Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу збройних сил україни




Сторінка4/34
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34
Тема 3. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.
СУТНІСТЬ, ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ, НАПРЯМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ.
Питання, що розглядаються.
1. Сутність психологічної підготовки особового складу Збройних Сил України.
2. Зміст, завдання, напрями розвитку психологічної підготовки в структурі військово-педагогічного
процесу.
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________
1. Сутність психологічної підготовки особового складу Збройних Сил України.
Для забезпечення боєздатності недостатньо навчити військовослужбовців на предмет наявності у них відповідних військово-професійних знань і навичок. Необхідна спеціальна психологічна підготовка до бойової діяльності, й такій підготовці останнім часом приділяється все більша роль. При цьому в навчальній літературі, керівних документах й на практиці доводиться зіштовхуватися з такими поняттями, як морально-політична й психологічна підготовка, морально-психологічна підготовка й морально-психологічне забезпечення. Що містять у собі дані поняття?
Поняття “морально-політична й психологічна підготовка” вживається для позначення всього комплексу виховної роботи з військовослужбовцями. Воно ґрунтується на сутності морального фактору, що являє собою сукупність ідеологічного, морального й психологічного компонентів. Відповідно, ці ж компоненти охоплюють і даний вид підготовки.
Що стосується терміну “морально-психологічна підготовка”, то ним позначають роботу, орієнтовану на

23 формування навичок певної поведінки. Основна увага акцентується на поведінковому й морально-етичному аспекті.
Поняття психологічна підготовка містить у собі формування в особового складу психологічної стійкості, тобто таких психологічних якостей, які дозволяють виконувати бойові завдання в складних умовах, що супроводжуються небезпекою для життя й фактором раптовості.
Таким чином, коли вживається поняття “психологічна підготовка”, мається на увазі безпосереднє формування психологічної стійкості до впливів бойової обстановки. Поняття “морально-психологічна підготовка” має на увазі посилення поведінкового, морально-етичного аспекту. Нарешті, поняття “морально-політична й психологічна підготовка” означає всебічний вплив на ідейний, поведінковий і безпосередньо психологічний компоненти. Отже, правомірне вживання всіх цих понять, оскільки вони позначають різні аспекти роботи з особовим складом.
Що стосується поняття “морально-психологічне забезпечення”, то тут мається на увазі комплекс, різноманітних заходів, що стоять в одному поряд із тиловим, технічним забезпеченням бойових дій. Морально- психологічне забезпечення включає проведення виховних, інформаційних, правових і культурно-дозвільних заходів, а також заходів власне психологічної підготовки. Передбачається й комплекс заходів щодо нейтралізації психологічного впливу супротивника. Даний вид забезпечення діяльності військовослужбовців здійснюється з урахуванням характеру майбутніх бойових дій, поставлених завдань, морально-психологічного стану своїх військ і військ супротивника.
При організації морально-психологічного забезпечення бойової підготовки особового складу варто мати на увазі, що бойова діяльність – це особливий вид військової діяльності. Вона має місце в умовах бою, війни й завжди відрізняється від навчально-бойової діяльності. Предметом бойової діяльності є реальний супротивник, його особовий склад, техніка. Засобами
– зброя й бойова техніка. При навчально-бойовій діяльності реальний супротивник відсутній. Тому між навчальною й бойовою діяльністю є істотні розбіжності. Розглянемо, як зблизити психологічний зміст навчально-бойової й бойової діяльності.
Основне розходження двох цих видів військової діяльності полягає в мотивації. Опитування офіцерів, що приймали участь у різного роду навчаннях, показав, що найбільш значимими мотивами для них є почуття обов’язку, відповідальність перед командиром, колективом, бажання домогтися високої оцінки, заохочення. В умовах же бойової діяльності фактор небезпеки, впливаючи на мотиваційну сферу військовослужбовців, змінює внутрішній зміст діяльності, надає інше значення діям, змінює їхній зміст. Мотивами бойової діяльності офіцери-учасники афганської війни назвали патріотизм, острах осуду з боку товаришів, прагнення помститися за загиблих, почуття ненависті, бажання вижити, острах потрапити в полон, бути пораненим, вбитим, страх. Виходячи з перерахованого, бачимо, що сформувати мотиви бойової діяльності в мирний час досить важко. У цьому полягає одна з основних проблем психологічної підготовки військовослужбовців.
Психологічна підготовка як складова військово-педагогічного процесу і її кінцевий результат – формування психологічної готовності військовослужбовця і емоційно-вольової стійкості до виконання бойових завдань були предметом тривалих досліджень багатьох військових психологів.
В українській військовій науці психологічна підготовка визначається як “цілеспрямований процес впливів на військовослужбовців, направлений на формування і закріплення у них психічних образів, моделі бойових дій, психологічної готовності і стійкості при виконанні бойових завдань” [1].
Психологічна підготовка особового складу Збройних Сил України це історично обумовлений і науково обґрунтований, цілісний за змістом, організований за методами і формами, цілеспрямований за впливом процес виховання, формування і активізації стійких мотивів та морально-психологічних якостей військовослужбовців, психологічної готовності та емоційно-вольової стійкості, необхідних для успішного виконання службово-бойових завдань у мирний і воєнний час.
Отже, психологічна підготовка за своєю сутністю – психолого-педагогічний процес, який здійснюється під час навчання і виховання військовослужбовців і є складовою частиною військово-педагогічного процесу [3]. У єдності з вихованням, навчанням і розвитком психологічна підготовка є виразом організованої цілеспрямованої діяльності командирів, інструкторів, офіцерів органів по роботі з особовим складом щодо підготовки психіки воїнів до ефективних дій в умовах служби і бою [4].
Об’єктом психологічної підготовки є свідомість військовослужбовця, суспільна свідомість малих груп і військових колективів. Свідоме відношення особового складу до тих випробувань, із якими він зіштовхнеться у бою, знання вірогідного супротивника, його бойових можливостей, розуміння характеру війни складає її основу 8 .
Сутністю психологічної підготовки є підвищення психологічної стійкості і надійності особового складу, його психологічної підготовленості; перетворення факторів бою у знайомі, звичні, очікувані (адаптування); озброєння військовослужбовців необхідними знаннями і досвідом подолання внутрішніх навантажень, які відповідають бойовим; розвиток у особового складу готовності до зустрічі з новим, раптовим і здатності швидко перебудовуватись відповідно до обставин 9 .
2. Зміст, завдання, напрями розвитку психологічної підготовки в структурі військово-педагогічного
процесу.
Військово-педагогічний процес (ВПП) організована, цілеспрямована навчально-виховна діяльність командирів, структур по роботі з особовим складом по підготовці воїнів до вмілих дій в умовах сучасного бою. Саме у його рамках здійснюється вирішення загального завдання - формування всебічного розвитку особистості [5]. ВПП як цілеспрямована діяльність військовослужбовців (начальників і підлеглих) містить у собі весь комплекс навчально- виховної роботи, навчальні заняття, тренування, стрільби, пуски, навчання з бойовою стрільбою, ідейно-виховну і спортивно-масову роботу [6].
Внутрішнім змістом військово-педагогічного процесу є активна індивідуальна і групова пізнавальна і практична діяльність воїнів, характер якої визначається не тільки змістом засвоєних знань, норм і принципів поведінки, але й організацією і методикою занять і виховних заходів.
За сутністю, ВПП є соціально обумовленим. Його мета підготовка військовослужбовця-громадянина, який майстерно володіє сучасною зброєю і технікою, глибоко відданий справі захисту Батьківщини. Ця мета визначає зміст його складових частин виховання, навчання, розвитку, психологічної підготовки, самовиховання і самоосвіти.
Об’єктом психолого-педагогічного впливу у ЗС є особовий склад, за організацію всіх видів діяльності якого відповідають командири і офіцери по роботі з особовим складом. ВПП являє собою завершені цикли, які змінюють один одного, основним із яких є навчальний рік. Після його завершення підводяться підсумки військово-педагогічної

24 діяльності, уточнюються і конкретизуються педагогічні завдання. Усе це розкриває важливу рису педагогічного процесу – військову спрямованість.
У зв’язку з тим, що психологічна підготовка є складовою частиною (підсистемою, суб’єктом) ВПП на неї поширюються дії його закономірностей, принців і особливостей. Разом з тим, психологічна підготовка має специфічну
(відносно самостійну та інтегративну) по відношенню до інших видів підготовки та у рамках всієї системи сторону.
Специфічна сторона має прояв у меті і завданнях психологічної підготовки по формуванню професійно важливих морально-психологічних якостей військовослужбовця для виконання ним обов’язків військової служби в мирний час та у бою.
Інтегративна сторона психологічної підготовки органічно витікає з загальної мети всебічної підготовки, із загальних вимог до військовослужбовців ЗС: психологічна підготовка повинна розглядатися як один з базових елементів усієї Концепції виховної роботи
ЗС, складовою морально-психологічного забезпечення військ по формуванню бойових якостей, які складають основу особистості воїна. психологічна підготовка є обов’язковою складовою всіх видів підготовки особового складу і здійснюється у руслі ВПП шляхом впливу на психіку, свідомість і особистість воїна, відтворюючи основні форми прояви психіки та їх, взаємозв’язок 7 .
Взаємозв’язок психологічної підготовки із бойовою, військово-професійною підготовкою обумовлений наступними обставинами:
1. Психологічна підготовка особового складу здійснюється у процесі бойової підготовки, що у свою чергу складає основу її успішності. Тому, було б помилковим бачити шляхи здійснення ПП тільки на спеціальних тренуваннях, навчаннях тощо.
2. Психологічна підготовка не є самоціллю. Вона покликана забезпечити разом із бойовою підготовкою успішне вирішення завдань мирного та військового часу.
Психологічна підготовка має завдання часткові, які витікають з окремих сторін військової діяльності та бойової обстановки, а також загальні, які синтезують у собі часткові та виступають своєрідним кінцевим результатом ПП особового складу 7 .
У свою чергу, часткові завдання ПП військовослужбовців складаються з підгруп.
Перша підгрупа завдань ПП обумовлена характеристиками фізичних і змістовних особливостей сучасного бою, які впливають на психіку воїнів. Це статико-динамічні завдання ПП: формування у військовослужбовців високої стійкості психіки в цілому та, перш за все, емоційно-вольової стійкості до впливу негативних факторів бойової обстановки, в формуванні необхідної у таких умовах толерантності психіки, холоднокровності, стійкості, вміння долати страх.
Рішенню вказаних завдань допоможе така організація процесу бойової підготовки, під час якої створюється психологічна модель ситуації, що характеризується сильними фізичними перешкодами для діяльності (звук, світло, запахи та ін.), підвищеною відповідальністю, вимогливістю, сильним психологічним впливом на воїнів факторів бойової дійсності. Систематичне проведення занять, тренувань у таких умовах створює механізми адаптації психіки до перешкод.
Важливо також напрацювати стійкість психіки до впливу таких факторів як психічні стани очікування, дії в умовах монотонії, гіподинамії, які є характерними для багатьох видів військової діяльності.
Негативні фактори бойової і військово-службової діяльності виступають перешкодами для особового складу у вирішенні поставлених завдань. Тому, у загальному вигляді завдання психологічної підготовки може бути визначено як формування високої стійкості психіки і психологічної готовності воїнів до перешкод.
Сучасний бій, повсякденна військова діяльність характеризуються високою динамічністю, рухливістю, змінністю ситуації, яка потребує від психіки воїнів здатності швидко перебудовуватись відповідно до обставин. Як відомо, психіка характеризується деякими адаптаційними можливостями. Тому важливо розвивати, удосконалювати ці можливості, формувати високе, швидке переключення, оперативне входження психіки воїна у нові умови діяльності, вирішення виникаючих незвичних завдань, виробляти здатність аналізувати нестандартні ситуації, які з’являються.
Таким чином, завданням психологічної підготовки є формування високої лабільності, переключення, еластичності, гнучкості психіки кожного військовослужбовця.
Також сучасна військова діяльність потребує тривалої напруженості духовних і фізичних сил людей. Це обумовлює особливі вимоги до їх витривалості, здатності до тривалих перевантажень, боротьби, подолання труднощів, адаптації психіки до масових руйнувань та загибелі людей. Зрозуміло, що висока витривалість психіки воїнів не виникає сама по собі, а є наслідком відповідним чином організованих систематичних і цілеспрямованих тренувань, занять, навчань, службової діяльності в цілому.
Таким чином, до основних статико-динамічних завдань ПП особового складу відносяться формування емоційно-вольової стійкості, переключення, витривалості психіки як окремих військовослужбовців, так і підрозділів.
Підсумком реалізації цих завдань ПП повинна бути висока функціональна надійність психіки кожного воїна.
Другу підгрупу часткових завдань ПП особового складу складають завдання змістовного характеру. До них відносять формування:
– довіри до державного та військового керівництва, командування родів військ, з’єднання (частини), підрозділу;
– віри у перемогу над ворогом, впевненості в духовних та фізичних силах, у стійкості свого народу, його готовності до боротьби;
– впевненості в успішному вирішенні поставлених завдань і задумів;
– впевненості у надійності і могутності своєї зброї, бойової техніки, у можливості з їх допомогою вирішувати поставлені завдання;
– довіри до свого командира, впевненості у його професійній придатності;
– впевненості у надійності, бойової підготовленості товаришів по зброї, їх готовності до взаємодопомоги;
– довіри до своєї власної мужності, професійної підготовленості, здатності успішно та впевнено діяти в любих умовах.
Третю підгрупу часткових завдань ПП складають завдання методичного характеру, найбільш важливішими з яких є:
– підготовка офіцерів командної ланки і офіцерів по роботі з особовим складом з проблем психологічної

25 діагностики особового складу, визначення психічних станів військовослужбовців;
– озброєння особового складу засобами і методами психологічної саморегуляції, управління своїми психологічними станами і поведінкою в цілому, а офіцерський склад – засобами психологічного впливу на підлеглих, підтримання у нього необхідного психологічного настрою, відтворення можливостей та здібностей психіки воїнів до регуляції їх поведінки та діяльності, втрачених під впливом психогенних факторів, психологічної реабілітації в цілому.
Такими є часткові задачі ПП особового складу до успішних дій у будь-яких обставинах з метою вирішення бойових і службових завдань.
Підсумок психологічної підготовки воїнів находить вираз у відповідних результатах, які виступають як загальні завдання ПП. Це перш за все формування: психологічної готовності до захисту Батьківщини, до рішучих дій під час вирішення інших службових завдань, готовності рішуче боротися з любими негативними явищами та діями, які заважають успішно виконувати завдання служби, готовності до ризику, до боротьби в умовах реальної протидії, до зустрічі з небезпекою; рішучості та прагнення до практичних дій відповідно сформованої готовності; бойової активності, наступального пориву; здатності вести психологічну дуель із супротивником, боротьбу за захоплення та утримання ініціативи в бою.
При повному виконанні завдань ПП досягається дві її головні мети: формування стійкості психіки воїна до факторів бойової обстановки, забезпечення оптимального прояву її властивостей та психічних якостей з метою якісного виконання бойових завдань; формування психологічної готовності до виконання бойових завдань 7; 8 .
Кожна мета досягається у процесі відпрацьовування всіх необхідних навчально-бойових ситуацій на заняттях і навчаннях, які проводяться в умовах, наближених до реального бою.
Психологічна підготовка – процес багатомірний, який складається з трьох компонентів: організаційного (цілеустановка, завдання, принципи їх вирішення, планування, керівництво ходом занять); методичного (прийоми, засоби проведення ПП); психологічного (використання психологічної моделі бою як засобу досягнення психологічної готовності воїнів)
9 .
Ці аспекти знайшли своє відображення в принципах ПП, основними з яких є:
ідейно-патріотична спрямованість;
єдність виховного, ідеологічного і психологічного впливу; висока свідомість і активність особового складу; вчити війська тому, що необхідно на війні, в умовах, максимально наближених до бойових.
Свідоме, активне і творче використання військовослужбовцями цих принципів, а також методів і форм навчання, виховання, ПП є головною умовою ефективності ПП як процесу 9 .
Складна структура системи психологічної підготовки воїна, багатоплановість факторів і завдань, які впливають на неї, потребують проведення ПП різних видів. Під видом ПП розуміють визначену сукупність цілей, завдань і засобів
їх вирішення в умовах, які склалися.
Залежно від мети розрізняють ПП до військової служби у конкретному виді збройних сил, роді військ, до вивчення бойової техніки, до виконання бойових вправ, того або іншого виду бойових дій (наприклад, повітряний бій).
У зв’язку з тим, що об’єкти ПП є різними, виділяють психологічну підготовку воїнів, малих груп, рядового та
командного складу, особового складу окремих спеціальностей і професій 10 .
За терміном проведення розрізняють ПП до бойової діяльності (попередню) і ПП до виконання конкретного бойового завдання (безпосередню).
Залежно від націленості застосованих засобів та методів на формування тих або інших компонентів психологічної підготовленості, розрізняють загальну, спеціальну та цільову ПП 11 .
Загальна ПП – процес загартовування психіки особового складу відповідно до вимог війни в цілому. Вона спирається на формування і розвиток політичної свідомості воїна, високих патріотичних почуттів, волі до перемоги і впевненості у ній, бойової активності і готовності до самопожертви. Особовий склад у цей час озброюється мінімумом військово-психологічних знань. Загальна підготовка єдина для всіх видів ЗС та родів військ.
Спеціальна ПП – напрацювання високої бойової активності, психологічної готовності і психологічної стійкості у воїнів залежно від тих або інших видів діяльності, теоретичне і практичне ознайомлення з конкретними небезпечними ситуаціями та іншими факторами бою, які викликають емоційний стрес. Багато завдань спеціальної ПП вирішується у процесі стрільб, проведення тренувань і навчань в умовах, максимально наближених до бойових.
Цільова ПП – формування бойового психічного стану, напрацювання чіткої внутрішньої установки на виконання конкретного завдання – підготовки до конкретного бою, вартової служби. Вона проводиться в комплексі з тактичною підготовкою особового складу і слугує для забезпечення рішень із конкретних бойових завдань: маршу, бойового десантування, наступу, оборони тощо.
Вона може бути розподілена на ряд етапів:
1-й етап (перед виконанням бойового завдання) – відбувається мобілізація особового складу на виконання завдання;
2-й етап (безпосередньо в ході виконання бойового завдання) – підтримання бойової готовності, бажання до прояву ініціативи, попередження негативних психічних станів;
3-й етап (після виконання бойового завдання) – зняття психічної напруженості, відновлення бойової готовності, підтримання пильності, попередження благодушності і розслабленості, мобілізація особового складу на виконання нових бойових завдань.
У військовій практиці склалася така система основних напрямів психологічної підготовки:

формування мотиваційних основ бойової діяльності воїнів;
їх інформування про навчально-бойові завдання, способи і прийоми їх розв’язання; залучення особового складу до активних практичних дій у процесі бойової підготовки в умовах, близьких до реального бою [12].
3авдання ПП вирішується за допомогою засобів і способів ПП. Основою їх пошуку і розробки є ідея максимального наближення навчань та занять до умов сучасного бою, вирішення не умовних, а близьких до реальних бойових завдань.
Засобами ПП є:

26 загальний процес бойової підготовки військ, його основні складові (вогнева, технічна, фізична, спеціальна, медична підготовка та ін.); заняття на тренажерах, у спеціально обладнаних класах, смугах, у центрах психологічної підготовки.
Способи ПП залежать від конкретної мети і матеріальної бази, можливостей, якими обмежено керівництво, конкретного виду та роду збройних сил, специфіки виконання завдань. Деякими з них є: вміла імітація вогню супротивника, створення реальної картини бою; створення в обстановці навчань і польових занять елементів небезпеки та раптовості; створення умов, коли необхідно вирішувати завдання в обмежений термін, при нестачі часу; виконання вправ неповним підрозділом, недостатньо озброєними і дієздатними військовослужбовцями.
Способи знаходять відображення в основних методах ПП, які поділяють на вербальні і практичні. Вербальні
методи умовно складаються з методу переконання, методу навіювання і психологічного консультування військовослужбовців. Практичні методи вбирають у себе тренування, метод формування розумових навичок, метод
аварійних ситуацій, метод стресових впливів. Як окремі, можемо виділити методи самопізнання і вольової регуляції
13 .
Узагальнюючи розгляд ПП як основної складової військово-педагогічного процесу бойової підготовки військ і визначивши його основні складові, відобразимо їх в узагальненій таблиці (див. табл. 1.). На кожному напрямку всебічної підготовки вирішуються переважно притаманні йому завдання.
Таким чином психологічна підготовка особового складу ЗС України відбувається у загальній системі бойової підготовки військ, є одним інтегративним компонентом військово-педагогічного процесу (див. рис.1).

Рис.1 Психологічна підготовка особового складу у структурі військово-педагогічного процесу.
Військово-педагогічний процес бойової (професійної) підготовки особового складу підготовка особового складу ПС підготовка особового складу СВ підготовка особового складу ВМС підготовка особового складу інших спеціальностей
психологічна готовність до професійної діяльності (виконання завдань за призначенням) розвиток
(розумовий і фізичний )
навчання
виховання повітрянодесантна підготовка медична підготовка розвідувальна підготовка тактико-спеціальна підготовка фізична підготовка
інші види підготовки
інженерна підготовка вогнева підготовка

психологічна
підготовка

горна
(легководолазна) підготовка
мета
емоційно-вольова стійкість до негативного впливу факторів сучасного бою підготовка особового складу ССО

Таблиця 1
Структурно-змістовна характеристика
процесу всебічної підготовки особового складу
Види всебічної підготовки
Які елементи та якості особистості переважно формуються
Якості особистості, що формуються
Які структурні елементи діяльності забезпе- чуються
Специфічні види формування особистісних якостей
В яких формах підготовки здійснюється
Кінцевий результат
Військово- професійна психічні процеси: досвід та знання, навички, вміння професійна пам’ять, професійне мислення, професійне уявлення, військова майстерність навички як вища ступінь в розвитку дій
(виконавча регуляція) навчання: повторювання, тренування, вправи бойова підготовка: технічна, тактична, вогнева та ін. всебічна підготов- леність
(тривала готов-ність)
Фізична біологічна сторона особистості, організм сила, кмітливість, швидкість, витривалість виконавча регуляція фізичне виховання заняття з фізичної підготовки
Психологічна
спрямованість, загартування мотивів, воля, емоційно-вольовий досвід психологічна стійкість спонукаюча регуляція психологічне загартування, психологічні тренування, повторення, вправи бойова підготовка, моделювання бойових ситуацій

Даний методичний матеріал підготовлено в відділі психологічної роботи соціально-психологічного управління
Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України.

Література:
1.
Корольчук М.С. Актуальні проблеми психофізіології військової діяльності. – К.: КВГІ, 1996. – 164 с.
2.
Варій М.Й., Козяр М.М., Коваль М.С. Військова психологія і педагогіка. – Львів: “Сполох”, 2003. – 624 с.
3.
Куличевский В.И. Психологическая подготовка курсантов к боевым действиям в условиях современной войны. – К.: КВОКУ, 1976. – 26 с.
4.
Литвиненко Е.С. Теоретико-методологічні основи психологічної підготовки воїнів: Збірник наукових праць. – К.: ВГІ НАОУ, 2001. – № 3 (22). – С. 38–46.
5.
Военная педагогика. Учебное пособие для высших военно-политических училищ / Под ред. Дьяченко
А.М., Выдрина И.Ф. – М.: Воениздат, 1973. –368 с.
6.
Ответчиков А.В. Психические состояния военнослужащих в особых условиях боевых действий. – М:,
ВПА, 1991. – 176 с.
7.
Столяренко Л.Д. Основы психологии. – Ростов-на-Дону.: Изд-во “Фенікс”, 1997. –736 с.
8.
Военная педагогика и психология / Барабанщиков А.В, Давыдов В.П, Утлик З.П., Феденко Н.Ф. – М.:
Воениздат, 1986. –240 с.
9.
Основы военной психологии и педагогики: Учеб. пособие. – 2-е изд. Перераб. – М.: Воениздат, 1981. –
366 с.
10.
Мокор В. Военная психология и реальность боя / Под ред. А.В.Барабанщикова, Н.Ф.Феденко. – М.:
Воениздат, 1984. – С. 50–51.
11.
Варваров В.И., Мерзляк Л.Е. Командир и подчиненные. – М.: Воениздат, 1986. – 168 с.
12.
Ягупов В. Військова психологія: Підручник. – Київ, Тандем, 2004. – 656 с.
13.
Подоляк Я.В. Практические вопросы военной психологии. – М.: Воениздат, 1987. – 151 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал