Методичні рекомендації щодо виконання завдань професійно-психологічної практики в середніх загальноосвітніх закладах



Сторінка3/15
Дата конвертації08.01.2017
Розмір1.82 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

1.2.2. Загальні вимоги та рекомендації щодо виконання програми стажування в загальноосвітньому навчальному закладі

1). Написання плану роботи стажера має здійснюватись з врахування напрямків роботи, планом діяльності практичного психолога закладу, планами навчально-виховної роботи школи, розкладом занять, скоригована за конкретними видами заходів з керівником практики й практичним психологом. Остаточне затвердження плану має бути здійснене за перший тиждень практики за підписом директора ІПО.

2). Професійно-практична діяльність стажера має відбуватись межах роботи 3-х ланок загальноосвітньої школи: початкові класи (1–4 класи); середня (5–9 класи) та старша (10–11класи).

3). Діагностична діяльність має бути спрямована на вивчення когнітивної, мотиваційно-особистісної та соціально-психологічної сфер учнів, а також здійсненою у всіх навчальних ланках без виключення. В кожній з трьох ланок може бути здійснена діагностика однієї з сфер. Діагностика когнітивної сфери – в початковій школі, мотиваційно-особистісної – в середній (або старшій) школі; соціально-психологічної – в старшій (або середній) школі.

4). Корекційно-розвиваюча діяльність може обиратись в межах однієї ланки школи (початкова, середня або старша) і має включати відбір контингенту, що її потребує, розробку програми та відбір корекційно-розвиваючих засобів, власне проведення корекційно-розвиваючих заходів.

5). Консультативна робота передбачає обов’язкове ведення відповідного журналу; попередньо необхідно скласти розклад проведення консультацій про що повідомити адміністрацію та після узгодження повісити оголошення по час проведення для вчителів, батьків та учнів).

6). Аналітична робота за наслідками діагностування має містити рекомендації щодо необхідності організаційно-педагогічної та /або корекційно-розвиваючої діяльності; аналітична робота за наслідками корекційно-розвиваючої роботи має містити рекомендації щодо підтримки набутих результатів в умовах навчально-виховного процесу.


РОЗДІЛ 2.

Методичні рекомендації щодо виконання завдань професійно-психологічної практики в середніх загальноосвітніх закладах

2.1. ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (Розробник С.В.Тадіян)

Складання плану діяльності стажера

Планування діяльності стажера має враховувати всі необхідні напрямки роботи сучасного практичного психолога в освітніх закладах. При цьому слід виходити із завдань стажування, актуального плану роботи шкільного психолога, режиму роботи навчального закладу та розкладу занять, побажань адміністрації щодо можливої посильної психолого-педагогічної допомоги стажера навчальну закладу та уподобань слухача, що пов’язані як з власною позицією щодо його практичної підготовки, так і з завданнями дипломно-дослідного характеру. За тиждень з початку стажування узгоджений план має бути поданим до затвердження директорові ІПО.

Деталі плану стажер має обов’язково оговорити із керівником стажування, який надасть допомогу при обранні конкретних засобів виконання її завдань, визначить обсяг виконання кожного з них протягом практики. План має мати наступну форму:

Форма написання плану стажування

„Затверджую"

Директор ІПО ХДПУ ім. Г.С. Сковороди

_______________

„______"__________________20 _р.

План стажування



слухача зі спеціальності ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
прізвище, ім'я та по батькові




Зміст роботи

Дата

Форма звіту

1

2

3

4




Організаційна і навчально-професійна діяльність

1

Узгодження та затвердження плану стажування




План стажування

2

Вивчення документації роботи психолога




Копії планів роботи та звітів




Психодіагностична діяльність

3

Дослідження когнітивної сфери учнів 2 Б класу… ( кого саме) за допомогою методики Гільбуха …(якими діагностичними засобами) *




Протоколи результатів дослідження

4

Дослідження сфери особистості учнів 6 А класу ( кого саме) за допомогою методики Лічко (якими діагностичними засобами)




Протоколи результатів дослідження

5

Дослідження сфери міжособистісних стосунків учнів 10 Б класу (кого саме) за допомогою соціометрії Морено (якими діагностичними засобами)




Протоколи результатів дослідження

*Тут і далі – червоним позначено приклад заповнення плану; в дужках позначено зміст вказаного. При заповненні власного плану орієнтири, що позначені у дужках, вказувати не слід.





Корекційно-розвиваюча діяльність

6

Проведення корекційно-розвиваючих занять з формування навичок логічного запам’ятовування (предмет розвитку) учнів 2 Б класу ( кого саме), що виявили низький рівень пам’яті при діагностуванні когнітивної сфери




Корекційна програма та перелік коригуючих вправ




Консультативна та просвітницька діяльність

7

Проведення лекції (чого саме) з теми «Формування моральної свідомості у сучасного підлітка» для батьків учнів 6-х класів (для кого)




Текст лекції

8

Проведення консультативної роботи з психологічних проблем за запитами




Журнал консультацій




Аналітична діяльність

9

Аналіз діяльності практичного психолога закладу




Факторно-критеріальна модель

10

Аналіз діагностичних матеріалів




Загальна таблиця результатів діагностування

11

Складання психологічної характеристики учня (або групи)

(кого саме)




Характеристика




Дослідницька діяльність*

12

Проведення діагностування за завданнями дипломної роботи (узгоджується з керівником)




Результати діагностування за дипломною роботою

13

Проведення корекційних та розвивальних заходів за завданнями дипломної роботи




Результати корекційно-розвивальних заходів

*Підготовка матеріалів для диплому за умови відповідності стажування і завдань диплому. У випадку невідповідності цей пункт з плану вилучається. Узгоджується з керівником диплому. Цей напрямок не є обов’язковим для практики і не впливає на її загальний результат.




Презентація результатів стажерської діяльності

14

Підготовка матеріалів стажування




Звітна документація:

звіт про стажування,

характеристика на стажера за підписом керівника закладу та психолога, матеріали стажування;

Виступ на конференції за результатами стажування



Слухач _______________________________________________

Науковий керівник ____________________________________


Організація виконання практичних завдань стажування

При проведенні професійно-психологічних заходів в межах навчального закладу обов’язково необхідно заздалегідь повідомити практичного психолога та відповідних вчителів (наприклад, класного керівника класу, яких досліджуватиметься), адміністрацію про мету та зміст заходу, участь в ньому дітей, вчителів або батьків. Крім того, про це необхідно повідомити й керівника стажування (практики) стажера.

Всі заплановані заходи мають проходити з врахуванням того, що стажер має виконувати всі професійно-психологічні дії з позиції вимог до психолога, а одтак, відповідати вимогам професійної компетентності (спиратись на достовірні методи та прийоми діяльності, нормативи тощо), дотримуватись етичного кодексу професійного психолога, визначати свою діяльність в межах концепції діяльності сучасної психологічної служби в освіті в Україні.
Добір груп досліджуваних щодо дослідницької роботи

У відповідності до завдань стажування, що органічно передбачають дослідну роботу, стажер має визначитись з участю досліджуваних (та тих, кому буде надаватись психологічна допомога). Дослідницькі завдання, що виконує стажер мають включати навчально-дослідні (спостереження, діагностична робота тощо), що стануть основою складання відповідних характеристик (на учнів, клас тощо), слугуватимуть інформацією для подальшої професійно-практичної (корекційно-розвиваючої, консультативної тощо) роботи. Крім того, стажер в разі необхідності може проводити дослідження й в межах виконання дипломної роботи відповідно з її завданнями.

Виконання цих завдань передбачають добір досліджуваних в експериментальні та контрольні групи. Про участь у дослідженнях випробуваних (дітей, батьків, вчителів) мають бути сповіщені – практичний психолог, адміністрація, вчителі. При цьому слід узгодити загальну мету, місце, умови, час та термін проведення та характер діяльності досліджуваних, врахувати те, що у ньому випробувані мають брати добровільну участь.
2.2. НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (Розробник С.В.Тадіян)

В ході навчальної практики (першого періоду стажування) крім завдань написання плану діяльності стажер має вивчити основні документи діяльності психологічної служби в практиці даного навчального закладу (ті, якими оперує практичний психолог). При цьому слід врахувати, що кожному працівникові психологічної служби необхідно мати наступну документацію:

а) план роботи на рік, що є розділом річного плану роботи навчально-виховного закладу; б) тижневий графік роботи (складається на основі плану роботи на рік); в) журнал обліку роботи; г) журнали спостережень, корекційної роботи та протоколи індивідуальних консультацій (форма довільна).

Орієнтовна форма журналу обліку роботи практичного психолога:



Журнал обліку роботи практикуючого психолога ______________________

Дата

Час (з-по)

Вид роботи

З ким проводилась робота

Короткий зміст

роботи


1.

2

3

4

5




Скільки чоловік брало участь у роботі

Результат (коротко)

Примітка

6

7

8

При складанні річних планів та тижневих графіків враховується специфіка навчально-виховного закладу та запити педагогічного колективу, специфіку задач що вирішує психолог, спеціалізацію і рівень кваліфікації спеціаліста-психолога.

Річні плани складаються психологам, погоджуються з адміністрацією навчально-виховного закладу і затверджуються керівником психологічної служби району (міста) – головним психологам або керівником відповідного центру практичної психології.

У плануванні роботи спеціалістів психологічної служби рекомендуємо виходять з нормативів, що визначають зміст та термін робіт.



Література

Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України – К.: Ніка-Центр, 2005 р. – 546с.



2.3. ПСИХОДІАГНОСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (Розробник А.Г. Разумна)

Завдання стажування передбачають психодіагностику когнітивної сфери молодших школярів, мотиваційно-особистісної та соціально-психологічної сфер учнів середньої та старшої школи.



Діагностика пізнавальної сфери молодшого школяра

Теоретична примітка. Початок молодшого шкільного віку визначається моментом вступу дитини в школу. У зв'язку з переходом до навчання з 6 років і введенням чотирилітньої початкової школи нижня межа даного вікового етапу перемістилася і багато дітей стають школярами починаючи не з 7 років, як раніше, а з 6.

Провідною в молодшому шкільному віці стає учбова діяльність. Вона визначає найважливіші зміни, що відбуваються в розвитку психіки дітей на даному віковому етапі. В рамках учбової діяльності складаються психологічні новоутворення, що характеризують найбільш значущі досягнення в розвитку молодших школярів і що є фундаментом, який забезпечує розвиток на наступному віковому етапі.

Перехід до систематичного навчання створює умови для розвитку нових пізнавальних потреб дітей, активного інтересу до навколишньої дійсності, до оволодіння новими знаннями і уміннями.

Молодший шкільний вік є періодом інтенсивного розвитку і якісного перетворення пізнавальних процесів: вони починають набувати опосередкованого характеру і стають усвідомленими і довільними. Дитина поступово опановує своїми психічними процесами, вчиться управляти увагою, пам'яттю, мисленням.

Згідно з позицією Л.С. Виготського, з початком шкільного навчання мислення висувається в центр свідомої діяльності дитини. Розвиток словесно-логічного, міркуючого мислення, що відбувається в ході засвоєння наукових знань, перебудовує і все інші пізнавальні процеси: «пам'ять в цьому віці стає мислячою, а сприйняття — розмірковуючим» (Ельконін Д. Б.). Засвоєння в ході навчальної діяльності основ теоретичної свідомості і мислення веде до виникнення і розвитку таких нових якісних утворень, як рефлексія, аналіз, внутрішній план дій.

Зважаючи на активний розвиток пізнавальної сфери в період молодшого шкільного віку, важливо вивчати її стан та динаміку в межах навчальної діяльності. Відповідно з цим, одним із завдань стажування є вивчення пізнавальної сфери молодших школярів.

Діагностику пізнавальної сфери рекомендовано вивчати за наступними напрямками – дослідження процесів уваги, пам’яті та мислення. Для цього можна застосувати наступні методики (Див.табл.2.1.)

Таблиця 2.1.



Пізнавальний процес

Сфера вивчення

Методики

Увага

Стійкість уваги

«Коректурні проби»

Обсяг динамічної уваги

Таблиці Горбова

Переключення уваги

Таблиці Горбова-Шульте

Пам'ять

Короткочасна пам'ять

На основі вербального та геометричного матеріалу

Мислення

Аналіз, рефлексія, моделювання, здатність діяти про себе

Методика А.З. Зака на визначення теоретичного або емпіричного мислення

Вербально-логічне мислення

Методика «Виключення слів»

Образне мислення

Методика «Виключення зайвого» (на образному матеріалі)

Діагностична робота психолога з підлітками спрямована на виявлення проблем, які є типовими для даного вікового етапу (внутрішньо особистісними та міжособистісними).

Теоретична примітка. Підлітковим прийнято вважати період розвитку дітей від 11-12 до 15-16 років. У цьому віці відбувається бурхливий психофізіологічний розвиток і перебудова соціальної активності дитини. Могутні зрушення, що відбуваються у всіх областях життєдіяльності дитини, роблять цей вік «перехідним» від дитинства до дорослості. Даний вік багатий драматичними переживаннями, труднощами і кризами. У цей період складаються, оформлюються стійкі форми поведінки, риси вдачі, способи емоційного реагування. Це пора досягнень, стрімкого нарощування знань, умінь, становлення «Я», отримання нової соціальної позиції. Разом з тим, це вік втрат дитячого світовідчуття, коли з'являються відчуття тривожності і психологічного дискомфорту.

Підлітковий вік часто називають періодом диспропорцій в розвитку. У цьому віці збільшується увага до себе, до своїх фізичних особливостей, загострюється реакція на думку оточуючих, підвищується відчуття власної гідності і образливість. Фізичні недоліки часто перебільшуються.

Найбільш важливим моментом психофізіологічного розвитку підлітка є статеве дозрівання і статева ідентифікація, які є двома лініями єдиного процесу психосексуального розвитку. На психофізіологічному рівні підлітки можуть відчувати дискомфорт від нестійкості емоційної сфери, особливостей вищої нервової діяльності, високого рівня ситуативної тривожності.

Найбільш інформативними діагностичними методиками, що можна використати (за вибором стажера) при вивченні особливостей вищої нервової діяльності, темпераменту й емоційного стану підлітка в період стажування є наступні (Див.табл.2.2).

Таблиця 2.2.


Сфера вивчення

Методики

Особливості вищої нервової діяльності

Метод спостереження за проявами властивостей нервової системи

Теппінг-тест (визначення властивостей нервової системи)



Темперамент

Опитувальник Г. Айзенка (варіант для підлітків);

Опитувальник структури темпераменту В. М. Русалова (варіант для дітей)

Опитувальник структури темпераменту Я.Стреляу

Опитувальник ЧХТ (риси вдачі і темпераменту)



Емоційний стан

Опитувальник САН (оцінка емоційних станів)

Змістом психічного розвитку підлітка стає розвиток його самосвідомості. Однією з найважливіших рис, що характеризують особистість підлітка, є поява стійкості самооцінки і образу «Я».

Важливим змістом самосвідомості підлітка є образ його Фізичного «Я» — уявлення про свою тілесну зовнішність, порівняння і оцінка себе з погляду еталонів «мужності» і «жіночності».

Особливості фізичного розвитку можуть бути причиною зниження у підлітків самооцінки і самоповаги, а також приводити до страху поганої оцінки їх із сторони оточуючих. Недоліки зовнішності (реальні або уявні) можуть переживатися дуже хворобливо, аж до повного неприйняття себе, стійкого відчуття неповноцінності.

Упертість, негативізм, образливість і агресивність підлітків є найчастішими емоційними реакціями на невпевненість в собі.

Найбільш інформативними діагностичними методиками, що можна використати (за вибором стажера) при вивченні особливостей розвитку особистості і її властивостей підлітка в період стажування є:


  • опитувальник Кеттелла;

  • характерологічний опитувальник К.Леонгарда-Шмішека;

  • ПДО А. Лічко;

  • шкала оцінки тривожності Тейлора;

  • шкала оцінки тривожності Спілбергера;

  • шкала депресії;

  • методика «Незавершені речення»;

  • методика «Неіснуюча тварина»;

  • методика «ДДЛ»;

  • метод дослідження рівня суб'єктивного контролю;

  • методика вивчення самооцінки (по Будассі, Дембо-Рубінштейн і ін.):

  • методика вивчення рівня домагань;

  • методика типового реагування на конфліктні ситуації (К.Томаса);

  • методика Q-сортування;

Приклад 1. У багатьох підлітків спостерігаються акцентуації характеру — загострення окремих рис характеру, що створюють певну вразливість підлітка (невротичні розлади, делінквентну поведінку, пристрасть до алкоголю і наркоманія). Кожен слухач-практикант за допомогою опитувальника Леонгарда-Шмішека (або методики ПДО Лічко) може провести психодіагностику акцентуйованих рис особистості. В цьому випадку на основі отриманих даних будується графік - «профіль особистісної акцентуації», а отримані результати подаються у вигляді діагностичного висновку.

Приклад 2. Важливою рисою, що може посилюватись у підлітковому віці є конфліктність, а одтак, в ході стажування можна вивчати особистісну схильність учнів до конфліктної поведінки. Для виконання цього завдання слід використовувати тест опису поведінки К. Томаса, адаптований Н.В. Грішиною. К. Томас для опису типів поведінки людей у конфліктних ситуаціях користується двома основними вимірами, один з яких — кооперація, пов'язаний з увагою людини до інтересів інших людей, причетних до конфлікту; другий – натиск, захист своїх власних інтересів. У відповідності цим варіантам автор виділяє кілька засобів регулювання конфліктів: змагання (конкуренція); пристосування; компроміс; уникнення; співробітництво.



Теоретична примітка. Підлітки частіше починають спиратися на думку своїх однолітків. Якщо у молодших школярів підвищена тривожність виникає при контактах з незнайомими дорослими, то у підлітків напруженість і тривога вище у відносинах з батьками і однолітками. Прагнення жити за своїми ідеалами, вироблення цих зразків поведінки може приводити до зіткнень поглядів на життя підлітків і їх батьків, створювати конфліктні ситуації. У зв'язку з бурхливим біологічним розвитком і прагненням до самостійності у підлітків виникають труднощі і у взаємостосунках з однолітками.

Найбільш інформативними діагностичними методиками, що можна використати (за вибором стажера) при вивченні особливостей властивостей мікрогрупового рівня підлітка в період стажування є:



  • соціометрія;

  • референтометрія;

  • опитувальники товариськості;

  • методика діагностики міжособистісних відносин Тімоті Лірі;

  • репертуарні решітки;

  • ГОО;

Наприклад. Міжособистісні відношення (обов’язково) у класному колективі можна вивчати за допомогою соціометричної методики, яка дозволяє зробити «швидкий знімок» внутрішніх відношень у колективі, які існують у даний час.

Діагностична робота психолога з юнаками (старшокласниками)

Теоретична примітка. Особливості роботи психолога із старшокласниками обумовлені типовими для даного віку проблемами – перш за все, потребою учня стати внутрішньо дорослою людиною, самовизначитися в навколишньому світі, зрозуміти себе, свої можливості і своє призначення в житті. У дослідженні старшокласників в юнацькому віці можна використовувати методики для діагностики дорослих (за умови їх адаптації). Серед основних причин, що обумовлюють труднощі і суперечності розвитку психічної сфери старшокласників і що вимагають втручання психолога, необхідно виділити, перш за все, наступні.

На психофізіологічному рівні старшокласники можуть мати дискомфорт незавершеності повного фізичного розвитку по всіх параметрах; відчуття своєї фізичної непривабливості (хоча б по одному з параметрів) — синдром дісморфофобії; нестійкості емоційної сфери; особливостей вищої нервової діяльності; високого рівня ситуативної тривожності.

Найбільш інформативними діагностичними методиками в даному випадку можуть служити спостереження, бесіда, відповідні шкали опитувальника Г.Айзенка і 16-факторного опитувальника Р.Кеттелла, шкала ситуативної тривожності Ч.Спілбергера.

Об'єктивно і суб'єктивно важливі проблеми особистісного рівня виявляються у старшокласника в недостатньому рівні самостійності, неадекватності самооцінки і рівня домагання, несформованому світогляді, етичних еталонів і ідеалів, відсутності конкретних життєвих цілей і устремлінь, збереженні підліткового негативізму, незадоволеності собою.

Виявити наявність даних дефектів дозволяють такі методи, як бесіда, методика виявлення самооцінки С.Будассі, метод незавершених речень, твори на відповідну тему, проективні методики (М.Люшер, «неіснуюча тварина» тощо).

Труднощі, що виникають в процесі взаємодії старшокласника з іншими людьми на мікрогруповому рівні, виявляються в трьох основних сферах: спілкування в сім'ї, спілкування з вчителями і однолітками. Вони можуть бути визначені таким чином: несформованість навичок спілкування (як замкнутість, соромливість, так і надмірна балакучість), неадекватне розуміння суті вищих людських відчуттів, відносин дружби і любові, переважання егоїстичних тенденцій, деформоване поняття справедливості, зайва критичність, скептицизм в сприйнятті чужих думок, висловів, неприйняття позицій і вимог дорослих, відсутність пошани і визнання авторитету у відношенні до ним, неадекватні претензії на статус і ролі в різних групах, ярко виражені тенденції до «самопоказу», прояв юнацького максималізму у відносинах з оточуючими.

Для визначення даних тенденцій, крім спостереження, бесіди, експертного висновку, можуть бути використані соціометрія, референтометрія, метод незакінчених речень, опитувальники, що оцінюють компетентність в спілкуванні, метод групової дискусії.

Важливими проблемами адаптації старшокласників на соціальному рівні найчастіше є: розуміння сенсу життя і наявні життєві плани; відношення до суспільного життя країни і власна політична активність; відношення до різних видів праці і реальні можливості в оволодінні професією; професійні інтереси і мотиви вибору професії; збіг учбових і професійних інтересів; почуття обов'язку і прагнення до соціального схвалення.

Більшість з вказаних проблем можна виявити тільки в ході бесіди або групової дискусії й через застосування ряду методик, наприклад, опитувальника професійних переваг Є.Клімова, шкали М.Крауна тощо.

Наприклад. Певні ускладнення виникають у юнаків (старшокласників) в процесі професійного самовизначення – свідомого вибору професії. Вибір професії підлітком є багатоетапний процес вироблення і ухвалення рішення. При цьому виявляється ряд індивідуальних стилів пошуку рішень: імпульсні рішення, ризиковані рішення, урівноважені рішення, рішення обережного типа, інертні рішення. Індивідуальні стилі ухвалення рішень є віддзеркаленням як індивідуально-психологічних, так і особистісних особливостей старшокласників. Найбільш інформативними діагностичними методиками, що можна використати (за вибором стажера) при вивченні особливостей властивостей професійного самовизначення старшокласника в період стажування є: методика «Карта інтересів»; методика ДДО (Є.Клімов).

Література:


  1. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе – М.: Генезис, 2000 – 298с.

  2. Елисеев О.П. Практикум по психологии личности – СПб: Питер, 2006. – 512с.

  3. Леонгард К. Акцентуированные личности. - К.: Вища школа, 1981. - 360 с.

  4. Личко А.Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. - М.:
    ООО АПРЕЛЬ ПРЕСС, ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. - 416 с.

  5. Лучшие психологические тесты. - Петрозаводск: «Петроком», 1992. - 346с.

  6. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога в образовании – М.: ТЦ «Сфера», 2000 – 448с.

  7. Подмазин СИ., Сибиль Е.И. Как помочь подростку с трудным характером. -
    К.: Перспектива, 1996. - 160 с.

  8. Практикум по возрастной психологии: Учебное пособие / Под ред. Л.А. Головей, Е.Ф.Рыбалко – СПб: Речь, 2005 – 688с.

  9. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А.Крылова, С.А. Маничева – СПб: Питер, 2006 – 560с.

  10. Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной – М.: ТЦ «Сфера», 2000. – 528с.

  11. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529с.


2.4. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЮЧА ДІЯЛЬНІСТЬ (Розробник А.Г.Разумна)
В межах стажування напрямками корекційно-розвиваючої діяльності (за вибором) можуть стати:

  • вдосконалення когнітивної сфери учнів;

  • вдосконалення мотиваційно-особистісної сфери учнів;

  • вдосконалення соціально-психологічної сфери учнів.

Теоретична примітка. Визначимо основний зміст психокорекційно-розвиваючої роботи шкільного психолога (Див.табл.2.3).

Таблиця 2.3.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал