Методичні рекомендації щодо викладання у початковій школі у 2016/2017 навчальному році



Скачати 251.66 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/3
Дата конвертації16.01.2017
Розмір251.66 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
В 3-4 класах значно ускладнюється тематика мовного та мовленнєвого матеріалу для говоріння. Крім невербальних моделей комунікативної поведінки, діти будуть уживати емоційно- забарвлені комунікативні одиниці розмовної мови, характерні носіям мови, які вони вивчили завдяки використанню автентичних прикладів іноземної мови (народні наспіви, дитяча поезія, казки, оповідання тощо), та які вони будуть уживати під час відтворення власних діалогів, що моделюють реальне спілкування.
У 3-4 класах доцільно застосовувати ситуації, побудовані за принципом діалогу культур, а саме: ситуацій - уявних подорожей до визначних місць країни, мова якої вивчається, ситуацій-обміну думками, пов’язаних з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої та своєї культури, наприклад, про реалії шкільного життя, національні та родинні свята, світу дитячих захоплень тощо.
На відміну від 1 і 2 класів, в 3-4 класах збільшується доля самостійної роботи учня над мовним та мовленнєвим матеріалом, що дозволяє молодшим школярам реалізувати свої творчі здібності. Особливої уваги заслуговує проектна робота як різновид творчої групової роботи молодших школярів. Завдання-проекти мають допомагати дітям під керівництвом учителя, а далі і самостійно створювати зміст своєї навчальної діяльності і засвоювати його в ході підготовки й захисту кінцевого продукту обраного проекту: колажу, альбому, сторінки з книги, постеру і т.д.
Більш успішному засвоєнню іноземної мови та формуванню особистості учня сприяє підключення його емоційної сфери до процесу навчання. Оскільки метою уроку англійської мови є формування іншомовної комунікативної компетентності, то робота з розвитку емоційного інтелекту
учнів ведеться опосередковано, поєднуючи вивчення мови та засвоєння емоційних компетенцій. Вона повинна охоплювати всі рівні діяльності вчителя (планування уроків, оформлення кабінету, відбір навчального матеріалу та вправ тощо) та більшість етапів уроку.
Учнів слід навчати розумінню різних аспектів невербальної поведінки (мови тіла, жестів, міміки тощо) та використанню цих невербальних засобів вираження емоцій. Слід звертати увагу на тембр голосу, швидкість мовлення та інтонаційні зразки. Необхідно дотримуватися толерантної атмосфери під час виконання завдань в парах і групах; формувати в учнів здатність бачити різні способи вирішення однієї і тієї ж навчальної задачі.
Під час виконання комунікативних вправ на різних етапах уроку та відповідно до навчальної ситуації учитель має заохочувати учнів до бажання ділитися інформацією особистого характеру з
іншими людьми, моделювати свою реакцію на натяки та слова інших людей, пропонувати свою допомогу та підтримку, реагувати позитивно чи негативно, демонструвати своє вміння слухати, розуміти та співчувати, виявляти власну участь, згоду, захоплення тощо. З цією метою учнів необхідно навчати чітко формулювати твердження, що описують їхні емоції та відчуття, висловлювати побажання, говорити про те , що для них важливо та цікаво, виявляти інтерес до співрозмовника, отримувати задоволення від спілкування, позитивно реагувати на важливі для співрозмовника події, уважно та активно слухати, уміти ставити питання та заглиблюватися в деталі.
Для повноцінного забезпечення навчального процесу вчитель може залучати додаткові засоби (аудіо/відео записи, дидактичні копіювальні матеріали, електронні носії інформації тощо) та активно використовувати такі види навчальної діяльності учнів на уроці, як: розучування та відтворювання пісень, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів мультфільмів, адаптованих до умов навчання. Це не тільки урізноманітнить навчальний процес, а й сприятиме підвищенню його ефективності, дозволить індивідуалізувати та диференціювати навчальну діяльність учнів відповідно до їхніх особистісних рис, здібностей та рівнів навченості.
Доцільно активніше впроваджувати у практику школи навчальні інтернет-ресурси, які збагачують соціокультурну компетенцію учнів, знімають психологічний бар’єр перед вивченням
іноземної мови, розвивають соціальні й особистісні якості школярів: упевненість у собі і здатність працювати в колективі, а також показують результативність навчання через установлення міжкультурних зв’язків у віртуальному просторі. Можливості використання Інтернет-ресурсів не повинна обмежуватися розташуванням закладу чи його статусом.
Усе це сприятиме реалізації одного з провідних завдань середньої школи – навчати учнів успіху, у нашому випадку – вивчення і використання іноземної мови у міжкультурному спілкуванні.
Навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
Звертаємо увагу на те, що у загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки
України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки
України та оприлюднюється через «Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України». Із зазначеним переліком можна буде ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.coe.int
; www.britishcouncil.org.ua
; www.goethe.de/kiev
Учитель/учителька у початковій школі є ключовою фігурою, яка власним прикладом, способами взаємодії з учнями, батьками, колегами, а не декларацією певних положень, формує позитивне ставлення дитини до себе, інших учнів, педагогів, школи, навчання. Провідною стильовою характеристикою діяльності вчителя/вчительки початкової школи є демократичність. Перехід початкової освіти на якісно новий рівень можливий лише за умови конструктивної взаємодії школи й родини на засадах партнерства. Розуміння пріоритетності родинного виховання ставить перед школою завдання залучення батьків до організації навчально-виховного процесу як його рівноправних учасників.

Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально- виховного процесу (ДСанПІН 5.5.2.008-01).
У 1-му класі домашні завдання не задаються.
У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували: у 2-му класі – 45 хвилин; у 3-му класі – 1 години 10 хвилин; 4-му класі –
1 години 30 хвилин.
У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем складності та змістом.
Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.
Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.
Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових
посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем,
таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.
Завдання мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.
Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.
Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.
Поточний і підсумковий контроль за рівнем навчальних досягнень учня/учениці здійснює вчитель/вчителька на підставі загальних критеріїв і норм оцінювання результатів навчальної діяльності учня/учениці з навчальних предметів таких освітніх галузей: «Мови і літератури»,
«Математика», «Природознавство», які визначаються у нормативно-правових документах.
Оцінювання навчальних досягнень учня/учениці зорієнтоване на формування його рефлексивної позиції, мотивації на досягнення успіху в особистісному зростанні. Тому важливим фактором є те, що результати навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на батьківських зборах. Ця інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють) і має бути описовою, з детальним поясненням досягнень дитини та доброзичливою допомогою.
Перевірку навчальних досягнень учня/учениці початкової школи здійснюють з урахуванням принципів психологічної комфортності і здоров’язбережувального характеру навчально-виховного процесу.
З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням.
Звертаємо увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Необхідно пам’ятати, що дитина має право на помилку.
Використання олівця рекомендоване до сформування навички письма. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.
При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в 1 класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок. Звертаємо увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки.
Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.
Основні зміни у навчальних програмах
Наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» з метою розвантаження навчальних програм для учнів початкових класів затверджено зміни до наступних програм:
«Українська мова», «Літературне читання», «Математика», «Природознавство», «Я у світі»,
«Інформатика», «Трудове навчання», «Іноземні мови для загальноосвітніх та спеціалізованих
навчальних закладів», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура» «Основи здоровʼя». До найбільш суттєвих змін належать такі: знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми. Учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально-методичного забезпечення та регіональні особливості; знято дублювання змісту у навчальних предметах «Основи здоровʼя», «Я у світі»,
«Природознавство»; здійснено перерозподіл тем між класами з метою приведення процесу навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження; уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів.
У пояснювальних записках до окремих предметів корегувались цілі й завдання, уточнювались особливості організації вивчання програмового матеріалу. Зокрема, у навчальній програмі з
«Української мови» уточнено перелік словникових слів, зокрема, вилучено ті, що не є поширеними в мовленні молодших школярів (цемент, фанера, республіка тощо), натомість додано нові, які набули широкого вжитку (аеропорт, милосердний, ноутбук та ін.). Із програмових вимог видалено письмо на дошці. Із мовленнєвої змістової лінії в 2-4 класах вилучено підрозділи «Аудіювання» й «Читання» (їх перенесено до програми з літературного читання).
У 1 класі вилучено умовне позначення слів і речень та складання речень за графічною схемою.
У програмі для 2 класу конкретизовано правила переносу слів, а саме: з буквосполученнями
дж, дз, йо, ьо, апострофом, подовженими приголосними звуками; розділ «Корінь слова.
Спільнокореневі слова» та правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в корені перенесено до програми для 3 класу.
У 3 класі в розділі «Текст» замість міркування введено есе (розмірковування в довільній формі на будь-яку знайому тему); усунуто складання текстів-інструкцій, побудову речень за схемами.
У програмі для 4 класу вилучено змінювання дієслів за особами та правопис особових закінчень дієслів.
У програмі з «Літературного читання» конкретизовано позиції, які спрямовують учителя на реалізацію компетентнісного підходу (наприклад, «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить у тексті опис зовнішності персонажа» тощо) та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задоволення (наприклад, розповідає про свої враження, почуття, які виникли під час читання/слухання; називає події твору, які їх викликали; пояснює свою думку).
Формулювання змісту навчального матеріалу у вигляді методичних рекомендації уніфіковано відповідно до формату такого документа, як навчальна програма.
Уведено розділ «Аудіювання – слухання-розуміння усного мовлення» із вимогами по кожному класу з урахуванням тих, що були зазначені в програмі з української мови та відповідно було додано опис цього розділу у пояснювальній записці програми.
Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів, щодо власних висловлювань; обов’язкової кількості творів, що учні мають читати напам’ять.
Проаналізовано та оновлено коло читання в кожному класі з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури, що були надані Національною бібліотекою України для дітей, авторитетними електронними ресурсами. Для виконання програми планується видання навчальної книги серії «Шкільна бібліотека» для учнів 1-2 та 3-4 класів, до якої увійдуть твори авторів, прізвища яких уведено в програму.
У програмових вимогах вилучено кількісні показники темпу читання, натомість прописано якісні характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).
У програмі з «Іноземних мов»:
суттєво спрощено вимоги до письма для учнів 1-го класу; скорочено обсяг висловлювань у мовленнєвій компетенції «Говоріння» та обсяг письмових повідомлень у мовленнєвій компетенції «Письмо»; вилучено складні граматичні форми, що належать до мовного рівня А2: множина іменників, закінчення (-es) (1 клас), присвійний відмінок іменника (3 клас), Present Perfect (4 клас), структура to be going to (4 клас);
вилучено з лінгвістичної лексичної компетенції теми «Шкільне приладдя» (2 клас), що дублює вимоги 1-го класу; спрощено вимоги до письма у 3 класі щодо написання листів та листівок («за зразком оформлюють короткі повідомлення та листівку-вітання, СМС»); уточнено мовленнєві функції щодо опису емоційного стану: «виражати настрій»; уточнено вимоги мовленнєвої компетенції «Аудіювання», з урахуванням роботи з навчальними аудіо- та відеоматеріалами; уточнено тематику ситуативного спілкування: «Дозвілля» («Іграшки», «На прогулянці») – 1 клас, «Свята та традиції» («Харчові продукти») – 2 клас, «Помешкання» («На кухні»), «Природа і навколишнє середовище» («Пори року»), «Відпочинок і дозвілля» («Поїздка на канікулах») – 3 клас,
«Свята і традиції» («Святкування у кафе») – 4 клас.
У програмі з «Математики» відбулося зміщення акцентів із знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб ураховано пропозиції фахівців щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів із різними навчальними можливостями. В оновленій програмі пропонується у другому класі виконувати множення зручним для дитини способом: замінювати додаванням, зважаючи на попередній результат, з опорою на таблицю. Зміщено акценти щодо набуття учнями обчислювальної навички як найвищого ступеня оволодіння прийомами обчислення.
У програмі з «Природознавства» знято розподіл годин на вивчення кожного розділу.
Збільшено кількість уроків-екскурсій та спостережень у природі. Розширено тематику навчальних проектів. Приведено у відповідність зміст навчального матеріалу та вимоги до кінцевих результатів засвоєння програмового змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкових класів.
Тему «Тіла і речовини» інтегровано у зміст програми 1-го, 2-го, 3-го та 4-го класів. У першому класі в розділі «Навколишній світ» формуються уявлення про тіла неживої природи,
природні та штучні тіла. У розділі «Нежива природа» діти знайомляться з речовинами на прикладі води, повітря, піску, глини та досліджують деякі їхні властивості.
У другому класі формується уявлення про агрегатні стани речовини на прикладі води
(твердий – лід (cніг); рідкий – вода; газоподібний – водяна пара) та перехід води з одного стану в
інший за нагрівання та охолодження (утворення хмар та опадів, колообіг води у природі, замерзання водойм, відлига). Учні набувають практичних навичок
,
досліджуючи речовини у різних агрегатних станах, порівнюють властивості льоду та снігу, усвідомлюють, що сніг і лід – це вода, досліджують сніжинки за допомогою лупи та за малюнками.
У третьому класі поглиблюються знання учнів про речовини та їхні властивості, формується поняття про розчинні та нерозчинні у воді речовини, учні досліджують розчинність речовин, що використовуються у побуті. Вивчаючи властивості води, варто наголосити, що всі рідини приймають форму посудини, у яку їх наливають, текучі, але водночас мають і відмінні властивості (практична робота «Порівняння властивостей води та інших рідин»). При вивченні складу повітря учитель наголошує, що воно є сумішшю газоподібних речовин (кисню, азоту, водню вуглекислого газу, водяної пари та ін.). Властивості газоподібних речовин вивчаються на прикладі повітря. Усі гази займають весь доступний їм простір, легко стискаються, розширюються при нагріванні і водночас мають різні властивості (на прикладі кисню, водяної пари, вуглекислого газу).
У темі «Корисні копалини» поглиблюються знання учнів про властивості речовин у різних агрегатних станах на прикладі твердих, рідких та газоподібних корисних копалин. Знайомлячись із колекцією корисних копалин учні порівнюються їхні властивості.
При вивченні ланцюгів живлення, травної, дихальної та кровоносної систем, гігієни шкіри, складанні раціону здорового харчування знання учнів про речовини у 3-му класі розширюються, а узагальнити їх допоможе проект «Різноманітність речовин і матеріалів та використання їх людиною».
Навчальна програма «Я у світі» зазнала таких змін: знято теми, які дублюються зі змістом предмета «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» («розвиток людини протягом життя», «зовнішність людини» тощо). До програми включено практичні роботи, рольові
ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект запропоновано кілька тем. Це дасть змогу об’єднати деякі теми, чим розвантажить програму та надасть право вибору як вчителю так і учню/учениці.
У програмі «Основи здоровʼя» вилучено інформацію щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, у розділі «Фізична складова здоров'я» поняття «мінерали» і «мікроклімат», оскільки в змісті навчальної програми з природознавства не передбачено формування понять «клімат»,
«мінерали» та «гірські породи»; вимогу «називає групи зубів та їх функції тощо.

З програми «Трудове навчання» вилучені теми «Виготовлення об’ємних виробів з дроту» та
«Бісероплетіння». Зміст практичної роботи визначається вчителем/вчителькою самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Об’єкти праці для виготовлення на уроках учитель/учителька добирає опираючись на побажання учнів.
Навчальна програма «Музичне мистецтво» оновлена за рахунок вилучення важких для сприймання дитиною теоретичних формулювань, музичних творів застарілого змісту або складних для сприйняття учнями цього віку.
Наданням вчителеві/вчительці більше можливостей для вибору репертуару - 50% музичного матеріалу вчитель/вчителька може обирати на свій розсуд – із запропонованого програмою додаткового репертуару або здійснювати доцільну заміну відповідно до умов школи, підготовленості та запитів учнів тощо. Введено пункт «Орієнтовний матеріал для…» замість «Основний матеріал для….».
У програмі «Образотворче мистецтва» вилучено зайву теоретичну інформацію.
Навчальна програма «Мистецтво» зазнала незначних змін, до переліку синтетичних мистецтв додано «цирк», в «Орієнтовні твори для сприймання теми» - «Картини місцевих художників» та
«Роботи місцевих художників та майстрів», в перелік ХТ (художні техніки): роздмухування, набризк, монотипія, діатипія, гратографія, плямографія.
Програма з «Інформатики» оновлена з дотриманням концентричності. Тема «Графіка» розглядалася лише у другому та четвертому класах, тепер ця тема є з 2 по 4 класи. Зміст навчального матеріалу розділ «Текст» доповнено темами «Сприймання тексту в електронних книгах» та
«Орієнтування в списку книг електронної бібліотеки». Програму осучаснено внесенням до її змісту понять, які вивчаються на інших предметах (електронні карти, схеми, діаграми тощо).
Зміст навчального матеріалу та державних вимог до рівня навчальних досягнень учнів програми «Інформатика» мають нове формулювання з передбаченням, що дитина зможе практично виконати дії на стаціонарному, портативному, будь-якому мобільному пристрої, незалежно від різноманіття операційних систем та від того чи в інстальованій програмі на ПК буде виконуватись, чи в хмарному середовищі. Опис практичних частин оновлено так, що можна не завантажувати жодну програму на стаціонарний комп’ютер, окрім операційної системи, а виконувати все в Інтернеті.
Важливим чинником сучасної освіти є використання знань з інформатики для медійної та
інформаційної грамотності дитини як складової успішності у навчанні інших предметів.
У державні вимоги до навчальних досягнень учня/учениці включено фразу «учень/учениця використовує у своєму мовленні», до кожної теми. Це зроблено з метою уникнення застосування дітьми абстрактних понять, складних наукових термінів.
У програмі «Фізична культура» замінено термін «Школи вправ, м’яча та ін.», вилучено систему оцінювання фізичної підготовленості школярів 7-10 років, лист контролю фізичної підготовленості учня, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмета «Фізична культура», тестові завдання для оцінювання теоретичних знань учнів 2-4 класів тощо. Доповнено зміст сучасними рухливими іграми та вправами на релаксацію. Лижну і ковзанярську підготовку та плавання винесено у додатки, зміст яких можна використовувати за наявності відповідних умов.
У зв´язку з внесеними змінами у навчальні програми, наголошуємо, що календарне та
поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.
Встановлення універсальних у межах навчального закладу, міста, району чи області стандартів таких документів є неприпустимим.
Автономія вчителя має бути забезпечена вільним вибором форм організації навчально- виховного процесу, способів навчальної взаємодії, методів, прийомів і засобів реалізації змісту освіти. Отже, вчитель має право самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація навчального закладу або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю, з метою покращення навчально-виховного процесу, а не контролю.
Для реалізації оновленого змісту навчальних програм місцевим органам управління освітою та обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти необхідно скоординувати роботу усіх регіональних методичних служб та провести широку інформаційну роботу. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти відкорегувати навчальні плани курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів; спланувати проведення тематичних постійно діючих семінарів, семінарів-практикумів, круглих столів, тренінгів, виїзних засідань кафедр та відділів з метою
ознайомлення з особливостями змісту та методикою викладання предметів за оновленими програмами.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал