Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу збройних сил україни



Pdf просмотр
Сторінка9/34
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   34
Тема 8. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМАНДИРІВ
(НАЧАЛЬНИКІВ) В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО ТА ВОЄННОГО СТАНУ.
Питання, що розглядаються.
1. Морально-психологічне забезпечення стратегічного рівня.
2. Морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).
3. Організаційна структура морально-психологічного забезпечення.
_______________________________________________________________________________________________________
_____________

Вступ
Історія Збройних Сил України, світовий і вітчизняний досвід військового будівництва переконливо свідчить про велике значення морального духу і психологічної стійкості особового складу військ (сил), добре організованого


48 морально-психологічного забезпечення повсякденної діяльності Збройних Сил в мирний час і в умовах воєнного конфлікту.
Необхідність морально-психологічного забезпечення визначається роллю людського фактору в зміцненні безпеки країни, підтриманні високої бойової готовності з’єднань, військових частин і підрозділів, досягненні перемоги на полі бою, значними моральними, фізичними і психологічними навантаженнями під час виконання службових обов’язків в мирний і воєнний час.
В арміях практично усіх розвинених країн світу йде активний пошук найбільш перспективних технологій формування необхідних моральних, психологічних і бойових якостей військовослужбовців, їх підготовки до функціонування у будь-яких умовах сучасної війни (збройного конфлікту), удосконалюються сили і засоби психологічних операцій. Можливість активно впливати на моральні та психологічні якості, психофізіологічний стан, настрій, бойову активність противника стає фактором досягнення морально-психологічної переваги, який відіграє значну роль у визначенні переможця.
У Збройних Силах України морально-психологічне забезпечення, поряд з оперативним, технічним, тиловим і медичним забезпеченням, є об`єктивною необхідністю, яка сприяє підтриманню боєготовності та боєздатності військ
(сил). Подальше його вдосконалення відповідає сучасним світовим і вітчизняним поглядам на цілі та способи ведення війни і військового будівництва. Воно здійснюється за напрямами: удосконалення організаційно-штатних структур органів по роботі з особовим складом; розвиток правової бази морально-психологічного забезпечення; розробка та впровадження у військах новітніх технологій інформаційно-психологічного впливу на особовий склад, забезпечення його психологічної стійкості; підвищення рівня морально-психологічної підготовки військ (сил); розробка та впровадження нових технічних засобів виховання; внесення у практику військ (сил) єдиного понятійного апарату морально-психологічного забезпечення; розширення міжнародного співробітництва з цих питань.

1. Морально-психологічне забезпечення стратегічного рівня.
Морально-психологічне забезпечення застосування Збройних Сил України - це комплекс узгоджених заходів, які здійснюються органами державної влади, військового управління і посадовими особами військ (сил) з метою досягнення високого морально-психологічного стану особового складу Збройних Сил і населення країни, необхідного для виконання завдань по підготовці і здійсненні збройного захисту України.
Основними завданнями морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України є:
а) в мирний час:
організація проведення психологічної підготовки особового складу військ (сил); організація військово-патріотичного виховання військовослужбовців Збройних Сил України та населення країни, інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо підвищення авторитету і престижу військової служби, збереження і розвиток національно-історичних та патріотичних традицій; здійснення заходів щодо укріплення морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу Збройних Сил України; здійснення заходів соціально-правового забезпечення особового складу Збройних Сил України та членів їх сімей; організація морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, миротворчих задач; завчасне планування морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України.
б) в надзвичайних ситуаціях:
цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення військ (сил), які безпосередньо виконують бойові та інші задачі; організація у взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування заходів щодо підтримання сприятливої морально-психологічної обстановки в районах дислокації та виконання задач військами
(силами); організація всебічного інформаційно-психологічного забезпечення дій військ (сил), а також роз’яснювальної роботи щодо захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу; організація заходів психологічної підготовки, психологічної допомоги та психологічної реабілітації військовослужбовців, які виконують бойові та інші задачі в умовах надзвичайної ситуації; підготовка пропозицій та організація в Збройних Силах України державних заходів соціального захисту військовослужбовців – учасників виконання задач в умовах надзвичайної ситуації та членів їх сімей;
в) під час переводу Збройних Сил України з мирного на воєнний стан:
аналіз морально-психологічного стану, розробка пропозицій щодо морально-психологічного забезпечення; уточнення Плану морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України; здійснення переводу всієї системи інформаційно-пропагандистського забезпечення, психологічного забезпечення, воєнно-соціальної роботи, культурно-виховної роботи, забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та іншим культпросвітмайном, кіно-, відео- обслуговування з мирного на воєнний стан; проведення в Збройних Силах України комплексу виховних заходів щодо переводу свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час та забезпечення психологічної стійкості військ (сил); організація і проведення інформаційно-пропагандистських акцій та інших заходів стратегічного та оперативно- стратегічного масштабу щодо захисту особового складу військ (сил) і населення від інформаційно-психологічного впливу противника; управління силами і засобами морально-психологічного забезпечення під час переведення Збройних Сил
України з мирного на воєнний стан; організація морально-психологічного забезпечення на пунктах управління Збройних Сил України;
г) в воєнний час:
організація доведення і роз’яснення особовому складу мети і задач війни, політики України; постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості військ (сил) і зниження психогенних втрат;


49 організація і управління морально-психологічним забезпеченням стратегічних дій і операцій Збройних Сил
України; координація морально-психологічного забезпечення застосування Збройних Сил України, інших військових формувань України; здійснення в повному обсязі захисту військ (сил) від інформаційно-психологічного впливу противника та
інших заходів інформаційної боротьби які здійснюються в межах морально-психологічного забезпечення; аналіз морально-психологічного стану і військової дисципліни серед особового складу, розробка пропозицій і організація виконання рішень щодо їх зміцнення у Збройних Силах України; забезпечення функціонування в Збройних Силах України системи соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, яка передбачена законодавством України на воєнний час; організація у взаємодії з органами та органами місцевого самоврядування заходів військово-патріотичної роботи з цивільним населенням.
Функціями морально-психологічного забезпечення є:
прогнозування, виявлення та оцінка можливих загроз у інформаційній та соціальній сферах, дестабілізуючих чинників і конфліктів, причин їх виникнення, а також наслідків їх прояву; морально-психологічне забезпечення охорони сухопутних і морських кордонів держави; морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо надання допомоги органам державної влади у разі виникнення загрози порушення територіальної цілісності України шляхом проведення провокаційних дій ззовні, які спрямовані на підтримку сепаратистських настроїв в окремих прикордонних районах України; морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо блокування державного кордону у разі загрози або початку воєнного конфлікту на території сусідньої держави з метою не допустити його розповсюдження на територію України; морально-психологічне забезпечення комплексних заходів Збройних Сил України з метою стримування можливого воєнного конфлікту, а саме морально-психологічне забезпечення проведення військових навчань (показ сили), проведення спеціальних операцій обмеженого масштабу (демонстрація сили), переведення військ визначеного району до вищих ступенів бойової готовності та інших заходів;
інформаційно-пропагандистське забезпечення проведення психологічних операцій, нетрадиційних способів ведення бойових дій; морально-психологічне забезпечення відбиття локального вторгнення агресора на територію країни; морально-психологічне забезпечення застосування ударів по воєнних об’єктах на території агресора для нанесення йому непоправних втрат з метою змусити його відмовитися від подальшого ведення війни; морально-психологічне забезпечення підготовки і проведення оборонної операції на випадок воєнного конфлікту обмеженого масштабу; морально-психологічне забезпечення стратегічного розгортання Збройних Сил України з початком повномасштабного воєнного конфлікту з метою відбиття агресії за підтримки України з боку дружніх держав і міжнародних організацій; морально-психологічне забезпечення підготовки стратегічних резервів; морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо надання допомоги населенню, органам державної влади та органам місцевого самоврядування в ході воєнного конфлікту та під час ліквідації його наслідків; морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо своєчасного попередження, захисту та надання допомоги населенню на випадок застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти
України; морально-психологічне забезпечення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки, а саме морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою
ООН, ОБСЄ та захисті національних інтересів за кордоном; морально-психологічне забезпечення підготовки та функціонування міжнародних військових підрозділів;
інформаційно-пропагандистське забезпечення тісних зв’язків з громадськістю; морально-психологічне забезпечення участі Збройних Сил України у заходах щодо захисту населення України на випадок катастроф, стихійних лих, небезпечних соціальних конфліктів, епідемій тощо; морально-психологічне забезпечення участі підрозділів України у допомозі органам державної влади та органам місцевого самоврядування у проведенні пошукових і рятувальних операцій; військово-патріотичне виховання населення країни, його морально-психологічна підготовка до оборони
України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості; проведення в ЗС України державної політики забезпечення соціального захисту військовослужбовців під час служби, соціальної адаптації після звільнення, а також членів їхніх сімей.
2. Морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).
Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка у особового складу високого морально- психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових задач у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється, що обумовлює вирішення наступних основних завдань: досягнення морально-психологічної переваги над противником; підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових задач; забезпечення психологічної стійкості особового складу; надійний захист військ (сил) і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника; створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування частин, з’єднань Збройних Сил,
інших військових формувань України.
Морально-психологічне забезпечення здійснюється у тісній взаємодії з оперативним, технічним, тиловим і медичним забезпеченням. Воно проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше.


50
Морально-психологічне забезпечення планується і здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру операції (бойових дій), а також задач, які вирішують війська (сили). При цьому враховуються особливості особового складу і ступінь його підготовленості.
Особлива увага приділяється роботі з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими та релігійними об’єднаннями, а також населенням районів застосування військ (сил) (районів бойових дій).
Мета морально-психологічного забезпечення досягається внаслідок узгодженого проведення заходів
інформаційно-пропагандистського забезпечення; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної роботи; культурно- виховної роботи; захист від негативного інформаційно-психологічного впливу.
Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення є: управління інформаційними потоками, захист інформаційного простору навколо Збройних Сил; формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання службового і громадянського обов’язку; використання військових засобів масового
інформування для введення противника в оману; створення позитивного іміджу України та Збройних Сил у міжнародної спільноти; консолідаційна діяльність, забезпечення сприятливих соціально-політичних та психологічних умов застосування Збройних Сил, всебічної підтримки населенням країни дій військ (сил). Інформаційно-пропагандистське забезпечення передбачає: організацію щоденного суспільно-політичного, воєнно-технічного та бойового інформування особового складу
(в підрозділах – 15-20 хвилин, на пунктах управління – 10-15 хвилин); активне використання в агітаційно-пропагандистській роботі можливостей військової преси, радіо і телебачення з метою своєчасного роз’яснення особовому складу причин, характеру і мети війни (збройного конфлікту), внутрішньої і зовнішньої політики держави, покладених на Збройні Сили України, інші військові формування завдань, рішень (указів) Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, виховання військовослужбовців на національно-історичних і військових традиціях Українського народу, пропаганди подвигів захисників Батьківщини, прищеплення особовому складу ненависті до ворога; ведення агітаційно-пропагандистської роботи з особовим складом військ (сил) у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, засобами масової
інформації з питань військово-патріотичного виховання населення, надання правдивої інформації стосовно ходу бойових дій; завчасну підготовку необхідного інформаційно-довідкового матеріалу про район бойових дій, тактику дій противника, особливості місцевого населення, а також необхідної друкованої продукції, кіно, відеофільмів; активне використання друкованих пам’яток, кіно, відеофільмів з метою розвитку у військовослужбовців впевненості в надійності та бойової ефективності штатної зброї і бойової техніки, розповсюдження серед військовослужбовців досвіду ефективної боротьби з бойовою технікою та зброєю противника; організацію інформаційно-пропагандистської роботи серед особового складу військ (сил) щодо розповсюдження прикладів мужності, героїзму надання взаємодопомоги, формування товариських взаємовідносин між військовослужбовцями; організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп в районах з нестабільною соціально-політичною обстановкою; організацію розгортання установок супутникового телебачення в районах невпевненого прийому телевізійного сигналу, а також у разі знищення противником телетрансляційної мережі; організацію випуску друкованої продукції на поліграфічній базі центру, видів Збройних Сил та оперативних командувань, а також поліграфічній базі місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в районах застосування військ (сил); використання військових електронних та друкованих засобів масової інформації, мережі Інтернет для введення противника в оману відносно виду, способу і форм застосування військ (сил); організацію роботи кореспондентських центрів Збройних Сил, оперативних командувань (армійських корпусів), з метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації про хід бойових дій, їх забезпечення аудіо-, відео- та друкованою продукцією; організацію роботи в районі бойових дій журналістів (знімальних груп).
Психологічне забезпечення передбачає: оцінку та прогнозування морально-психологічного стану особового складу військ (сил), здійснення психологічної підготовки, психологічного супроводження бойової діяльності, психологічної реабілітації психотравмованих військовослужбовців.
Під час оцінки та прогнозуванні морально-психологічного стану особового складу з’єднань і частин розглядається: відношення до виконання бойових завдань; відношення до військового керівництва, органів державної влади; відношення до населення; ступінь підготовленості військовослужбовців до виконання бойових завдань; наявність бойового досвіду; впевненість в товаришах та колективі, ступінь довіри до своїх командирів; впевненість в озброєнні та бойовій техніці; настрій, внутрішня готовність особового складу до виконання бойового завдання; самопочуття, наявність страху та боязливості; стан здоров’я.
Основними завданнями психологічної підготовки особового складу є: формування у військовослужбовців психологічної стійкості до психотравмуючих факторів сучасної війни; їх навчання методам попередження психотравмування, саморегуляції, виявленню ознак отримання психологічних травм, надання першої допомоги; створення передумов високої бойової активності особового складу; адаптація військовослужбовців до бойових умов, їх навчання основним способам самозахисту.
Загальна психологічна підготовка призначена формувати і удосконалювати єдині для всіх Збройних Сил
України психологічні якості військовослужбовців згідно з вимогами сучасної війни. Спеціальна психологічна підготовка організується з метою розвитку специфічних військово-професійних якостей. Цільова психологічна підготовка проводиться в інтересах адаптації психіки воїна до умов виконання конкретного бойового завдання.
З початком бою психологічна підготовка спрямовується на здобуття воїнами бойового досвіду і бойової майстерності.
Основними завданнями психологічного супроводження бойової діяльності є: психологічна допомоги військовослужбовцям; виявлення та вимірювання ступеня їх психотравмованості, вживання необхідних медико- психологічних і соціальних заходів; створення позитивних мотиваційних настроїв до виконання бойових завдань. Вона включає:


51 прийняття відповідних рішень щодо застереження негативних індивідуальних і групових психічних явищ, в першу чергу паніки, поновлення психологічної стійкості деморалізованих та дезорганізованих військових частин і з’єднань; поновлення у воїнів бойової активності, мобілізація їх на виконання покладених завдань; налагодження бойового побуту, прийому-відправлення кореспонденції, турбота про задоволення потреб особового складу; всебічну оцінку динаміки психогенних втрат, виявлення основних причин їх виникнення, контроль за ступенем моральної, фізичної і психологічної стомленості особового складу, організація його відпочинку (ротації); розгортання мережі пунктів психологічної допомоги на базі окремих медичних пунктів бригад і полків; організація роботи щодо виявлення військовослужбовців, які отримали психологічне ураження, надання їм першої допомоги і, за необхідністю, організацію їх евакуації.
Психологічна реабілітація психотравмованих військовослужбовців, поновлення психологічної стійкості та боєздатності особового складу частин і підрозділів включає: розгортання центрів психологічної допомоги і реабілітації на базі визначених військово-польових та стаціонарних базових військових госпіталів; організація роботи щодо психологічного зняття у особового складу військ (сил) станів депресивності і дезорганізованості, які можуть виникнути після перенесення фізичних і нервово-психічних перевантажень; поновлення у військовослужбовців бойової активності, мобілізація на виконання покладених завдань.
Воєнно-соціальна робота передбачає: реалізації встановлених законодавством України гарантій і пільг військовослужбовців, службовців Збройних Сил України, членів їх сімей; забезпечення виконання норм міжнародного гуманітарного права (права війни); підтримання єдиноначальності, високої дисципліни, організованості та правопорядку. Вона включає: оперативну підготовку і направлення в органи державної влади пропозиції щодо удосконалення нормативної бази соціального забезпечення військовослужбовців, які брали участь у бойових діях та членів їх сімей; організацію безперервного вивчення та прогнозування соціальної обстановки у військах (силах), виявлення і розв’язання соціальних проблем, оперативний розгляд скарг, заяв та пропозицій військовослужбовців та членів їх сімей; здійснення сумісно із службою тилу, фінансовою службою постійного контролю за повним доведенням до військовослужбовців встановлених законодавством норм грошового та інших видів забезпечення; організація роботи щодо роз’яснення особовому складу Збройних Сил законів та інших правових актів воєнного часу, законів про права та пільги, соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей; організація постійної взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з метою ефективного вирішення соціальних проблем військовослужбовців, працівників Збройних Сил, а також членів їхніх сімей, організація роботи щодо надання соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців, які загинули; забезпечення суворого виконання особовим складом військ (сил) норм міжнародного гуманітарного права
(права війни), узгодження воєнної необхідності з вимогами гуманності під час бойових дій; забезпечення відселення сімей військовослужбовців, працівників Збройних Сил з районів можливих бойових дій.
Культурно-виховна робота передбачає відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу, його мобілізацію на виконання бойових завдань; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців. Вона включає: ефективне використання концертних бригад, виставок, польових автоклубів, бібліотек, кіно-, відеообслуговування, шефської роботи громадськості у військових частинах; організація дозвілля особового складу, сприяння художньої самодіяльності військовослужбовців; співпраця органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань організації культурно- виховної роботи у війська (силах).
Головні зусилля системи заходів щодо захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу
зосереджуються на попереджувальній контрпропагандистській роботі. Вона включає: визначення факторів бойової, соціально-політичної та психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу на війська (сили); організацію цілодобового перегляду і прослуховування телевізійних та радіопередач протилежної сторони
(противника), сторінок міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет з метою визначення об’єктів, характеру та спрямованості інформаційно-психологічного впливу, його мети і можливих наслідків; виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх бойових можливостей, порядку використання; нейтралізація діяльності інформаційних агенцій протилежної сторони (противника) через випереджене розповсюдження в засобах масової інформації країни, комп’ютерних мережах Інтернет фактів і подій застосування
Збройних Сил України; роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, форм і методів психологічних операцій противника, можливостей їх технічних засобів; попередження (припинення) розповсюдження чуток через безперервне, об’єктивне, психологічно доцільне
інформування військовослужбовців, своєчасне знищення листівок та інших дезінформаційних документів противника, обмеження індивідуального використання воїнами радіоприймачів, організація суворого контролю за використанням радіозасобів в підрозділах зв’язку; організація постійної розвідки сил і засобів психологічних операцій противника, вживання заходів щодо припинення діяльності (знищення, подавлення) телевізійних і радіозасобів, гучномовних станцій, супутникового зв’язку
і радіостанцій противника, залучення для цього засобів розвідки, радіо-електронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації; участь у підготовці агітаційно-пропагандистських матеріалів для сил психологічної боротьби, визначенні об’єктів їх інформаційно-психологічного впливу, форм і методів розповсюдження агітаційно-пропагандистських матеріалів; організація взаємодії (співробітництва) з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника (антидержавницьких сил) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з відповідними органами Прикордонних військ, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, сил цивільної


52 оборони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.
3. Організаційна структура морально-психологічного забезпечення.
Морально-психологічне забезпечення грунтується на психології, психофізіології, соціології, правознавстві та
інших науках про людину. Воно організовується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час.
Морально-психологічне забезпечення у військах (силах) здійснюється в єдиній загальній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.
Ефективність морально-психологічного забезпечення оборонних завдань неабиякою мірою залежить від правильного визначення його суб’єктів і об’єктів.
До системи суб’єктів морально-психологічного забезпечення разом із командирами, органами по роботі з особовим складом входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових засобів масового
інформування, юридичних органів, медичних установ і закладів.
Неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.
Об’єкти морально-психологічного забезпечення можна умовно поділити на п’ять груп:
перша група охоплює осіб призовного віку та допризовну молодь;
друга група охоплює особовий склад військових формувань, працівників Збройних Сил України, сім’ї військовослужбовців;
до третьої групи відносяться конкретні види повсякденної службової, учбової та бойової діяльності військ
(сил), а також різноманітні завдання, які вони виконують;
четверту групу складають військові колективи;
до п’ятої групи відноситься населення та особовий склад військ противника.
Морально-психологічне забезпечення має здійснюватися з урахуванням сучасних технологій роботи із людиною.
Схематично організацію морально-психологічного забезпечення можливо умовно поділити на декілька складових, а саме: духовну, психологічну, регламентаційну, організаційно-діяльну, а також життєзабезпечуючу складову.
Духовна складова має відповідати за інформаційне наповнення свідомості. Її мета - мобілізувати людину на безумовне і гарантоване виконання бойових завдань у будь-якій обстановці. Інформаційно-виховний потік призначений відсікати інформаційно-психологічний вплив протиборствуючої сторони. Він ґрунтується на доведенні до військовослужбовців воєнно-політичної та бойової обстановки, покладених завдань, місця і ролі в цьому процесі кожної людини.
Психологічна складова має здійснювати психологічну підтримку учасників бойових дій. Вона проводиться за рішенням відповідного командира при безпосередній участі психологів, психофізіологів, інших спеціалістів і має за мету забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення військовослужбовців.
Регламентаційна складова - це налагодження системи обмеження та припису, яка дає змогу структуризувати поведінку військовослужбовця. Командування військ (сил) налагоджує соціально-правову роботу з метою створення правових умов виконання бойових завдань, підтримки організованості та правопорядку. Інформаційне наповнення регламентаційної складової передбачає аналіз законодавчих актів воєнного часу, у тому числі документів міжнародного гуманітарного права (права війни), посадових обов’язків, професійних обмежень і свобод, рішень, наказів, указів та розпоряджень. Кінцевим результатом цієї складової морально-психологічного забезпечення повинна стати регламентовано-свідома поведінка людей в екстремальній обстановці.
Організаційно-діюча складова містить систему заходів щодо забезпечення готовності і здатності впевнено виконувати обов’язки кожним військовослужбовцем, яка складається із: бойової мотивації, організації змагань, стимулювання активної і ефективної роботи в екстремальних умовах, оцінки діяльності кожної людини, розповсюдження досвіду бойової діяльності, прикладів мужності та героїзму, самопожертвування і надання взаємодопомоги.
Життєзабезпечуюча складова припускає створення духовних і матеріальних умов для повноцінного функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів в бойових умовах.
Так, під час війни (збройного конфлікту) моральне та фізичне виживання в умовах тривалих бойових дій неможливе без налагодження відповідної інфраструктури, яка містить: організацію сховищ для життя та відпочинку, налагодження елементарного бойового побуту; організація комплексу санітарно-гігієнічних заходів; налагодження прийому-відправлення кореспонденції, робота з пресою; організація медичної допомоги.
Даний методичний матеріал підготовлено в відділі психологічної роботи соціально-психологічного управління
Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал