Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів з дисципліни «Основи валеології» пояснювальна записка



Скачати 109.59 Kb.

Дата конвертації02.02.2017
Розмір109.59 Kb.

Методичні рекомендації
щодо забезпечення самостійної роботи студентів
з дисципліни «Основи валеології»
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Основна мета валеологічної освіти в Україні — збереження і зміцнення здоров’я українського народу шляхом формування валеологічного світогляду, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я як головної умови реалізації творчого і фізичного потенціалу особистості.
Валеологія ґрунтується на комплексі наукових знань про засоби та методи профілактики захворювань. У цьому зв’язку виникла необхідність викладання валеології у школах та підготовки спеціалістів з фізичної культури та валеології. Отже, навчальний курс належить до професійно-орієнтованих дисциплін вищих навчальних закладів. Цей курс спрямований на розвиток професійної ерудиції педагога, широкого наукового світогляду, стимулювання пізнавального й професійного інтересу, науково-дослідної діяльності студентів.
Метою викладання навчальної дисципліни «Основи валеології» є розкриття закономірностей становлення і зміцнення здоров’я людини; формування умінь оцінювати стан здоров’я, визначати чинники, що його формують; здобуття глибоких знань про здоровий спосіб життя та індивідуальні аспекти організації здорової життєдіяльності; навчитись практично застосовувати набуті уміння і навички у своїй діяльності з метою збереження здоров’я та профілактики захворювань, рекреації та оптимізації здоров’я особистості, орієнтації її на здоровий спосіб життя та формування свідомого й відповідального ставлення до індивідуального здоров’я та здоров’я нації.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Основи валеології» є:

оволодіння теоретичними знаннями, які становлять основу професійної діяльності;

визначення суті провідних концепцій валеологічної освіти особистості;

обґрунтування необхідності для сучасної людини набуття знань, умінь і навичок збереження і зміцнення здоров’я;

визначення основних чинників формування здорового способу життя та основних факторів ризику розвитку захворювань і методів їх профілактики;

розробка й впровадження заходів, спрямованих на профілактику вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління, зараження СНІДом, розраховані на різні цільові аудиторії (школярів, батьків, груп ризику).
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати:

дефініції, об’єкт, предмет, завдання, категоріальний апарат валеології;


теоретичні основи валеології;

сутність поняття «здоровий спосіб життя»;

дію зовнішніх та внутрішніх факторів на здоров’я людини;

складники і чинники формування здорового способу життя;

основи раціонального харчування;

основи психічного здоров’я та самопсихотерапії;

причини ризику та основи профілактики різних соматичних та психосоматичних захворювань;

закономірності і особливості впливу соціуму, які визначають здоров’я сучасної людини;

національні особливості теорії і практики формування збереження і зміцнення здоров’я людини;
вміти:

оцінювати стан свого здоров’я за допомогою різних методів дослідження;
• складати рекомендації з дотримання рухового режиму для осіб різного віку;
• обґрунтувати здоровий режим харчування;
• використовувати нетрадиційні методи оздоровлення населення;
• організовувати валеологічну роботу в школі.
Загальні положення
Здоров’я є необхідною умовою активної життєдіяльності, самореалізації
і щастя людини, визначає потенціал особистості. Воно формується і виявляється впродовж всього її життєвого шляху, одним із найважливіших етапів якого є період набуття майбутньої професії. Тому серед цільових груп населення, які потребують уважного ставлення із точки зору формування і зміцнення здоров’я, особливе місце займає студентська молодь. Це специфічна група населення. Від сім’ї вона відійшла, але соціальної й економічної самостійності не набула. Студентська молодь є носієм репродуктивного, творчого та еконо- мічного потенціалу країни, тому проблема формування, збереження і зміцнення здоров’я є однією з найважливіших у сфері її життєвих і професійних інтересів.
На заняттях студенти усвідомлюють, що психічне здоров’я — це стан
інтелектуально-емоційної сфери, основу якого складає відчуття душевного комфорту, що забезпечує адекватну поведінкову реакцію. Такий стан обумовлений як біологічними, так і соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.
Прийнято вважати, що ворогом психічного здоров’я є стрес. Цей термін міцно увійшов в усі мови світу з легкої руки відомого канадського фізіолога, дослідника стресу Ганса Сельє. Г. Сельє визначив стрес як неспецифічну відповідь організму на будь-які впливи або ситуації (стресори), що потребують пристосування до них. Стресори активізують в організмі фізіологічні
механізми, відповідальні за емоційне збудження. Стан стресу може виникати під впливом найрізноманітніших життєвих умов, починаючи із пов- сякденних турбот і закінчуючи екстремальними ситуаціями, так званими “ударами долі”.
Будь-яка нормальна діяльність (наприклад, гра в шахи або при- страсні обійми) може спричинити значний стрес, але він не шкідливий для організму.
Стрес перетворюється на дистрес під впливом деяких емоційних факторів, наприклад невдач, незадоволення життям, невизнання успіхів. На думку Г.
Сельє, найшкідливішим є стрес, який виник у результаті невдач і зруйнованих надій. Дистрес, викликаний невиправданими зусиллями, нереалізованою мрією, залишає в організмі незворотний рубець, що призводить до хвороби.
Зважаючи на те, що в людини існують неусвідомлені потяги до одержання не тільки позитивних, а й негативних емоцій, висловлено припущення, що індивідуальні відмінності емоційного сприйняття подібних ситуацій створюють “різний баланс збудливості систем позитивної мотивації
і систем негативної мотивації”. Звичайно, вказані системи мотивацій можуть створювати тільки передумови поведінки людини, яка керується моральними, практичними, світоглядними нормами, власними переконаннями.
Тому доцільним вважається вивчення дисципліни “Основи валеології”, яка охоплює теорію і практику пошуку конструктивних шляхів збереження і зміцнення психічного здоров’я населення, дослідження та розробки механізмів підвищення рівня їхньої психічної адаптації до труднощів життя.
Навчальний курс “Основи валеології” дає змогу ознайомитись з динамікою та характером взаємозв’язків популяції людей із природним і техногенним середовищем, проблемами збереження і розвитку здоров’я людини та передавання його наступним поколінням.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів з дисципліни “Основи валеології” потребує наявності серйозної та стійкої мотивації, яка визначається необхідністю ефективної професійної діяльності. Активізація самостійної роботи студентів може бути забезпечена такими факторами:
1. Участь у творчій діяльності.
2. Використання у навчальному процесі активних методів навчання.
3. Мотивуючі фактори контролю знань (оцінювання знань).
4. Необхідність обов’язкового виконання індивідуальних завдань.
5. Розширення обсягу знань з дисципліни через опрацювання додаткової літератури. Форми методичної допомоги студентам в організації самостійної роботи.

Навчальне заняття з ознайомлення із специфікою самостійної роботи з підручником з геронтопсихології і науковою психолого-педагогічною літературою.

Методичні рекомендації студентам при вивченні курсу
“Основи валеології”
У процесі вивчення курсу використовуватимуться як традиційні форми занять (лекції та семінарські заняття), так і нетрадиційні — дискусії, зустрічі з лікарями, хворими чи пацієнтами. Програма передбачає написання рефератів, підготовку доповідей, самостійну науково-дослідну роботу студентів.
Систематична, правильно організована робота сприятиме ґрунтовному осмисленню теоретичного матеріалу. Навчальний матеріал програми вивчається на 3-му курсі протягом 6-го семестру, який завершується складанням диференційованого заліку. На курс валеології відводиться 54 години, з них на лекції — 18 годин, на семінарські заняття — 16 годин, на самостійну роботу — 20 годин.
На лекціях викладається теорія валеології та питання збереження і поліпшення здоров’я людини. Студенти ознайомлюються із сучасними засобами оздоровлення, особливостями кожного з них. Особлива увага приділяється питанням профілактики порушень постави, розвитку серцево- судинних та інших захворювань цивілізації засобами фізичних вправ.
Висвітлюються також питання методики організації та проведення оздоровчих тренувань. Основна дидактична мета заняття — розширення, поглиблення і деталізація наукових знань отриманих у процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, формування умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.
Студенти згідно із тематичним планом проведення занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують при потребі необхідні дидактичні матеріали та виконують домашні завдання. На семінарських заняттях формуються навички визначення рухової активності та виконання індивідуальних оздоровчих програм.
Студенти ознайомлюються із сучасними методиками діагностики здоров’я та щоденниками самоконтролю.
Зміст самостійної роботи студента визначається навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Викладач визначає обсяг самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.
Самостійна робота студента забезпечується системою навчально- методичних засобів: підручником, навчальними та методичними посібниками, конспектом лекцій викладача, практикумом, таблицями, схемами тощо.
Процес вивчення курсу “Основи валеології” передбачає:
• ознайомлення студентів з теоретичними основами валеології;
• семінарські заняття, орієнтовані на використання теоретичних знань;
• самостійну роботу з психологічною літературою при підготовці до семінарських занять.

При вивченні курсу важливо фіксувати матеріал, що вивчається, у письмовій формі. У разі відсутності студента він зобов’язаний представити конспект матеріалу, що самостійно опрацював.
При вивченні дисципліни “Основи валеології” необхідністю організації самостійної роботи є єдність таких її взаємопов’язаних форм:
• аудиторна робота;
• позааудиторна пошуково-аналітична робота;
• творча наукова робота.
Аудиторна самостійна робота реалізується у процесі лекційних, практичних і семінарських занять. Так, під час практичних занять формуються навички визначення рухової активності та виконання індивідуальних оздоровчих програм. Студенти ознайомлюються з сучасними методиками діагностики здоров’я та щоденниками самоконтролю. Студенти, згідно із тематичним планом проведення практичних занять, самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують при потребі необхідний дидактичний матеріал та виконують домашні завдання. Семінарські заняття передбачають перевірку рівня засвоєння знань шляхом застосування попередньо підготовленого методичного матеріалу — тестів.
Крім того, застосовуються такі форми аудиторної діяльності, як опитування, аналіз типових помилок, дискусії, семінари, рефлексійний аналіз розуміння матеріалу тощо. Підготовка до таких занять потребує грунтовної теоретичної і практичної самостійної роботи студентів.
На семінарських заняттях студенти повинні вміти:
• оцінити стан свого здоров’я за допомогою різних методів дослідження;
• скласти рекомендації щодо дотримання рухового режиму для осіб різного віку;
• обґрунтувати здоровий режим харчування;
• використовувати нетрадиційні методи оздоровлення населення;
• організувати валеологічну службу в школі.
При проведенні семінарів обговорюються попередньо визначені питання, до яких студенти готують тези виступів, реферати. При проведенні семінарів визначаються:
• вміння студентів аналізувати навчальний матеріал;
• здатність формулювати та відстоювати свою позицію;
• активність;
• можливість науково мислити;
• навички самостійної роботи з літературою, першоджерелами з дисципліни та методикою їх опрацювання;
• якість написання рефератів тощо.
Дискусії дозволяють виявити індивідуальні особливості розуміння обговорюваного питання, навчитись у творчій суперечці визначати істину, встановлювати особисту і спільну точки зору з обговорюваної проблеми. У процесі дискусії студенти збагачують зміст вже відомого матеріалу,
впорядковують і закріплюють його. Семінари і дискусії з дисципліни “Основи валеології” можуть проводитись у вигляді:
• запитань і відповідей з коментарями;
• розгорнутих бесід;
• дискусій;
• обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінювання;
• розв’язання проблемних питань та вирішення конкретних ситуацій;
• “майстер-класів”.
Позааудиторна робота з дисципліни “Основи валеології” має характер пошуково-аналітичної і наукової роботи. Завдання, які виконують студенти у процесі самостійної роботи, сприяють мисленню, формуванню вмінь та навичок. Завдання для самостійної роботи поглиблюють та закріплюють знання та вміння, які студенти отримують на лекціях та семінарських заняттях.
Доцільними при вивченні дисципліни “Основи валеології” є такі форми проведення самостійної роботи, як:
• пошук та огляд наукових джерел за заданою проблематикою;
• підготовка рефератів;
• формулювання понять;
• відповідальне виконання домашніх завдань;
• ретельна підготовка до семінарських занять і дискусій різних видів.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Основними критеріями оцінювання виконання навчальних завдань з дисципліни мають бути повнота і правильність їх виконання. Необхідно враховувати такі уміння і навички студентів:
• диференціювати, інтегрувати отримані знання;
• застосовувати знання з валеології, ураховувати закономірності і особливості психічних процесів;
• викладати матеріал логічно та послідовно;
• користуватись додатковою літературою.
















Перелік питань та завдань для самостійної роботи студентів
Розділ І. Теоретичні основи здорового способу життя
Тема 1. Валеологія як наука.
1.
Історія пізнання людиною проблем власного здоров'я в контексті розвитку суспільства, науки і культури.
2.
Внесок у розвиток валеологічної науки вітчизняних та зарубіжних учених.

Теми рефератів
1. Основні проблеми валеології.
2. Індивідуальний кодекс здоров’я.
3. Проблема становлення валеологічної свідомості.
Література
1.
Білик Е.В. Валеологія: Довідник школяра. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»,
2005. – 512 с.
2.
Валецька Р.О. Основи валеології. Підручник. Луцьк: Волинська книга,
2007. — 348 с. — (Медицина. Здоров'я).
3.
Гончаренко М. С. Валеологія в схемах. – Харків, 2005. – 187 с.
Тема 2. Стан здоров’я населення України.
1.
Гіподинамія, нераціональне харчування, емоційний (зокрема, соціально обумовлений) стрес, інформаційне перевантаження, уживання наркотичних та токсичних речовин як складові способу життя пересічного громадянина.
2.
Ознайомлення з механізмами впливу зазначених чинників на стан здоров’я та шляхами зменшення їх негативного впливу – основа корекції поведінки людини.
Теми рефератів
1. “Шкідливі” звички і здоров’я.
2. Методи фізичного оздоровлення організму.
3.
Актуальність довголіття

Література
1. Грибан В. Г. Валеологія. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 с.
2. Даценко І.І. Гігієна дітей і підлітків: Підручник / І.І. Даценко, М.Б. Шегедин,
Ю.І. Шашков. – К.: Медицина, 2006. – 304 с.
3. Іващук Л.Ю. Валеологія. Навчальний посібник. / Л.Ю. Іващук, С.М.
Онишкевич. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2010. – 400 с.

Тема 3. Вплив на стан здоров’я людини соціальних та екологічних
чинників.
1.
Соціально-економічна, екологічна криза та криза моралі на сучасному етапі розвитку суспільства.

2.
Основні джерела антропогенного забруднення навколишнього середовища в Україні та шляхи його подолання.
3.
Адаптивна, реактивна і резистентна здатність організму людини як фізіологічний механізм і як умова виживання у процесі зростання дії негативних чинників довкілля.
Література
1.
Москаленко В.В. Соціальна психологія. Підручник. Видання 2-ге, виправлене та доповнене – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 688 с.
2.
Білявський Г.О., Падун ММ., Фурдуй P.C. Основи загальної екології. —
К.: Либідь, 1995. — 368 с.
3.
Білявський Г.О., Фурдуй P.C., Костіков Î.O. Основи екологічних знань.
— К.: Либідь, 2000. — 334 с.
4.
Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй P.C. Основи екології. — К.:
Либідь, 1993.
5.
Бойчук Л Д., Соломенно Е.М., Бугай О.В. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навч. посіб. — Суми: Університетська книга, 2003. — 284 с.
Тема 4. Валеологічна діагностика –– інструмент оцінки якості і кількості
здоров’я.
1.
Визначення здоров’я.
2.
Сутність кількісного підходу до оцінки здоров’я.
3.
Оцінка та самооцінка здоров'я, критерії здоров'я.
4.
Моделі та норми при оцінці здоров'я.
Теми рефератів
1.
Поняття адаптації та її види.
2.
Адаптація і здоров’я.
3.
Адаптаційний потенціал людини.
4.
Резерви, адаптація, стреси.
5.
Поняття про моніторинг здоров’я.
6.
Поняття про біоритми та їх механізм.
7.
Часова організація людини.
8.
Індивідуальні біоритми, їх види.

Література
1.
Вашев, О. Є. Валеологія [Текст]: методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни «Управління професійною працездатністю» (для студентів усіх спеціальностей
Академії та НПП) / О. Є. Вашев, В. М. Клочко; Харк. нац. акад. міськ. гос-ва. - Х.: ХНАМГ, 2010. – 57 с.
2.
Валецька Р.О. Основи валеології. Підручник. Луцьк: Волинська книга,
2007. — 348 с. — (Медицина. Здоров'я).

Розділ ІІ. Науково обґрунтований здоровий спосіб життя як основа
формування, збереження та зміцнення здоров’я.
Тема 5. Фізичне здоров’я.
1.
Харчування і здоров’я.
2.
Критерії раціонального харчування: енергетичний — калорійна цінність продуктів харчування; критерії складу їжі – необхідна кількість і співвідношення компонентів їжі; критерій наявності в їжі “баластних” речовин; режим харчування.
3.
Вітаміни та мікроелементи, їх значення для нормального функціонування організму людини.
4.
Недостатнє харчування та його наслідки: дистрофія, зниження темпів росту, затримка статевого дозрівання.
Теми рефератів
1.
Проблеми йодної недостатності та шляхи її подолання.
2.
Надмірне харчування, ожиріння. Зміни в організмі при ожирінні.
3.
Токсичні речовини в їжі.
4.
Хімічне забруднення їжі (хімічні добрива, отрутохімікати, важкі метали).
5.
Бактерії в їжі.
6.
Радіаційне забруднення їжі.
Література
1.
Білик Е.В. Валеологія: Довідник школяра. – Донецьк: ТОВ ВКФ
«БАО», 2005. – 512 с.
2.
Грибан В. Г. Валеологія. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. –
256 с.
Тема 6. Основи психологічного здоров’я.
1.
Фізіологія і психологія: психосоматичний детермінізм.
2.
Емоції та стреси — фактори ризику розвитку захворювань.
3.
Психологія стресу. Його наслідки.
Теми рефератів
1. Профілактика і терапія стресу.
2. “Енергетика” емоцій.
Література
1.
Бабин І. І., Царенко А. В., Черняк В. М., Яцук Г. Ф. Пізнай себе:
Матеріали до курсу “Валеологія”. — Тернопіль: ТДПІУО, ТОШО, 2002.
— 232 с.
2.
Войтенко В. П. Здоровье здоровых: Введение в санологию. — К:
Здоровья, 1991. — 245 с

Тема 8. Фактори формування та збереження репродуктивного
здоров’я.
1.
Гендерний контекст системи статевого виховання дітей та підлітків.
2.
Вагітність. Методи контрацепції.
3.
Аборт та його наслідки.
Теми рефератів
1. Щасливий шлюб. Мотивація одруження.
2. Основні проблеми сім’ї.
Література
1.
Білик Е.В. Валеологія: Довідник школяра. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»,
2005. – 512 с.
2.
Валецька Р.О. Основи валеології. Підручник. Луцьк: Волинська книга,
2007. — 348 с. — (Медицина. Здоров'я).
Тема 9. Попередження хвороб і девіантної поведінки.
1.
Інфекційні хвороби, що набули соціального значення.
2.
Усебічна поінформованість населення як провідний шлях поліпшення епідеміологічної ситуації.
3.
Особливості інфекційних хвороб процес, його періоди.
4.
Поняття епідемії та пандемії.
5.
Групи інфекційних хвороб.
Теми рефератів
1.
Імунітет: види імунітету та чинники, що на нього впливають.
2.
Методи підвищення імунологічної витривалості організму – загартовування, фітопрофілактика, харчові добавки, що відповідають потребам населення певного регіону України.
3.
Інфекції, що передаються статевим шляхом (венеричні хвороби).
Сифіліс, гонорея, урогенітальний хламідіоз, урогенітальний мікоплазмоз, вірусний гепатит b, статевий герпес тощо.
4.
СНІД і його збудники, шляхи, поширення, вразливі групи, клінічні ознака хвороби, медична допомога хворим на СНІД, загальна профілактика.
5.
Правовий та психосоціальний захист хворих та інфікованих ВІЛ.
6.
Медична допомога хворим. Протиепідемічні заходи.
Література
1.
Основи медичних знань: Курс лекцій / Уклад.Кліщук Н.М. – Вид. 2- ге, виправ. та доповн. – Умань, 2014. –190 с.
2.
Мойсаак О.Д.Основи медичних знань і охорони здоров'я: Навчальний посібник.- 3- є вид.,виправлене та доповнне.- К.: Арістей, 2005.- 588с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал