Методичні рекомендації щодо опанування філософських знань, теми рефератів для складання кандидатського іспиту з філософії та методичні рекомендації щодо їх написання



Скачати 445.77 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації02.12.2016
Розмір445.77 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

(м.Маріуполь)
КАФЕДРА ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної роботи та

міжнародних зв’язків

В.І. Токарева

“______”___________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

"ФІЛОСОФІЯ НАУКИ"


для аспірантів і здобувачів

Маріуполь 2016

Затверджено на засіданні кафедри гуманітарних дисциплін.

Протокол № від


Укладач:

д.держ.упр., професор Н.Г.Діденко

Робоча програма навчальної дисципліни "Філософія науки" для аспірантів

і здобувачів / укл. Н.Г.Діденко. – Маріуполь, 2016. - 20 с.

Робоча програма містить план навчальної дисципліни та її зміст за модулями й темами, загальні методичні рекомендації щодо опанування філософських знань, теми рефератів для складання кандидатського іспиту з філософії та методичні рекомендації щодо їх написання.

Рекомендовано для аспірантів і здобувачів.




  1. Мета та завдання

Робоча програма розроблена для аспірантів і здобувачів, які вивчають навчальну дисципліну "Філософія науки", а також тих, хто готується до складання кандидатського іспиту відповідно до вимог та правил, встановлених Міністерством освіти і науки України.

Подано розгорнуту програму з навчальної дисципліни "Філософія науки", що складається з трьох основних змістовних модулів; докладний список рекомендованої літератури; перелік тем рефератів.



Вивчення навчальної дисципліни "Філософія науки" забезпечує аспірантів і здобувачів системою базових знань, що сприяють:

  • формуванню розвинутого наукового світогляду;

  • становленню високої культури мислення;

  • розумінню основних закономірностей розвитку науки, культури, суспільства в цілому і людській особистості в ньому;

  • оволодінню основними універсальними методологічними принципами, нормами, підходами в процесі наукового пошуку;

  • орієнтації на високі моральні принципи і на розвинутий естетичний смак; на загальнолюдські гуманістичні духовні цінності;

  • критичному аналізу, оцінці та синтезу нових та складних ідей;

розв’язанню значущих соціальних, наукових, культурних, етичних та інших проблем.
У результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен:

Знати:

  • теоретичні положення філософії науки;

  • історію взаємодії філософії і науки та роль філософії науки у сучасному житті;

  • основних методів наукового пізнання;.

  • особливості природничого та гуманітарного знання, в тому числі у конкретних дисциплінах і використовуваних методах;

  • сучасні теорії розвитку наукового знання;

  • природу криз наук і необхідність прийняття нових парадигм у науковому знанні.

  • метанаукову термінологію й вміти її вірно використовувати.

Вміти:

  • використовувати філософію наукового пізнання для професійної діяльності вченого;

  • реконструювати пізнавальні методи, категоріальні схеми;

  • працювати з науковими матеріалами у напрямку їх узагальнення і філософської інтерпретації;

  • працювати з категоріальним апаратом філософії, а також будь-якої іншої галузі знання, доводячи їх до рангів дослідницьких інструментів.


2.Тематичний план навчальної дисципліни "Філософія науки" (для аспірантів і здобувачів) із розподілом навчальних годин за модулями та темами і формами занять (90 годин/3 кредити ЄКТС):




Назва тем

Кількість годин

Лекції

Практ., семінари

СРС

Всього




Модуль 1. Фундаментальні проблеми філософії

1

Тема 1. Філософія, її гуманістичний смисл і пізнання

2

2

6

10

2

Тема 2. Основні етапи та напрями розвитку світової.

філософської думки



2

2

6

10

3

Тема 3. Філософська думка в Україні та її місце в історії

світової культури



2

2

6

10

4

Тема 4. Філософський зміст проблеми буття світу

2

2

6

10

5

Тема 5. Філософська концепція розвитку та основні філософські категорії

2

2

6

10

6

Тема 6. Методологія пізнання як форма організації оптимально ефективної

діяльності людини.



2

2

6

10




Модуль 2. Соціальна філософія. Філософія управління.

7

Тема 7. Логіка та методологія соціального пізнання

2

2

6

10

8

Тема 8. Соціальне буття суспільства

2

2

6

10

9

Тема. 9. Економічне буття та філософія економіки

2

2

6

10

1

Тема 10. Особистість у вимірах філософського аналізу

2

2

6

10

1

Тема 11. Аксіологічні проблеми в філософії

2

2

6

10

1

Тема 12. Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії

2

2

6

10

1

Тема 13. Основні принципи і закони управлінської діяльності

2

2

6

10

1

Тема 14. Творчість та інновації в управлінській діяльності

2

2

6

10




Модуль 3. Філософія і методологія науки

1

Тема 15. Теоретичні моделі розвитку науки (за роботами к. Поппера, І .Лакатоса, Т. Куна, Ст. Тулміна, П .Феєрабенда)

2

2

6

10

1

Тема 16. Пошуки нового світорозуміння: глобальний еволюціонізм, синергетика, сучасний холізм у науковій картині світу

2

2

6

10

1

Тема 17. Типи наукової раціональності

2

2

6

10

1

Тема 18. Наука і моральність: проблеми і дискусії

2

2

6

10




Разом

36

36

108

90


3. Інформаційний обсяг:
Модуль 1. . Фундаментальні проблеми філософії
Тема 1. Філософія, її гуманістичний смисл і пізнання

Соціокультурні і соціоекономічні передумови виникнення філософського знання. Світогляд і філософія. Філософія і філософствування, їх спорідненість і відмінності. Категорії філософії. Філософія як системно організоване й структуроване абстрактно-теоретичне знання. Основні функції філософії.

Філософія як феномен культури. Сутність та зміст філософських проблем. Філософія як форма теоретичного знання. Місце філософії у системі гуманітарного знання.

Філософія як методологія наукового пізнання. Критерії науковості. Структура філософського знання: онтологія, гносеологія, філософська антропологія, аксіологія, історія філософії, етика і естетика, логіка, соціальна філософія, філософія економіки, філософія науки. Місце та роль історії філософії в структурі філософського знання. Основні поняття та категорії філософії.

Поняття світогляду, його природа, структура. Ціннісний та інтегративний характер світогляду. Філософія як світоглядна форма свідомості. Основні історичні типи світогляду. Міфологія, релігія і філософія. Співвідношення філософії і науки.

Соціальна спрямованість філософського знання. Людина і її майбутнє - центральна проблема філософськогопізнання. Філософська віра як необхідна передумова пізнання. Національна своєрідність філософського мислення. Місце філософії у сучасному суспільному життіУкраїни.


Тема 2. . Основні етапи та напрями розвитку світової філософської думки

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Виникнення філософії як результат переходу від міфологічного світогляду до понятійно-філософського мислення.

Філософія давньокитайської та давньоіндійської цивілізацій, їх вплив на менталітет XX – XXI століть. Філософія Стародавньої Греції як початкова матриця європейської культури в її історичному розвитку і сучасність. Передумови виникнення філософії на Стародавньому Сході.

Специфіка філософії Стародавнього Китаю і Індії. Принципова відмінність та елементи спільності змісту, характеру і способів філософствування на Сході та Заході.

Раціоналістичний характер давньогрецької філософії. Джерела античної філософії: міфологія і релігійні системи Стародавньої Греції.

Основні етапи розвитку античної філософії. Космологізм як суттєвариса ранньої античної філософії. Проблема субстанції та вчення про буття у досократиків (Мілетська школа, Елейська школа, Геракліт Ефеський, школа Піфагора, атомізм). Стихійна діалектика перших давньогрецьких філософів (апорії Зенона, вчення про протилежності у Геракліта і Емпедокла). Софісти. "Людина – міра усіх речей". Сократ та його місце в історії філософії. "Обрії метафізики": Платон. Поява ідеального. Енциклопедична філософська система Аристотеля. Класифікація наукового знання.

Проблема істини. Створення формальної логіки. Еліністична філософія: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, малі сократичні школи. Етика римських стоїків: Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Неоплатонізм: передчуття християнства.

Антропоцентризм і персоналізм філософії середньовічної Європи та їх трансформації в ментальності сучасної людини. Проблема співвідношення віри і розуму як індетермінанта духовної культури людства. Від теоцентризму до гуманізму (філософія епохи Відродження).

Соціальна філософія Ренесансу – розподіл концептуальних просторів етики і соціальної теорії. Натурфілософія епохи Відродження – Бог, Людина і Природа.

Синтез античної філософської традиції та християнських догматів у філософії середньовіччя, його прояв в онтології, гносеології, антропології та етиці. Виникнення середньовічної парадигми західноєвропейської філософії – духовна орієнтація. Проблеми віри і знання, волі і розуму, людського та божественного. Апологетика. Релігійний характер філософської думки: ідея Бога. Патристика як історична форма філософствування. Західна та східна патристика. Християнський неоплатонізм. Схоластика і екзистенційно-містична лінія середньовічної філософії. Поява європейських університетів.

Схоластика: суперечка номіналізму і реалізму. Постать Ф. Аквінського. Пізня схоластика: номіналізм У. Оккама та його значення для сучасної методології науки.

Західноєвропейський Ренесанс (ранній – італійський, пізній – північний).

Соціально-історичні передумови зміни духовної атмосфери Західної Європи у ХIV – XVI ст. Гуманістичний характер філософії епохи Відродження.

Реформація. Натурфілософія епохи Відродження: М. Кузанський, Г.Галілей. Соціальна філософія доби Ренесансу: Ж. Боден, Т. Мор, Т.Кампанелла, Н. Макіавеллі.

Раціоналістична філософія як чинник, що зумовив народження сучасної цивілізації (філософія Просвітництва – "проект Просвітництва").

Ф. Бекон – фундатор сучасної філософії. Філософське обґрунтування нової картини світу. Суперечка щодо методу наукового пізнання. Емпірична традиція філософії Нового часу: Т. Гоббс, Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм. Раціоналізм філософії Нового часу: Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбніц. Просвітництво і "барокова" філософія. Кордоцентризм Б. Паскаля. Філософія історії Дж. Віко.

Соціально-історичні передумови ідеології Просвітництва. Культ розуму.

Концепція прогресу. Соціально-філософський проект Просвітництва.

Німецька класична філософія. Німецьке Просвітництво: філософія історії Гердера, політична філософія В. Гумбольдта.

Класична німецька філософія: загальна характеристика. Трансцендентальна філософія І. Канта. Творча активність суб’єкта пізнання та межі його пізнавальних здібностей. Апріоризм. Категоричний імператив І. Канта.

Філософія людського "Я" (І. Фіхте). Об’єктивний ідеалізм Ф. В. Й. Шеллінга. Творча інтуїція.

Філософія абсолютної ідеї Г. В. Ф. Гегеля. Діалектика як логіка. Філософія історії Гегеля.

Марксизм як спроба синтезу діалектики Гегеля і раціоналістичного матеріалізму французьких енциклопедистів. Концептуальна новизна поглядів К. Маркса й Ф. Енгельса: матеріалістична ідея практики та нова концепція історії суспільства. Гуманістичний потенціал вчення про людину, відчуження та свободу. Основні етапи розвитку філософії марксизму. Дивергенція марксистської традиції в історії західної філософської думки. Європейський неомарксизм.

Відродження іраціоналістичної філософії наприкінці ХIХ століття. Шопенгауер і Ніцше – передвісники кризи європейського гуманістичного раціоналізму.

Криза раціоналізму як ідеологічної та світоглядної основи сучасної цивілізації ("криза проекту Просвітництва") та його причини. Позитивістська, ірраціоналістична, релігійна парадигми в сучасній філософії Європи і Північної Америки. "Вторгнення" філософської і релігійної думки Сходу в світогляд Заходу.

Ситуація постмодерна, плюралізм сучасної філософської картини світу і пошуки нової світоглядної альтернативи.

Проблема становлення нової форми філософії в духовній культурі ХХI століття.

Формування некласичного типу філософствування. Ірраціоналізм: С. К’єркегор, А. Шопенгауер, Ф. Ніцше. Критика класичної (раціоналістичної) традиції.

Головні парадигми сучасної філософії: позитивістська, ірраціонально-антропологічна, релігійна. Відкриття несвідомих поривів життя: інтуїтивізм А. Бергсона, філософія життя Ф. Ніцше, психоаналіз З. Фрейда. Вплив фрейдизму на мистецтво та масову культуру ХХ ст. Неофрейдизм: А. Адлер, К. Юнг, В. Райх. Екзистенціальна філософія: зміст та різновиди. М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр. Феноменологія. Персоналізм. Неотомізм. Філософська антропо-логія. Герменевтика. Соціальна філософія Франкфуртської школи. "Негативна діалектика" Т. Адорно.

Позитивістська традиція у філософії. О. Конт. Основні етапи розвитку позитивізму. Неопозитивізм: логічний позитивізм, Львівсько-Варшавська школа, Віденський гурток. Проблема демаркації науки і ненауки. Процедура верифікації. Б. Рассел, Л. Вітгенштейн. Постпозитивізм. Критичний раціоналізм К. Поппера. Процедура фальсифікації.

Концепція "відкритого суспільства". Історична школа в філософії науки (Т. Кун). Соціологія науки і еволюційна епістемологія (Ст. Тулмін).

Гносеологічний анархізм П. Фейєрабенда. Аналітична філософія.

Філософія модерну і постмодерну. Розмивання традиційних світоглядних, ціннісних позицій. Критика "тоталітарної" науки. Відмова від проектів тотального перевлаштування світу.

Заперечення репрезентативної гносеології. Відмова від об’єктивної істини. Постмодерністські проекти перебудови естетики, політики, філософії. Деконструкція Ж. Дерріда, епістемологія М. Фуко.

Тема 3. Філософська думка в Україні та її місце в історії світової культури

Вітчизняна філософська традиція. Джерела української філософської культури. Особливості типу української філософської парадигми. Основні етапи розвитку української філософії. Філософія українського бароко. Києво-Могилянська академія. Г. Сковорода – фундатор української класичної філософії. Академічна філософія в Україні ХІХ ст. М. Костомаров, П. Куліш, П. Юркевич. Соціальна філософія на зламі ХІХ – ХХ ст. (О. Потебня, М. Драгоманов, М. Грушевський, В. Винниченко). Філософія української діаспори.

Російська філософська традиція. Специфіка російської філософської парадигми. Антипозитивізм. Етичний персоналізм. Соборність.

Інтуїтивізм. М. Бердяєв, Л. Шестов, М. Лосський, С. Франк, О. Лосєв.


Тема 4.. Філософський зміст проблеми буття світу

Буття як специфічний об’єкт людської рефлексії. Буття як філософська проблема. Категорія буття. Буття як всезагальне, одиничне і особливе. Проблема класифікації основних типів і форм буття. Буття речей, процесів і природи. Буття речей, створених людиною ("другої природи").

Специфіка людського буття. Скінченність індивідуального людського існування. Буття суспільства (людської цивілізації) як унікальний тип буття: його основи і принципи. Буття духовного як філософська проблема.

Проблема субстанції. Матеріалістичний і ідеологічний монізм.

Дуалізм. Поняття матерії і його історичний генезис. Наукова і філософська картина світу: сутність, загальне і відмінне. Об’єктивна і суб’єктивна реальність. Рух, простір, час. Сучасна наука про основні властивості матерії, її головні характеристики.
Тема 5. Філософська концепція розвитку та основні філософські категорії
Співвідношення діалектики, онтології і гносеології. Суперечливість і процесуальність буття світу, буття людини, пізнання. Діалектика і метафізика як два способи філософського осмислення буття. Діалектика як філософська теорія розвитку, зміни універсуму. Історичні форми діалектики: даосизм, Геракліт, Зенон, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель. Гегелівська система діалектики: категорії і закони діалекттики. Марксистська діалектика. Діалектика і метафізика. Діалектика і синергетика: межі методологічних орієнтирів. Проблема становлення сучасної діалектики.

Сучасна діалектика як філософське вчення про зміну, вічну трансформацію об’єктивного світу, про неминучість існування різних логічних просторів пізнання, про визнання принципу багатомірності мислення. Становлення діалектики як теоретичної системи: основні принципи, закони категорії. Діалектика як методологія наукового пізнання.


Тема 6. . Методологія пізнання як форма організації оптимально ефективної діяльності людини.

Психофізична проблема. Психіка. Духовна діяльність людини, її особливості. Ідеальне, його природа і сутність. Проблема походження духовного. Дух і свідомість. Походження і сутність свідомості як філософська проблема. Основні концепції походження свідомості.

Свідомість і самосвідомість. Походження і еволюція свідомості. Свідомість як необхідна умова відтворення людської культури.

Соціальна природа свідомості. Свідомість і мова. Свідомість і підсвідомість. Феномен несвідомого, його природа і функції. Місце несвідомого в духовному світі людини. Роль несвідомого в людському бутті. Суспільна й індивідуальна свідомість: сутність і основні форми.

Еволюційно-біологічні передумови пізнання. Пізнання як діяльність. Знання як система. Чуттєве і раціональне пізнання та їх структура.

Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Пояснення і розуміння.

Теорія істини. Істина і цінності. Істина і віра.
Тема 7. Логіка та методологія соціального пізнання
Пізнання в контексті людського існування. Пізнання як спосіб самореалізації людини. Гносеологія (епістемологія) як особлива галузь філософського знання. Основні критерії і проблеми гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Дві концепції пізнавального процесу: пізнання як відображення і пізнання як творчість: проблема їх синтезу. Знання, його сутність, форми і значущість.
Модуль 2. Соціальна філософія. Філософія управління
Тема 8. Соціальне буття суспільства

Соціальна філософія: становлення і проблеми. Концептуальні підходи до аналізу суспільства: натурфілософський, формаційний, цивілізаційний. Основні філософські концепції суспільства: індустріального суспільства, стадій економічного зростання, постіндустріального розвитку, інформаційного суспільства і т. ін.

Суспільство як система, що саморозвивається. Основні сфери життя суспільства. Специфіка соціальної сфери суспільства. Простір публічного і сфера приватного в соціумі.

Політична сфера суспільства. Духовне життя суспільства.


Тема 9. Економічне буття та філософія економіки
Філософія економіки як складова частина соціальної філософії.

Технократична концепція і її критика. Перспективи філософії техніки.

Соціальні аспекти ринкового господарства, людський капітал, гуманітарний капітал, людський чинник. Розвиток людського потенціалу в умовах глобалізації економіки.

Культура та економіка. Теорія культурної детермінації як спосіб економічної поведінки, теорія управління в соціально-культурному контексті.


Тема 10. Особистість у вимірах філософського аналізу

Людська природа як об’єкт технології (гуманітарна експертиза, біоетика, біовлада і біополітика). Практичне значення філософської антропології в епоху біотехнології управління свідомістю: "право на життя" і "право на смерть" – гуманістична міра науково-технологічного прогресу.

Концепції постлюдського майбутнього. Біоетика і трансгуманізм як світоглядні альтернативи.
Тема 11. Аксіологічні проблеми в філософії

Визначальна роль соціальних теорій, ідеалів, людей та програм в управлінні «Ідоли» та ідеали в управлінні. Управління і соціальний капітал. Роль соціальних норм, цінностей, менталітету в управлінні.

Соціальна відповідальність бізнесу в сучасному суспільстві.

Проблема оптимальності управлінських рішень.


Тема 12. Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії

Феномен управління, його основні характеристики і функції. Суб’єкт і об’єкт управління, взаємовідносини між ними. Типи управління та управлінські ролі: проблеми вибору. Роль потреб та інтересів у формуванні мотивів і цілей управлінської діяльності .


Тема 13. Основні принципи і закони управлінської діяльності

Методи і стиль мислення в сучасному управлінні. Роль законів в управлінській діяльності. Необхідність та свобода в управлінні. Функції управління у подоланні соціальних ризиків і конфліктів.

Тема 14. Творчість та інновації в управлінській діяльності

Феномен творчості. Творчий характер управлінської діяльності. Особливості творчого пізнання.

Роль інтуїції в управлінській практиці.

Інноваційні управлінські технології. Перспективи розвитку управління в ХХІ ст.


Модуль 3. Філософія і методологія науки

Тема 15. Теоретичні моделі розвитку науки (за роботами к. Поппера, І .Лакатоса, Т. Куна, Ст. Тулміна, П .Феєрабенда)

Наука як об’єкт філософського дослідження. Проблема філософії науки в історії культури і у сучасній західноєвропейській філософії. Наука в сучасному світі (сцієнтизм і антисцієнтизм).

Логіка, методологія і методи наукового пізнання. Методологія науки як філософська проблема. Основні історичні етапи становлення методології науки (Ф. Бекон, О. Конт, Г. Спенсер, Д. Мілль, І. Кант, Е. Мах). Проблеми філософії науки у неокантианстві Марбурзької (Г. Коген, Наторп, Е. Кассірер) і Баденської (В. Віндельбанд, Г. Ріккерт) шкіл.

Сучасні концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк). Концепція наукового знання К. Поппера. Теорія наукових революцій Т. Куна. Методологічний анархізм П. Фейєрабенда.

Тема 16. Пошуки нового світорозуміння: глобальний еволюціонізм, синергетика, сучасний холізм у науковій картині світу


Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології, герменевтики, постмодернізму. Проблема цілісності сучасного наукового знання, кореляції природничих і соціально-гуманітарних досліджень за умов глобальних проблем сучасності.

Структура емпіричного знання. Експеримент і спостереження.

Емпіричні факти. Процедури формування факту. Проблема теоретичної навантаженості факту.

Структури теоретичного знання. Теоретичні моделі як елемент внутрішньої організації теорії. Обмеженість гипотетико-дедуктивної концепції теоретичних знань. Роль конструктивних методів у дедуктивному розгортанні теорії. Парадигма. Математизація теоретичного знання. Ідеали й норми дослідження та їх соціокультурна розмірність.

Наукова картина світу, її функції: картина світу як онтологія, як форма систематизації знання, як дослідницька програма. Операціональні та філософські підвалини науки. Роль філософських ідей і принципів в обґрунтуванні наукового знання.
Тема 17. Типи наукової раціональності

Історична мінливість механізмів породження наукового знання.

Взаємодія підвалин науки та досвіду як початковий етап становлення нової дисципліни. Формування первинних теоретичних моделей і законів.

Становлення розвиненої наукової теорії. Класичний і некласичний варіанти формування теорії. Генеза зразків вирішення завдань.

Взаємодія традицій і генерації нового знання. Наукові революції як перебудова підвалин науки. Наукові революції як точки біфуркації в розвиткові знання. Нелінійність зростання знань. Селективна роль культурних традицій у виборі стратегій наукового розвитку. Проблема потенційно можливих історій науки. Глобальні революції і типи наукової раціональності: класична, некласична, постнекласична наука.

Головні характеристики сучасної (постнекласичної) науки. Сучасні процеси диференціації та інтеграції наук, зв’язок дисциплінарних і проблемно-орієнтованих досліджень. Роль нелінійної динаміки і синергетики щодо розвитку сучасних уявлень про системи, що історично розвиваються. Глобальний еволюціонізм як синтез еволюційного і системного підходів.

Зближення ідеалів природничого і соціально-гуманітарного пізнання. Проблема гуманітарного контролю в науці та високих технологіях. Екологічна і соціально-гуманітарна експертиза науково-технічних проектів. Криза ідеалу ціннісно-нейтрального дослідження, проблема ідеологізованої (політизованої науки).

Філософія російського і західного космізму: концепції біосфери, техносфери і ноосфери (В. І. Вернадський, Т. Де Шарден). Проблеми екологічної етики в сучасній західній філософії (Б. Каллікот, О. Леопольд, Р. Аттфільд).

Сцієнтизм і антисцієнтизм. Наука і паранаука. Наукова раціональність і проблема діалогу культур. Роль науки в подоланні сучасних глобальних криз.
Тема 18. Наука і моральність: проблеми і дискусії
Філософія як інтегральна форма соціогуманітарних наук. Специфіка об’єкта і предмета соціально-гуманітарного пізнання. Особливості суспільства і людини, суспільних комунікацій і духовного життя як об’єктів пізнання: різноманіття, неповторюваність, унікальність, випадковість, мінливість. Конвергенція природничого і соціально-гуманітарного знання в некласичній науці: еволюція і механізми взаємодії.

Суб’єкт соціально-гуманітарного пізнання. Залученість свідомості суб’єкта, його системи цінностей і інтересів до об’єкта дослідження соціогуманітарних наук. Природа цінностей та їх роль у соціально-гуманітарному пізнанні. Ціннісні судження в науці і необхідність "ціннісної нейтральності" в соціальному дослідженні. Позанаукові критерії обґрунтованості наукового знання: принципи краси та простоти в соціально-гуманітарному пізнанні.

Життя як категорія наук про суспільство і культуру (соціокультурний і гуманітарний зміст поняття життя).

Проблема істинності і раціональності в соціально-гуманітарних науках: релятивізм, психологізм, історизм у соціогуманітарних науках і проблема істини. Пояснення, розуміння та інтерпретація в соціальних і гуманітарних науках. Герменевтика і коло герменевтики. Текст як особлива реальність і "одиниця" методологічного і семантичного аналізу соціально-гуманітарного знання. Пояснення і розуміння в соціології, історичній, економічній і юридичній науках, психології, філології та культурології. Соціальна верифікація наукового знання в соціогуманітарних науках. Розмежування соціогуманітарних наук на соціальні і гуманітарні. "Суспільствознання". Дисциплінарна структура і роль соціально-гуманітарних наук у процесі соціальних трансформацій.

4. Теми рефератів і методичні рекомендації щодо їх написання

Реферат – письмова наукова філософська робота, що виконується аспірантом або здобувачем, який готується до складання кандидатського іспиту з філософії. Без позитивної оцінки реферату аспірант або здобувач до іспитів не допускається.

Робота над рефератом має за мету поглиблене вивчення обраної філософської проблеми, що припускає творче опанування сучасної філософської літератури й оволодіння навичками логічного письмового викладу філософських проблем.

Реферат повинен бути самостійною філософською роботою, що показує здатність автора орієнтуватися у філософських питаннях, систематизувати теоретичний матеріал за обраною темою, творчо використовувати філософські ідеї для методологічного і світоглядного осмислення матеріалів науки, за якою спеціалізується аспірант або здобувач. Філософські ідеї, що переказано своїми словами, думки інших авторів і цитати повинні мати вказівки на джерела (посилання в загальноприйнятому порядку). Пряме запозичення без вказівки джерела літературних текстів неприпустимо.

Тема реферату обирається аспірантом або здобувачем. При її виборі варто користуватися запропонованим списком тем, що наведені у даних методичних матеріалах, та порадами викладачів кафедри і наукового керівника. Як правило, тема реферату повинна висвітлювати найважливіші філософські й світоглядні проблеми, що пов’язані з науковою спеціальністю або темою дисертації аспіранта або здобувача.

Реферат обов’язково повинен мати план, вступ (в якому визначаються проблеми реферату і його ціль), виклад змісту теми, загальні висновки за розглянутими питаннями, а також список літератури, опрацьованої автором у ході роботи над рефератом.

Основний текст повинен займати 20 – 25 сторінок, надрукованих на машинці чи комп’ютері через 1,5 інтервали. Реферат має бути зброшурований і починатися з титульної сторінки, на якій необхідно вказати:

університет,

кафедру, тему реферату, прізвище й ініціали аспіранта чи здобувача, посаду, найменування кафедри, де працює автор, місце і рік написання реферату.

Аспіранти або здобувачі здають реферат не пізніше, ніж за місяць до кандидатського іспиту.

Реферат та його оцінка розглядаються екзаменаційною комісією.

Якість реферату враховується при оцінці знань на кандидатському іспиті.

4.1. Рекомендовані теми рефератів

1. Філософія в контексті сучасної культури.

2. Філософське знання і його основні характеристики.

3. Структурні елементи сучасного філософського знання (філософія як система).

4. Онтологія: джерела, сутність, сучасний стан.

5. Гносеологія: історія і сучасність.

6. Філософська логіка, сучасна логіка на порозі нового тисячоліття.

7. Діалектика як філософська концепція універсального процесу зміни буття.

8. Філософія суспільства: основні ідеї, принципи, концепції.

9. Сучасні філософські теорії суспільства: (К. Маркс, А. Тойнбі, У. Ростоу, Ф. Фукуяма, С. Хантінгтон та ін.).

10. Філософія людини: сучасні ідеї, принципи, підходи.

11. Основні методологічні настанови філософського аналізу проблеми людини (особистості).

12. Аксіологія: джерела, сучасний стан.

13. Аксіологічне знання в європейській і східній культурах.

14. Знання і його соціальний зміст: до сучасних дискусій у філософії науки.

15. Вчення Вернадського і сучасна концепція ноосфери.

16. Синергетика як нове світорозуміння.

17. Інформаційне суспільство: філософський аналіз.

18. Прогрес або регрес: аналіз сучасного соціуму і його перспектив.

20. Міфологізація і деміфологізація економіки в сучасному суспільстві.

21. Розвиток людського потенціалу в умовах глобалізації економіки.

22. Технології управління генетичним і соціокультурним кодом як інструмент нових соціальних і політичних стратегій управління.

23. Життя як категорія наук про суспільство і культуру (соціокультурний і гуманітарний зміст поняття життя).
5. Рекомендована література

5.1. Основна

1. Горський В. С. Історія української філософії : навч. посіб. – К. : Наукова думка, 2001. – 376 с.

2. История философии: Запад – Россия – Восток. Книга первая Философия древности и Средневековья : учебник для вузов / под ред. Н. В. Мотрошиловой. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Академический Проект, 2012. – . –Кн. 2. Философия XV – XIX вв. – 2012. – 485 с. – (Концепции). Кн. 3. Философия XIX – XX вв. – 2012. – 443 с. – (Концепции). Кн. 4. Философия XX вв. – 2012. – 426 с. – (Концепции).

3. Новая философская энциклопедия : в 4-х т. / Ин-т В. С. Степин. – М. : Мысль, 2000. – . – Т. 1. – 2000. – 722 с. Т. 2. – 2001. – 636 с. Т. 3. – 2001. – 694 с. Т. 4. – 2001. – 606 с.

4. Рассел Б. Історія західної філософії / Б. Рассел ; пер. з англ. – К. : Основи, 1995. – 760 с.

5. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней / Дж. Реале, Д. Антисери. – в 4-х т. Т. 1. Античность. – СПб. : Петрополис, 1994. – 336 с. Т. 2. Средневековье. – 1995. – 368 с. Т. 3. Новое время. – 1996. – 736 с. Т. 4. От романтизма до наших дней. – 1997. – 880 с.

6. Современная западная философия : [cловарь] / сост. и отв. ред. В. С. Малахов, В. П. Филатов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ТОН-Остожье, 2000. – 544 с.

7. Социальная философия : словарь / сост. и ред. В. Е. Кемеров, Т. Х. Керимов. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Академический Проект; Екатеринбург : Деловая Книга, 2006. – 624 с.

8. Сучасне соціальне управління: філософія, методологія, практика / Монографія // За заг. ред..Н.Г.Діденко.- Донецьк: «ВІК»,2010.-375 с.

9. Філософія : підручник / І. В. Бичко, І. В. Бойченко, В.Г.Табачковський та ін. – К. : Либідь, 2001. – 408 с.
5.2. Додаткова

1. Адлер А. Понять природу человека / А. Адлер ; [пер. Е. А. Цыпина]. – СПб. : Академический проект, 2000. – 256 с.

2. Адорно Т. Негативная диалектика / Т. Адорно; [пер. с нем. Е. Л. Петренко]. – М. : Академический Проект, 2011. – 538 с.

3. Аналитическая философия: Становление и развитие (антология) / общ. ред., сост. и вступ. ст. А. Ф. Грязнова ; [пер. с англ., нем.]. – М. : Прогресс – Традиция, 1998. – 528 с.

4. Андерсон П. Истоки постмодерна / П. Андерсон ; [пер. с англ. А. Апполонова : под ред. М. Маяцкого]. – М. : Изд. дом "Территория будущего", 2011. – 201 с.

5. Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії (Західноєвропейський контекст) / В. П. Андрущенко. – К. : Тандем, 2000. – 406 с.

6. Анкерсмит Ф. Р. Политическая репрезентация / Ф. Р. Анкерсмит ; [пер. с англ. А. Глухова] ; нац. исслед. университет "Высшая школа экономики". – М. : Изд. дом ВШЭ, 2012. – 288 с.

7. Апель К.-О. Трансформация философии / К.-О. Апель ; [пер. с нем. В. Куренной, Б. Скуратов]. – М. : Логос, 2001. – 344 с.

8. Арендт Х. Vita activa, или О деятельной жизни / Х. Арендт ; [пер. с нем. и англ. В. В. Бибихина ; под ред. Д. М. Носова]. – СПб. : Алетейя, 2000. – 437 с.

9. Арендт Г. Становище людини / Г. Арендт ; [пер. з англ. М.Зубрицької]. – Л. : Центр гуманітарних досліджень Львів. держ. ун-ту ім. І. Франка, 1999. – 254 с.

10. Аристотель. Большая этика / Аристотель : соч. : в 4-х т. Т. 4. – М. : Мысль, 1982. – С. 295 – 374.

11. Аристотель. Метафизика / Аристотель : соч. : в 4-х т. Т.1. – М. : Мысль, 1975. – 550 с.

12. Аристотель. Политика / Аристотель / пер. с древнегреч.; общ. ред. А. И. Доватура. : соч. : в 4-х т. Т. 4 . – М. : Мысль, 1983. – С. 375 –645.

13. Байме К. Політичні теорії сучасності / К. Байме ; [пер з нім. М. Култаєвой та М. Бойченка]. – К. : Стилос, 2008. – 396 с.

14. Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества / З. Бауман ; [пер. с англ. М. Л. Коробочкиной]. – М. : Весь Мир, 2004. – 188 с.

15. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек ; [пер. с нем. В. Седельника, Н. Федоровой ; послесл. А. Филлипова]. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.

16. Бердяев Н. А. Истоки и смысл русского коммунизма / Н. А. Бердяев. – М. : Наука, 1990. – 224 с.

17. Бердяев Н. А. Новое Средневековье / Н. А. Бердяев. – М. : Феникс, 1991. – 81 с.

18. Бердяев Н. А. Философия свободного духа / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1994. – 480 с.

19. Бодрийяр Ж. Общество потребления. Его мифы и структуры / Ж. Бодрийяр ; пер. с фр., послесл. и примеч. Е. А. Самарской. – М. : Республика ; Культурная революция, 2006. – 269 с.

20. Бодрийяр Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального / Ж. Бодрийяр ; пер. с фр. – Екатеринбург : Изд. Урал. ун-та, 2000. – 106 с.

21. Бурдье П. Начала: [cборник] / П. Бурдье ; [пер. с фр. Н. А. Шматко]. – М. : Socio-Logos; Адапт, 1994. – 287 с.

22. Бурдье П. Практический смысл / П. Бурдье ; [пер. с фр. А. Т. Бикбов, К. Д. Вознесенская, С. Н. Зенкин и др.] ; отв. ред. пер. и послесл. Н. А. Шматко. – СПб. : Алетейя, 2001. – 562 с.

23. Бэкон Ф. Новый Органон / Ф. Бэкон : соч. в 2-х т. Т. 2. – М. : Мысль, 1972. – 582 с.

24. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология XXI века / И. Валлерстайн ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Логос, 2003. – 368 с.

25. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Философские работы. − Ч. 1. – М. : Гнозис, 1994. – С. 75–321.

26. Гайденко П. П. Научная рациональность и философский разум / П. П. Гайденко. – М. : Прогресс-Традиция, 2003. – 528 с.

27. Гегель Г. В. Ф. Наука логики / Г. В. Ф. Гегель // Энциклопедия философских наук : в 3-х т. – Т.1. / отв. ред. Е. П. Ситковский. – М. : Мысль, 1974. – 452 с.

28. Гегель Г. В. Ф. Философия духа / Г. В. Ф. Гегель // Энциклопедия философских наук : в 3-х т. – Т. 3. / отв. ред. Е. П. Ситковский. – М. : Мысль, 1977. – 472 с.

29. Гегель Г. В. Ф. Философия права : сочинения в 7 т. – Т. 7. / Г. В. Ф. Гегель – М. : Соцэкгиз, 1934. – 380 с.

30. Гейзінга Й. Homo Ludens / Й. Гейзінга ; пер. з англ. – К. : Основи, 1994. – 250 с.

31. Гидденс Э. Последствия современности / Э. Гидденс ; пер. с англ. Г. Ольховикова, Д. Кибальчича. – М. : Праксис, 2011. – 352 с.

32. Гидденс Э. Устроение общества : Очерк теории структурации / Э. Гидденс ; [пер. И. Тюриной]. – М. : Академический проект, 2003. – 528 с.

33. Гиренок Ф. Фигуры и складки / Ф. Гиренок. – М. : Академический Проект, 2013. – 244 с.

34. Гиренок Ф. Абсурд и речь. Антропология воображаемого / Ф. Гиренок. – М. : Академический Проект, 2012. – 240 с.

35. Гиренок Ф. Удовольствие мыслить иначе / Ф. Гиренок. – М. : Академический Проект, 2010. – 236 с.

36. Гирц К. Интерпретация культур / К. Гирц ; [пер. с англ. О. В. Барсукова]. – М. : РОССПЭН, 2004. – 556 с.

37. Горц А. Нематериальное. Знание, стоимость и капитал / А. Горц ; [пер. с фр. и нем. М. М. Сокольской]. ; – М. : Изд. дом ВШЭ, 2010. – 208 с.

38. Гудмен Н. Способы создания миров: Факт, фантазия и предсказание / Н. Гудмен. – М. : Идея-Пресс, 2001. – 376 с.

39. Гусаченко В. В. Трансгрессии модерна : [монография] / В. В. Гусаченко. – Х. : ООО "Озон-Инвест", 2002. – 400 с.

40. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Книга первая / Э. Гуссерль ; [пер с нем. А. В. Михайлова, вступ. ст. В. А. Куренного]. – М. : Академический проект, 2009. – 489 с.

41. Гьофе О. Демократія в епоху глобалізації : посібн. з філос. дисц. / О. Гьофе ; [пер. з нім. Л. Ситніченко та О. Лозінської]. – К. : ППС, 2007. – 436 с.

42. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках и другие философские работы / Р. Декарт ; [пер. с лат. и фр.]. – М. : Академический проект, 2011. – 335 c.

43. Делез Ж. Логика смысла / Ж. Делез ; [пер. с фр. Я. И. Свирского]. – М. : Академия, 1995. – 298 с.

44. Делез Ж. Эмпиризм и субъективность: опыт о человеческой природе по Юму. Критическая философия Канта: учение о способностях. Бергсонизм / Ж. Делез ; [пер. с фр. Я. И. Свирского]. – М. : ПЕР СЭ, 2001. – 480 с.

45. Делез Ж. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения / Ж. Делез, Ф. Гваттари ; [пер. с фр. и послесл. Д. Кралечкина] ; науч. ред. В. Кузнецов. – Екатеринбург : У-Фактория, 2007. – 672 с.

46. Делез Ж. Что такое философия? / Ж. Делез, Ф. Гваттари ; [пер. с фр. и послесл. С. Н. Зенкина]. – М. : Ин-т экспериментальной социологии ; СПб. : Алетейя, 1998. – 288 с.

47. Деррида Ж. Позиции / Ж. Деррида ; [пер. с фр. В. В. Бибихина]. – М. : Академический проект, 2007. – 160 с.

48. Деррида Ж. Призраки Маркса. Государство долга, работа скорби и новый интернационал / Ж. Деррида ; [пер. с франц. Б. Скуратова] ; под. общ. ред. Д. Новикова. – М. : Logos-altera, 2006. – 256 с.

49. Джеймс У. Введение в философию; Рассел Б. Проблемы философии / У. Джеймс, Б. Рассел ; общ. ред., послесл. и примеч. А. Ф. Грязнова. − М. : Республика, 2000. − 315 с.

50. Джеймс У. Воля к вере У. Джеймс; / пер. с англ. – М. : Республика, 1997. – 431 с.

51. Жижек С. Устройство разрыва. Параллаксное видение / С. Жижек ; [пер. с англ. А. Смирнова, Г. Рогоняна, С. Кастальского и др.]. – М. : Европа, 2008. – 518 с.

52. Жижек С. Дражливий суб’єкт: відсутній центр політичної онтології / С. Жижек ; пер. з англ. Р. Й. Димерець. – К. : ППС, 2008. – 510 с.

53. Жижек С. 13 опытов о Ленине / С. Жижек ; [пер. с англ. А. Смирнова]. – М. : Ad Marginem, 2003. – 256 с.

54. Зиновьев А. А. На пути к сверхобществу / А. А. Зиновьев. – М. : Центрполиграф, 2000. – 638 с.

55. Иглтон Т. Идея культуры / Т. Иглтон ; пер. с англ. И. Кушнаревой. – М. : Изд. дом ВШЭ, 2012. – 192 с.

56. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / Г. Йоанс. – К. : Лібра, 2001. – 400 с.

57. Камю А. Мир о Сизифе. Эссе об абсурде / А. Камю // Бунтующий человек. – М. : Политиздат, 1990. – 416 с.

58. Кант И. Пролегомены / Иммануил Кант ; [пер. с нем. В. Соловьева]. – М. : Академический Проект, 2008. – 174 с.

59. Кант И. Критика способности суждения / И. Кант. – М. : Искусство, 1994. – 364 с.

60. Карпенко И. В. Философское пространство культуры: человек философствующий и человек повседневности : [монографія] / И. В. Карпенко. – Х. : ХНУ им. В. Н. Каразина, 2006. – 292 с.

61. Кассирер Э. Философия символических форм. Т. I. Язык ; [пер. с нем. С. А. Ромашко]. – М. : Академический Проект, 2011. – 271 с.

62. Кассирер Э. Философия символических форм. / Э. Кассирер : в Т. II. Мифологическое мышление / Эрнст Кассирер ; [пер. с нем.. А. Ромашко]. – М. : Академический Проект, 2011. – 279 с.

63. Кассирер Э. Философия символических форм. / Э. Кассирер :. III. Феноменология познания ; [пер. с нем. А. М. Руткевича]. – М. : Академический Проект, 2011. – 398 с.

64. Кассирер Э. Логика наук о культуре / Э. Кассирер // Избранное. Опыт о человеке. – М. : Гардарика, 1998. – С. 7–154.

65. Козер Л. А. Мастера социологической мысли. Идеи в историческом и социальном контексте / Л. А. Козер ; [пер. с англ. Т. И. Шумилиной] ; под ред. И. Б. Орловой. – М. : Норма, 2006. – 528 с.

66. Коэн Д. Гражданское общество и политическая теория / Д. Ко-єн, Э. Арато ; пер. с англ. – М. : Весь Мир, 2003. – 784 с.

67. Крауч К. Постдемократия / Колин Крауч ; [пер. с англ. Н. В. Эйдельмана]. – М. : Изд. дом Гос. ун–та – ВШЭ, 2010. – 192 с.

68. Крымский С. Б. Философия как путь человечности и надежды / С. Б. Крымский. – К. : Курс, 2000. – 362 с.

69.. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун ; [пер. с англ.] – М. : Прогресс, 1977. – 300 с.

70. Кьеркегор С. Страх и трепет / Серен Кьеркегор ; [пер. c дат. Н. В. Исаевой, С. А. Исаева]. – М. : Академический Проект, 2011. – 154 с.

71. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки / И. Лакатос ; [пер. с англ. И. Н. Веселовского, А. А. Никифорова, В. Н. Поруса]. – М. : Академический Проект, 2008. – 476 с.

72. Лебедев С. А. Философия науки : терминологический словарь / С. А. Лебедев. – М. : Академический Проект, 2011. – 268 с.

73. Лебедев С. А. Философия науки: краткая энциклопедия (основные направления, концепции, категории) / С. А. Лебедев. – М. : Академический Проект, 2008. – 692 с.

74. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Ж.-Ф. Лиотар ; [пер. с фр. Н. А. Шматко]. – М. : Ин-т експеримент. Социологии ; СПб. : Алетейя, 998. – 160 с.

75. Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены / Д. Лукач ; [пер. с нем., общ. ред. и вступ. ст. И. С. Нарского и М. А. Хевеши]. – М. : Прогресс, 1991. – 412 с.

76. Луман Н. Общество как социальная система / Н. Луман ; [пер. с нем.]. – М. : Логос, 2004. – 232 с.

77. Маклюэн М. Галактика Гуттенберга / М. Маклюэн ; пер. с англ. – М. : Академический проект, 2005. – 496 с.

78. Маклюэн М. Понимание Медиа: Внешние расширения человека / М. Маклюэн ; [пер. с англ. В. Николаева] ; [закл. ст. М. Вавилова]. – М. : КАНОН-пресс-Ц ; Жуковский : Кучково поле, 2003. – 464 с.

79. Маркузе Г. Одномерный человек / Г. Маркузе ; [пер. с англ.]. – М. : REFL-book, 1994. – 368 с.

80. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. К генеалогии морали / Ф. Ницше ; [пер. с нем. Н. Полилова, К. А. Свасьяна]. – М. : Академический Проект, 2007. – 398 с.

81. Онтология. Тексты философии : учебное пособие для вузов / ред. В. Кузнецова. – М. : Академический Проект ; Фонд "Мир", 2012. – 363 с.

82. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? / Х. Ортега-и-Гассет ; [отв. ред. М. А. Киссель]. – М. : Наука, 1991. – 408 с.

83. Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс / Хосе Ортега-и-Гассет // Эстетика. Философия культуры. – М. : Искусство, 1992. – С. 309–350.

85. Парсонс Т. О социальных системах / Т. Парсонс ; под ред. В. Ф. Чесноковой и С. А. Белановского ; [пер. с англ.]. – М. : Академический проект, 2002. – 832 с.

86. Парсонс Т. О структуре социального действия / Т. Парсонс ; [пер. с англ.]. – М. : Академический проект, 2000. – 880 с.

87. Платон. Диалоги: Феаг, Первый Алкивиад, Второй Алкивиад, Ион, Лахес, Хармид, Лизис / Платон; пер. с греч. В. С. Соловьева. – М. :Академический Проект, 2011. – 367 с.

88. Платон. Диалоги: Протагор, Большой Иппий, Иппий Меньший, Евтидем, Евтифрон, Апология Сократа / Платон ; пер. с греч. В. С. Соловьева, М. С. Соловьева и С. Н. Трубецкого. – М . : Академический Проект, 2011. – 351 с.

89.. Поппер К. Логика и рост научного познания / К. Поппер ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1983. – 606 с.

90. Поппер К. Открытое общество и его враги, / К. Поппер. : в 2-х. – Т. – М. : Феникс. 1992, – Т. 1. Чары Платона. – 1992. – 448 с. Т. 2. Время лжепророков : Гегель, Маркс и другие оракулы. – 1992. – 528 с.

91. Рассел Б. История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней / Б. Рассел ; [пер. с англ.]. – М. : Академический Проект, 2008. – 1008 с.

92. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границы / Б. Рассел ; [пер. с англ.] – М. : Терра – Книжный клуб ; Республика, 2000. – 464 с.

93. Рикер П. Конфликт интерпретаций / П. Рикер ; [пер. с фр., вступ. ст. и комментарии И. С. Вдовиной]. – М. : Академический Проект, 2008. – 695 с.

94. Сартр Ж.-П. Проблемы метода. Статьи / Ж.-П. Сартр ; [пер. с фр. В. П. Гайдамака]. – М. : Академ. проект, 2008. – 222 с.

95. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто: Опыт феноменологическойонтологии / Ж.-Поль Сартр ; пер. с фр. – М. : Республика, 2000. – 640 с.

96. Сковорода Г. Повне зібрання творівти / Г. Сковорода. у 2-х т.– К. : Наукова думка, 1973. – .– Т. 1. – 1973. – 532 с. Т. 2. – 1973. – 576 с.

97. Современный философский словарь / под общ. ред. В. Е. Кемерова. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Академический проект, 2004. – 864 с.

98. Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество / П. А. Сорокин ; [пер. с англ.]. – М. : Политиздат, 1992. – 543 с.

99. Степин В. С. История и философия науки : учебник для аспирантов и соискателей ученой степени кандидата наук / В. С. Степин. – М. : Академический Проект, 2011. – 423 с.

100. Тойнби А. Постижение истории / А. Тойнби ; [пер. с англ.; сост. А. П. Огурцов ; вступ. ст. В. И. Уколовой ; закл. ст. Е. Б. Рашковкого.]. – М. : Прогресс, 1991. – 736 с.

101. Турен А. Возвращение человека действующего. Очерки социологии / А. Турен ; [пер. с фр. Е. А. Самарской]. – М. : Научный мир, 1998. – 204 с.

102. Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм ; общ. ред. и послесл. П.С. Гуревича ; [пер с англ.]. – М. : Прогресс, 1990. – 272 с.

103. Фромм Э. Человеческая ситуация / Э. Фромм ; [пер. с англ.]. – М. : Смысл, 1994. – 238 с.

104. Фуко М. Герменевтика субъекта. Курс лекций, прочитанных в Колледже де Франс в 1981 – 1982 гг. / М. Фуко ; [пер. с фр.]. – СПб. : Наука, 2007. – 677 с.

105. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции / Ф. Фукуяма ; пер. з англ. – М. : ACT; ЛЮКС, 2004. – 349 с.

106. Хабермас Ю. Проблема легитимации позднего капитализма / Ю. Хабермас ; [пер. с нем. Л. В. Воропай ; общ. ред. и вступ. ст. О. В. Кильдюшова]. – М. : Праксис, 2010. – 264 с.

107. Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне / Ю. Хаберас ; пер. с нем. – М. : Весь Мир, 2003. – 416 с. 162. Хабермас Ю. Концепции модерна. Ретроспектива двух традиций / Ю. Хабермас // Политические работы / сост. А. В. Денежкина ; [пер. с нем. Б. М. Скуратова]. – М. : Праксис, 2005. – 368 c.

108. Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер ; [пер. с нем. В. В. Бибихина]. – М. : Аd marginem, 1997. – 452 с.

109. Хофмайстер Х. Что значит мыслить философски / Х. Хоф-майстер [пер. с нем. ; отв. ред. А. Б. Рукавишников, Д. Н. Разеев]. – СПб. : Изд. С.-Петерб. ун-та, 2006. – 448 с.

110. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории / О. Шпенглер ; пер. с нем. К. Свасьяна. − Т. 1 : Гештальт и действительность. – М. : Мысль, 1993. – 663 с.

111. Шюц А. Методология социальных наук / Щюц А. // Избранное: Мир, светящийся смыслом ; пер. с англ. и нем. – М. : РОССПЭН, 2004. – 1056 c.

112. Элиаде М. Словарь религий, обрядов и верований / М. Элиаде, И. Кулиано ; при участии Г. С. Винер ; [пер. с фр. Н. Зуб-кова, Е. Морозовой, Е. Мурашкинцевой]. – М. : Академический Проект, 2011. – 352 с.

113. Элиас Н. О процессе цивилизации. Социогенетические и психо-генетические исследования / Н. Эллиас ; пер. с нем. А. М. Руткевича. − М. : Университетская книга ; СПб. : Университетская книга, 2001. – Т. 1: Изменения в поведении высшего слоя мирян в странах Запада. – 2001. – 332 с. Т. 2 : Изменения в обществе. Проект теории цивилизации. – 2001. – 382 с.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал