Методичні рекомендації практичним психологам



Скачати 88.65 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір88.65 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації практичним психологам

та соціальним педагогам щодо організації роботи із запобігання торгівлі, експлуатації та жорсткому поводженню з дітьми
Одним з напрямків роботи психологічної служби є формування психологічно безпечного освітнього середовища, що має на меті: попередження виникнення негативних явищ в учнівському середовищі та формування позитивного мікроклімату у шкільних колективах.

Серед негативних явищ, які швидко й інтенсивно розповсюджуються в нашому суспільстві, найбільшого оберту набрали: трудова міграція, торгівля дітьми (людьми), експлуатація дитячої праці, насильство.

Завдання навчально-виховних заходів щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокому поводженню з дітьми:


Зміст роботи працівників психологічної служби з дітьми передбачає:

- формування знань дитини про власні права;

- прищеплення вмінь захиститись від насильства, уникнути попадання в ситуацію торгівлі та експлуатації;

- формування знань дитини про дії у кризовій ситуації;

- інформованість щодо того: до кого і як звертатись у подібних випадках.

Форми роботи: тренінги, ігри;  аматорські театри;  міні-лекції; перегляд відеофільмів; бесіди;  розповіді; вікторини і конкурси (про права дітей) та інше.

Зміст роботи працівників психологічної служби з батьками включає :

- батьківську просвіту: права та потреби дітей, права та обов’язки батьків щодо дітей, особливості розвитку дітей, родинного виховання, жорстоке поводження з дітьми і насильство в сім’ї: його сутність, наслідки, відповідальність;

- формування толерантності, життєвих сімейних умінь і навичок (комунікативних, прийняття рішень, прогнозування, володіння собою).

Форми роботи : лекторії; батьківські університети; батьківські збори; тренінги; соціальне інспектування сім'ї; школи батьківських почуттів; школи молодих батьків та інше.

Зміст роботи працівників психологічної служби з педагогами навчально-виховних закладів полягає у:

- педагогічній просвіті (семінари, педагогічні конференції, методичні та педагогічні ради): про права та потреби дітей; відповідальність педагогів за дітей; взаємодію педагога з сім'єю дитини, учня; права, обов'язки і відповідальність батьків за дітей; сутність жорстокого поводження з дітьми та насильства щодо дітей в сім'ї та освітньому закладі, відповідальність за них; професійна педагогічна етика; суб’єкт-суб’єктне спілкування; взаємодія суб’єктів захисту прав дітей;

- формуванні у педагогів умінь і навичок: розпізнавати і виявляти жорстоке ставлення до дітей і насильство; толерантного ставлення до дітей з різних сімей, комунікативних умінь суб’єкт-суб’єктного спілкування; майстерності володіння собою і ситуацією; розв’язання конфліктів раціональним способом (тренінги, семінари, рольові та ділові ігри).

Етапи соціально-психологічної роботи з дітьми, потерпілими від торгівлі людьми:

1. Отримання інформації про дитину.

2. Формування плану допомоги.

3. Знайомство із ситуацією.

4. Вилучення з ситуації.

5. Постановка діагнозу.

6. Кризове втручання (вирішення нагальних потреб людини).

7. Процес реабілітації (надання медичної, психологічної, юридичної допомоги, організація навчання тощо).

8. Здійснення роботи з членами сімей та соціальним оточенням.

9. Створення сприятливих умов для життя відповідно до вікових особливостей дитини.

10. Індивідуальна робота з дитиною.

Основні напрямки індивідуальної роботи практичного психолога та соціального педагога з дитиною, вилученою з ситуації торгівлі дітьми та інших найгірших форм дитячої праці:

1. Комунікативний напрям (налагодження контакту з потерпілою дитиною, членами її сім'ї та тими суб'єктами соціальної роботи, які залучаються до реабілітації особистості у кризовому втручанні).

2. Діагностичний напрям:

- вивчення адаптації дитини до шкільного середовища (статус у класному колективі, характеру взаємин з учителями, однокласниками, особливостей спілкування з оточуючими);

- вивчення психологічного клімату сім'ї, особливостей сімейного виховання;

- вивчення емоційного стану дитини;

- вивчення інтересів, ідеалів, нахилів, здібностей;

- діагностика характерологічних особливостей дитини;

- діагностика особливостей пізнавальних процесів (пам'яті, уваги, мислення).

3. Організаційно-прогностичний напрям:

- розподіл і координація всіх суб‘єктів соціально-психологічної роботи;

- розробка стратегій і тактики роботи з сім'єю в цілому та окремими членами сім'ї;

- вироблення спільного плану роботи з дитиною.

4. Корекційно-реабілітаційний напрям (відновлення психічного, фізичного стану особи та членів її сім'ї):

1) Корекційна робота:

- корекція деформації самосвідомості (формування позитивної соціальної позиції, усвідомлення свого «Я», подолання духовної спустошеності);

- корекція міжособистісного спілкування, створення позитивно емоційної атмосфери (в залежності від результатів діагностики і ситуації в системі: дитина-дитина, дитина-педагог, дитина-батьки);

- корекція життєвих планів особистості дитини;

- корекція емоційно-вольової сфери (подолання невпевненості, інфантилізму, егоїзму, агресивності, пасивності, тривожності, страху, небажаних настанов та переконань та ін.);

- навчання життєвим умінням і навичкам перебування в соціальному середовищі.

2) Реабілітаційна робота:

- сприяння зарахуванню до школи дітей шкільного віку, забезпечення їх навчальними матеріалами і шкільним приладдям;

- вивчення матеріально-побутових умов сім'ї дитини і сприяння в одержанні пільг, субсидій, допомоги;

- призначення індивідуального плану освіти, щоб діти могли наздогнати своїх однокласників і продовжити навчання в школі разом з ними чи у відповідних закладах;

- допомога дитині в оволодінні навичками самореабілітації (знання і опанування механізмів розкриття життєвого потенціалу, стимулювання пошуків нових можливостей саморозвитку, наближення до свого внутрішнього позитивного «Я»);

- визначення системи заходів, які забезпечують фізичну, психологічну, медичну і соціальну безпеку та формування власного способу захисту.

5. Охоронно-захисний напрям:

- юридична допомога та захист інтересів, прав дітей і підлітків, вилучених з ситуацій торгівлі дітьми й інших найгірших форм дитячої праці у різних установах;

- залучення відповідних державних і недержавних органів до реалізації соціального захисту даної категорії дітей;

- відновлення і реалізація дитиною своїх прав, свобод, законних інтересів (в тому числі й через створення соціальних умов для цього);

- консультування дітей, батьків, педагогів з проблем реалізації права на працю, захист прав дітей в аспекті дитячої праці.

6. Попереджувально-профілактичний напрям:

- підтримка дитини як стабілізація її стану і профілактика погіршення ситуації;

- зниження емоційної напруги;

- особистісноорієнтоване соціальне навчання життєвим умінням, навичкам співробітництва, критичного мислення;

- здійснення інформаційно-пропагандистської роботи серед молоді з метою формування поняття «дитяча праця», з проблем трудового виховання в сім'ї, трудового навчання;

- допомога дітям та молоді у виборі професії;

- сприяння розвитку дитячих та молодіжних ініціатив, реалізації інтересів; залучення дітей до різних гуртків, шкільних і позашкільних заходів;

- формування позитивного усвідомлення цінності свого життя і своєї особистості;

- включення дитини в позитивне соціальне середовище, формування об'єктивного сприйняття ситуації кризи і себе;

- просвіта щодо роз'яснення ризику і шкідливості дитячої праці, навчання розпізнавання дитячої праці;

- просвіта щодо прав дітей у сім'ї, суспільстві, захисту дітей від використання їх праці, обов'язків та відповідальності батьків за дітей;

- формування у дітей правової свідомості і правової поведінки, відповідальності за своє життя.

Зміст роботи щодо запобігання жорстокому поводженню з дітьми в дитячих колективах передбачає:

- формування толерантності в сім’ї, мікросередовищі, школі;

- просвіту про права дітей, суб’єктів їх захисту;

- формування вміння протистояти насильству і жорстокому поводженню;

- формування життєвих умінь і навичок щодо ситуації жорстокого поводження і насильства;

- організацію предметного дозвілля і відпочинку дітей;

- створення умов для самовиявлення лідерів, позитивних якостей особистості;

- показ прикладів кращих стосунків (відеолекторії, радіо, книги, ЗМІ, життєві історії тощо) і перенесення їх на конкретні ситуації в житті дитячого колективу.



Соціально-психологічна робота щодо профілактики жорстокого поводження з дітьми має такі форми:

Первинна (як загальна просвіта населення щодо цього явища);

Вторинна (цілеспрямована робота з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поводження з дітьми, формування життєвих умінь та навичок у дорослих і дітей);

Третинна (реабілітація постраждалих від жорстокого поводження та корекція тих, хто чинить насильство):

- рання діагностика,

- реабілітація постраждалих від насильства,

- міжвідомче співробітництво, включаючи медичну, соціальну допомогу, юридичне, психологічне, інформаційне консультування тощо;

- підготовка кадрів у системі правоохоронних органів, соціального захисту, освіти, охорони здоров’я тощо;

- збір статистичної інформації;

- розробка і впровадження освітніх програм.

Корекція негативних станів жертв насилля включає в себе:

- соціальну роботу з налагодження зв'язків;

- педагогічну роботу: навчання таким навичкам, як позитивне спілкування (вирішення конфліктів, адекватне висловлювання), адекватне мислення і ставлення до себе, прийняття рішень та психологічного захисту, сприяння підвищенню рівня самооцінки жертви;

- психологічну роботу зі зняття відчуття провини, емоційної та фізичної релаксації, підвищення самооцінки.



Нормативно-правова база з питань запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокому поводженню з дітьми:

- Загальна декларація прав людини 1948 р.;

- Женевська декларація прав дитини 1924 р.;

- Конвенція про права дитини 1989 р. (ст. 1-41);

- Стокгольмська Декларація та План дій проти комерційної сексуальної експлуатації дітей (1996 р.);

- Конвенція про громадянсько-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (1980 р.);

- Конвенція про права дитини (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.09.1991 р № 789-12);

- Декларація прав дитини (проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р.);

- Сімейний кодекс України;

- Закон України «Про освіту»;

- Закон України «Про загальну середню освіту»;

- Закон України «Про охорону дитинства»;

- Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»;

- Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису»;

- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї»;

- наказ Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України від 30.12.2010 р. №1312 «Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Національної кампанії «Стоп насильству» на період до 2015 року»;

- наказ Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України від 30.12.2010 р. №1313 «Про затвердження Плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки»;

- наказ Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України від 29.03.2011 р. № 292 «Про організацію інформаційно-профілактичної роботи щодо запобігання торгівлі, експлуатації та жорстокого поводження з дітьми»;



Рекомендована література:

  1. Запобігання і протидія насильству в сім’ї / за ред. І.М Трубавіної. — К.: ДЦССМ, 2004.

  2. Запобігання торгівлі людьми: [навчальний посібник] / за ред.

К.Б. Шевченко, О.А. Удалової. — К.: Міленіум, 2004.

  1. Запобігання торгівлі людьми: [навч.-метод. посібник] /

К.Б. Левченко, О.А. Удалова, І.М. Трубавіна та ін.; заг. ред. К.Б. Левченко та О.А. Удалової. –К.: Міленіум, 2004.

  1. Овчарова Р.В. Технологии практического психолога образования / Р.В. Овчарова. – М.: Сфера, 2000.

  2. Права дитини: сучасний досвід та інновації /за заг. ред.

Г. Лактіонової. – К.: Либідь, 2005.

  1. Просвітницька діяльність щодо запобігання торгівлі людьми: методичні рекомендації/ К. Б. Левченко, С. В. Колесникова, Л. Г. Ковальчук та ін. — К.: Міленіум, 2004.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал