Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу збройних сил україни



Pdf просмотр
Сторінка7/34
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   34
бойової підготовки і виконання бойових завдань.
1. Морально-психологічне забезпечення навчально-бойової діяльності військових частин (підрозділів)
Сухопутних військ.
Визначне місце в повсякденній діяльності Сухопутних військ займає навчально-бойова діяльність – система заходів, які проводяться з метою оволодіння військовослужбовцями загальними та військово-професійними знаннями, навичками та вміннями, формування у особового складу морально-психологічних, бойових якостей, які необхідні для забезпечення високої бойової готовності військ до надійного виконання завдань щодо захисту Батьківщини. Навчально- бойова діяльність особового складу Сухопутних військ здійснюється у процесі оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки.


36
Оперативна підготовка – основний вид підготовки генералів, адміралів, старших офіцерів і органів управління оперативно-стратегічного рівня Сухопутних військ. Вона включає вивчення керівним складом теоретичних основ стратегії та оперативного мистецтва, можливий характер воєнних дій, удосконалення практичних навичок посадових осіб органів управління щодо підтримання високої бойової готовності військ, управління ними під час підготовки і ведення операцій, злагодження органів управління і об’єднань в цілому.
Важлива роль в загальній структурі навчально-бойової діяльності Сухопутних військ належить бойовій
підготовці – як системі заходів щодо навчання і військовому вихованні особового складу, злагодженню підрозділів, військових частин, з’єднань для ведення бойових дій і виконання інших задач у відповідності з їх призначенням. Бойова підготовка здійснюється безперервно і цілеспрямовано як в мирний, так і воєнний час. Її основою є польовий вишкіл військ.
Основна мета бойової підготовки – навчити військовослужбовців всьому, що необхідно на війні, всебічно підготувати їх до ведення бойових дій. Під час бойової підготовки особовий склад вивчає вимоги військових статутів, опановує озброєнням та бойовою технікою, практичними засобами їх використання під час бою.
Зміст бойової підготовки Сухопутних військ визначається положеннями Воєнної доктрини України, їх призначенням, особливостями родів військ, які входять до їх складу, умовами дислокації військових частин і з’єднань.
Вона здійснюється відповідно до вимог статутів, настанов, наказів і директив командування. Особовий склад навчається в обстановці, яка максимально наближена до бойової.
Мобілізаційна підготовка здійснюється у мирний час і спрямовується на забезпечення своєчасного переводу військ з мирного на воєнний стан. Вона включає систему заходів щодо підтримання та удосконалення бойової і мобілізаційної готовності військових частин і з’єднань, повному забезпеченню військ військовою технікою та іншими матеріальними засобами, підтриманню їх у боєготовому стані, організацію тренувань і занять з особовим складом щодо приведення військ у різні ступені бойової готовності та інші. Мобілізаційна підготовка здійснюється у комплексі з бойовою підготовкою.
Від якостей бойової підготовки в значній ступені залежить боєздатність і бойова готовність військових частин і з’єднань, успішне виконання особовим складом отриманих завдань в мирний час і в бойовій обстановці.
Основними видами бойової підготовки Сухопутних військ є тактична, вогнева, технічна, спеціальна, стройова і фізична підготовка. Всі вони висловлюють виключно високі вимоги до морально-психологічних і фізичних якостей особового складу і потребують добре організованого та багатозмістовного морально-психологічного забезпечення.
Разом з тим, в кожному з основних видів бойової підготовки Сухопутних військ за умов доброї організації закладені величезні можливості формування у військовослужбовців високих моральних якостей, психологічної стійкості, здібності стійко переносити всі навантаження і труднощі, сміливо і рішуче діяти в бою.
Важливі завдання морально-психологічного забезпечення вирішуються в процесі вогневої підготовки. Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб, пусків ракет у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення з неї прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється формування особистості воїна, його психологічних якостей, виробляється психологічна стійкість.
Під час організації морально-психологічного забезпечення враховується, що вплив вогневої підготовки на психіку воїна значно посилюється в умовах якісного моделювання обстановки реального бою, бойових дій військ в цілому. Це досягається ускладненням умов тренувань і занять, роз’яснювальною роботою, які мобілізують свідомість військовослужбовців на успішне виконання вогневої задачі. З цією метою організовуються стрільби на невідомій місцевості, в будь-яку погоду, в засобах індивідуального захисту. Під час стрільб здійснюється імітація обстановки реального бою, воїни подолають різноманітні перешкоди. В той же час до виконання стрільб і в перервах між ними організовується заняття на тренажерах, проводяться тренування у зборці і розбиранні зброї, усуванні пошкоджень, вирішуються різноманітні вогневі задачі.
Для створення під час стрільб обстановки, яка максимально наближена до бойової, на директрисах установлюються декілька варіантів цілей на різній відстані, в різних напрямках, розкидані по фронту і в глибину.
Мішені маскуються, поле з мішенями готується потайно від тих, хто навчається, на шляху руху військовослужбовців встановлюються різноманітні перешкоди та загородження, які обмежують видимість цілей, змінюються засоби їх
імітації та освітлення, застосовуються зовнішні подразники, які впливають на особовий склад.
Не менш важливо у підготовці військ використовувати аналіз і розбір результатів стрільб, пусків ракет. Цю роботу необхідно проводити так, щоб у військовослужбовців, які невдало виконали вправи, не виникло почуття невпевненості в своїх силах, а навпаки з’явилося прагнення до виправлення виявлених помилок внаслідок більш глибокого вивчення зброї та інтенсивних тренувань.
Великі можливості щодо формування у військовослужбовців моральної переваги над противником і високої психологічної стійкості мають заняття з технічної підготовки. Добре організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу обгрунтовану віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Техніка потребує правильного обслуговування, що сприяє розвитку у військовослужбовців намагання до організованого виконання своїх обов’язків, своєчасного проведення регламентних і ремонтних робіт. Дуже важливо переконати і показати особовому складу, що головним в зв’язці “людина-техніка” є людина. Саме від знань, навичок та вмінь людини використовувати техніку та зброю, правильно застосовувати їх під час бою, використовувати всі можливості, які закладені в тактико-технічні характеристики, залежить результат бою.
Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню військовослужбовців в умовах здійснення тривалих і напружених маршів в різноманітних умовах місцевості, погоди, видимості, находження на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.
При організації технічної підготовки особлива увага повинна приділятися дотриманню заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей в наслідок необережного погодження зі зброєю і бойовою технікою, халатності і недисциплінованістю особового складу. Разом з тим необхідно враховувати обставини, які виникли в останні роки і пов’язаними із старінням техніки і зброї, значним скороченням надходження у війська їх нових зразків через недостатнє фінансування, а також погіршення забезпечення військ матеріально-технічними засобами.
Значний вплив на морально-психологічний стан військовослужбовців здійснюють стройова і фізична
підготовка. Так, в процесі стройової підготовки у воїнів виробляються такі важливі якості як вміння розуміти і чітко виконувати команди командира, навички узгоджених дій у складі підрозділів, формуються та удосконалюються витривалість, координація рухів, покращується дисциплінованість і зібраність, намагання в будь-якій обстановці бути підтягнутим та охайним. В ході фізичної підготовки військовослужбовці зміцнюють не тільки фізичне здоров’я, але й


37 нервову систему, яка визначає вольову поведінку людини. Правильно організована фізична підготовка розвиває силу, швидкість, спритність, витривалість, сприяє прояву таких якостей як сміливість і рішучість.
Основним видом бойової підготовки є тактична підготовка, яка зосереджує в собі всі останні види підготовки. Вона є вінцем бойової підготовки особового складу. Саме під час тактичної підготовки, на ротних, батальйонних, полкових, дивізійних навчаннях вирішуються задачі всебічної підготовки воїнів, підрозділів та військових частин. На навчаннях, які проводяться в умовах максимально наближених до бойових закріплюються і вдосконалюються якості, які необхідні для сучасного бою. Одночасно командири, штаби, офіцери органів по роботі з особовим складом набувають досвід організації і проведення морально-психологічного забезпечення в складній і напруженій обстановці сучасного бою.
Успішне вирішення задач навчань досягаються тоді, коли на них створюється обстановка, яка максимально наближена до бойової, коли ситуація, в якій діють воїни, викликає у них високу фізичну і психологічну напруженість, потребує активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості і мужності. З цією метою в бойове навчання вносяться елементи раптовості, небезпеки і ризику, обмежується час, який необхідний для виконання бойових задач, ускладнюються самі задачі. Значно роль відіграє вміле застосування у навчаннях імітаційних засобів макетів, створення різноманітних перешкод, звукових, світлових та інших ефектів.
Значний вплив на воїнів, їх психологічну стійкість здійснюють навчання, які проводяться на різко пересічній місцевості, з бойовими стрільбами, киданням ручних гранат, наступом через мінні поля, зони загороджень і руйнувань, внаслідок за вибухами снарядів, з обкаткою особового складу танками, з польотами літаків і вертольотів, з імітацією бомбових і ракетних ударів по об’єктах, які розташовані поблизу від своїх військ, висадкою тактичних повітряних десантів.
З цією метою створюються спеціальні смуги психологічної підготовки, які обладнуються на основі смуги перешкод зі створенням елементів бойової обстановки (в населеному пункті, в смузі оборони противника, на марші). На створений фонд обстановки накладаються звукові, світлові та інші фактори бою, для чого застосовуються горючі суміші, димові шашки, вибухові пакети, сигнальні (освітлювальні) ракети, звукозапис стрілянини.
На смузі психологічної підготовки воїнів відпрацьовують прийоми боротьби з танками. Вони обстрілюють танки, що наближаються із стрілецької зброї та гранатометів, метають протитанкові гранати, навчаються підтягувати міну під гусеницю танка і підривати на його корпусі різноманітні вибухові пристрої. Саме тут проводиться обкатка особового складу танками. Для більш успішного проведення занять в деяких частинах навчальної смуги, дільниці, поля об’єднуються в учбове містечко психологічної підготовки, до складу яких відносяться смуга початкового навчання способам боротьби з танками, смуга одиночного комплексного навчання, учбове поле з психологічної підготовки в складі підрозділу, смуга психологічної підготовки військових спеціалістів (розвідників, саперів, зв’язківців, танкістів та
інших).
Вищою формою бойової підготовки Сухопутних військ є тактичні навчання. Зміст морально-психологічного забезпечення тактичних навчань визначається, виходячи із завдань навчань, морально-психологічного стану особового складу, соціально-психологічної ситуації в країні і районі навчань, а також з урахуванням інших факторів, які здійснюють суттєвий вплив на морально-психологічний стан учасників навчань.
У підготовчий період основна увага зосереджується на роз’ясненні особовому складу отриманої задачі, формуванні у воїнів психологічної готовності до ведення упертих боїв. Проводиться підгонка засобів захисту, обкатка особового складу танками. Особлива увага звертається на воїнів, які схильні до нервово-психічної нестійкості. З ними проводяться додаткові заняття, бесіди. Організовується шефство досвідчених солдат і сержантів над молодими воїнами.
Особовому складу роз’яснюється законодавство в умовах воєнного часу вимоги забезпечення безпеки, правил взаємовідношень з місцевим населенням в районі навчань, воїни попереджуються про недопущення руйнування доріг, мостів, пошкодження сільськогосподарських угідь та іншого. Передбачається система забезпечення особового складу
інформацією. Для цього використовується радіо, телебачення, газети. Організовуються харчування, медичне обслуговування та відпочинок.
Під час навчань робота спрямовується на: оперативне доведення до військовослужбовців обстановки і нових задач; мобілізація особового складу на активні та рішучі дії; подальший розвиток у воїнів моральних якостей і психологічної стійкості; недопущення під час навчань послаблень і спрощення; збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї; забезпечення організованості, дисципліни, пильності дотримання вимог безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних запитів особового складу; підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.
Важливою задачею на навчаннях є підтримання у особового складу бадьорості, використання будь-якої можливості для організації відпочинку, зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу і взуття в дощову погоду, турбота про доставку на бойові позиції гарячої їжі. Для подолання фізичної втоми, зняття морально- психологічного напруги, поновлення бойового духу і працездатності важно вміло використовувати всі наявні можливості – від індивідуальних і групових бесід до прослуховування по радіо розважальних програм, показу кінофільмів. В кожному підрозділі завжди знайдеться солдат, сержант або офіцер, який здібний за допомогою жарт, веселих розповідей, доброї пісні підняти настрій своїх товаришів.
Робота з особовим складом не повинна припинятися і після закінчення навчання. В це час морально- психологічне забезпечення спрямовується на проведення організованого проведення підрозділів у місця постійної дислокації, приведення в належний стан зброї і бойової техніки. Як показує досвід, цей період завжди пов’язаний із зниженням емоційної напруги особового складу, притупленням уваги, накопиченням фізичної втоми, що в умовах відсутності необхідного контролю і психологічного впливу на воїнів може привести до порушення дисципліни, вимог безпеки, послабленню пильності, аваріям техніки і травмуванню військовослужбовців. Тому, головна задача полягає в тому, щоб внаслідок використання всіх форм і засобів впливу на свідомість і поведінку воїнів, не допустити зниження їх морально-психологічного стану і на цій підставі забезпечити збереження високої активності і успішне повернення підрозділів в місця постійної дислокації.
Під час підведення підсумків навчань звичайно проводиться аналіз змісту, організації і методів морально- психологічного забезпечення згідно основних етапів навчань, визначається її ефективність і ступінь впливу на воїнів, оцінюється діяльність організаторів цієї роботи, узагальнюється позитивний досвід і виробляються рекомендації щодо його внесення в практику навчання і виховання. Велика увага приділяється виявленню недоліків в змісті і організації морально-психологічного забезпечення, а також визначенні шляхів їх усунення.


38
При організації морально-психологічного забезпечення бойової підготовки дуже важливо враховувати особливості повсякденної діяльності воїнів різних родів Сухопутних військ, характер задач, які вони виконують. Так, в
механізованих частинах і підрозділах особлива увага звертається на формування у воїнів впевненості у своїх силах, товаришах і командирах, розвиток почуття колективізму, здібності до сумісних, узгоджених дій в складі підрозділу, вироблення майстерного поводження зі зброєю, ведення з неї уразливого вогню по противнику. Особовий склад готується до здійснення тривалих і напружених маршів у різноманітних умовах місцевості, погоди, наявності природних
і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж і руйнувань.
В танкових частинах і підрозділах, які є головною ударною силою Сухопутних військ, першочергове значення приділяється вихованню у особового складу ініціативи, здібності до ведення активних, зухвалих і рішучих самостійних бойових дій щодо знищення противника. Дуже важливо сформувати у воїнів психологічну готовність до тривалого находження в специфічних умовах танка, який рухається і ведення із нього уразливого вогню по противнику.
Велика увага приділяється підготовці танкістів до подолання водних перешкод по глибоких бродах, переправах, на плаву і під водою.
Специфіка бойової підготовки артилеристів висуває особливі вимоги до формування витривалості, спритності, самовладання, здібності до узгоджених дій у складі бойового розрахунку. Особлива увага звертається на підготовку артилеристів до ведення уразливого вогню, психологічну готовність до єдиноборства з танками та іншими броньованими машинами противника.
В підготовці воїнів ракетних частин і підрозділів значне місце відводиться формуванню впевненості в силі і міцності своєї зброї, уявлення необхідності підтримки її в справному і боєготовому стані, розвитку технічного мислення, кмітливості і ініціативи, здібності до ведення вогню по противнику в умовах сильних перешкод.
В частинах і підрозділах протиповітряної оборони морально-психологічне забезпечення бойової підготовки спрямовується на вироблення у операторів номерів бойових розрахунків, уваги, оперативної пам’яті і швидкості мислення. Велике значення надається формуванню у воїнів здібності до тривалого находження в стані готовності до застосування і негайному виконанню раптової команди, вміння швидко переробляти отриману інформацію і доводити її до виконавців.
Є особливості в змісті морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу частин і підрозділів інших родів Сухопутних військ, знання і врахування яких в повсякденній діяльності командирів
єдиноначальників, органів по роботі з особовим складом, заступників командирів по роботі з особовим складом, інших офіцерів-вихователів здійснює суттєвий вплив на ефективність і дієвість їх роботи щодо формування у особового складу високих морально-психологічних якостей захисника Батьківщини.
2. Зміст і організація морально-психологічного забезпечення основних видів бойової підготовки
особового складу Повітряних Сил.
Бойова підготовка авіаційних частин і з’єднань містять в собі два тісно пов’язаних структурних елемента – наземну і льотну підготовку.
В авіації завжди існує основоположне правило: основа успіху в повітрі закладається на землі. Організація роботи на землі дозволяє досягти високої якості льотної підготовки, повного взаєморозуміння екіпажів у повітрі, методичної послідовності під час відпрацювання вправ, забезпечує поєднання навчання і виховання.
Наземна підготовка складається з льотно-тактичної, технічної, штурманської, бомбардувальної і повітряно- стрілецької підготовки. Під час вивчення цих предметів надаються значні можливості для виховання у воїнів вольових якостей, точності, справності, розумної ініціативи. Саме у процесі наземної підготовки у авіаторів виробляється значна кількість морально-психологічних якостей.
Сучасний бій у повітрі висуває особливо високі вимоги до управління екіпажами, керівництву бойовими діями.
Стан управління авіаційними комплексами в сучасних умовах виступає важливими елементами морально- психологічного забезпечення.
Наявність в авіаційних комплексах великої кількості автоматизованих систем управління, обчислювальної техніки створює необхідність приділяти увагу її ефективному використанню. Командири, органи по роботі з особовим складом повинні більш уваги приділяти підвищенню відповідальності офіцерів, які залучаються до управління екіпажами у повітрі, турбуватися про більш повне засвоєння ними наявних систем і засобів управління, чітке виконання функціональних обов’язків і забезпечення високого ступеню злагодженості взаємопорозуміння в органах управління авіаційними комплексами у повітрі.
Основу бойової підготовки особового складу ПС складає льотна підготовка – найбільш складний, великий за обсягом вид бойового навчання, який має визначальне значення для бойової готовності. При цьому необхідно враховувати, що великі тактико-технічні можливості сучасних авіаційних комплексів висувають високі вимоги до морально-психологічних і професійних якостей льотного складу та інших спеціалістів, які беруть участь у обслуговуванні та забезпеченні польотів на землі.
Сьогодні засвоєння авіаційних комплексів за своєю суттю – це процес формування у авіаторів професійних, духовних і фізичних якостей, які відповідають сучасному рівню розвитку авіаційної техніки і забезпечують повне використання її тактико-технічних можливостей.
Для льотного екіпажу кожний виліт, кожний льотний день або ніч є ступеню, етапом морально-психологічного загартування і повітряного вишколу. Ця зобов’язує всіх командирів, офіцерів по роботі з особовим складом напередодні та в день польотів брати активну участь в комплексному проведенні цих заходів стосовно організації успішного виконання задач льотного дня або ночі.
Під час організації морально-психологічного забезпечення льотної підготовки командири, офіцери органів по роботі з особовим складом повинні турбуватися про те, щоб плани льотної підготовки були реальними, щоб не дивлячись на величезний дефіцит авіаційного палива в сучасних умовах, суворо дотримувалася послідовність у виконанні льотних вправ. Вони обмірковують заходи, які забезпечують організоване проведення кожного льотного дня
(ночі), мобілізують особовий склад на своєчасне і якісне виконання всіх задач, які передбачені планами льотної підготовки.
Відповідальним етапом льотного дня (ночі) є попередня підготовка до польотів льотного складу, авіаційної техніки, зброї, обладнання, засобів управління та забезпечення польотів. Попередня підготовка складається з постановки задач на польоти, самостійної підготовки екіпажів до виконання завдань у повітрі, підготовки розрахунків


39 командних пунктів, груп керівництва польотами, засобів забезпечення польотами, авіаційної техніки, тренажів льотного складу, контролю готовності екіпажів до польотів та відпочинку особового складу.
Головна мета морально-психологічного забезпечення в день попередньої підготовки - допомогти особовому складу глибоко уяснити покладені на льотну зміну завдання і мобілізувати його на якісну і всебічну підготовку до польотів.
Важливо при організації морально-психологічного забезпечення враховувати рівень бойового вишколу льотного складу, характер і особливості запланованих польотів. Наприклад, при підготовці до польотів в складних метеорологічних умовах увага льотного складу акцентується на дотриманні заходів безпеки, виконанні режиму пілотуванні в хмарах, над хмарами, під час виходу із хмар, заході і розрахунку на посадку по приборах. Суттєві особливості є в роботі з льотним складом при підготовці до польотів в ніч, на великій височині та в стратосфері.
У всіх випадках виконання задач польотів залежить від наявності у льотчиків твердих і різноманітних навичок управління літаком у повітрі. Тому перед польотами велика увага приділяється роботі льотчиків на тренажерах. Їм роз’яснюється значення цієї діяльності, проявляється турбота про організоване і якісне проведення тренажерів.
Особлива увага звертається на проведення тренажів з молодими льотчиками.
В період передпольотної підготовки одна із центральних місць морально-психологічного забезпечення відводиться організації якісного контролю за станом здоров’я льотного складу, його моральним і психологічним станом, проведенню передпольотного медичного догляду. Ця задача вирішується сумісними зусиллями офіцерів виховних структур і робітників медичних установ.
Напередодні польотів проводиться активна робота з інженерно-технічним складом. Вона спрямовується на забезпечення безвідмовної роботи техніки, підвищення організованості спеціалістів усіх служб. З цією метою здійснюються індивідуальні та колективні бесіди, випускаються бойові листки, в яких роз’яснюються задачі техніків і механіків у зв’язку із запланованими польотами. Передбачається розстановка офіцерів органів по роботі з особовим складом, яка дозволить здійснити ефективний морально-психологічний вплив на всі категорії інженерно-технічного складу.
Велика і напружена робота щодо морально-психологічного забезпечення здійснюється під час польотів.
Період польотів характеризується високою динамічністю та напруженістю. Тому особлива увага звертається на досягнення оперативності і конкретності в морально-психологічному забезпеченні. Його рівень та дієвість в значній мірі визначається чітким інформуванням особового складу стосовно змін в обстановці на землі та у повітрі, про позитивні приклади в діяльності екіпажів, недоліки в роботі та способи їх усунення.
В ході польотів здійснюється турбота про систематичне і правильне використання керівним складом даних об’єктивного контролю при оцінці якості виконання завдань польотів.
Контрольна-записуюча апаратура, якою обладнанні сучасні авіаційні комплекси, є надійним і об’єктивним засобом, який реєструє роботу життєво-важливих систем і агрегатів авіаційних комплексів, дії льотчиків від злітання до посадки. Данні контрольно-записуючої апаратури дозволяють оперативне, під час польотів оцінювати стан авіаційної техніки, дотримання встановлених режимів польоту, своєчасно вживати заходи щодо попередження випуску у політ невиправлених літаків і помилок льотчиків у техніці пілотування або бойовому застосуванні.
Заключним етапом кожного льотного дня (льотної зміни) є розбір польотів. Розбір польотів – це дієва форма навчання і виховання льотного і інженерно-технічного складу. Він служить своєрідною школою подальшого удосконалення якості повітряного вишколу, морально-психологічного загартування авіаторів.
Добре підготовлений і організовано проведений розбір польотів дозволить командиру визначити дійсний рівень бойового вишколу і морально-психологічного загартування особового складу, намітити конкретні шляхи, форми і методи подальшого удосконалення морального виховання і психологічного загартування авіаторів.
При організації морально-психологічного забезпечення діяльності зенітно-ракетних і радіотехнічних частин враховується, що воїни цих військ завжди повинні знаходитися у високій ступені готовності до відбиття повітряного нападу. Від будь-якого номера бойового розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора характер діяльності навіть в мирних умовах потребує виключної самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкості реакції, уважливості, витривалості, сильної волі, твердості та
ініціативи.
В мирних умовах морально-психологічне забезпечення направляється на удосконалення бойової виучки особового складу, підтримку високої бойової готовності частин і з’єднань до відбиття повітряного нападу противника, укріплення морального духу і психологічної стійкості воїнів.
Особлива увага звертається на підвищення якості тактичної, технічної і спеціальної підготовки особового складу, інтенсифікацію навчального процесу, впровадження в бойову підготовку комплексного підходу.
Активно використовується система тренувань щодо вироблення у воїнів необхідних для бою навичок та вмінь, яка склалася у військах і виправдала себе в практиці. В ході тренувань обстановка насичується ситуаціями, які примушують номери бойових розрахунків напружено мислити, відпрацьовувати різні варіанти тактичних задач, швидко приймати рішення на пошук, супроводження та обстріл цілей, на перенос вогню, в необхідних випадках йти на обгрунтований ризик.
Однією з ефективних форм морально-психологічного загартування воїнів являється випробування їх
раптовістю. Елементи раптовості повинні бути присутніми на всіх тренуваннях, заняттях, кожному тактичному навчанні. Передбачаються маневрування цілей по висоті, швидкості та курсу, їх роз’єднання і з’єднання, поява перешкод і зміна їх інтенсивності. В апаратуру вводяться різні “непоправності”, один спеціаліст заміняється іншим, команди на включення радіолокаційних засобів подаються не завчасно, а одночасно з появою навчальних цілей в зоні виявлення та ін. Все це навчає воїнів до самостійності, твердості, умінню діяти у встановлених умовах сприяє проведення занять і тренувань при неповній інформації, тобто недостатніх даних про цілі і повітряної обстановки.
Добре зарекомендували себе вправи по виробленню у воїнів уміння швидко “читати” повітряну
обстановку, яка зафіксована на планшетах, грамотно організовувати та обробляти інформацію, підводити підсумки і коротко доповідати їх. При підготовці операторів зенітних, ракетних і радіотехнічних частин, радіотелеграфістів, номерів стартових розрахунків і ряду інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів приблизно в два рази.
Широке застосування отримав комплексний метод опрацювання задач при проведенні тренажів, літучок та
інших видів навчальних занять та тактичному фоні, який передбачає активні дії “противника”, які постійно змінюються,


40 раптову зміну обстановки, несподіване застосування радіолокаційних перешкод, відволікаючих маневрів, імітацію застосування “противника” засобів вогневого подавлення та інше.
Велику роль в удосконаленні морально-психологічних якостей особового складу відіграють навчання і бойові
стрільби. Саме на полігоні, в умовах, наближених до бойових, у особового складу виробляється впевненість в надійності і безвідмовності техніки, в її ефективності. тактичні навчання з бойовими стрільбами є вищою формою удосконалення бойового вишколу підрозділів і військових частин. В процесі проведення навчань особовий склад отримує різноманітну морально-психологічну підготовку, вчиться воювати рішуче, максимально використовувати бойові можливості сучасної техніки. Із зростанням рівня бойової майстерності у воїнів зміцнюється впевненість в своїх діях в складній обстановці сучасного бою. Виробляються духовні якості, психологічна стійкість, вміння і навички, які необхідні для успішного виконання задач щодо захисту Батьківщини.
Одним із найбільш відповідальних і складних видів діяльності особового складу в мирний час є бойове
чергування. За своїм характером воно є виконанням бойової задачі і потребує від бойових розрахунків, змін і екіпажів високої готовності у морально-психологічному відношенні.
Бойове чергування потребує від воїнів відповідальності, постійної внутрішньої зібраності, здатності самовіддано виконувати бойові задачі, незалежно від їх складності, воно характеризується витратою значних фізичних і нервово-психологічних сил всіма категоріями військовослужбовців, які надходять в чергові розрахунки, різкими переходами від одного психологічного стану до іншого.
Специфіка бойового чергування потребує диференційного підходу до роботи з різними категоріями
військовослужбовців. Так, робота з посадовими особами бойових розрахунків зенітно-ракетних військ зосереджується на формуванні їх здатності своєчасно виявляти, супроводжувати та знищувати повітряні цілі на всій глибині зони ураження в будь-якій обстановці перешкод, вміння находити і застосовувати нові, нестандартні, неочікувані для противника дії, які б забезпечували вирішення задач з більшою надійністю і в більш стислі терміни.
В чергових силах радіотехнічних військ центр тяжіння переноситься на підвищення відповідальності особового складу командних пунктів і пунктів управління за надійність радіолокаційної і візуальної розвідки повітряного противника, тверде і безперервне управління підрозділами і розрахунками, оперативний збір, обробку, відображення та видачу достовірної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку на ті командні пункти, які забезпечуються та вищестоящі.
Робота з черговими змінами військ зв’язку спрямовується на формування у особового складу норм і правил поведінки, військово-професійних якостей, які відповідають вимогам всебічного забезпечення задач управління військами.
Морально-психологічне забезпечення бойового чергування організовується в три послідовних етапи, які охоплюють період підготовки і несення бойового чергування.
Перший етап починається за 5-7 днів до заступлення на бойове чергування. На цьому етапі проводиться морально-психологічна підготовка особового складу, що заступає на чергування, з врахуванням морально- психологічного стану воїнів, їх психологічної і професійної сумісності, відношення до виконання службових обов’язків, комплектуються чергові зміни і здійснюється розстановка в бойових розрахунках.
Для проведення виховної роботи з особовим складом на командних пунктах і пунктах управління обладнуються спеціально оформлені місця, де зосереджуються технічні засоби виховання (телевізори, радіоприймачі, магнітофони, відеомагнітофони), підшивки газет і журналів, музичні інструменти, настільні ігри, похідні бібліотечки та
інше.
Другий етап включає період безпосереднього заступлення на бойове чергування та надання особовому складу бойового наказу. Він є самим мало тривалим за часом, але найбільш емоційним за психологічним наповненням і важливим за змістом. В роботі з особовим складом на цьому етапі бере активну участь керівний склад усіх рівнів. До військовослужбовців доводиться воєнно-політична ситуація, особливості несення бойової служби, перевіряється готовність до виконання бойової задачі, уточнюються функціональні обов’язки. Особовому складу, який заступає на бойове чергування, роз’яснюються обов’язки, міри відповідальності за порушення наказів і діючого законодавства, основні правила безпеки.
Офіцери органів по роботі з особовим складом і тилових органів турбуються про забезпечення сімей військовослужбовців, які заступають на бойове чергування всім необхідним, встановлюють контроль за забезпечення їх домівок електроенергією, водою, теплом, паливом.
В деяких гарнізонах у проведенні ритуалів щодо постановки на бойове чергування зенітно-ракетних полків приймають участь голови місцевих органів влади, представники громадськості і духовенства.
Третій етап охоплює період виконання задач бойового чергування. Виховна робота на цьому етапі проводиться безпосередньо на об’єктах бойового чергування. Особлива турбота проявляється про створення в ході несення служби умов, які максимально сприяють виконанню покладених задач. Підсилюється увага до забезпечення військовослужбовців харчуванням, дотриманням режиму праці і відпочинку, контрою за дотриманням мір безпеки.
Виховна робота під час бойового чергування має цілеспрямований та індивідуальний характер. Особлива увага приділяється військовослужбовцям, які заступають на бойове чергування вперше. Для роботи з особовим складом використовуються кімнати психологічного розвантаження, проводяться психологічні консультації. З особовим складом, який вільний від несення бойового чергування, проводяться групові та індивідуальні бесіди, демонструються кіно- і відеофільми.
При підведенні підсумків бойового чергування у військових частинах видаються накази, в яких поряд з іншими питаннями аналізується зміст і організація морально-психологічного забезпечення. Велика увага приділяється пропаганді передового досвіду, популяризації воїнів, які відзначилися при несенні бойового чергування.
Добре підготовлений процес підготовки і несення бойового чергування значно впливає на формування та удосконалення морально-психологічної готовності воїнів до захисту Батьківщини. Бойове чергування, як ніякий інший вид діяльності особового складу в мирний час, наближає характер військової праці до реальної бойової обстановки і, таким чином, є школою мужності, стійкості та ініціативи.
3. Зміст і організація морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу
Військово-Морських Сил.
Морально-психологічне забезпечення організовується у всіх видах навчально-бойової діяльності ВМС.


41
На кораблях (у військових частинах) організовується і проводиться: морально-психологічне забезпечення бойової підготовки, бойового чергування, чергової, вахтової і караульної служб; вивчення індивідуальних особливостей військовослужбовців, військових колективів; психологічна профілактика порушень військової дисципліни, психологічна підготовка особового складу, теоретична і практична підготовка офіцерів з питань воєнної психології, психологічна адаптація військовослужбовців до умов військової служби.
Заходи морально-психологічного забезпечення плануються на кораблі у відповідності з курсами бойової підготовки. При здачі першої курсової задачі морально-психологічне забезпечення спрямовується на вивчення особовим складом змісту курсових задач, складових її елементів, організаційно-методичних вказівок, покращання злагодженості дій по бойових і повсякденних корабельних розкладах, підвищення якості тактичної і спеціальної підготовки. Особлива увага звертається на відпрацювання взаємодії між бойовими постами, коректування і розробку різноманітних документів, вивчення особовим складом функціональних обов’язків.
В ході другої курсової задачі морально-психологічне забезпечення на кораблях здійснюється з метою мобілізації особового складу на відпрацювання організації застосування зброї і технічних засобів, поодинокого і сумісного походів, вироблення практичних навичок у захисті від зброї масового ураження, у боротьбі за живучість та
інше.
Завершується здача курсових задач, як правило, відпрацюванням сумісного походів групи кораблів, виконанням поодиноких і групових ракетних і торпедних стрільб, участю в командно-штабних і тактичних навчаннях
ВМС. На цьому етапі морально-психологічне забезпечення спрямовується на відпрацювання елементів мобілізаційної підготовки, дій моряків по сигналах оповіщення, при переводі кораблів і берегових частин в різні ступені бойової готовності. Відпрацьовуються також ефективні форми і методи взаємодії між кораблями, які беруть участь в навчаннях або сумісних збір-походах.
Під час виконання кораблями ВМС задач в морі морально-психологічне забезпечення спрямовується на: підвищення відповідальності посадових осіб за безумовне виконання вимог інструкцій і настанов щодо боротьби за живучість; вивчення і роз’яснення всім категоріям особового складу першочергових заходів по боротьбі з пожежами і вогнем; глибоке вивчення стаціонарних і переносних аварійно-рятувальних засобів; відпрацювання особовим складом бойових змін і відсіків прийомів по боротьбі за живучість на бойових постах; психологічну підготовку моряків, які входять до складу аварійних партій і спецпідрозділів; військово-технічну пропаганду серед особового складу.
Найбільш дієвими формами морально-психологічного забезпечення по боротьбі за живучість є військово- технічні вікторини, індивідуальні бесіди досвідчених спеціалістів з молодими моряками, інструктування моряків по заходах безпеки і корабельних правилах, навчання активу формам і методам виховної роботи, спрямованою на грамотну експлуатацію техніки і зброї, випуск спеціальних радіогазет, розбори проведених заходів, пропаганда передового досвіду, моральне стимулювання пильного несення корабельної вахти та інше.
Під час різноманітних видів бойової підготовки в морі військово-технічна пропаганда має за мету підвищити
інтерес особового складу до опанування зброєю і бойовою технікою, новітніми прийомами їх бойового використання, сформувати у моряків віру в бойові можливості і надійність кораблів і озброєння. Лекторії і гуртки, цикли бесід з різними категоріями моряків, спеціальні стенди і військово-технічні інформаційні листки є дієвими формами військово- технічної пропаганди в період знаходження кораблів в морі.
Одним із важливих напрямків морально-психологічного забезпечення бойової підготовки воєнних моряків є
підготовка їх психіки до виживання в холодній воді. Поряд з теоретичними заняттями і тренуваннями особливе значення має роз’яснення особовому складу правил поведінки в холодній воді, інструктажі про використання засобів захисту, прийомів саморегуляції. Значний виховний ефект дають бесіди досвідчених моряків з молодими матросами стосовно прикладів вдалої боротьби за живучість, вивчення досвіду виживання моряків у воді при катастрофах на морі, формування морально-психологічної стійкості до негативного впливу на людей морської стихії.
Однією із важливих сфер морально-психологічного забезпечення бойової підготовки є створення необхідного морально-психологічного стану на кораблі. Низький рівень військової дисципліни і правопорядку, часті випадки травматизму серед військовослужбовців потребують від органів по роботі з особовим складом посиленої діяльності щодо профілактики правопорушень, попередженню травматизму і загибелі моряків, проведення системи заходів щодо безпеки життєдіяльності особового складу.
Негативний вплив на психіку особового складу здійснює морська стихія та несприятливі кліматичні умови. З метою подолання небажаних наслідків впливу на екіпаж екстремальних умов можуть використовуватися різні форми і методи роботи. Так, для зниження негативного впливу морського закачування на недосвідчених чи молодих матросів на час прийому їжі рекомендується тимчасово змінити курс корабля.
Сприятливий вплив на молодих матросів здійснює звернення до них командира корабля та поздоровлення з першим випробуванням моря, спокійна дружелюбна атмосфера в екіпажі, безпосереднє спілкування офіцерів з підлеглими, трансляція веселих передач і бадьорої музики. Надає користь індивідуальні бесіди з тими, хто схильний до закачування, морально-психологічна підтримка, поради і рекомендації молодим матросам з боку досвідчених моряків.
В якості індивідуальних заходів боротьби з закачуванням рекомендується відволікатися від думок про неї, не зосереджувати увагу на несприятливих внутрішніх відчуттях, вийти на палубу, перейти в приміщення, яке знаходиться поблизу мідель-шпангоута, дивитися не на хвилі і хмари, а в далечину, періодично заплющувати очі, при яркому освітленні надівати темні окуляри, обмежувати себе в палінні, утримуватися від великої кількості їжі та інше. Допомагає затягування живота широким ременем, туге обертання талії рушником (бинтом), вживання спеціальних фармакологічних засобів, кислої та солоної їжі, полоскання рота. При цьому вирішальне значення має воля моряка, мужнє перенесення труднощів, активна діяльність на бойовому посту.
З метою психологічної підготовки екіпажів використовується імітація умов реального морського бою
(перешкоди, шуми, вибухи, крики, запахи, обмежена видимість, загазованість приміщення). Під час спеціальних занять на бойових постах радіолокаційних, гідроакустичних станціях, командних пунктах створюється складна повітряна, надводна і підводна обстановка. Відпрацьовуються дії в умовах скорочених розрахунків, імітується вивід противником
із строю частини воїнів бойового поста, розрахунку, екіпажу.


42
Використовується імітація всіх видів маневру поодиноких і групових цілей, застосування противником перешкод (пасивних і активних, шумових, відповідно-імпульсних, які уводять по далечині і кутових координатах), хибних цілях, протирадіолокаційних снарядів. Операторів тренують в умовах зриву або нестійкого автоматичного супроводження.
Одна із головних особливостей діяльності особового складу кораблів і підводних човнів при виконанні завдань в морі складається з того, що всі члени екіпажів розподіляються по бойових змінах, відсіках, бойових постах, аварійних партіях і діють на протязі всього періоду походу у відповідності з функціональним призначенням даних підрозділів та в
їх складі. Так, цілодобову вахту на кораблях в поході несуть три бойові зміни, які підпорядковуються вахтовим офіцерам та інженерам-механікам. Під час бойової готовності № 1 весь особовий склад діє по бойових постах і відсіках.
Під час боротьби за живучість починають працювати носові і кормові аварійні партії. При цьому всі члени екіпажів знаходяться у підпорядкуванні своїм командирам і начальникам згідно штатного розкладу. Все це враховується в змісті і організації морально-психологічного забезпечення. Виховна робота в поході проводиться у відповідності з корабельною організацією і розкладом особового складу. Це означає, що всі виховні заходи в морі повинні здійснюватися як на загальнокорабельному рівні, так і на рівні підрозділів, які передбачені різноманітними корабельними розкладами. Звідси витікає необхідність навчання командирів штатних і позаштатних підрозділів і формувань формам і методам роботи в різноманітних умовах обстановки.
Під час виходу в море, як правило, виконуються планові вогневі вправи – артилерійські, торпедні і ракетні стрільби. В період підготовки до виходу в море з виконанням вогневих вправ основна увага зосереджується на: проведення роз’яснювальної роботи серед різноманітних категорій моряків, і перед усім, ведучих спеціалістів
(ракетників, торпедистів, артилеристів, операторів РЛС, гідроакустики); забезпечення якісного виготовлення і прийому від баз зберігання зброї і боєзапасу, своєчасного завантаження
їх на борт, дотримання заходів безпеки і правил зберігання в артилерійських погребах, пускових установках або торпедних апаратах; проведення занять на спеціальних тренажерах і тренувань з ведучими спеціалістами, які входять до складу БЧ-
2 і корабельних бойових розрахунків (КБР).
Після виходу з бази, при переході на полігон бойової підготовки і в період виконання стрільб особливо важливе значення має індивідуальна робота щодо підтримання високого морально-психологічного стану ведучих спеціалістів, які забезпечують дії особового складу БЧ-2 (вахтових офіцерів, інженерів-механіків, штурманів, радіометристів, гідроакустиків). Так як виконання вогневих вправ здійснюється по бойовій готовності № 1, то увага спрямовується на суворе дотримання особовим складом дій, які призначені для даного режиму. Проявляється турбота про досягнення злагодженої роботи усіх посадових осіб, які входять до корабельних бойових розрахунків, а також про дотримання заходів безпеки під час виконання вогневих вправ як на самих кораблях, так і в акваторії полігону бойової підготовки.
Одним із важливіших компонентів морально-психологічного забезпечення виконання завдань в морі є
інформування особового складу. В акваторії Чорного моря передачу інформації забезпечує телерадіоцентр ВМС
України “Бриз”, в період дальніх океанських походів передається щодобові інформаційні повідомлення для надводних кораблів обсягом 2-3 машинописних аркуша.
В залежності від оперативної і тактичної обстановки під час походів вибирається той чи інший спосіб отримання інформації. Найкращий результат дає комбінований спосіб прийому інформації, який дозволяє систематично отримувати оперативну, військово-політичну і соціальну інформацію про обстановку в світі та в країні в друкованій та аудіальній формах. Прийом усної інформації через радіоприймачі повинен завжди супроводжуватися записом
інформації на магнітофон з послідуючим аналізом для використання у виховній роботі.
На підставі отриманих з берега даних, а також внутрішньокорабельної інформації здійснюється щодобове оперативне інформування особового складу корабля. Воно проводиться в масштабі всього екіпажу по корабельній трансляції в період відпочинку або прийому їжі, в масштабі підрозділів під час підведення добових підсумків виконання завдань в морі по бойових частинах і службах або по бойових змінах перед кожним заступленням на вахту (2 рази на добу).
Даний методичний матеріал підготовлено в відділі психологічної роботи соціально-психологічного управління
Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал