Методичні рекомендації «роль педагога в посиленні патріотичного виховання в навчальних закладах миколаївської області»



Сторінка1/2
Дата конвертації13.12.2016
Розмір0.55 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

«РОЛЬ ПЕДАГОГА В ПОСИЛЕННІ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ»
Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. О. Сухомлинський.
Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.

Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.

Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку особистістю елементів Вітчизни. Патріотичне почуття, соціально-моральне у своїй основі, особистість набуває не лише шляхом біологічної спадковості, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.

Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання.

В організації виховної роботи рекомендуємо враховувати визначення базових понять:



  • моральне вихованняцілеспрямований процес організації та стимулювання різнобічної діяльності та спілкування дітей, виховний вплив школи, сім’ї, громадськості, спрямований на формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності;

  • громадянське виховання – процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично, юридично дієздатною та захищеною;

  • національне виховання – формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної та національно свідомої людини, наділеної глибокою громадською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, підприємливістю й ініціативністю;

  • патріотичне виховання – це комплексна, системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інших соціальних інститутів щодо формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про своє і народне благо, готовності до розбудови демократії, виконання громадянського та конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, прагнення цілісності, незалежності України, сприяння єднанню українського народу, громадянському миру та злагоді в суспільстві.

В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. У зв’язку з цим патріотичне виховання є важливим державним завданням.

Головною тенденцією патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до своїх Батьківщини, держави, народу, нації. Системне духовно-морального виховання має базуватися на цінностях духовної культури українського народу. Позитивним явищем сучасної освіти є те, що в новій системі цінностей, яка формується в молодого покоління, чільне місце посідають ідеї християнства.

Посилення патріотичного виховання нерозривно пов’язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості. Ці процеси, у свою чергу, ґрунтуються на такому:


  • визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що ґрунтується на правах людини);

  • утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;

  • утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;

  • формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів;

  • гарантуванні умов для зростання добробуту народу (через свободу підприємництва, захист права на належну винагороду за працю, забезпечення соціально незахищених осіб і т.ін.);

  • знанні законодавчих положень про військову службу та військовий обов’язок, інші конституційні обов’язки, про юридичну відповідальність за їх невиконання.

У сучасних умовах знецінення традиційних моральних цінностей, безкарність, безвідповідальність призводять до ускладнення патріотичного виховання. У зв’язку з цим необхідно усвідомлювати, що держава може не лише створювати умови для формування й посилення патріотичних почуттів народу, але й застосовувати примусові заходи в разі ухилення від виконання патріотичного обов’язку несення військової служби, може забезпечувати реалізацію юридичної відповідальності за певні правопорушення. Правопорушення можуть визнаватися адміністративними проступками (ст.ст. 210-211-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: неявка на виклик у військовий комісаріат, умисне псування обліково-військових документів чи втрата їх через необережність та ін.). Окремі діяння можуть визнаватися злочинними: 1) злочини проти основ національної безпеки (ст.ст. 109–114-1 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, державна зрада, диверсія та ін.); 2) злочини проти громадської безпеки (ст.ст. 258–258-5 – терористичні злочини); 3) злочини у сфері забезпечення призову й мобілізації (ст.ст. 335–337: ухилення від призову на строкову військову службу, ухилення від призову за мобілізацією); 4) військові злочини (ст.ст. 401–435: непокора, дезертирство, ухилення від військової служби шляхом самоскалічення, утрата військового майна, недбале ставлення до військової служби, мародерство тощо).

Основними документами у сфері освітньої політики щодо патріотичного виховання підростаючого покоління є такі:



  • Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344;

  • Концепція допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді, схвалена Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року № 948;

  • Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49;

  • наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України»;

  • розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 360 «Про затвердження плану заходів на 2013–2015 роки з підготовки і відзначення 70-ої річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ої річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»;

  • програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997;

  • положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»), затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 червня 2012 року № 687;

  • положення про Всеукраїнську військово-спортивну гру «Патріот», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді від 5 квітня 2004 року № 274/112/10;

  • методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 «Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році».

Мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які на сьогодні полягають у тому, щоби розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості, сприяти його адаптації в суспільному житті. Сьогодення потребує подолати педагогічні стереотипи на основі переходу від окремих напрямів виховання до розроблення, проектування й моделювання перспективних виховних систем закладів освіти.

Історично українська школа завжди була осередком місцевої громади. Сучасна суспільно-політична ситуація в Україні вимагає відтворити цей досвід. Отже, школа має виховувати соціально адаптовану та громадсько орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно знайде своє місце в житті. Для цього доцільно шкільне мікросередовище сполучити з реальною дійсністю. Саме громадсько активна школа включає в урочну та позаурочну діяльність реальне життя, створюючи тим самим єдине поле громадянського виховання не лише учнів, а й усіх учасників освітнього процесу. У результаті відбувається комплексне, системне виховання громадянина.

Громадсько активна школа – це навчальний заклад, у якому велику увагу приділено налагодженню партнерських стосунків між школою й усіма ресурсами, що існують у громаді: освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та взаємин між членами громади. Тому організація діяльності громадсько-активних шкіл позитивно впливає не лише на самооцінку молодих людей, а й на розвиток громади в цілому, що є актуальним сьогодні.

Одним із важливих завдань сьогодення є інтеграція зусиль школи та сім’ї. Навчально-методичний комплекс «Усвідомлене та відповідальне батьківство» (схвалено МОН України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах), розроблений науково-педагогічними працівниками МОІППО 2014 року у відповідь на актуальну потребу сучасної молодої людини готувати себе до створення сім’ї як основи її активної, творчої та самодостатньої життєдіяльності, осередку взаємин, ґрунтується на культурних нормах і моральних цінностях. Шанобливе ставлення дітей до батьків – одна з головних умов побудови щасливого життя. Основним завданням школи в партнерстві з батьківською громадськістю є підготовка підростаючої молоді до майбутнього самостійного життя. Реалізація змісту комплексу надасть можливість підвищити рівень і статус сімейного виховання в системі освіти; розширити склад суб’єктів сімейного виховання, посилити координацію їх дій і впливів; сприяти фізичному, інтелектуальному та духовно-моральному розвиткові особистості дитини, сформує культуру сімейних відносин чоловіка та жінки, підвищить рівень відповідальності батьків за сім’ю та виховання власних дітей.

2014/2015 н. р. є особливим з точки зору ведення виховної роботи: діти гинули на Майдані, були поранені у збройних сутичках на Сході України, через соціально-політичну кризу втратили батьків. У контексті нових викликів, що постали перед країною, педагогічним працівникам доцільно переглянути практику виховної роботи та захисту прав дітей у навчальному закладі.

Діти мають безпосередній зв'язок з тим, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у громадських акціях та ін. Тому психолого-педагогічні працівники мають бути готовими до непростих запитань від учнів, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Варто надавати дітям чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а головне утримуватися від коментарів, спрямованих на підривання національної безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.

Педагоги і психологи навчальних закладів повинні залишатися спокійними і виваженими, за необхідності заспокоювати дітей, створювати психологічно комфортну атмосферу в закладах освіти і допомагати учням адекватно ставитися до подій. Педагогам необхідно бути завжди готовими до діалогу зі своїми учнями. Постійний контакт з учителями та друзями допоможе учням відновити відчуття безпеки й захищеності. У такі часи відданість, співчуття та комунікативні навички вчителя стають особливо важливими.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів рекомендуємо:



- проводити різноманітні заходи:

  • лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша Вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте колосся», «Народні символи» тощо);

  • семінари, «круглі столи», конференції («У пам’яті світ урятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);

  • уроки пам’яті («Їх славні імена в літописі Другої світової війни», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);

  • години спілкування («Народний спротив окупації українських земель: історія та уроки», «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);

  • заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» з ознайомлення з основними зразками техніки й озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій учнів, вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації;

  • екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи місцями бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів і гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

  • залучати дитячі і молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;

  • налагоджувати співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими організаціями, закладами культури й освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

  • сприяти створенню та діяльності військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних і туристських клубів.

Одним із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення таких дитячих та молодіжних ігор у позаурочний час, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс школярів України «Козацький гарт» тощо.

Варто активізувати діяльність історичних клубів у школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, де учні (студенти) матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути самобутність і неповторність культури представників усіх націй, що становлять українську політичну націю.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на реалізацію проектів щодо виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави. На часі започаткування спільного героїко-патріотичного проекту МОІППО та навчальних закладів «Дитячий оберіг для воїнів». Рекомендуємо запровадити (у партнерстві з батьками та громадою області) культурологічно-виховний проект «Моя Миколаївщина» з метою популяризації культурного розмаїття, історичної спадщини Миколаївської області; формування історичної пам’яті в підростаючого покоління; забезпечення духовної єдності поколінь через активні форми й методи навчання та виховання.

Доречним також буде проведення інформаційної хвилинки «Тиждень моєї України». Рекомендуємо захід проводити щопонеділка за 15 хвилин до початку першого уроку.



Підготовці педагогів до патріотичного виховання учнів слід приділяти увагу як на курсах підвищення кваліфікації педагогічних працівників, так і в міжкурсовий період. Мета підготовки педагогів до патріотичного виховання дітей та учнівської молоді – формування в них патріотичного світогляду, ідеологічної компетентності з формування в дітей та юнаків ієрархії цінностей, почуття патріотизму, особистісних якостей захисника Вітчизни.

Завдання визначаються з урахуванням структури педагогічної діяльності в процесі патріотичного виховання, спрямованого на:

- формування й удосконалення в педагогів системи знань із теорії патріотичного виховання (методологічних, теоретичних, методичних), необхідної для здійснення цієї діяльності в навчальних закладах на основі особистісно-діяльнісного підходу;

- формування практичних умінь і навичок вирішення завдань патріотичного виховання; формування ціннісних орієнтацій педагога щодо відданості Україні, активної громадянської позиції, позитивного ставлення до військової служби.

Підготовка педагогів до патріотичного виховання являє собою цілісний процес, якому з науково-теоретичної точки зору сприятимуть два аспекти умов – педагогічні та психологічні.

Педагогічні умови підготовки педагогів до патріотичного виховання характеризуються зовнішньою процесуально-діяльнісною формою вияву певного рівня науково-теоретичних знань і практичних умінь, необхідних для організації і здійснення патріотичного виховання. Головною умовою в підготовці педагогів до патріотичного виховання є не тільки засвоєння необхідних знань, а й розвиток у педагогів професійно-педагогічних умінь самостійно, вільно користуватися цими знаннями і способами рішення конкретних завдань, виявляти творчу уяву.

Психологічні умови характеризують внутрішню готовність учителя до цього виду діяльності, умовою успіху якої є зацікавленість педагога.

Реалізація підготовки педагогів до патріотичного виховання учнів має бути пов'язана з упровадженням в навчальний процес необхідних форм організації методичного викладу матеріалу, науково-методичних семінарів тренінгового характеру, призначених для формування ідеологічної компетентності та патріотичного світогляду вчителя. Компетентність педагога з патріотичного виховання включає в себе знання державних документів даного напряму з коментуванням основних положень, постановкою проблемних питань, пов'язаних з вихованням патріотизму і формуванням готовності юнаків допризовного віку до служби в Збройних силах. На лекційних і семінарських заняттях особливу увагу необхідно приділяти обговоренню вже наявних практичних умінь педагогів і обговоренню нових підходів до управління процесом патріотичного виховання.

У підготовці педагогів до патріотичного виховання доцільно використовувати матеріали гуманітарних дисциплін, що реалізуються в системі навчальної шкільної програми та додаткової програми з патріотичного виховання. Зробити акцент на тому, що у викладанні гуманітарних дисциплін відіграють важливу роль різноманітні способи викладу матеріалу патріотичної спрямованості: читання уривків художніх творів, документів з одночасним їх показом, декламація віршів, прослуховування аудіозаписів, перегляд відеозаписів або телепередач, розповіді військових фахівців.
Заходи МОІППО в 2014-2015 навчальному році

(детальну інформацію про терміни проведення

буде розміщено на сайті МОІППО)
Виставки «Сучасні миколаївські митці», «Майстри народного мистецтва», «Миколаївщина у фотооб’єктиві» в Галереї мистецтв МОІППО.

Он-лайн конференція «Патріотичне виховання учнівської молоді в сучасній школі».

Рубрика «Громадянське та патріотичне виховання учнівської молоді» на сайті МОІППО, де планується розмістити:


  • нормативні й інструктивно-методичні матеріали щодо вказаної тематики;

  • довідники з проблем патріотичного виховання;

  • конспекти уроків і сценаріїв з громадянського та патріотичного виховання;

  • узагальнений досвід з проблеми.

Засідання науково-методичної ради (питання про науково-методичне забезпечення підготовки педкадрів до реалізації основних напрямів виховної роботи, зокрема патріотичного виховання).

Курси з медіаосвіти для заступники директорів з виховної роботи, педагогів-організаторів, класних керівників, соціальних педагогів.

Методичні рекомендації щодо розкриття виховного потенціалу змісту навчальних предметів щодо виховання громадянської компетентності особистості як однієї з ключових.

Виступи на обласному телебаченні з питання «Патріотичне виховання на уроках».

Створення банку даних музеїв в закладах освіти Миколаївщини.

Створення банку даних про:



  • громадські організації патріотичного спрямування Миколаївської області;

  • перспективний педагогічний досвід навчальних закладів щодо організації ефективної роботи патріотичного спрямування;

  • функціювання гуртків патріотичного спрямування.

Функціювання постійно діючих консультаційних пунктів із питань формування патріотичних і громадських цінностей особистості на базі структурних підрозділів інституту.

Поповнення бібліографічного покажчика за персоналіями й тематикою визначних осіб та подій рідного краю.

Вивчення, узагальнення та пропагування перспективного досвіду громадянсько-патріотичного виховання дітей і молоді, висвітлення в ЗМІ, на науково-практичних конференціях, семінарах.

Методичні рекомендації щодо проведення в навчальних закладах області циклу Уроків мужності.

Координація діяльності обласних опорних закладів освіти та шкіл передового педагогічного досвіду:


  • «Формування демократичних цінностей учнів у процесі викладання суспільствознавчих дисциплін»;

  • «Шкільний музей як центр національно-патріотичного виховання учнівської молоді»;

  • «Організація краєзнавчої роботи в загальноосвітньому навчальному закладі».

Включення до щорічного конкурсу «Передовий педагогічний досвід освітян регіону» рубрики «Інновації в патріотичному та громадянському вихованні».



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал