Методичні рекомендації Голоби 2013 Рецензенти



Сторінка2/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.59 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ ІСТОРІ З ХУДОЖНЬОЮ КУЛЬТУРОЮ ТА ОБРАЗОТВОРЧИМ МИСТЕЦТВОМ

Сучасні вимоги до вивчення історії в школі полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему історичних фактів і понять, готових істин і штампів поведінки,але і здатність школярів творчо мислити, вміти зіставляти чи аналізувати історичні факти, аргументувати та захищати власну точку зору, критично ставитися до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними. Щоб успішно вирішувати ці завдання учитель звертається як до минулих здобутків вітчизняної і зарубіжної методичної науки, так і до сучасних передових технологій активного та інтерактивного навчання.

Як показує власний досвід, однією з ефективних форм організації роботи вивчення тем з історії культури є застосування міжпредметних зв’язків на уроках історії України , художньої культури та образотворчого мистецтва. Зрозуміло, що міжпредметні зв’язки повинні встановлюватися за загальними для цих навчальних предметів фактами, поняттями та ідеями, за формуванням умінь і навичок навчальної діяльності. При цьому необхідно враховувати в кожному навчальному предметі напрямок зв’язку того чи іншого його змісту до інших предметів за фактичним чи методичним матеріалом, який з ним співпадає, етап формування загального навчального уміння, час, який відокремлює предмети, що пов’язуються між собою. Також при застосуванні міжпредметних зв’язків на уроках історії , художньої культури і образотворчого мистецтва по вивченню культури необхідно не тільки розвивати уміння аналізувати історичні факти, а й твори мистецтва, робити опис пам’яток культури, визначати вплив подій політичної історії на розвиток мистецтва даного періоду.

Як зазначають відомі методисти Звєрєв І.Д і Максимова В.А, історичні факти мають неабияку навчально-виховну значимість. Вони навчають і виховують, але щоб історичний факт давав освітньо-виховну дію, необхідно забезпечити формування в учнів живого, образного уявлення про нього. Учень повинен ніби „бачити” подію, людей, знаряддя праці, твори мистецтва тієї чи іншої епохи. Одним із багатьох шляхів вирішення цього складного завдання є використання міжпредметних зв’язків. А саме , проведення інтегрованих уроків , надає можливість глибше опанувати тему, яка вивчається, і перевага в тому, що вони демонструють зв’язки історії із іншими науковими застосуваннями знань у житті людини, прояв їх у повсякденному житті. На такому уроці кожен учитель намагається подати суть того, що вивчається, зі своєї, специфічної для кожного предмета точки зору. Особливу роль відіграє й оригінальність самої форми проведення таких уроків,тому що учнів , звісно, зацікавлює присутність на уроці кількох вчителів. Прикладом використання між предметних зв’язків на уроках історії слугуватиме тема « Культура України на початку XX ст.» (Історія України. Художня культура, 10 кл.)

У проведенні уроку беруть участь учителі історії та художньої культури. Виклад навчального матеріалу проводиться у вигляді своєрідної естафети, педагоги проводять роботу з учнями по черзі, вивчаючи те чи інше питання уроку. Цей урок не має чіткої структури, але вивчення навчального матеріалу проходить за планом. Основна мета, яка стоїть перед учасниками навчального процесу на даному занятті є вирішити головну проблему, яка спільна для двох предметів. Тому вчителі – предметними, використовуючи різні методи, прийоми і засоби навчання з врахуванням специфіки свого предмету на протязі уроку допомагають учням вирішити цю проблему. На уроці використовуються бесіди, інтерактивні методи: робота в малих групах, «мікрофон», «мозковий штурм» ,«ажурна пилка». Широко застосовується наочність: схеми, таблиці, репродукції картин.

Особлива увага тут приділяється активізації пізнавальної діяльності учнів, де кожен учитель, використовує різні види навчальної діяльності. На уроці домінує групова та індивідуальна форми учнівської роботи. Зазвичай , педагоги на своїх уроках систематично застосовують різні методи інтерактивних технологій, тому на бінарному уроці не виникає з цього приводу ускладнень. Для проведенню інтегрованого уроку передувала ціла низка підготовчих заходів:



  • по-перше, учителі спільно обговорили мету, завдання і план уроку;

  • по-друге, узгодили спільні дії, методи та прийоми навчання і виховання, які будуть застосовані на занятті;

  • по-третє, поділили учнів класу на певні групи, які допомагають кожному вчителеві у організації уроку;

  • по-четверте, враховуючи вікові, психологічні та індивідуальні особливості кожного учня, вчителі розподілили між ними обов’язки щодо участі їх у певних спеціалізованих групах („істориків”, „мистецтвонавців”, тощо), залучили учнів до виконання випереджальних завдань із довідковою та додатковою літературою та врахували можливості дітей щодо презентації перед однокласниками результатів цієї дослідницької діяльності.

Учитель художньої культури, використовуючи методом малих груп ,проводить роботу над осмисленням поданих картин, опираючись на власний досвід, вироблений у цьому класі на уроках художньої культури.

Окремо слід розглянути методику використання міжпредметних завдань на рівні «історія» – «кіномистецтво». Згідно з державною навчальною програмою «Художня культура» в 9 – 11 класах передбачено вивчення вітчизняного кіномистецтва. Це дає досить широке коло для створення міжпредметних завдань в межах історії та художньої культури. Вагомим критерієм для оцінювання рівня знань та вмінь учнів при розкритті міжпредметних завдань є державна вимога до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з курсу «Художня культура» – учень має формулювати власний погляд на твори кінематографу. Художні відеоматеріали відзначаються великим мотиваційним потенціалом, однак як навчальний засіб вони мають ряд недоліків. Щоб їх усунути, учитель історії повинен , добираючи художній кінофільм, керуватися наступними критеріями:



  • кінофільм мусить бути якомога близьким до історичної дійсності;

  • уривки кінофільму, які учитель може використати на уроці, повинні бути належної якості, не містити ненормативної лексики, не мати еротичного забарвлення;

  • обраний уривок повинен розкривати певний зміст та нести чітку інформативність, адже саме на основі цих чинників буде складатися інтегроване завдання.

Підсумовуючи , можна зазначити, для ефективного засвоєння знань культурологічного змісту на уроках історії України, слід проводити інтегровані уроки із залученням учителів-предметників даного класу з метою здійснення міжпредметних зв’язків. Для активізації пізнавальної діяльності учнів на таких уроках потрібно застосовувати інтерактивні методи засвоєння знань, використовувати різні види наочності, створювати проблемні ситуації та відповідну атмосферу для сприймання творів мистецтва. Загальними зусиллями педагогів потрібно забезпечити таку організацію роботи на уроці, яка б допомогла учням осилити завдання та розв’язати поставлену проблему.

ФОРМИ І МЕТОДИ ВИКОРИСТАННЯ ВІЗУАЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Оцінити роль важливість візуальних історичних джерел нa уроці неможливо. Будь – якa пізнaвaльнa діяльніcть зa зaгaльноприйнятими уявленнями здійcнюється зa формулою – від живого cпоcтереження до aбcтрaктного миcлення, і від нього до прaктики. Зaгaльновідомим є і той фaкт, що знaння, не пов’язані з прaктичною діяльніcтю, швидко зaбувaються тa cтирaються з пaм’яті. Тaким чином, будь – який об’єкт, у тому чиcлі й іcторичний, cтaє більш зрозумілим, нaбувaючи форми нaочноcті.

Для формування та розвитку просторової компетентності вчитель може використати карту та організувати роботу з нею. Сформувати хронологічну компетентність, що передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі, допоможе умовно-графічна наочність, зокрема такі її види, як опорні схеми, сигнали, хронологічні та синхроністичні таблиці. Розвивати вміння учнів порівнювати й оцінювати діяльність історичних осіб, які входять до складу аксіологічної компетентності, дозволить використання історичних портретів, навчальних картин й відеоматеріалів на уроці. Логічні уявлення про причинно-наслідкові зв’язки та вміння визначати й застосовувати теоретичні положення для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів учні зможуть краще на основі самостійного створення логіко-структурних схем. Формування та розвиток умінь самостійно здобувати інформацію з поза текстових компонентів підручника, розповідати про історичні події та явища, відокремлювати упереджену інформацію від неупередженої та інших вмінь, що входять до складу інформаційної компетентності, може відбуватися на основі використання всіх видів наочного матеріалу. При цьому візуальна форма наочності, як особливого джерела інформації, більш яскрава, більш виразна, а отже, і більш прийнятна для учня, якому працювати з таким джерелом інформації цікавіше, ніж з текстовим.

Метод – екскурсія

Результативним для проведення уроку - уявної мандрівки є використання ілюстративного матеріалу притаманного для період , який вони вивчають. Така форма уроку та метод дає можливість учням ближче ознайомитись з досягненнями культури, опинитись у ролі екскурсовода, екскурсантів, ближче наблизитись до періоду, більш емоційно та чуттєво відчути дух епохи, краще запам’ятати факти, адже в цьому випадку учні самі грають роль, безпосередньо беруть участь у проведенні уроку.



Тема: Культура Київської Русі. 5 клас ( урок – уявна мандрівка)

Екскурсія до Софіївського храму.



Учень: Софійський храм вражає розкішшю внутрішнього оздоблення. Численні свічки освітлюють іконописні лика. Стіни та стеля прикрашені фресками. Шедеврами світового значення є мозаїки Софійського собору. Це, насамперед, постать Христа Вседержителя (висота 4,45м), зображення Богоматері-заступниці з піднятими руками вгору («Оранта») (Історія України 5 кл. стор.59)


Христос Вседержитель Мозаїка Богоматері Оранти
Метод порівняння

У процесуальних компетенціях є вимога навчити учнів прийому порівняння. Така вимога міститься і в Державних стандартах, і в програмі з історії України . На тому ж уроці, працюючи з підручником (ілюстрації храмів в м. Чернігові (стор.79) та Володимира), учні отримують завдання:



  • Що є подібним між Успенським собором у Володимирі та П’ятницькою церквою в Чернігові ? Які висновки можна зробити з цього приводу?




Борисоглібський собор П’ятницька церква Спасо – Преображенський собор
Використання фотографій

На уроках доцільним є використання фотографій. Передусім, це дає можливість створити яскравий образ епохи, того чи іншого періоду, закарбувати в пам’яті учнів цей образ, надати йому емоційного забарвлення.

Пропоную учням уявити себе редактором газети і вибрати для сюжету лише одне із запропонованих фото. Обґрунтувати свій вибір.

Відповісти на запитання:



  • Які емоції у вас викликає М.Хрущов – позитивні чи негативні? Обґрунтуйте свою відповідь.

  • Спробуйте відтворити обставини, за яких зроблено ці фотознімки.

  • Поясніть, яку думку закладено в надгробок Хрущова скульптором Е.Неізвєстним.

  • Що ви знаєте про події, відтворені на фото ?


Надгробок Хрущова .Скульптор Зустріч Хрущова з Кеннеді

Е.Неізвєстний





«Кукурудзяна епопея« Виступ Хрущова на XX з’їзді КПРС

М. Хрущова. 1954р.
Метод використання мультимедійних засобів

Зaстосувaння комп’ютерa нa урокaх та виховних заходах кардинально змінює роль та місце технічних засобів у навчально-виховному процеcі й cтворює можливіcть розв’язувати такі завдання:



  • забезпечення науковості навчання;

  • розвиток пізнавальних інтересів та здібностей учнів;

  • забезпечення здобуття учнями сталих і глибоких знань;

  • активізація самостійної роботи школярів;

  • висока емоційна насиченість заходу.

Прикладом використання мультимедійної презентації може стати інтелектуальна гра «Найрозумніший» з історії України. ( 9 кл.)p2210570p2210572

Відбірковий тур « Хто ця історична постать?»

У процесі своєї роботи відмітила, що запропонована організація навчального процесу з використанням ІКТ , сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу, підвищенню їхньої пізнавальної та творчої активності, покращує ставлення до історії як навчального предмета і до навчання в цілому.


Метод «власне судження»

Під час вивчення теми «Початок української революції. Утворення УЦР» в 10 класі ставлю питання до портрету: Що ви знаєте про життя та діяльність цієї людини, в який історичний період він жив? Висловіть власне ставлення до історичного діяча та його діяльності. Ці ж самі питання використовую під час тематичного опитування з теми «Українська революція».



М. Грушевський
Метод «жива картина»

У 5 класі на уроці «Роздробленість Київської Русі. Володимир Мономах» під час вивчення політики князя Володимира Мономаха щодо намагань об’єднати державу на з’їзді князів, пропоную учням попрацювати з підручником та картиною П.Андрусева (підручник стор. 66). Між дітьми розподіляю ролі –учасників з’їзду князів та пропонується озвучити кожного героя ілюстрації.




З’їзд руських князів. Картина П. Андрусева
Метод «логічний ланцюжок»

Для формування хронологічної компетентності учнів можливим є розгляд суспільних явищ у розвитку та в конкретних історичних умовах певного часу; зіставлення подій , явищ із епохами.Так , під час вивчення теми «Україна в період Другої світової війни » в 11 класі, пропоную учням розташувати в хронологічній послідовності світлини:





Розтріл у Бабиному Ярі Форсування Дніпра Учасники визволення України

Вправа «склади логічний ланцюжок» з історії України у 8 класі, допоможе формувати логічну та хронологічну компетентність школярів. Назвати імена гетьманів та розташуйте портрети у хронологічно - логічній послідовності.



К. Розумовський І. Самойлович М. Ханенко І. Мазепа
Метод - гра

Під час гри розвиваються можливості і здійснюються бажання. Як зазначає відомий психолог С.Рубінштейн: « У грі здійснюються лише ті дії, мета яких значима для індивіда за їх внутрішнім змістом. У цьому – основна особливість ігрової діяльності, у цьому її основна чарівність, і лише чарівністю найвищих форм творчості порівнюється її принада». Задля формування аксіологічної компетентності учням пропоную скласти пазли та розповісти про цю історичну постать, оцінити її роль в історичному процесі.



Княгиня Ольга



Хотинська фортеця Софійський собор в Києві

  • В якому місті зображені ці архітектурні споруди ?

  • З якими історичними подіями вони пов ‘язані ?


Метод: політична карикатура

Політична карикатура також використовує символічні фігури, які відображають явища суспільного життя. Для розуміння карикатури учням необхідно знати конкретні факти, що лежать в її основі , та розуміти мову зображення. Під час демонстрації карикатури встановлюється, хто зображений або що зображено, які суспільні явища відображені, яка головна ідея карикатури, яку роль у суспільному житті вона відігравала тоді і яку тепер. Висловіть своє ставлення до головній ідеї даної карикатурик



Карикатура .» Селянське малоземелля».

Журнал « Новий сатирикон «.1917р.
Метод «виключення зайвого»

Логічна компетентність є однією зі складових частин предметних компетентностей . Вона передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ процесів. Як прикладом для формування цієї компетентності, пропоную розглянути портрети історичних осіб, знайти логічно зайве зображення.






Відповідь

Зайвим буде портрет кошового отамана Івана Сірка.(№1), всі інші – гетьмани.



Метод - проект

На уроці в 7 класі з теми «Київська Русь за князювання Ярослава Мудрого» сприяє успішній активізації розумової діяльністі метод - проектів. У презентації учень використав не тільки історичні факти, але й картинами та світлинами , що дозволило конкретніше з’ясувати зміст діяльності Ярослава Мудрого .




Проектна діяльність сприяє формуванню інформаційної,комунікативної, створює можливості співпраці учнів під час роботи над колективним проектом.

Метод використання власних малюнків дітей

Вивчаючи питання виникнення українського козацтва, звертаю увагу на зображення козака в підручнику, на деталі його одягу, зброї. Питаю, що символізують зображені деталі? У домашньому завданні пропоную учням намалювати обораз козака. Малюнки , створені учнями, сприятимуть кращому запам’ятовуванню вивченого матеріалу . 1

( Козак в степу. Воробей О. 5 кл.)

Метод «поетична хвилинка»

Після вивчення теми «Київська Русь за часів княгині Ольги» у 5 класі пропоную за портретом та теоретичним матеріалом, скласти вірш про княгиню Ольгу.

Княгиня Ольга – добра, щира,

Та не завжди вона мила,

Помстою вона жила,

Та ще вдачу хитру мала.

Ольга знала, що робити,

Та як за чоловіка відплатити.


Принести в дань вона веліла

По горобцю та голубу,

А потім зілля підпалила

Та й відпустила на біду.

Птахи додому полетіли –

І запалало місто вмить.

Древлянам Ольга відплатила –

Не треба було Ольгу злить!



( Сех Д. 5 кл.)
Метод використання репродукцій картин художників

Під час вивчення нового матеріалу на уроці з історії рідного краю у 8 класі «Наш край в чacи Нaціонaльно -визвольної війни під проводом Б. Хмельницького» використовую репродукцію картини В.В. Полтавця «Битва під Берестечком», і пропоную учням прокоментувати зображення за питаннями : яким подіям вона присвячена? Який результат цієї битви ? Яке її історичне значення ?




"Битва під Берестечком". Художник В.В. Полтавець.

Метод рефлексії

На етапі узагальнення і систематизації знань учнів , ілюстрації допомагають розвивати інформаційну , мовленнєву та логічну компетентність. Одним із завдань для характеристики історичного діяча є відібрати речення, у яких ідеться про гетьмана Івана Мазепу та скласти з них розповідь.



  • Для визволення України з – під влади московського царя уклав союз зі шведським королем.

  • Очолив гетьманську державу після смерті Хмельницького.

  • Знав багато мов, здобув блискучу освіту в Києво – Могилянській академії.

  • Був визначним будівничим української культури, на розвиток якої давав кошти з державної скарбниці та свої власні.

  • Уклав спілку з Туреччиною задля об’єднання українських земель та здобуття незалежності.

Вправа « Вгадай героя»

Перед учнями лежить експозиція « Українські гетьмани». Їм необхідно дібрати табличку з підписом до кожного портрета.






  1. І. Мазепа. Борець за українську державність.

  2. Б. Хмельницький.Очолив Національно – визвольну війну українського народу.

  3. Д. Вишневецький.Засновник першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця.

  4. П. Конашевич – Сагайдачний. Здійснив морські походи проти турко – татар.


АЛГОРИТМ АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Виходячи з того, що учні, та й, здебільшого, вчителі, не мають досвіду роботи з відповідними джерелами, у рекомендаціях вміщено загальні правила, своєрідний алгоритм роботи з різними їх видами. Причому саме там, де вперше з’являється даний вид джерела і пропонується його „прочитання”.

Вчителеві варто уважно проробити цей алгоритм з учнями і відпрацювати його. Можливо, доцільно зробити пам’ятки, віддрукувавши ці алгоритми, аби не повертатись до них. В цілому треба відмітити, що ці алгоритми для роботи з фотодокументом, плакатом, карикатурою дуже схожі. Кожен з них складається з двох частин.

1) Опис повинен бути якомога детальнішим, особливо на перших етапах, доки методи роботи ще недостатньо відпрацьовані. Варто докладно розібрати, що зображено, композицію малюнка або фото(що на передньому плані, що на задньому, що праворуч, що ліворуч, чому саме так), можливо звернути увагу на художні засоби(кольори, форми, лінії тощо). Особливо детально треба дослідити зображених людей( кількість, вік, одяг, відношення один до одного, в русі вони або статичні тощо). Варто також звернути увагу на “позицію спостерігача”(фотографа, художника), спробувати з’ясувати, чому обрано саме такий ракурс і наскільки він є вимушеним.

Не слід нехтувати описом. Хоча він і відіграє по суті допоміжну, операційну роль і потрібен для повноти і точності інтерпретації, але проведення детального аналізу зображення допоможе виробити в учнів відповідні навички, спостережливість, дозволить проявити ці якості. До того ж вчитель може використати це при оцінюванні, адже далеко не всі учні можуть інтерпретувати, а оцінювати потрібно всіх.

Зазначу також, що учні, на відміну від вчителів, мають свіжий, не зашорений погляд, їхня свідомість не обтяжена стереотипами і загальними знаннями, тому вони інколи можуть побачити набагато більше, ніж вчитель. Це може викликати певні складності і непорозуміння, неочікувані дискусії, до чого повинен бути готовий вчитель. З досвіду можу сказати, що ці дискусії бувають дуже цікавими, а те, що бачать учні – зовсім несподіваним.

2) Інтерпретація:

а) Первинна. По суті вона зводиться до опису і аналізу ситуації , яка представлена зображенням і “розшифровки” “послання” його автора або замовника(тобто визначення, що вони, власне, хотіли сказати, яку думку донести, почуття викликати, уявлення або стереотипи сформувати).

Тут варто звернути увагу на те, хто саме є люди на зображенні( конкретно-історичні персонажі або представники яких соціальних груп, партій тощо), проаналізувати сюжет, звернути увагу на символи і стереотипи, завдяки яким можна визначити хто є персонажі або визначити їх національну або соціальну належність.

Особливу увагу слід звернути на позицію автора: намагався він бути неупередженим, чи, навпаки, намагався зобразити персонажів саме в такому вигляді, наскільки свідомою є упередженість автора. Доцільно також проаналізувати підпис і співвідношення підпису і зображення.

б) Вторинна або власне історична. Власне, це і є мета дослідження джерела, всі попередні етапи виконують службову роль. Але ще раз варто наголосити, що ні в якому випадку не слід ними нехтувати, оскільки від ґрунтовності попереднього дослідження може залежати чистота і ґрунтовність власне історичної інтерпретації.

На цьому етапі слід звернути увагу на історичність ситуації, на співвідношення її з іншими джерелами(як текстовими так і візуальними), на історичний контекст(залучивши знання учнів, набуті з інших джерел). Кінцевим результатом аналізу повинні стати висновки, які роблять учні про історичну ситуацію, явища. процеси. Наголосимо також на тому, що треба чітко розділяти висновки, зроблені безпосередньо на підставі аналізу конкретного джерела(джерел) і загальні висновки, зроблені на підставі залучення всієї можливої інформації (весь комплекс джерел, історична карта, підручник, додаткова література).

Хоча загальні підходи до аналізу всіх видів візуальних джерел спільні, треба все ж виділяти їхні особливості і завжди мати їх на увазі.

Фотодокументи. Здавалось би цей вид зображень найбільш легкий для аналізу. Але учні дуже часто потрапляють у своєрідну пастку їх уявної об’єктивності. Справа в тому, що підсвідомо вони схильні вважати, що фото фіксують певні моменти життя і є неупередженими свідченнями епохи. Насправді це, звичайно, не так. Люди схильні позувати фотографу, тим самим намагаючись представити себе такими якими вони хочуть, щоб їх бачили, а не такими, якими вони є насправді. Особливо це стосується більш ранніх періодів, коли фотокамера ще була доволі рідкісним предметом, а фотографія була мистецтвом. До того ж і самі фотомайстри часто вважали себе митцями, тому намагались сконструювати композицію. Тому значна частина фото є постановочними. Нарешті, були і офіційні, відверто постановочні фото. Отже, завжди при аналізі цього виду зображень слід ставити питання наскільки постановочним є це фото, наскільки йому можна довіряти. В той же час попри все часто фото несуть інформацію, про яку навіть не думав фотограф і яка може суперечити тій установці, з якою він здійснював зйомку. Запропоновані нижче візуальні джерели використані з підручника для 10 класу Історія епохи очима людини .3

Наприклад, фото „У гуртожитку”(№170 параграф 40).

На ній ми бачимо групу молодих людей в гуртожитку. Фото явно постановочне, що видно з поз, посмішок і т.п. Первинна установка, враження, яке хотів викликати автор фото – радість, ентузіазм. Але ми можемо побачити убогість життя цих молодих людей, дуже погані умови існування в цьому гуртожитку. Доречи, можна поставити поглиблюючи питання про причини такого ентузіазму, хто ці люди, звідки вони, чому вони живуть у гуртожитку, як вони сприймають своє життя, чи воно видаться їм таким вже поганим і чому.

Плакат. Під час аналізу плакатів завжди слід пам’ятати і нагадувати учням, що плакат – особливий вид мистецтва до того ж ідеологізованого. Первинне призначення плакату – викликати певні, запрограмовані почуття, спонукати до певних дій. І ця мета досягалась і змістом і художніми засобами. В певній мірі завдання плакату було у впливі не тільки на свідомість, а й на підсвідомість глядача. Тому історична інформація, яка може бути здобута на підставі аналізу плакату може бути тільки опосередкованою. Це інформація про те, чого хотіла влада, якою вона бачила ідеального громадянина. Головним чином це інформація про ідеологію. Це обов’язково треба враховувати при роботі з плакатом, тому і питання обов’язково слід ставити такі: які почуття повинен був викликати цей плакат? Кому він був спрямований? Наскільки, на ваш погляд, він був дієвим в цьому плані?

При роботі з плакатом обов’язково потрібно звертати увагу на текст, пам’ятаючи, що він є суттєвим елементом плакату. У деяких випадках його варто аналізувати окремо.



Приклад. Джерело 36, параграф 33 . Плакат „Чом же ти ще й досі не в колгоспі?”. На плакаті ми бачимо щасливих і задоволених колгоспників і нещасного змученого одноосібника. Відчуття щастя і заможності створюються завдяки використанню таких засобів як колір(одноосібник – брудно-сірого кольору), композиції (колгоспники – зверху, немов на небі і дивляться на одноосібника зверзу вниз: до того ж їх обличчя дані крупним планом, щоб показати їх квітучий вигляд). На задньому плані теж помітні атрибути щасливого заможного життя – доглянуті будівлі). Отже, головне завдання цього плакату – впливати на свідомість і підсвідомість одноосібника з метою спонукати його до добровільного вступу до колгоспу. Важко сказати, наскільки цей плакат міг бути дієвим, але він досить вдало ілюструє наміри і бажання влади. Цікавий текст, зокрема його здивовано-питальна інтонація. Вона створює враження, що лише зовсім нерозумна людина може не побачити переваги колгоспу.

Карикатура. Про карикатуру можна сказати все те, що вже було сказано про плакат, але є певні нюанси. По-перше, карикатура все ж індивідуальний вид мистецтва. Вона відображає індивідуальні погляди і переконання автора. Хоча цей момент не слід абсолютизувати. Вони можуть співпадати або не співпадати з офіційними. І все ж таки в більшості випадків є відображенням поглядів певних соціальних або політичних груп. По-друге, карикатура по суті загострює ситуацію, доводить до абсурду, висміює, “окарикатурює”. Тобто, вона повинна здебільшого викликати яскраві негативні емоції, а вони завжди сильніші, яскравіші. ніж позитивні Тому з цим видом зображень треба поводитись дуже обережно, адже карикатура по суті була зброєю і зброєю небезпечною. Якщо при аналізі фотодокументів існує загроза “пастки об’єктивності”, то при аналізі карикатури – “пастки необ’єктивності”. Учень підсвідомо може перейняти позицію автора, яка завдяки своїй негативній образності і чіткості позиції може витіснити інші позиції. На це слід завжди звертати увагу і аналізувати карикатури особливо ретельно і намагатись розглядати їх лише в комплексі з іншими джерелами, краще теж карикатурами. І питання про упередженість автора, про те, що він хотів сказати, які почуття викликати, повинні ставитись обов’язково.



Приклад. Джерело 38, параграф 33. Карикатура з західноукраїнського журналу „Комар”. Вона досить показова і дотепна. Тому якщо розглядати її окремо, то в учнів може залишитись враження про тотальну брехню радянського режиму щодо використання техніки в сільському господарстві в СРСР. Насправді, це не зовсім так. Саме тому ця карикатура подано разом з альтернативними джерелом (фото 37). І аналізувати їх треба разом. І обов’язково поставити питання про об’єктивність автора, які почуття він хотів викликати і чому.

Реклама. Цей вид джерел , мабуть, не може в повній мірі розглядатись як візуальний. Принаймні та реклама, яка використовується в цій книжці. Адже відомо, що реклама має два шари, два головних завдання: 1) давати інформацію про товар; 2) спонукати його придбати.

Перше завдання вирішується головним чином текстом. Він, як правило, може дати дуже багато інформації і про повсякденне життя, і про економічну ситуацію, і навіть про соціальну структуру і соціальні відносини.



Приклад. Джерело 59 параграф 24. Реклама державного тресту „Хімвугілля”. Виконання завдань дозолить отримати багато конкретно-історичної інформації і використовувати її багатьма способами.

Друге ж завдання виконується власне візуальними методами і в цьому плані реклама використовує соціальні і споживацькі стереотипи певного часу. Варто зазначити також, що вона теж спрямована на активізацію як свідомості, так і підсвідомості. Аналіз цього аспекту реклами теж може дати дуже багатий і глибокий матеріал, але робота з ним потребує високого рівня підготовки в першу чергу вчителя.



Художня картина. Їх небагато у рекомендаціях і в цілому методи роботи з ними співпадають з методами роботи з плакатом та карикатурою. Варто тільки звертати більше уваги на естетичний момент – які художні засоби використовує автор, за допомогою яких прийомів він намагається донести головну ідею свого

твору, яка це ідея, як можна її оцінити?



Приклад. Джерело 121 параграф 38.Картина Ряжського „Жінка-бригадир”. Зображено колгоспний тік і жінку-бригадира. Після первинного опису варто поставити питання про настрій, який прагнув створити автор у глядача і завдяки яким засобам створюється цей настрій(кольори, композиція тощо). Яка, на ваш погляд, основна думка картини( Що хотів сказати(показати) автор? Якими засобами це досягається( жінки на передньому плані, вираз обличчя тощо).

Способи організації роботи з візуальним матеріалом

Загалом автори підручників намагались завжди подавати різні джерела в комплексі. Але це ні в якому разі не означає, що не можна і не потрібно працювати з різними джерелами окремо.Можливі такі комбінації візуальних джерел:

1) окреме, самодостатнє зображення ;

2) парні зображення(одного або різних видів, альтернативні або взаємодоповнюючі);

3) група зображень(як правило, фоторяд).

Якщо аналізувати окремі зображення достатньо вже було сказано вище. Щодо парних зображень, зазначимо, що, як правило, вони альтернативні. Якщо вони є взаємодоповнюючими, то вони відображають різні аспекти проблеми.

В таких випадках доцільно звертати увагу учнів на :


  • які аспекти проблеми відображають ці зображення?

  • Наскільки реальними були проблеми, поставлені авторами?

  • Наскільки “заказними” є ці зображення? Хто міг бути замовником?

  • Чому такі протилежні погляди ( у випадку альтернативності)?

  • Співвіднесіть з іншими джерелами (що спільне, що відмінне, чи підтверджуються ваші висновки).

Приклад. Джерела 60а і 60б (параграф

24). Вже у нумерації підкреслюється, що ці зображення слід аналізувати в парі. На першому фото представлено вигляд магазину в радянській Україні на початку 20-х рр., а на другому – в середині. Всі етапи роботи(опис, первинна інтерпретація, історична інтерпретація) здійснюються на підставі порівняльного аналізу саме пари джерел. c:\users\7263~1\appdata\local\temp\finereader10\media\image1.jpegc:\users\7263~1\appdata\local\temp\finereader10\media\image1.jpeg


Порядок роботи.



Первинний опис. На обох фото ми бачимо магазин. Полиці першого майже пусті, а от в другому асортимент товарів значно більший. Можна зосередити увагу на конкретному асортименті товарів.

Первинна інтерпретація. Отже, ми бачимо, що за декілька років життя значно покращилося. Навряд чи ці фото були постановочними, оскільки позитивної інформації фони несуть замало. Це дозволяє нам відноситись до них з високою мірою довіри. Цікаво, що учні можуть також звернути увагу на портрети вождів на стінах обох магазинів(4 в першому випадку і 1 в другому). При первинній інтерпретації на це можна тільки звернути увагу, а можна дати учням завдання зробити висновки з цього факту, залучивши знання, отримані раніше).

Вторинна(історична) інтерпретація. Задаємося питанням, чому, завдяки чому стались такі зміни. Для відповіді на нього залучаємо інші джерела параграфу(самостійно, або за підказкою учителя). Висновки очевидні – неп призводив до покращення життя, оскільки активізував приватну ініціативу .

Відеоматеріал.

Опис.Докладно опишіть те, що ви бачите, звертаючи увагу на деталі :



  • які обєкти потрапили на передній план , а які залишилися на другому;

  • що робили , чим займалися люди, які потрапили в обєктив кінокамри;

  • якщо центральною постаттю сюжету виявився історичний діяч, опишіть його зовнішність, звертаючи увагу на його руки, вираз обличчя тощо ;

  • які деталі переглянутого сюжету запам’ятались найбыльше ,чому.

Інтерпритація

  • з історією якої країни пов’язаний відео сюжет, які підтвердження вашої думки ви можете надати;

  • коли були зняті кадри, обґрунтуйте свою думку;

  • які емоції і почуття зафіксував кінооператор, чому саме ці події йлгл зацікавили;

  • чи змінилось ваше уявлення про історичний період ( історичні подію, особу) після перегляду відео сюжету;

  • що нового ви дізналися з відеосюжету.

Висновки й узагальнення

  • сформулюцте висновок після перегляду відеоматеріалу;

  • проведіть історичні паралелі.

І варто наголосити – образ епохи може бути неповним, неточним і навіть в певній мірі викривленим. Аналізувати потрібно весь комплекс історичних джерел – і візуальних, і текстових.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал