Методичні рекомендації щодо організації І проведення Уроків мужності в загальноосвітніх навчальних закладах області /Упоряд. І. П. Кончиц. Чернігів: ред відділ чоіппо імені К. Д. Ушинського, 2015. 126 с



Сторінка4/13
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1.89 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Настав час захищати країну

(зустріч з учасниками АТО)



(сценарій підготували слухачі курсів підвищення кваліфікації: Тарасенко Людмила – педагог-організатор Гончарівської гімназії Чернігівської районної ради; Гломозда Вікторія – педагог-організатор Хмільницького НВК Чернігівської районної ради; Надточей Ірина – педагог-організатор Редьківського НВК Чернігівської районної ради; Гайдук Ірина – педагог-організатор Кучинівської ЗОШ І-ІІІ ст. Щорської районної ради).
Мета:

навчальна: формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого краю, народу та його історії; формування та розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни на прикладі подвигу героїв сьогодення;

розвиваюча: розвивати в дітей прагнення бути свідомим громадянином і патріотом України;

виховна: виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності за долю Батьківщини.
Завдання:

- ознайомити учнівську молодь із подіями, що зараз відбуваються на території України;

- організувати і провести зустріч з учасниками АТО;

- провести акцію «Лист пораненому»;

- зібрати інформацію про військових Чернігівського району, які загинули в АТО;


  • переглянути відеоматеріали з даної тематики;

  • організувати співпрацю з батьками, громадськістю.

Форма проведення: літературно-музична композиція.

Вікова категорія: старша ланка.

Місце та час проведення: актова зала.

Тривалість: 45 хвилин.

Оформлення приміщення: актовий зал, у центрі якого прапор, тризуб, віночок, колосся. Збоку на столику букет квітів, перев’язаних чорною стрічкою, поряд – запалена свіча.

Основні поняття: АТО, Нацгвардія, добровольчі батальйони, самооборона, мобілізація, ротація, військові журналісти, терористи, сепаратисти, обстріл, мужність, відвага, акція «Лист пораненому».

Епіграф:

На службу Україні,

На чесне діло гоже,

В ім’я святої правди,

Благослови нас, Боже! Юрій Шкрумеляк

Музичне оформлення: відео матеріали, музичний кліп «Вірність Батьківщині», пісня «Настав час», презентація, музичний кліп «Мамы и папы мы не хотим войны», пісня « Моя Україна».

Обладнання: комп’ютер, мікрофон, музичне обладнання, проектор, екран.
Хід заходу

І. Вступ

(На фоні тривожної музики починається показ презентації)

Слайд №1
Хлопець у стрілецькій формі

«Я, Український Січовий Стрілець, присягаю українським князям, гетьманам, Запорізькій Січі, могилам і всій Україні, що вірно служитиму Рідному Краєві, боронитиму перед ворогом, воюватиму за честь української зброї до останньої краплі Крові. Так мені, Господи Боже й Архангеле Михайле, допоможіть. Амінь!»



Слайд №2

Хлопець у військовій формі

  • Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаю на військову службу і урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, сумлінно і чесно виконувати військовий обов’язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну і військову таємницю. Присягаю виконувати свої обов’язки в інтересах співвітчизників.

Присягаю ніколи не зрадити Українському народові!

Ведучий 1.

Розділяє ці присяги сто літ. Ніхто б не подумав, що на рідній українській землі у ХХІ сторіччі лунатимуть постріли, убиватимуть людей. Наша історія мала багато трагічних періодів, коли свобода і факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки країни ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.



Ведучий 2.

Нині знову прийшов цей час – час вибору між свободою та рабством, світлим майбутнім та темним минулим, справедливістю та тиранією. Історія повторюється. Усе, чого добивалися наші предки на початку ХХ століття, є актуальним на початку століття ХХІ.



Читець.

Історії ж бо пишуть на столі,

ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

піснями і невільницьким плачем.

Могилами у полі без імен... Ліна Костенко



Ведучий 1.

Важкі випробування переживає зараз Україна. Події останніх місяців примусили кожного українця відчути свою причетність до своєї країни, а також зрозуміти, що ми господарі на власній землі. Сьогодні, захищаючи власну гідність і незалежність, ми, українці, знайшли себе, показали всьому світові, що Україна – це не просто точка на карті світу, Україна – це демократична, європейська країна.



Слайд №3-8

І. Основна частина

1 учень.

Я часто думаю про те,


Що є одна земля,
Де виросли батьки,
Де виріс ти і я.

2 учень.

Це та земля, де вперше полюбив,


Де смуток очі радісні залив...
Там мати лагідно співала колискові,
Я через них пізнав світи казкові.
Там батько, посміхаючись, мені
Розповідав історії смішні.

3 учень.

Ти, ненька наша, рідна Україно,


Нема на світі ріднішої країни,
Ніж ти одна: безмежна і квітуча,
Людьми багата, горда і співуча.

4 учень.

Я українець і я горджусь собою,


Одним майбутнім зв’язаний з тобою.
Майбутнім світлим, без розбрату й горя,
Де люди будуть дружніми аж від Карпат до моря.

5 учень.

І якщо кожен з нас повірить хоч на мить,


І в серці іскорка любові не згорить
Я знаю, буде користь Україні –
Близькій душі і серцю Батьківщині.

(Демонструється музичний кліп «Вірність Батьківщині»)

Ведучий 2. Держава у небезпеці, мобілізація до лав Збройних Сил України має дати можливість захистити цілісність України від сепаратистів та терористів.

(Інсценізація «Прощання батька й сина»)

Син. Тату, ти йдеш до війська?

Батько. Так, сину, йду, вже час

Ворог зовсім близько

Топче ногами ряст,

Нищить нашу землю,

Плюндрує села і міста.

Як не зупинимо ми

Не буде у нас майбуття.

Син. А правда війна це страшно?

Вона людей убиває

А смерть – це назавжди,тату,

Нікого вона не вертає.



Батько. Смерті боятись не треба

Не в ній гіркота небуття,

Бійся прожити безцільно

Бо в цьому є смерть за життя.



Син. Ти повернешся, тату?

Батько. Я вернуся, сину, тільки дуже чекай,

Любов’ю своєю і вірою

Від куль мене захищай.

Син. Я захищатиму, кожну хвилину.

Батько. Я повернуся побідної днини.

(Звучить пісня «Настав час» – флешмоб.)

Ведучий 1. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху в нас немає.

Слайд № 9-21

Ведучий 2. Як і століття назад, на захист держави стали дочки й сини України-неньки. Їх об’єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали права вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. ( Військові, нацгвардія, добровольчі батальйони «Донбас», «Азов», самооборона, військові журналісти). На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

Слайд №22-23

Ведучий 2. Ми запрошуємо до слова учасників АТО. Розкажіть про відомі вам приклади героїзму на війні та про героїв АТО.

(Учасники АТО діляться своїми думками)

1 учень.


Повертайтесь живими скоріше,
України найкращі сини.
Для народу нема важливіше,
За життя без страшної війни.

2 учень.

Повертайтесь живими, благаю!

Уцілійте в запеклих боях.

Хай ніколи не зроситься кров’ю,

Жито в наших родючих полях.
3 учень.

Повертайтесь живими до діток,

Хай Господь їх молитви почує.

Від обстрілу російських зеніток,

Всіх до одного хлопців врятує.
4 учень.

Повертайтесь живими додому,

Обніміть кожен матір й дружину.

Не допустить Пречиста хай грому,

Від війни, на мою Україну.
5учень.

Повертайтесь живими солдати,

Хай скінчиться проклята війна.

Україна для кожного мати,

Хай ніколи не плаче вона.

(Звучить музика, учасникам АТО вручаються квіти та подарунки)

Ведучий 1.

Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває,

Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину

За те, що віднині будеш сама.

Тебе я люблю. I люблю Україну.

Слайд №24-27

Ведучий 2. Ось прізвища борців із селища Гончарівського, які загинули в АТО:


  1. Майор Деркач Сергій Павлович, загинув 30.07.2014 біля с. Шишкове Луганської області. Місце проживання родини – с. Гончарівське Чернігівського району.

  2. Сержант Мансуров Андрій Сергійович, загинув 03.08.2014 року біля с. Красний Яр Луганської області. Під час руху танк підірвався на протитанковому фугасі. Місце проживання родини – с. Гончарівське Чернігівського району.

  3. Солдат Мірошниченко Петро Олександрович, загинув 13.08.2014 року біля с. Георгіївка Луганської області. Згорів у танку. Місце проживання родини – с. Гончарівське Чернігівського району.

  4. Майор Степанченко Дмитро Андрійович, загинув 05.09.2014 року біля села Шишкове Луганської області. Місце проживання родини – с. Гончарівське Чернігівського району.

Давайте вшануємо пам’ять загиблих в АТО хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

Ведучий 1.

Хочеться вірити, що здоровий глузд переможе, що настане мир. Про це мріють усі. Про це пишуть діти у своїх листах пораненим.



Слайд № 28-29

Я не хочу, щоб була війна,

Лунали постріли, страждали люди.

Я хочу, щоб росла трава

І сонце сяяло, сміялись діти всюди!
Я не хочу, щоб була війна,

Щоб плакала матуся біля вікна!

Хочу я, щоб Земля цвіла

завжди раділа матуся моя!


Я не хочу, щоб була війна.

Щоб свистіли кулі над людьми.

Хочу, щоб країна сильною була,

Щоб щасливі і здорові всі були!


А ще хочу, щоб весело сміялась мама,

Щоб спокійний тато був,

Сонце щоб світило нам ласкаво

І не чули літаків ворожих гул.

Я не хочу, щоб була війна!

Нехай навіки згине вона.

Я хочу, щоб дитячий сміх лунав,

Щоб мир довіку не минав.

Я не хочу, щоб була війна,

Тому що це сльози і горе родини.

Хочу я, щоб мир і доброта

Були в житті кожної людини!

Я не хочу, щоб була війна

Та люди страждали від болю.

Хочу я, щоб лунали веселі пісні

І мир був на всій Землі.


Я не хочу, щоб була війна

Палало небо і тремтіли діти.

Я хочу будувати заводи і міста,…

Навіщо один з одним воювати?!



(Музичний кліп «Мамы и папи мы не хотим войны»)

О Боже, єдиний, здійсни мою мрію,

Не діли нашу землю на Захід і Схід,

Бо всі ми єдині, усі ми сім’я,

В усіх нас одна Батьківщина, одна,

Одна і єдина, як вічна любов,

За неї ще пращури лили свою кров.

За волю, за єдність боролись вони,

За неї Шевченко ще в Бога благав,

Щоб в вольній країні ми з вами росли.

У віршах своїх він про неї писав,

Писав і благав у свого народу,

Щоб він не проспав України свободу

Бо звір стоголовий уже не дрімає,

І пазурі гострі у серце впинає.

Не дай йому, Боже, не дай розірвати,

Не дай, щоби брат йшов війною на брата

Прожени той туман, що укутав усіх,

Щоб жити народ наш у спокої міг,

Щоби Україна завжди була вільна,

Завжди залишалась одна, неподільна.

І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,

А більше для щастя нічого не треба!
Заключна частина.

Ведучий 2.

Ми пишаємося своєю країною, молимося за щасливе майбутнє. Темні часи пройдуть. Буде колоситися хліб. Будуть сміятися діти. Буде жити Україна.



Слайд № 30-31

(Звучить пісня «Моя Україна» Муз. Ніколо,Сл. Ю. Рибчинського»)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал