Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу збройних сил україни




Сторінка1/34
Дата конвертації08.01.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34




ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Головне управління по роботі з особовим складом
Збройних Сил України



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ











Київ – 2012

2

Психологічна підготовка особового складу Збройних Сил України організовується та проводиться відповідно до військового стандарту “Психологічна підготовка”.
У методичних рекомендаціях викладені загальні поняття, основні положення та зміст питань психологічної підготовки, яка організується в органах військового управління, військових частинах (підрозділах), військових навчальних закладах.
Методичні рекомендації призначені для командирів підрозділів та офіцерів структур по роботі з особовим складом, які проводять заняття з психологічної підготовки особового складу.


3
ЗМІСТ
№ п/п
Питання
Стор.
1.
Наказ начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.11.2012 року № 240 “Про впровадження психологічної підготовки особового складу в навчальний процес підготовки органів управління та військ (сил)”
5 2.
Концепція впровадження психологічної підготовки у Збройних Силах України
7
Для офіцерів

Розділ І. Загальна психологічна підготовка
14
1.

Воєнна політика та воєнна безпека України.
14 2.

Формування морально-етичних якостей військового керівника. Військово-професійний етикет офіцера Збройних
Сил України.
28 3.

Психологічна підготовка особового складу Збройних Сил України. Сутність, зміст, завдання, напрями практичного застосування.
36 4.

Форми та методи психологічної підготовки військовослужбовців. Методика оцінювання психологічної підготовленості особового складу.
45 5.

Досвід організації психологічної підготовки у збройних силах провідних країн світу.
53 6.

Організація психологічної підготовки в загальній системі бойової підготовки та повсякденної діяльності у з’єднанні (військовій частині).
59 7.

Психолого-педагогічні засади військово-професійної діяльності командира.
74 8.

Психологічні особливості управлінської діяльності командирів (начальників) в умовах надзвичайного та воєнного стану.
84 9.

Емоційно-вольова сфера особистості в умовах військової діяльності.
94 10.

Особливості психологічної підготовки особового складу до виконання завдань миротворчої діяльності.
104 11.

Виконання миротворчих завдань Збройними Силами України. Приклади мужності та самовідданості військовослужбовців.
114 12.

Фактори негативного впливу на психіку військовослужбовця в особливих умовах військово-професійної діяльності (бойових дій).
133 13.

Прийоми і засоби моделювання психологічних факторів бойової обстановки.
137 14.

Забезпечення інформаційної безпеки у Збройних Силах України. Організація інформаційно- психологічної протидії. Форми, способи та методи захисту від негативного інформаційно-психологічного впливу на психіку військовослужбовця.
146 15.

Соціально-психологічна характеристика військового колективу.
155 16.

Психологія спілкування у військовому колективі.
164 17.

Психологія малої групи. Виявлення міжособистісних і групових конфліктів та практична діяльність командного складу щодо розв’язання конфліктних ситуацій у підрозділі.
171 18.

Вплив девіантної поведінки військовослужбовців на виконання завдань.
181
Розділ ІІ. Спеціальна психологічна підготовка
190
1.
Обов’язки посадових осіб щодо керівництва та організації психологічної підготовки особового складу.
190 2.
Заходи безпеки при проведенні психологічної підготовки особового складу під час занять і навчань
(тренувань).
202 3.
Сутність поняття бойового стресу і його основні характеристики. Посттравматичні стресові розлади, шляхи і засоби їх подолання.
204 4.
Особливості психічних станів військовослужбовців при підготовці і в ході бойових дій.
216 5.
Психологічні особливості ведення бою у місті (лісі, гірській місцевості).
230 6.
Шляхи і способи підтримки психологічної стійкості і бойової активності особового складу.
239 7.
Саморегуляція поведінки військовослужбовця в екстремальних умовах.
247 8.
Психологічна підготовка особового складу в ході тактичних (тактико-спеціальних) навчань.
253 9.
Психологічне гартування особового складу під час виконання вправ вогневої підготовки.
262 10.
Психологічне гартування особового складу під час занять з фізичної підготовки.
266 11.
Психологічна підготовка особового складу під час водіння бойових машин.
270 12.
Психологічна підготовка особового складу до виконання завдань у складі групи (відділення) у відриві від основних сил в умовах обмеження матеріальних запасів, порушення режиму діяльності і відпочинку.
272 13.
Формування військово-професійних та психологічних якостей з використанням навчально- тренувального комплексу психологічної підготовки.
277 14.
Організація психологічної реабілітації (реадаптації) особового складу у військовій частині.
283
Розділ ІІІ. Цільова психологічна підготовка
304
1.
Особливості психологічної підготовки особового складу родів військ (сил).
304 2.
Психологічна підготовка особового складу методами аварійних ситуацій, стресового впливу, виконання завдань у складі неповних відділень (розрахунків, екіпажів).
309 3.
Практичні вправи саморегуляції та аутотренінгу.
317 4.
Організація психологічної підготовки особового складу під час виконання практичних вправ для вдосконалення професійних якостей: “Старт наосліп”, “Засідка”, “Переправа”, “Перевірка документів”, “Вартовий”, “Замінована стежка”, “Раптовий напад”, “Коридор” ,“Дуель”, “Дзеркало”, “Сторожова охорона”, “Захоплення язика”,
“Ситуація на базарі”.
333 5.
Дії офіцера у разі захоплення у полон (заручником).
341
Додаткові питання для старшинсько-сержантського складу
357
1.
Досвід організації професійної діяльності сержантського складу армій провідних країн світу.
357 2.
Девіантна поведінка військовослужбовця та її прояви. Робота старшинсько-сержантського складу у збереженні життя та здоров’я підлеглих.
367

4
№ п/п
Питання
Стор.
3.
Особливості роботи старшинсько-сержантського складу з формування військово-професійних та
індивідуально-психологічних якостей підлеглих.
388 4.
Особливості психологічної підготовки військовослужбовців до виконання завдань допомоги населенню у подолання наслідків аварій, стихійних лих та техногенних катастроф. Організація гуманітарної допомоги.
392

5


ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

НАКАЗ

16.11.2012 м. Київ № 240

Про впровадження психологічної підготовки особового складу в навчальний процес підготовки органів управління та військ (сил)
З метою впровадження у Збройних Силах України з початку 2013 навчального року відпрацювання питань психологічної підготовки під час планування та організації оперативної та бойової підготовки, тактичних (тактико- спеціальних, льотно-тактичних) навчань (тренувань, воєнних ігор)
Н А К А З У Ю:
1. Командувачам видів Збройних Сил України, високомобільних десантних військ Збройних Сил України, начальникам Озброєння Збройних Сил України, Тилу Збройних Сил України, Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил
України, органів управління Збройних Сил України, які їм підпорядковані, командирам військових частин (установ): в органах військового управління відпрацювання питань психологічної підготовки планувати невід’ємною складовою під час проведення заходів оперативної підготовки, у військових частинах (підрозділах) – під час заходів бойової підготовки; відпрацювання питань психологічної підготовки проводити з усіма категоріями військовослужбовців; обсяг годин для відпрацювання питань психологічної підготовки визначати своїм рішенням, з урахуванням набутих знань та навичок підлеглими, відповідно до тематики навчань (тренувань, воєнних ігор) та переліку тем
(питань) психологічної підготовки.
2. Основними завданнями психологічної підготовки вважати: формування у військовослужбовців психологічної стійкості до психотравмуючих факторів сучасних бойових дій; створення передумов високої бойової активності особового складу; адаптацію військовослужбовців до бойових умов, їх навчання основним способам самозахисту; навчання особового складу методам попередження психотравмування, саморегуляції, виявленню ознак отримання психологічних травм; надання першої психологічної допомоги.
3. Організацію психологічної підготовки і безпосереднє керівництво її проведенням покласти на відповідних командирів (начальників).
4. Загальне керівництво організацією та проведенням психологічної підготовки, її методичне забезпечення покласти на Головне управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України (у подальшому – на Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України).
5. Начальнику Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України (у подальшому – Головного управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України) щороку: до 25 листопада уточнювати перелік тем (питань) психологічної підготовки та доводити його до військ (сил) окремим додатком до Організаційно-методичних вказівок щодо організації роботи з особовим складом Збройних Сил
України на навчальний рік; до 15 січня організовувати підготовку методичних матеріалів та доведення їх до органів військового управління, з’єднань, військових частин.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил
України (згідно з розподілом повноважень).
7. Наказ розіслати до окремої військової частини.

6

Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач
Збройних Сил України генерал-полковник

О/П
В.М.ЗАМАНА

7

ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник начальника Генерального штабу
Збройних Сил України генерал-лейтенант
О/П
Ю.А.ДУМАНСЬКИЙ
“7” грудня 2012 року


КОНЦЕПЦІЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

Мета Концепції впровадження психологічної підготовки у Збройних Силах України: розкрити роль та місце психологічної підготовки у загальній системі підготовки військ (сил); визначити складові елементи, внутрішню структуру системи психологічної підготовки, пріоритети щодо її змісту та організації; визначити головні напрями та завдання діяльності органів військового управління щодо організації та проведення психологічної підготовки особового складу.

Психологічна підготовка – цілісний і організований процес формування у військовослужбовців психічної стійкості і психологічної готовності до дій у бою, у складних і небезпечних умовах, в обстановці, яка різко змінюється, під час тривалої нервово-психологічної напруги, подолання труднощів, пов’язаних із виконанням військового обов’язку як у воєнний, так і у мирний час.
Сутністю психологічної підготовки є підвищення психічної стійкості і його психологічної готовності; перетворення факторів бою в знайомі, звичні, очікувані (адаптування); оволодіння військовослужбовцями необхідними знаннями та досвідом у подоланні психологічних навантажень; розвиток у особового складу здатності швидко перебудовуватись відповідно до обставин.
За змістом психологічна підготовка є системою заходів, спрямованих на завчасне формування і закріплення у військовослужбовців і військових підрозділів стійких психічних якостей, необхідних для виконання завдань військово- професійної діяльності і здійснюється на етапі організації підготовки військовослужбовців, військових частин до бойових дій (виконання завдань за призначенням).
Психологічна підготовка разом з професійно-психологічним відбором, прогнозуванням психологічного стану особового складу військ (сил), психологічного супроводження бойової діяльності, психологічною реабілітацією військовослужбовців є компонентами психологічного забезпечення діяльності та підготовки особового складу.
Психологічне забезпечення разом з інформаційно-пропагандистським, соціально-правовим, культурологічним забезпеченням та захистом особового складу від негативного інформаційного впливу є складовими морально-
психологічного забезпечення повсякденної діяльності, підготовки та застосування військ (сил).
Основною метою психологічної підготовки є формування у особового складу психічної стійкості та психологічної готовності до бою (виконання завдань за призначенням).

Об’єктом психологічної підготовки є військовослужбовець (свідомість), військові колективи чи підрозділи
(суспільна свідомість).
Суб’єктом психологічної підготовки є командири (начальники), офіцери по роботі з особовим складом,
інструктори, викладацький склад навчальних закладів (підрозділів).
Психологічна підготовка особового складу здійснюється в загальному процесі бойової підготовки, що у свою чергу складає основу її успішності.

Головні завдання психологічної підготовки: забезпечення стійкої психологічної готовності військовослужбовців до захисту Батьківщини, до рішучих дій під час виконання навчальних завдань, готовності до ризику та зустрічі з небезпекою; формування у військовослужбовців психічної стійкості до психотравмуючих факторів сучасної війни, тривалих перевантажень; навчання їх методам попередження психотравмування, саморегуляції, виявлення ознак отримання психологічних травм; надання першої допомоги; створення передумов високої бойової активності військовослужбовців; адаптація військовослужбовців до бойових умов, їх навчання основним способам самозахисту; зниження психологічних травм, підвищення рівня професійних і бойових навичок та вмінь, фізіологічної і психологічної витривалості військовослужбовців.
Основними принципами психологічної підготовки є: патріотична спрямованість, формування негативних установок до противника;
моделювання в ході розв’язання навчально-бойових завдань зовнішньої картини бою (бойових умов);
натуралізація у створенні бойових умов, що викликає у особового складу реальні психічні стани бойової підготовки, яка передбачає включення під час виконання навчально-бойових (бойових) завдань елементів ризику та небезпеки;
психологічне загартування – максимальне напруження духовних, психічних, психологічних і фізичних сил, недопущення розслаблення;
психологічне протиборство разом із вогневим, тактичним та іншими видами впливу, забезпечення можливості з відчуття впливу на себе;
безпека дій особового складу.
Залежно від цільових установок та ступеню охоплення особового складу розрізняють загальну, спеціальну та цільову психологічну підготовку.

8

Загальна психологічна підготовка призначена формувати і удосконалювати єдині для всіх військовослужбовців психологічні якості згідно з вимогами сучасної війни.
Вона спирається на формування та розвиток політичної свідомості воїна, патріотизму, волі до перемоги та впевненості в ній, бойової активності та готовності до самопожертви. Загальна підготовка єдина для всіх видів Збройних
Сил та родів військ.
Виконання завдань загальної психологічної підготовки досягається формуванням у військовослужбовців визначеної мотивації, спрямовується на навчання їх прийомам емоційно-вольової мобілізації, зняття негативних психічних станів, методам надання собі і співслужбовцям першої психологічної допомоги, способам виживання в екстремальних умовах, згуртування, злагодження, підвищення соціально-психологічної сумісності та стійкості військових підрозділів.

Спеціальна психологічна підготовка організується з метою розвитку специфічних військово-професійних якостей військовослужбовців відповідного роду військ (сил), напрацювання високої бойової активності та психологічної стійкості, навичок поведінки в екстремальних умовах.
Значна частина завдань спеціальної психологічної підготовки вирішується в процесі стрільб, пусків ракет, проведення тренувань та навчань в умовах, максимально наближених до бойових з метою розвитку у військовослужбовців сприяння професійної уваги, професійної пам’яті, здатності протистояти стресорам, характерним для конкретного роду військ (сил).

Цільова психологічна підготовка проводиться в інтересах адаптації психіки військовослужбовця до умов виконання конкретного бойового завдання, формування бойового психічного стану, напрацювання чіткої внутрішньої установки на підготовку до конкретного бою. Вона проводиться в комплексі з тактичною (тактико-спеціальною) підготовкою особового складу.
3авдання психологічної підготовки вирішується за допомогою засобів та способів.
Засобами психологічної підготовки є: загальний процес бойової підготовки військ та його основні складові (вогнева, технічна, фізична, спеціальна, медична підготовка та ін.); заняття на тренажерах, у спеціально обладнаних класах, смугах, у центрах психологічної підготовки.
Способи психологічної підготовки залежать від конкретної мети та матеріальної бази, специфічних вимог до підготовки особового складу конкретного виду та роду Збройних Сил, специфіки виконання завдань. Деякими з них є: вміла імітація вогню супротивника, створення реальної картини бою; створення в обстановці навчань та польових занять елементів небезпеки та раптовості; створення умов, коли необхідно вирішувати завдання в обмежений термін, при нестачі часу; виконання вправ неповним підрозділом, недостатньо озброєними та дієздатними військовослужбовцями.
Способи психологічної підготовки знаходять своє відображення в основних методах, які поділяють на вербальні та практичні.
Вербальні методи умовно складаються з методу переконання, методу навіювання та психологічного консультування військовослужбовців.
Практичні методи вбирають в себе моделювання психологічних факторів (чинників) бою, психологічні вправи
і тренування, метод аварійних ситуацій, метод стресових впливів, метод вольової регуляції.

Формами психологічної підготовки особового складу до бойових дій (виконання завдань за призначенням) є:
психологічна просвіта – систематичне та організоване розповсюдження серед військовослужбовців психологічної інформації з метою формування у них розуміння закономірностей функціонування людської психіки і поведінки людей в екстремальних умовах бойової обстановки, знання шляхів і способів управління можливостями власної психіки та надання психологічної допомоги іншим військовослужбовцям;
заняття з предметів бойової підготовки, орієнтованих на розвиток необхідних психологічних якостей та станів;
спеціальні форми: психотренінги, прийоми психологічної саморегуляції тощо.


Організація і керівництво психологічною підготовкою особового складу.

Планування психологічної підготовки здійснюється у загальній системі планування бойової підготовки.
Під час планування враховуються основні завдання військової частини, завдання та основні заходи кожного циклу підготовки військ (сил), досвід організації і проведення психологічної підготовки у Збройних Силах та арміях
іноземних держав.
В органах військового управління в системі оперативної підготовки проводиться загальна та спеціальна психологічна підготовка.
У військових частинах психологічна підготовка (загальна, спеціальна та цільова) планується і проводиться з офіцерами, сержантським (старшинським) та рядовим складом, в системі комплексу занять з бойової підготовки.
З сержантським (старшинським) та рядовим складом спеціальна та цільова психологічна підготовка організовується як вивчення окремих питань в ході комплексу занять з бойової підготовки у суворій відповідності до визначеної теми занять.
Основний обсяг питань цільової психологічної підготовки вивчається в ході інтенсивного періоду підготовки, навчань (тренувань), практичних занять, загальної та спеціальної психологічної підготовки – під час базового та підтримуючого періоду (додаток 1).
Час та обсяг годин для відпрацювання питань психологічної підготовки командири підрозділів визначають своїм рішенням, з урахуванням набутих підлеглими знань та навичок, відповідно до тематики навчань (тренувань) та переліку тем (питань) психологічної підготовки (додаток 2).


9
Організація
психологічної
підготовки підрозділів військових частин здійснюється у ході відпрацювання визначених навчально-бойових завдань протягом навчального циклу, який включає період інтенсивної підготовки, підтримуючий період, базовий період.
У період інтенсивної підготовки під час колективної підготовки основна увага приділяється психологічній підготовці підрозділів до батальйону (йому рівних підрозділів) включно.
Протягом підтримуючого періоду відпрацювання питань психологічної підготовки здійснюються переважно в пунктах постійної дислокації, на приказарменій навчальній матеріально-технічній базі, полігонах військових частин, з зосередженням основних зусиль на відпрацюванні індивідуальних питань психологічної підготовки, а також психологічній підготовці відділень (екіпажів, розрахунків, обслуг) та їм рівних.
Протягом базового періоду основні зусилля спрямовані на проведення психологічної підготовки сержантського та старшинського складу, індивідуальної підготовки військовослужбовців, в основному з використанням тренажерів
(тренажерних комплексів).
Під час розташування на місці основними питаннями психологічної підготовки, що підлягають вивченню є питання організація психологічної підготовки в загальній системі бойової підготовки та повсякденної діяльності, ознайомлення особового складу з факторами негативного впливу на психіку військовослужбовця в особливих умовах військово-професійної діяльності (бойових дій), опанування посадовими особами методами керівництва та організації психологічної підготовки особового складу.
Під час пересування підрозділів в основному відпрацьовуються питання організації психологічної підготовки особового складу методами аварійних ситуацій, стресового впливу, виконання завдань у складі неповних відділень (розрахунків, екіпажів), практичні вправи саморегуляції та аутотренінгу а також дії та поведінка військовослужбовця у разі захоплення у полон
(заручники), організація психологічної підготовки особового складу до виконання завдань у складі групи (відділення) у відриві від основних сил в умовах обмеження матеріальних запасів, порушення режиму діяльності і відпочинку.
Під час занять з ведення наступального (оборонного) бою змістом основних питань психологічної підготовки є
закономірності психічних проявів та їх вплив на поведінку військовослужбовця у бою, бойовий стрес і його основні характеристики, шляхи і способи підтримки психологічної стійкості і бойової активності особового складу в ході бойових дій.
При цьому супутними завданнями занять з бойової підготовки в інтересах психологічної підготовки є: формування у військовослужбовців стійкої системи світогляду, розуміння внутрішньої та зовнішньої політики держави, свідомого відношення до призначення, мети та завдань Збройних Сил України; постійний аналіз морально-психологічної обстановки, підготовка пропозицій і забезпечення виконання рішень щодо підтримання психологічної стійкості особового складу бригади (полку) і зниження психогенних втрат; розвиток у особового складу високих моральних якостей, звичок до дотримання норм загальнолюдської моралі, чесності, гуманізму, колективізму, товариства та взаємодопомоги, довіри до командирів і начальників, дисциплінованості, намагання до удосконалення військової майстерності; виховання у офіцерів відповідальності за організацію бою, стійкого управління підрозділами під час ведення бойових дій; розвиток у них високих вольових якостей; проведення заходів психологічного супроводу особового складу під час ведення бойових дій; сприяння підвищенню бойової активності та бойової напруги військовослужбовців в ході виконання бойових завдань; організація психологічної допомоги військовослужбовцям та психологічної реабілітації у воєнний час; вивчення та корегування соціально-психологічного клімату, згуртування військовослужбовців взводу, утвердження культури поведінки у взаєминах між військовослужбовцями; вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців з метою запобігання правопорушень, усіх проявів неадекватної поведінки; надання методичної допомоги сержантському та старшинському складу з питань методичного керівництва наданням психологічної допомоги підлеглим.

Керівництво психологічною підготовкою здійснюють: начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних сил України; командувачі видів Збройних сил України, оперативних командувань, командири та начальники всіх рівнів відповідно до покладених на них завдань;
Командувачі, командири (начальники) несуть відповідальність за формування та підтримку необхідних психологічних і бойових якостей особового складу.
Заступники командувачів (командирів) по роботі з особовим складом є безпосередніми організаторами психологічної підготовки та відповідають за її стан.
Нормативно-правове та навчально-методичне забезпечення психологічної підготовки здійснює Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України у співпраці з видами Збройних Сил України, оперативними командуваннями, армійськими корпусами та повітряними командуваннями.
Для досягнення поставленої мети в керівництві психологічною підготовкою дотримуються таких вимог: конкретне і реальне планування психологічної підготовки з урахуванням рівня навченості особового складу, завдань, покладених на військову частину, та ресурсного забезпечення бойової підготовки на цей час; своєчасна постановка і доведення завдань психологічної підготовки до всіх категорій командирів і особового складу; здійснення систематичного контролю за методичною підготовкою офіцерів і сержантів до занять, ходом бойової і психологічної підготовки та надання дійової допомоги підлеглим; своєчасного та об’єктивного підбиття підсумків бойової і психологічної підготовки; узагальнення і впровадження передового досвіду в практику навчання і виховання особового складу; ефективного використання навчально-тренувальних засобів у ході занять; постійного вдосконалення навчальної матеріально-технічної бази.
Контроль за ходом психологічної підготовки здійснюється старшими командирами (начальниками) та включає перевірку ступеня охоплення особового складу навчанням, перевірку організації і методики проведення занять
(тренувань), рівня підготовки керівників занять і особового складу, проведення контрольних, показових та
інструкторсько-методичних занять.

Система реалізації Концепції впровадження психологічної підготовки у Збройних Силах України.

10
Першочерговими завданнями щодо реалізації Концепції впровадження психологічної підготовки у Збройних
Силах України є: відпрацювання нормативно-правової бази психологічної підготовки (розробити Настанову (Курс) психологічної підготовки у Збройних Силах України та затвердити його наказом начальника Генерального штабу –
Головнокомандувача Збройних Сил України), координація з цих питань зусиль органів військового управління всіх рівнів, науково-дослідних організацій та установ, військових навчальних закладів Збройних Сил України; розробка (уточнення) функціональних обов’язків офіцерів по роботі з особовим складом, на яких покладається методичне забезпечення заходів психологічної підготовки; посилення відділень по роботі з особовим складом бригад (полків, навчальних центрів) шляхом введення трьох посад офіцерів-психологів; удосконалення системи підготовки фахівців по роботі з особовим складом у Збройних силах України як безпосередніх організаторів психологічної підготовки; розвиток системи керівництва психологічною підготовкою у загальній системі підготовки військ (сил); удосконалення практики організації психологічної підготовки, створення відповідної навчально-методичної бази; вивчення та впровадження у практику вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації психологічної підготовки військ (сил).

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника
Головного управління виховної та соціально - психологічної роботи Збройних Сил України генерал-майор



І.М.ЧУБЕНКО


11
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал