Методичні рекомендації щодо проведення психолого-педагогічного дослідження групи Черкаси 2007



Скачати 446.36 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації22.12.2016
Розмір446.36 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

Дистимність – схильність до розладів настрою. Протилежність гіпертимності. Настрій пригнічений, песимізм, похмурі погляди на життя, втомлюваність. Швидко втомлюється від контактів і надає перевагу самотності.

  • Екзальтованість – схильність до афективної екзальтації (близько до демонстративності, але там внаслідок властивостей характеру), тут же прояв на рівні емоцій (все йде від темпераменту).

    Методика №4

    Дослідження вольової саморегуляції
    Мета дослідження: визначення рівня розвитку вольової саморегуляції.

    Матеріали та обладнання: тест-опитувальник А.В.Звєркова та Е.В.Ейдмана, бланк для відповідей і ручка.

    Процедура дослідження. Дослідження вольової саморегуляції за допомогою тест-опитувальника може проводитися з однією особою або з цілою групою. Щоб забезпечити самостійність відповідей досліджуваних, кожному видається тест-опитувальник, бланк для відповідей, на якому надруковано номери запитань і біля них графи для відповідей.

    Інструкція досліджуваному: ”Вам пропонується тест, який включає 30 тверджень. Уважно прочитайте кожен з них та вирішіть, наскільки воно характеризує Вас. Якщо правильно характеризує, то на аркуші для відповідей проти номера даного твердження поставте знак (+) (плюс) , якщо вважаєте, що неправильно, то знак (-) (мінус).

    Тест

    1. Якщо в мене щось не виходить, то нерідко виникає бажання покинути цю справу.

    2. Я не відмовляюся від своїх задумів і справ, навіть якщо доводитися вибирати між ними та приємною компанією.

    3. За необхідності мані не важно стримати спалах гніву.

    4. Звичайно я зберігаю спокій, чекаючи товариша, який спізняється на призначений час.

    5. Мене важко відірвати від розпочатої справи.

    6. Мене дуже відбиває з колії фізичний біль.

    7. Я завжди намагаюся вислухати співрозмовника, не перебиваючи, навіть якщо не терпиться йому заперечити.

    8. Я завжди „гну” свою лінію.

    9. Якщо треба я можу не спати кілька ночей (наприклад, робота, чергування) і весь наступний день бути в „гарній формі”.

    10. Мої плани занадто часто перекреслюються зовнішніми обставинами.

    11. Я не вважаю себе терплячою людиною.

    12. Не так просто мені примусити себе байдуже спостерігати хвилююче видовище.

    13. Мені рідко вдається примусити себе продовжувати роботу після серії прикрих невдач.

    14. Якщо я вставлюсь до когось поганого, мені важко приховати зневагу до нього.

    15. При потребі я можу займатися своєю справою в незручних та в непристосованих до цього умовах.

    16. Мені дуже ускладнює роботу усвідомлення того, що її необхідно виконати в точно визначений термін.

    17. Я вважаю себе рішучою людиною.

    18. З фізичною втомою я справляюся значно краще ніж інші.

    19. Краще зачекати ліфт, ніж підійматися сходами.

    20. Зіпсувати мені настрій не так просто.

    21. Інколи якась дрібниця заполонює мої думки, не дає спокою, і я не можу її позбутися.

    22. Мені важко зосередитись на завданні чи на роботі, ніж іншим.

    23. Сперечатися зі мною важко.

    24. Я завжди прагну довести розпочату справу до кінця.

    25. Мене легко відволікти від справ.

    26. Я іноді помічаю, що намагаюся домогтися свого всупереч об’єктивним обставинам.

    27. Люди іноді заздрять моєму терпінню та допитливості.

    28. Мені важко зберегти спокій у стресовій ситуації.

    29. Я помічаю, що під час одноманітної роботи мимоволі починаю змінювати спосіб дії, навіть якщо це часом призволить до погіршення результатів.

    30. Мене, як правило, дратує, коли „перед носом” зачиняються двері транспорту чи ліфта, що від’їжджають.

    Обробка результатів – визначення величин індексів вольової саморегуляції за пунктами загальної шкали (Б) та індексів за субшкалами наполегливість (Н) і самовладання (С).

    Кожен індекс – це сума балів, отриманих при підрахунку збігу відповідей з ключем загальної шкали чи субшкали.

    В опитувальнику 6 замаскованих тверджень. Тому загальний сумарний бал за шкалою В має бути в межах від 0 до 16 та за субшкалою самовладання - від 0 до 13.


    Ключ для підрахунку індексів вольової саморегуляції Табл.10

    Загальна шкала

    1-,2+,3+,4+,5+,6-,7+,9+,10-, 11+,13-,14-,16-, 17+,18+,20+,21-,22-,24+,25-, 27+,28-,29-,30-

    Наполегливість

    1-,2+,5+,6-,9+,10-,11+,13-,16-, 17+,18+,20+,22-,24+,25-,27+

    Самовладання

    3+,4+,5+,7+,13-,14-,16-,21-, 24+,27+,28-,29-,30-



    Аналіз результатів. У загальному вигляді під рівнем вольової саморегуляції розуміється міра опанування особистою поведінкою в різноманітних ситуаціях, здатність свідомо керувати своїми діями, бажаннями і станами.

    Рівень розвитку вольової саморегуляції може бути охарактеризовано в цілому й окремо за такими властивостями характеру як наполегливість та самовлада.

    Рівні вольової саморегуляції визначають порівнянням із середніми значеннями кожної шкали. Якщо вони складають більше половини максимально можливої суми збігань, то цей показник відображає високий рівень розвитку загальної саморегуляції, наполегливості чи самовладання. Для шкали В ця величина становить 12, для шкали Н-8, для шкали С-6.

    Високий бал за шкалою В властивий емоційно зрілим, активним, незалежним, самостійним особам, їх відрізняє спокій, упевненість у собі, стійкість намірів, реалістичність поглядів, розвинене почуття обов’язку, як правило, вони добре рефлектують особисті мотиви, планомірно втілюють власні наміри, вміють розподіляти зусилля і здатні контролювати свої вчинки, володіють вираженою соціально-позитивною спрямованістю. У межових випадках у них можливе зростання внутрішньої напруги, пов’язаної з прагненням контролювати кожен нюанс власної поведінки і з тривожністю з приводу найменшої спонтанності.

    Низький бал спостерігається в людей чутливих, емоційно нестійких, вразливих, невпевнених у собі. Рефлективність у них не висока, а загальний фон активності, як правило, занижений, їм властива імпульсивність і нестійкість намірів. Це може бути пов’язано як з незрілістю, так і з вираженою витонченістю натури, непідкріпленою здатністю до рефлексії та самоконтролю. Субшкала наполегливість характеризує силу намірів людини – її прагнення до здійснення розпочатої справи. На позитивному полюсі – діяльні, працездатні люди, які активно прагнуть до виконання запланованого, їх мобілізують перешкоди на шляху до мети, не відвертають альтернативи і спокуси, головна їхня цінність – розпочата справа. Таким людям притаманна повага до соціальних норм, прагнення повністю підпорядкувати їм свою поведінку. У крайньому прояві можлива втрата гнучкості поведінки, поява маніакальних тенденцій. Низькі значення за даною шкалою вказують на підвищену лабільність, невпевненість, імпульсивність, що можуть призвести до непослідовності в поведінці. Знижений фон активності і працездатності, як правило, компенсується в таких людей підвищеною чутливістю, гнучкістю, винахідливістю, а також тенденцією до вільного трактування соціальних норм.

    Субшкала самовладання відображає рівень довільного контролю емоційних реакцій і станів. Високий бал за субшкалою набирають люди емоційно стійкі, які добре володіють собою в різноманітних ситуаціях. Характерний для них внутрішній спокій, упевненість у собі звільняють від страху перед невідомим, підвищують готовність до сприймання нового, непередбаченого і, як правило, поєднуються із свободою поглядів, з тенденцією до новаторства і радикалізму. Разом з тим, прагнення до постійного самоконтролю, надмірне свідоме обмеження спонтанності може призвести до підвищення внутрішньої напруженості, до переважання постійної стурбованості та втоми.

    На другому поясі цієї субшкали – спонтанність, імпульсивність, які у порівнянні з вразливістю та переважанням традиційних поглядів захищають людину від інтенсивних переживань і внутрішніх конфліктів, сприяють незворушному настрою.

    Соціальна бажаність високих показників за шкалою різноманітна. Високі рівні розвитку вольової саморегуляції можуть бути пов’язані з проблемами в організації життєдіяльності та із стосунками з людьми часто вони відображають появу дезадаптивних рис і форм поведінкою. На відміну від них, низькі рівні наполегливості та самовладання почасти виконують компенсаторні функції вони також говорять про порушення в розвитку властивостей особистості та в її умінні налагоджувати стосунки з іншими, а також адекватно реагувати на ті чи інші ситуації.

    Здобувши інформацію про усвідомлювані особливості саморегуляції, можна розробити програму вдосконалення, відзначивши ті властивості, які в першу чергу потребують розвитку або корекції.

    ІІ Орієнтовна схема вивчення і складання характеристики колективу групи
    Вивчення і складання характеристики колективу групи складається на основі наступних методик: „Дослідження нормативних переваг у групі”, „Соціометрія”, „Оцінка відносин підлітка з майстром виробничого навчання та класним керівником”.


    1. Загальні відомості про групу і історію її формування:

    Чисельність учнів (з них хлопчиків і дівчаток), віковий склад, коли сформувався колектив, чи було злиття з іншими колективами, зміна класних керівників, майстрів та ін.
    2. Керівництво і організація колективу групи:

    1) організуюче ядро групи, його актив; староста і його робота, характеристика активістів (ініціативність, самостійність, наполегливість, вимогливість до себе та інших, авторитет серед товаришів і на чому він заснований, організаторські здібності, турбота про окремих товаришів, відношення до думки оточуючих);

    2) наявність у колективі неофіційних лідерів, характер їх впливу на групу, відношення до лідерів активу групи, наявність „відторгнутих”, можливі шляхи зміни відношення до них товаришів;

    3) взаємовідносини в середині колективу (ступінь єдності, наявність чи відсутність угрупувань у середині колективу, їх внутрішня основа і ступінь зацікавленості в справах групи; прояв взаємо вимогливості, чуйності, дружньої турботи, взаємодопомоги і поваги); критика і самокритика в колективі; особливості взаємовідносин між хлопчиками і дівчатками, прояв товариськості і дружності між окремими членами колективу;

    4) особистість класного керівника (майстра) групи (досвідченість, загальна культура, організаційні здібності, знання психології учнів, їх інтересів та ін.) і його вплив на колектив; відношення колективу до класного керівника (майстра), авторитет класного керівника (майстра) серед учнів.
    3. Зміст і діяльність колективної діяльності:

    1. Учбова діяльність (загальна характеристика успішності і дисципліни, наявність контролю за успішністю окремих учнів, вимоги до них класного керівника (майстра), активу групи і всього колективу, взаємодопомога, її форми й організація), дисципліна групи в процесі навчальної діяльності (на уроках і при виконанні завдань), негативні моменти, конфлікти в учбовій роботі (підказки, списування т. ін.)

    2. Життя колективу поза учбовими заняттями; цікавість до сучасних політичних подій, музики, мистецтва, літератури, спорту, колекціонування і т. ін.; форми прояву цього інтересу(читацькі конференції, відвідування театру, кіно, обговорення побаченого, диспути і т. ін.); доля колективу групи в загальноліцейному житті.

    3. Загальнокорисна праця і її місце в позакласному житті колективу; види праці і характер її виконання; прояв свідомої дисципліни.


    4. Загальні висновки.

    Рівень розвитку колективу. Характер загального емоційного клімату (бадьорий, життєрадісний, інертний, напружено-нервовий і т. ін.), дисциплінованості. Визначення основних недоліків організації життя колективу і взаємовідносин його членів, шляхи її ліквідації.



    Методика №1

    Дослідження нормативних переваг у групі
    Мета: визначення ділових та комунікативних переваг у групі.

    Інструкція: Перед Вами питання, на які потрібно відповісти „так” чи „ні”, чи ж „так - ні”, якщо ви не впевнені, сумніваєтеся.
    Опитувальний лист
    1. Найбільше задоволення люди отримують від високої оцінки своєї роботи.

    2. Щасливі лише ті люди, що придбали в житті справжніх друзів.

    3. Усі спортсмени прагнуть до популярності.

    4. Раціональні люди часто страждають від дефіциту спілкування.

    5. Я не вважаю себе людиною безкорисливою.

    6. Кращими викладачами я вважаю тих, хто добре знає свій предмет.

    7. Кожен повинен поводитися так, щоб не викликати невдоволення у оточуючих.

    8. Успіхи школяра залежать від його сумлінного відношення до своїх обов’язків.

    9. Улюблена справа ніколи не замінить радості людського спілкування.

    10. Іноді мені приємно по пліткувати.

    11. Для того, щоб сподобатися іншим, треба добре робити свою справу.

    12. Багатьом людям варто учитися мистецтву спілкування з оточуючими.

    13. На роботі між колегами повинні бути тільки ділові стосунки.

    14. Найстрашніше для людини – почуття самотності.

    15. Коли я був дитиною я любив коли мене хвалили.

    16. Більшість людей використовують роботу (навчання) в групі як можливість виявити себе, одержати сторонню оцінку.

    17. Кращими друзями людина вважає тих, хто її розуміє.

    18. Головна мета школи повинна полягати у підготовці учнів до правильного вибору професії.

    19. Людина відчуває незвичайний прилив сил, коли працює з симпатичними для неї людьми.

    20. Я допомагаю тільки тим людям, до яких я добре ставлюся.

    21. Я хочу вести по телефону тільки ділові розмови.

    22. Мені не подобаються заходи, де в інтересах справи забувають про інтереси співробітників.

    23. Критика моєї роботи (навчання) оточуючими негативно впливає на результат.

    24. Вільний час треба проводити у спілкуванні з іншими.

    25. Я намагаюся спланувати свій майбутній день.

    26. Гарний керівник – насамперед фахівець у своїй області.

    27. Для більшості робота у групі – ще одна можливість поспілкуватися з новими людьми.

    28. Я надаю перевагу книгам про відомих людей.

    29. Колеги по роботі повинні бути товаришами.

    30. Мені важко працювати з людьми, які не вміють стримувати свої почуття.

    31. Ліцей насамперед повинен виховувати в учнях кращі людські якості.

    32. Мої кращі друзі повинні багато знати і вміти.

    33. Я часто говорю про речі, ніяк не пов’язані з моїми діловими відносинами.

    34. Людина здатна на максимальне лише тоді, коли її зусилля винагороджуються.

    35. Погіршення товариських відносин на роботі негативно позначається на діяльності співробітників.

    36. Я вважаю, що заради справи можна пожертвувати відносинами з товаришами по роботі.

    37. У незнайомі компанії мене часто залучають товариські люди.

    38. Гарний керівник насамперед створює на роботі атмосферу взаємо порозуміння.

    39. Вільний час треба використовувати для самоосвіти.

    40. Успіхи учня у більшості залежать від відносин з людьми, що оточують його в школі.

    41. Я вважаю прямих і відвертих людей безтактовними.

    42. За умови однакового фінансового успіху я хотів би взяти участь у конкурсі, а не організовувати його.

    43. Найбільше задоволення людина одержує від усвідомлення того. Що знаходиться в колі близьких людей.

    44. Люди занадто багато часу витрачають на з’ясування відносин.

    45. Я часто суджу про людей за першим враженням.

    46. У житті людина повинна розраховувати тільки на себе.

    47. Головна мета педагога – побудувати взаємини між учнями.

    48. Мені буває важко визнати свої помилки.

    49. Люди, що присвятили своє життя улюбленій справі, гідні захоплення.

    50. Для людини велике задоволення – бути душею компанії.

    51. Мені завжди важко розчаровуватися в людях.
    Аналіз результатів.

    Ділові переваги:

    1,3,6,8,11,13,16,18,21,23,25,26,28,30,32,34,36,39,42,44,46,49.



    Комунікативні переваги:

    2,4,7,9,12,14,17,19,22,24,27,29,31,33,35,37,38,40,43,47,50,51.



    Шкала щирості:

    48,45,41,20,15,10,5.

    Більше п’яти негативних відповідей по шкалі щирості говорить про малу надійність отриманих даних.

    Перевага позитивних відповідей по наведеним вище прикладам свідчить про відповідне домінування ділових чи комунікативних переваг у групі.



    Методика № 2

    Визначення положення члена групи в міжособистісних відносинах, мікрогруп і джерел їхнього утворення ( соціометрія )
    Мета: визначити симпатії – антипатії між членами групи, а також соціально – психологічні статуси окремих її членів, визначити мікрогрупи у контактному (первинному) колективі.

    Матеріали: заготовлені відповіді членів групи з прізвищами обраних для спільних дій партнерів (для роботи, відпочинку, гри і т.п.).

    Процедура проведення. Досліджуваним ставиться питання стосовно надання переваги 3 членам групи в якомусь аспекті життєдіяльності: ’’ З ким би ти хотів сидіти за однією партою? ’’, ’’… піти в туристичний похід? ’’ і т.д.

    Студенти одержують листочки, на яких написані чотири прізвища. Зверху праворуч зазначене прізвище того, хто вибирав. Нижче – прізвища тих, кого вибрали. Поруч розташовані цифри 1, 2, 3. Ось зразок такого листочка:



    Алькушин Д.

    1. Лушин С.

    2. Миколаїв М.

    3. Папин К.

    Усі листочки треба розкласти за алфавітом. Результати опитування з кожного листочка занести в соціометричну матрицю за зразком ( взаємний вибір позначають кружком ) (мал.2 )

    Соціометрична матриця, або основна таблиця результатів, як її іноді називають, будується за зразком турнірних таблиць спортивних змагань. По вертикалі записуються під номерами за алфавітом прізвища всіх членів групи, зверху, по горизонталі – лише її номери. З верхнього кута в правій нижній проводять діагональ, перекреслюючи розташовані по цій лінії клітки квадрата. На відповідних перехрещеннях, згідно зі зробленим виробом, проставляються ’’ плюси’’ обводиться кружечком. Потім підраховується загальна кількість виробів, одержаних учнями, і кількість з ним взаємних.

    Далі необхідно визначити наступні категорії учнів:



    1. « зірок » - що набрали найбільшу кількість виробів ( 6 і більше );

    2. « переважаючих » - що набрали переважну більшість виробів ( 4 – 5 виробів );

    3. « прийнятих » - що одержали більшість виробів ( 1- 3 вироби);

    4. « ізольованих » - не мають жодного вибору.

    Врахуйте коефіцієнт взаємності ( КВ ) у групі за формулою:

    ,

    Де R – загальне число виборів, зроблене в експерименті всіма учнями групи, а R1 – загальне висло взаємних виборів. Так, виходить з наведеної матриці, можна визначити, що КВ=70/96х100%=73%.

    Для виявлення мікро груп на основі першої матриці будують другу (мал.3).

    Порядок складання другої матриці наступний. Заготовляють таку ж сітку, як і для першої матриці. З верхнього кута в правий нижній проводять діагональ, перекреслюючи розташовані по цій лінії клітки квадрата. З першої матриці вибирають будь-якого учня, що має взаємний вибір. Його порядковий номер і прізвище заносять у перший рядок матриці. Цей же номер проставляють у першій клітинці зверху (на малюнку 2 – 14 - Носач). Потім з першої матриці вибирають тих, хто знаходиться у взаємному виборі з нанесенням у перший рядок. Його порядковий номер і прізвище записують у другий рядок (на мал..2. – 1 - Бутенко). Цей же номер заносять зверху в другий стовпчик. у відповідній клітинці матриці записують знак «+». Наступного члена групи, що знаходиться у взаємному виборі з №24, записують у третій стовпчик. Знак «+» проставляють у відповідній клітинці. вибір з першої матриці треба продовжувати до повної вичерпаності взаємних виборів в усіх, кого заносять у наступний рядок. Інакше кажучи, повинно замкнутися коло осіб, із взаємним вибором. Того, хто не має взаємного вибору, записують наприкінці матриці. Мікро група може складатися з двох і більше людей.


    Малюнок 2

    Соціометрична матриця № 1

    Малюнок 3


    Методика № 3

    Оцінка відносин підлітка з майстром групи та класним керівником
    Міжособистісне сприйняття у групі залежить від багатьох факторів. Найбільш дослідженим з таких є: соціальні стереотипи, попередній досвід, характер міжособистісних стосунків, ступінь інформованості один про одного.

    Запропонована методика дозволяє вивити три можливі «типи» сприйняття індивідом групи. При цьому в якості показника типу прийняття виступає роль групи в індивідуальній діяльності сприймаючого.

    На основі трьох гіпотетичних типів сприйняття індивідом групи була розроблена спеціальна анкета, яка виявляє домінуючі властивості того чи іншого типу сприйняття групи індивідом. Анкета складається з чотирнадцяти пунктів-суджень, які містять три альтернативні вибори (кожна альтернатива відповідає певному типу сприйняття індивідом групи). На кожне питання потрібно лише одну відповідь.

    Анкета


    1. Кращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:

    a) знає більше, ніж я;

    б) всі питання прагне вирішити спільними зусиллями;

    в) не відволікає уваги вчителя.

    2. Кращими викладачами є ті люди, які:

    a) використовують індивідуальний підхід;

    б) створюють умови для допомоги з боку інших;

    в) створюють в колективі атмосферу в якій можна сміливо висловитися.

    3. Я радію, коли мої друзі:

    а) знають більше, ніж я, і можуть мені допомогти;

    б) вміють самостійно досягати успіхів;

    в) допомагають іншим коли випадає нагода.

    4. Більше за все мені подобається, коли у групі:

    а) немає кому допомагати;

    б) не заважають при виконанні завдання;

    в) решта групи гірше підготовлені ніж я.

    5. Мені здається, що я здатен на максимальне, коли:

    а) я можу отримати допомогу і підтримку з боку інших;

    б) за свої зусилля я маю винагороду;

    в) є можливість проявити ініціативу, яка є корисна для всіх.

    6. Мені подобаються колективи, які:

    а) кожен зацікавлений в покращенні результатів усіх;

    б) кожен займається своєю справою і не завжди іншим;

    в) кожен може використовувати інших для вирішення своїх власних задач.

    7. Учні вважають поганими викладачами тих, які:

    а) створюють дух суперництва між учнями;

    б) не приділяють їм достатньо уваги;

    в) не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.

    8. Найбільше задоволення в житті дає:

    а) можливість роботи, коли тобі ніхто не заважає;

    б) можливість отримання нової інформації від інших людей;

    в) можливість зробити корисну справу іншим людям.

    9. Головна роль ліцею повинна полягати:

    а) у вихованні людей з розвинутим почуттям відповідальності перед іншими;

    б) у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

    в) у підготовці людей, які вміють отримувати допомогу від спілкування з іншими людьми.

    10. Якщо перед групою стоїть будь-яка проблема, то я:

    а) віддаю перевагу, щоб інші вирішували цю проблему;

    б) вирішую проблемі самостійно без допомоги інших;

    в) намагаюся зробити свій вклад у вирішення проблеми.

    11. Краще всього я вчився б тоді, коли викладач:

    а) мав до мене індивідуальний підхід;

    б) створив умови для отримання мною допомоги з боку інших;

    в) винагороджував учнів за ініціативу.

    12. Немає нічого гіршого ніж випадок, коли:

    а) ти не в змозі самостійно досягти успіху;

    б) відчуваєш себе непотрібним у групі;

    в) тобі не допомагають оточуючі.

    13. Більше за все я ціную:

    а) власний успіх, в якому є заслуга моїх товаришів;

    б) спільний успіх, в якому є і моя заслуга;

    в) це успіх який досягається ціною власних зусиль.

    14. Я хотів би:

    а) працювати в колективі, в якому застосовуються основні прийоми та методи спільної роботи;

    б) працювати індивідуально з викладачем;

    в) працювати з обізнаними в даній сфері людьми.

    На основі відповідей учнів за допомогою «ключа» проводиться підрахунок балів по кожному типу сприйняття індивідом групи. Кожна відповідь оцінюється в один бал. Бали, набрані учнем по 14 пунктам анкети сумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів по всіх трьох типах сприйняття для кожного учня має бути рівною чотирнадцяти. при обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйняття індивідом групи позначаються буквою «І», «прагматичний» - «П», «колективний» - «К».

    Результати кожного учня записуються у вигляді багаточлена:

    lІ+mП+nК, де



    l – кількість балів отриманих учнем по «індивідуалістичному» типу сприйняття, m – «прагматичному», n – «колективному».
    Ключ для обробки анкет


    Тип сприйняття індивідом колективу

    Індивідуалістичний

    Колективний

    Прагматичний

    1 c

    2 a

    3 b

    4 b

    5 b

    6 b

    7 b

    8 a

    9 b

    10 b

    11 a

    12 a

    13 c

    14 b

    1 b

    2 c

    3 c

    4 a

    5 c

    6 a

    7 a

    8 c

    9 a

    10 c

    11 c

    12 b

    13 b

    14 a

    1 a

    2 b

    3 a

    4 c

    5 a

    6 c

    7 c

    8 b

    9 c

    10 a

    11 b

    12 c

    13 a

    14 c

    Тип 1 (Індивідуалістичний). Індивід сприймає групу як перешкоду для своєї діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не представляє собою самостійної цінності для індивіда. Це проявляється в униканні спільних форм діяльності, у виборі індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. людина з «індивідуалістичним» типом сприйняття групи керується девізом: «Кожен за себе!»

    Тип 2 (Прагматичний). Індивід сприймає групу як засіб досягнення тих чи інших власних цілей. при цьому група сприймається та оцінюється людиною з точки зору «корисності». В групі надається перевага більш компетентним членам, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складних проблем, або просто служити джерелом необхідної інформації. Зазвичай індивіди такого типу сприйняття мають обмежене коло друзів в колективі.

    Тип 3 (Колективний). Індивід сприймає групу як самостійну цінність. на перший план для нього виступають проблеми групи та окремих її членів. Люди такого типу сприйняття спостерігають за успіхом кожного члена групи (як у групі так і поза нею). Вони почувають себе в колективі найбільш комфортно, обирають колективні форми роботи. Зазвичай такі люди є дуже активними в колективі і роблять цінний вклад в його існування.

    Для нотаток
    ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3


    База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
    звернутися до адміністрації

    войти | регистрация
        Головна сторінка


    загрузить материал