Методичні рекомендації щодо змісту І форм проведення Друкується за рішенням науково-методичної ради кз «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»



Сторінка5/6
Дата конвертації01.01.2017
Розмір1.36 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

З працівниками позашкільних навчальних закладів НМЛ виховної роботи і формування культури здоров’я рекомендує:

проаналізувати інтернет-ресурси, де розміщено програми з позашкільної освіти (веб-сайт Державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій та змісту освіти» – режим доступу: http://zpo.ucoz.ua/; веб-сайт науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» – режим доступу: http://koippo414.at.ua/);

популяризувати та долучати керівників гуртків до участі у обласному огляді освітніх блогів «Педагогічна блогосфера» (наказ директора департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 09.02.2015 р. № 43 «Про проведення обласного огляду освітніх блогів «Педагогічна блогосфера»);

розширити краєзнавчу тематику у роботі гуртків, наукових об’єднань, загальних масових заходів для учнів району (міста). Сприяти впровадженню навчально-методичного комплекту «Кіровоградщина. Історія рідного краю» (навчальна програма гуртка та посібник);

звернути увагу на розвиток тематичного краєзнавства: мистецького, літературного, музичного, сільськогосподарського, технічного, природничо-географічного, сільськогосподарського, екологічного, етнографічного тощо, використовуючи можливості місцевих краєзнавців, членів творчих спілок, працівників галузей виробництва та культури;

сприяти оновленню змісту екскурсійних програм, які здійснюються для дітей, звернути увагу на їх сучасних зміст та ціннісні орієнтири.

У рамках серпневих конференцій працівників позашкільних навчальних закладів важливо приділити увагу проблемі підготовки та участі керівників гуртків у Всеукраїнському конкурсі майстерності працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості». З цією метою необхідно ознайомити присутніх з матеріалами переможців та учасників Всеукраїнського етапу зазначеного конкурсу в 2015 році (наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2015 р. № 533 «Про результати завершального 3-го етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості»):

Печененка Максима Валерійовича, керівника зразкового хореографічного ансамблю «Світанок» комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 25 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»;

Сєрби Тетяни Сергіївни, керівника гуртка театрального мистецтва Кіровоградського районного центру дитячої та юнацької творчості;

Грім Тетяни Олександрівни, керівника гуртка вокального мистецтва Центру дитячої та юнацької творчості «Дивосвіт» загальноосвітньої школи I-III ступенів № 35 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області.

Під час серпневих конференцій бібліотечних працівників варто першочергово привернути увагу громади регіону до проблем бібліотек навчальних закладів, проаналізувати стан та перспективи розвитку мережі бібліотек освітньої галузі в районі чи місті.

Особливий акцент доцільно зробити на прикладах зацікавленої й результативної діяльності адміністрацій навчальних закладів, спрямованої на підтримку творчих напрацювань бібліотекарів щодо підвищення ефективності бібліотечного процесу, реальне забезпечення функціонування бібліотек як інформаційних центрів. Водночас також необхідно акцентувати увагу на проблемах, що гальмують їх розвиток. Це, зокрема:



  • повноцінне кадрове забезпечення бібліотечного процесу;

  • матеріально-технічне забезпечення бібліотек, що включає їх комп’ютеризацію, вихід в мережу Інтернет;

  • забезпечення належних умов праці бібліотекарів та роботи користувачів бібліотек;

  • системне поповнення бібліотечних фондів довідковою, методичною літературою, художніми творами, зокрема творами сучасних дитячих письменників, фаховими та дитячими періодичними виданнями.

Готуючись до серпневих конференцій, студій педагогічних і бібліотечних працівників, варто з активом визначитися з формою їх проведення, яка буде найбільш ефективною, зокрема це – семінари-практикуми чи творчі майстерні (панорами) творчих знахідок, бібліотечні діалоги, тренінги чи ділові ігри. Цікавою і сучасною формою роботи може бути віртуальний бібліотечний міст чи діалог між районами.

Під час серпневих конференцій необхідно глибоко проаналізувати минулорічні досягнення і визначити перспективи розвитку бібліотечної справи у районі чи місті, розкриваючи основні аспекти ефективного функціонування та розвитку бібліотек та акцентуючи на рівні готовності їх працівників (за результатами моніторингу) до роботи в умовах реформування бібліотек в інформаційні центри.

Під час серпневих нарад варто зосередити увагу бібліотекарів загальноосвітніх навчальних закладів на таких питаннях:


  • Інформаційно-бібліографічний супровід упровадження Державного стандарту початкової освіти.

  • Формування єдиного інформаційно-освітнього середовища.

  • Інформаційно-бібліотечна підтримка освітнього процесу: досвід, ідеї, перспективи.

  • Сучасна модель бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу: аспекти становлення та функціонування.

  • Шляхи розширення інформаційно-ресурсної бази бібліотек.

  • Виховний потенціал бібліотеки у формуванні громадянсько-патріотичних якостей особистості.

  • Інформаційно-методичне забезпечення формування виховного та здоров’язбережувального простору.

  • Інноваційні технології як засіб оновлення бібліотечної справи.

  • Сучасні форми співпраці шкільних та державних бібліотек у контексті розширення інформаційно-освітнього простору користувача.

  • Сучасні педагогічні та інформаційні технології як засіб оновлення змісту роботи бібліотеки навчального закладу.

  • Творча взаємодія у системі «бібліотекар-педагог-учень» як ключовий чинник становлення активного і компетентного читача та створення позитивної мотивації до читання сучасних дитячих творів.

  • Формування ціннісних орієнтацій читачів засобами художніх творів українських письменників.

  • Створення власних веб-ресурсів як засіб розширення бібліотечно-інформаційного простору користувачів.

  • Розширення інформаційного простору користувачів засобами інтернет-ресурсу.

  • Роль бібліотеки у стимулюванні дослідницько-пошукової діяльності читачів, пов’язаної з книгою.

  • Системний моніторинг бібліотечних процесів та ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій як форма підвищення результативності бібліотечної справи.

На секціях бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів рекомендуємо:

обговорити концептуальні засади, нормативно-правове регулювання й основні напрями функціонування бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, приділивши основну увагу опрацюванню «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» (у новій редакції), та визначити актуальні напрямки і стратегічні завдання щодо оновлення бібліотечної справи у 2015/2016 навчальному році;

заслухати звіт керівника методичного об’єднання (МО) бібліотекарів навчальних закладів регіону за минулий рік; обговорити та схвалити план роботи МО на 2015/2016 навчальний рік;

– ознайомити з програмою розвитку бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів регіону й визначити основні напрями діяльності їх працівників щодо її реалізації;

проаналізувати діяльність бібліотек регіону;

- обговорити найбільш доцільну структуру методичної роботи з бібліотекарями в регіоні, визначитися кожному з працівників щодо їх участі у запропонованих методичних формуваннях (школі молодого чи новопризначеного бібліотекаря; творчій, динамічній чи проблемній групах; клубі творчо працюючого бібліотекаря, школах підвищення професійної майстерності чи становлення бібліотекаря-майстра, майстер-класі, творчій лабораторії бібліотекарів тощо);

організувати майстер-класи бібліотекарів, досвід яких вивчався на рівні регіону, області, а також переможців районних, міських конкурсів;

– проаналізувати процес розширення інформаційного простору користувачів шляхом створення бібліотекарями власних блогів, сайтів чи сторінок на сайті навчального закладу та ознайомити з кращими з них;


  • презентувати творчі звіти бібліотекарів, які підвищували кваліфікацію на курсах при КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського»;

напрацювати орієнтовну модель чи програму особистісного професійного зростання бібліотекаря;

– обговорити основні напрями діяльності бібліотек щодо відзначення пам’ятних та ювілейних дат і творче використання у цьому аспекті матеріалів сайту науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я.


h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\1313255844.jpg


Кафедра педагогіки, психології і корекційної освіти (завідувач О.Е. Жосан)
Вивчення предметів духовно-морального спрямування
Досвід освітян Кіровоградської області, видані ними посібники, розроблені конспекти уроків, результативна участь у всеукраїнських науково-практичних конференціях, організація цікавих регіональних заходів, співпраця з батьками та громадськими організаціями довели ефективність упровадження предметів духовно-морального спрямування у школах області.

Проте, останніми роками спостерігається суттєве зниження кількості навчальних закладів, де викладаються предмети духовно-морального спрямування. Якщо у 2008 році їх було 22 у 9 районах та 3 містах, а викладало 26 учителів, то за п’ять років кількість таких закладів зменшилася до 17 у 7 районах та 2 містах, а кількість учителів – до 21. Основна причина такого стану полягає у значному зменшенні фінансування варіативної складової навчального плану, а в деяких районах таке фінансування взагалі відсутнє. Наприклад, у 2013/2014 навчальному році припинилося викладання християнської етики у Бобринецькому районі, а у 2014/2015 – в Олександрійському. Це дуже прикро, оскільки там є прекрасні вчителі вищої категорії, що мають позитивні результати у викладанні цих предметів та потужну навчально-методичну базу.

На жаль, у деяких районах мають місце порушення вимог до порядку викладання в загальноосвітніх навчальних закладах курсів духовно-морального спрямування (наказ МОН України від 26 липня 2005 року № 437 «Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства»; Концептуальні засади вивчення предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах (курси «Етика», «Основи християнської етики», «Основи релігійної етики») : рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006), які переважно полягають у відсутності спеціальної підготовки вчителів, що викладають названі вище курси. Зважаючи на зазначене, слід звернути увагу керівників навчальних закладів на те, що викладати їх мають право лише вчителі, які пройшли відповідну підготовку (курси перепідготовки або курси підвищення кваліфікації вчителів предметів духовно-морального спрямування). До того ж не в усіх загальноосвітніх навчальних закладах створено необхідну навчально-методичну базу для їх викладання.

На серпневій конференції просимо довести до відома керівників навчальних закладів та педагогічних працівників, що кафедра педагогіки, психології і корекційної освіти здійснює систематичну роботу з науково-методичного забезпечення викладання предметів духовно-морального спрямування:

- забезпечує проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів зазначених предметів;


  • здійснює інформаційно-методичний супровід відбору та використання в навчально-виховному процесі навчальної літератури (підручники, посібники, робочі зошити) та інших засобів навчання;

  • надає консультативну допомогу вчителям з питань викладання та з питань організації позакласної роботи, щодо участі учнів у щорічних олімпіадах юних знавців Біблії, а вчителів – у щорічних конкурсах «Вчитель року з предметів духовно-морального спрямування», що проводяться на базі Острозької академії;

  • залучає вчителів до науково-дослідної діяльності (забезпечує їхню участь у науково-практичних конференціях, що регулярно проводяться Міністерством освіти і науки України, вищими навчальними закладами у співпраці з громадськими організаціями; надає необхідну допомогу щодо редагування наукових статей та їх публікації у науково-методичному виданні «Педагогічний вісник»);

  • вивчає перспективний досвід кращих учителів.

На сайті кафедри функціонує сторінка «Вчителям предметів духовно-морального спрямування, методистам РМК, ММК», на якій регулярно виставляються нормативно-правові документи та матеріали науково-методичного і навчально-методичного характеру.

Акцентуємо увагу керівників навчальних закладів на тому, що Міністерство освіти і науки України передбачило з 2014/2015 навчального року можливість вивчення в школах етики або інших предметів духовно-морального спрямування у 5–6 класах не лише за рахунок годин варіативної складової навчального плану, але й за рахунок інваріантної складової (Типовий навчальний план загальноосвітнього навчального закладу, додаток 13).

Потрібно також зауважити, що викладання в загальноосвітніх навчальних закладах таких предметів духовно-морального спрямування, як «Основи релігійної етики», «Основи релігієзнавства», «Основи християнської етики», «Основи ісламської етики», «Християнська етика в українській культурі», «Біблійна історія та християнська етика» тощо можливе лише за умови письмової згоди батьків.
Пропонуємо для опрацювання та обговорення:h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\znak10.jpg

Нормативно-правові документи:

1. Концептуальні засади вивчення предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах (курси «Етика», «Основи християнської етики», «Основи релігійної етики») : рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 29.06.2006 р. (протокол № 8/1-2) / МОН України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.convdocs.org/docs/index-237696.html.

2. Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства : наказ Міністерства освіти і науки України від 26.07.2005 р. № 435 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.



3. Про вивчення курсів духовно-морального спрямування у 2013/2014 навчальному році : лист МОН від 16.05.2013 р. № 1/9-324 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.

4. Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 : наказ Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014  р. № 664 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.

5. Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів : лист Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015 р. № 1/9-253 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.
Наукова та навчально-методична література:

1. Басова О.А. Вивчаємо християнську етику в українській культурі : [методичний посібник] / О.А. Басова, О.А. Бельма, В.А. Сорокіна. – Донецьк : [б.в.], 2011. – 418 с.

2. Вивчаємо біблійну історію та християнську етику в 5 класі. Плани-конспекти занять. І, ІІ семестр. – Краматорськ : Тіраж-51, 2013. – 206 с.

3. Жосан О.Е. Про стан вивчення предметів духовно-морального спрямування в Кіровоградській області / О.Е. Жосан // Методичний вісник КЗ «КОІППО ім. В.Сухомлинського». – 2015. – вип. 51.

4. Жуковський В.М. Методика викладання основ християнської етики в школі / В.М.Жуковський. – Острог : Острозька академія, 2007. – 80 с.

5. Жуковський В.М. Музика і спів на уроках християнської етики: [навчально-методичний посібник для учнів 5-6 класів] / Жуковський В.М., Петровський В.В., Макогнюк С.В. – Острог : Острозька академія, 2012. – 2-ге вид., доп. і випр. – 176 с.



  1. Жуковський В. Основи християнської етики. 5 клас : [посібник для вчителя] / Жуковський В., Лахман Н., Саннікова Т. та ін. – Острог : Острозька академія, 2007. – 129 с.

7. Іванченко Н.М. Вічні істини та незвичайна шкільна олімпіада / Н.М. Іванченко // Благовіст. – 2010. – № 2. – С. 10.

8. Каліберда Г.А. Християнська етика в українській культурі : [науково-методичний посібник] / Каліберда Г. А., Лобач О.О. – Полтава, 2011. – 323 с.

9. Калініченко Н.А. Актуальні програми виховання учнівської молоді / Н.А. Калініченко // Благовіст. – 2009. – № 3. – С. 6–7.

10. Митрофаненко Ю.С. Традиції вивчення курсів духовно-морального спрямування на Кіровоградщині / Ю.С.Митрофаненко // Педагогічний вісник КОІППО імені Василя Сухомлинського. – 2013. – № 4. – С. 9–11.

11. Мовчун А. Міжпредметні зв'язки курсу "Християнська етика в українській культурі" / А.Мовчун // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2008. – № 9. – С. 51– 56.

12. Несен А. Відродження духовності молодого покоління на кращих традиціях освіти Єлисаветградщини / А. Несен // Благовіст. – № 3. – 2009. – С. 4–6.



h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\1313255844.jpg


Корекційна освіта
Організація навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами у 2015/2016 навчальному році здійснюватиметься на основі оновленого змісту освіти, окресленого Державним стандартом початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607, яким визначено нові підходи до організації дітей з особливими освітніми потребами:

  • інклюзивне та інтегроване навчання;

  • формування життєвої компетентності у дітей з розумовою відсталістю та психофізичними порушеннями як умови їх соціальної інтеграції, здатності застосовувати здобуті знання і вміння у практичній життєдіяльності.

Керівникам спеціальних навчальних закладів, учителям-дефектологам, вихователям та іншим педагогічним працівникам, які працюють з учнями з особливими освітніми потребами, слід звернути увагу на специфіку структури і змістового наповнення освітніх галузей, рекомендації щодо реалізації інваріантної частини та варіативної складових навчального плану (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 р. № 80 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа)». Слід зауважити, що навчання за новими навчальними планами вводиться поетапно.

На сайті Міністерства освіти і науки України опубліковані нові типові навчальні плани для навчальних закладів І та ІІ ступенів навчання і програми для дітей з особливими освітніми потребами, затверджені в 2014 році: http://mon.gov.ua/ua/activity/education/56/693/navchalni_programi11/.

Навчання учнів, які мають складні вади розвитку, зумовлені порушеннями опорно-рухового апарату у поєднанні із розумовою відсталістю, має здійснюватися згідно з додатком 15 «Типовий навчальний план спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів І, ІІ ступенів для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату у поєднанні із розумовою відсталістю з українською мовою навчання». Для організації навчально-виховного процесу для розумово відсталих дітей та дітей із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного навчання також радимо користуватися методичними рекомендаціями «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (лист МОНмолодьспорту від 18.05.2012 №1/9-384).

Слід роз’яснити керівникам закладів, педагогам і батькам учнів, що у разі, коли дитина навчається у спеціальній школі (спеціальній школі-інтернаті) або в навчально-реабілітаційному центрі, вона отримує в цих закладах і відповідну реабілітаційну допомогу (у тому числі корекційні заняття). Якщо ж дитина навчається в інклюзивному чи спеціальному класі у загальноосвітній школі, вона може отримувати корекційну допомогу за місцем навчання (за наявності спеціалістів), або ж у логопедичному пункті, у навчально-реабілітаційному центрі, ПМПК; реабілітаційні послуги відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда – у реабілітаційних закладах інших відомств.

Інваріантна складова Типових навчальних планів шкіл для розумово відсталих дітей та дітей із затримкою психічного розвитку обов’язково включає години корекційно-розвиткових занять, спрямованих на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів. За умови організації навчання дітей із розумовою відсталістю за рахунок годин варіативної складової, можуть вивчатися додаткові курси за вибором. Ці години можуть бути використані для поглибленого вивчення предметів інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

Звертаємо увагу, що робочі навчальні плани для учнів з помірною розумовою відсталістю складаються на основі Типових навчальних планів для розумово відсталих дітей з навчанням українською чи російською мовою з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку та можливостей таких учнів. Навчання цих дітей у початковій школі здійснюється за спеціальними навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України у розділі «Освіта осіб з особливими освітніми потребами», рубрика «Навчальні програми» на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).

Психолого-медико-педагогічним консультаціям необхідно особливо уважно вивчати стан розвитку дітей із затримкою психічного розвитку з метою надання їхнім батькам професійної консультативної допомоги щодо вибору програми, форм, методів навчання та навчального закладу для дитини відповідно до її особливих потреб.

У старших класах необхідно вжити заходів щодо реалізації профільного навчання учнів з особливими потребами з метою подальшої інтеграції та соціалізації в освітній простір. У спеціальних школах (школах-інтернатах) для розумово відсталих дітей з метою поглибленої професійної реабілітації можуть відкриватися (за наявності відповідних умов) 10-ті класи, що визначено Положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 р. № 852).

У виховному просторі слід зосередитись на основних орієнтирах виховання та посиленні національно-патріотичного виховання учнів. В організації позакласної виховної роботи у спеціальних навчальних закладах для дітей з розумовою відсталістю у 5-10 класах варто запроваджувати програми та здійснювати планування згідно з рекомендаціями, викладеними у листі Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 05.07.2011 р. № 1/11-5597).

Звертаємо також увагу відділів (управлінь) освіти на те, що в кожному районі (місті) на початок навчального року має бути чітка база даних усіх дітей з порушеннями розумового та психофізичного розвитку дошкільного і шкільного віку, для яких потребується створення необхідних умов для їх інтеграції у загальноосвітній простір, зокрема й навчання у спеціальних школах (школах-інтернатах, навчально-реабілітаційних центрах).

Особливо слід подбати про дітей-інвалідів, які перебувають вдома на індивідуальному навчанні через архітектурну недоступність навчального закладу. При цьому варто підкреслити, що це стосується не тільки дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, а й сліпих та зі зниженим зором, глухих. Необхідно припинити хибну практику щодо влаштування у навчальних закладах замість пандусів рейок або інших пристосувань, які не відповідають чинним будівельним стандартам.

h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\znak10.jpg

Рекомендуємо для опрацювання та використання в роботі:


Нормативно-правові документи:

1. Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами / Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vso-ippo.at.ua/index/0-7.

2. Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями) у 2014/2015 навчальному році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iitzo.gov.ua/wp-content/uploads.doc.

3. Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа) : наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 р. № 80 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/.

4. Про програми для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей : Лист Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 05.07.2011 року № 1/11-5597 / Виховна робота (5-10 класи) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/1827/1.

5. Державні будівельні норми В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.11.2006 р. № 362 / редкол. – К. : Мін-во будівн., архітект. та житл.-комун. господарства України, 2007. – 17 с.



Наукова та навчально-методична література:

1. Архітектурна доступність шкіл: [навч.-метод. посіб.] / Азін В.О., Грибальський Я.В., Байда Л.Ю., Красюкова-Еннс О.В.; за заг ред. Байди Л.Ю., Красюкової-Еннс О.В. – К., 2012. – 88 с.

2. Асистент учителя в інклюзивному класі: [навчально-методичний посібник] / Н.М. Дятленко, Н.З. Софій., О.В. Мартинчук, Ю.М. Найда, під заг. ред. М. Ф. Войцехівського. – К. : Плеяди, 2015. – 172 с.

3. Балютіна К.М. Методичні рекомендації щодо складання індивідуальної програми розвитку учня із затримкою психічного розвитку / К.М. Балютіна // Методичний вісник. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2014. – № 50. – С. 263-265.

4. Балютіна К.М. Стан і проблеми реалізації Державного стандарту спеціальної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах області / Балютіна К.М., Сосновська М.В. // Методичний вісник. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2013. – № 49. –С. 308-311.

5. Борисюк О. Особливості працездатності й реабілітації школярів з особливими освітніми потребами / О.Борисюк, Л.Линник, О.Торбенко // Дефектолог. – 2014. – № 11. – С. 9-12.

6. Войтко В.В. Короткий дефектологічний словник / В.В.Войтко // Методичний вісник. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2014. –№ 50. – С. 274-287.

7. Войтко В.В. Особистісно орієнтований підхід до трудового виховання дітей «групи ризику» у спадщині І.Г.Ткаченка / В.В.Войтко // Наукові записки. Серія: пед. науки. – Кіровоград : КДПУ ім. В.Винниченка, 2014. – Вип. 131. – С. 55-59.

8. Войтко В.В. Характерні особливості дошкільників «групи ризику» / В.В. Войтко // Педагогічний вісник КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». – 2014. – № 3-4. – С. 63-68.

9. Висоцька А.М. Організація позакласної виховної роботи в спеціальних закладах для дітей з розумовою відсталістю (5-10 класи): [методичні рекомендації] / А.М. Висоцька. – К., 2012. – 106 с.

10. Гельбак А.М. Специфіка добору психодіагностичного інструментарію з урахуванням особливостей психологічного розвитку у підлітковому віці / А.М. Гельбак // Формування освітнього середовища навчально-дослідницької діяльності дітей у контексті наступності та перспективності : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнарод. участю (Київ-Кіровоград-Черкаси, 22-23.04.2015 р.). – К. : МАН, 2015. – С. 44-47.

11. Гуманістична парадигма у спеціальній освіті: наука і практика : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 9-10.06.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ispukr.org.ua/ukn/17/17_ 00/150608.html.

12. Дитина із сенсорними порушеннями : розвиток, навчання, виховання: зб. наук. праць: вип. 5 / за ред. А.А. Колупаєвої. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 172 с.

13. Дорошенко О.М. Дидактичні аспекти розвитку мовлення школярів з вадами слуху в контексті інклюзивного навчання / О.М. Дорошенко // Педагогічний вісник КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». – 2013. – № 4. – С. 87-90.

14. Емоційні порушення в дитячому віці та їх корекція : [методичні рекомендації] / уклад. Войтко В.В. – Кіровоград : КОІППО, 2015. – 50 с.

15. Жосан О.Е. Електронний посібник як засіб розвитку учнів з особливими освітніми потребами // О.Е. Жосан // Педагогічний вісник КОІППО імені Василя Сухомлинського. – 2012. – № 2-3. – С. 63-66.

16. Критерії оцінювання досягнень учнів початкових класів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах в умовах інклюзії : довідник науково-дослідницької лабораторії інклюзивної освіти / упорядники: Савчук Л.О., Юхимець І.В., Яценюк Л.І. – Рівне : РОІППО, 2012. – 330 с.

17. Місюня Л.В. Методичні рекомендації щодо складання індивідуальної програми розвитку учня з особливими освітніми потребами, який навчається в спеціальному класі загальноосвітнього навчального закладу / Л.В.Місюня // Методичний вісник КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». – 2015. – № 51.

18. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови : зб. наук. праць / за ред. В.В.Засенка, А.А.Колупаєвої. – Вип. 5. – Ч. 1. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2014. – 264 с.

19. Особлива дитина. Епілепсія: виходимо з тіні / [редкол.; за ред. А.А.Колупаєвої, В.Ю.Мартинюка]. – К. : Люди в білому, 2014. – 48 с.

20. Павлюх В.В. Аутична дитина: психолого-педагогічний аспект : [навч.-метод. посібник] / В.В. Павлюх. – Кіровоград, «Діа-плюс», 2012. – 79 с.

21. Павлюх В.В. Особливості психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання / В.В.Павлюх // Педагогічний вісник КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». – 2013. – № 4. – С. 81-86.

22. Реалізація оновленого змісту освіти дітей з особливими потребами: початкова ланка : [навч.-метод. посіб.] / Н.Б.Адамаюк, Л.Є.Андрусишина, О.О. Базилевска та ін. – К. : НАПН, 2014. – 336 с.

23. Ткач П. Особливості навчально-виховної роботи з учнями в школі-інтернаті / П. Ткач // Педагогічний вісник КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». – 2015. – № 1. –С. 48-52.

24. Цумарєва В. Особливості організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами у навчальних закладах в умовах інклюзивного навчання / В. Цумарєва // Педагогічний вісник КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». – 2013. – № 4. – С. 91-95.

25. Червонець І.В. Нормативно-правове забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими потребами / І.В.Червонець // Педагогічний вісник КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського». – 2015. – № 2.

26. Червонець І.В. Організаційно-методичні засади здійснення навчально-реабілітаційного процесу в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах області / І.В.Червонець // Методичний вісник. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2013. –№ 49. – С. 312-318.

Науково-методична лабораторія з інклюзивного та інтегрованого навчання (завідувач І.В. Червонець) акцентує увагу на питаннях щодо здійснення державної політики стосовно дітей з порушеннями психофізичного розвитку, яка спрямовується на надання їм рівних з іншими дітьми можливостей для реалізації своїх конституційних прав.h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\1313255844.jpg

В українському суспільстві формується нова філософія державної політики щодо дітей з особливими освітніми потребами з метою реалізації їх права на освіту за місцем проживання, соціалізацію та інтеграцію в суспільство, залучення батьків до участі у навчально-виховному процесі. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в класах/групах з інклюзивним навчанням є його корекційна спрямованість.

З метою забезпечення права дітей на освіту, визначення для них необхідної психолого-педагогічної і соціальної допомоги, своєчасного зарахування таких дітей до контингенту дітей дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, належної організації навчально-виховного процесу рекомендуємо створити банк даних у кожному регіоні про кількість таких дітей, який має узагальнюватися щорічно.

Ураховуючи зазначене вище, під час секційних засідань радимо:



1) Обговорити такі питаня:

Інноваційний підхід до навчання дітей з особливими освітніми потребами :

• інклюзивне та інтегроване навчання;

• формування життєвої компетентності у процесі навчання та реабілітації дітей з особливими освітніми потребами як умови їх соціальної інтеграції; здатності застосовувати здобуті знання і вміння у практичній життєдіяльності.



Примітка: Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», наказу Міністерства освіти і науки України від 02 квітня 2015 року № 1/9-169 «Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» зміст корекційно-розвиткових занять повинен бути спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, він має реалізуватися через спеціально організовані групові та індивідуальні заняття з корекції вад розвитку.

2) Опрацювати нормативні документи щодо розробки індивідуальної програми розвитку дитини.

Примітка: Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18.02.2015 року № 163 «Про затвердження Плану заходів щодо виконання Рекомендацій, схвалених Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2015 року № 96-VІІІ»; листа Міністерства освіти і науки від 26 липня 2012 року № 1/9-529 « Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання»; листа Міністерства освіти і науки від 18 лютого 2012 року № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу. Індивідуальне планування навчально-виховного процесу має на меті:

- розроблення комплексної  програми розвитку  дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;

- надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;

- організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Основними індикаторами, які беруться до уваги при розробленні індивідуальної програми розвитку, є: психофізіологічні особливості дитини, рівень її розвитку, потенційні можливості щодо опанування навчального матеріалу тощо.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, учителі, асистент учителя, психолог, увчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Така програма розвитку містить загальну інформацію про учня, визначає систему додаткових послуг інших спеціалістів, засоби і шляхи щодо необхідної адаптації навчального середовища, модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.



3) Організувати надання батькам дітей з особливими освітніми потребами професійної консультативної допомоги щодо вибору програми, форм, методів навчання та навчального закладу для дитини відповідно до її особливих потреб.
У підготовці до проведення секційних засідань радимо також використати нормативно-правове забезпечення впровадження інклюзивного навчання:h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\znak10.jpg

  1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 р. № 852 «Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».

  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.07.2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

  4. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.05.2012 р. № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

  5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2013 р. № 144 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до улаштування, утримання і режиму спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та навчально-реабілітаційних центрів».

  6. Рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.03.2013 р. (протокол № 2/3-2) «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи».

  7. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.03.2013 р. № 302 «Про виконання рішення колегії від 01.03.2013 р. (протокол №2/3-2) «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи».

  8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.07.2013 р. № 1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року».

  9. Лист Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 р. № 1/9-539 «Організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами».

  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 р. № 607 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами.

  11. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 р. № 686 «Про затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року».

  12. Розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 06.09.2013 р. № 430-р «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах області на період до 2015 року».

  13. Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.01.2014 р. № 80 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа)».

14. Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.04.2014 р. № 504 «Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку».

15. Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2015 р. № 163 «Про затвердження Плану заходів щодо виконання Рекомендацій, схвалених Постановою Верховної Ради України від 13 січня 2015 року № 96-VІІІ».


У підготовці до проведення секційних засідань радимо також використати таку літературу:h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\znak10.jpg

1. Колупаєва А.А. Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання: [наук.-метод. посіб.] / А.А.Колупаєва, Л.О.Савчук. – видання доповнене та перероблене. – К.: Видавнича група «АТОПОЛ», 2011. – 274 с.

2. Колупаєва А.А. Професійне співробітництво в інклюзивному навчальному закладі: [навчально-методичний посібник] / А.А. Колупаєва, Е.А. Данілавічютє, С.В. Литовченко– К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. – 192 с.

3. Забрамная С.Д. Психолого-педагогическая диагностика умственного развития детей / С.Д. Забрамная. – М.: Просвещение: Владос, 1995.



  1. Комплексна програма розвитку для дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mon.gov.ua/.

  2. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.

  3. Національна доктрина розвитку освіти //Указ Президента України від 17.04.2002 р. №347 / 2002 // Дошкільне виховання. – 2002. – № 7. – С. 4-9.

  4. Нормативно-правове забезпечення впровадження інклюзивного навчання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://inkluz-koippo.edukit.kr.ua/.

  5. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І. Пометун. – К., 2007. – 144 с.

  6. Програмно-методичний комплекс розвитку незрячих дітей від народження до 6 років: програма ранньої допомоги дітям з важкими порушеннями зору від народження до 3-х років / Л.С.Вавіна (укладач); за наук. ред. Л.С.Вавіної. – Кіровоград: Імекс - ЛТД, 2014. – 68 с.

  7. Програмно-методичний комплекс розвитку незрячих дітей від народження до 6 років: [методичні рекомендації] // Дидактичне забезпечення педагогічного супроводу дітей раннього віку з важкими порушеннями зору /І.М. Гудим, С.В. Кондратенко, Л.А. Нафікова. – Кіровоград: Імекс – ЛТД, 2014. – 50 с.

11. Сак Т. В. Індивідуальне оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі : [навч. курс та наук.-метод. посіб.] / Т.В. Сак. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. – 168 с. – (Серія «Інклюзивна освіта).

12. Таранченко О.М. Диференційоване викладання в інклюзивному класі: [навчально-методичний посібник] / за загальною редакцією А.А. Колупаєвої. – К.: Видавнича група «А.С.К.», 2012. – 124 с.

  1. Тупоногов Б.К. Коррекционно-педагогическая работа в системе образования детей с нарушениями умственного и физического развития / Б.К. Тупоногов // Дефектология. – 1994. – №4.


Обласний навчально-методичний центр психологічної служби системи освіти (завідувач В.Ф. Чебоненко, методист І.Ю. Снітко) акцентує увагу, що під час планування своєї роботи практичні психологи і соціальні педагоги мають урахувати, що в 2015/2016 н.р. пріоритетними напрямами діяльності психологічної служби Кіровоградської області є:h:\новая папка (2)\arhiv\картинки по роботі1\1313255844.jpg

  • Профілактика насильства над дітьми та нехтування їх правами.

  • Системний соціально-психологічний супровід батьків дітей з особливими потребами у школах з інклюзивним навчанням.

  • Просвітницько-профілактична робота з усіма учасниками навчально-виховного процесу щодо здорового способу життя.

  • Профілактика правопорушень, девіантної поведінки, психологічний супровід правовиховної роботи в освітньому закладі.

  • Організація роботи з педагогічним колективом щодо усунення конфліктних ситуацій та непорозумінь у взаємостосунках: «педагоги-учні»; «педагоги-батьки».

  • Соціально-психологічний супровід підготовки учнів до профільного та професійного самовизначення.

  • Соціально-психологічний супровід правового та патріотичного виховання дітей і підлітків.

  • Соціально-психологічний супровід обдарованих дітей.

  • Соціально-психологічний супровід дітей дошкільного віку.

  • Соціально-психологічний супровід учнівської молоді з суїцидальними нахилами.

Особливо актуальною у діяльності психологічної служби у 2015-2016 н.р залишається робота щодо соціально-психологічного супроводу дітей та їх сімей, які знаходяться в кризовому стані.

У зв’язку з проведенням АТО на території певних областей, районів, міст психологічна служба системи освіти має надавати психологічну і соціально-педагогічну допомогу постраждалим, переселеним, біженцям, членам їх сімей і родичам загиблих у ході АТО. Зазначаємо, що така робота має бути системною, довготривалою та проводитись на високому науково-методичному рівні.



Основними напрямами соціальної і психологічної реабілітації постраждалих є такі:

  • соціально-педагогічна допомога сім’ям вимушених переселенців у налагодженні соціальних зв’язків із місцевими закладами охорони здоров’я, соціальними службами, закладами і установами освіти, працевлаштуванні, забезпеченні дітей навчальними посібниками, підручниками, іншим навчальним приладдям;

  • надання соціально-педагогічної і психологічної допомоги вступникам та першокурсникам ВНЗ, ПТНЗ в адаптації до нових умов навчально-виховного процесу та налагодження побутових умов їх проживання і встановлення нових соціальних зв’язків у навчальному закладі і за його межами;

  • залучення постраждалих дітей до участі в діяльності позашкільних навчальних закладів з метою створення умов для їхньої самореалізації та проведення діагностичної і корекційно-відновлювальної роботи з ними практичних психологів цих закладів;

  • робота з дітьми зазначених категорій під час літнього оздоровлення в таборах відпочинку, навчальних закладах, місцях тимчасового перебування;

  • залучення вихованців, учнів, студентів зазначених категорій до активної виховної і розвивальної діяльності в позаурочний час, реабілітація;

  • забезпечення індивідуального супроводу працівниками психологічної служби системи освіти всіх без винятку дітей, вихованців, учнів, студентів зазначених категорій та надання їм необхідної корекційної, реабілітаційної і соціально-педагогічної допомоги шляхом упровадження психологічних ігор та праце - і музикотерапії тощо;

  • створення сприятливого соціально-психологічного клімату в навчальному закладі та оптимізація змісту і форм психологічної просвіти педагогічних працівників, а також батьків;

  • недопущення своїми діями чи бездіяльністю вторинної травматизації учасників навчально-виховного процесу та в разі потреби, перенаправлення дітей, батьків і педагогів до інших спеціалістів (психотерапевта, невролога тощо);

  • застосування міжсекторальної взаємодії і мультидисциплінарного підходу до вирішення проблем, які виникають (за потреби звернутися до закладів і установ охорони здоров’я, підрозділів служби з надзвичайних ситуацій тощо з пропозицією співробітництва та координації у справі надання психологічної допомоги тим, хто її потребує);

  • залучення до надання психологічної допомоги висококваліфікованих фахівців, практичних психологів, соціальних педагогів, психотерапевтів, консультантів ПМПК;

  • організація для тих, хто безпосередньо працює з постраждалими: а) психологічної і професійної супервізії; б) методичної підтримки у вигляді буклетів, методичних розробок, проведення навчальних семінарів і семінарів з обміну досвідом; в) матеріальної допомоги у вигляді необхідного приладдя і оргтехніки.

Соціальні педагоги повинні вжити низку організаційних заходів щодо забезпечення основних прав і свобод дітей. Зокрема мова йде про оперативну підготовку необхідних документів про встановлення статусу дитини, визначення пріоритетних потреб, знаходження додаткових ресурсів у громаді, різних інституціях для їх задоволення. Наразі, важливим є влаштування дитини, яка була свідком військових дій та стала сиротою, у прийомні сім’ї.

У цій роботі варто користуватися листом МОН від 24.04.14 № 1/9-222, де надано перелік методичної літератури та посібників, якими можна скористатися у процесі здійснення обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту.



У діяльності психологічної служби районів та міст області актуальними залишаються щорічні моніторингові дослідження:

  1. Моніторинг стану вживання учнівською молоддю області алкоголю, наркотиків та тютюнокуріння, що дозволяє відстежити зміни та ефективність профілактичної роботи в навчальних закладах за програмою «Сімейна розмова».

  2. Моніторинг обізнаності шляхів передачі та засобів запобігання ВІЛ/СНІДу. (У профілактиці шкідливих звичок учні відмічають провідну роль психологічної служби та педагогів-тренерів, які працюють за різними профілактичними програмами («Рівний-рівному», «Діалог», «Дорослішай на здоров’я»).

  3. Моніторинг «Молодь та протиправна поведінка».

  4. Моніторинг забезпечення закладів освіти працівниками психологічної служби.

Також акцентуємо увагу, що починаючи з 2012-2013 навчального року, Міністерство рекомендувало впроваджувати в загальноосвітніх навчальних закладах “годину психолога”, що сприяє розв’язанню низки соціально-педагогічних проблем в учнівському середовищі, а з 2013-2014 навчального року - факультативні курси, які орієнтовані на підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді (лист МОН від 06.06.2013 р. № 1/9-413 «Про впровадження факультативних курсів працівників психологічної служби системи освіти»).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал