Методичні рекомендації щодо організації І проведення Уроків мужності в загальноосвітніх навчальних закладах області /Упоряд. І. П. Кончиц. Чернігів: ред відділ чоіппо імені К. Д. Ушинського, 2015. 126 с



Сторінка2/13
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1.89 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Тут точились бої,

тут вмирали найкращі сини України!

(заочна екскурсія Майданом Незалежності

та вулицею Героїв Небесної Сотні)

(сценарій підготували слухачі курсів підвищення кваліфікації: Пенська Інна – заступник директора з виховної роботи Козелецької гімназії №1 Козелецької районної ради; Красківська Наталія – заступник директора з виховної роботи Замглайської ЗОШ І-ІІІ ст. Ріпкинської районної ради; Абакумець Ганна – педагог-організатор Киселівської ЗОШ І-ІІІ ст. Менської районної ради; Криса Олена – заступник директора з виховної роботи Дігтярівського НВК Новгород-Сіверської районної ради).


Мета: формування в учнів почуття патріотизму, самовідданості, любові до рідного краю, народу; розвиток почуття людяності, гордості за героїв України (Небесної сотні); виховання поваги до людей, готових на самопожертву.

Вікова категорія: учні 8-11 класи.

Місце та час проведення: актовий зал навчального закладу, 14 жовтня 2015 року.

Тривалість заходу: 45 хвилин.

Оформлення приміщення: фото героїв Небесної сотні, державні символи України (герб, прапор), живі квіти, свічки.

Обладнання: проектор, екран, апаратура для музичного супроводу.

Запрошені: учасники революційних подій на Майдані, керівництво району, представники піклувальної ради навчального закладу, батьківського комітету, батьки учнів, педагоги.

План проведення:

  1. Зустріч гостей.

  2. Виконання державного гімну України.

  3. Виступ директора навчального закладу.

  4. Виступ представника районної адміністрації.

  5. Виступ учасника революційних подій.

  6. Розповідь про Назара Войтовича.

  7. Перегляд презентації «Місце слави і Скорботи: заочна екскурсія Майданом Незалежності та вулицею Інститутською»).

  8. Виступ літературної студії «Паростки» (гуртківці читають напам’ять вірші).

  9. Виконання пісні «Молитва за Україну» (ансамбль художньої самодіяльності «Сіверські перлинки»).

  10. Підведення підсумків. Хвилина мовчання.

  11. Виконання гімну навчального закладу.

Хід заходу

(У залі тихо лунає музика, під оплески до зали входять директор навчального закладу, представник районної адміністрації та учасники революційних подій. Старшокласниці вручають квіти гостям.

Усі виконують державний гімн України)

Ведуча.

Народу мир потрібен як вода,

Як хліб і сіль

І він його доб’ється.

Ганьба і смерть тому, хто напада,

І вічна слава тим хто, хто не здається!

Урок мужності оголошується відкритим. Гімназія струнко, звучить гімн України.

Ведучий. Який глибокий зміст вкладено в ці слова: «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була». Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними своєї держави! Протягом багатьох століть «загарбницькі душі» намагалися завоювати нашу землю. Справжні українці мужньо відстоювали права своєї держави, захищали її від нападників. Такою немилосердною була доля України.

Ми – українці, діти рідної землі! Ми захищали рідну землю від негараздів. Отже, невже ми не можемо називати себе народом, як це заповіли нам наші предки. Ми повинні продовжити те, що поколіннями накопичувалося й тепер передалось і нам, дітям України. Справжнім українцем має право називатися лише той, хто не цурається своєї мови, культури, хто віддано служить своїй матері-землі, хто здатен віддати своє життя на її захист.



Ведучий. До слова запрошується директор навчального закладу.

(Виступ директора школи. Виступ представника районної адміністрації. Виступи учасників революційних подій)

Метод «Інтерв’ю»

Методичні рекомендації. класним керівникам разом з учнями слід заздалегідь підготувати запитання до гостей (від кожного класу по три запитання).

(Розповідь ведучих про Назара Войтовича, на екрані демонструються фотосвітлини героя)

Ведучий. Назар Войтович – наймолодший герой Небесної сотні. Увечері 19 лютого він вирушив до Києва. То була його перша й остання поїздка. Хлопець пробув на Майдані близько трьох годин. Зранку 20 лютого в розпал кривавих подій на Інститутській його застрелив снайпер. Батьки втратили єдину дитину.

Ведуча. Батько Назара Юрій Петрович розповідає, що ввечері 19 лютого син зателефонував йому і сказав, що їде на Майдан. Згадує, що він просив його нікуди не ходити, бути обережним. Син пообіцяв, що стоятиме тільки біля сцени. «Яка там сцена? Як приїхав уранці, так пішла бруківка в руки. Пішов одразу на передову», — розповідає Юрій Петрович.

Востаннє він говорив із сином, коли той був у автобусі. Наступного дня вони з дружиною телефонували Назару, але на дзвінок відповіла волонтерка. Сказала, що хлопець загинув…

«Його образ світлий. Він мав світле волосся, очі. Через шкіру обличчя аж пробивався рум’янець. Така в нього і душа була. У ньому не було зовсім ніякої злоби. Його всі знають як дитину-янгола», – так про свого учня, наймолодшого героя Небесної сотні, розповідає директор Травневської загальноосвітньої школи Василь Оверко. Він не пригадує за хлопцем жодних пустощів. Каже, той був спокійний, урівноважений, доброзичливий. Його всі називали Назарчиком.

Ведучий. Перед випускним Назар з однокласниками посадили на пагорбі біля школи сосни. Насадження має форму тризуба. «Нинішній 9-й клас — випускники, посадили в той контур тризуба ще 100 сосен. На честь Небесної сотні», — розповідає вчитель.

Назар також любив збирати старовинні речі, які знаходив під час численних походів, а також цікавився історією. Юрій Петрович розповідає, що син частенько його екзаменував: «Тату, а яка сьогодні дата?» Потім сам же відповідав на своє запитання і починав розповідати про історичну подію, яка сталась того дня. Хлопець читав багато книжок. Остання книжка «Холодний Яр» Юрія Горліса Горського так і лишилась із закладкою на 20-й сторінці.

«Він дуже любив малювати. Я категорично був проти, щоб він ішов учитися на дизайнера, але він не послухався», — розповідає батько Назара.

Хлопець навчався на третьому курсі Кооперативного коледжу в Тернополі на відділенні дизайну. Він обожнював живопис. Усі роботи Назара мали український дух. Він любив зображати на них калину, тризуб чи козаків. Батько згадує, коли вони минулої осені будували хату, син власноруч виклав мозаїку у вигляді калини.



Ведуча. Саме патріотизм підштовхнув юнака в останню хвилину поїхати на Майдан до Києва, розповідають одногрупники. Ще в середу, 19 лютого, він був на парах. Увечері мав тільки віднести до автобуса, який їхав на Київ, речі для столичного Майдану. Але замість цього поїхав сам.

«Дуже було тяжко повірити, що його немає. Він весь час був зі мною. Хоча чому був? Він і залишається поруч», — каже тато Назара.

Назарій закінчив Травненську ЗОШ І-ІІ ст., що на Тернопільщині і був студентом третього курсу відділення дизайну Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу.

Відтепер школа с. Травневе носить ім’я Назарія Войтовича, на фасаді навчального закладу встановлено барельєф убитого снайпером хлопця. Поблизу школи односельці звели Пагорб Гідності Героя «Небесної Сотні».

У Тернопільському кооперативному торговельно-економічному коледжі студенти й викладачі облаштували куток пам’яті Назарія Войтовича, де відтворили символьні елементи Майдану: шини, ялинку, бруківку, на стендах розмістили світлини Назара під час навчання, а також графічні роботи його авторства.

Ведучий. А зараз запрошуємо вас на заочну екскурсію Майданом Незалежності та вулицею Інститутською.

Ведучий. Біля барикад на Хрещатику бійці Самооборони Майдану. Багато хто з них брав участь у збройних сутичках із Беркутом (військами спецпризначення) під час революційних подій 2014 року. Однак серед них є і радикально налаштовані учасники націоналістичного Правого сектору.

Потім ми відвідаємо будівлю Київської міської державної адміністрації, де знаходився госпіталь для поранених, пункт психологічної та невідкладної медичної допомоги, прес-центр Майдану, їдальня та гуртожиток для майданівців.

Дивно, що Євромайдан не тільки підняв громадянську свідомість українців і змінив розстановку політичних сил, але і виступив каталізатором креативних арт-проектів. Численні плакати, агітаційні лозунги, інсталяції, новорічна ялинка, фотографії було представлено вздовж Хрещатика.

На завершення екскурсії ми пройдемо по Алеї Пам’яті, щоб вшанувати пам’ять Небесної Сотні – українців різних національностей, вікової та соціальної приналежності, загиблих у боротьбі за вільну Україну.



(Перегляд презентації

«Тут точились бої, тут вмирали найкращі сини України»)

(Виступ літературної студії «Паростки»)

1 учень. Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь Твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
2 учень. Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
3 учень. Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
4 учень. Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

5 учень. Майдан… з Героями іде прощання…
Тисячі людей зібралися в цю мить.
Для когось на землі вона передостання,
А хтось в землі сирій вже мирно спить…

6 учень. Вже не побачить батько, не зустріне мати…
Живого сина в світі більше вже нема…
Прийшли у путь останню проводжати
Своїх Героїв… вічная їм честь й хвала…

7 учень. Ридають всі… не стримати гірку сльозу…
Покотились сльозі по щоках і обороні…
Сотники, що полягли, – не встануть з сну,
Не посивіють у майбутньому вже скроні…

8 учень. Не побачить дівчина ще юна і кохана
Героя свого на яву, а тільки у сні…
А когось уже не побачать діти й мама…
Когось дружина не побачить… ні…

9 учень. Не збудуться мрії заповітні й бажання…
Хтось одружитися хотів, а хтось дітей,
Розбили вщент усі надії й сподівання,
Кулі, що були вийняті з голів й грудей

(Ансамбль художньої самодіяльності «Сіверські перлинки» виконує пісню «Молитва за Україну»)

Ведучий. Загиблі хлопці віддали своє життя за усіх нас! Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди.

Ведуча. Шановні присутні, вшануємо пам’ять героїв Небесної сотні, учасників АТО хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання. Виконання гімну навчального закладу)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал