Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу збройних сил україни



Pdf просмотр
Сторінка11/34
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   34
Тема 10. ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ДО ВИКОНАННЯ
ЗАВДАНЬ МИРОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Питання, що розглядаються.
1. Морально – психологічне забезпечення підготовки особового складу підрозділів до участі у миротворчих
місіях в складі миротворчих контингентів.
2. Особливості психологічної підготовки особового складу до виконання завдань миротворчої діяльності.
3. Додаткові рекомендації щодо особливостей підготовки миротворчих контингентів до виконання
завдань за призначенням.
_______________________________________________________________________

Вступ.
Як відомо, з початку 1990-х років внаслідок закінчення “холодної війни” та еволюції міжнародних та міжетнічних конфліктів, до врегулювання яких була або продовжує бути залучена ООН, спостерігаються якісні зміни в характері миротворчих операцій ООН. Специфічними рисами таких операцій ООН “нового покоління” є їх багатофункціональний характер. Протягом останнього десятиліття миротворчі сили ООН уповноважуються Радою
Безпеки ООН не лише вирішувати в рамках операцій традиційні завдання, спрямовані на припинення військової фази конфлікту та запобігання поновленню бойових дій між конфліктуючими сторонами військовими засобами, але й сприяти розвитку демократичних процесів, економічній відбудові, дотриманню прав людини тощо. Протягом усіх років участі України в міжнародних миротворчих операціях українські військовослужбовці несуть на собі головний тягар відповідальності України як держави-члена ООН за підтримання міжнародного миру та безпеки.
Аналіз миротворчої діяльності на Балканах, в Африці, на Близькому Сході українськими миротворцями дає змогу визначити основні фактори, котрі впливатимуть на фахове виконання функціональних обов’язків військовослужбовцями.
В умовах виконання миротворчих завдань на психологічний стан особового складу миротворчого
контингенту впливатиме:
складна воєнно-політична обстановка в районі виконання завдань; непередбачене ставлення місцевого населення до особового складу підрозділу; напружений графік бойових чергувань, нарядів, та інших видів діяльності; знаходження особового складу у відриві від рідні та близьких, відсутність обов’язкової відпустки; недостатнє інформаційне забезпечення з батьківщини; важкі матеріально-побутові, кліматичні умови життєдіяльності особового складу; можлива недостатня технічна оснащеність контингенту.
Особливо гостро психологічна напруженість особового складу підрозділу відчуватиметься в перші місяці перебування у місії, що пов’язано з пристосуванням військовослужбовців до нових умов служби.
1. Морально – психологічне забезпечення підготовки особового складу підрозділів до участі у
миротворчих місіях в складі миротворчих контингентів.
Успішне виконання завдань миротворчої діяльності залежить від продуманої організації морально- психологічного забезпечення, як одного із основних видів забезпечення.
Формуванню та підготовці підрозділів до виконання завдань миротворчих місій передує, перш за все,
ретельний підбір особового складу через всебічне його вивчення шляхом цілеспрямованої діяльності командирів, штабів, органів по роботі з особовим складом за активною участю психологів.
Відбору особового складу повинно приділятися максимум уваги, не допускати спрощень, відхилень від керівних документів, проводити об’єктивний аналіз, особливе відношення має бути до вивчення особистості,
індивідуальної і колективної психології.
В першу чергу слід звертати увагу на такі якості особи, які суттєво і визначально будуть впливати на рівень виконання нею повсякденних службових обов’язків, а в подальшому і миротворчих завдань. Мова йде про такі психологічні властивості військовослужбовців, як спрямованість, темперамент, характер, здібності, патріотизм.
Це вирішується шляхом проведення індивідуальних співбесід, персонального кодованого анкетування за методикою “Спрямованість особистості” та психологічною методикою Б.Басома.
В ході відбору також оцінюються інтелектуальні можливості військовослужбовців, їх знання, орієнтування в суспільно-політичній обстановці України та за її межами.
Недоліки в роботі з питань вивчення індивідуальних властивостей кандидатів призводять до того, що такі військовослужбовці стають на шлях грубого порушення військової дисципліни та правопорядку, завдають значних матеріальних збитків. Велике значення для профілактики цих негативних явищ відіграє професійно-психологічний відбір.
Професійно-психологічний відбір - це комплекс заходів, який дозволяє вибрати з групи кандидатів на відповідну посаду тих людей, від кого можна очікувати з найбільшою ймовірністю успішного виконання своїх функціональних обов’язків за майбутньою військовою професією-фахом (Таблиця 1).





60
Таблиця 1
НАПРЯМКИ, ЗАВДАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ
ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ КАНДИДАТІВ НА СЛУЖБУ У
МИРОТВОРЧИХ ПІДРОЗДІЛАХ

№ з/п
Напрямки професійно- психологічного відбору
Методи, що використовуються
Завдання професійно- психологічного відбору за напрямком
Відповідаль-ний за проведення
1 2
3 4
5 1
СОЦІАЛЬНО-
ДЕМОГРАФІЧНИЙ
ВІДБІР аналіз особової справи кандидата та інших документів; співбесіда
Вивчення соціально- демографічних даних, рівня освіти, оцінка моральних і ділових якостей кандидата, які необхідні йому для успішної діяльності в колективі
(керівництві підлеглими). офіцер-психолог частини;
ЗК по роботі з особовим складом роти
(батальйону)
2 ПСИХОЛОГІЧНИЙ
ВІДБІР тестування; анкетування; співбесіда; спостереження; аналіз особової справи кандидата
Оцінка найбільш суттєвих
і важливих
індивідуально- психологічних властивостей кандидата: здібностей, спрямованості особи, особливості поведінки, рівня НПС. офіцер- психолог частини
3
ПСИХОФІЗІО-
ЛОГІЧНИЙ ВІДБІР психологічна бесіда; психологічний аналіз документів; тестування; діагностична бесіда
Оцінка
індивідуальних особливостей кандидата, обумовлених фізіологічними системами, в тому числі вищої нервової діяльності (темперамент, сприйняття, пам’ять, мислення, увага) психолог частини, заступник командира по роботі з особовим складом
Важливий принцип комплексного, системного підходу до оцінки індивідуально-психологічних особливостей є всебічний аналіз властивостей кандидатів, що включає соціально-психологічне вивчення і психофізіологічне обстеження, він дозволяє підвищити вірогідність прогнозу професійної успішності за рахунок компенсації недостатньо розвинутих властивостей іншими психологічними особливостями (Таблиця 2).
Таблиця 2
ОСНОВНІ МЕТОДИКИ
щодо проведення психологічного відбору кандидата для
проходження військової служби у миротворчих підрозділах
№ з/п
Психологічні якості
Назва методики
Призначення методики
1 2
3 4
1.
Психічні процеси та
їх властивості
Пам’ять
Слухомовна пам’ять
Призначена для оцінки короткочасної слухомовної пам’яті, її обсягу та готовності
Увага
Методика Мюнстерберга
Оцінюється обсяг і концентрація уваги
Мислення
Методика “Компаси”
Вивчення та оцінка просторового мислення
2.
ВЛАСТИВОСТІ
ТЕМПЕРАМЕНТУ
Тест-опитувальник
Г.Айзенка
Призначений для вивчення індивідуальних психічних рис особистості
3.
РІВЕНЬ
НЕРВОВО-
ПСИХІЧНОЇ СТІЙКОСТІ
Тест “Прогноз ІІ”
Призначений для орієнтовного виявлення осіб з ознаками нервово-психічної нестійкості.
4.
ОСОБИСТА ТРИВОЖНІСТЬ
Шкала самооцінки рівня особистісної тривожності
Дозволяє визначити рівень особистісної тривожності
5.
ТИП
АКЦЕНТУАЦІЙ
ОСОБИСТОСТІ
Тест
- опитувальник
Шмішека
Дозволяє вивчити найбільш виражені риси характеру кандидата
6.
ТИП
ПОВЕДІНКИ
В
КОНФЛІКТНІЙ СИТУАЦІЇ
Методика К.
Томаса
Дає уявлення про вираженість тенденції і прояв форм поведінки кандидата у конфліктній ситуації

2. Особливості психологічної підготовки особового складу до виконання завдань миротворчої діяльності.
Важливим чинником підготовки особового складу до виконання миротворчих завдань є психологічна
підготовка, яка формує психологічну стійкість, що забезпечує нормальне функціонування психічних процесів і бажаний прояв різних сторін особистості у важких умовах. Вона забезпечує готовність особового складу до психологічного захисту від пригнічуючих факторів під час виконання миротворчих завдань, створює внутрішні джерела високої бойової активності у важких обставинах, підвищує професійну дієздатність всіх психічних функцій, створює умови високоефективного прояву знань, вмінь і навичок. у ідейно загартованих, досвідчених, добре і всебічно підготовлених воїнів екстремальні обставини викликають прилив сил, максимальну зібраність, загострення сприймання, швидкість і точність реакцій, рішучість, розумну обережність. все це сприяє успішним діям. при поганій, або недостатній психологічній підготовленості воїна дії в екстремальних обставинах погіршуються.


61
Підвищення психологічної стійкості і надійності особового складу можливо досягнути: всебічним удосконаленням їх морально-психологічної підготовленості; перетворенням багатьох факторів в знайомі, звичні, очікувані; озброєнням військовослужбовців необхідними знаннями і досвідом подолання внутрішніх навантажень, що відповідають бойовим; розвитком у особового складу готовності до зустрічі з неочікуваним, новим і здатності швидко перебудовуватись, дивлячись на обстановку.
Зміст психологічної підготовки військовослужбовців складається з: формування віри у свою зброю, бойову техніку, товаришів, командирів, впевненості у перемогу; формування уявлень про можливі варіанти дій; безпосереднього ознайомлення з факторами екстремальної обстановки, психологічними труднощами і відпрацювання звички до них; гармонійного розвитку вольових якостей; розвитку професійно-бойових психологічних якостей; формування і розвитку особливих якостей “психологічної надійності” (стійкості до екстремальної напруги, емоційно-вольова стійкість до ризику і небезпеки, відповідальність); розвитку психологічної стійкості до монотонних і специфічних умов; формування і збереження психічного стану внутрішньої бойової готовності необхідного рівня.
Таким чином, головним завданням психологічної підготовки є формування стійкості психіки воїнів до
факторів бойових обставин і забезпечення оптимального прояву її якостей в цілях найкращого рішення
миротворчих завдань.
Організаційним початком психологічної підготовки особового складу миротворчих підрозділів є: розробка плану психологічної підготовки; уточнення цього плану по учбово-бойових задачах ї задачах бойової підготовки; постановка додаткових (психологічних) учбових цілей при проведенні занять, тренувань, навчань, бойових вправ; спеціальний відбір і застосування нових прийомів, методів, форм і засобів, розрахованих на цілеспрямований і сильний психологічний вплив; розробка методичних посібників і інструктаж керівників занять з питань психологічної підготовки; застосування методів перевірки і оцінки результатів психологічної підготовки. складна структура психологічної підготовленості воїна миротворчого підрозділу, багатоплановість факторів, що впливають на неї, і задач, потребує проведення психологічної підготовки різних видів.
За часом проведення розрізняють психологічну підготовку до бойової (миротворчої) діяльності
(попередню) і до виконання конкретної задачі (безпосередню). в залежності від націленості засобів і методів на формування тих чи інших компонентів психологічної підготовленості виділяють загальну психологічну підготовку, спеціальну, а також цільову.
Перший напрямок психологічної підготовки – створення вірних уявлень, озброєння необхідною інформацією про конкретні умови виконання миротворчих завдань.
Другий напрямок психологічної підготовки – створення умов для виявлення стійкості особистості воїна і його готовності до дій в екстремальних умовах, здатності практично долати негативний вплив напруги; постановка завдань, спеціальні тренування, які потребують активності воїнів, ефективної їх діяльності, надійності функціонування психіки. проводити заняття максимально наближаючи їх до екстремальних обставин, не допускати не викликаних необхідністю умовностей, створювати напругу, труднощі, близькі до тих, які можуть виникати під час виконання миротворчих завдань, – в цьому запорука успіху психологічної підготовки.
Третій напрямок психологічної підготовки – це всебічна активізація самовиховання, прагнення воїнів стати умілими, стійкими, мужніми, готовими в любий момент вступити в боротьбу з екстремістами і досягнути перемоги над ними, діяти по розмінуванні, напрацьовувати в собі необхідні для цього якості. праця військовослужбовців над підвищенням свого бойового вишколу і готовності до активних миротворчих дій доповнює інші напрямки психологічної підготовки і збільшує їх результативність.
На навчальному полігоні для підготовки миротворчих підрозділів в ході занять необхідно вводити різноманітні ситуації, що змушували б воїнів проявляти інтелектуальні і фізичні зусилля при виконанні поставленого завдання.
Важливим моментом, при цьому, було б введення елементів реальної небезпеки, а саме, кидання бойових гранат, перехід через мінні загородження, дії в обстановці пожежі та слабкої видимості та інше.
Для формування у військовослужбовців захисних функцій від пригнічуючих факторів бойової обстановки, психологічної стійкості, надійності значну частину занять слід проводити в нічний час, в поганих погодних умовах з тривалими пішими маршами.
В ході спеціальної підготовки військовослужбовці повинні виконувати вправи в різних ситуаціях. На спеціальному містечку і смузі, які обладнані таким чином, що викликають психологічну напругу в ході занять застосовувати вибухові пакети, сигнальні ракети, стрільбу із автоматів, що сприяє подоланню військовослужбовцями страху, адаптації їх в деякій мірі до бойової обстановки. З реальним використанням гелікоптерів відпрацьовувати питання евакуації тяжко поранених військовослужбовців.
В ході цільової психологічної підготовки військовослужбовці повинні відпрацьовувати особливості виконання задач на перепускному пункті: огляд машин, перевірку документів у цивільних осіб, їх перепустка через блок-пости. Важливим елементом підготовки повинно бути відпрацювання питання по деблокуванню шляхів, що були перекриті місцевим населенням.
Дані цільові заходи підготовки повинні забезпечувати формування у особового складу морально-психологічну готовність до виконання конкретного завдання.
3. Додаткові рекомендації щодо особливостей підготовки миротворчих контингентів до виконання
завдань за призначенням.
Готуючи миротворців до виконання завдань за межами держави значна увага повинна приділятися військово-
соціальній роботі. На всіх рівнях повинно здійснюватися контроль за повним доведенням до військовослужбовців встановлених законодавством норм грошового та інших видів забезпечення. Постійно в полі зору офіцерів по роботі з


62 особовим складом повинна бути морально-психологічна обстановка, що дозволяє вчасно виявляти, і ще на початковій стадії, оперативно вирішувати конфліктні ситуації.
Командири, штаби, офіцери по роботі з особовим складом повинні доводити права та пільги
військовослужбовців, що беруть участь у бойових діях, або прирівняних до них, та членів їх сімей. Особливу увагу звертати на доведення до військовослужбовців законів та інших правових актів, щодо відповідальності за скоєння правопорушень.
Використовуючи різні засоби навчання і виховання, цілеспрямовано організовуючи військову працю, необхідно виробляти у військовослужбовців миротворчих підрозділів високі морально-психологічні якості, стійкість особистості, установки на негайні свідомі і активні бойові дії, а також психологічну готовність ефективно виявляти в екстремальних умовах всі свої можливості, якості, знання, навички і вміння.
Важливим напрямком роботи морально-психологічного забезпечення, якому повинна приділятися значна увага в підготовці військовослужбовців до участі в миротворчих місіях являється інформаційно-пропагандистське забезпечення, щодо формування у особового складу свідомого ставлення до виконання службового і громадянського обов’язку, роз’яснення причин, характеру і мети участі нашої країни, її військових формувань у миротворчих операціях, виховання військовослужбовців на національно-історичних і воєнних традиціях українського народу.
В миротворчих підрозділах повинно проводитися суспільно-політичне, воєнно-технічне інформування особового складу відповідно до вимог керівних документів з урахуванням особливостей завдань, які передбачається виконувати. Основну увагу приділяти вивченню воєнно-політичної обстановки в регіоні та світі, витоки та причини конфлікту, ставлення України до міжнародних інститутів безпеки, міжнародного гуманітарного права.
Для проведення занять слід залучати викладачів провідних навчальних закладів, провідних фахівців органів по роботі з особовим складом (у підготовчий період).
Оперативне інформування особового складу про зміни в обстановці, події в зоні відповідальності доцільно проводити щоденно в ранковий час.
В ході проведення занять, для більш якісного, фахового виконання військовослужбовцями різних спеціальностей своїх обов’язків, дотримання заходів безпеки, офіцерам по роботі з особовим складом слід розробляти та доводити пам’ятки водіям, стрільцям щодо правил експлуатації та обслуговування техніки, поводження зі зброєю.
Велика увага повинна приділятися обміну досвідом військовослужбовців, які вже виконували миротворчі завдання, зокрема будучи водіями колісних та гусеничних машин інженерних миротворчих підрозділів.
Особливістю підготовки підрозділів до виконання миротворчих завдань повинно являтися те, що вони багатонаціональні, де командування частин та з’єднань – іноземці. Особовий склад має нагоду безпосередньо спілкуватися зі своїми колегами з іноземної держави, не на словах а на ділі порівнювати свій і їх польовий вишкіл, виявляти вузькі місця своєї підготовки і ділитися досягненнями. Тут на порядок денний безпосередньо постає питання
вивчення іноземних мов – польської та англійської та інших.
Вивчення англійської мови, як мови спілкування при виконанні миротворчих місій, являється важливою складовою бойової підготовки. Виходячи з цього, доцільно включати заняття з англійської мови до розпорядку дня військової частини, що сприятиме покращенню організації навчального процесу та стимулюватиме високий рівень відвідування занять.
У підході до організації та створення груп основним принципом є гнучкість. На початковому етапі групи поділяються за результатами тестування. Тест складається з двох частин: письмової та усної. Усна частина у свою чергу показує здатність слухачів розуміти мову та адекватно реагувати на мовну ситуацію, тобто допомагає визначити рівень аудіювання та творіння.
До складу групи включаються військовослужбовці з приблизно однаковим рівнем володіння мовою, при цьому зберігається можливість переходу військовослужбовців до альтернативних груп у залежності від успішності засвоєння навчального матеріалу. Можливість переходу до групи вищого рівня є додатковим стимулом.
Так як кількість навчальних груп досить обмежена, велика увага приділяється самостійній підготовці, позауроковому закріпленню та відпрацюванню практичного матеріалу уроків.
Добрий результат приносить застосування паралельно з заняттями схеми “сильний-слабкий”. За основу роботи схеми береться принцип: “Найкращий шлях вивчення предмету – це його викладання”. Сильніші військовослужбовці виступають консультантами та надають допомогу, пояснюють слабшим при виникнення складностей у виконанні домашніх завдань та при самопідготовці.
Необхідними складовими досягнення успіху у мовній підготовці є багато чинників.
Серед них :
1.
Правильний підбір слухачів кожної групи, для чого проводилось обов’язкове попереднє тестування, яке дало змогу визначити рівень володіння англійською мовою окремими військовослужбовцями. Групи формувалися згідно результатів тестування.
2.
Використання автентичних посібників та навчальних матеріалів для навчання військовослужбовців.
3.
Зацікавленість та мотивація слухачів, впевненість, що вони можуть застосувати отримані знання під час навчань та миротворчих місій.
4.
Регулярність відвідування занять, особливо, коли навчальний період обмежений.
Практика показала, що користування багаторівневим підручниками Headway, Command English та Tactical
English for land Forces in Peace Support Operation дають позитивні результати. Для оволодіння військовою тематикою рекомендується докладно вивчити наступні теми:
№ 1 “Уніформа та спорядження”;
№ 2 “Патруль, що здійснює рекогносцирування”;
№ 3 “Стрілецький взвод”;
№ 4 “Повернення до штабу”;
№ 5 “Інформаційний пост”;
№ 6 “На полігоні”;
№ 7 “Ручна зброя”;
№ 8 “Готуйся до бою”;
№ 9 “Танк”;
№ 10 “Правила виживання у полі”;


63
№ 11 “Інспекційна кімната”;
№ 12 “Нарада”;
№ 13 “Військовополонені на війні”;
№ 14 “Армійська кар’єра”;
№ 15 “Взвод у обороні”;
№ 16 “Вогонь та маневри”;
№ 17 “Висока оцінка”;
№ 18 “Відділення в наступі”;
№ 19 “У хвилини відпочинку”;
№ 20 “Поради щодо правил безпеки”.
Виходячи з практичного досвіду, доцільним є саме комбінування підручника з загальної мови та спеціальних військових видань.
Без знання базових правил та найбільш уживаної граматики та лексики мови ускладнюється вивчення спеціального матеріалу.
Для роботи з групами елементарного рівня краще використовувати підручник Headway Elementary для граматики та розширення словникового запасу, Command English для вивчення спеціальних тем та для практичного застосування вивченого граматичного матеріалу.
З цією ж метою групам середнього та вищого рівня слід використовувати підручники Headway Pre-Intermediate та Intermediate та військовий підручник Taktikal English for land Forces.
Заняття з військовослужбовцями необхідно проводити тричі на тиждень у ранковий час, навчальний матеріал будувати на миротворчій тематиці, що включає в себе великий узагальнений досвід виконання миротворчих завдань.
Виходячи з досвіду виконання завдань, доцільно організувати вивчення англійської мови для молодшого командного складу – командирів підрозділів, які мають безпосереднє відношення до здійснення патрулювання, конвоїв, несення служби на блок-постах в окремих групах.
Готуючи особовий склад до виконання миротворчої місії, з ним необхідно вивчати міжнародно-правову регламентацію збройних конфліктів, проводити заняття з міжнародного гуманітарного права, вивчати вимоги
настанов, інструкцій і особливо заходів безпеки та інше.
Припускаючи можливість звернення до воєнної сили, ведення бойових дій, на заняттях з особовим складом слід наголошувати на обмеження воюючих сторін у виборі засобів та способів ведення бойових дій, виключення актів варварства та вандалізму, гуманному поводженні із жертвами воєнних дій та полоненими, доводити основні права людини.
Не повинна залишитися поза увагою при підготовці миротворців і організація з особовим складом культурно-
виховної роботи, яка направлена на задоволення його духовних потреб, відновленню моральних, психічних та фізичних сил.
Під час проведення урочистостей з нагоди державних свят України бажано використовувати позаштатний оркестр з запрошенням військовослужбовців іноземних контингентів.
Практика показала, що популярністю серед особового складу користуються спільні спортивні змагання з футболу, волейболу, баскетболу, гандболу.
Для кращих військовослужбовців бажано проводити виїзди-екскурсії до цікавих міст регіону розташування військових підрозділів.
Враховуючи те, що миротворчі підрозділи виконують завдання далеко за межами своєї країни, вони так повинні укомплектовуватися технічними засобами виховання, щоб будучи далеко від батьківщини військовослужбовці могли чути рідну мову, бачити вітчизняне телебачення.

Таким чином, проведення заходів морально-психологічного забезпечення підготовки миротворчих підрозділів суттєво впливає на якість виконання ними задач, за місцем призначення.

При підготовці миротворчих контингентів необхідно:
1. Зараховувати кандидатами до миротворчих контингентів військовослужбовців за контрактом, що прослужили в військовій частині, звідки його рекомендують. Проводити ретельний фаховий відбір військовослужбовців, перевагу при цьому віддавати тим, хто має досвід виконання завдань по несенню вартової служби. Підвищити відповідальність командирів підрозділів за об’єктивність характеристик на тих, кого вони рекомендують для проходження служби у миротворчому контингенті.
2. Бажано щоб військовослужбовці надавали інформацію про стан здоров’я своїх близьких родичів. При відборі кандидатів особливу увагу приділяти тим військовослужбовцям, що мають одного з батьків та тим у кого батьки проживають у близькому зарубіжжі.
3. Проводити воєнно-соціальну роботу з метою усвідомлення особовим складом свого правового статусу та відповідальності за правопорушення під час виконання завдань у складі миротворчого контингенту. Військово- лікарським комісіям більш ретельно проводити обстеження військовослужбовців, які направляються до миротворчого контингенту.
4. У зв’язку з тим, що до військовослужбовців миротворчого контингенту ставляться високі вимоги щодо фізичної підготовки при виконанні завдань в умовах високогір’я, кандидати повинні здавати залік з фізичної підготовки.
5. З військовослужбовцями, які плануються до виконання миротворчих завдань проводити заняття по етиці поведінки в колективі, включаючи і багатонаціональні колективи. Кожний військовослужбовець повинен мати особистий українсько-англійський розмовник. Більше приділяти увагу мовній культурі.
6. Доводити до свідомості кожного військовослужбовця, що в миротворчій діяльності конфліктуючі сторони не можна поділяти на “своїх” - “чужих”.
7. При особистому спілкуванні з військовослужбовцями інших країн часто відбувається обмін сувенірами.
Особливою популярністю користуються самобутні національні сувеніри, елементи військової атрибутики - емблеми, значки, нашивки, кокарди, шеврони “Збройні Сили України”, друковані видання про Україну та Збройні Сили України


64 та інше. Значення має не вартість сувеніру, а увага, яка проявляється при спілкуванні і його врученні співрозмовнику.
Тому доцільно, щоб кожен військовослужбовець мав такі сувеніри.

Даний методичний матеріал підготовлено в відділі психологічної роботи соціально-психологічного управління
Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України.

Література.
1.
Виявлення та облік осіб з нервово-психічною нестійкістю; Метод. рекомендації / О.М.Візарко Б.М.,
Піневич В.В., В.В.Чернов, Л.Й. Болотнюк. – К.: Головний військовий клінічний госпіталь МО України, 2000.
2.
Гиляровский В.А. Избранные труды. – М.: Медицина, 2973. – 238 с.
3.
Довідник з питань міжнародного військового співробітництва та участі України у міжнародних миротворчих операціях / Під ред. В.І.Банних. – К., 2001. – 191 с.
4.
Железняк Л.Ф. Психологическое обеспечение боевых действий войск в современных условиях // Пути повышения эффективности морально-политической и психологической подготовки личного состава в подразделение, части. – М.: ВПА, 1989. – С. 140. – 149.
5. Замана В.М., Воробйов Г.П., Ткачук П.П., Муженко В.М., Коберський Л.В., Бойко О.В., Романишин А.М.
Організація психологічної підготовки особового складу підрозділів сухопутних військ // Навчально-методичний посібник. – Львів: АСВ, 2012. – 404 с.
6.
Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних
Сил України від 05.05.1999 р. № 142.
7.
Криворучко П.П. Вияви негативних психічних станів у військовослужбовців в екстремальних умовах діяльності та управління ними // Зб. наук. Праць Проблеми загальної та педагогічної психології. Т.3. – Ч.2. / За ред.
С.Д.Максименка. – К., 2001. – С. 131 – 137.
8.
Криворучко П.П. Психологічне забезпечення миротворчої діяльності підрозділів Збройних Сил України //
Зб. наук. Праць. – К.: КВГІ, 2003 5 (36). – С. 27 – 35.
9.
Кузьмук О.І. Миротворча діяльність у спектрі пріоритних функцій Збройних Сил України ХХІ сторіччя //
Наука і оборона. – 2001. - № 4. – С.3 – 12.
10.
Нікітюк В.О. Миротворча діяльність у Європі: еволюція міжнародно-правових та інституціональних засад
// Наука і оборона. – 2001, № 3. – С. 36 – 44.
11.
Преображенский В.Н., Касаткин Н.Н., Остапишин В.Д. Новые подходы к медицинской и профессиональной реабилитации спецконтингента в службе медицины катастроф. Сообщение 1. Эффективность современных методов медицинской и профессиональной реабилитации // Медицина катастроф. - № 4 (20). – 34 –38.
12.
Сучасні технології реабілітації осіб, які постаждали внаслідок надзвичайних ситуацій. Методичні рекомендації. – К.: Центр соціальних експертиз і прогнозів Ін-ту соціології НАН України, 1998. – 22 с.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал