Методичні рекомендації Голоби 2013 Рецензенти



Сторінка3/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ З ВИКОРИСТАННЯМ ВІЗУАЛЬНИХ ДЖЕРЕЛ

Із 2005 р. в Україні розгорнулися організаційні заходи щодо впровадження процедури зовнішнього незалежного оцінювання далі (ЗНО) навчальних досягнень випускників загальноосвітньої школи. Відтоді, спочатку в порядку експерименту, а пізніше – загальнообов’язково, усі, хто бажають здобувати вищу освіту, повинні проходити зовнішнє тестування з основних загальноосвітніх предметів. Упровадження процедури ЗНО змінило ставлення учнів та їх батьків до шкільного навчання. Освітянські управлінсько-методичні структури та учителі змушені переглядати традиційні дидактичні та методичні парадигми.

ЗНО суттєво вплинуло на методику викладаннязагальноосвітніх дисциплін, у тому числі й історії. В роботі зі школярами педагоги усе частіше добровільно, а то й за вказівками управлінців чи методистів від освіти, застосовують методичні прийоми тестового моніторингу, контролю й оцінювання навчальних досягнень. Якщо тести упроваджуються з примусу, без урахування вимог тестології, їх вимірювально-оцінювальне значення спотворюється і не приносить позитивних результатів. Якщо ж учитель застосовує тестування оптимізовано, воно здатне забезпечити досягнення поставлених навчально-розвивальних цілей.

Якісно розроблений і укладений тест стає ефективним інструментом з’ясування рівня учнівської загальноісторичної компетентності. Виходячи із визначення, що компетентність – це сукупність набутих знань, сформованих умінь, навичок і ставлень, усі, без винятку, тестові завдання є компетентнісно орієнтованими. Вони можуть спрямовуватися як на контроль й оцінювання знань, так і на контроль й оцінювання умінь та навичок. Тестові завдання не здатні контролювати й оцінювати рівень сформованості ціннісних орієнтирів. І це єдиний їх недолік.

Укладання тесту з історії – надзвичайно складна і відповідальна справа. Їй передує формування матриці тесту. Матриця тесту мусить поєднати низку взаємопов’язаних параметрів. Насамперед, у ній закладаються співвідношення між різними видами тестових завдань. А крім того тестові завдання повинні пропорційно до навчальної програми представляти теми змісту загальноосвітньої підготовки; складові предметної компетентності (знання, уміння, навички); галузі історичної науки (суспільно-політичну та соціально-економічну історію, історію релігії та культури, повсякдення); категорії історичних знань, умінь і навичок (хронологію, термінологію, персоналістику, історичну географію, джерелознавство, культурологію, уміння і навички зіставлення та порівняння, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, загальнологічних розумових операцій: аналізу, синтезу тощо). Таким чином ,кожне тестове завдання одночасно «виконує» декілька функцій: відповідає тій чи іншій темі змісту загальноосвітньої підготовки, охоплює одну (декілька) із галузей історичної науки, перевіряє рівень формування складових компетентності: знань, умінь і навичок й одну (декілька) їх категорій. Загалом, вдало розроблена матриця допомагає полегшити роботу під час укладання тесту, опрацювання його результатів та підготовки узагальнювальних матеріалів.

Тестові завдання з історії за формою запису умов та варіантів вибору класифікуються двояко. Більшість із них є текстовими, бо умова та варіанти вибору записуються текстовим виглядом. Частина завдань має текстово-ілюстративний вигляд, де умова та варіанти вибору записуються текстом і супроводжуються ілюстраціями, зазвичай візуальними історичними джерелами. Такі завдання є складними для розроблення та укладання тесту.

Процедура конструювання тестових завдань з використанням візуальних історичних джерел доволі клопітка. По-перше, неодмінно постає проблема методично правильно поєднати ілюстрації з текстом умови та варіантами вибору тестового завдання, його узгодження з вимогами матриці тесту. По-друге, виникає необхідність створення своєрідної «колекції» ілюстративних матеріалів. Найдоступнішим помічником такої «колекції» стануть поширені пошукові системи Інтернету. При цьому варто пам’ятати декілька правил користування подібними ресурсами: дотримання законодавства України про авторські права; з’ясування достовірності ілюстрації, тобто її візуально-змістової відповідності історичному періоду; визначення технічних параметрів зображення з можливостями його подальшого цифрового опрацювання, друкування і тиражування. Іншими ресурсами для створення візуальної «колекції» можуть стати педагогічні програмні засоби (ППЗ) з історії, зокрема ті, де автори дозволяють копіювати зображення. Поміщені в ППЗ ілюстрації зазвичай достовірні і мають необхідні технічні характеристики.

З методичної точки зору візуальні джерела майже не обмежують потенційних можливостей укладачів тестових завдань. Адже з використанням зображень можна конструювати тестові завдання різних видів та рівнів складності.

Крім того, використання мап, фотографій, схем, діаграм, художніх зображень і навіть відеоуривків (в режимі електронного тестування) створює можливість поліфункціональністі завдання, підвищує його діагностично-контролюючу здатність. Зрештою, тестові завдання з ілюстраціями - цікавіші для учнів і доповнюють їх різноманітністю .

ВИСНОВКИ

Сучасна Україна переживає найрадикальнішу трансформацію суспільства. Відбувається важкий і болісний процес переосмислення системи цінностей. Поступово наша країна вступає на шлях формування демократичної правової держави і становлення громадянського суспільства. Успіхи в цих процесах залежать не тільки від розвитку економіки, удосконалення законодавства і модернізації правових відносин, але й від готовності особистості жити в нових економічних та соціально-політичних умовах.

Необхідність формування громадянського суспільства в нашій державі висунула на чільне місце всього суспільного життя проблему виховання громадянина України. Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі усвідомлення своїх прав та обов‘язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Тому одним з найважливіших завдань шкільного курсу історії є формування компетенцій, притаманних громадянину демократичного суспільства. Саме гуманітарна освіта формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, вчить сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію та приймати ефективні рішення.

Суспільствознавча освіта повинна допомогти кожній дитині спрямувати навчання на набуття учнями умінь застосовувати знання, які становлять суспільно значущі компетенції. Зміст освіти повинен відповідати на виклик часу.

Сучасному суспільству дуже потрібна інформована і компетентна особистість. В умовах політичної та економічної нестабільності, дефіциту духовності винятково важливою стає стабілізуюча роль школи як гаранта громадянського миру. Державна система освіти, яка відповідає за соціалізацію особистості, є важливим інститутом, спрможним еволюційним шляхом забезпечити зміну ментальності, створити умови для виховання людини громадянського суспільства.

Щодня, ми учителі, заходячи до класу, намагаємося донести неповторний світ історії в не менш дивовижний внутрішній світ дитини та поєднати їх. Кожен учень неординарний. «Немaє двох дітей, однaкових за миcленням, зa cприйняттям нaвколішнього cвіту, зa індивідуaльними оcобливостями розуму, волі, характеру,» - зaувaжував В.Cухомлинcький – «Кожнa дитинa – це оcобливий неповторний cвіт. Виховaти оcобиcтіcть, cформувaти душу дитини можнa, тільки зрозумівши цей cвіт, пізнaвши вcі його тaйники». І щодня кожен учень іде на урок з певними надіями й сподіваннями на те, що йому буде цікаво і він отримає нові знання, і я як учитель йду з цими ж надіями і сподіваннями.

В умовах інформатизації та інтелектуалізації суспільства підготовка особистості , орієнтованої лише на засвоєння готових знань , втрачає актуальність. У сучасних умовах інформаційного суспільства актуальними стають педагогічні технології , що спрямовані на розвиток творчих якостей особистості. Сучасний випускник має не лише володіти певним обсягом фундаментальних знань, але й бути здатним самостійно, критично мислити, самостійно аналізувати явища і процеси суспільного життя у зв’язках і суперечностях, знаходити інформацію про життя людей в минулому, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її, формулювати, висловлювати та обстоювати власну думку. Робити вибір і пояснювати позицію, вести дискусії з історичної проблеми, розмірковувати , спілкуватися та співпрацювати в навчанні.

Для реалізації цих завдань є використання і опрацювання на уроках історії найрізноманітніших історичних джерел. Особливе місце належить знайомство школярів з візуальними джерелами до яких належать: фото, плакат, карикатура, листівки, таблиці, схеми, діаграми, картини, малюнки, відео. Розвивати навички аналізу візуального джерела допомагають пам’ятки.

Робота з візуальними історичними джерелами може використовуватись як фрагмент уроку, як мотивація, підсумок чи узагальнення, як складова тематичного оцінювання, як форма домашнього завдання, як етап підготовки до складання ЗНО .

Як засвідчує аналіз науково-методичної літератури та досвід провідних сучасних вчених і методистів, учителів, а також власний досвід, ефективне завпровадження даного матеріалув своїй практиці , можливе лише за відповідних методичних умов:



  • ретельної підготовці вчителя та учнів до занять;

  • застосування інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;

  • використаннярізних видів наочності та комп’ютерних технологій;

  • врахуваннявікових та психологічних особливостей учнів;

  • вдалого вибору форми та методів проведення занять;

  • поєднання різних видів мистецтва при знайомстві з пам’ятками культури;

  • формування естетичних почуттів учнів при вивченні творів мистецтва;

  • впроваджування у практику роботи тих інноваційні освітніх технологій, які найкраще сприяють формуванню предметних компетенцій, розвитку творчих здібностей учнів.

З’ясувавши сутність та окресливши основні особливості формування предметно-історичних компетенцій учнів як результату їхньої навчальної діяльності, зазначимо, що ефективна реалізація компетентнісного підходу в шкільній освіті України потребує чіткого визначення переліку компетентностей у межах освітніх галузей і предметів, а також адекватно організованого процесу навчання (форм, методів, прийомів, засобів, системи оцінювання).

Використанням візуальних джерел на уроках історії України тренує і активізує пам'ять, спостережливість, кмітливість, концентрує увагу учнів, примушує їх по-іншому оцінити пропоновану інформацію, формуює високі людські цінності.

Це лише первинні підходи. Але хотілося б вірити, що вони стануть у пригоді вчителям, які спробують дещо змінити і модернізувати свої погляди і підходи до викладання історії.

У зв’язку з цим доречно згадати думку видатного французького історика Марка Ферро: « Не треба себе обдурювати: образ інших народів або власний образ, який живе в наший душі, залежить від того, як у дитинстві нас навчали історії . Це запам’ятовується на все життя… Те, що задовольняло нашу першу зацікавленість, пробуджувало наші перші емоції, залишається назавжди».




СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ


  1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

2.Власов В. Зовнішнє незалежне оцінювання як чинник формування системи освіти в Україні: // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2011. - № 2. – С. 30–37.

3. Власов В. Методика тематичного контролю навчальних досягнень учнів з історії в контексті компетентнісно – орієнтованого навчання. Історія в школах України. – 2007.№6.

4. Вєнцева Н.О Дискусійні методи на уроках історії України: 7-8 класи. – Х.: Основа, 2007.

5. Гаврилюк Ж.М. Методичне забезпечення вивчення культурознавчих тем на уроках історії України.// Історія України. Уроки з історії культури по-новому. 7-11 класи. – Х.: Основа, 2006.

6. Державний стандарт освіти. Освіта. – 2004.

7. Десятов Д. Л. ; Вступ. стаття Баханова К. О. Методика розвитку історичного мислення засобами наочності// – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 141с.

8. Іванов Д.А. Компетенції і компетентнісний підхід в сучасній освіті. Теорія і практика освіти. – 2008. №1.

9. Комаров Ю. З досвіду використання фотоматеріалів на уроках історії. // Історія в школі. №4.2006.

10.Комаров Ю., Мисан В., Осмоловський А., Білоножко С., Зайцев О. Історія епохи очима людини : навч. Посіб.- К.: ґенеза ,2004.

11. Макарчук С. Писемні джерела з історії України : Курс лекцій. – Львів : Світ, 1999 р.

12. Мірошниченко В. Предметна компетентність учнів як ключовий орієнтир сучасного навчання історії у школі. Історія та правознавство. – 2007. №32.

13.Мокрогуз О. Використання зображень пам’яток архітектури та репродукції творів образотворчого мистецтва на уроках історії України. // Історія в сучасні школі. – 2012. -№3.- С. 43 – 47.

14. Мокрогуз О. Інноваційні технології на уроках історії. Харків, 2005.

15.Мокрогуз О. Навчити «прочитувати» фотографії (З досвіду інтерпретації

візуальних архівних матеріалів у шкільному курсі історії) // Історія в школах

України. – 2004. – №8. – С.29.

16. Мороз П.В. Карикатура як історичне джерело : методика роботи в умовах дослідницького навчання // Історія та суспільствознавство в школах України – 2012. -№ 11.С. 26 – 32.

17. Островського В. В. Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання: Збірник тестових завдань з історії України. – 2-ге видання, доповнене.Тернопіль «Мандрівець», 2013.

18.Островський // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання – 2011. – № 10. – С. 28–37.

19.Пометун О.І. Компетентнісний підхід у сучасній історичній освіті// Історія в школах України. – 2007. - № 6. – С. 3 – 12.



20. Уткіна С. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій у шкільній історико-краєзнавчій освіті. // Історія та правознавство №32, 2008.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал