Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів дисципліни «управління експортно-імпортними операціями»



Скачати 312.52 Kb.

Сторінка2/3
Дата конвертації18.12.2016
Розмір312.52 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
Тема 6. Експорт-імпорт послуг

В цій темі важливо зосередити увагу на вивченні понять: міжнародний
інжиринг, міжнародний лізинг, міжнародний туризм.
Міжнародний інжиніринг – діяльність по наданню комплексу послуг виробничого, комерційного і науково-технічного характеру, що робляться
інжиніринговою фірмою фірмам-клієнтам при будівництві складних
інженерних споруджень, великих промислових комплексів (АЕС, греблі, тоннелі).
Комплекс послуг інжинірингових фірм може бути наступним:
1)
Розробка конструкторсько-технологічної документації (КТД);
2)
Розробка технологій у різних сферах інженерної діяльності;
3)
Вибір оптимальних варіантів будівництва споруджень, постачання устаткування, машин і матеріалів;
4)
Проведення вишукувань і пусконалагоджувальних робіт
(геолого-розвідувальна робота, оптимальний варіант керування виробництвом, оптимальні технології);

14 5)
Економічне прогнозування;
6)
Супровід проектів – надання консультацій, постановка нових версій проекту, навчання фахівців у фірмі-клієнті.
Контракти в міжнародному інжинірингу мають свою специфіку, а саме базові умови контракту містять ті ж розділи, що і контракти на купівлю- продаж товарів, а додаткові умови й особливо додатка до контракту в міжнародному інжинірингу відрізняються докорінно від типових контрактів на купівлю-продаж товарів.
Лізинг – фінансово-торгова операція, при якій лізингова фірма купує у фірми-виробника визначене устаткування і передає його за плату орендарю на певний строк.
Існує 6 основних типових норм міжнародного лізингу:
- експортний лізинг;
-
імпортний лізинг;
- транзитний лізинг;
- зворотний лізинг;
- лізинг постачальника;
- складний лізинг.
Міжнародний туризм. Основні терміни, визначення і поняття:
- туристичні агентства;
- туроператорські фірми;
- туристичні корпорації;
- життєвий цикл туристичного продукту;
- готельний ланцюг.
У цій темі важливо також розглянути особливості економіки туристичної фірми і структури керування туристичної фірми, що визначається її задачами й обсягом послуг, що робляться. Звичайно в цій структурі передбачаються відділи по організації посередницьких операцій, маркетингової діяльності, рекламі, а також передбачені групи гідів- перекладачів. Економіка туристичних фірм будується на базі детального аналізу ринку туристичних послуг.

Запитання для самоперевірки:

1.
Класифікація послуг у міжнародній торгівлі.
2.
Поняття торгівлі послугами в зовнішньоекономічній діяльності.
3.
Становлення ринку послуг в Україні.
4.
Ринок послуг і класифікація їх у міжнародній торгівлі.
5.
Особливості операцій послугами.
6.
Світовий ринок інформаційних послуг.
7.
Світовий ринок туристичних послуг.



15
Теми рефератів:

1.
Міжнародні інжинірингові послуги.
2.
Міжнародні лізингові послуги.
3.
Міжнародний туризм.
4. Світовий ринок послуг.
Література: [1,3,8,13, 23,30,37]

Тема 7. Міжнародні операції з передачі технологій та торгівля
ліцензіями.
У цій темі необхідно розглянути вимоги до міжнародного технологічного обміну – у широкому змісті, яу проникнення будь-яких науково-технічних знань і обміну виробничим досвідом між країнами.
Міжнародний технологічний обмін – у вузькому змісті – це передача науково-технічних знань і досвіду, що відносяться до відтворення конкретних технологічних процесів.
Технології передаються як комерційним, так і некомерційним шляхом.
Технологічний обмін, у широкому змісті, здійснюється, як правило, у некомерційних формах:

Науково-технічні публікації;

Проведення виставок, ярмарків, симпозіумів;

Обмін делегаціями і зустрічі вчених і інженерів;

Міграція фахівців;

Навчання студентів і аспірантів;

Діяльність міжнародних організацій по співробітництву в області науки і техніки.
Комерційні форми технологічного обміну:

Передача на умовах ліцензійних угод прав користування винаходами, (патенти, зареєстровані товарні знаки, промислові зразки), технічної документації;

Постачання машин і різного промислового устаткування;

Надання технічної допомоги;

Інжинірингові послуги;

Підготовка і стажування фахівців;

Управлінські контракти
(купівля-продаж організаційних аналогових моделей керування).
Важливо зосередити увагу на вивченні об'єктів ліцензування, до яких відносять:
1)
Винаходи – технічне рішення, що володіє новизною й істотними відмінностями від наявних аналогів;

16 2)
Промисловий зразок – нове конструкторське рішення виробу
(іноді художньо-конструкторське рішення) виробу, що визначає його зовнішній вигляд;
3)
Товарний знак – зареєстроване у встановленому порядку позначення, що служить для відмінності товарів одних підприємств від однорідних товарів інших підприємств;
4)
Авторське право – поширюється на будь-які творчі здобутки, незалежно від форми, призначення, здобутку (лекції, доповіді, статті, книги, технічні інструкції, фото-, аудіо-, відео документи). Авторське право означає, що без згоди автора або його правонаступників ніхто не може ні в якому виді відтворювати іншим способом використовувати охоронювані правом об'єкти.
5)
Ноу-хау – у відмінності від запатентованого винаходу ноу-хау не користається особливою правовою охороною і тому найкращою формою захисту подібних знань є комерційна таємниця.
Не меньш важливим питання даної теми є сучасний стан ліцензійної торгівлі, що дозволяє виділити деякі групи країн у залежності від їхньої ролі в міжнародній ліцензійній торгівлі:
1) Промислово-розвинуті країни з домінуючим експортом ліцензій. До цієї групи відноситься одна країна – США;
2) Промислово-розвинуті країни з переважним експортом ліцензій
(Великобританія і Швейцарія) мають позитивне сальдо в торгівлі ліцензіями;
3) Промислово-розвинуті країни з переважним імпортом ліцензій –
Японія і Німеччина;
4) Країни, що розвиваються, з імпортно-експортною спрямованістю ліцензійної торгівлі: Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія і Туреччина;
5) Країни, що розвиваються, з імпортною спрямованістю ліцензійної торгівлі: Таїланд, Алжир, Панама;
6) Країни, що розвиваються, з епізодичним характером ліцензійної торгівлі – найменш розвиті країни.
Існує три основних види ліцензій: проста, виняткова і повна.
З огляду на специфіку ліцензійної торгівлі в світовому господарстві
існує особлива сфера міжнародного регулювання цього виду торгівлі в забезпеченні охорони прав на винахід, промислові зразки і товарні знаки.
Основною міжнародною угодою в міжнародній галузі є Паризька конвенція по охороні промислової власності. Основними положеннями конвенції є:
1.
Принцип національного режиму;
2.
Право конвенціального пріоритету;
3. Принцип запобігання зловживань, зв'язаних зі здійсненням виключного права, наданого патентом.
Запитання для самоперевірки:

1.
Об'єкти ліцензування.
2.
Організація ліцензійної торгівлі.

17 3.
Міжнародне регулювання ліцензійної торгівлі.
4.
Класифікація ліцензій.
5.
Види і форми франчайзингу.
6.
Переваги та недоліки франчайзингу.
7.
Патентування.
8.
Франчайзинг як різновид ліцензування
Теми рефератів:

1.
Інтелектуальна власність.
2.
Ліцензування в зовнішньоекономічній діяльності.
3.
Франчайзинг у зовнішньоекономічній діяльності.
4.
Суть міжнародного технічного обміну.
Література: [1,3,6,7,13,15,21,22,30,41]
Змістовий модуль 3. Організація та регулювання експортно-
імпортних операцій

Тема 8.

Організація і проведення міжнародних торгів (тендерів)

Під час вивчення цієї теми перш за все студенти повинні усвідомити розходження в термінах торги і тендери, яке полягає в тім, що тендер – це конкурсні торги, тобто на тендерах експортери, зробивши попередньої заявки на участь надають на початку проектно-конструкторську документацію, моделі, макети виробів, а так само інформацію про своє підприємство, а саме: ресурсні потужності підприємства (чисельність працюючих, технології, парк устаткування, енергооснащеність).
Роль міжнародних торгів (тендерів), насамперед, полягає в ефективному сегментуванні ринку збуту і регулюванні, розміщенні необхідних товарів і послуг у регіонах що розвиваються і розвинутих країн, і сприянні антимонопольній політиці.
Регулюванням тендерної діяльності займається, в основному, держава.
Функція регулювання полягає в розробці урядовими органами загальної стратегії і торгово-політичних цілей проведення тендерів.
Метою регулювання тендерної діяльності є одержання максимального ефекту від організації і проведення торгів з мінімальними витратами.
Регулювання тендерної діяльності здійснюється також за допомогою організаційних і економічних методів, а саме:
1.
Організаційне регулювання складається в строгому, твердому порядку подачі заявок на участь і іншої необхідної технічної документації з боку фірми-учасниці в тендерний комітет.
2.
Економічні методи регулювання тендерної діяльності в основному полягають у лімітуванні сумарних вартостей проектів,

18 представлених на тендер. Економічне регулювання торгів полягає також у призначенні відсотка знижок, звичайно діапазон відсотка знижок коливається від 10% до 15%, знижки на торгах визначає держава.
До регулювання тендерної діяльності, безумовно, відноситься правове забезпечення, а саме повний комплект законодавчих актів по тендерній діяльності і Правила поведінки на торгах.
При виявленні грубих порушень проведення торгів чинним законодавством України передбачене право оголосити торги недійсними і зажадати від організаторів проведення повторних торгів. Цю процедуру доручають Міністерству торгівлі і ЗЕЗ України.
Успішному безконфліктному проведенню торгів, насамперед, сприяє правильне тлумачення визначень тендерної термінології і правил тендера.
Насамперед, необхідно визначити, що є об'єктом торгів.
Важливо зосередити увагу на тому факті, що проведення торгів – це строго визначена в часі й у просторі процедура подачі заявок, необхідної документації, тендерних пропозицій і безумовне дотримання правил проведення торгів відповідно до законодавства країни, що проводить торги.
Для організації і проведення торгів створюється Тендерний комітет, до складу якого входять представники замовника, Міністерства економіки, проектних організацій і інших зацікавлених (посередники, потенційні покупці, представники місцевої влади: мерія, готельні послуги, транспорт).
Склад Тендерного комітету узгоджується з керівником організації- замовника, з Міністерством торгівлі і ЗЕЗ України, з уповноваженим державним органом галузевого або територіального керування (наприклад, з
Міністерством транспорту, з керуванням ЗЕЗ обласного центра, з Митним комітетом і т.п.).
Головою Тендерного комітету є керівник замовника або посадова особа, призначена їм.
Умови замовника, встановлені їм до оголошення торгів і регламенту
їхні проведення є обов'язковими до виконання Тендерним комітетом.

Запитання для самоперевірки:

1.
Організація і планування роботи зовнішньоекономічних об'єднань і фірм.
2.
Правовий механізм оформлення заявок і документації на участь у торгах.
3.
Правове забезпечення тендерної діяльності на Україні.
4.
Організація і планування роботи зовнішньоекономічних об'єднань і фірм.
5.
Організаційні і економічні методи регулювання тендерної діяльності.
6.
Порядок, терміни подачі документів з боку учасників тендеру.
7.
Тендерні пропозиції.

19 8.
Тендерний комітет.
9.
Організація і підготовка торгів.
10. Визначення об'єкту торгів.
11. Суб'єкти торгів.
Теми рефератів:

1.
Роль торгів у сучасній світовій торгівлі.
2.
Регулювання тендерної діяльності.
3.
Тендерна діяльность на Україні.
4.
Роль торгів для розвинутих країн і країн, що розвиваються
Література: [3,6,11,22,31,32,33,36]
Тема 9.

Міжнародні розрахунки за експортно-імпортними
операціями

Вивчення цієї теми потрібно починати з розкриття поняття міжнародних розрахунків, що включають платежі за грошовими вимогами та зобов'язаннями, що виникають у процесі здійснення зовнішньоторговельних угод та реалізації інших економічних відносин, які встановлюються між
іноземними та національними господарськими суб'єктами. В свою чергу, це потребує вибору відповідних умов платежу (готівковий розрахунок або кредит), форм розрахунків (інкасова, акредитивна та ін.), засобів платежу
(платіжні документи), фінансових гарантій (банківські зобов'язання), а також каналів забезпечення платежу (банки, фінансові установи).
Принциповою відмінністю міжнародних розрахунків є те, що вони пов'язані з обміном національних валют через валютні операції.
При вивченні цієї теми студенти повинні уважно розглянути особливості міжнародних розрахунків, наприклад те, що в платіжному обо- роті іноземна валюта виступає не як готівкові грошові знаки, а у вигляді банківських і кредитних платіжних засобів, таких, як телеграфні та поштові перекази, чеки і векселі.
Традиційно механізм розрахунків за зовнішньоторговельними опе- раціями складається із зустрічних потоків — товарного та платіжного, що виникають між продавцями та покупцями. Його сутність полягає у тому, що
імпортери, отримавши товарні документи від експортерів, відправляють останнім платіжні документи, які мають бути оплачені в іноземній валюті.
Для задоволення потреб своїх клієнтів у здійсненні міжнародних платежів в іноземній валюті банки формують валютні позиції.
Валютна позиція — це співвідношення вимог і зобов'язань за кон- кретною валютою у визначений час. Валютні позиції поділяються на: відкриті та закриті, довгі та короткі.

20
Основними формами розрахунків є такі: інкасова, акредитивна, за відкритим рахунком, за допомогою телеграфних і поштових переказів, чекова, вексельна. Переважна частина розрахунків у міжнародних торговельних операціях здійснюється в інкасовій і акредитивній формах.
Втім, усі перелічені форми розрахунків взаємозалежні і взаємопов'язані.

Запитання для самоперевірки:

1.
Форми платежів у міжнародних торгівельних операціях.
2.
Інкасова форма розрахунку.
3.
Акредитивна форма розрахунку.
4.
Розрахунок за відкритим рахунком.
5.
Умови розрахунків між експортером та імпортером.
6.
Учасники міжнародних розрахунків.
7.
Платіжні засоби з міжнародних розрахунків.
8.
Сутність міжнародних розрахунків.
9.
Форми міжнародних розрахунків.
Теми рефератів:

1.
Кредитування зовнішньої торгівлі.
2.
Облік зовнішньоекономічної діяльності.
3.
Особливості міжнародних розрахунків.
4.
Механізм розрахунків за зовнішньоторговельними операціями.
Література: [3,9,10,20,29,40,41,42,44,45]
Тема 10. Методика аналізу і оцінка ефективності експортних
(імпортних) операцій

Починаючи вивчати дану тему студенти повинні розглянути загальні положення аналізу ефективності експортно-імпортних операцій.
При експорті товарів підприємство продає товари за кордон з метою одержання прибутку. У цьому випадку підприємство несе наступні витрати:
- собівартість експортованого товару;
- накладні витрати;
- організаційні витрати.
Таким чином, експортні витрати дорівнюють сумі собівартості товару, накладних і організаційних витрат.
Експортний дохід підприємства від експорту товарів - це валютний обсяг реалізації, що надходить на поточний рахунок підприємства.
При імпорті товарів споживання підприємство має наступні витрати:
- вартість товару;
- накладні витрати;

21
- організаційні витрати.
Вартість товару - це контрактна ціна імпортованого товару. Накладні і організаційні видатки аналогічні експортним.
Імпортні витрати дорівнюють сумі вартості товару, накладних і організаційних витрат.
Імпортний дохід - це гривневий обсяг реалізації імпортних товарів.
Також слід звернути увагу на те, що методика аналізу ефективності
імпорту товарів виробництва є аналогічною до методики аналізу ефективності імпорту товарів споживання.
Запитання для самоперевірки:

1.
Загальні положення аналізу ефективності експортно-імпортних операцій.
2.
Собівартість товару.
3.
Коефіцієнти ефективності експорту товару.
4.
Оцінка ефективності імпортних операцій.
5.
Витрати підприємства при імпорті товарів споживання.
6.
Коефіцієнти ефективності імпорту товару.
7.
Оцінка ефективності експортних операцій.
Теми рефератів:

1.
Аналіз ефективності експортних операцій.
2.
Методика аналізу ефективності імпорту товарів виробництва.
3.
Собівартість експортного/імпортного товару.

Література: [14,24,39,40]
Тема 11.

Режим переміщення товарів через митний кордон і
порядок обкладання митом

При розгляді цієї теми, щодо питання переміщення товарів і вантажів через митну територію країни по-перше необхідно вивчити прийняті терміни
і визначення в митному кодексі даної країни.
Типовими термінами і визначеннями у всіх митних кодексах країн є:
Митна територія – це континентальна територія даної держави (за винятком острівних держав) і територія островів, що належать цій державі.
Митний кордон – збігається з географічною границею держави, а так само митним кордоном вважається границя митної зони і митної служби
(наприклад, міжнародні авіапорти, морські порти, міжнародні вузлові залізничні станції).
Митна служба може бути на митній географічній границі або в міжнародних авіапортах, морських портах і вузлових станціях.

22
Митна зона – територія, на якій діють митні режими відповідно до митного кодексу.
Переміщення через митний кордон товарів, вантажів, транспортних засобів здійснюється в місцях розташування митних служб. При цьому ввіз/вивіз і транзит може бути заборонений або обмежений, або дозволений у строгій відповідності з митним кодексом України.
Обкладання митом товарів і вантажів, переміщуваних через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України “Про єдиний митний тариф”.
За митне оформлення транспортних засобів, товарів і вантажів, а також за перебування їх під митним контролем стягуються мито і збори. Розміри митних зборів установлює Кабмін (без затвердження Верховної Ради), а мито тільки за законом, затвердженому парламентом.
Також важливим, щодо даної теми є той факт, що Кабмін України має право визначати особливі випадки, коли частина суми митних зборів за митне оформлення сплачується в іноземній валюті, а також Кабмін визначає розмір цієї частки. Перерахунок іноземної валюти в національну здійснюється за курсом НБУ, застосовуваному для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діючому курсу на день пред'явлення митницею вимоги про сплату митних зборів.
Запитання для самоперевірки:

1.
Розкрийте особливості оформлення митних документів.
2.
Відповідальність за порушення митних правил.
3.
Види митного контролю.
4.
Переміщення та пропуск товарів через митний кордон України.
5.
Митна вартість та методи її визначення.
6.
Митний тариф, його цілі, функції.
7.
Умови обкладання митом.
8.
Перелік умов і вимог, по яких не можуть бути пропущені вантажі
і транспортні засоби України.
9.
Розкрийте особливості оформлення митних документів

Теми рефератів:

1.
Особливості стягнення митних платежів при здійсненні експортно- імпортних операцій.
2.
Митна вартість та методи її визначення.
3.
Загальні правила переміщення товарів і транспортних засобів через митну територію України.
4.
Митна нормативно-правова база України.
Література: [1,3,14,28,31,22,34]

23
Тема 12.

Основні види регламентації експортно-імпортної
діяльності

При вивченні даної теми, по-перше студент повинен засвоїти, що успіх міжнародної торговельної діяльності залежить не тільки від рівня конкурентоспроможності національної продукції, а й від знання обставин і можливостей її збуту на міжнародному ринку, а також від додержання принципів, які регламентують роботу на міжнародних ринках.
На сьогодні вже уніфіковано форми та засоби забезпечення регулювання зовнішньої торгівлі, розрахункові і платіжні операції та документообіг щодо зовнішньоторговельних угод більшості держав, гармонізовано однакові системи, що використовуються у міжнародній торгівлі.
Основні рівні регламентації міжнародної торгівлі — це національні та міждержавний.
Регулювання міжнародної торгівлі здійснюється як державними, так і недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими та валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та
іншими організаціями координаційного типу), а також самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на основі координаційних угод, що діють між ними.
Встановлюються такі правові режими для іноземних суб'єктів гос- подарської діяльності:
• національний;
• режим найбільшого сприяння;
• спеціальний режим, який застосовується до спеціальних еко- номічних зон, а також митних союзів та у разі встановлення будьякого спеціального режиму.
Також студенти повинні засвоїти сновні види державного регулювання міжнародної торгівлі:
1)
Нетарифні обмеження
— це комплекс заходів обмежувальнозаборонного характеру, які перешкоджають проникненню
іноземних товарів на внутрішній ринок.
2)
Методи адміністративного регулювання — це кількісні та вартісні обмеження, які спрямовані або на скорочення обсягів імпортних по- ставок загалом або на обмеження поставок від конкретного постачальника чи країни.
3)
Митно-тарифне регулювання — це вартісний вплив на експортноімпортні потоки в процесі перетинання ними державних кордонів.
СОТ розглядає його як основний механізм регламентування зовнішньоторговельних операцій.


24
Запитання для самоперевірки:

1.
Режим обкладання митом.
2.
Міжнародні
інститути регулювання експортно-імпортної діяльності
3.
Порядок декларування товарів: обов’язки та відповідальність митного брокера та декларанта.
4.
Класифікація тарифних методів регулювання експортно-
імпортних операцій в Україні.
5.
Види нетарифних методів регулювання експортно-імпортних операцій в Україні.
6.
Стандартизація в зовнішньоекономічній діяльності
7.
Сертифікації в зовнішньоекономічній діяльності.

Теми рефератів:

1.
Тарифні методи регулювання експортно-імпортних операцій в
Україні.
2.
Нетарифні методи регулювання експортно-імпортних операцій в
Україні.
3.
Управління зовнішньоекономічною діяльністю на міжнародному рівні.
4.
Особливості регулювання експортно-імпортних операцій.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал