Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу збройних сил україни



Pdf просмотр
Сторінка26/34
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   34
Тема 11. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ОСОБОВОГО СКЛАДУ ПІД ЧАС ВОДІННЯ БОЙОВИХ
МАШИН.
Питання, що розглядаються.
1. Рекомендації командирам (начальникам) щодо організації психологічної підготовки особового складу під
час водіння бойових машин.
2. Особливості організації психологічної підготовки особового складу під час водіння бойових машин.
__________________________________________________________________

1. Рекомендації командирам (начальникам) щодо організації психологічної підготовки особового складу
під час водіння бойових машин.
Водії (механіки-водії) бойових машин і інші члени екіпажів повинні бути фізично і психологічно підготовлені для здійснення тривалих маршів у різних умовах місцевості, погоди і видимості, правильного подолання природних і штучних перешкод, зон зараження, руйнування і пожеж, переправи танків по глибоких бродах, під водою і на плаву.
Основними завданнями психологічної підготовки особового складу при навчанні водінню бойових
машин є: подолання негативного впливу тривалого перебування в специфічних умовах машини, що рухається, збереження уважності і швидкості реакції при керуванні машиною; формування вольових якостей, необхідних для успішного водіння бойових машин у складних умовах місцевості й обстановки, а також для сміливого подолання різних перешкод і загороджень; подолання в особового складу “водобоязні” при водінні бойових машин через водні перешкоди.
Успішне вирішення цих завдань досягається: точним виконанням вимог керівних документів з водіння бойових машин, цілеспрямованими і наполегливими діями військовослужбовців, створенням на заняттях з водіння складної обстановки, наближеної до умов бойових дій, а також постійним удосконалюванням сформованих навичок і якостей у ході тактичних занять, навчань, стрільб і інших виходів у поле.
Формування необхідних механікам-водіям вольових якостей на заняттях з водіння досягається: збільшенням часу перебування військовослужбовців у машині, що рухається; виконанням вправ після одержання великого фізичного навантаження; вибором ділянок і маршрутів, що вимагають великої напруги у керуванні машиною; постановкою спеціальних завдань за спостереженням у русі тощо.
Для вирішення цих завдань при виконанні одиночних вправ необхідно мати в машині не одного, а двох-трьох військовослужбовців. Один з них повинний вести машину, інші – вирішувати завдання із спостереження і діям з озброєнням. Після кожного заїзду військовослужбовці міняються місцями. Це дозволяє на одному занятті в два-три рази збільшити час перебування військовослужбовців у машині, підвищити їх фізичне і моральне навантаження, дати їм більше практики в спостереженні під час руху й у той же час по черзі виконувати обов’язки кожного члена екіпажу.
Перед водінням бойової машини з військовослужбовцями доцільно проводити напружені тренування на тренажерах, фізичні вправи, різного роду роботи, що підвищують фізичне навантаження.
Необхідно більше практикувати водіння поза дорогами, вибираючи незнайомі ділянки, що включають різні перешкоди. Це сприяє формуванню самовладання і стійкості, розвиває увагу і спостережливість. Створення на заняттях з водіння складної обстановки, що сприяє формуванню необхідних психологічних якостей, досягається: обладнанням ділянок водіння мішеннєвою обстановкою і проведенням більшої частини занять у складі штатного чи зведеного екіпажу, коли всі його члени активно виконують свої функціональні обов’язки: ведуть розвідку цілей і визначають відстані до них, вирішують вогневі завдання і практично діють при зброї; ведуть переговори по радіо в умовах радіоперешкод; задимленням ділянок водіння і створенням вогнищ пожеж на шляху руху; включенням у маршрути руху різних за характером і розміром перешкод і обмежених проходів.
Маршрути висування бойових машин на навчальні поля повинні включати найбільш характерні перешкоди: круті підйоми і спуски, косогори, круті повороти, лісові, заболочені і піщані ділянки, рови, канави і танкові пастки.
Танкові пастки доцільно влаштовувати в районах дефіле і на інших ділянках, де швидкість бойових машин значно знижується. Вони можуть обладнатися у виді ями глибиною до 1 м, наповненою водою прикритою зверху жердинами і замаскованої під фон навколишньої місцевості.

2. Особливості організації психологічної підготовки особового складу під час водіння бойових машин.
З метою подолання в особового складу екіпажів бойових машин “водобоязні” у ході занять з водіння необхідно формувати: впевненість у надійності ізолюючого протигаза (апарату) і в можливості тривалого перебування в ньому під водою; впевненість у можливості порятунку при будь-якій аварійній ситуації й у надійності евакорятувальної служби; переконаність у надійності системи герметизації бойової машини при тривалому перебуванні екіпажів під водою і її можливостях з подолання водних перешкод під водою і в брід.
Завдання з подолання в особового складу “водобоязні” мають вирішуватись в процесі занять з легководолазної підготовки, плавання, стрибків у воду, а також під час практичного водіння бойових машин під водою і по глибоких бродах.
При навчанні практичним діям під водою військовослужбовців, які найбільш піддаються “водобоязні”, доцільно занурювати у воду в супроводі досвідчених товаришів. У тих випадках, коли військовослужбовець


147 сумнівається в надійності свого протигаза, керівник заняття повинний продемонструвати цю надійність на іншому, більш досвідченому військовослужбовцеві чи на собі, після чого зажадати від військовослужбовця самостійних і рішучих дій.
Не менш важливе значення формування в особового складу впевненості при діях під водою має формування навичок у самостійному визначенні, пошуку й усуненні несправностей в ізолюючому протигазі. Для цього необхідно заздалегідь штучно створювати несправності і тренувати військовослужбовців у їхньому виявленні й усуненні.
Необхідно також тренувати особовий склад у тривалій затримці дихання під водою. З початком занурення військовослужбовця у воду йому може бути поставлене завдання затримати подих на 30 сек., а потім поступово доводити цей час до 1 хв. і більше. Особовий склад повинний знати, що це йому може згодитись під час практичних дій при затопленні танка і виходу з нього. При необхідності для тренування в затриманні подиху можуть проводитися змагання на тривалість перебування під водою.
Формування впевненості в можливості порятунку у випадку затоплення танка досягаються навчанням особового складу практичним діям на гідротренажері при затопленні макета танка і виходу з нього в рятувальних жилетах і ізолюючих протигазах. Успіх тренування багато в чому залежить від умов, у яких будуть діяти військовослужбовці. Внутрішній пристрій макета танка повинний відповідати реальному і створювати військовослужбовцям такі ж умови, як і в бойовому танку. Тренування повинні проводитися до формування у особового складу упевнених дій.
Для формування впевненості в надійності герметизації танка і надійності евакорятувальної служби на початку практичних занять з водіння танків під водою доцільно продемонструвати на досвідченому екіпажі і добре натренованій евакорятувальній групі входження танка у воду, рух його по підвідній трасі, зупинку машини і двигуна у воді й евакуацію.
Перед водінням танків під водою керівник у присутності військовослужбовців повинний перевірити герметичність машини виміром ступеня розрідженості повітря в її корпусі. Надійність цього способу перевірки герметизації доцільно підтвердити практичним “замочуванням” машини у воді.

Даний методичний матеріал підготовлено в Соціально-психологічному центрі Збройних Сил України.

Література.
1. Військова педагогіка й психологія. -М.: Воениздат, 1986. -С.113- 123.(Бібліотека офіцера).
2. Замана В.М., Воробйов Г.П., Ткачук П.П., Муженко В.М., Коберський Л.В., Бойко О.В., Романишин А.М.
Організація психологічної підготовки особового складу підрозділів сухопутних військ // Навчально-методичний посібник. – Львів: АСВ, 2012. – 404 с.




Тема 12. ОСОБЛИВОСТІ КЕРІВНИЦТВА ПІДЛЕГЛИМИ В УМОВАХ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ У СКЛАДІ
ГРУПИ (ВІДДІЛЕННЯ) У ВІДРИВІ ВІД ОСНОВНИХ СИЛ В УМОВАХ ОБМЕЖЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ,
ПОРУШЕННЯ РЕЖИМУ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ВІДПОЧИНКУ.
Питання, що розглядаються.
1. Специфіка виконання завдань у складі групи (відділення) у відриві від основних сил.
2. Загальні фактори, які впливають на керівництво військовослужбовцями в умовах дій у відриві від
основних сил.
3. Керівництв підлеглими в умовах обмеження матеріальних запасів, порушення режиму діяльності і відпочинку
(за досвідом бойових дій в Афганістані).
1. Специфіка виконання завдань у складі групи (відділення) у відриві від основних сил.
Специфіка виконання завдань у складі групи (відділення) у відриві від основних сил має суттєвий вплив на психіку особистості військовослужбовця. Він обумовлений, перш за все, особливостями завдань, які виконуються військовослужбовцями у цих умовах.
Основні з них: розвідувально-диверсійні дії (добування інформації, визначення координат об’єктів, наведення авіації, коригування вогню, знищення ядерних об’єктів, диверсії); підривні дії (партизанські і повстанські дії, звільнення військовополонених і в’язнів, саботаж); захоплення зразків зброї, документів, техніки, посадових осіб противника; ведення розвідки; відбиття атак противника, спрямованих на знищення оточених підрозділів, потреба у деблокуванні своїх сил; відтягування на себе сил противника для виконання завдань своїми військами на інших ділянках фронту; утримання важливих об’єктів (місцевостей) до підходу своїх військ.
Складність керівництва особовим складом під час виконання завдань у відриві від основних сил вимагає ретельного індивідуального відбору військовослужбовців за їх професійними та психологічними якостями, вивчення психологічної сумісності членів бойових груп.
На людей, які знаходяться в екстремальних умовах, разом з різними фізичними вражаючими факторами діють і психотравмуючі чинники, що викликають порушення психічної діяльності у вигляді так званих реактивних
(психогенних) станів.
Психогенний вплив екстремальних умов складається не тільки з прямої загрози життю людини, але й опосередкованої, яка пов’язана з очікуванням її реалізації.
Для екстремальних ситуацій, пов’язаних із виконанням завдань у відриві чи перебуванні в оточенні, притаманні: значний емоційний вплив, пов’язаний з постійною небезпекою, близькість противника, фізичними труднощами, високою відповідальністю завдання чи навпаки, відсутності завдань і потребою самостійно приймати рішення, обмеженням ліміту часу на прийняття таких рішень; почуття незахищеності чи невідомості, усвідомлення наявності безпосередньої загрози для життя, спокуса


148 залишитися живим через здачу в полон, почуття небезпеки від можливої загрози застосування противником зброї масового або групового ураження; надмірні фізичні навантаження, перенапруга сил, дефіцит інформації, відсутність достатнього часу відпочинку та побутових умов; шкідливий вплив різних кліматичних і мікрокліматичних факторів (жара, холод, волога, задуха, комахи тощо); голод і спрага; сенсорна депривація і інформаційна ізоляція; акумуляція психологічної напруги, тривожність; переживання нещастя друзів і близьких, їх загибелі.

2. Загальні фактори, які впливають на керівництво військовослужбовцями в умовах дій у відриві від
основних сил.
Загальними факторами впливу на керівництво бойовою діяльністю військовослужбовцями в умовах дій у відриві від основних сил передусім є: негативні відомості про супротивника (для умов, що розглядаються, як правило притаманна повна перевага противника у чисельності, озброєнні та системі організації); потреба мати гарантії проходу через бойові порядки противника для повернення до своїх військ; обмежена ступінь інформованості особового складу про обстановку; зміст завдань (чіткі завдання для розвідників або відсутність завдань, для тих, хто в оточенні чи отримання ними завдань, які спираються на застарілу обстановку, не враховують реальний стан оточених підрозділів); погодні умови, пора року і доби, характер місцевості; тривалість та результати попередніх боїв, їх наслідки; наявність у групі бойових втрат або поранених; досвід перебування у схожих умовах, вміння подолання негативних психогенних станів, страху і паніки; ступінь фізичної і психологічної виснаженості особового складу; наявні сили і засоби, які можуть бути задіяні під час виконання завдання чи виходу із оточення; стан управління і керівництва групою, наявність бойового досвіду та рівень авторитету командирів; рівень адаптованості та ступінь впливу на особовий склад факторів складної бойової обстановки, небезпеки і невизначеності.
Разом із тим, ускладнює керівництво та негативно впливають на боєздатність військовослужбовців: непередбачуваність ходу бойових дій та їх тривалість; наявність загрози для здоров’я і самого життя; дії на ворожій або замінованій території, під вогнем супротивника; оточення, загроза полону, жорстокість, брутальність ворога; складні погодні умови (холод, спека, опади, туман), складна місцевість (болото, гори, пустеля, тундра); дефіцит часу на сон, виснаженість, наявність поранень, захворювань; нестача набоїв, їжі, води, ізоляція, відсутність зв’язку з командуванням; зростання роздратованості внаслідок хронічної втоми, конфлікти у підрозділі між військовослужбовцями; почуття психічної (фізичної) безпомічності („комплекс жертви”); недостатній рівень соціального захисту військовослужбовців та їх родин; зростання колективної думки щодо негативного ставлення до війни.
Негативні чинники змінюються від природних умов, спеціалізації діяльності підрозділу, способу проникнення у заданий район (із суходолу, висадка з вертольотів або літаків, десант із сторони моря), дій у арктичних, гірських умовах або в умовах пустелі або джунглів.
Кліматогеографічні умови району дій в свою чергу зумовлюють додатковий вплив на працездатність і бойову діяльність особового складу.
Так під час дії у пустелі (тропіках, джунглях), в умовах високої температури повітря для військовослужбовцям несуть додаткову небезпеку сонячні удари, теплові непритомності, судороги і виснаження, теплові стомлення, тепловий набряк кінцівок. Висока температура повітря у тропіках (30
о
С і більше) у поєднанні з високою вологістю змінює тепловий баланс, що приводить до порушення механізмів терморегуляції, порушення обмінних процесів, гіпоксії, авітамінозу. При підвищенні температури тіла до 39
о
С настає стомлення потових залоз, при тепловому ударі потовиділення повністю припиняється і температура тіла може досягти небезпечної смертельної величини 42
о
С.
Під час бойових дій у гірській місцевості або в арктичних умовах однією з основних проблем є проблема теплового забезпечення. Сніг, крига, низька температура повітря при сильному вітрі призводять до охолодження або обмороження організму.
У розрідженому повітрі високогір’я додається гірська хвороба, яка викликана висотою, зменшенням відсотку кисню, швидким темпом підйому і фізичною втомленістю. Її симптоми: гострий головний біль, нудота і різкий біль у грудях, апатія, можливі слухові та візуальні галюцинації. Небезпечними можуть бути травмування кінцівок ніг, колін, хребта та інше.
Постійне або тривале перебування військовослужбовців на очах у одних і тих же співслужбовців у тяжких умовах може привести до посилення “ефекту акваріуму”, який полягає у намаганні військовослужбовця свідомо або несвідомо порушити сталі відносини, позбавитись роздратованості одноманітного оточення.
Також, важливим фактором стресу для воїнів є їх “безіменність” – неможливість у випадку загибелі бути похованим поряд із рідними і співслужбовцями. Ті, хто здійснює вихід із оточення часто вимушені залишати, ховати свої документи, особисті речі, листи, книги, гроші, амулети та інше.
В окремих випадках, під час тривалих дій у тилу супротивника, загиблі підлягають таємному похованню у районі виконання завдання.
Підрозділи у відриві від основних сил діють в умовах дефіциту набоїв, їжі, медикаментів, нестачі часу на сон і зміни активного періоду діяльності протягом доби, біологічних ритмів професійної діяльності.
Так, сон у 3 години на добу протягом 9 днів робить небоєздатними 10% особового складу. Сон 1,5 години на добу дає можливість зберегти боєздатність військовослужбовців лише протягом 6 днів. На початку сьомого дня із строю виходить половина особового складу. При повній відсутності сну на четверту добу 100% особового складу втрачають боєздатність.


149
Таким чином, специфічні фактори, як негативного так і позитивного, впливу на керивництво підлеглими та особистість воїна, що обумовлені специфікою виконання завдань у відриві, разом із загальними факторами впливу потребують обов’язкового врахування під час командирської та психологічної підготовки особового складу.

3. Керівництв підлеглими в умовах обмеження матеріальних запасів, порушення режиму діяльності і
відпочинку (за досвідом бойових дій в Афганістані).
Стосовно дій в умовах обмеження матеріальних запасів, порушення режиму діяльності і відпочинку доцільно вивчати досвід бойових дій, наприклад в Афганістані.
У серпні 1987 року розвідувально-десантна рота була закинута на вертольотах на перевал для блокування відходу великого угруповання заколотників. Там вона перебувала протягом 18 днів. Постачання її боєприпасами й продовольством здійснювалося вертольотами один раз у три дні скиданням їх з висоти 4-6 метрів. Сухий пайок і боєприпаси скидалися в укупорці, вода - в герметично, що закриваються резервуарах, і хімічних панчохах, заповнених на 2/3 і ретельно зав’язані. Щоб не демаскувати себе десантники вогонь не розводили. І протягом всіх 18 доби вони харчувалися холодною їжею. За свідченням учасника цієї операції, через 10 днів від недостачі вітамінів в особового складу відкрилася кровотеча з ясен.
Велика кількість отрутних змій вимагала забезпечувати протизміїними сироватками для профілактики укусів.
Складна санітарно-епідеміологічна обстановка на території країни, поширення серед місцевого населення гострих кишкових і тифо-парафітозних захворювань, вірусного гепатиту, туберкульозу, витівки, малярії, вітряної віспи
істотно впливали на захворюваність особового складу.
Врахування попереднього досвіду бойових дій вимагає наступних заходів під час занять по формуванню лідерських якостей командирів та психологічної стійкості військовослужбовців до дій у відриві: широкого застосування учбових комплектів, габаритно-вагових моделей, муляжів зброї, боєприпасів, іншого майна; тренувань у комплектуванні, підгонці, укладці майна та військового спорядження в обсягах та розмірах, які відповідатимуть реальним умовам; створення та застосування методик по вихованню витривалості організму в умовах недостатньої кількості води, їжі, розрідження повітря, дій в темряві.
Практичні заняття з командирської та психологічної підготовки особового складу до виконання завдань у складі групи (відділення) у відриві від основних сил доцільно проводити в тактичній обстановці, яка відповідає умовам постійної загрози зустрічі з противником.
Для виховання у військовослужбовців постійної психологічної готовності до дій, почуття відповідальності, пильності і прагнення до самоконтролю необхідно в ході навчань за недбалі дії і погане маскування надавати ввідні по
“виводу з ладу” як самих військовослужбовців, так і їхніх засоби пересування (зв’язку, зброї тощо).
Обов’язковими складовими підготовки є виконання окремих вправ з “виживання”: ночівлі у відкритому полі, у лісі, готування їжі з місцевої рослинності, дичини з маскуванням свого розташування і пересування, тривале перебування без руху в одному положенні в умовах зовнішніх подразників (палюче сонце, комарі і мошкара, холод і дощ, імітація розривів снарядів, мін), надання першої допомоги і самодопомоги тощо.

Висновки.
Узагальнюючи викладені підходи до проблем підготовки особового складу до діяльності у відриві від основних сил в умовах порушення режиму діяльності і відпочинку слід виходити з наступних принципових положень: підготовка психіки особового складу до діяльності у вказаних умовах є об’єктивною необхідністю. Це викликано тим, що кожна людина, яка бере участь у бойових діях, має індивідуальні психологічні якості і здібності.
Особливості виду та способу ведення бойових дії безпосередньо впливають на психічний стан військовослужбовця, у в подальшому безпосередньо впливають і на рівень виконання бойових завдань цією особою; формування психологічної готовності і емоційно-вольової стійкості особового складу не є вихованням окремих якостей воїна. Ефективність дій військо службовців у бою – це сукупний вираз твердих ідейних переконань, впевненість у необхідності захисту своєї країни, моральних і психологічних якостей, загального настрою особистості і військового колективу на беззаперечне виконання свого військового обов’язку; формування психологічної підготовленісті до діяльності у відриві від основних сил в умовах порушення режиму діяльності і відпочинку проводиться у загальній системі бойової підготовки особового складу, здійснюється у всіх формах діяльності воїнів і військових підрозділів. Психологічна підготовка до дій у зазначених умовах не обмежується проведенням лише спеціальних заходів, а є одночасно специфічним компонентом виховання і навчання воїнів у військовому середовищі, одним з завдань військово-педагогічного процесу.

Даний методичний матеріал підготовлено в відділі аналізу та прогнозування морально-психологічного стану
соціально-психологічного управління Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України.
Література.
1. Замана В.М., Воробйов Г.П., Ткачук П.П., Муженко В.М., Коберський Л.В., Бойко О.В., Романишин А.М.
Організація психологічної підготовки особового складу підрозділів сухопутних військ //Навчально-методичний посібник. – Львів: АСВ, 2012. – 404 с.
2. Съедин С.И., Абурахманов Р.А. Психологічні наслідки впливу бойової обстановки.-М.:МО РФ, 1992.-С.20.

Тема 13. ФОРМУВАННЯ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНИХ ТА ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ З
ВИКОРИСТАННЯМ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ.
Питання, що розглядаються.
1. Вивчення структури, призначення і можливостей Навчально-тренувального комплексу психологічної
підготовки особового складу.
2. Дотримання заходів безпеки та попередження травматизму особового складу.
_______________________________________________________________________________________________________
_____________


150
1. Вивчення структури, призначення і можливостей Навчально-тренувального комплексу психологічної
підготовки особового складу.
Навчально-тренувальний комплекс психологічної підготовки особового складу (далі – НТК ППОС)
призначений для:
формування у військовослужбовців стійкості до психотравмуючих факторів бою; навчання військовослужбовців методам попередження психотравмування, саморегуляції, надання першої психологічної допомоги, визначення психічного стану підлеглих; адаптування військовослужбовців до екстремальних умов бою; формування у військовослужбовців вміння організації психологічної підготовки особового складу, командної роботи та лідерські якості.

Обладнання (елементи) НТК ППОС:
Навчально-тренувальний комплекс розташований на площі 200 на 200 м. Загальна дистанція проходження – 1,5 км (для аеромобільних військ та розвідників – до 3 км). На ньому розміщені різноманітні інженерні загородження
– траншея, імітація завалу з дерев, так звана “міська зона”, дзот, протитанковий рів, спеціальні конструкції, де закріплені канати для переповзання та перестрибування перешкод, колоди, що хитаються, підвісний місток, імітація ураженої бойової техніки, “мінне поле”, розбита техніка, де відпрацьовується вправа з евакуації пораненого, полонення противника тощо.

Можливості НТК ППОС:
водночас на смузі можуть займатися до 30 чоловік особового складу з трьома інструкторами (у якості сержантів); моделювання на території смуги реалістичних образів, тактики дій, бойових можливостей ймовірного противника; підготовка особового складу до дій у складних природно-кліматичних та екстремальних умовах; створення в процесі занять фізичних і психічних навантажень (перевантажень), характерних для реального бою; розвиток у військовослужбовців індивідуальних можливостей у подоланні стрес-чинників.
Психологічні умови і засоби, що формують у військовослужбовців такі психічні якості як стійкість до
факторів екстремальної обстановки і готовність виконувати завдання за їхнього впливу: звукові ефекти: пострілів, вибухів, нальоту авіації, стону поранених (досягається застосуванням двох акустичних систем потужністю 500 Вт, які легко імітують вибух 120 мм снаряду в радіусі 200 м. Живлення подається з генератора потужністю 1,6 КВт); манекени з муляжами поранень та травмувань; димові завіси, використання вогню, виконання вправ на висоті (подолання страху), загроза опинитися у воді
(проходження болотистої місцевості), бруді; застосування холостих набої та вибухових пакетів; моделювання факторів недостатку часу, раптовості та небезпеки при виконанні ситуативних завдань.
Матеріально-технічне забезпечення: електрогенератор, аудіо апаратура, холості набої, вибухові пакети, димові шашки.

2. Дотримання заходів безпеки та попередження травматизму особового складу.
Безпека під час навчальних занять досягається чіткою організацією, точним дотриманням правил та вимог безпеки, високою дисциплінованістю всіх військовослужбовців.
Кожний військовослужбовець повинен беззаперечно та точно виконувати всі правила та вимоги безпеки під час виконання вправ психологічної підготовки.
Стрільба холостими набоями та застосування імітаційних засобів негайно припиняється за командою керівника або самостійно кожним військовослужбовцем у разі: появи людей, тварин і машин на маршруті руху, низьколітних апаратів, вертольотів над комплексом; доповіді або подання встановленого сигналу з поста оточення про небезпеку продовження стрільби; підняття білого прапора (ВСП, ліхтарів) на командному пункті; виникнення пожежі на території навчально-тренувального комплексу та на території полігона; втрати орієнтування тими, хто стріляє.
За командою “Стій! Припинити вогонь” ті, хто стріляють, припиняють вогонь. Зброю розряджають та ставлять на запобіжник.
Категорично забороняється:
заряджати зброю бойовими набоями; заряджати зброю холостими набоями, а також інертними гранатами до сигналу “Вогонь” (команди керівника, командира); направляти зброю на людей незалежно від того, заряджена вона чи ні; відкривати та вести вогонь: з несправної зброї, несправними боєприпасами або боєприпасами непередбаченими для неї; за межі небезпечних напрямків стрільби; при піднятому білому прапорі на командному
(дільничному) пункті: по спорудах (вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню); після утикання ствола у ґрунт або перешкоду; під час перебування людей на навчальних об’єктах, а також при відсутності керівника занять; залишати де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам; залишати на місці для стрільби індивідуальну зброю без команди керівника (командира).

Попередження травматизму особового складу при подоланні перешкод смуги психологічної підготовки
забезпечується:


151 перевіркою технічного стану обладнання та інвентарю; якісною підготовкою до занять місць приземлення (постійне перекопування i засипанням їх тирсою або піском); дотриманням встановленої послiдовностi виконання пpийомiв, дій i вправ, оптимальних інтервалів i дистанцій між тими, хто навчається, при виконанні пpийомiв зі зброєю в русі i в темний час доби; винесенням цілей для метання гранат у бік від напрямку бігу; якісним планування проведення занять (заняття з подолання перешкод плануються в теплі, бездощові місяці); непроведенням занять контрольним і змагальним методом на мокрій або вологій смузі перешкод; суворим дотриманням правил застосування імітаційних засобів; перевіркою технічного стану навчальних об’єктів (канатів, розтяжок, карабінів, тарлепів, стопорних пристроїв тощо); правильним застосуванням пpийомiв страховки i самостраховки; застосуванням макетів ножів, піхотних лопат, автоматів тощо; дотриманням правил застосування імітаційних засобів; старанною підготовкою взуття, обмундирування, спорядження i зброї та постійним контролем за станом тих, хто навчається; врахуванням величини фізичного навантаження; спостереженням за тими, хто навчається, їх взаємним спостереженням, наданням негайної допомоги у разі виявлення ознак незадовільного стану.
















Додаток 1
КАРТКА ОЦІНКИ
військовослужбовців під час проходження маршруту на смузі
психологічної підготовки
__________________________________________________________________
(військове звання, прізвище, ініціали)
__________________________________________________________________
(назва підрозділу)
__________________________________________________________________
(назва і код ситуаційного завдання)
Назва елементу
НТК ППОС
Умови і критерії ситуаційного завдання
Бали
Старт за “чисте” проходження ділянки
+ 2 відсутність стрільби на початку руху
+ 1 зброя не поставлена на запобіжник (керівник заняття негайно зупиняє рух)
– 1
Ділянка колючого дроту для переповзання під нею за “чисте” проходження ділянки
+ 4 за торкання дроту екіпіровкою
– 1 за попадання піску у ствол
– 2 за зброю повернуту затвором до низу
– 1
Надовби оплетені колючим дротом за “чисте” проходження ділянки
+ 3 зброя не знята із запобіжника
– 1 за відсутність “прикриття”
– 1 за втрату часу при доланні перешкоди (більше 1 хв.)
– 1 при неможливості подолання перешкоди або порушення заходів безпеки поводження зі зброєю зняття з маршруту і дискваліфікація
Траншея за “чисте” проходження траншеї
+ 4 за не приєднаний своєчасно багнет
– 1 за не тримання зброї в положенні для стрільби стоячи
– 1 за відсутність удару багнетом першої мішені, або слабкий удар
– 1 за відсутність стрільби по другій мішені або не кидання імітаційної гранати
– 1
Барикади з інженерних загороджень (“їжаків”, малопомітних перешкод) за “чисте” проходження барикади з їжаків
+ 2 за тримання зброї не в положенні для стрільби стоячи
– 1 за торкання барикади, затримка при доланні малопомітних
– 1


152
Назва елементу
НТК ППОС
Умови і критерії ситуаційного завдання
Бали
перешкод
Завал з дерев за “чисте” проходження завалу відповідно до вимог інструктора
+ 2 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за падіння під час подолання
– 1
Ділянка з шинами, плетень, цегляні руїни за “чисте” проходження руїн
+2 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за падіння під час подолання перешкод
– 1
Дерево-земляна вогнева точка за “чисте” проходження ділянки
+ 6 за пряме влучання гранати в амбразуру
+ 1 за відсутність пострілів на рубежі вогню
– 1 за неправильне переповзання
– 1 зброя не поставлена на запобіжник
– 1 за зброю повернуту затвором до низу
– 1 за демаскування під час підготовки до кидання гранати і стрільби
– 1 зброя не знята із запобіжника
– 1
Задимлена ділянка за “чисте” проходження ділянки
+ 2 за невірно одягнутий протигаз
– 1 за тримання зброї не в положенні для стрільби стоячи
– 1
Конструкція з колесами та підвісним канатом за “чисте” проходження ділянки
+ 5 зброя не поставлена на запобіжник
– 1 за падіння з шин
– 1 за падіння з канатів
– 1 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 зброя у другого військовослужбовця не знята із запобіжника
– 1 при неможливості подолання перешкоди дискваліфікація
Перестрибування через канаву за допомогою канату за “чисте” проходження канави
+ 5 за падіння у канаву
– 2 за доторкання ногами води, каркасу
– 1 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за відсутність стрільби на визначеному рубежі (секторі)
– 1
Не закріплена колода над канавою за “чисте” проходження колоди
+ 2 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за падіння з колоди
– 2
Заболочена ділянка за “чисте” проходження ділянки
+ 2 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за ниряння з головою під колоду
– 1 за не подолання перешкоди дискваліфікація
Місток з рухомими перешкодами за “чисте” проходження колоди
+ 3 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за падіння з колоди
– 1 за торкання підвішених предметів, що хитаються
– 1 при неможливості подолання перешкоди дискваліфікація
Дерев’яна естакада за “чисте” проходження містка
+ 2 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за зістрибування з містка після втрати рівноваги
– 1
Протитанковий рів за “чисте” проходження перешкоди
+ 3 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за падіння (зривання з канатів) у рів
– 2 при неможливості подолання перешкоди дискваліфікація
Дерев’яний паркан за “чисте” проходження перешкоди
+ 2 за ненадання допомоги товаришу
– 1 за падіння з паркану
– 1 при неможливості подолання перешкоди дискваліфікація
Підвісний міст за “чисте” проходження перешкоди
+ 1 за відсутність пострілів на рубежі вогню
– 1 за падіння з містка
– 1 за не подолання перешкоди дискваліфікація
Мінне поле за “чисте” проходження перешкоди
+ 5 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за пропущену розтяжку
– 2 за зняття тільки однієї розтяжки
– 1 за пропущені дві розтяжки
– 4 за відволікання від прикриття дій напарника підказування і демаскування
– 1 при обриві хоча б однієї розтяжки дискваліфікація
Обшук полонених за “чисте” проходження ділянки
+ 2 за невірне розташування під час обшуку
– 2


153
Назва елементу
НТК ППОС
Умови і критерії ситуаційного завдання
Бали
за не знайдену зброю
– 2
Огляд розбитої техніки та евакуація пораненого за “чисте” проходження ділянки
+ 2 за відсутність “прикриття” один одного
– 1 за поверхневий обшук розбитої техніки
– 1 за не знайдений пакет на “трупі”
– 2 за не розпізнавання відповідних знаків та емблем
– 2 за падіння “пораненого”
– 2

Командир ______________________________________________________________
(підрозділ)
________________________________________________________________________________________
(військове звання, підпис, прізвище, ініціали)
Дата дій
“___” ___________ 201__ р.
Додаток 2
Нормативи, що виконуються:

Додаткові умови:
Подолання смуги ППОС здійснюється в спорядженні: металевий шолом, АК-74, 2 магазини, сумка для магазинів, сумка для гранат, протигаз.
Проходження смуги здійснюється “двійками”.
Кожному військовослужбовцю видається 30 холостих набоїв (споряджається два магазини по 15 шт.).
Кожному військовослужбовцю видається 2 навчальні гранати (кожна граната споряджається УЗРГМ).

Даний методичний матеріал підготовлено начальником кафедри морально-психологічного забезпечення
діяльності військ Академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного полковником Романишиним А.М.,
кандидатом педагогічних наук, доцентом.

Література.
1.
Рекомендації механізованим підрозділам щодо дій на полі бою в сучасних умовах [методичний посібник]. –
К.: МО України, 2005 – 48 с.
2.
Психологічна підготовка. Навч.-метод. пос. / Бойко О.В., Романишин А.М. та ін. – Львів: АСВ, 2010. – 211 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал