Методичні рекомендації щодо виконання завдань професійно-психологічної практики в середніх загальноосвітніх закладах



Сторінка4/15
Дата конвертації08.01.2017
Розмір1.82 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Основний зміст психокорекційної роботи шкільного психолога

Розвиваюча діяльність шкільного психолога орієнтована на створення соціально-психологічних умов для цілісного психологічного розвитку школярів.

Психокорекційна діяльність направлена на рішення в процесі такого розвитку конкретних проблем навчання, поведінки або психічного самопочуття. Вибір конкретної форми визначається результатами психодіагностики.

орієнтована на «психологічно благополучних» школярів, рівень розвитку і актуальний стан яких дозволяє їм вирішувати достатньо складні психологічні задачі.

орієнтована на роботу з групою «психологічно неблагополучних» школярів; дозволяє працювати з психологічними проблемами, які виявлені в навчанні, поведінці (спілкуванні) або внутрішньому психологічному стані школярів

Психокорекційно-розвиваюча робота – основний напрямок роботи шкільного психолога з дітьми і підлітками. При цьому діагностика служить основою для правильної організації корекційної роботи, інші форми — доповнюють або замінюють її при необхідності. Головний її принцип — цілісності, що означає необхідність забезпечувати цілісну дію на особистість дитини або підлітка в ході психокорекційно-розвиваючої роботи. Навіть при знанні «локалізації конкретної проблеми» необхідно працювати зі всією особистістю в цілому, у всій різноманітності її пізнавальних, мотиваційних, емоційних і інших проявах.

Зазначимо, що загальними вимогами до корекційно-розвиваючої роботи в школі є:

1) добровільність участі в них дитини і підлітка. У разі, коли йдеться про молодших школярів і учнів 5-6 класів, необхідна також згода батьків (до речі, це ще більшою мірою торкається діагностичної діяльності: будь-які форми психологічної діагностики школярів можуть бути проведені тільки з відома батьків і їх власного).

2) При плануванні змісту корекційно-розвиваючої роботи необхідно враховувати загальновікові психологічні особливості; особливості соціального і культурного середовища життєдіяльності школярів; їх власні індивідуальні особливості і потреби.

3) необхідно дотримувати послідовність і спадкоємність у формах і методах корекційно-розвиваючої роботи, що проводиться в школі.



Розвиваюча робота в шкільній практиці традиційно орієнтована, перш за все, на пізнавальну, емоційно-особистісну, соціальну сфери психічного життя і самосвідомість дітей. Розвиваюча робота може здійснена в різних видах взаємодій стажера-психолога і школярів: у вільний від навчання час, на спеціально відведеному для цього навчальному занятті (тренінгові, розвиваючі).
Психокорекційна робота в шкільній практиці орієнтована на школярів з різними психологічними проблемами і направлена на їх рішення.

Психологу-стажеру на підставі результатів психодіагностичного обстеження необхідно створити під виявлену психологічну проблему індивідуальну програму корекції з урахуванням вікових особливостей дитини.

Психокорекційна робота може здійснюватися як в індивідуальній, так і в груповій і формі. Вибір конкретної форми роботи залежить від характеру проблеми (можуть бути протипоказання для групової роботи), віку дитини, його побажань.

В ході роботи в цьому напрямку стажеру необхідно дотримуватись основних форм звітності за даним видом діяльності. Дані корекційно-розвивальної роботи мають бути внесені до відповідного журналу. Наведемо форму журналу, фрагмент якого має бути представлено по завершенню стажування.



ЖУРНАЛ

проведення корекційно-відновлювальної

та розвивальної роботи практичним психологом
(назва навчального закладу)



Прізвище, ім’я учня

Форма роботи

Тема роботи

Методи роботи

Дата проведення

Облік відвідування



Індивідуал.

Групова

















































Примітка. Невід’ємною частиною журналу є затверджені програми корекційно-розвивальної та розвивальної роботи з певними категоріями учнів (дітей).
Література

  1. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529с.


2.5. КОНСУЛЬТАТИВНА ТА ПРОСВІТНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

(Розробники О.Б.Колесник, М.В. Хижняк, А.Г.Разумна)

Психологічне консультування передбачає застосування системного впливу на людину з метою актуалізації її можливостей для вирішення тих психологічних проблем, що у неї виникли. Методом психологічного консультування виступає бесіда, в ході якої від учня (вчителя, батьків) одержується необхідна інформація і визначаються шляхи вирішення проблеми.

Психологічне консультування включає ряд етапів і розпочинається з встановлення контакту. Наступним етапом є збір інформації, в ході якого виявляється проблема, яку необхідно вирішити. Необхідно не лише зрозуміти, як сама людина сприймає, переживає і розуміє ту ситуацію, що виникла, а й виявити її дійсні причини, роль самої людини у її виникненні. Такий аналіз дає змогу разом з людиною, що звернулася, визначити мету, результат, чого необхідно досягти у ході вирішення проблемної ситуації. При визначенні цієї мети повинні враховуватися норми вікового розвитку дитини, індивідуальні норми (у разі відхилень психічного розвитку дитини внаслідок порушень психічного здоров`я).

Визначення мети дає підстави для розробки разом з людиною, що звернулася, альтернативних рішень для виходу з проблемної ситуації. На цьому етапі ретельно вивчаються реальні можливості людини для вирішення проблеми і визнаються конкретні шляхи і заходи, які вона буде використовувати для цього.

Виконання консультативної діяльності в ході стажування має фіксуватись у відповідному щоденнику (журналі). Такий журнал може мати наступну форму:



ЩОДЕННИК

проведення консультацій практичним психологом

(назва навчального закладу)



Статус, прізвище, ім’я та по-батькові того, хто звернувся

Основна проблема, за якою звернулись

Чи звертались з цього приводу до когось ще

Короткий зміст рекомендацій, що надані психологом

1

2

3

4

5

Просвітницька діяльність передбачає проведення просвітницького заходу щодо обраної стажером теми, актуальної для колективу закладу (на нараді, методичних зборах, батьківських зборах, виховному заході для учнів тощо). Під час стажування за просвітницьким напрямком діяльності можуть бути виконані наступні види робіт:

Виступ з доповіддю на батьківських зборах, методичних зборах, на нараді, виховному заході для учнів тощо.

Під час стажування за виконанням психодіагностичного напрямку роботи слухач отримує деякі результати, які характеризують когнітивну, особистісну сферу розвитку або міжособистісні відносини дітей. Аналіз результатів є цікавим як для випробуваних учнів, так і для їх батьків, вчителів або вихователів. Тому стажер розробляє доповідь та виступає за результатами досліджень.

Тема доповіді може бути обрана також за замовленням адміністрацією навчального або виховного закладу, яка є на цей час актуальною, на її думку.

Завданням підготування доповіді є засвоєння реферативних форм наукової діяльності, а також практичних навичок надання конкретних рекомендацій та презентації матеріалу.

При підготовці розробки доповіді стажер повинен:


  • обґрунтувати актуальність завдання, на вирішення якого спрямована доповідь;

  • визначити проблеми, якої присвячена доповідь (її предмета та об’єкта);

  • сформулювати мету, на вирішення якої спрямована доповідь;

  • здійснити самостійний пошук інформації за визначеною темою;

  • зробити аналіз та синтез знань та досліджень з проблеми;

  • узагальнити та класифікувати інформацію;

  • логічно та послідовно розкрити тему;

  • узагальнити психологічні знання з проблеми та сформулювати висновки з теоретичного огляду матеріалу;

  • сформулювати висновки на підставі отриманих у результатів емпіричного дослідження, та надати рекомендації щодо їх використання;

  • зробити якісну презентацію матеріалу.

Орієнтовний зміст доповіді повинен містити:

  • вступ, у якому обґрунтовується актуальність обраної теми, її теоретичне та практичне значення, постановка мети і завдань роботи;

  • основну частину, яка містить виклад сутності основних положень та існуючих точок зору на проблему, що розглядається; висловлення власного ставлення до авторської позиції;

  • висновки за наслідками роботи над обраною темою;

  • рекомендації щодо використання

  • список використаної літератури.

При презентації доповіді стажер повинен звернути увагу на культуру мовлення, манеру викладання матеріалу, використання наочних засобів, почуття часу, імпровізаційний початок, утримання уваги аудиторії.

Відповідаючи на питання після доповіді треба пам’ятати про: повноту відповіді, аргументованість, дружелюбність, прагнення використовувати відповіді для успішного розкриття теми, готовність до дискусії, доброзичливість, контактність.

Текст доповіді та рекомендації додаються до звіту по стажуванню.
Окремі напрямки консультативно-просвітницької діяльності

Психологічне консультування і просвіта педагогів

Широка і конструктивна співпраця з педагогами і адміністрацією школи в рішенні різних задач супроводу школярів організовується в процесі консультування. Традиційно від консультації з психологом вчитель, вихователь чекають готових рецептів, рад, чітких і ясних пояснень, як же поступити в тій або іншій педагогічній ситуації.



Основними принципами психолого-педагогічного консультування за М. Р. Бітяновою є: «рівноправна взаємодія психолога і педагога; формування у педагогів установки на самостійне рішення виниклих проблем; ухвалення учасниками консультування відповідальності за сумісні рішення; розподіл професійних функцій між педагогом і психологом».

Основними напрямками консультування педагогів є наступні2:

1. Консультування педагогів-предметників і вихователів (класних керівників) з питань розробки і реалізації психологічно адекватних програм навчання і виховної дії (Під психологічною адекватністю розуміють відповідність програм науковим психолого-педагогічним і психофізіологічним вимогам до навчання школярів певного віку, рівня розвитку і реальних можливостей конкретних учнів). При цьому, психолог може оцінити, наскільки повно та або інша програма враховує різні психологічні особливості дітей, і в якому ступені методичні прийоми, пропоновані вчителем, відповідають уявленням про техніку ефективної комунікативної дії. Така робота може бути виконана психологом грамотно тільки після того, як вчителем сформульовані педагогічні вимоги до початкових знань і умінь школярів і педагогічні критерії успішності навчання за даною програмою, детально описана методика навчання або виховної взаємодії.

2. Консультування педагогів з приводу проблем навчання, поведінки або міжособистісної взаємодії конкретних учнівських груп. Зазначений напрям викликаний тим, що тільки у разі сумісних і продуманих дій психолога і педагога можливо рішення шкільних проблем дитини, створення сприятливих умов для його розвитку і навчання. При цьому консультація може мати своїм початком два джерела: або його ініціатором виступає сам педагог, за його запитом психолог здійснює ту або іншу підготовчу роботу; або ініціатором виступає психолог, пропонуючи вчителю ознайомитися з тією або іншою інформацією про дитину і задуматися над проблемою надання йому допомоги або підтримки.

Особливо важлива при цьому рівноправна співпраця психолога і вчителя (обидва учасники усвідомлюють свої професійні можливості і свою відповідальність).

Консультативна робота з педагогами і адміністрацією може бути індивідуальною і груповою (психолого-педагогічні наради, семінари тощо).

3. соціально-посередницька робота шкільного психолога в ситуаціях вирішення різних міжособистісних і міжгрупових конфліктів в шкільних системах відносин: вчитель — вчитель, вчитель —ученик, вчитель — батьки тощо. Позиція професійного посередника в конфліктній ситуації, поза сумнівом, відрізняється від позиції психолога — консультанта, психотерапевта.

В рамках посередницької роботи психолог організує ситуацію обговорення конфлікту спочатку з кожним опонентом окремо, потім — спільно. Організовуючи розмову опонентів «через себе», психолог допомагає зняти емоційну напругу, перевести обмін репліками в конструктивне русло і потім допомагає опонентам знайти прийнятні способи рішення суперечливої ситуації. Природно, що всю відповідальність за ухвалені рішення і їх виконання несуть самі сторони конфлікту.

Консультування і просвіта батьків

Загальна мета діяльності психолога з батьками (освіти, і консультування) в створенні соціально-психологічних умов для залучення сім'ї до супроводу дитини в процесі шкільного навчання.

Для цього, принцип вибору мети діяльності з батьками – створення ситуації співпраці і формування установки відповідальності батьків по відношенню до проблем шкільного навчання і розвитку дитини. При цьому послідовно реалізується принцип невтручання шкільного психолога в сімейну ситуацію.

Основними напрямками роботи з батьками можуть бути: психологічна просвіта, соціально-психологічне консультування з проблем навчання і особистісного розвитку дітей. Особливостями змісту роботи з батьками є те що:

не ставиться за мету передача систематизованих психологічних знань батькам; важливо ознайомити батьків з актуальними проблемами дітей, сприяючи тим самим глибшому розумінню дорослими динаміки дитячого розвитку.

Психолого-педагогічне консультування батьків, що проводиться за запитом батьків або ініціативі психолога виконує наступні функції: інформування батьків про шкільні проблеми дитини; консультативно-методична допомога в організації ефективного дитячо-батьківського спілкування (Наприклад, на етапі поглибленої діагностики психолог може попросити батьків допомогти йому виявити вплив сімейної ситуації на психологічне благополуччя дитини в школі); психологічна підтримка батьків у разі виявлення серйозних психологічних проблем у їх дитини або у зв'язку з серйозними емоційними переживаннями і подіями в його сім'ї.

Підсумком консультативної роботи повинен бути договір про сумісні дії батьків і шкільного психолога в рішенні задач супроводу дитини в період його шкільного навчання.

Психологічне консультування і просвіта школярів

Завданнями консультування учнів можуть бути: надання допомоги підліткам і старшокласникам, що зазнають труднощі в навчанні, спілкуванні або психічному самопочутті; навчання підлітків і старшокласників навикам самопізнання, саморозкриття і самоаналізу, використання своїх психологічних особливостей і можливостей для успішного навчання і розвитку; надання психологічної допомоги і підтримки школярам, що знаходяться в стані актуального стресу, конфлікту, сильного емоційного переживання.

Психологічне консультування учнів організовується за запитом з боку школяра і може мати різний зміст: професійне або особистісне самовизначення школяра; різні аспекти стосунків з оточуючими людьми.

При проведенні просвітницької діяльності із учнями слід врахувати наступні позиції: якщо психологічна просвіта задає слухачам пасивну позицію, то нове знання, що приходить в суперечність з існуючими у людини уявленнями або припускає їх зміну, легко може бути знехтуване, забуте. Умовою ефективності психологічної освіти є наступне. Для того, щоб знання, які передаються школярам, активно могли включатися в процес особистісного розвитку, виступити свого роду каталізаторами внутрішніх процесів, необхідно дуже серйозно підходити і до відбору змісту, і до вибору форм роботи.

При відборі змісту дуже важливо враховувати не тільки вікові потреби і цінності школярів, рівень їх реального розвитку, готовності до засвоєння тих або інших знань і навиків, але і реальну групову ситуацію в тому або іншому класі або паралелі, існуючі актуальні проблеми. Просвітницька робота може бути організована у відповідь на актуальний запит з боку школярів на певні знання. Наприклад, такий запит, що стосується психологічних вимог до певних професій, може надійти від старшокласників. Для підлітків соціально-психологічні знання можуть стати надзвичайно актуальними після важкого внутрішньогрупового конфлікту або порушення взаємостосунків із значущим вчителем. Психолог повинен бути готовий в такій ситуації запропонувати школярам реальну наукову інформацію, що дозволяє їм по-іншому подивитися на ситуацію.

Психолог-стажер може не тільки використовувати актуальні запити на психологічне знання, але і спеціально формувати їх (побудувати заняття з групою або класом так, щоб вивести хлоп'ят на певну проблему у відносинах або психологічних особливостях людей, яка «висвітилася» і стала значущій завдяки якійсь грі або груповій дискусії; наступне заняття може бути присвячено її розгляду).



Основний принцип ефективної просвітницької роботи з школярами: включення ситуації засвоєння соціально-психологічних знань в привабливі або актуально значущі для школярів даного віку або даної субкультури форми активності. (Наприклад, КВВи, олімпіади, тематичні вечори і зустрічі типу «Що? Де? Коли?» і т.д.).

Психологічна просвіта школярів має бути орієнтована на створення умов для активного привласнення і використання школярами соціально-психологічних знань в процесі навчання, спілкування і особистісного розвитку. Її ефективність визначається тим, наскільки пропоноване знання в даний момент значуще, актуально для окремого учня або учнівської групи і наскільки приваблива або звична для них вибрана психологом форма передачі знань.


ЗВІТ з консультативної роботи та просвітницької роботи

    1. Частина звіту щодо консультаційної роботи має складатись на підставах консультативних заходів, що зафіксовані у щоденнику консультування, повинен включати вказівку на того, хто звернувся (учень, вчитель, батьки), з якими труднощами, яка саме проблема була визначена у людини, що звернулася, а також визначену мету і напрямок консультативної роботи. Необхідно також навести винайдені у ході консультування шляхи і заходи, спрямовані на вирішення проблемної ситуації. У звіті необхідно навести не менш 4-х випадків консультування.

    2. Частина звіту щодо просвітницької роботи має містити тематику, контингент, завдання пропагування психологічного знання та ступінь його сприйняття.



Література:

  1. Айві Р. и др. «Психологическое консультирование», «Питер», 1998.

  2. Алешина Ю. «Индивидуальное и семейное консультирование». М. , 1994.

  3. Мєй Р. «Искусство психологического консультирования». М. 1994.

  4. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. – М.: «Генезис», 2000.

  5. Бьюдженталь Д. «Искусство психотерапевтики», 2001.

  6. Гледдинг С. ««Психологическое консультирование», «Питер», 2000.

  7. Нельсон-Джоунс Р. «Теория и практика психологического консультирования», 1999.

  8. Кочюнас Р. . «Психологическое консультирование». М. , 1997.


2.6. АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Основними напрямками аналітичної діяльності під час стажування є:



  1. Аналіз діяльності практичного психолога закладу за факторно-критеріальною моделлю;

  2. Аналіз діагностичних матеріалів;

  3. Аналіз ефективності корекційно-розвиваючих заходів;

  4. Аналіз ефективності консультативної діяльності;

  5. Складання психологічної характеристики учня (або класу);

  6. Рефлексія власної практичної діяльності (в межах підготовки до презентації результатів стажування).


Аналіз діяльності практичного психолога закладу за факторно-критеріальною моделлю ( Розробник О.Б.Колесник)

Для аналізу у роботі шкільного психолога виділяються 4 складові – планування, забезпечення необхідними матеріалами, виконання професійної діяльності і її результативність. Ці складові утворюють 4 фактори, які оцінюються при аналізі роботи шкільного психолога:

1 фактор – якість планування

2 фактор – інформаційне забезпечення

3 фактор – виконання професійної діяльності

4 фактор – результативність роботи шкільного психолога.

Кожний з цих факторів має відповідну вагу (m): для 1 фактора m1=0,1; для 2 фактора m2=0,1; для 3 фактора m3=0,5; для 4 фактора m4=0,3. При цьому кожний з цих факторів оцінюється за повними критеріями. Так, 1 фактор (якість планування) визначається за трьома критеріями і системності плану, його поетапності та регулярності заходів, що плануються.

Кожен з цих критеріїв у свою чергу теж має власну вагу (v), яка для кожного з них дорівнює 0,33 (v1=0,33; v2=0,33; v3=0,33). Кожен з критеріїв оцінюється за показниками – так, наприклад, перший критерій (системності плану) оцінюється за першим показником (охоплення у плані усіх напрямків психологічної роботи з учнями, батьками і вчителями.

Критерій може оцінюватися як за одним показником, так і за декількома показниками, наприклад, десятий критерій (психологічна робота) визначається за показниками №№ 16,17,18,19,20,21,22. Кожен з показників оцінюється коефіцієнтом відповідності, який дорівнює або 1, якщо це відповідає дійсності, або 0, якщо цього немає. Далі, якщо критерій включає один показник, його числове значення помножується на вагу цього критерію, а якщо критерій включає декілька показників, то їх числове значення підсумовується, і отримане число помножується на вагу цього критерію.

Далі отримані числові значення критеріїв, які відносяться до повного фактору, складається, і отримана сума помножується на вагу цього фактору, наприклад, Ф1 = m1(v1к1 + v2к2 + v3к3). Отримані числові значення усіх 4 факторів складаються, що дає змогу отримати числове значення оцінки, яке розподіляється у діапазоні від 0 до 1. При цьому рівень оцінки від 0 до 0,49 вважається недостатнім, рівень від 0,5 до 0,74 – достатнім, а рівень від 0,75 до 1 – високим рівнем оцінки роботи шкільного психолога.


Зазначений аналіз діяльності роботи шкільного психолога має бути проведеним обов’язково по завершенню стажування. Форма цього аналізу подана в наступній таблиці (заповнена форма додається до звіту із стажування).

Факторно-критеріальна модель оцінки роботи психолога

____________________________________________________________________ м. ________________



найменування закладу, де працює психолог



Фактори

Вагомість фактору

Критерії

Вагомість критерію в межах фактору

Показники

(значення за критерієм)

Значення коефіцієнту за показником

(1-при наявності,

2 – при відсутності)

1

2

3

4

5

6

7

1


Якість планування
Ф1= m1

(V1К1+



+V2К2+

+V3К3)


m1=

0,1


1.

Системність плану



V1=

0,33

1.Охоплення у плані усіх напрямків психологічної роботи з учнями, батьками та вчителями.

К1=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)


2.

Поетапність плану



V 2=

0,33

2. Етапність взаємопов'язаних заходів психодіагностичної, розвиваючої, корекційної та психопрофілактичної роботи, аналізу ефективності цих заходів на різних ступенях школи за різними напрямками психологічної роботи

К2=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)




1

2

3

4

5

6

7










3.

Регулярність заходів, що плануються



V3=

0,33

3. Періодичність психодіагностики у тих самих учнів, комплексний характер, етапність розвиваючих та корекційних заходів

К3=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)


2

Інформаційне забезпечення; забезпечення необхідними матеріалами)
Ф2=

m2

(V4К4+



+V5К5+

+V6К6+

+V7К7+

+V8К8)

m2=

0,1

4.

Нормативні матеріали



V 4=

0,05

4. Положення про організацію шкільної психологічної служби та вимоги до звітної документації шкільного психолога

К4=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)


5. Психодіагностичні

методики


V 5=

0,4

5. Психодіагностика молодших школярів

6. Психодіагностика учнів середньої школи

7. Психодіагностика старшокласників 8.Психодіагностика у психологічній роботі з батьками

9. Психодіагностика у роботі з вчительським колективом



К5=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)



1

2

3

4

5

6

7










6. Матеріали для проведення розвивальних та коригувальних занять

V 6=

0,4

10. Матеріали для роботи з молодшими школярами

11. Матеріали для роботи з учнями середньої школи

12. Матеріали для роботи зі старшокласниками


К6=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)


7. Обладнання технічними засобами обробки інформації

V 7= 0,1

13. Персональний комп'ютер, відповідні програми

К7=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)


8. Постійне підвищення кваліфікації у відповідних установах

V 8=

0,05

14. Доробка та перегляд робочих матеріалів

К8=1 (при наявності) або 0 (при відсутності)

3

Виконання професійної діяльності

Ф3=

m3

(V9К9+



+V10К10+

+V11К11+

+V12К12+

+V13К13)



m3=

0,5

9. Формування мотивації звертань по психологічну допомогу (у батьків, вчителів, учнів)

V 9= 0,15

15. Виступи на батьківських зборах, педрадах, методоб'єдняннях, семінарах, інформування учнів

К9 =1

(при наявності) або 0

(при відсутності)



1

2

3

4

5

6

7










10. Психодіагностична робота

V10=

0,33

16. Чинники неуспішності навчання дітей

17. Схильність до девіантності дітей

18. Обдарованість дітей

19. Відповідність нормам розвитку психічних процесів та особистості дітей

20. Дитячо-батьківські відносини

21. Аналіз міжособистісних відносин дітей та вчителів, відносин між учнями та вчителями

22. Психологічний аналіз уроку


К10=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)


11. Розвиваюча та корекційна робота

V11=

0,15

23. Робота з невстигаючими учнями

24. Робота з девіантними учнями

25. Робота з обдарованими учнями

26. Розвиток та корекція


психічних процесів учнів

27. Робота з розвитку особистості учнів

28. Робота з розвитку комунікативних вмінь


К11=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)




1

2

3

4

5

6

7










12. Консультативна робота

V12=

0,15

29. Індивідуальна та групова робота з батьками

30. Індивідуальна та групова робота з учнями

31. Індивідуальна та групова робота з вчителями


К12=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)


13. Профорієнтаційна робота

V13=

0,15

32. Надання інформації з питань профорієнтації школярам

К13=1 (при наявності) або 0 (при відсутності)

4


Результативність роботи шкільного психолога

Ф4= m4 *

(V14 К14+

+V15К15+

+V16К16+

+V17К17+

+V18К18)


m4=

0,3


14. Наявність мотивації отримання психологічної допомоги у учнів, вчителів, батьків

V14= 0,2

33. Кількість самостійних звертань по допомогу з боку учнів, вчителів, батьків

К14=1 (при наявності) або 0 (при відсутності)

15. Регулярність висвітлення результатів психодіагностики за всіма напрямками

V15=

0,1

34. Виступи на батьківських зборах, нарадах, інформування учнів

К15=1 (при наявності) або 0 (при відсутності)

16. Ведення звітної документації шкільного психолога

V 16=

0,1

35. Ведення журналів консультацій, психодіагностичної, корекційно-розвивальної роботи

36. Наявність особових справ школярів



К16=1 (при наявності) або 0 (при відсутності)


1

2

3

4

5

6

7










17. Аналіз результатів здійснення заходів психологічної допомоги

V17=0,5

37. Аналіз результатів здійснення розвиваючих заходів

38. Аналіз результатів здійснення корекційних заходів



К17=1 (при наявності) або 0 (при відсутності)

18. Виділення груп, які потребують особливої уваги

V18=0,1

39. Виділення груп девіантних, обдарованих, з затримкою психічного розвитку

К18=1

(при наявності) або 0

(при відсутності)



Загальна оцінка (Оц.) роботи шкільного психолога за факторно-критеріальною моделлю становитиме:

Оц. =Ф1+Ф2+Ф3+Ф4;
При цьому

0  Оц. 0,5 недостатній рівень

0,5 Оц.0,75 достатній рівень

0,75 Оц.1 оптимальний рівень
Аналіз діагностичних матеріалів (Розробник М.В.Хижняк)

Аналіз результатів отриманих в ході дослідження починають зі складання таблиці первинних даних, де вказують порядковий номер випробовуваного і отримані ним результати з методики, або всіх методиках, що були застосовані у дослідженні. У голівці такої таблиці вказують порядковий номер випробовуваного, його ініціали або ім’я та першу літеру прізвища, назви показників методик з вказівкою на одиниці, у яких вимірялися результати (бали, відсотки тощо). Іноді для зручності аналізу даних первинні бали потрібно перевести в інші одиниці, тобто відсотки, стени, тощо. Якщо в таблиці є скорочення, їх треба пояснити в примітці після таблиці. Зведення даних всіх випробовуваних до однієї таблиці спрощує подальшу роботу з результатами дослідження, сприяє запобіганню помилок. Приклад подано в наступній таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Показники стану агресії підлітків за шкалами методики Басса-Дарки









Види прояву агресії (в балах)

п/п


Ім’я,

Прізвище

ФА

НА

РОЗ

НЕГ

ОБР

ПІД

ВА

ПВ

Індекс

ЗА

В

1

Ігор А.

7

7

6

4

7

8

6

5

20

15

2

Олена Г.

7

8

6

5

5

4

7

7

24

9




































18

Ганна Ф.

6

6

5

3

6

7

8

7

20

13




Середнє

Значення

8,7

6,1

5,8

3,0

6,2

6,6

7,8

6,4

20,2

12,5




%

87

67,7

52,7

60,0

77,5

66,0

60,0

71,1

63,2

69,4

Примітка: ФА – фізична агресія; НА – непряма агресія; РОЗ – роздратування; НЕГ – негативізм; ОБР – образа; ПІД – підозрілість; ВА – вербальна агресія; ПВ – почуття провини; ЗА – загальна агресія; В – ворожість.


Подальший аналіз потребує порівняння результатів досліджуваних учнів, а саме:

  • за якою шкалою випробувані отримали найвищі або найнижчі результати, наведемо приклад,

«За аналізом таблиці бачимо, що найвищі показники були отримані за шкалою фізична агресія. Середнє значення дорівнює 8,7 балів що відповідає 87 відсоткам за цією шкалою.»

  • який показник є найвищим, який – найнижчим за шкалою по групі в цілому; наведемо приклад,

«…Найвищий показник за фізичною агресією отримав випробуваний № 4 Олег Д.. Його результат дорівнює 9 балів, що відповідає 90% за означеною шкалою.»

  • як розподілилися результати по групі хлопчиків в порівнянні з результатами по групі дівчат за кожною шкалою;

  • який результат є найвищим та найнижчим серед хлопчиків та серед дівчат; тощо.

Аналіз даних припускає також їх інтерпретування, тобто пояснення, про що свідчать надані результати, наприклад,

«Показник підозрілості склав в групі 66,0 %. Так у десяти підлітків він перевищує середній діапазон значень та дорівнює 65 %. Такі хлопці та дівчата можуть відрізняться недовірою та обережністю до інших людей, підозрюють що інші люди приносять їм шкоду, та цим спричинять їм біль та страждання.»

Аналіз результатів дослідження завершується наданням рекомендацій. Ці рекомендації складаються окремо для учнів, вчителів або вихователів, батьків та містять конкретні пропозиції щодо виховних заходів.

Аналіз ефективності корекційно-розвиваючих заходів та консультативної роботи (Розробник А.Г.Разумна)

Корекційно-розвиваюча робота в межах діяльності стажера має стати частиною корекційно-розвиваючої діяльності психологічної служби даного навчального закладу. Результати цієї роботи, зважаючи на термін стажування та її фрагментарність мають проміжний характер й будуть слугувати інформацією для подальшої роботи з оптантами.

Звіт з корекційної діяльності має включити корекційну програму та опис набутих в ході її виконання зрушень, вказівку на ступінь ефективності тих чи інших прийомів діяльності щодо зазначеного завдання (в якісній формі). Наприклад, корекційна програма щодо розвитку логічного мислення молодшого школяра, проведена протягом …..занять дала можливість учням просунутись у виконанні логічних завдань ….типу таким чином, що 5% коригованих виконують їх безпомилково, 25% - з несуттєвими помилками, решта виконує завдання лише в межах педагогічної допомоги (ще знаходяться в межах найвищого розвитку щодо даної інтелектуальної властивості) порівняно з їхнім початковим рівнем; найбільш ефективними були вправи ………, менш ефективними виявились ………….. вправи і т.д.

Аналіз консультативної діяльності, що проводить психолог по завершенню певного циклу консультацій (за період стажування) має містити наступні аспекти: кількість звернень, частота звернень тих, хто звертався по допомогу (учні, батьки, вчителі та ін.), основні проблеми, напрямки консультативної допомоги (в узагальненому вигляді).

При наявності повторних звернень необхідно визначити їхню причину: або глибоку психологічну проблему, що не вирішена до кінця й потребує уточнення, або вказує на неефективність попередньої консультації (наступна консультація має врахувати попередні помилки).


Складання психолого-педагогічної характеристики учня

(Розробник А.Г.Разумна)

За час стажування рекомендовано складати психолого-педагогічну характеристику учня на основі параметрів психолого-педагогічного статусу учня, що визначаються на підставі відповідних діагностичних даних та даних анамнезу (Див табл. 2.5).

Характеристика має містити логічно пов’язані частини: 1) загальні відомості (прізвище, ім’я, по-батькові, клас), 2) опис основних рис, що відповідають 1-5 блокам психолого-педагогічного статусу учня, 3) загальні висновки, що міститимуть пропозиції з розвитку учня та прогноз подальшого психологічного розвитку учня.

Психолого-педагогічний статус школяра є сукупність психологічних характеристик найважливіших видів діяльності, поведінки і внутрішнього психологічного стану, що суттєво впливає на успішність його навчання і розвиток в шкільному середовищі.

У нього входять декілька основних блоків характеристик 2-х типів:

1) критеріальні, що дозволяють розглянути стан найважливіших психічних сфер дитини в співвідношенні з різними нормативними показниками (наприклад, норми вікового розвитку, вимоги конкретного соціально-педагогічного середовища до пізнавальної діяльності, поведінки, певні морально-правові норми).

За наслідками співвідношення цих характеристик в реальній життєдіяльності і норми можуть бути встановлені певні проблеми навчання, поведінки або особистісного розвитку даного школяра.

Наприклад, навчання дитини в даній школі може бути утруднено або навіть неможливо із-за зниження рівня його розумового розвитку по відношенню до вікової норми (різний ступінь олігофренії, затримки психічного розвитку і ін.). Труднощі можуть виникати і у школяра, чий розвиток знаходиться в межах вікової норми, але вимоги до інтелектуального потенціалу і конкретних навиків інтелектуальної діяльності дуже високі, вище його сьогоднішніх можливостей.

2) констатуючі, які дозволяють виявити різні психологічні особливості школяра, що виявляються в його пізнавальній діяльності, спілкуванні, поведінці, уявленнях і відносинах з оточуючими.



Таблиця 2.5.

Основні параметри психолого-педагогічного статусу школярів



Назва блоку

Конкретні показники даного блоку

1

Соціальні особливості середовища навчання, виховання і розвитку

  • положення школяра в системі соціально-економічних відносин (матеріальна забезпеченість, соціально-побутові умови)

  • положення школяра в системі внутрісімейних відносин (тип сім'ї, її кількісний склад, вікові і освітні характеристики членів сім'ї, характер діяльності членів сім'ї і ін.)

  • положення школяра в системі внутрішньогрупових відносин з однолітками (соціально-психологічний статус в групі, наказані ролі, наявність близьких друзів)

2

Особливості пізнавальної діяльності

  • співвідношення рівня розумового розвитку школяра і вікової норми

  • співвідношення рівня розвитку когнітивних процесів і феноменів і педагогічних вимог (у даній школі, на даному ступені розвитку, в рамках даної програми навчання і т. д.). Конкретно мається на увазі: рівень довільності когнітивних процесів, сформованість найважливіших видів мислення і розумових дій, рівень мовного розвитку і розвитку тонкої моторики руки

  • індивідуальні особливості пізнавальної діяльності школяра: інтелектуалізм, вербалізм, шизоїдность, висока інтелектуальна активність, інтелектуальна пасивність і ін.

  • розумова працездатність і темп розумової діяльності

3

Особливості мотиваційно-особистісної сфери

  • наявність учбової мотивації і її конкретний зміст (пізнавальний, соціальний, позиційний і ін. мотиви навчання)

  • провідний тип регуляції учбової діяльності — досягнення успіху, уникнення невдачі

  • конфліктність мотиваційної сфери (особова тривожність)

  • наявність вираженої особистісної акцентуації

4

Особливості системи відносин школяра до світу і самого себе

  • відносини з однолітками

  • відносини в сім'ї

  • відносини із значущими дорослими (педагогами)

  • відношення до найважливіших видів діяльності (у шкільному середовищі)

  • відношення до себе

5

Особливості поведінки школяра в ситуаціях внутрішньо-шкільної взаємодії

  • особливості поведінки, обумовлені психодинамічними властивостями нервової системи: підвищена енергетика, висока саморегуляція, повільність, імпульсна, інертність і ін.

  • дезадаптивні поведінкові синдроми: відхід від діяльності, порушення спілкування з однолітками і педагогами, низька соціальна нормативність поведінки, рухова розгальмованість, депресивність, емоційна незрілість, невротичні прояви.

Складання психологічної характеристики класу (Розробник С.В.Тадіян)

Психолого-педагогічна характеристика класу має будуватись на результатах проведення відповідних діагностичних досліджень. Підставою для його складання можуть стати: соціометричне дослідження, референтометрія, дослідження ЦОЄ (ціннісно-орієнтаційної єдності – за бажанням стажера), вивчення психологічного клімату колективу, діагностика акцентуацій тощо.

В характеристиці на клас слід вказати:

1) Загальні дані: вік дітей (наприклад, 10 учнів – 12 років, 12 – 11 років, 2 учні – 10 років); статевий розподіл (наприклад, хлопчиків – 18, дівчаток – 22); загальний стан здоров’я дітей (наприклад, 13 «практично здорових», 5 – з компенсованими проблемами соматичного характеру (мають обмеження щодо фізичного навантаження).

2) Стан сімей дітей (при можливості). Наприклад, можна вказати кількість учнів із неблагонадійних родин (зона підвищеної психолого-педагогічної уваги).

3) Загальна характеристика навчальної діяльності класу:

Загальний рівень навчальної діяльності складає: успішність 95% (тих, хто навчається з позитивними результатами за семестр), якість знань 54% (тих, хто отримує оцінки вище посередніх).

4) Загальна характеристика особистісної активності учнів (в позакласній і позашкільній діяльності):

Загальний рівень участі дітей у позакласній навчальній та розвивальній роботі (скільки відвідують гуртки, секції тощо). Це необхідно для складання узагальненої характеристики інтересів учнів та ступені їхнього навантаження.

5) Характеристика міжособистісних стосунків та психологічного клімату класу, визначивши структуру класу та учнів, що потребують допомоги щодо їхнього соціально-психологічного статусу.

6) Результати психологічної діагностики (якщо вона проводилась як до роботи стажера так і за його участі).

7) Загальні висновки та рекомендації щодо вдосконалення навчально-виховної роботи з класом та надання психологічної допомоги в роботі з ним.


Рефлексія власної практичної діяльності (в межах підготовки до презентації результатів стажування) (Розробник С.В.Тадіян)

Рефлексія власної діяльності має вирішальне значення щодо саморегуляції власного професійного становлення в якості практичного психолога.

Елементами даного аналізу мають стати:

1. Загальна оцінка власної готовності до здійснення практичної психологічної роботи;

2. самооцінка виконання завдань стажування з позиції якості та недоліків виконання та характеру труднощів, які необхідно було подолати в ході практики;

3. самооцінка рівня сформованості визначених в завданнях практики компетенцій та вмінь, які були напрацьовані в ході стажування;

4. оцінка пріоритетів щодо подальшого вдосконалення власної професійно-психологічної підготовки;

5. оцінка тих напрямків діяльності, до яких виявилась найбільша та найменша підготовленість;

6. оцінка міри допомоги навчальному закладові, що надав стажер протягом практики.

Самооцінка діяльності має відбуватись через заповнення власних даних до факторно-критеріальної моделі (спрощений варіант)



Самооцінка професійно-психологічної діяльності за факторно-критеріальною моделлю

Фактор оцінювання

Факторна вага

Суб’єктивна самооцінка за

10-тибальною шкалою

Результуюча оцінка




v

X

M= v · X

  1. Цілісна суб’єктивна самооцінка готовності до професійної діяльності

0,05







  1. Організаційна діяльність

0,10







  1. Діагностична діяльність

0,25







  1. Аналітична діяльність

0,10







  1. Корекційно-розвивальна діяльність

0,25







  1. Консультативна й просвітницька діяльність

0,25







ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА

(сумарна)

1

(не підраховується)





Література:

  1. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога в образовании – М.: ТЦ «Сфера», 2000 – 448с.

  2. Романова Е.С. Психодіагностика – СПб.: Питер, 2005, С. 89- 160.

  3. Вачков И.В. Гриншпун И.Г. Пряжников Н.С. Введение в профессию «психолог» - М, Воронеж: Московский псхосоциальный институт, НПО «МОДЭК» - 2002. – 464с.



2.7. ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Науково-дослідним завданням стажування яке може виконуватись стажером - проведення емпіричного дослідження (або його частини) щодо виконання завдань дипломної роботи.

Цей напрям роботи стажера залежить виключно від завдань дипломної роботи. Отже, обов’язкових дослідницьких завдань загального характеру стажерові не дається. Окремими видами робіт можуть бути:


    • спостереження

    • експериментальне дослідження (констатуючий, формуючий експеримент, кореляційне дослідження тощо).

Обробка отриманих результатів за висновками з дослідної роботи не входить до завдань стажування.

2.8. ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СТАЖЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

За структурою стажування звіт щодо виконаних робіт має захищатись публічно на звітній конференції. В доповіді слід зазначити:



  1. Результати рефлексії власної діяльності.

  2. Подати матеріали стажування.

  3. Надати пропозиції, що на думку стажера, можуть покращити ефективність практичної підготовки фахівця-психолога.


ДОДАТКИ

Додаток А.

Матеріали для виконання діагностичних завдань професійно-психологічної практики

(укладачі А.Г.Разумна, С.В.Тадіян)
Додаток А1.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал