Р..

канд. філол. наук, доцент Кравченко Г.В.



Мета і завдання курсу

Мета курсу – ознайомити студентів з найактуальнішими проблемами сучасного літературознавства, розкрити його здобутки, завдання, методологію, філософське підґрунтя сучасного літературознавства.

Завдання курсу – сформувати у студентів навичок аналізу художнього твору із опертям на сучасні літературознавчі інструментарії, ознайомити студентів з основами гендерних досліджень у сучасному літературознавстві; навчити студентів застосовувати феміністичні та ґендерні підходи до інтерпретації художнього твору; ознайомити студентів з основними психоаналітичними практиками у сучасному літературознавстві; навчити студентів застосовувати психоаналітичні практики для аналізу художнього твору.

Після завершення курсу студенти повинні знати:

  1. cучасні феміністичні та ґендерні теорії (такі як дослідження С. де Бовуар, Е.Шовалтер, Ю.Крістевої та ін.);

  2. основні поняття, структуру й тематику феміністичних і ґендерних досліджень;

  3. основи ґендеру та особливості і способи його проявлення в художній творчості.  

  4. основні положення психоаналітичної теорії та її сучасних трансформацій (таких як структуралістський, деконструктивістський психоаналіз, герменевтичні прийоми тлумачення, ґендерний аспект психоаналізу, постколоніальні та мультикультурні психоаналітичні студії тощо);

  5. сучасні методи психоаналітичної інтерпретації художнього твору (архетипний, психобіографічний та ін.);

  6. термінологічний апарат сучасного психоаналітичного літературознавства.  


Після завершення курсу студенти повинні вміти:

  1. орієнтуватися в особливостях ґендерного наукового напрямку;

  2. визначати проблеми й перспективи ґендерних літературознавчих досліджень;

  3. застосовувати феміністичний і ґендерний підходи у вивченні літературних текстів.

  4. застосовувати різноманітні психоаналітичні методи та інтерпретаційні моделі до аналізу художніх творів;

  5. обґрунтовувати взаємозв’язок між художнім твором та конкретною інтерпретаційною моделлю.

МОДУЛЬНИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН






Тема

Лекції

СРС

ІКЗ

Д/в

О/з

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ОСНОВНІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ НАПРЯМИ ХХ СТОЛІТТЯ

1.

Літературознавчі напрями ХХ століття

2

2

10




ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ НАПРЯМИ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТІ

2.

Постструктуралізм як напрямок літературознавчих досліджень

2

2

20

10


3.


Деконструктивізм у літературознавстві

2

2

10

4.


Постфрейдизм в авангардній літературній теорії кінця ХХ ст.

2

2

15

5.

Проблеми сучасної феміністичної критики

2

2

12

6.

Постмодернізм і рецептивна естетика

2

2

10

6

Усього

12

12

77

16


ПЛАНИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

ЛЕКЦІЯ І. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ НАПРЯМИ ХХ СТОЛІТТЯ


  1. Інтуїтивізм.

  2. Фройдизм.

  3. Екзистенціалізм.


Література:

  1. Автономова Н. Философские проблемы структурного анализа в гуманитарных науках. – М., 1977.

  2. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поетика. – М., 1989.

  3. Грецкий М. Французский структурализм. – М., 1971.

  4. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури. Монографія. – К.: Академвидав, 2006. – 504с.

  5. Зборовська Н. Літературний процес і завдання критики // Слово і час. – 2004. – №4. – С.3 – 7.

  6. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. – К., 2003. – 392 с.

  7. Квіт С.Основи герменевтики. – К., 2003. – С. 87 – 91.

  8. Література. Теорія. Методологія / Упоряд. Д.Уліцька. – К., 2006.

  9. Літературознавчий словник-довідник / Укл. Р.Т. Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. – К., 1997.

  10. Лотман Ю. Структура художественного текста. – М., 1970.

  11. Моклиця М. Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. – Луцьк, 1998. – 295 с.

  12. Основные направления структурализма. – М., 1964.

  13. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія. – 2-ге вид.– К., 1999. – 468с.

  14. Павличко С. Сто років без Фройда // Критика. – 1998. – № 9. – С.14. – 18.

  15. Павличко С. Теорія літератури. – К., 2002. – 679 с.

  16. Структурализм: за и против. – М., 1975.

  17. Франко І. Із секретів поетичної творчості / Франко І. Зібр. творів: У 50 т. – К., 1981. – Т.37 – С.137.

  18. Франко І. Старе й нове в сучасній українській літературі // Збір. твор.: У 50 т. – К., 1982. – Т.35. – С.108.

  19. Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К., 1998. – 657с.


ЛЕКЦІЯ 2. ПОСТСТРУКТУРАДІЗМ ЯК НАПРЯМОК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

  1. Поняття структуралізму й постструктуралізму.

  2. Діяльність Р.Барта

  3. Мішель Фуко як представник постструктуралізму.

  4. Проблема моделювання у літературознавстві.


Література:

1. Лотман Ю.М. Семиосфера. – С.-Петербург: «Искусство – СПБ», 2001. – 704 с.

2. Косиков Г.К. «Структура» и/или «текст» (стратегии современной семиотики) // Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму / Пер. с фр., составление и вступительная статья Г.К. Косикова. – М.: ИГ «Прогресс», 2000. – С.3-48.

3. Лотман Ю.М. Об искусстве. – С.-Петербург: "Искусство – СПБ", 2000. – 704 с.

4. Успенский В.А. Прогулки с Лотманом и вторичное моделирование // Лотмановский сборник-1. – М., 1995. – С. 106-107.

5. Лотман М. Послесловие: Структуральная поэтика и ее место в наследииЮ.М. Лотмана // ЛотманЮ.М. Об искусстве. – С.-Петербург: "Искусство – СПБ", 2000. – С. 675-686.

6. Потебня А.А. Теоретическая поэтика. – СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 384 с.

7. Інгарден Р. Про пізнавання літературного твору // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М.Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 136-163.

8. Хализев В.Е. Теория литературы: Учебник. – М.: Высш. шк., 2004. – 405 с.

9. Кристева Ю. Разрушение поэтики // М.М. Бахтин: pro et contra. Творчество и наследие М.М. Бахтина в контексте мировой культуры. Том ІІ. / Сост. И коммент. К.Г. Исупова. – СПб.: РХГИ, 2002. – С. 7-32.

10. Гаспаров М.Л. М.М. Бахтин в русской культуре ХХ века // М.М. Бахтин: pro et contra. Творчество и наследие М.М.Бахтина в контексте мировой культуры. Том ІІ. / Сост. И коммент. К.Г. Исупова. – СПб.: РХГИ, 2002. – С. 33-36.

11. Вайман С.Т. Гармонии таинственная власть: Об органической поэтике. – М.: Сов. писатель, 1989.

12. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – 525 с.

13. Гиршман М.М. Литературное произведение: теория и практика анализа. – М.: Высшая школа, 1991. – 160 с.

14. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М.: Худож. лит., 1990.

ЛЕКЦІЯ 3. ДЕКОНСТРУКТИВІЗМ У ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ


  1. Поняття літературознавчого деконструктивізму.

  2. Практика деконструкривізму у просторі інтертексту.

  3. Деконструкція Ж. Дерріди як моделювання нового культурного простору.

  4. Деконструкція класичного психоаналізу Ж. Деррідою.


Література:

1. Ильин И.И. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. – М.: Интрада, 1998. – 256 с.

2. Философия без оснований. Беседа Михаила Рыклина с Ричардом Рорти. – Логос. – 1996. – №8. – С.132-153.

3. Тульчинский Г.Л. Слово и тело постмодернизма. От феноменологии невменяемости к метафизике свободы. – Вопросы философии. – 1999. – №10. – С. 35-53.

4. Фрай Н. Архетипний аналіз: теорія мітів // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття. – Львів: Літопис, 1996. – С.11-135.

ЛЕКЦІЯ 4. Постфройдизм в авангардній літературній теорії другої половини XX ст.

1. Шизоаналіз як один із напрямів сучасного постструктуралізму.

2. Феміністична деконструкція і психоаналіз.

3. Психоаналіз та українське літературознавство.



4. Психоаналітичні студії у посттоталітарній Україні.
Література:

  1. Зборовська Н. До проблеми ґендерного підходу. //Зборовська Н., Ільницька М. На карнавалі мертвих поцілунків. Феміністичні роздуми. – Львів: Літопис, 1999. – С. 8–20.

  2. Зборовська Н. Код української літератури. Проект психоісторії української літератури. – К.: Академія, 2006. – 502 с.

  3. Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство. – К.: „Академвидав”, 2003. – 392 с.

  4. История психоанализа в Украине. – Харьков: Основа, 1999. – 366с.

  5. Матвєєва Т. Харківська школа дослідження психології художньої творчості. // Наукові записки НаУКМА. К.: KM Akademia, 1998. – Т.4. – С. 91–96.

  6. Павличко С.Дискурс модернізму в українській літературі. – К., 1999.

  7. Павличко С. Теорія Літератури. – К.: Видавництво Соломії Павличко „Основи”, 2002. – С.123–133.

  8. Павличко С. Чи потрібна українському літературознавству феміністична школа? // Слово і час. 1991. №6. С. 10–15.

  9. Потканський Я. Психоаналіз у літературознавчих дослідженнях. // Література. Теорія. Методологія. – К.: Вид. Дім „Києво-Могилянська академія”, 2006. – С. 292–311.

  10. Франко І. Краса і секрети творчості. Статті, дослідження, листи. – К.: Мистецтво, 1980. – 500 с.

  11. Фрейд З. Очерк истории психоанализа // З. Фрейд. Собр.соч. – СПБ: Алетейя, 1998. – т.7. Основы теории в психоанализе. Очерк истории психоанализа. С.48.

  12. Шевельов Ю. Слово впроводу до Леоніда Плюща // Плющ Л. Екзод Тараса Шевченка. Навколо „Москалевої криниці”. Дванадцять статей. – К., 2001.

  13. Юнг К.Г. Об отношении аналитической психологии к поэзии. // Юнг К.Г., Нойманн Э. Психоанализ и искусство. – М.: REFL-book, К.: Ваклер, 1996. – С. 9–30



ЛЕКЦІЯ 5. ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ФЕМІНІСТИЧНОЇ КРИТИКИ

  1. Дефініції фемінізму.

  2. Психоаналітичний фемінізм.

  3. Постмодерний фемінізм.

  4. Творчість Елен Сіксу, Люсі Інгарден, Юлії Крістевої.

  5. Оцінка постмодерного фемінізму.


Література:

  1. Батлер Дж. Гендерное беспокойство. Гл. 1. Субъекты пола/гендера/желания // Антология гендерной теории. Составление и комментарии Е. Гаповой и А.Усмановой. Минск: Пропилеи, 2000, с. 297-346.

  2. Гиллиган К. Иным голосом. Психологическая теория и развитие женщины // Этическая мысль. М., 1991.

  3. Гиллиган К. Место женщины в жизненном цикле мужчины // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы. Под ред. Е.Здравомысловой и А.Темкиной. СПб.: "Дмитрий Буланин", 2000. С.166-187.

  4. де Лауретис Т. В зазеркалье: женщина, кино и язык // Введение в гендерные исследования. Ч.II: Хрестоматия. Под ред.С..В.Жеребкина. Харьков: ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. С.738-758.

  5. де Лауретис Т. Риторика насилия. Рассмотрение репрезентации и гендера // Антология гендерной теории. Составление и комментарии Е. Гаповой и А.Усмановой. Минск: Пропилеи, 2000, с. 347- 372.

  6. Женщина и визуальные знаки. Под. ред. А.Альчук. М, Идея-Пресс, 2000.

  7. Жеребкина И. "Прочти мое желание…" Постмодернизм, психоанализ, феминизм. М.: "Идея-Пресс", 2000.

  8. Иригарэ Л. Пол, который не единичен // Введение в гендерные исследования. Ч.II: Хрестоматия. Под ред.С..В.Жеребкина. Харьков Ж ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. С.127-135.

  9. Митчелл Дж. Женская сексуальность. Жак Лакан и ecole freudienne. Введение. // Введение в гендерные исследования. Ч.II: Хрестоматия. Под ред.С..В.Жеребкина. Харьков Ж ХЦГИ, 2001; СПб.: Алетейя, 2001. С.534-561.

  10. Сиксу Э. Хохот медузы // Гендерные исследования. 1999. № 3. С.71-88.

  11. Ходоров Н. Психодинамика семьи // Хрестоматия феминистских текстов. Переводы. Под ред. Е.Здравомысловой и А.Темкиной. СПб.: "Дмитрий Буланин", 2000. С.140-165.

  12. Чодороу Н. Воспроизводство материнства: психоанализ и социология пола (часть III. Половая идентификация и воспроизводство материнства // Антология гендерной теории. Составление и комментарии Е. Гаповой и А.Усмановой. Минск: Пропилеи, 2000. С.29-76.

  13. Эллиот П., Менделл Н. Теории феминизма. Пер. с англ.//Гендерные исследования: феминистская методология в социальных науках. Под ред. И. Жеребкиной. ХЦГИ. 1998, с. 15-46. Или см. перепечатку в : Введение в гендерные исследования. Ч.II: Хрестоматия. … с. 93-126. Или см. сокращенное изложение в : Основы гендерных исследований. Хрестоматия. Под ред. О.А.Ворониной …, с. 47-63.


ЛЕКЦІЯ 6. ПОСТМОДЕРНІЗМ І РЕЦЕПТИВНА ЕСТЕТИКА


  1. Теорія постмодернізму в літературознавчих студіях.

  2. Рецептивна естетика. 

  3. Компаративістика.


Література:



  1. Бондар В.Т. Проблеми рецептивної естетики і поетики у творчій спадщині І.Я.Франка [Текст] : автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.06 / Боднар В.Т.; НАН України, Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1999. - 18 с.

  2. Лосик О.М. Феномен свободи у французькому дискурсі постмодернізму [Текст] : дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Лосик О.М.; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005. - 207 арк. - арк. 186-207.

  3. Гуменюк Т.К. Постмодернізм як транскультурний феномен. Естетичний аналіз [Текст] : дис... д-ра філос. наук: 09.00.08 / Гуменюк Т.К.; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 395 арк. - арк. 371-395.


Питання для підсумкового контролю


  1. Психоаналітичний підхід та його застосування у літературознавстві.

  2. Поняття психологічного комплексу в теорії З.Фройда.

  3. Структура психіки людини (Его, Супер-Его, Воно).

  4. Символіка сновидіння.

  5. Тлумачення сновидіння та інтерпретація художнього твору.

  6. Мовні похибки, оказіональні утворення, обмовки у психоаналітичній  інтерпретації.

  7. Співвідношення індивідуального та колективного несвідомого.

  8. Архетипна критика К.Г.Юнга.

  9. Сублімація в літературі. Ініціація.

  10. Комплекс Едіпа у психоаналітичній теорії.

  11. Архетип Аніми/Анімуса та його проявлення в художньому творі.

  12. Архетипи Героя, Тіні, Трікстера. Материнська архетипна символіка.

  13. Процес становлення свідомості в теорії Е.Нойманна.

  14. Ерос і Танатос в інтерпретації Е.Фромма.

  15. Феміністичний аспект психоаналітичної інтерпретації.

  16. “Фемінність” мистецької творчості за К.Г.Юнгом.

  17. Психобіографічний метод аналізу.

  18. Інтертекстуальність і художня література.

  19. Діалог і поліфонічність у теорії М.Бахтіна.

  20. Структурний психоаналіз Лакана у відношенні до юнгіанства.

  21. Вербальний виклад (наратив) у психоаналітичній теорії Ж.Лакана.

  22. Деконструкція класичного психоаналізу Ж.Деррідою.

  23. Концепція “людини без органів” у психоаналітичному контексті.

  24. Типи творчості за К.Г.Юнгом.

  25. Інтерпретація твору як самопізнання – за П.Рікером.

  26. Концепція тексту в постструктуралістському літературознавстві.

  27. Психоаналітичні студії у посттоталітарній Україні.

  28. Конфлікт інтерпретацій та комплексний аналіз художнього твору.

  29. Шизоаналіз як пост/фройдизм.

  30. Розкрийте поняття “ґендер”.

  31. Схарактеризуйте ґендер як науковий дискурс.

  32. Назвіть етапи становлення теорії ґендеру.

  33. Дайте визначення понять “ґендерні ролі”, “ґендерні стереотипи”, “ґендерна модель поведінки”.

  34. Схарактеризуйте Феміністичні студії як культурологічне та літературознавче явище.

  35. Схарактеризуйте жіночий рух у ХІХ – ХХ ст.

  36. Назвіть основні ідеології фемінізму.

  37. Прокоментуйте поняття “емансипація” та “фемінізм” у їх спвівідношенні.   

  38. Схарактеризуйте ґендерний аналіз у контексті постструктуралізму.

  39. Назвіть основні положення ґендерних досліджень Ю.Крістевої.

  40. Назвіть основні положення феміністичних робіт Г.Сіксу.

  41. Назвіть основні положення феміністичної концепції К.Міллет.

  42. Визначте основні концептуальні напрямки фундаментального дослідження Симони де Бовуар “Друга стать”.

  43. Схарактеризуйте розвиток ґендерних досліджень у сучасній лінгвістиці.

  44. Схарактеризуйте феномен “істеричності” у контексті ґендерного аналізу. 

  45. Схарактеризуйте українське феміністичне/ ґендерне літературознавство.

  46. Дайте визначення понять “фемінність” та “маскулінність”.

  47. Розкрийте поняття “палімпсестний текст” у ґендерному тлумаченні.

  48. Схарактеризуйте феміністичний рух як культурне явище.

  49. Схарактеризуйте фемінізм як літературознавчу теорію в інтерпретації С.Павличко.

  50. Схарактеризуйте феміністичний підхід у роботах В.Агеєвої.

  51. Схарактеризуйте феміністичний аспект літературознавчих розвідок О.Забужко.

  52. Схарактеризуйте феміністичний аспект літературознавчих есе Н.Зборовської.

  53. Схарактеризуйте особливості феміністичного аспекту досліджень Р.Веретельника, присвячених творчості Лесі Українки.

  54. Схарактеризуйте особливості співвідношення постмодерністських та феміністичних прийомів тлумачення у дослідженні Т.Гундорової “Femina Melancolica”.

  55. Схарактеризуйте жіночість української культури (за П.Кулішем).

  56. Прокоментуйте співвідношення понять  “жіночність” та “фалоцентризм”.

  57. Схарактеризуйте гінокритику як літературознавчий підхід.

  58. Прокоментуйте явище розщепленості (фрагментарності) ґендерних ролей у сучасному суспільстві.

  59. Схарактеризуйте поняття “чоловічі дослідження” у контексті теорії ґендеру.

  60. Схарактеризуйте основи рецептивної естетики.

  61. Розкрийте основи структуралізму.

  62. Основні напрямки пост структуралістської критики.

  63. Поняття літератури, теорії, методології у ХХ століття.

  64. Класична і модерна епохи в західноєвропейському теоретизуванні: антипозитивістський злам.

  65. Сутність та історія поняття ”герменевтика”.

  66. Філологічна герменевтика. Фрідріх Шлеєрмахер.

  67. Герменевтика ”підозр” (К.Маркс, Ф.Ніцше, З.Фройд).

  68. Основи сучасної герменевтики. Вільгельм Дільтей.

  69. ”Філософія життя” та її вплив на літературознавство (А.Шопаенгавер, В.Дільтей).

  70. Основи сучасної герменевтики. Мартін Гайдеґґер.

  71. Основи сучасної герменевтики. Ганс-Георг Гадамер. Поль Рікер.

  72. Сучасна герменевтика. Школа рецептивної естетики (Г. Яусс, В. Ізер).

  73. Постколоніальні дослідження.

  74. Феноменологічний напрям в філософії та його вплив на літературознавство.

  75. Феноменологія Едмунда Гуссерля.

  76. Філософія літератури Романа Інґардена (суть твору, квазісудження, конкретизація).

  77. Женевська школа критиків.

  78. Значення феноменологічного літературознавства.

  79. Поняття формальної школи, загальнотеоретичні принципи.

  80. Етапи розвитку, провідні засади структуралізму як наукового методу.

  81. Зародження структуралізму в мовознавчих дослідженнях Ф. де Соссюра.

  82. Головні питання і терміни структурального літературознавства.

  83. Структурний аналіз оповідних текстів.

  84. Внесок Р.Якобсона і Я.Мукаржовського у літературознавство.

  85. Клод Леві-Стросс і його ”Структурна антропологія”.

  86. Ролан Барт – структураліст. Концепція творчості.

  87. Умберто Еко – семіотик культури. Поняття ”відкритий” твір.

  88. Тартусько-московська структурно-семіотична школа. Юрій Лотман. Поняття ”текст культури”, ”метатекст”, ”текст у тексті”.

  89. Структурний психоаналіз Жака Лакана.

  90. Практичне значення та перспективні тенденції літературознавчого структуралізму.

  91. Зародження психоаналітичної теорії і літературознавство ХХ століття. З.Фройд – автор класичного психоаналізу.

  92. К.-Г. Юнг – автор аналітичної психології.

  93. Концепція неусвідомленого: індивідуальне неусвідомлене і колективне неусвідомлене.

  94. Теорія архетипів.

  95. Психоаналіз Е.Фромма і літературознавство.

  96. Шизоаналіз як один із напрямів сучасного психоаналізу.

  97. Феміністична деконструкція і психоаналіз.

  98. Психоаналітичне літературознавство в Україні.

  99. Філософсько-теоретичні засади постструктуралізму.

  100. Концепція тексту в постструктуралістському літературознавстві.

  101. Ролан Барт – теоретик і практик постструктуралізму.

  102. ”Археологія знання” Мішеля Фуко. Концепція автора.

  103. Юлія Крістева. Поняття інтертекстуальності.

  104. Деконструкція як стратегія нового прочитання культури. Жак Дерріда.

  105. Деконструктивізм. Поль де Ман.

  106. Найсучасніші теорії у літературознавчих дослідженнях (етична критика, когнітивістика, риторика, теорія хаосу).

  107. Принципи нового історизму в літературознавчих дослідженнях кінця ХХ століття.

  108. Періоди розвитку українського літературознавства.

  109. Періоди розвитку українського літературознавства.

  110. Зародження модерністського літературознавства.

  111. Криза історичної школи. Пошуки наукової альтернативи в літературознавстві кінця ХІХ – початку ХХ століть.

  112. Літературознавство і психологія: психоаналітична перспектива.

  113. “Харківський період” психологічного напряму: теоретичні праці О.Потебні і Д.Овсяннико-Куликовського.

  114. Іван Франко і його концепції історії літератури.

  115. Зародження психоаналітичного літературознавства в українській ситуації на початку ХХ століття (С.Балей, Я.Ярема, А.Халецький, В.Підмогильний, С.Гаєвський).

  116. Філологічна школа в українському літературознавстві на початку ХХ століття.

  117. Естетизм в літературознавстві (дискусія І.Франка і М.Вороного, Б.Лепкий, В.Перетц).

  118. Нищення філологічних традиції в українському літературознавстві 20 – 30-х років.

  119. Становлення та штучне нищення науки про літературу на початку ХХ століття.

  120. Теоретичні та історико-літературні праці (Л.Білецький, М.Грушевський, М.Возняк).

  121. Дослідницька робота С.Єфремова, А.Кримського, М.Зерова, П.Филиповича.

  122. Утвердження марксистського літературознавства і проблеми вульгарно-соціологічної методології.

  123. Теоретичне обґрунтування соцреалізму (В.Коряк, А. Ковалівський, П.Колесник).

  124. Літературна дискусія 1925 – 1928 років.

  125. Літературознавство шістдесятих років (І.Дзюба, І.Світличний, Є.Сверстюк, В.Дончик, Г.Сивокінь).

  126. Повернення в науковий обіг репресованого літературознавства (С.Єфремов, М.Грушевський, М.Зеров, Д.Чижевський).

  127. Спроба чергового відродження у вісімдесятих: суперечності розвитку.

  128. Стан сучасної літературознавчої науки: пошуки і перспективи.

  129. Спроби постмодерного погляду на літературу у дослідженнях Г.Грабовича і М.Павлишина.

  130. Дискурсія українського модернізму в роботах Т.Гундорової і С.Павличко.

  131. Феміністичні студії (С.Павличко, В.Агеєва, О.Забужко).

  132. ”Розважальне” літературознавство (О.Бойченко, І.Лучук, І.Бондар-Терещенко).

  133. Сучасні наукові дискусії.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал