Методичні рекомендації призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу "Безпека життєдіяльності"



Скачати 446.3 Kb.
Сторінка2/6
Дата конвертації26.12.2016
Розмір446.3 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК

Безпекастан, за якого з великою вірогідністю виключається реалізація потенційних небезпек.

Безпека життєдіяльності — інтегральна наука, що вивчає процеси взаємодії людини з внутрішнім та навколишнім середовищем у всіх сферах життєдіяльності людини.


Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину а процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці.

Життєдіяльність — процес існування людини в просторі та часі.


Квантифікація — кількісне вираження якісних ознак.

Небезпека — матерія, інформація чи їх поєднання, що при певних умовах здатні завдати шкоди.


Ризик — кількісна оцінка небезпеки.

1.1. Предмет безпеки життєдіяльності


Актуальність предмету "Безпека життєдіяльності". Основні завдання науки про безпеку людини, історія її розвитку. Визначні вченні, що зробили вагомий вклад в розвиток науки про безпеку життєдіяльності людини. Багатогранність сфер діяльності людини та її безпеки, що досліджуються "Безпекою життєдіяльності": індивідуальна та колективна; виробнича, корпоративна, побутова; соціальна та глобальна безпека.

1.2. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності


Безпека життєдіяльності як нова інтегральна наука. Зв’язок науки про безпеку життєдіяльності людини з іншими науками та навчальними дисциплінами: фізикою, хімією, біологією, охороною праці, екологією та соціоекологією, цивільною обороною, ергономікою, фізіологією та психологією праці, медициною, соціологією, соціальною психологією, маркетингом, економікою, менеджментом, кібернетикою тощо.

Теоретичні положення БЖД, їх філософська основа. Основні висновки щодо забезпечення прийнятної безпеки людини.



1.3. Теорія небезпеки та ризику


Потенційні небезпеки. Небезпечні, шкідливі, вражаючі, нейтральні та необхідні фактори навколишнього середовища. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Поняття про ризик. Види ризиків: виправданий, невиправданий, фізичний, політичний, економічний. Методи визначення ризику: інженерний, модельний, статистичний, соціологічний, експертний.

Методика обчислення ризику за формулою:

де: R – ризик за певний період часу,



n – кількість фактичних проявів небезпеки (травм, аварій, катастроф) за певний період часу,

N – теоретично можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об’єкта.

Прийнятний ризик та поняття про безпеку.



Основні принципи забезпечення безпеки — основні шляхи практичного застосування досягнень безпеки життєдіяльності для сталого гармонійного еволюційного розвитку людини та суспільства.
& ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:


  1. Дайте визначення предмету та сформулюйте завдання науки “Безпека життєдіяльності”.

  2. Сфери та категорії, вивчення яких охоплює безпека життєдіяльності.

  3. Обгрунтуйте основні завдання безпеки життєдіяльності.

  4. Назвіть основні положення теорії безпеки життєдіяльності та найважливіші висновки.

  5. Які науки є основою безпеки життєдіяльності?

  6. Охарактеризуйте місце “Екології” в структурі БЖД.

  7. Охарактеризуйте місце “Валеології” та "Біоетики" як складових предмету БЖД.

  8. Охарактеризуйте “Охорону праці”, “Ергономіку” та “Інженерну психологію” як складові предмету БЖД.

  9. Охарактеризуйте роль фізіології, психології праці та гігієни в системі знань про БЖД.

  10. На досягненнях яких наук базується система управління БЖД?

  11. Розкрийте поняття “Небезпека”.

  12. Що таке таксономія небезпек?

  13. За якими ознаками класифікуються небезпеки?

  14. Поясніть значення ідентифікації, номенклатури та квантифікації небезпек.

  15. Дайте визначення поняттю “ризик”.

  16. Назвіть види ризиків та охарактеризуйте методи визначення ризику.

  17. Назвіть загальні принципи забезпечення безпеки.

Тема 2. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки. Надзвичайні ситуації

КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ПРИРОДНІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ




ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК


Аварія небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. (Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” від 08.06.2000 № 1809-III).

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Навколишнє середовище – це вся сукупність природних та антропогенних факторів, у середовищі яких існує людина

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат. ("Положення про територіальну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру міста Києва" Затверджено розпорядженням київської міської держадміністрації від 25.05.99 р. № 793).

Небезпечне природне явищеподія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть становити загрозу для людей, об'єктів економіки та довкілля.

Стихійні лихаприродні явища, які носять надзвичайний характер і призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.

2.1. Класифікація надзвичайних ситуацій


Ознаки надзвичайних ситуацій. Класифікація надзвичайних ситуацій: природні, соціальні та техногенні; негативні екологічні наслідки. Поділ надзвичайних ситуацій за масштабом та глибиною: локальні, об’єктові, місцеві, регіональні, національні та глобальні. Класифікація надзвичайних подій, що лежать в основі виникнення надзвичайних ситуацій. Законодавчі акти, що стосуються діяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

2.2. Причини виникнення надзвичайних ситуацій


Причини виникнення природних надзвичайних ситуацій та небезпечних явищ. Причини виникнення соціальних надзвичайних ситуацій: політичних, релігійних, економічних, національних. Причини виникнення техногенних надзвичайних ситуацій.

Комплексні надзвичайні ситуації. Небезпечні екологічні наслідки та катаклізми.


2.3. Природні надзвичайні ситуації


Види стихійних лих. Вражаючі фактори та наслідки стихій. Заходи по запобіганню та зменшенню наслідків стихійних лих. Стихійні лиха в Україні.

Поняття про небезпечні природні явища. Види небезпечних природних явищ.


2.4. Соціальні та техногенні надзвичайні ситуації


Види надзвичайних ситуацій соціального характеру. Їх масштаби та наслідки. Попередження соціальних надзвичайних ситуацій.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру. Види аварій та катастроф, їх характеристика. Наслідки аварій та катастроф.




Рекомендована література: 5, 7, 14, 15, 16, 17, 18, 21
& ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:


  1. Дайте визначення терміну “надзвичайна ситуація”.

  2. Назвіть основні ознаки надзвичайної ситуації.

  3. Наведіть класифікацію надзвичайних ситуацій.

  4. Розкрийте причини виникнення негативних екологічних наслідків.

  5. Як поділяються надзвичайні ситуації за масштабом та глибиною впливу?

  6. Наведіть класифікацію подій, що лежать в основі надзвичайної ситуації.

  7. Назвіть причини виникнення природних надзвичайних ситуацій.

  8. Що призводить до виникнення соціальних надзвичайних ситуацій?

  9. В результаті яких причин виникають техногенні надзвичайні ситуації?

  10. Наведіть класифікацію та види стихійних лих.

  11. Охарактеризуйте причини виникнення та вражаючі фактори стихійних лих.

  12. Які природні явища відносять до небезпечних?

  13. Поясніть суть терміну “катаклізм”.

  14. Вкажіть можливі наслідки соціальних надзвичайних ситуацій.

  15. Обгрунтуйте способи попередження соціальних надзвичайних ситуацій.

  16. Назвіть основні види аварій і катастроф, причини їх виникнення та можливі наслідки.

Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки

ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК


Ділення атомних ядер — розпад атомного ядра на 2 (рідше 3 або 4) осколки. Супроводжується випромінюванням вторинних нейтронів, g-квантів та виділенням енергії.

Евакуація це організований вихід (виїзд) працівників підприємств та організацій, які припиняють або переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатного й незайнятого у виробництві населення.

Епідемія — 1) масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території; 2) поширення, у принципі тимчасове, якоїсь хвороби серед людності на більш-менш значній території.

Епізоотія — одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території.

Епіфітотія — масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності.

Мікроб [фр. microbe < грецьк. mikros малий + bios життя]. Загальна назва мікроорганізмів — бактерій, актиноміцетів та ін. за виключенням мікроскопічних водоростей та найпростіших.

Сховищапризначені для забезпечення захисту людей від всіх вражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних речовин, бактеріальних засобів та теплової дії при пожежах.

Термоядерні реакції — реакції злиття легких ядер у більш важкі. Відбуваються при високих температурах, супроводжуються виділенням великої кількості енергії.

3.1. Катастрофи з викидом радіоактивних речовин


Техногенні катастрофи з викидом радіоактивних речовин. Поняття про ядерну зброю, атомна та воднева бомби. Характеристика вражаючих факторів ядерного вибуху. Дія повітряної ударної хвилі на людину. Види руйнувань будівель та споруд під дією ударної хвилі. Дія світлового випромінювання. Вражаюча дія проникаючої радіації. Допустимі дози опромінення людини. Радіоактивне зараження місцевості, зони зараження. Характеристика осередку ядерного вибуху.

3.2. Катастрофи з викидом хімічних речовин


Аварії з викидом сильнодіючих хімічних речовин. Поняття про хімічну зброю. Концентрація і щільність зараження. Характеристика отруйних речовин. Поділ отруйних речовин за токсичною дією. Шляхи надходження токсичних речовин до організму людини.

Характеристика осередку хімічного враження. Особистий захист, організація захисту людей у випадку хімічного враження.


3.3. Біологічні катастрофи


Застосування різноманітних бактеріологічних речовин у воєнний та мирний час. Епідемії. Поняття про біологічну зброю. Види хвороботворних мікробів та бактеріальних отрут, які використовуються як біологічна зброя. Зараження тварин і рослин.

Характеристика осередку біологічного враження. Заходи запобігання розповсюдження інфекційних захворювань: на місцевості, на об’єкті.


3.4. Заходи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій


Захист людей в умовах надзвичайних ситуацій: укриття людей в захисних спорудах; евакуація. Радіаційний та хімічний захист. Медична допомога. Випадки необхідності евакуації населення.

Характеристика захисних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів.

Види організаційних заходів по захисту населення. Організація розосередження та евакуації населення. Основні правила перебування в захисних спорудах. Засоби індивідуального захисту.


Рекомендована література: 4, 5, 14, 18, 19

& ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:




  1. Назвіть види зброї масового враження.

  2. Наведіть класифікацію ядерної зброї за способом одержання енергії, потужністю; назвіть види вибухів.

  3. Вражаючі фактори ядерного вибуху, їх характеристика.

  4. Охарактеризуйте дію ударної хвилі.

  5. Який негативний вплив на людину та господарські об’єкти має світлове випромінювання ядерного вибуху?

  6. Від чого залежить ступінь та форма променевих вражень?

  7. Чому виникає радіоактивне зараження місцевості? Основні одиниці вимірювання радіоактивного зараження.

  8. Охарактеризуйте осередок ядерного враження.

  9. Як класифікується хімічна зброя?

  10. Якими шляхами отруйні речовини потрапляють до організму людини?

  11. Охарактеризуйте осередок хімічного зараження.

  12. Назвіть заходи, що повинні проводитися на підприємстві у випадку викиду сильнодіючих отруйних речовин.

  13. Які види мікроорганізмів можуть бути використані як біологічна зброя? Наведіть приклади захворювань.

  14. Які заходи проводяться під час карантину та обсервації?

  15. Охарактеризуйте захисні споруди цивільної оборони.

  16. За яких умов використовуються ті чи інші індивідуальні засоби захисту?

  17. В яких випадках необхідно проводити розосередження, а в яких евакуацію населення?


Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у НС.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал