Методичні рекомендації щодо змісту І форм проведення Друкується за рішенням науково-методичної ради кз «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»



Сторінка4/6
Дата конвертації14.12.2016
Розмір1.29 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

Науково-методична лабораторія виховної роботи і формування культури здоровя (завідувач Ю.В. Міцай, методисти Л.А. Гайда, С.М. Пляка , Н.І. Дяченко) наголошує, що ключовим нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011р. № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України».h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\1313255844.jpg

Пріоритетними завданнями Основних орієнтирів виховання та Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року визначено побудову ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу.



З метою реалізації вищезазначених завдань під час серпневих конференцій у рамках пленарного (секційного) засідання доцільно:

  • обговорити актуальні напрямки виховної роботи та визначити стратегічні завдання щодо створення розвивально-виховного простору як основи життєтворчості особистості;

  • визначитися щодо науково-методичної виховної проблеми регіону, закладу на навчальний рік та намітити шляхи їх реалізації;

  • запропонувати орієнтовні моделі оптимальної структури науково-методичної роботи з класними керівниками, організаторами виховного процесу в регіоні (закладі); визначитися кожному з працівників щодо їх участі у запропонованих методичних формуваннях (школі молодого чи новопризначеного класного керівника; творчій, динамічній чи проблемній групах; клубах та школах творчо працюючих класних керівників; студіях креативного класного керівника, майстер-класах, творчих лабораторіях організаторів виховного процесу тощо);

  • презентувати найбільш ефективні моделі науково-методичної роботи з класними керівниками та фрагменти засідань методичних формувань, з використанням сучасних технологій та інтерактивних методів і прийомів (серед них: проекти, тренінги, методичні діалоги, прес-діалоги, дебати; коло ідей, мозковий штурм, аукціон ідей, «відкритий мікрофон», «Моя позиція…» тощо);

  • презентувати творчі надбання організаторів життєдіяльності учнівського колективу, їх досвід щодо моделювання раціональної структури учнівського самоврядування, Школи Лідерів, створення й функціонування дитячих творчих об’єднань, громадських організацій;

  • представити творчі лабораторії класних керівників щодо:

  • моделювання особистісно орієнтованого виховного процесу, спрямованого на створення оптимальних передумов для реалізації творчого потенціалу й самовиявлення особистості кожного вихованця;

  • становлення активної громадянської позиції школярів;

  • формування системи ціннісних орієнтацій та ін.;

  • акцентувати увагу на впровадженні інноваційних технологій, які б сприяли оновленню виховного процесу й активізації участі вихованців у житті класу і навчального закладу; становленню і розвитку підростаючої особистості, насамперед її духовності як домінуючої якості в розвитку ціннісної системи людини;

  • зосередити увагу на комплексному підході до реалізації виховних завдань у творчій співпраці «класний керівник – учителі-предметники – керівники гуртків – батьки»;

  • узагальнити та популяризувати досвід навчальних закладів, організаторів виховного процесу, класних керівників з відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка; матеріали оформити у вигляді брошур, буклетів, презентацій, тематичних рубрик на сайтах;

  • запропонувати організаторам виховного процесу, педагогам різних профілів, керівникам гуртків розміщувати у віртуальному музеї історії освіти Кіровоградщини матеріали про відомих педагогів краю, досвід сучасників, книги, електронні ресурси, інформацію про науково-практичні конференції, методичні заходи, тематичні проекти в галузі історії освіти району, міста;

  • започаткувати діяльність вузькопрофільних творчих груп педагогів із проблеми використання краєзнавчого потенціалу в організації позакласної роботи та дозвілля дітей. З метою оновлення змісту роботи вказаних груп залучити провідних науковців-фахівців (особливо з питань екскурсійної роботи);

  • популяризувати досвід залучення дітей та учнівської молоді до виховання на прикладі життя та діяльності відомих земляків, особливо випускників школи. З цією метою підготувати нариси біографій на тлі доби та за умов, у яких їм довелось жити і працювати; створити меморіальні куточки, бібліотечки творів, презентації, фільми, музейні кімнати;

  • опрацювати Державні стандарти освіти, що визначають вимоги до формування ключових компетентностей особистості, зокрема:

- громадянська компетентність;

- загальнокультурна компетентність;

- здоров’язбережувальна компетентність;

- соціальна компетентність тощо.

У рамках мотивації самоосвітнього процесу організаторів виховної роботи важливо акцентувати увагу на різних формах методичної роботи, зокрема:


  • творчі лабораторії: «Проектування траєкторії особистісного зростання вихованця: психолого-педагогічний аспект», «Системний підхід у становленні духовного світу школяра», «На шляху до становлення соціально зрілої особистості»;

  • методичні діалоги: «Особистісно орієнтовані технології в організації виховного процесу: досвід реалізації»; «Особливості формування виховного середовища: співпраця педагогів, батьків і громадськості»;

  • проблемні столи: «Сучасні виховні технології в системі роботи класного керівника: досвід педагогів та педколективів області», «Від творчого педагога до творчого вихованця», «Плекання творчості педагога – запорука ефективного виховного процесу»;

  • майстер-класи: «Ціннісні орієнтації сучасної молодої людини: аспекти самовиховання», «Збагачення духовного світу вихованців засобами краєзнавчої роботи», «До успіху крізь призму творчості».

У рамках творчої лабораторії виховання варто розкрити творчі надбання класних керівників, досвід яких вивчався на рівні району (міста), та учасників обласного та всеукраїнського етапів конкурсу «Класний керівник року». При цьому акцентувати увагу як на описі власного досвіду щодо розкриття означеної педагогом проблеми, так і на його вмінні презентувати (захистити) свою виховну модель в інтерактивній формі з використанням сучасних інформаційних технологій.

Прикладом опису виховної моделі можуть слугувати матеріали А. Черкашиної, переможця обласного і всеукраїнського етапів конкурсу «Класний керівник року» у 2012/2013 н. р. «На шляху до морально досконалої особистості» (Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. –2014. – № 4. – С. 99-104.).

У рамках серпневих конференцій також важливо зосередити увагу на:

- технології підготовки та проведення Першого уроку у 2014/2015 н. р. На тему «Україна – єдина країна». Для учнів початкової школи запропоновано тематичний напрям – «Вчимося бути добрими людьми»; для учнів основної школи – «Утверджувати ідеали культури, миру – служити миру», для учнів старшої школи – «Від культури особистості до культури нації»;

- залученні вихованців до участі в заходах із відзначення пам’ятних і ювілейних дат та реалізації загальнодержавних і регіональних проектів, серед яких: культорологічний проект «Кіровоградщина – Кобзареві», Естафета Перемоги; до 70-річчя перемоги у Другій світовій та Великій Вітчизняній війні організувати тематичні заходи з проблеми «Одна на всіх»: внесок українського народу та народів світу в перемогу над фашизмом».

Зазначимо, що ознайомитися з інформаційно-методичними матеріалами до даних проектів, а також з іншими документами і матеріалами щодо різних напрямків позакласної роботи можна на сайтах КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» (http://koippo.kr.ua/) та науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я (http://koippo414.at.ua/).



З працівниками позашкільних навчальних закладів НМЛ виховної роботи і формування культури здоров’я рекомендує обговорити проблеми:

  • Програма розвитку позашкільного навчального закладу як основа формування базових компетентностей у вихованців позашкільних навчальних закладів.

  • Становлення та розвиток виховної системи позашкільного навчального закладу як основа формування компетентної особистості.

  • Упровадження інноваційних виховних технологій у практику роботи позашкільного навчального закладу.

  • Роль конкурсів педагогічної майстерності в професійному зростанні керівника гуртка та розвитку виховної системи позашкільного навчального закладу.

  • Науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу позашкільного закладу на основі компетентнісного підходу.

  • Формування активної життєвої позиції вихованців шляхом залучення до реалізації соціальних проектів.

  • Формування ціннісних орієнтацій особистості в умовах позашкільного навчального закладу.

  • Проектування індивідуальної траєкторії виховання, навчання і розвитку особистості в умовах позашкільного навчального закладу.

  • Використання потенціалу Інтернет-ресурсу у формуванні базових компетентностей вихованців позашкільного навчального закладу.

  • Організація допрофільної та профільної підготовки вихованців позашкільних навчальних закладів.

  • Пошуково-дослідницька діяльність гуртків, наукових об’єднань та секцій Малої академії наук в умовах діяльності комплексних та профільних позашкільних навчальних закладів.

  • Залучення вихованців до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля засобами краєзнавства.

  • Дитячі екскурсійно-просвітницькі проекти – форма залучення дітей до вітчизняної та світової культури, вивчення географічних, етнографічних, історичних об’єктів і явищ.

У роботі методичних формувань керівників краєзнавчих гуртків, музеїв, музейних кімнат необхідно звернути увагу на такі аспекти:

- розширення краєзнавчої тематики в роботі гуртків, наукових об’єднань, загальних масових заходах для учнів та вихованців району, міста;

- упровадження навчально-методичного комплекту «Кіровоградщина. Історія рідного краю» (навчальна програма гуртка та посібник);

- розвиток тематичного краєзнавства: мистецького, літературного, музичного, сільськогосподарського, технічного, природничо-географічного, сільськогосподарського, екологічного, етнографічного тощо, використовуючи можливості місцевих краєзнавців, членів творчих спілок, працівників галузей виробництва та культури;

- оновлення змісту екскурсійних програм для дітей, звернувши увагу на їх сучасний зміст та ціннісні орієнтири.

Також колектив НМЛ наголошує на важливості опрацюваня проблеми щодо формування та розвитку єдиного інформаційного середовища позашкільної освіти. З цією метою на секційних засіданнях необхідно:



  • спланувати роботу щодо розвитку мережевого інформаційно-освітнього середовища позашкільного навчального закладу:

  • забезпечити оперативне оновлення змісту сайта позашкільного навчального закладу; наповнення його навчальними, методичними, мультимедійними матеріалами, важливими соціальними, творчими та краєзнавчими проектами;

  • забезпечити доповнення та упорядкування електронної бібліотеки з актуальних проблем виховання та позашкільної освіти.

Також важливо проаналізувати роботу веб-сайтів позашкільних навчальних закладів, зокрема, переможців обласного і Всеукраїнського етапів конкурсу веб-сайтів.

Переможці обласного етапу конкурсу (2013 р.):

1) у номінації веб-сайт районного позашкільного навчального закладу – Маловисківський районний будинок дитячої та юнацької творчості


(http://mv-bdut.klasna.com/);

2) у номінації веб-сайт міського позашкільного навчального закладу – Кіровоградський міський будинок дитячої та юнацької творчості (http://bdutkir.16mb.com/);

3) у номінації веб-сайт обласного позашкільного навчального закладу – комунальний позашкільний навчальний заклад «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості» (http://ocdut.hmarka.net/).

Переможці Всеукраїнського етапу конкурсу (2013 р.):

1) у номінації веб-сайт районного позашкільного закладу − Долинський районний будинок дитячої та юнацької творчості Долинської районної ради Івано-Франківської області (http://dbdiut.at.ua/).

2) у номінації веб-сайт обласного позашкільного закладу − Волинська обласна Мала академія наук» Волинської області (http://www.vvman.lutsk.ua/).

3) у номінації веб-сайт міського позашкільного закладу − міський Палац дітей та юнацтва м. Дніпропетровськ (http://www.palace.dp.ua/).

У рамках серпневих конференцій працівників позашкільних навчальних закладів важливо приділити увагу проблемі підготовки та участі керівників гуртків у Всеукраїнському конкурсі майстерності працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості». З цією метою необхідно ознайомити присутніх з матеріалами переможців Всеукраїнського етапу зазначеного конкурсу в 2014 році:

Чучаєва Олександра Володимировича, керівника євроклубу «Прометей» Центру дитячої та юнацької творчості м. Ульяновка, та Кизименка Валерія Олександровича, керівника клубу інтелектуального розвитку комунального позашкільного навчального закладу «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості».

Під час проведення пленарних засідань серпневих конференцій методист НМЛ виховної роботи і формування культури здоров’я Дяченко Н.І. радить привернути увагу громади регіону до проблем бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, проаналізувавши їх реальний стан функціонування та можливості щодо інформаційно-бібліотечного забезпечення реалізації завдань освітянської галузі та означивши перспективи їх подальшого розвитку як сучасних інформаційних центрів.

Доцільно зосередитися також на позитивних змінах, прикладах зацікавленої та результативної співпраці адміністрацій, педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів і бібліотекарів щодо підвищення ефективності бібліотечного процесу, розширення інформаційно-ресурсних можливостей бібліотек та створення підґрунтя для їх реформування.

Водночас необхідно акцентувати увагу й на проблемах, що гальмують розвиток бібліотечної справи у загальноосвітніх навчальних закладах регіону, та намітити шляхи їх вирішення.

Під час проведення секційних засідань бібліотечних працівників необхідно зосередити увагу на:


  • ролі та місці бібліотеки в освітньо-інформаційному середовищі навчального закладу;

  • аспектах розширення позитивного бібліотечно-інформаційного простору користувачів шляхом поєднання бібліотечних ресурсів та можливостей мережі Internet;

  • удосконаленні бібліотечного та інформаційно-ресурсного забезпечення освітнього процесу;

  • управлінні бібліотечними ресурсами і надання вільного доступу до них користувачам для забезпечення їх раціонального використання й ефективного засвоєння;

  • спрямуванні діяльності бібліотек регіону на розширення бібліотечно-інформаційних послуг та на підвищення їх якості.

Необхідно означити й пріоритетні завдання бібліотек навчальних закладів у питаннях:

  • ефективного бібліотечно-інформаційного супроводу навчально-виховного процесу;

  • інформаційно-ресурсного забезпечення реалізації Державних стандартів початкової загальної освіти і Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти;

  • активного впровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

  • розширення інформаційно-ресурсної бази бібліотек за рахунок поєднання друкованих та цифрових джерел інформації та її поповнення як власними інформаційними ресурсами, так і створеними учасниками навчально-виховного процесу.

Важливо також визначити й ступінь готовності самих працівників до реалізації окреслених вище завдань.

Варто акцентувати увагу на результатах проведення в регіоні та області цьогорічного Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека», відзначивши переможців та лауреатів кожного з етапів та зосередившись як на досягненнях, так і на труднощах, об’єктивних й суб’єктивних причинах, що виникали при підготовці конкурсних матеріалів. Доцільно також здійснити аналіз результативності участі всіх працівників бібліотек у даному конкурсному змаганні та інших фахових конкурсах та врахування досягнень при їх подальшій атестації.

Бажано також зупинитися й на питаннях матеріальної і моральної підтримки учасників конкурсу як на рівні навчальних закладів, так і в регіоні.

Зазначимо, що найбільш ефективними є проведення секційних засідань із використанням активних форм навчання дорослих, зокрема тренінгів, ділових ігор, аукціонів ідей і творчих знахідок, майстер-класів, творчих бібліотечних майстерень чи панорам творчих знахідок, виставок-ярмарок, де глибоко аналізуються минулорічні досягнення і визначаються перспективи розвитку бібліотечної справи в регіоні, розкриваються основні аспекти ефективного функціонування та розвитку бібліотек, готовність їх працівників до роботи в умовах реформування бібліотек в інформаційні центри.

Радимо в рамках творчих майстерень запланувати презентацію бібліотекарями власних веб-ресурсів та проведення майстер-класів щодо змістового наповнення сайту бібліотеки чи блогу бібліотекаря.


На секціях бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо:

обговорити концептуальні засади, нормативно-правове регулювання щодо перспектив розвитку бібліотечної справи у регіоні та основні напрями реформування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, сформувати стратегічні завдання щодо перспектив створення сучасної моделі бібліотеки –інформаційних чи медіацентрів та визначити шляхи оновлення бібліотечної роботи закладів освіти у 2014/2015 навчальному році;

проаналізувати діяльність бібліотек, акцентуючи увагу на ефективності бібліотечно-інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу; розширенні інформаційно-ресурсної бази бібліотек та створенні умов для задоволення інформаційних запитів і потреб користувачів, упровадженні сучасних інформаційних технологій і тенденціях розвитку бібліотечної справи;


  • заслухати звіт керівника методичного об’єднання (МО) чи постійно діючого семінару (ПДС) бібліотекарів навчальних закладів регіону за минулий рік;

  • обговорити і схвалити плани роботи МО та ПДС 2014/2015 навчальний рік;

визначити науково-методичну проблему на навчальний рік й актуальні напрямки та шляхи її реалізації, використовуючи інтерактивні методи;

- проаналізувати ефективність минулорічної структури методичної роботи з бібліотекарями в регіоні на основі моніторингу результативності процесу навчання в методичних формувань, підвищенні фахової компетентності їх учасників та впровадженні отриманих знань на практиці.

У рамках панорами методичних знахідок представити звіти-презентації методичних формувань бібліотекарів, що функціонували в регіоні. Обговорити та обрати для застосування найбільш доцільну структуру методичної роботи з даною категорією працівників та визначитися щодо участі кожного в обраних формуваннях (школі молодого чи новопризначеного бібліотекаря; творчій, динамічній чи проблемній групах; клубі творчо працюючого бібліотекаря, школах підвищення професійної майстерності чи становлення бібліотекаря-майстра, майстер-класі, творчій лабораторії бібліотекарів, лабораторії мультимедійного супроводу тощо);



  • ознайомити з підсумками Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека» у 2013/2014 навчальному році; відзначити переможців та лауреатів; акцентувати на особливостях підготовки цьогорічних конкурсних матеріалів бібліотекарями в кожній з номінацій, запропонувати для обговорення методичні рекомендації щодо алгоритму опису власного досвіду роботи з обраної проблеми (за необхідністю провести практикум) і варіантів його захисту з використанням ІК-технологій та інтерактивних методів;

  • організувати майстер-класи чи творчі майстерні бібліотекарів, переможців та лауреатів Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека» у 2013/2014 навчальному році, та тих працівників, досвід яких вивчався на рівні регіону, області;

  • презентувати кращі бібліотечні веб-ресурси, організувати майстер-класи щодо створення контенту (текстова та графічна інформація, відео-, фотоматеріали тощо) веб-ресурсу;

  • проаналізувати результати курсового підвищення кваліфікації й атестації бібліотечних працівників у 2013/2014 н. р. та надати можливість представити звіт і власну стратегію подальшого ведення бібліотечної справи працівників, які підвищували кваліфікацію на курсах при КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»;

  • ознайомити бібліотекарів з пропозиціями щодо проблематики курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів навчальних закладів та обласних методичних заходів (творчої лабораторії бібліотекарів, конференціях) на 2015 рік з метою визначення кожного працівника щодо їх курсового навчання чи участі в обласних заходах;

  • напрацювати орієнтовну модель чи програму особистісного професійного зростання бібліотекаря, обговорити рекомендації щодо створення портфоліо;

  • обговорити варіанти розширення інформаційно-ресурсної бази бібліотек шляхом використання Internet-ресурсів, серед яких сайти КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» (http://koippo.kr.ua/), науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я (http://koippo414.at.ua/), з метою інформування освітян області (зокрема, методичних матеріалів до проведення Першого уроку у 2014/2015 н. р.);

  • визначити основні напрями діяльності бібліотек щодо відзначення пам’ятних та ювілейних дат, реалізації загальнодержавних і регіональних проектів, серед яких: регіонально-культорологічний проект «Кіровоградщина – Кобзареві», Естафета Перемоги (до 70-х роковин звільнення Кіровоградщини від німецько-фашистської окупації у Великій Вітчизняній війні та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років), ознайомити з інформаційними матеріалами до даних проектів, які розміщені на сайті науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я (http://koippo414.at.ua/) та сайтах обласних бібліотек.

Запропоновані нижче теми можуть бути предметом обговорення як під час серпневих нарад, так і в процесі подальшого, більш детального, опрацювання в рамках методичних формувань бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів та в ході їх самоосвіти:

  • Інформаційно-бібліографічний супровід упровадження Державних стандартів початкової загальної освіти та базової і повної загальної середньої освіти у 2014/2015 навчальному році.

  • Формування єдиного інформаційно-освітнього середовища.

  • Інформаційно-методичне забезпечення формування виховного та здоров’язбережувального простору.

  • Шляхи створення сучасної моделі бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу: практичний аспект.

  • Оновлення бібліотечного процесу завдяки упровадженню сучасних педагогічних та інформаційних технологій: шляхи вирішення.

  • Аспекти створення й розширення інформаційно-ресурсної бази бібліотеки засобами використання інформаційних продуктів на різних носіях.

  • Бібліотечний веб-ресурс як засіб розширення інформаційного простору користувача та створення позитивного іміджу бібліотеки.

  • Сучасні педагогічні та інформаційні технології як засіб осучаснення змісту роботи бібліотеки навчального закладу.

  • Творча взаємодія «бібліотекар-педагог-учень» у становленні активного і компетентного читача та створенні позитивної мотивації до читання сучасних дитячих творів.

  • Становлення та розвиток системи цінностей читачів засобами художніх творів українських письменників.

  • Використання інформаційно-комунікаційних технологій для удосконалення внутрішньо-бібліотечних процесів та в бібліотечно-інформаційному обслуговуванні користувачів.

  • Розширення інформаційного простору користувачів засобами Інтернет-ресурсу.

  • Роль бібліотеки у стимулюванні дослідницько-пошукової діяльності читачів, пов’язаної з книгою.

  • Популяризація педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського бібліотечними засобами.

  • Інформаційно-бібліографічне забезпечення відзначення ювілейних дат.

  • Системний моніторинг бібліотечних процесів та ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій як форми підвищення результативності бібліотечної справи.



До уваги роботи всіх секцій!h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\1313255844.jpg

В основу державної освітньої політики щодо дітей з особливими освітніми потребами покладено забезпечення доступу інвалідів до освітніх послуг у навчальних закладах. Зміст та основні завдання її реалізації в частині навчально-методичного забезпечення освітнього процесу визначено низкою нормативно-правових документів, які пропонуємо проаналізувати:



  1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 р. № 852 «Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».

  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

  4. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.05.2012 р. № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

  5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 р. № 144 «Державні санітарні норми і правила «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».

  6. Рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.03.2013 р. (протокол № 2/3-2) «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи».

  7. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.03.2013 р. № 302 «Про виконання рішення колегії від 01.03.2013 р. (протокол №2/3-2) «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи».

  8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.07.2013 р. № 1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року».

  9. Лист Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 р. № 1/9-539 «Організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами».

  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 р. № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами».

  11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 р.№ 686 «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року».

  12. Розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 06.09.2013 р. № 430-р «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах області на період до 2015 року».

  13. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 р. № 80 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа)».

14. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.04.2014 р.№ 504 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».

15. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу інвалідів до освітніх послуг».

З метою охоплення дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі й дітей-інвалідів, навчанням відповідно до законодавства про освіту та охорону дитинства рекомендуємо створити банк даних у кожному регіоні про кількість таких дітей, який має узагальнюватися щорічно.

Виходячи з вищезазначеного під час секційних засідань НМЛ з інклюзивного та інтегрованого навчання (завідувач І.Червонець) акцентує увагу на обговорення таких актуальних питань:



  1. Інноваційний підхід до навчання дітей з особливими освітніми потребами:

▪ інклюзивне та інтегроване навчання;

▪ білінгвальне (двомовне) навчання дітей глухих та зі зниженим слухом;

▪ формування життєвої компетентності у процесі навчання та реабілітації дітей з особливими освітніми потребами як умови їх соціальної інтеграції, здатності застосовувати здобуті знання і вміння у практичній життєдіяльності.


  1. Особливості організації навчально-виховного процесу в комплексному поєднанні з корекційно-розвитковою роботою відповідно до особливих освітніх потреб учнів.

Примітка. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 р. № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами» зміст корекційно-розвиткових занять повинен бути спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і реалізується через спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямами:

▪ розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими освітніми потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування тощо;

▪ розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім природним середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності та творчості;

▪ формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у загальноосвітній школі;

▪ створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.


  1. Особливості здійснення комплексної реабілітації учнів (вихованців) у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах та закладах, в яких функціонують класи з інклюзивним навчанням.

Примітка. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 р. № 1686 «Про затвердження Державної типової програми реабілітації інвалідів» для дітей з особливими освітніми потребами надаються такі послуги з реабілітації:

▪ освітні послуги (колективна форма навчання, у тому числі інклюзивне та інтегроване навчання, індивідуальна та дистанційна форми навчання);

▪ медична реабілітація (лікувально-профілактичні заходи);

▪ психолого-педагогічна реабілітація (консультування, психолого-педагогічна діагностика, психологічна та педагогічна корекція, освітні послуги);

▪ фізична реабілітація (лікувальний масаж, лікувальна фізкультура);

▪ професійна реабілітація (професійна орієнтація, допрофесійна підготовка, професійна підготовка (за наявності ліцензії);

▪ фізкультурно-спортивна реабілітація (ритміка, лікувальна фізкультура, навчально-тренувальні заняття з фізичної культури і спорту, заняття спортом);

▪ соціальна та побутова реабілітація (пристосування меблів, встановлення обладнання для адаптації приміщень, навчання основних соціальних навичок, соціально-побутовий патронаж, працетерапія).

Слід зазначити, що реабілітація носить комплексний характер і забезпечується поєднанням спеціального педагогічного (корекційного), психологічного, медичного супроводу (лікувально-відновлювальні, лікувально-профілактичні заходи). Тому з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності діти з особливими освітніми потребами забезпечуються спеціальними засобами для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, у тому числі сучасним тифлотехнічним, сурдотехнічним, іншим комп’ютерним обладнанням з відповідним програмним забезпеченням.


  1. Надання консультативної допомоги батькам, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, з питань особливостей їх розвитку та пізнавальної діяльності дитини, вибору програми для її навчання, складання індивідуальної програми розвитку дитини тощо.

У підготовці до проведення секційних засідань радимо також використати таку літературу:h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\znak10.jpg




  1. Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів : лист МОН України від 28.01.2014 № 1/9-74.

  2. Колупаєва А.А. Діти з особливими потребами та організація їх навчання. – видання доповнене та перероблене: наук.-метод. посіб. / А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук. – К.: Видавнича група «АТОПОЛ», 2011. – 274 с. – (Серія «Інклюзивна освіта).

  3. Комплексна програма розвитку для дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт». – Київ,2013 р.http://mon.gov.ua/.

  4. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Початкова школа. - 2002. - №2. – С.3-5.

  5. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.

  6. Національна доктрина розвитку освіти : Указ Президента України №347 / 2002 від 17.04.2002 // Дошкільне виховання. - №7. – С. 4-9.

  7. Нормативно-правове забезпечення впровадження інклюзивного навчання – http://inkluz-koippo.edukit.kr.ua/.

  8. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.

9. Сак Т. В. Індивідуальне оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі : навч. курс та наук.-метод. посіб. / Т.В. Сак. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. – 168 с. – (Серія «Інклюзивна освіта).

10. Таранченко О.М., Найда Ю.М. Диференційоване викладання в інклюзивному класі: навчально-методичний посібник / За загальною редакцією А.А. Колупаєвої. - К.: - К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. – 124 с.



11. Щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів : лист Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 р. №1/9-74.
Обласний навчально-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (завідувач В.Ф. Чебоненко, методист І.Ю. Снітко) акцентує увагу, що у відповідності з новими орієнтирами реформування освітньої галузі виникла потреба в розробці нових Стратегічних напрямів розвитку психологічної служби на період 2013 – 2017 років. Такі напрями були розроблені фахівцями Центру та обговорені в рамках роботи кількох семінарів, конференцій. Тому вважаємо за необхідне на секційних засіданнях із працівниками психологічної служби обговорити такі питання:h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\1313255844.jpg

  • Психологічний і соціальний супровід дітей, схильних до прояву девіантної, делінквентної, суїцидальної поведінки.

  • Формування здорового способу життя, відповідального ставлення за власний вибір.

  • Профілактика негативних явищ в учнівському середовищі. Необхідно звернути увагу на виконання п. 10 «Заходів щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей, захисту їх прав на освіту», затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2010 № 1023.

  • Соціально-психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

Доцільно зробити акценти на: постанову Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872, де чітко визначено, що у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) та відповідними педагогічними працівниками. Вищезазначеним документом передбачено проведення корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами вчителями-дефектологами та практичними психологами.

Варто також розглянути листи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.07.12 № 1/9-529 «Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання», від 02.01.13 № 1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби щодо запровадження інклюзивного навчання», у яких окреслено діяльність працівників психологічної служби та їхню роль у командній взаємодії усіх учасників навчально-виховного процесу щодо надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами».

- Соціально-психологічний супровід допрофільної підготовки учнів та їх професійного самовизначення.

Основним змістом роботи працівників психологічної служби з допрофільної підготовки учнів та їх професійного самовизначення має бути: формування в учнів ставлення до себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності, усвідомлення своєї індивідуальної неповторності, відповідальності та впевненості в досягненні майбутнього професійного успіху; активізацію процесів самопізнання, самооцінки та актуалізацію потреби в самовдосконаленні; формування системи знань учнів про специфіку профільного навчання як першого кроку до оволодіння обраною професією (для 8-9 класів), стратегію і тактику реалізації визначених напрямів власного кар’єрного зростання в майбутньому; ознайомлення учнів із способами і прийомами прийняття обґрунтованих рішень про вибір майбутнього профілю навчання (для 8-9 класів), майбутньої професії, забезпечення їх практичним досвідом пошуку необхідної інформації для розробки або ж удосконалення індивідуальної освітньої траєкторії та стратегії професійного зростання в майбутньому.



- Соціально-психологічний супровід правового та патріотичного виховання дітей та підлітків.

У цьому плані необхідно звернути увагу на проведення досліджень щодо емоційного стану та ставлення дитини до тих чи інших правових, культурних явищ, ціннісних орієнтацій: правову поведінку, правову та моральну культуру, відповідальну поведінку тощо.



- Соціально-психологічний супровід обдарованих дітей.

Виходячи з того, що обдарована дитина – це дитина, у якої рівень здібностей значно відрізняється від середнього, соціально-психологічна служба школи повинна допомогти в переорієнтації репродуктивного мислення такої дитини на творче індивідуальне конструювання. У розвитку здібностей обдарованих дітей важливе значення має забезпечення та розширення поінформованості в тих галузях, які їх цікавлять, та організація для них різноманітної діяльності. Не менш важливо допомогти дитині пізнати свої здібності, нахили, допомогти їй скласти індивідуальну програму свого розвитку на перспективу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей.

Особливого значення набуває науково-дослідницька діяльність з обдарованими дітьми як шлях ознайомлення учнів з методами наукового пізнання, який формує: пізнавальну компетентність; самоосвітню компетентність; особистісну компетентність (розвиток індивідуальних здібностей, талантів); соціальну компетентність (співпраця, робота в команді, здатність приймати рішення, розуміння особистісних потреб та вимог).

Результатом науково-дослідницької діяльності має стати захист творчих робіт (колективних проектів, рефератів, випуск наукових учнівських журналів тощо).



  • Соціально-психологічний супровід дітей та їх сімей, які знаходяться в кризовому стані.

Практичні психологи і соціальні педагоги мають особливо виявляти групи «ризику» тих сімей, де порушуються права дітей ( насилля, жорстоке поводження з дитиною, жебракування та інш.) Надання психологічної допомоги та психотерапії. Налагодження дієвої співпраці з установами та організаціями, які займаються захистом прав дітей.

- Соціально-психологічний супровід дітей дошкільного віку.

Особливу увагу слід приділити дітям із порушеннями у поведінці. Найчастіше мова йде про синдром дефіциту уваги та гіперактивність. Такі діти схильні до "зривів занять" через нездатність психіки тривалий час знаходитись в одноманітній ситуації. Психологи повинні вивчити особливості психіки таких дітей та надати вихователям (учителям), батькам рекомендації щодо зміни видів діяльності під час навчально-виховного процесу. Окрему категорію складають діти з низьким рівнем розумового розвитку, які потребують системної розвивальної роботи зі сторони психолога, батьків. Діяльність практичного психолога в умовах дошкільного навчального закладу повинна розглядатися виключно у співпраці з логопедом, дефектологом, вихователем, батьками. Основний акцент у щоденній діяльності доцільно зробити на роботі з батьками. Спеціалістам служби необхідно навчити батьків співвідносити новоутворення дитячого віку з віковими і психологічними нормами, розпізнавати емоційні прояви в дитини, відпрацювати стилі реагування на такі прояви і поведінку, сформувати в батьків відповідальне ставлення до виконання батьківських обов’язків тощо.



  • Соціально-психологічний супровід учнівської молоді.

Діяльність спеціалістів психологічної служби в умовах професійно-технічного навчального закладу повинна бути спрямована на вивчення: специфіки адаптації учнів до нових умов навчання; статусу дітей в учнівському колективі; характерологічних особливостей тощо. Окреслена робота повинна надати необхідну інформацію для майстра, кураторів та педагогічних працівників навчальних груп, вихователів щодо особливостей дитини, вибору стратегії її розвитку. Необхідно зробити акцент на питаннях формування здорового способу життя, профілактики правопорушень, злочинності.
Також наголошуємо, що методичним кабінетам (центрам) слід завчасно подбати про підготовку і видання до серпневих конференцій друкованої продукції.

Це можуть бути, зокрема, такі матеріали:



  • програма та рекомендації серпневої конференції;

  • анотовані каталоги педагогічного досвіду;

  • інформаційно-аналітичні матеріали, які висвітлюють діяльність освітньої галузі регіону;

  • методичні матеріали, підготовлені працівниками РМК (НМЦ), методичним активом, творчими групами тощо.

У даних методичних рекомендаціях ми прагнули подати основні орієнтири щодо визначення змісту, конкретизації форм роботи з педагогічними кадрами в рамках серпневих конференцій 2014 року.

Відділи (управління) освіти, районні (міські) методичні кабінети (центри) на основі цих рекомендацій мають обрати оптимальний варіант, реалізувавши право на самостійність вибору і власну творчість.

Рекомендуємо творчо використати матеріали наших попередніх рекомендацій, досвід районних (міських) методичних кабінетів (центрів) з питань підготовки і проведення серпневих конференцій.

Наприклад, методичний кабінет відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації планує в рамках серпневих зустрічей:


  • інтернет-конференцію "Методичні засади викладання навчальних предметів у 6 класі за новим Державним стандартом базової повної загальної середньої освіти" (у формі діалогу "Запитуйте - відповідаємо");

  • веб-квест "Роль, місце та значення методичної роботи в діяльності сучасного загальноосвітнього навчального закладу";

  • презентацію методичних рекомендацій. «Самоосвіта педагога. Як уникнути формалізму до його підходу».

Переконані, що кожний методичний кабінет (центр) творчо використає подані методичні матеріали для забезпечення успішного старту нового 2014-2015 навчального року.

Розпочате в рамках серпневих конференцій обговорення актуальних проблем модернізації освіти слід продовжити в педагогічних колективах: на стартових засіданнях педагогічних рад, шкільних методичних об’єднаннях тощо.



h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\ykr-mlit.gif



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал