Методичні рекомендації класному керівнику



Скачати 262.71 Kb.
Дата конвертації07.06.2017
Розмір262.71 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
Департамент освіти і науки

Київської обласної державної адміністрації

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Білоцерківський професійний ліцей»




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ

http://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=197663401-30-72&n=21

У збірнику вміщено матеріали, які допоможуть класному керівникам обрати оптимальну модель роботи з учнями, передбачити форми і методи роботи з учнівським колективом, скоординувати свою роботу з учнями та їх батьками.

Збірник адресовано класним керівника, заступникам директора з виховної роботи.

Пропонований матеріал узагальнила та систематизувала заступник директора з виховної роботи Білоцерківського професійного ліцею Павленко Влада Владиславівна



ЗМІСТ

1. Класний керівник у ПТНЗ………………………………4

2. Основні функції класного керівника……………………………...5

3. Обов’язки класного керівника …………………………………….6

4. Орієнтовний перелік документації, яку веде класний керівник….7

5. Циклограма роботи класного керівника…………………………8-9

6. Робота класного керівника з вивчення учнів……………………..10

7. Методи вивчення учнів та учнівських колективів …………….11

8. Програма вивчення і структура характеристики учнів………12-13

9. Програма вивчення і структура характеристики колективу групи..14

10. Критерії оцінювання ефективності виховного процесу……15-17

11. Напрямки роботи з батьками учнів…………………………….18

12. Планові інструктажі по забезпеченню безпеки життя учнів…….19

13. Облікова картка…………………………………………………..20

14. Акт відвідування сім’ї…………………………………………21

15. Акт обстеження житлово-побутових умов сім'ї………………….22

16. Критерії роботи класного керівника групи та майстра з учнями та їх батьками …………………………………….………………………….23

17. Тематика бесід з техніки безпеки………………………………….24


18. Орієнтовний перелік тем щодо проблемно-пошукової, експериментальної роботи класного керівника…………………………25

19. Використана література………………………………………….. 26



Класний керівник у ПТНЗ

Класні керівники - педагоги, які постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певнійгрупі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями групи.

У XIX ст. цими питаннями займалися звільнені від уроків наглядачі, класні дами, вихователі. Після 1917  р. їх посади були скасовані (подекуди залишилися на громадських засадах), у 1935 р. поновлені як додаткові до основної учительської посади. У сучасній школі звільнення класного керівника від учительської роботи не передбачене, оскільки на уроках педагог має змогу вивчати дітей. Проте часто класні керівники вважають, що їхні функції обмежуються лише організаційно - педагогічними справами.

У своїй діяльності класний керівник тісно пов'язаний з іншими працівниками навчального закладу. Із заступником директора з виховної роботи він планує свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні свят, урочистих подій, інших заходів. З заступником директора з виробничого навчання з'ясовує питання профорієнтаційної виховної роботи, роботи в майстернях та під час виробничої практики; з заступником директора з навчальної роботи зясовує питання , пов’язані з навчанням учня; з бібліотекарем - проблеми забезпечення групи підручниками, стан читання учнями художньої літератури; з учителем фізичного виховання - участь у підготовці і проведенні спартакіади та ін. Тому класними керівниками призначають  найдосвідченіших учителів - вихователів. Діяльність класного керівника урізноманітнює, пожвавлює виховну роботу в групі, спрямовує її на диференціацію та індивідуалізацію виховання, на ширший і глибший вияв здібностей та уподобань учнів.




Основні функції класного керівника
Організаторські:


  • планування і координація всієї виховної роботи з класом;

  • надання допомоги учнівські організації класу;

  • встановлення зв’язків із учнівським та педагогічним колективами, батьками, громадськістю; забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів;

  • ведення документації в класі;

  • сприяння розвитку самоврядування в колективі.


Аналітико-узагальнюючі:


  • сприяння всебічному розвитку учнів на основі вивчення і врахування їхніх індивідуально-психологічних особливостей.


Координаційно-інформаційні:


  • забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів.


Психогігієнічні:


  • встановлення довірливих стосунків із вихованцями, зняття психологічного напруження в учнівському колективі.


Стимулюючо-гальмівні:


  • активізація чи гальмування учнівської діяльності залежно від її спрямування.



Класний керівник повинен:
З н а т и:

  • Конвенцію про права дитини (1993);

  • дитячу, вікову педагогіку, соціальну психологію;

  • шкільну гігієну;

  • педагогічну етику;

  • теорію і методику виховної роботи;

  • основи трудового законодавства.


У м і т и :

      • Спілкуватися з дітьми заохочуючи їхню активність, відповідальність, подаючи власний приклад активності та відповідальності.

      • Усвідомлювати та формулювати свої виховні цілі.

    • Складати плани виховної роботи в класі.

    • Організовувати класну діяльність, взаємодію вихованців, проводити виховний захід, бесіду, диспут, екскурсію, похід, класний вечір абощо.

    • Аналізувати результати своєї діяльності.

    • Організовувати і проводити батьківські збори.

    • Користуватися психодіагностичними тестами, анкетами, запитальниками і коректно використовувати їх у виховній роботі.



Примітка: усі вищезгадані знання та вміння є предметом вивчення на семінарах МО класних керівників школи.

Орієнтовний перелік документації, яку веде класний керівник:


  1. Журнал групи

  2. План виховної роботи

  3. Матеріали виховних годин, годин спілкування тощо.

  4. Розробки сценаріїв виховних заходів.

  5. Щоденник роботи з важкими учнями.

  6. Діагностична карта групи

  7. Облікові картки учнів

  8. Соціальні картки групи

  9. Протоколи батьківських комітетів, зборів групи.

10.Матеріали, щодо запобігання дитячого травматизму, бесіди з правил дорожнього руху, облік проведення інструктажів.

11. Інші документи по необхідності ( акти обстеження проживання учнів та інше)

Циклограма роботи класного керівника
 Щоденно:

        З’ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класному журналі.

        Бесіди з учнями, що запізнюються.

        Організація чергування в групі.

        Індивідуальна робота з учнями.

        Контроль зовнішнього вигляду учнів.

        Організація харчування учнів.

 

Щотижня:

        Проведення виховної години.

        Проведення заходів у групі за планом роботи.

     Робота з активом групи, організація діяльності органів учнівського самоврядування.

        Контроль за виконанням доручень.

        Організація прибирання території ліцею.

        Робота з батьками.

        Робота з учителями, що працюють у групі.

         Зустріч із медсестрою ліцею,контроль за довідками про хворобу учнів групи.



Щомісяця:

        Проведення зборів груп.

        Проведення бесіди з безпеки життєдіяльності.

        Організація чергування групи по ліцею.

        Відвідування уроків учителів-предметників у своїйгрупі.

        Тестування та анкетування учнів з метою вивчення їхніх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу.

        Зустрічі з батьківським активом.

        Відвідування учнів удома.

 

Один раз на семестр:

        Оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту.

        Проведення батьківських зборів.

       Участь у роботі семінару, методичного об’єднання класних керівників.

        Аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи.

     Складання плану роботи на канікули.



  • Аналіз зайнятості учнів групи у позаурочних заходах, гуртках, секціях;

  • Аналіз роботи щодо профілактики травматизму серед учнів групи.


Один раз на рік:

  • Аналіз та складання плану виховної роботи.

  • Проведення відкритого виховного заходу.

  • Оформлення особових справ учнів.

  • Оформлення социального паспорту групи;

  • Статистичні відомості про групу (на 10 вересня).

  • Робота з підручниками (видача на початку навчального року та здавання в бібліотеку наприкінці року).

  • Написання характеристик (за необхідністю).

Робота класного керівника з вивчення учнів



Основним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі роботи вчителів, які працюють з ними. Процес вивчення учнів має відбуватися з дотриманням певних правил:

  • - вивчення потрібно спрямовувати на виявлення особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця;

  • - дослідження процесів розвитку учнів має тривати впродовж усіх років навчання;

  • - виявляти потрібно не лише наявний рівень розвитку конкретної особистості, але й прогнозувати його з урахуванням "зони найближчого розвитку";

  • - вивчення особистості учнів та їх колективів потрібно спрямовувати на вирішення конкретних педагогічних завдань;

  • - вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо їх розвитку і соціально-психологічного зростання;

  • - вивчення учнів має охоплювати всі аспекти їх фізичного, психічного і соціального розвитку;

  • - застосування методів і методик вивчення учнів і колективів має відповідати віковим можливостям учнів;

  • - дослідження соціально - психічного розвитку слід здійснювати в природних умовах навчально-виховного процесу;

  • - дослідженням повинні бути охоплені усі учні, таке вивчення має стати систематичним;

  • - вивчення учнів поєднують з виховним впливом на них;

  • - вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не негативних рисах характеру та поведінки.


Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяють залежно від:

  • характеру участі учнів у них: пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз результатів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);

  • часу проведення: одномоментні (анкетування, тестування та ін.) та тривалі ( цілеспрямоване спостереження, біографічний метод тощо);

  • місця проведення: ліцейні (групові та позагрупові) й лабораторні;

  • їх сутності: не експериментальні (спостереження, анкетування, бесіди, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести), експериментальні (природні експерименти, лабораторні експерименти) та формуючі методи.

У практичній діяльності вивчення учнів здійснюють за орієнтовними програмами.

Програма вивчення і структура характеристики учнів

  • Демографічні відомості: прізвище, ім'я та по батькові; день, місяць, рік народження; прізвище, ім'я, по батькові матері та батька, їх професія, місце роботи, займана посада, домашня адреса, телефон.



  • Умови розвитку і виховання в сім'ї: склад сім'ї, матеріально-побутові умови, вплив батьків на виховання дитини, їх психолого-педагогічна культура, ставлення до ліцею.




  • Рівень фізичного розвитку: стан здоров'я, володіння санітарно-гігієнічними навичками, спортивні інтереси, потреби.




  • Моральні якості: загальний рівень морального розвитку; знання морально-етичних норм і правил; рівень сформованості вмінь і навичок у моральній поведінці, співвідношення їх із загальнолюдськими і національними морально - духовними цінностями; соціально-моральний статус у колективі; рівень і  особливості спілкування з молодшими дітьми, ровесниками і старшими; рівень сформованості почуттів патріотизму та національної гідності; рівень правової й екологічної культури, здатність до самооцінки; особливості вияву дисциплінованості, відповідальності, совісті, соціальної зрілості й активності,  милосердя, гуманізму.




  • Розумовий розвиток: загальний розумовий розвиток, рівень інтелекту, потенціальні розумові можливості, інтереси, схильності; ставлення до навчальної діяльності; сформованість мотивів навчання; рівень володіння методами і прийомами самостійної пізнавальної діяльності; успішність, відповідність її розумовим можливостям.




  • Трудове виховання: ставлення до праці, її різних видів, мотиви трудової діяльності; наявність умінь і навичок в різних видах праці; соціальні інтереси щодо праці; загальна культура різних видів праці (фізичної, розумової); інтереси і схильності до певних видів професійної діяльності, рівень і стійкість професійної орієнтації.




  • Естетична вихованість: сформованість естетичних почуттів та вмінь, інтереси і схильності в різних видах мистецтва; здатність творити прекрасне в повсякденній діяльності.




  • Психічний розвиток: потреби і рівень сформованості уваги, культури мовлення, відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, уваги, почуттів, волі; особливості характеру; здібності; темперамент.

  • Особливості впливу біологічного і соціального чинників на розвиток особистості учня. Особливі випадки впливу на вихованця, його наслідки.



  • Загальні психолого-педагогічні висновки: позитивні якості особистості з погляду на всебічний гармонійний її розвиток; недоліки і складнощі у соціально - психологічному становленні вихованця, їх причини і засоби подолання; рекомендації щодо індивідуального підходу і виховних заходів впливу.


Програма вивчення і структура характеристики колективу групи

  • Склад групи: вік учнів; рівень їх розвитку; працездатність та успішність.



  • Рівень розвитку колективу: етапи розвитку колективу; характерні ознаки розвитку; особливості діяльності активу групи, його роль у формуванні та зміцненні колективу; діяльність органів самоврядування; стан взаємин між активом, органами самоврядування та учнями між собою; лідери в колективі; їх вплив на діяльність інших учнів; напрямки і форми зв'язку колективу групи із загальноліцейним.




  • Рівень морально-духовного розвитку колективу: рівень сприйняття загальнолюдських цінностей; особливості вияву почуттів; рівень захищеності особистості; сформованість вмінь і навичок у моральній поведінці.




  • Рівень фізичного розвитку колективу: загальний стан здоров'я учнів; ставлення до фізичної культури і спорту; потреби у фізичному розвитку.




  • Рівень трудового виховання: ставлення учнів до праці (громадської діяльності); рівень сформованості соціально-психологічної готовності до праці; сформованість умінь і навичок у сфері трудової діяльності; профорієнтація учнів.




  • Рівень естетичного виховання: сформованість почуття прекрасного; інтереси учнів до певних видів мистецтва; їх потреби щодо естетичного розвитку.




  • Шляхи та засоби подальшого формування коллективу групи: створення сприятливих умов для розвитку особистості в колективі; подолання чинників, що заважають цьому.

Колектив групи не є чимось застиглим і незмінним, він постійно розвивається. Тому дослідження змін в ньому має практичне значення для виховної роботи, прогнозування її змісту, добору методів виховного впливу. Відомості про колектив, отримані за допомогою одного методу, потребують перевірки іншими для отримання достовірної та об'єктивної інформації.



Критерії оцінювання ефективності виховного процесу

Ефективність виховання - співвідношення між метою виховання і результатами, досягнутими у процесі формування особистості, соціальних груп.

Для оцінювання результатів виховного процесу необхідно мати чітке уявлення про визначення рівнів вихованості учнів, їхньої свідомості, поведінки; вміти бачити зміни в її поведінці у результаті виховних впливів; обирати найефективніші форми і методи виховання. Без цього неможливо об'єктивно оцінити ефективність та якість виховної роботи, її впливу на колектив, кожного учня зокрема.

Складність процесу виховання зумовлена тим, що результати його не завжди помітні відразу. Тільки з часом можна судити про результативність виховного впливу педагога, що виявляється у вихованості дітей.Вихованість -  комплексна характеристика особистості, враховує наявність і рівень сформованості в неї суспільно значущих якостей.Серцевина вихованості - моральні якості (рівень набутого морального досвіду, моральної зрілості).Результати процесу виховання різні, оскільки залежать від індивідуальних особливостей вихованців, їх ставлення до навколишнього світу, виховних впливів, однолітків, батьків, педагогів.

Критерієм вихованості кожної особистості є не лише знання законів, правил, норм поведінки, а конкретні дії відповідно до визнаних норм і правил. Такі критерії не можуть бути універсальними, бо в кожному конкретному соціальному середовищі є свої норми і правила, а отже, і показники вихованості людини. При цьому слід враховувати вік, рівень соціального досвіду людини тощо.

Критерії вихованості -  ознаки, за допомогою яких роблять висновок про рівень вихованості людини, оцінюють результати виховного впливу.

Рівень вихованості наближено характеризують словами: високий, середній, низький.

Рівень вихованості -  ступінь сформованості в учня відповідно до вікових можливостей найважливіших якостей особистості, які є показниками вихованості.

Високий рівень певної якості особистості характеризується наявністю всіх ознак, властивих цьому показнику. Середній - наявністю половини чи більше ознак відповідного критерію. Низьким вважають такий, коли є менше половини ознак від загальної кількості чи коли їх немає взагалі.

Критерії оцінювання організаційної структури і складових коллективу групи:

- відповідність структури колективу соціальній моделі суспільства;



  • -чіткість розподілу функцій між внутрішньо колективними об'єднаннями і органами управління;

  • - взаємозв'язок між внутрішньо колективними об'єднаннями (органами шкільного управління);

  • -здійснення управління діяльністю шкільного колективу як єдиного процесу на основі спів управління педагогів, учнів, батьків, громадськості.

Рівні сформованості коллективу групи визначають на основі стадій його розвитку.

Високий рівень. Відповідає третій стадії розвитку колективу, коли він повністю виконує виховні функції, характеризується соціально - ціннісними мотивами, демократичною спрямованістю. Члени колективу відрізняються високим рівнем активності, ініціативності, самостійності в процесі різнопланової діяльності, моральної сформованості.

Середній рівень. Відповідає другій стадії розвитку колективу, характеризується появою активу, який бере на себе частину повноважень керівника колективу, ситуативними виявами демократичного співжиття. Члени колективу виявляють середній рівень активності, ініціативності, самостійності в процесі організації діяльності шкільного колективу, моральної вихованості.

Низький рівень. Відповідає першій стадії розвитку колективу, характеризується індивідуалістичною спрямованістю членів колективу, якого фактично ще немає. Керівник змушений брати на себе роль своєрідного "диктатора". Активність, ініціативність, самостійність виявляються дуже рідко, відчутний низький рівень моральної вихованості.

Критерії оцінювання змісту виховної діяльності учнів, колективу, рівня його впливу на особистість учня

  • відповідність між змістом виховання та вимогами суспільства;

  •  єдність необхідних напрямів виховання з моральною їх сутністю;

  • комплексність у процесі здійснення всіх напрямів виховного впливу;

  • індивідуалізація виховання.

Критерії визначення характеру внутрішньо колективних відносин:

  • - соціальна спрямованість внутрішньо колективних стосунків;

  • - наявність стосунків взаємовідповідальності, взаємозалежності;

  • - погодженість ділових і особистих стосунків між учнями різного віку у процесі різнопланової діяльності шкільного колективу;

  • - наявність моральності в процесі спілкування;

  • - уміння узгоджувати колективні та власні інтереси.

Критерії незалежного оцінювання особистості членами колективу:

  • - соціальна спрямованість: суспільна активність, громадський обов'язок, ідеали, ціннісні орієнтації тощо;

  • - ставлення до трудової діяльності: відповідальність за доручену справу, творчий підхід, ініціативність у роботі, підвищення професійних знань тощо;

  • -організаторська діяльність: ділові якості (цілеспрямованість, працьовитість, дисциплінованість, ініціативність), організаторські вміння чітко визначити мету і поставити завдання перед колективом і окремими його учасниками, розставити людей і організувати роботу трудового колективу, уміння налагодити контроль і стимулювання діяльності, оперативно розв'язати і об'єктивно оцінити результати роботи колективу;

  • - взаємини з товаришами по трудовому колективу: відносини з учнями навчального закладу, підлеглими; доброзичливість, повага, гуманність у стосунках з людьми.


Напрямки роботи з батьками учнів


  1. Ознайомлення з умовами життя сім'ї, її психологічним кліматом, особливостями поведінки дитини в сім'ї.




  1. Визначення рівня педагогічної культури батьків.



  1. Виявлення труднощів, які відчувають батьки.




  1. Виявлення позитивного досвіду сімейного виховання з метою його поширення.



  1. Здійснення колективного , диференційованого та індивідуального педагогічного впливу на батьків на основі ретельного аналізу.




  1. Допомога батькам у підвищенні їхньої педагогічної культури, організації родинного життя як джерела самовиховання дитини.



  1. Залучення батьків до організації позаліцейної виховної роботи.


ПЛАНОВІ ІНСТРУКТАЖІ

по забезпеченню безпеки життя учнів

Орієнтовна тематика навчання учнів з питань безпеки життєдіяльності.

1. Безпека в побуті:термічні опіки, ураження електричним струмом, отруєння грибами, рослинами та ягодами, правила поводження з вогнем, незнайомими і вибуховими предметами та вогнепальною зброєю.

2. Безпека під час перебування біля водоймищ: небезпечні стрибки у воду, небезпека сонячного опромінення і т.д.

3. Безпека під час перебування на вулицях:рух уздовж дорог, перехід залізничних переїздів, заборона ігор в місцях руху транспорту, уникнення загрозливих для життя та здоров"я ситуацій, самозахист.

4. Пожежна безпека:небезпека ігор з вогнем у приміщенні, на полі, в лісі, безпечне поводження біля газової плити, електроплити, легкозаймисті рідини та їх небезпека, безпечне поводження з нагрівальними приладами - прасками, кип'ятильниками.

5. Електротравматизм та його попередження: безпека користування електроприладами та заборона використання несправних розеток; небезпека електротравм, з цим пов!:язана; повітряні електромережі, падіння електропроводів на землю і пов"язана з цим небезпека; дії. При ураженні оточуючих електричним струмом.

6. Безпека під час:грози, повені, інших стихійних лих.

7. Безпека праці: безпека під час роботи на земельній ділянці, при користуванні сільськогосподарським знаряддям, небезпека пустощів.

8. Особиста гігієна та здоровий спосіб життя:небезпека бруду та попередження пов"язаних із цим захворюванням, ознаки здоров"я, способи його зміцнення, вплив природних умов на здоров"я і загартування організму, літні види спорту.



«Білоцерківський професійний ліцей»

Облікова картка

(банк даних на учня групи №_____ )

Прізвище_____________________________________________________

Ім’я ________________________________________________________

По батькові ___________________________________________________

Стать ______________________________________________________

Дата народження:



Число___________________________________________

Місяць__________________________________________

Рік ___________________________________________


Зарахований до ліцею на підставі наказу
від ________

№_________




Відрахований на підставі наказу

від __________

№___________



Відомості про майно: (для сиріт)

________________

________________



Відомості про призначення пенсії, допомоги, аліментів

________________

________________


Місце проживання

Поштовий індекс

Область


Місто

Вулиця


№ будинку

Квартира






































Спеціальність




Телефони


Робочий батьків







Мобільний батьків







Домашній







Мобільний (особистий)







Батько (опікун, піклувальник)

Прізвище

Ім’я


По батькові







Місце роботи




Мати (опікун, піклувальник)

Прізвище

Ім’я


По батькові







Місце роботи





Затверджую

Директор ДПТНЗ

«Білоцерківський професійний ліцей»

__________________________

«_____» « ___________» ______р.

А К Т

відвідування сім’ї

______________________________________________________



Мета відвідування: ______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

Ми, що нижче підписалися:

класний керівник ______________________________________________________

члени батьківського комітету ______________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________відвідали сім’ю ______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

______________________________________________________

_____________________________________________________

В акті вказати:


  • Ким виховується дитина;

  • Які труднощі в сім’ї у вихованні дитини;

  • Чи є у дитини режим дня, робоче місце;

  • Чи допомагає дитина в домашньому господарстві;

  • Як і з ким проводить вільний час дитина;

  • Враження і висновки, рекомендації щодо виховання дитини.

_________________________________

_____________________________________

_____________________________________

А К Т

Обстеження житлово-побутових умов сім'ї

Ми, що нижче підписалися______________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________

Обстежили житлово-побутові умови сімї______________________________________

І вияснили , що сім'я складається з_____________________чоловік.

Батько________________________________________________________

Мати_________________________________________________________

Діти_______________________________________________________________________________________________________________________

Сім'я займає житлову площу_____________________________________

Санітарний стан квартири______________________________________

_____________________________________________________________

Загальний заробіток сім'ї ___________________________________

Ставлення дитини до навчання___________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________

Успішність____________________________________________________Громадські доручення, ставлення до громадських доручень___________________________________________________________________________________________________________________

Чим займається дитина у вільний час___________________________________________________________

З ким його проводить_________________________________________________

_____________________________________________________________

Рекомендації ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підписи________________

________________

_________________

_________________

КРИТЕРІЇ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА ГРУПИ ТА МАЙСТРА

З УЧНЯМИ ТА ЇХ БАТЬКАМИ

(з питань правопорушення і систематичних пропусків занять)

1. Попередження правопорушень та систематичних пропусків занять без поважних причин:

а)мовне попередження батьків про відсутність їх дитини на заняттяхтривалий час;

б)письмове повідомлення батьків про відсутність їх дитини на заняттях

тривалий час;

в)виклик батьків, разом з учнем, на виховну комісію;

г)повідомлення ССН - про наявність в групі учнів (учня) які систематично

прогулюють заняття і методи впливу з боку ліцею вичерпані (повинні бутизафіксовані усі вище додані пункти документально).
2. Робота з тими, хто скоїв правопорушення чи злочин, або схильних до скоєння правопорушення чи злочину:

керівник групи заводить окремий зошит - «щоденник спостережень», де повинно бути:

- психолого-педагогічна характеристика на учня;

- фіксація бесід з батьками, учнем;

- щоденні спостереження поведінки учня;

- бесіди психолога з учнями.



3.Щоденник здається на перевірку кожного місяця (заступнику директора з ВР)

ТЕМАТИКА БЕСІД З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
1. Дорожній рух.

2. Відкриті вікна на верхніх поверхах.

3. Протяги у приміщеннях та їх наслідки (розбите скло вікон).

4. Отруєння ліками.

5. Отруєння грибами.

6. Проблема наркотиків.

7. Куріння.

8. Самогубство.

9. Укуси комах.

10. Укуси тварин.

11. Зустрічі зі сторонньою людиною.

12. Електричні прилади.

13. Газові прилади.

14. Поведінка на воді.

15. Поведінка під час екскурсій.

16. Поведінка в транспорті.

17. Поведінка під час суботнику.

18. Правила техніки безпеки під час чергування.

19. Правила безпеки при проведені новорічних свят.

20. Правила безпеки поведінки під час культмасових заходів.

21. Поведінка дитини в автономній ситуації.

22. Колючі та ріжучі предмети.

23. Домашні хімічні речовини в побуті.

24. Безпека при поводженні з гострими предметами (олівець попав в око).

25. Травматизм один одного (вдарити по голові книжкою).

26. Підніжки.

27. Рух сходами (катання на перилах).

28. Прийом їжі на перерві.

29. Безпека роботи із сипучими речовинами.

Орієнтовний перелік тем щодо проблемно-пошукової, експериментальної роботи класного керівника.
– Форми й методи художньо-творчого розвитку учня.

– Духовна культура учня: особливості становлення.

– Формування пізнавальних інтересів учнів.

– Дитяче самоврядування як засіб підготовки дітей до життя в умовах демократії.

– Клуби у виховній діяльності класного керівника.

–Педагогічні проблеми діагностики і прогнозування виховного процесу.

– Педагогічна діагностика сімейного виховання і організація роботи з батьками на її основі.

– Класний керівник і батьки: відносини партнерства і співробітництва у вихованні через діалогічне спілкування.

Методика розкриття творчого потенціалу школярів через проведення творчих справ.

–Організація повноцінної життєдіяльності дітей за законами співтворчості і співпраці.

– Формування батьківського активу і організація роботи з ним.

– Виховання лідерів через різні форми учнівського самоврядування.

– Інноваційна культура класного керівника.

– Програма життєтворчості особистості школяра.

– Зміст гуманних взаємин. Шляхи та методи їх формування.

– Система роботи класного керівника щодо створення умов для самореалізації особистості учня.

– Організація життєдіяльності учнів як основа виховного процесу.

– Аналіз і прогнозування виховних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному і груповому рівнях.



 

 

 



Використана література
1.Голубенко М. Школа класного керівника. – К., 2005.
2.Мурашко Н. робоча книга заступника директора з виховної роботи. –К., 2008
3.Нечволод Л.І. Виховна робота в школі. –Х., 2007
4.Нурєєва О.С., Скворчевська О.В. Імідж класного керівника . – Х., 2007.
5.Сорока Г.І. Актуальні проблеми виховання. – Х., 2000.
6.Цибульова А.В., Билдіна В.В. Довідник класного керівника. – Х., 2008.
7.Шелестова Л., Чиренко Н. Класному керівнику. 100 важливих дрібниць. – К., 2010.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал