Методичні рекомендації щодо проведення уроків 6 Технологічна карта уроку №30 9 План-конспект уроку№30 11



Сторінка1/7
Дата конвертації27.01.2017
Розмір0.9 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7
http://school-box.ru/images/stories/prezentazii-_2014/shablony-dlya-prezentaziy-powerpoint-16-2.jpg
ОБЛСНА ВИСТАВКА-ОГЛЯД

МЕТОДИЧНI РОЗРОБКИ УРОКIВ

IЗ СВIТОВОI ЛIТЕРАТУРИ

за темою:

«МИЛОРАД

ПАВИЧ»http://www.zarlit.com/biography/pavich.jpg

2015


7c9d57ba098e.pngбезимени-1

  1. Вступ. Технологія критичного мислення. 3

  2. Характеристика й навчально-виховна задача теми 4

  3. Методичні рекомендації щодо проведення уроків 6

  4. Технологічна карта уроку №30 9

  5. План-конспект уроку№30 11

  6. Технологічна карта уроку№31 21

  7. План-конспект уроку №31 23

  8. Додатки №№ 1-10 32

  9. Список використаних джерел та літератури 43




ЗМІСТ



ВСТУП

ТЕХНОЛОГІЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Фундаментальна мета сучасної освіти полягає

не в наданні учням інформації, а в тому,

щоб розвивати в них критичний спосіб мислення.

Д. Дьюї
Сьогодні варто говорити про технологію критичного мислення як освітню інновацію, яка приходить на допомогу викладачу-словеснику. Перед сучасною освітою стоїть безліч задач, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості, здатної до адекватної оцінки подій, спроможної творчо розв’язувати поставлені перед нею завдання, що підносить на новий рівень значущість новітніх методів і технологій навчання, спрямованих на підготовку випускника, який може розв’язувати проблеми, що постають перед суспільством, самостійно здобувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на практиці.

Актуальність проблеми зумовлена:

  • нездатністю значної частини людей самостійно і критично осмислювати складності реального життя; вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства; бути вільними від конформізму та догматизму;

  • зниженням моральності певної частини соціуму;

  • певною втратою традиційних людських ідеалів, якими виховувалися попередні покоління;

  • заміною високої духовності, смисложиттєвих цінностей на штучну, часто тільки зовнішню.

Саме тому важливим питанням в контексті викладання світової літератури є активне використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці літератури, виховання в учнів внутрішньої потреби передавати власне бачення світу, мати власну позицію, оскільки учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

Учні мають пройти через систематичний процес критичного аналізу та критичної рефлексії. І коли вони повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони говорять, думають, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: „Я не згоден! Я думаю інакше!”, тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

А відтак нового акценту заслуговує співпраця на уроці викладача і учня, що будують свою навчальну - пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця і т.д.

Навчити учня критично мислити – це якнайкраще підготувати до життя в демократичному суспільстві.



Провідна ідея полягає у виробленні певної сукупності інноваційних технологій в процесі вивчення світової літератури, що сприятиме активізації навчально-пізнавальної діяльності, спонукатиме до розвитку критичного мислення, у ході якого формується позитивний досвід, оскільки учень розвиває вміння здобувати й опрацьовувати інформацію, самостійно аналізувати, систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві й комунікативні вміння й навички.

Вдається реалізувати такі завдання лишень на уроках співтворчості, побудованих на абсолютно паритетних умовах, де викладач і учень як рівний з рівним намагаються осягнути у спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, що знаходиться під враженням від спілкування з текстом. На викладача покладаються організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло направити думки, що необхідно для розуміння, що неможливо пропустити і т.д.

Отже, методи й прийоми розвитку критичного мислення учнів дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей учнів, завданням, що по праву визнається найвідповідальнішими у роботі викладача, бо стосується життєвих умінь учнів.

У результаті навчання за технологією розвитку критичного мислення учні:


  • поліпшують навчальні результати;

  • набувають соціальних навичок;

  • усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці з метою розв’язання складних проблем;

  • набувають умінь висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко і точно, позбуваються страху перед аудиторією;

  • набувають вищої самооцінки, упевненості у власних силах;

  • не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу.


Характеристика й навчально-виховна задача теми
Літературна освіта забезпечує етичне та естетичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного та світового письменництва, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби в зверненні до художньої літератури впродовж життя, збагачення духовно-емоційного досвіду, формування загальної культури.

Світова література прилучає учнів до загальнолюдських цінностей, виховує толерантне ставлення до різних народів, народностей, рас і культур.



Вивчення тем уроків «Перший письменник третього тисячоліття» серб Милорад Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму» та «Можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» (зокрема на комп’ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Інтенсивне використання фактів візантійської та поствізантійської культури («віртуальний історизм») як характерна ознака творчості М.Павича» має досить важливе значення, тому що учні знайомляться із світовим літературним процесом кінця ХХ – початку ХХІ століття, яке відзначається співіснуванням і взаємодією різних стилів, напрямів і течій у сучасній світовій літературі.

Інформаційний супровід уроків має пізнавальний характер, розширює світогляд учнів як майбутніх спеціалістів. Вони повинні вміти формулювати й аргументовано доводити власну думку, брати активну участь у суспільному житті, знайти, зберегти і розвинути себе як особистість із сформованими світоглядними і загальнолюдськими ціннісними орієнтирами.

Під час вивчення даної теми учні:

  • узагальнюють та систематизують знання про літературний напрям – постмодернізм (як епохи в житті літератури і культури кінця ХХ – початку ХХІ ст.);

  • самостійно ознайомлюються з автобіографією, життєвим і творчим шляхом «першого письменника третього тисячоліття», його літературною династією, опрацьовують бібліографічний список творів;

  • визначають місце М.Павича в світі літератури та чим відрізняється саме його література, роблять висновки щодо величезної кількості прихильників Милорада і завдяки чому він став всесвітньо популярним;

  • розширюють знання про літературознавчі поняття: гіпертекст, гіпертекстуальність, інтертекстуальність, інтерактивність твору, «нелінійна структура»;

  • ознайомлюються зі змістом оповідання «Дамаскин», порядком розташування його фрагментів, жанровою формою, в яку поміщає автор «історію для комп'ютера та циркуля»;

  • працюють на нетбуках та циркулем під час ознайомлення з текстом твору; розвивають навички роботи з електронною версією оповідання;

  • отримують уявлення про особливості побудови оповідання, визначають риси постмодернізму в творі, називають улюблені художні засоби письменника;

  • розкривають художньо-стильові особливості літератури постмодернізму на основі твору «Дамаскин», філософські проблеми твору;

  • ведуть бесіду про героїв твору та визначають їх роль в оповіданні; розвивають вміння аргументовано передавати власні роздуми про символічність образу храму, фактів візантійської та поствізантійської культури.

Ознайомлення учнів із творами сучасної світової літератури виховує естетично розвиненого читача, який матиме уявлення про тенденції розвитку літератури третього тисячоліття. Адже сучасна світова література настільки різнобарвна, настільки незвична і нетрадиційна, що сьогодні і в літературознавчій науці, і серед шанувальників постмодерністського письменництва не вщухають дискусії щодо її існування і подальших шляхів розвитку.

Учні достатньо підготовлені до сприйняття матеріалу теми, ознайомлені із жанровою формою твору, з основними літературними напрямами, володіють навичками аналізу творів сучасної світової літератури.

Вони збагатять свої знання з теорії літератури, удосконалять навички аналізу сучасного тексту, уміння проводити аналогії з власним поглядом на сучасний світ і місце в ньому людини, зіставляти, порівнювати, добирати аргументи, готувати монологічне висловлювання, працювати в групах, парах, індивідуально, створювати презентації, буклет, готувати повідомлення, проводити дослідницьку роботу та пошукову діяльність.

Учням необхідно самостійно знайти відомості про сербського письменника М.Павича та його творчість, інформацію про Сербію ХХ-ХХІ ст., картини постмодернізму для створення презентації, цікавий матеріал для створення буклету, відомості про героїв оповідання «Дамаскин» Іоанна Дамаскина та Іоанна Лествичника, розшифровку символів тексту та ін. Виконати ці завдання зможуть за допомогою будь-яких джерел інформації, в тому числі всесвітньої мережі Internet.


Методичні рекомендації щодо

проведення уроків
Реалізувати власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми уроку (що містяться в розробці), які стимулюють пізнавальну активність учнів, їхнє вміння діяти в проблемних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін: урок-дослідження та урок-діалог.

Урок засвоєння знань передбачає сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію. Успішність засвоєння знань залежить від мети і мотивів.

Комп’ютерні технології використовую в навчальному процесі для підвищення його ефективності та зацікавленості учнів матеріалом уроків (мультимедійна презентація, відео фрагмент, буклет тощо).

Ще одним засобом, який забезпечує зацікавленість, вважаю надання учням можливості використовувати Іnternet для отримання потрібної інформації та її аналізу, здійснення досліджень, пошукової діяльності та дослідницької роботи.

Значну увагу приділяю розкриттю методів та прийомів як засобів розвитку критичного мислення, підвищенню творчого потенціалу учнів.

При опрацюванні даної теми пропоную використовувати наступні методи:

словесний: розповідь з елементами бесіди поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається; повідомлення, презентації як усний виступ учнів перед аудиторією із стислим формулюванням своєї думки; ведення бесіди з учнями за допомогою цілеспрямованих і вміло поставлених питань для досягнення засвоєння нових знань шляхом самостійних роздумів, висновків і узагальнень;

наочний: мультимедійні презентації під час виступів учнів, демонстрація репродукцій картин постмодернізму, відео «Кантата С. Танєєва «Дамаскин», ілюстрація портрету письменника, його творів, буклет, опорні конспекти та дидактичні матеріали, тексти оповідання «Дамаскин»;

практичний: робота з конспектом, підручником, текстом, на нетбуках (опрацювання тексту оповідання, пошукова діяльність), з опорним конспектом (з’ясування літературознавчих понять), анкетою, таблицями; виконання тестових завдань, складання сенканів, асоціативного гроно.

Крім основних методів використовую інші: пояснювально-ілюстративний - учні сприймають, осмислюють і запам’ятовують інформацію; частково-пошуковий - частина знань повідомляється учням викладачем, частину учні здобувають самостійно (пошук інформації в мережі Internet); дослідницький - перед учнями ставиться проблема, а вони вирішують її самостійно, тобто знання потрібно здобувати самостійно (дослідницька робота: «розшифровка» символів тексту).

Навчити учнів спілкування, культури діалогу – копітка та трудомістка робота, успіху якої можна досягти за допомогою різних методів та прийомів: робота в парах, групова, індивідуальна самостійна, в малих групах, незакінчені речення, мозковий штурм, мікрофон, бесіда, тобто ті форми та методи, які забезпечують розвиток критичного мислення.

На будь-якому етапі уроку кращому засвоєнню матеріалу сприяють різноманітні форми роботи:

Фронтальне опитування означає постановку перед групою питань, або пізнавальних завдань, у вирішенні яких беруть участь усі учні: вони пропонують варіанти відповіді, перевіряють, обґрунтовують найбільш вдалі, відкидають неправильні. Тримаючи всю групу у полі зору, викладач може з достатньою точністю визначити готовність учнів до навчання, рівень засвоєння попереднього матеріалу.

Індивідуальна робота може використовуватись на усіх етапах уроку і дає змогу працювати кожному у доступному йому темпі при виконання вправ.

Досить ефективні під час колективного обговорення метод «Мозковий штурм» та прийом «Мікрофон».

Метод «Мозковий штурм» спонукає кожного проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом висловлення думок учнів. Метою такої технології є збір ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу.

Прийом «Мікрофон» дає можливість сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. На поставлені питання відповідає тільки той учень, у якого знаходиться “уявний мікрофон”. Коли хтось висловлюється, інші не можуть говорити, викрикувати з місця. Відповіді учнів не коментуються і не оцінюються.

Часто з “мікрофоном” поєдную прийом “незакінчені речення”. Цей прийом надає учням можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлювання власних ідей, порівнювати їх з іншими. Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей, формулюю незакінчене речення і пропоную учням закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свою відповідь із запропонованого речення.

Робота в парах дає можливість учням подумати, обмінятись ідеями спочатку з партнером і лише потім озвучити їх перед усіма. Вона сприяє розвитку критичного мислення, навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати й вести дискусію. Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитись від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися на початку уроку замість опитування, одразу ж після викладу нового матеріалу, на уроці застосування знань, умінь та навичок.

Роботу в малих групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективних роздумів. Використовувати малі групи можна тільки в тих випадках, коли задача вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування та взаємодопомоги. Робота в малих групах дозволяє набути учням навичок, які необхідні людині в житті для спілкування та співпраці.

Важливим при проведенні уроків є метод самоконтролю, що забезпечує самоперевірку рівня засвоєння знань, сформованості вмінь і навичок. Розроблені картки досягнень (самоконтролю) до уроків, в яких вказано бали, які можна отримати за роботу на різних етапах уроку. При виставленні балів учні враховують правильність виконаних усіх завдань (індивідуальні завдання, фронтальне опитування, евристична бесіда, творчі роботи, пошукова діяльність, дослідницька робота, тестові завдання, складання сенканів, практична робота та ін.) та відповіді на питання.

Одними із цікавих форм проведення уроків вважаю урок-дослідження, основною є самостійна робота учнів та урок-діалог, ведення бесіди і практична робота учнів.

Відтворення життєвого шляху та творчої діяльності Милорада Павича здійснюється шляхом підготовки виступів та повідомлень учнів за біографічними, літературознавчими, науково-популярними матеріалами; огляду книг літературознавчого характеру, використання мережі Іnternet.

Ознайомлення з текстом оповідання відбувається за допомогою комп’ютера та циркуля. Особливу увагу приділяю обговоренню учнями форми, змісту оповідання та його аналізу, умінню вести бесіди про героїв твору, висловлювати судження, робити висновки, порівняння, наводити приклади.

Матеріал теми уроку може зацікавити учнів своїм практичним значенням.

Домашнє завдання має креативний характер, виконується за матеріалом уроку.



ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА УРОКУ №30


№ з/п

Етап уроку

Час

(хвл.)


Дидактичне завдання етапу

Методи та прийоми

Форми роботи

Зміст етапу уроку

1.

Організаційний момент

1хв.

Налаштувати учнів до роботи на уроці

Усна бесіда




Привітання, перевірка присутніх учнів, наявності в них всього необхідного до роботи на уроці, налаштування на роботу, побажання гарного настрою, активної роботи, ознайомлення з роботою на уроці.

2.

Перевірка домашнього завдання

2 хв.

та протягом

уроку


Перевірити знання учнів про постмодернізм

Бесіда


Фронтальне опитування методом «мозковий штурм»


Перевірка знань учнями матеріалу, який вивчався на попередньому уроці.


3.

Актуалізація опорних знань

2 хв.

Узагальнити та систематизувати знання учнів про постмодернізм,

встановити правильність і усвідомленість виконання домашнього завдання


Презентація творчих робіт


Індивідуальна робота,

робота в парах


Перевірка творчих робіт - підготовлених учнями, що вимагають розумового напруження, винахідливості та творчості.

4.

Оголошення теми та постановка задач.

2хв.

Познайомити учнів з темою уроку, поставити задачі на урок

Усна розповідь, презентація

Робота з конспектом

(запис у зошит дати, теми уроку)



Тема: «Перший письменник третього тисячоліття» серб Милорад Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму.


5.

Мотивація теми уроку

2хв.

Підготувати учнів до засвоєння нового матеріалу, організувати і спрямувати їх навчально-пізнавальну діяльність на досягнення поставленої мети.

Усна розповідь, презентація


Сприйняття інформації

Викладач інформує учнів про те, що сербський письменник Милорад Павич постмодерніст, посідає чільне місце серед письменників найрізноманітніших течій, напрямів, стилів – від традиційних до найоригінальніших; повідомляє що урок буде проходити у формі дослідження та ставить перед учнями завдання, які необхідно виконати в ході уроку.

6.

Вивчення нового матеріалу

26 хв.

Познайомити учнів з автобіографією та життєвим шляхом М.Павича, літературною династією Павичів, з творчістю поета, показати масштаби творчості митця

Виступи учнів,

бесіда,


практична робота,

розповідь, презентація буклету



Заповнення анкети

«Я знайомлюсь з життям

М.Павича», таблиці «Творчий доробок Павича», робота в парах, метод «мозковий штурм»,

літературознавча робота, з’ясування понять, захист буклету, робота з текстом



Знайомство з Сербією ХХ-ХХІ ст., автобіографією та біографією М. Павича.

Розповідь учнів про неординарну, обдаровану, надзвичайно толерантну особистість. (Перевірка випереджаючого д/з).

Знайомство з оповіданням «Дамаскин» та опрацювання тексту за допомогою комп’ютера і циркуля, визначення рис постмодернізму у даному творі.

7.

Закріплення матеріалу

5 хв.

Перевірити засвоєний учнями матеріал, у разі необхідності надати індивідуальну допомогу

Виконання тестових завдань, складання сенканів

Індивідуальна самостійна робота


Закріплення відбувається диференційовано. Учні І,ІІ, ІІІ рівнів навчальних досягнень виконують тестові завдання «Життя і творчість М.Павича».

Учні ІV рівня навчальних досягнень складають сенкани - «Милорад Павич» та зачитують їх. Під час виконання завдань звучить сербська музика під скрипку.

8.

Підсумок уроку.

Рефлексія.



2 хв.

Узагальнення засвоєних знань з теми

Інтерактивна вправа «Мікрофон»,

бесіда


Продовження учнями речень,
відповіді на питання

Викладач узагальнює матеріал уроку, аналізує досягнення завдань уроку.

Учні самостійно роблять висновки щодо усвідомлення вивченої теми.

9.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

1 хв.

Оцінити рівень засвоєння матеріалу всією групою та окремими учнями

Обґрунтування виставлених балів

Виставлення балів у журнал

Самооцінка учнів відповідно до карток досягнень.

10.

Домашнє завдання

2 хв.

Повідомити д/з, пояснити виконання

Пояснення

викладача

Запис у зошити

Для всіх: Знати біографію М.Павича. Прочитати оповідання «Дамакскин», уміти його аналізувати. Знайти приклади втілення в оповіданні рис постмодернізму.

Креативне завдання: Підготувати повідомлення про історичні образи Іоанна Дамаскина та Іоанна Лествичника.


Дата «___» ____________ 20___ р. Група: _____________________________
ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ №30
Тема уроку: «Перший письменник третього тисячоліття» серб Милорад Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму.

Кількість годин: 1

Мета уроку:


  • навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів про постмодернізм, дослідити життєвий шлях письменника та познайомити учнів з творчістю сербського письменника, як одного із найталановитіших постмодерністів; підготувати учнів до сприйняття оповідання «Дамаскин»; визначити риси постмодернізму в оповіданні «Дамаскин»;


  • Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал