Методичні рекомендації щодо організації методичних об’єднань класних керівників в загальноосвітніх навчальних закладах



Дата конвертації07.06.2017
Розмір324 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації

щодо організації методичних об’єднань класних керівників

в загальноосвітніх навчальних закладах
Відомо, що основною організаційною формою колективної методичної роботи у системі післядипломної педагогічної освіти в міжкурсовий період є методичні об’єднання, головна функція яких: ознайомлення педагогів із сучасним етапом і перспективами розвитку процесу виховання в системі освіти, досягненнями вітчизняної та зарубіжної педагогічної та психологічної науки, перспективним педагогічним досвідом; оновлення і поглиблення знань класних керівників; постійне підвищення їх загальнокультурного рівня. Аналіз діяльності методоб’єднань класних керівників показує, що в ряді шкіл формально підходять до організації даного питання.

Ключовим аспектом подолання негараздів має стати якісне планування, тобто усунення ряду принципових недоліків, а саме: розмитість цілей та завдань методичних об’єднань класних керівників, відсутність будь-якого зв’язку з попереднім планом; недостатність вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду; надмірна кількість різнопланових заходів без достатнього обґрунтування і об’єктивного оцінювання рівня вихованості учнів. Слід більше уваги приділяти вивченню нормативно-правової бази освіти, а також виробленню пропозицій щодо реалізації теоретичних питань, які розглядаються на засіданнях.

З метою удосконалення діяльності методоб’єднань класних керівників пропонуємо рекомендації щодо планування роботи. План методичного об’єднання складається на поточний навчальний рік і має спрямування на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів.

Схема орієнтовного плану

методичного об’єднання класних керівників

І. Вступ.

Аналіз роботи методоб’єднань за минулий рік на основі моніторингу рівня професійної компетентності педагогічних кадрів та їх потреб, рівня вихованості учнів, ефективності методичної роботи, її вплив на підвищення результативності виховного процесу в порівнянні з минулим роком. Визначення досягнень у роботі, недоліків, їх причин, завдань на наступний рік з урахуванням проблемної теми. Вказати роль кожного члена методоб’єднання у реалізації колективно-методичної теми за схемою:



№ п/п

Прізвище, ім’я, по батькові

Тема (проблема)

Форма узагальнення

Застосування

 

 

 

 

 

 ІІ. Графік і тематика засідань

№ п/п

Зміст роботи

Форма проведення

Дата виконання

Відповідальний за виконання

Домашнє завдання

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду.

ІV. Робота з молодими класними керівниками.
V. Вивчення рівня вихованості учнів та результативності виховної роботи.

Під час аналізу слід розрізняти критерії оцінювання результатів і критерії оцінювання процесу. Перші дають змогу визначити рівень розвиненості якостей особистості учнів, їх вихованості навченості, соціалізації. Другі допомагають з’ясувати, як спрацьовує механізм виховання, як на результати останнього впливають ті чи інші чинники (умови).

Критерії оцінювання:

  • гуманність виховних відносин;

  • ступінь залучення учнів до життєдіяльності класного колективу;

  • рівень ділових та міжособистісних взаємовідносин;

  • рівень розвитку самоврядування в класі;

  • наявність соціальних зв’язків у класній спільноті;

  • ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів.


Документація методичного об’єднання класних керівників.

  1. Річний план роботи методичного об’єднання.

  2. Пропозиції засідань методичного об’єднання.

  3. Аналітичні матеріали за підсумками проведених заходів.

  4. Плани роботи та матеріали структурних методичних одиниць, які працюють в рамках методичного об’єднання.

  5. Картотека передового педагогічного досвіду.


Рекомендована тематика

засідань методичного об’єднання

класних керівників

  1. Теоретико-методологічні основи процесу національного виховання в сучасних умовах.

  2. Методи і форми педагогічної діагностики та прогнозування виховного процесу, рівня вихованості учнів, учнівського колективу.

  3. Розвиток духовності школярів на основі засвоєння соціокультурних досягнень вітчизняної та світової культури.

  4. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій в учнівському середовищі.

  5. Індивідуальна виховна робота з учнями різних вікових груп.

  6. Самовиховання учнів, саморозвиток їх суспільно цінних якостей та створення умов для самореалізації як неповторної індивідуальності.

  7. Система роботи класного керівника з регулювання та корегування міжособистісних стосунків в учнівських колективах.

  8. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої особистості.

  9. Методи позитивного впливу на дитину та управління дитячим колективом.

  10. Система профілактики правопорушень дітей та підлітків на основі гуманізації сучасної школи.

  11. Особливості методики підготовки та проведення позакласних заходів на засадах народної педагогіки.

  12. Екологічне виховання як фактор формування екологічної культури особистості.

  13. Нові моделі управління виховним процесом.

  14. Особистісна культура вихователя як основна умова ефективності навчально-виховного процесу.

  15. Роль сім’ї у профілактиці відхилень у поведінці дитини.

  16. Проблема забезпечення єдності виховання, перевиховання і самовиховання у процесі педагогічної профілактики.

  17. Трудове виховання як засіб попередження і подолання відхилень у поведінці учнів.

  18. Формування здорового способу життя у сучасних умовах.



Орієнтовний план

засідань методичних об’єднань

класних керівників
Засідання 1.

Тема: Формування у школярів високої громадянської активності та національної свідомості.

  1. Громадянське виховання підлітків як соціально-педагогічна проблема.

  2. Форми та методи формування національної свідомості та самосвідомості (доповідь).

  3. Обмін досвідом між класними керівниками:

  • виховання у школярів національних і загальнолюдських цінностей;
    системна робота з національного виховання;

  • виховання в контексті життєтворчості особистості;

  • шляхи формування національної свідомості;

  • виховання поваги до державних символів.

  1.  Відвідування виховної години класного керівника.

  2. Обговорення заходу, висновки та пропозиції.

  3. Обговорення плану методичного об’єднання класних керівників.

  4. Знайомлення з новинками методичної літератури.


Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з національно-громадянського виховання.
Засідання 2.

Тема: “Удосконалення родинного виховання учнів”.

  1. Спільна робота громадськості, школи і сім’ї у становленні особистості школяра.

  2. Індивідуальна робота класного керівника з батьками (з досвіду роботи).

  3. Проблемний стіл за участю батьків на тему “Умови успішного виховання дітей у родині”:

  • родина – міцний і дружний колектив;

  • здоровий родинний мікроклімат і його вплив на формування особистості дитини;

  • довір’я у вихованні;

  • ставлення до найстарших членів сім’ї, родини;

  • єдність вимог батьків та вчителів у ставленні до дітей.

  1. Відвідування заняття психолога з учнями. Проведення анкетування.

  2. Родинний захід (педагогічний всеобуч батьків).

  3. Підсумок туристсько-краєзнавчих експедицій в рамках Всеукраїнського руху “Моя земля – земля моїх батьків”.


Домашнє завдання: Підготувати матеріал на правову тематику до

проведення виховного заходу.



Засідання 3.

Тема: “Методи превентивного виховання”.

  1. Соціально-економічні тенденції розвитку суспільства і проблеми профілактичної виховної роботи з неповнолітніми (лекція).

  2. Обговорення статті (назва).

  3. Методичний фестиваль класних керівників:

  • напрямки правовиховної роботи;

  • система заходів з правовиховної роботи;

  • система профілактики правопорушень;

  • система роботи з попередження правопорушень;

  • орієнтовна тематика з морально-правового виховання;

  • роль ради профілактики;

  • вивчення особистості важковиховуваних школярів.

  1. Відвідування уроку правознавства.

  2. Фрагмент засідання ради профілактики.

  3. Виховний захід на правову тематику.

  4. Обговорення відвіданих заходів, висновки та пропозиції.


Домашнє завдання: Підготувати питання до анкетування учнів з вивчення розвитку особистості.

Засідання 4.

Тема: Сутність і особливості розвитку особистості.

  1. Система роботи класного керівника з регулювання та корегування міжособистісних стосунків в учнівських колективах (доповідь).

  2. Диференціація та індивідуалізація виховання – необхідна умова розкриття творчої індивідуальності особистості (з досвіду роботи).

  3. Засідання ради (комітету і т.п.) учнівського самоврядування.

  4. Проведення анкетування з вивчення розвитку особистості.

  5. Творчий портрет класного керівника.

  6. Огляд методичної літератури з виховної роботи.

  7. Проведення підсумків роботи методичного об’єднання класних керівників.

  8. Проблеми, їх вирішення, пропозиції.


Орієнтовна тематика семінарів

для класних керівників.


  1. Розвиток пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення вміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй діяльності.

  2. Формування потреби в правовій культурі, виховання поваги до законів і норм співжиття у суспільстві.

  3. Формування основ естетичної культури, розвиток естетичного досвіду особистості, її художніх здібностей.

  4. Фізичне вдосконалення, розвиток потреб у здоровому способі життя, вироблення відповідного ставлення до свого здоров’я.

  5. Розробка програм вивчення особистості учнів, індивідуальних психолого-педагогічних карток учнів.

  6. Створення банку діагностичних методик вивчення індивідуальних особливостей учнів, їх пізнавальних можливостей і здібностей.

  7. Психолого-педагогічне проектування рівнів інтелектуального, соціального і духовного розвитку учнів у класному колективі.

  8. Як створити для дітей максимальні умови для повноцінного їх розвитку й саморозвитку?

  9. Роль класного керівника у розвитку внутрішньої свободи учнів, їх здатності до об’єктивної самооцінки і саморегуляції поведінки, до морального самовдосконалення.

  10. Формування навичок самоврядування, соціальної активності і соціальної відповідальності у процесі практичної громадської діяльності школярів.

  11. Допомога учням у визначенні сенсу життя в умовах соціально-економічних змін, нових форм господарювання, вироблені ціннісного ставлення до власного життя.

  12. Розвиток самостійного творчого мислення та пізнавального інтересу учнів до ідейно-моральної спадщини, культурно-історичних традицій українського народу.

  13. Прищеплення учням культури поведінки та спілкування, навчання способам розв’язання конфліктів у колективі та суспільстві.

  14. Створення необхідних умов для вільного розвитку особистості учня, його мислення і загальної культури шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності.

  15. Формування “Я”-концепції учня-творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення, моральної самозавершеності.

  16. Проведення діагностики вихованості учнів, використання її результатів для корекції поведінки вихованців та вдосконалення процесу.


Орієнтовний перелік тем

щодо проблемно-пошукової, експериментальної роботи

класного керівника.


  1. Форми й методи художньо-творчого розвитку школяра.

  2. Духовна культура учня: особливості становлення.

  3. Формування пізнавальних інтересів школярів.

  4. Дитяче самоврядування як засіб підготовки дітей до життя в умовах демократії.

  5. Клуби у виховній діяльності класного керівника.

  6. Педагогічні проблеми діагностики і прогнозування виховного процесу.

  7. Педагогічна діагностика сімейного виховання і організація роботи з батьками на її основі.

  8. Класний керівник і батьки: відносини партнерства і співробітництва у вихованні через діалогічне спілкування.

  9. Методика розкриття творчого потенціалу школярів через проведення творчих справ.

  10. Організація повноцінної життєдіяльності дітей за законами співтворчості і співпраці.

  11. Формування батьківського активу і організація роботи з ним.

  12. Виховання лідерів через різні форми учнівського самоврядування.

  13. Інноваційна культура класного керівника.

  14. Програма життєтворчості особистості школяра.

  15. Зміст гуманних взаємин. Шляхи та методи їх формування.

  16. Система роботи класного керівника щодо створення умов для самореалізації особистості учня.

  17. Організація життєдіяльності учнів як основа виховного процесу.

  18. Аналіз і прогнозування виховних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному і груповому рівнях.


Програма

вивчення та складання

педагогічної характеристики учня

за М.Ю.Красовицьким

Прізвище, ім’я, по батькові.

Дата народження.

Загальний фізичний розвиток.

Стан здоров’я.

Сімейні умови, характеристика батьків, склад сім’ї, місце роботи батьків, їх культурний рівень, режим життя дитини, спілкування поза школою.




  1. Загальний розвиток:

  • особливості мислення, рівень абстрактного мислення (аналіз, синтез, виявлення причинних зв’язків, здійснення висновків тощо);

  • спрямованість, інтереси, потреби, схильності;

  • особливості характеру, індивідуальні реакції на події;

  • особливості пам’яті та процесу запам’ятовування;

  • типи інтелекту та професійні можливості;

  • вольові якості, здатність до довготривалих трудових зусиль.




  1. Ставлення до навчання, праці:

  • успішність (які оцінки переважають, з якого предмету вчиться найкраще);

  • організованість і старанність у навчальній роботі, вміння працювати самостійно;

  • інтерес до знань (зацікавлений чи ні, виявляє інтерес до окремих предметів);

  • ставлення до елементів праці в школі ( лабораторні роботи, чергування, підтримка чистоти в класі, на шкільному подвір’ї).




  1. Дисциплінованість та навички культури поведінки:

  • загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стримано чи не контролює свої емоції);

  • виконання шкільного режиму (дотримується Правил поведінки, порушує їх навмисно чи через недбалість; найбільш типові порушення дисципліни);

  • виконання вимог і розпоряджень вчителів (виконує за першою вимогою, з бажанням чи примусово);

  • чемність у спілкуванні з вчителями, будь-якими дорослими;

  • володіння навичками культури поведінки (ставлення до старих людей і молодших за себе, поступається місцем для людей похилого віку, з повагою ставиться до дівчат тощо).



  1. Громадська спрямованість та активність:

  • ставлення до громадського життя колективу (дорожить ним, байдужий, ставиться негативно);

  • інтерес до громадського життя країни (користується інформацією про події в країні за кордоном);

  • чи виступає на зборах колективу, громадських організацій з пропозиціями, з критикою недоліків, чи здатний висловлювати власну думку;

  • активний чи байдужий в громадсько-корисній діяльності.




  1. Взаємостосунки з товаришами:

  • становище в колективі (чи користується повагою й авторитетом серед товаришів по класу, чим обумовлені відносини, що склалися);

  • чи задоволений своїм становищем у колективі і яке б становище хотів зайняти;

  • ставлення до товаришів по класу (поважає чи байдужий до них; чи бувають конфлікти їх причини);

  • яку роль відіграє в житті класу (активний член колективу чи сторонній спостерігач).




  1. Моральні цінності:

відданість Батьківщині, її Конституції, повага до Національного прапору і Гімну;

відданість демократичним цінностям – повазі до людини та її прав, свободі вибору;

усвідомлення себе як громадянина Землі, турбота про екологічну безпеку і виживання людства;

повага до різноманітності: расова і національна терпимість, повага до інших народів та їх культур;

відданість цінностям сім’ї, повага до батьків, до кожної людини як самоцінності;

дотримання у взаєминах з людьми таких цінностей, як Турбота, Повага, Довіра, Відповідальність;

відчуття власної відповідальності за все, що відбувається навколо;

політична культура та толерантність.


Головні вимоги до користування цією схемою:

Схема є основою для спостережень за учнями. Протягом навчального року наслідки спостережень бажано фіксувати письмово, відповідно до запровадженої схеми. При складанні характеристики бажано орієнтуватися на розкриття кожного пункту схеми, але не обов’язково в послідовності зазначеній у схемі.



Під час підготовки матеріалу була використана література:

  1. Жерносєк І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі: Навч.-метод. посібник.– К.: ІЗМН, 1998.

  2. Старченко К.М., Пуцов В.І., Гадзецький Б.В. Технологія управлінської діяльності завідуючого районним (міським) методичним кабінетом.: Навч.- метод. посібник. - К., 2002. 

  3. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.- метод. посібник: У 2ч. /Ред. рада: В.М.Доній (голова), Г.М. Несен (заст. голови), Л.В. Сохань, І.Г Єрмаков (керівники авт. колективу) та ін. – К.: ІЗМН, 1997.

  4. Рекомендації щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти. Науково-методичний центр середньої освіти Міністерства освіти і науки України// “Освіта України” №54 9 липня 2002 року

  5. Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. // “Директор школи” №3,4’2003


Положення

про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (з урахуванням змін до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти (наказ МОН України від 29.06.2006 року № 489)

Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 6 вересня 2000 р. № 434

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2000 р. за № 659/4880
І. Загальні положення

1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу (далі – класний керівник).

1.2. Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.

1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої та професійно-технічної освіти, затверджених Постановою кабінету міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” та Постановою кабінету міністрів від 17.08.2002 року № 1135 “Про затвердження державного стандарту професійно-технічної освіти”, спрямованих на:


  • виховання громадянина України;

  • формування особистості учня (вихованця), його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;

  • виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності;

  • виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

  • реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

  • виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій та звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського  народу та інших народів та націй;

  • виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад   здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів (вихованців);

  • формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної роботи.


ІІ. Організація діяльності класного керівника

2.1. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту, або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.

2.2. Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.

2.3. На класного керівника покладається керівництво одним класом, навчальною групою.

У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель початкових класів.

У професійно-технічному навчальному закладі класне керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці) яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або навчаються на основі базової загальної середньої освіти без отримання повної.

Функціональні обов’язки класного керівника розробляються відповідно цього Положення з урахуванням типу закладу та завдань навчально-виховного, навально-виробничого процесу і затверджуються директором навчального закладу.

2.4. Класний керівник як організатор учнівського колективу:



  • сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їхніх здібностей;

  • створює умови для організації змістовного дозвілля; у тому числі організовує та проводить відвідування музеїв, театрів, виставок, екскурсій, заходів з охорони природи; відповідає за профілактику бездоглядності правопорушень, планує та проводить відповідні заходи (особливо для учнів з числа незахищеної та пільгової категорії населення) профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи;

  • сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;

  • проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;

  • співпрацює з вчителями, викладачами, майстрами виробничого навчання, психологами, медичними працівниками, органами учнівського самоврядування, батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу з виконанням завдань навчання та виховання в учнівському колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців).

Класний керівник професійно-технічного навчального закладу спільно з майстром виробничого навчання навчальної групи:

  • систематично аналізує рівень навчальних досягнень та поведінку учнів, організовує навчальну допомогу;

  • створює в навчальній групі необхідні умови для оволодіння професією, творче відношення до праці, для засвоєння передових, прогресивних методів та прийомів;

  • проводить тематичні класні години, що спрямованні на виховання моральних цінностей, зацікавленості у питанні належності до обраної професії;

  • забезпечує дотримання в навчальній групі встановленого порядку та дисципліни;

  • проводить цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями групи;

  • здійснює заходи щодо професійно-орієнтаційної роботи учнів шкіл;

  • заохочує учнів до занять в гуртках художньої та технічної творчості, предметних гуртках та спортивних секціях;

  • залучає учнів до участі в конкурсах професійної майстерності, олімпіадах з навчальних предметів.

2.5. Класний керівник має право на:

  • відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних заходів, семестрових, річних атестацій та заліків у закріпленому класі (групі), бути присутнім на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні та фізичні особи;

  • внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);

  • ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);

  • внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;

  • відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання або в гуртожитку професійно-технічного навчального закладу (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди;

  • вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;

  • вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);

  • захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;

  • матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.

2.6. Класний керівник зобов’язаний:

  • вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);

  • здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;

  • інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;

  • дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;

  • пропагувати здоровий спосіб життя;

  • постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

  • вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);

  • регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше двох разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування.

2.7. Класний керівник складає план роботи з учнівським колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.

2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору навчального закладу, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований заступнику директора з навчально-виховної роботи.

2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями (вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством України.

Методичні рекомендації

щодо підвищення ефективності виховної роботи

в загальноосвітніх навчальних закладах міста

у 2011-2012 навчальному році

Стан виховної діяльності в начальних закладах України на сьогодні зумовлює потребу докорінного переосмислення стратегій виховання, що полягає у подоланні стереотипів педагогічного мислення шляхом переходу від окремих напрямів виховання до створення єдиного комплексу моделей виховних систем на різних рівнях освіти з метою розбудови цілісної безперервної української системи виховання.

Процес переходу від традиційних виховних заходів передбачає проведення випереджувальних, прогностичних експериментів із розбудови та проектування перспективних виховних систем у навчальних закладах шляхом створення виховного простору на основі духовного єднання педагога і учня, що спрямоване на самовдосконалення, саморозвиток та повноцінне життєтворення.

У 2011-2012 навчальному році заступникам директорів з виховної роботи необхідно здійснювати методологічну орієнтацію діяльності педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів на забезпечення у вихованні компетентнісного, системного, особистісно орієнтованого підходу, створення системи управлінського та науково-методичного супроводу вивчення і аналізу вихованості учнів, їх особистісного становлення.

Логіка змістово-організаційного аспекту роботи методичних кабінетів має визначатися нормативно-правовими документами: Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», Концепцією національно-патріотичного виховання, програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», міською програмою національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки, розробленою на основі обласної програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 роки та схваленої рішенням сесії Острозької міської ради від 11 квітня 2008 року № 402.

Виховна робота в загальноосвітніх навчальних закладах повинна плануватися за принципами системності, враховувати інтереси, запити різних категорій педагогів, учнів та батьків. Плани та зміст роботи методичних об’єднань класних керівників, батьківських всеобучів, учнівського самоврядування треба спрямовувати на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки учасників навчально-виховного процесу, досконалого володіння ними інноваційними технологіями, активними та інтерактивними методами вивчення та аналізу рівнів вихованості дітей і молоді.

З метою підвищення компетентної діяльності класних керівників у методичних кабінетах необхідно створити тематичні кейси, інформаційні банки даних про дітей із неповних та неблагополучних сімей, дітей груп ризику, відслідковувати чинники, які знижують рівень вихованості учнів та які впливають на підвищення культури поведінки, особистісного становлення дітей. У кабінетах заступників директорів з виховної роботи мають бути створені паперові, електронні картотеки передового педагогічного досвіду роботи класних керівників, керівників гуртків.

Необхідно на належному рівні забезпечувати психологічний супровід діяльності класних керівників щодо диференціації діяльнісного, знаннєвого, культурологічного та компетентнісного підходу в формуванні в учнів ціннісних ставлень, передбачених міською програмою національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки.

Варто практикувати системне проведення психолого-педагогічних консиліумів, семінарів, інтегрованих форм методичної роботи щодо реалізації завдань правового та превентивного виховання. Для підвищення ефективності методичної роботи, успішної реалізації виховних завдань міської програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки доцільно спрямувати зусилля на оновлення технологічних механізмів, використання системно-функціонального підходу. Важливо організувати виховну діяльність щодо оптимального використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, створення аналітичних веб-сторінок про стан виховної роботи в навчальних закладах, організацію методичного супроводу інтегративної діяльності школи, сім´ї, громадськості, систематично вивчати диференційовані потреби педагогів і на основі цього створювати систему методичного сервісу.

На часі організація шкіл педагогічної майстерності, авторських майстерень класних керівників, керівників гуртків, що даватиме можливість здійснювати методичну адаптацію теоретико-методологічних концепцій виховання, переорієнтовувати педагогів з масово-репродуктивних форм на індивідуально-творчі, особистісно орієнтовані. Як показала практика найвищий рейтинг отримують інтерактивні форми методичної роботи: тренінги, рольові ігри, практикуми, модерування, тому саме такі форми мають широко використовуватись у системі виховної роботи.



Результати аналітичного відстеження організації виховної роботи показали, що в діяльності щодо забезпечення реалізації виховних завдань відсутній системно-функціональний підхід, методисти з виховної роботи здебільшого, реалізують інформаційно-цільової функції, а методичний супровід інваріантних функції виховної роботи в навчальних закладах не повинен бути епізодичним або проігнорованим взагалі.

 Перелік документації та інформаційно-методичних матеріалів, необхідних для діяльності навчального закладу щодо організації виховної роботи
1. Управління виховним процесом навчального закладу:

  • інструктивно-нормативні документи і матеріали з проблем виховної роботи (накази, методичні рекомендації, заходи тощо);

  • нормативно-правові документи про освіту;

  • програми виховання, затверджені МОНМС України, міська програма національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки;

  • положення: про раду загальноосвітнього навчального закладу, про класного керівника, учнівське самоврядування, батьківські комітети.

  • перспективний та річний плани та циклограми виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу;

  • план загальношкільних заходів;

  • методична, довідкова література, інформаційні матеріали з проблем виховання, реалізації міської програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки;

  • матеріали педагогічних рад та інструктивно-методичних нарад;

  • книга внутрішкільного контролю заступника директора з виховної роботи;

  • соціальний паспорт школи;

  • моніторинг рівнів вихованості учнів за ціннісними ставленнями;

  • посадова інструкція заступника директора з виховної роботи;

  • портфоліо заступника директора з виховної роботи;

  • матеріали передового педагогічного досвіду класного керівника;

  • картотека передового педагогічного досвіду з питань виховної діяльності;

  • щоденний план роботи заступника директора з виховної роботи;

  • розклад проведення виховних годин, роботи гуртків, секцій;

  • матеріали про роботу керівників гуртків(журнали гурткової роботи, програми).

 

2. Робота з учнівським колективом:

  • положення про шкільне учнівське самоврядування;

  • наказ про створення та діяльність учнівського самоврядування в школі;

  • план та матеріали роботи органів учнівського самоврядування;

  • матеріали про роботу учнівського самоврядування, навчання активу, лідерів учнівського самоврядування.

 

3. Діяльність класного керівника:

  • посадова інструкція класного керівника;

  • положення та план роботи шкільного методичного об’єднання класних керівників;

  • орієнтовна програма діяльності класного керівника;

  • психолого-педагогічна карта вивчення особистості учня;

  • план виховної роботи з учнями класного керівника;

  • матеріали про проведену виховну роботу класного керівника;

  • портфоліо класного керівника.

4. Робота з батьківською громадськістю:

  • навчально-тематичний план батьківського всеобучу;

  • журнал педагогічного всеобучу батьків;

  • список рекомендованої літератури для батьків з проблем виховання учнівської;

  • пам’ятки та поради батькам, розроблені психологами, педагогами;

  • матеріали передового педагогічного досвіду з проблем родинно-сімейного виховання;

  • матеріали періодики з проблем сімейного виховання.

Організація діяльності кімнати школяра

Кімната школяра або кімната роботи з дитячими об’єднаннями та організаціями є організуючим центром виховної роботи з школярами різних вікових категорій, які навчаються в даному закладі; членами первинних осередків дитячо-юнацьких об’єднань, які діють на базі закладу; класними керівниками, керівниками гуртків, об’єднань за інтересами, організаторами дозвіллєвої та виховуючої діяльності з дітьми.


1. Кімнату виховної роботи рекомендується створювати в закладах освіти за наявності приміщень, придатних для:

- організації малих форм ігрової діяльності з дітьми;

– засідань органів учнівського самоврядування та первинних осередків дитячо-юнацьких об’єднань;

– консультативної роботи з учасниками навчально-виховного процесу;



– творчої роботи педагогічних працівників.
2. У відповідних кімнатах можуть зосереджуватися такі матеріали:

Нормативно-правове забезпечення виховного процесу:

  • Декларація прав дитини, Конституція України, Закон України про освіту, Закон України "Про загальну середню освіту”, Державна національна програма "Освіта. (Україна ХХІ ст.)”, нормативні документи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та освітніх установ, накази і розпорядження державних органів з проблем виховання.

  • Методична, довідкова література, інформаційні матеріали з проблем виховання школярів.

  • Матеріали що готувалися до нарад, педагогічних рад тощо.


Планування та розробки основних напрямів роботи:

  • плани роботи учнівського самоврядування, загальношкільний план виховної роботи на рік, календарний (за окремими тижнями місяця) або план-сітка, особистий щоденно-тижневий;

  • єдиний режим позаурочної виховної діяльності (зайнятість дітей в позаурочний час в гуртках, клубах, громадських організаціях тощо);

  • матеріали щодо діяльності органів учнівського самоврядування;

  • плани різних категорій навчання учнівського активу;

  • плани роботи на канікулах;

  • графік випуску шкільної преси;

  • розклад та плани позаурочної роботи (гурткової (клубної)) з учнями;

  • структурна модель організації діяльності учнів школи;

  • заходи з пріоритетних напрямів виховної діяльності.

Матеріали організаційно-педагогічного змісту виховного процесу:

  • картотека колективної творчої, соціально-комунікативної, пізнавальної, доброчинної, морально-етичної, художньої, ціннісно-орієнтаційної, спортивно-оздоровчої діяльності;

  • картотека колективних творчих справ щодо збереження народних звичаїв, традицій, обрядів, свят;

  • матеріали загально шкільних заходів;

  • методика проведення пізнавальних та інтелектуальних ігор, творчих та рольових, рухливих та спортивних;

  • зміст та структура інтерактивних видів діяльності.


Рекомендації щодо оформлення кімнат учнівського самоврядування
(Стенди (куточки) та їх рубрики можуть бути змінені або доповнені)

1. Куточок державної символіки:

  • "Що необхідно знати про національну символіку”, Я – громадянин України”, "Символи моєї держави”, "Конституція України – основний закон нашої держави”, "Національні символи України”, "Держава – Україна – державні символи”;

  • Конституція України;

  • Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України "Рекомендації щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладів України” (07.09.2000, 43);

  • Макети Прапора, малого Державного Герба України, текст Державного Гімну України;

  • Текст статті 20 Конституції України;

  • Правила використання Державного Прапора, Державного Гімну України.


2. Стенди: "Шкільний кур’єр” ("Голос школи”, "Інформує рада учнівського комітету”, "Шкільний вісник”, "Інформаційний вісник”):

  • Організаційно-функціональна структура учнівського самоврядування.

  • Склад ради органу учнівського самоврядування.

  • Єдиний режим виховної роботи.

  • Циклограма діяльності на місяць.

  • Вісті з класів.

  • Шкільні новини.

  • "Колючка” ("Блискавка”, "Сатиричне перо” тощо).

  • Графік проведення засідань учнівського самоврядування.

  • Програма передач шкільного радіомовлення.

 

3. Аналіз роботи класних колективів ("Голос чергового”):

  • "За кращий клас".

  • "За кращий санітарний стан”.

  • "За успіхи в навчанні”.

  • "Пам’ятка черговому школи”.

  • Обов’язки чергових класів.

  • Екран "Живи, книго!”.


4. Куточок шкільної символіки:

  • Гімн школи.

  • Герб (емблема) закладу.

  • Закони школяра.

5.Правила поведінки учнів у школі.
6. "Люби і знай свій рідний край” ("Мій край – моя історія жива”, "Моя країна –Україна”. "Літопис нашого краю” тощо):

  • Колективні творчі справи за напрямами руху "Моя земля – земля моїх батьків”.

  • Сторінки історії рідного краю (пошуково-краєзнавчі матеріали).

  • Історія закладу.

7. Волонтерська діяльність: "Вони потребують твоєї допомоги”:



  • Структурна модель (карта-схема) організації діяльності учнів школи за місцем проживання: груп милосердя, постів взаємодопомоги, членів волонтерського руху тощо.

  • Списки людей, які потребують особливого піклування.

Головними завданнями виховання та правової освіти у 2011/2012 навчальному році є:

  • підвищення ефективності і результативності педагогічних колективів загальноосвітніх навчальних закладів міста з реалізації міської програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки;

  • забезпечення повноцінного функціонування в кожному навчальному закладі системи виховної роботи, посилення виховного впливу навчальної діяльності учнів;

  • покращення співпраці батьківської, учнівської та педагогічної громадськості у вирішенні спільних проблем загальноосвітніх навчальних закладів;

  • поліпшення просвітницької роботи серед учнівської молоді, батьківської громадськості щодо попередження правопорушень та злочинності, формування здорового способу життя в учнів.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал