Методичні рекомендації Електронне видання комбінованого використання на cd-rom київ Національна академія педагогічних наук України



Сторінка3/6
Дата конвертації12.01.2017
Розмір1.16 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

2.1 Наступність роботи психологів дошкільного

навчального закладу та школи
Дошкільний вік – унікальний період у психічному розвитку дитини. Порівняно з наступними віковими етапами становлення особистості, він позначений саме тим, що забезпечує загальний розвиток – основу для подальшого набуття спеціальних знань та навичок, засвоєння різних видів діяльності. Формуються не лише ті якості психіки, що на загал характеризують поведінку дитини, її ставлення до довкілля, а й такі, що проектуються на майбутнє і виявляються у важливих психічних новоутвореннях.

Саме тому проблема наступності стає однією з найважливіших у роботі психологів, вихователів дитячих садків, вчителів початкових класів.

Основним завданням працівника психологічної служби навчального закладу є забезпечення можливостей для індивідуального, особистісно-орієнтованого підходу до кожного вихованця, учня, визначення особливостей розвитку дитини, відповідність віковим нормативам, прискорення чи причини можливих відхилень, відставання, проведення відповідної психолого-педагогічної профілактики та корекції. Цим практичний психолог сприятиме підвищенню ефективності та психологічної культури освітньо-виховного процесу у навчальному закладі.

Визнання обов’язковості дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку вимагає трансформації старих та пошуку нових підходів до розв’язання комплексних завдань, одним з яких є забезпечення наступності та перспективності між дошкільною та початковою ланками освіти. Щодо забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку Листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 19 серпня 2011 р. № 1/9-634 (далі –Лист №1/9-634) визначено основні напрями взаємодії навчальних закладів, зокрема наступні:



  • взаємодія колективів навчальних закладів;

  • взаємодія дітей;

  • взаємодія педагогів та батьків;

  • взаємодія психологічних служб.

Взаємодія колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів передбачає відповідно до листа 1/9-634:

  • укладання угоди про співпрацю навчальних закладів;

  • складання плану спільних заходів відповідно до завдань, що необхідно розв’язати на тому чи іншому етапі роботи;

  • проведення спільних заходів.

  • Угода про співпрацю навчальних закладів стане запорукою налагодження тісних взаємовідносин між колективами та орієнтиром для подальшого складання плану спільних заходів. Угоди про співпрацю варто укладати у письмовій формі.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. План спільних заходів колективів загальноосвітнього та дошкільного навчальних закладів варто складати щороку.

Працівники психологічної служби (практичні психологи) дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів мають брати участь у визначенні основних заходів спільного плану.

Практичному психологу школи, яка заключила договір про співпрацю з дошкільним навчальним закладом варто відвідати майбутніх першокласників у дитячому садку, поспілкуватися з психологом, вихователями цього садка визначити психолого-педагогічні особливості підготовки дітей до навчання у школі.

В рамках проведення педагогічних нарад практичним психологам дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів необхідно провести лекторій про психологічні особливості розвитку дітей старшого дошкільного віку і молодшого шкільного віку.

Фахівці визначають дошкільне дитинство наступними віковими періодами розвитку: молодший дошкільний вік (4-й рік), середній дошкільний вік (5-й рік), старший дошкільний вік (6-й рік, у деяких дітей ще й кілька місяців 7-го року життя). Провідною діяльністю дошкільного дитинства стає гра, під час якої діти дошкільного віку опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі. Істотною особливістю дошкільного віку є виникнення різноманітних стосунків дитини з однолітками, утворення дитячої спільноти. Власній внутрішній позиції дошкільняти стосовно інших людей властиві розвиток усвідомлення власного Я і значущості своїх учинків, величезний інтерес до світу дорослих, їхньої діяльності, стосунків.

І.Ю. Кулагіна визначає дошкільне дитинство, як період творчості. Дитина дошкільного віку творчо засвоює мовлення, у неї відбувається формування творчої уяви. Дошкільник має особисте логічне мислення, що підлягає динамиці образних уявлень. Саме в цей період розвитку відбувається первісне становлення особистості. Емоційно-вольова сфера характеризується ускладненням та усвідомленням власних переживань, збагаченням новими почуттями та мотивами. Дитина здатна емоційно передбачати наслідки своєї поведінки, самооцінки. Центральними новоутвореннями цього віку є підпорядкування мотивів та самосвідомості.

Одним з важливіших показників розвитку дитини старшого дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. Дослідники визначають психологічну готовність до школи, як рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для опанування навчальної діяльності.

Психологічна готовність до шкільного навчання складається з наступних компонентів: мотиваційного, інтелектуального, емоційно-вольового та особистісного. Розглянемо кожний із зазначених компонентів докладніше.

Мотиваційний компонент відображає бажання чи небажання дитини навчатися. Важливість даного компоненту обумовлена входженням дитини до нової діяльності, яка суттєво відрізняється від ігрової обов’язковістю, систематичністю, розумовим напруженням, необхідністю подолання труднощів. Зазвичай внутрішня позиція школяра обумовлена внутрішніми та зовнішніми мотивами. Внутрішні мотиви характеризуються потребою в інтелектуальній активності, пізнавальним інтересом; зовнішні, або соціальні, що виявляються у бажанні займатися суспільно значущою діяльністю. Готовою до шкільного навчання вважається дитина, яку школа приваблює не своєю атрибутикою (форма, портфель, зошити тощо), а можливістю одержувати нові знання.

Інтелектуальний компонент – даний компонент визначається рівнем розвитку пізнавальних процесів, їх орієнтованість на зону найближчого розвитку дитини. Інтелектуальний компонент визначається розвитком наочно-образного мислення, вмінням виділяти навчальну задачу, словниковим запасом, світоглядом, спеціальними вміннями майбутнього школяра. Дитина має володіти здатністю до планомірного сприйняття, аналізу, синтезу, узагальнення, певним обсягом пам’яті. Однак мислення дитини залишається переважно образним.

До емоційно-вольового компоненту належить вміння дошкільника довільно керувати своєю поведінкою, пізнавальною активністю, спрямовувати її на розв’язання навчальних задач. Емоційно-вольову готовність вважають сформованою, якщо у дитини формується довільність психічних процесів; спостерігається позитивне ставлення до навчання у школі; зменшуються імпульсивні реакції та вияви тривожності.

Особистісний компонент виявляється у розвитку комунікативних навичок: умінні спілкуватися з учителем, однолітками, у сформованості внутрішніх етичних норм; усвідомлення дитиною своєї внутрішньої позиції, статевої належності. У дитини розвинені навички самообслуговування, вміння підпорядкування обставинам, вміння поступатися, якщо це необхідно, своїм бажанням.

Наприкінці дошкільного віку дитина прагне узгодженості свого ставлення й оцінки оточення з оцінкою ставлення значимої дорослої людини. У дошкільному віці відбувається формування самооцінки дитини, на це необхідно звернути увагу при психолого-педагогічному супроводі дитини шестирічного віку, адже, як визначають дослідники, дітям, у яких занижена самооцінка, набагато важче адаптуватися до нових умов, а діти, які мають високий рівень розвитку самооцінки, почуваються у класі впевнено, активно, сміливо, таким дітям легше довести власну точку зору.

Таким чином, у період старшого дошкільного віку відбуваються важливі зміни у психічному розвитку дитини, а саме: сприйманні, пам’яті, мисленні, уяві. Провідною діяльністю дітей старшого дошкільного віку є гра. Саме в ній проявляються найбільші досягнення дітей цього вікового періоду — формування першооснов світогляду, внутрішніх етичних норм, довільної поведінки, розвиток творчої уяви, адекватного особистого самоусвідомлення, становлення емоційної сфери, розвиток мовленнєвого спілкування.

Поряд із грою розвиваються й інші види діяльності дошкільників (рухова, мовленнєва, образотворча, конструктивна, музична, трудова тощо), закладаються основи навчальної діяльності. У дітей формується самооцінка, розвивається здатність аналізувати й осмислювати власні дії, виникає супідрядність мотивів, триває становлення вольових дій та емоційної сфери. Водночас діти цього віку потребують постійної підтримки, допомоги, заохочення, поради з боку дорослих, які можуть бути співучасниками різних видів дитячої діяльності.

Досліджуючи психологічну готовність дитини до навчання в школі, психолог дошкільного навчального закладу враховує такі показники розвитку дитини дошкільного віку:



1. Фізичний розвиток

1.1. Група здоров’я і відповідність антропометричних показників віковій нормі.

1.2. Розвиток рухів:

1.2.1. Розвиток дрібної моторики.

1.2.2. Просторова орієнтація, координація рухів.

1.2.3. Ведуча рука (ліва, права).

1.3. Рівень втомлюваності у процесі заняття.

2. Соціальний розвиток

2.1. Здатний вступити в спілкування зі знайомими дорослими.

2.2. Винахідливо і стійко взаємодіє з дітьми (входить у різноманітні об’єднання дітей по інтересах).

2.3. Відчуває настрій близьких дорослих і однолітків.

2.4. Може надати емоційну підтримку і допомогу у випадку утруднення.

2.5. Регулює свою поведінку засвоєними нормами і правилами.

2.6. Має уявлення про себе і свої можливості.

2.7. Бажає йти до школи (хоче йти до школи, хоче залишитися в садочку, чи вдома з батьками).



3. Розвиток мовлення

3.1. Правильно вимовляє всі звуки рідної мови.

3.2. Вміє виділяти звуки в слові.

3.3. Висловлюється простими реченнями.

3.4. Граматично правильно будує складні речення.

3.5. Будує зв’язну розповідь за сюжетною картинкою.

3.6. Використовує узагальнюючі слова, антоніми, порівняння.

4. Пізнавальний розвиток

4.1. Має уявлення про природу, про навколишній світ, про своє місто і країну.

4.2. Задає запитання, експериментує, встановлює причинно-наслідкові зв’язки.

4.3. Може поєднувати предмети на основі загальних понять.

4.4. Використовує незакінчену фігурку як деталь сюжетної композиції (у конструюванні, малюванні, аплікації).

4.5. Здійснює діяльність по зразках і за правилами.

4.6. Може працювати в єдиному темпі і ритмі з іншими дітьми в групі.

4.7. Може працювати за інструкцією (чи одразу виконує завдання після пояснень, чи потребує додаткових інструкцій, пояснень).



5. Естетичний розвиток

5.1. Знайомий з літературними творами (називає 3 і більше).

5.2. Може скласти казку.

5.3. Створює художні образи у різних видах образотворчої діяльності.

5.4. Емоційно сприймає музику, правильно визначає її настрій.

Психолог за результатами цієї діагностики, надає консультацію щодо розвитку самосвідомості дитини, її особистості, розкриття її потенційних можливостей та практичні поради і батькам, і вихователям, щодо подальшої розвивальної, та, в разі потреби, спеціальної корекційно-розвивальної роботи з дитиною. По проведеним результатам діагностики психологічної готовності дитини до навчання у школі практичний психолог дошкільного навчального закладу пише висновок з яким діти мають іти на співбесіду до школи.

При співпраці психологічних служб дошкільного та загальноосвітнього навчального закладу психолог дитячого садка надає певні рекомендації практичному психологу школи щодо успішній адаптації того чи іншого вихованця до нових умов навчання.

Прихід до школи — це початок нового етапу у житті дітей, який супроводжується зміною інтересів, діяльності і соціальної позиції. Відбуваються зміни у ставленні дітей до самих себе, які сприяють поступовому засвоєнню ролі учнів, що допомагає виконувати самостійні та колективні роботи, сприяє самоконтролю та оцінюванню.У молодшому шкільному віці вся життєдіяльність дітей у межах школи відбувається переважно на тлі розгорнутої навчальної діяльності. В процесі навчання, діти набувають організаційних, логіко-мовленнєвих, пізнавальних і контрольно-оціночних умінь і навичок; збагачують особистісний досвід культури поведінки у соціальному та природному оточенні. Водночас, на думку дослідників, для першокласників характерні сильні емоційні переживання у зв’язку зі зміною звичного соціального оточення, з досягненнями успіхів у навчанні, з відносинами з вчителями, стосунками з однолітками тощо.

Зміст початкової загальної освіти викладено у Державному стандарті початкової загальної освіти, який передбачає всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, основ здорового способу життя. Плануючи проведення спільних заходів для педагогів загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладів, варто пам’ятати про такі аспекти взаємодії, як:

• інформаційно-просвітницький;

• практичний;

• методичний.

Завдяки відповідній організації педагогічної діяльності з урахуванням стану фізичного і психічного здоров’я кожної дитини, впровадження інноваційних освітніх технологій, педагоги зможуть не лише сформувати у дітей потребу у навчанні, а й забезпечити повноцінний розвиток їхніх особистісних новоутворень.

Інформаційно-просвітницький аспект взаємодії передбачає ознайомлення педагогів з явищем перспективності та наступності, завданнями здійснення наступності у навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, шляхами їх реалізації.

Перспективність взаємодії дошкільного навчального закладу з загальноосвітнім слід розглядати, як визначення пріоритетних ліній підготовки дітей дошкільного віку до шкільного життя, які максимально враховували б потреби початкової школи у готовності кожної дитини до оволодіння новою, провідною у молодшому шкільному віці навчальною діяльністю. Наступність передбачає врахування того рівня розвитку кожної дитини, з яким вона прийшла до школи, опору на нього, що забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання та навчання, започаткованих у дошкільному періоді життя дитини і створює умови для успішного переходу з однієї ланки освіти до іншої.

Практичним психологам дошкільного навчального закладу та загальноосвітнього навчального закладу необхідно провести просвітницьку роботу з педагогічним колективом певного закладу, а саме, варто ознайомити з:



    • законодавчими та нормативними документами, що регламентують юридичні, соціальні та психолого-педагогічні аспекти розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

    • сучасними формами, засобами й методами взаємодії з батьками;

    • психологічними особливостями організації та проведення роботи з дітьми, батьками тощо.

Практичний аспект взаємодії колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів виражається, з одного боку, у попередньому знайомстві учителів зі своїми майбутніми учнями, а з іншого — у кураторстві вихователями своїх колишніх вихованців — першокласників.

Методичний аспект взаємодії передбачає ознайомлення педагогів зі змістом, методами та формами освітньої роботи у дошкільних навчальних закладах та початковій школі.

З огляду на зазначені аспекти взаємодії варто проводити такі спільні заходи:


  • анкетування педагогів;

  • дні відкритих дверей;

  • засідання педагогічних рад;

  • семінари-практикуми;

  • засідання круглих столів;

  • конференції;

  • консультації;

  • методичні об’єднання;

  • тематичні виставки тощо.

Цікавою спільною діяльністю педагогічних колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів може стати розроблення спільних творчих педагогічних проектів.

Взаємодія дітей молодшого шкільного та старшого дошкільного віку передбачає проведення різних спільних заходів, під час яких вони мали б можливість не лише ознайомитися з приміщеннями навчального закладу, умовами перебування, навчання, а й познайомитися одне з одним, поспілкуватися.

Фахівці визначають основні види заходів, проведення яких сприятиме адаптації дитини до нових умов навчального закладу:

• екскурсії до навчальних закладів;

• виставки дитячих робіт;

•конкурси.

Для учнів початкових класів варто проводити екскурсії до дошкільного навчального закладу. Під час таких екскурсій учні ознайомлюються із розміщенням ігрових кімнат, музичного та спортивного залів тощо. Це дасть учням змогу добре орієнтуватися у дошкільному навчальному закладі під час різних спільних заходів. Для дітей дошкільного віку необхідно організовувати екскурсії територією школи, до класних приміщень, кабінетів директора, практичного психолога тощо. Під час таких екскурсій діти знайомляться з учителями, дізнаються, де учні навчаються, граються, обідають. Вони отримують від вихователів та вчителів інформацію про те, які іграшки, підручники, дитячі книжки є в класах, чому вчать дітей тощо. Керівник загальноосвітнього навчального закладу має попередити працівників, учнів про проведення таких екскурсій, а також призначити осіб, відповідальних за їх проведення.

На думку фахівців, однією з форм презентації та поширення педагогічного досвіду і досягнень дітей є проведення виставок, під час роботи яких педагоги мають змогу обмінятися перспективним педагогічним досвідом, а діти — показати свої уміння та навички. Організація виставки дитячих робіт мобілізує і згуртовує колектив дітей. Виставки мають також пізнавальне і виховне значення як для дітей, які беруть участь у підготовці експозиції, так і для тих, які її оглядають. Під час організації виставки дитячих робіт педагоги навчальних закладів мають дотримуватися певних правил її оформлення, а саме:

• виставку найкраще проводити у кінці кожної пори року (осінь, зима, весна, літо) та до визначних дат чи подій;

• бажано, щоб роботи, які входять до експозиції, були різні за тематикою та формою виконання;

• дитячі роботи необхідно супроводжувати інформацією про автора, назву роботи;

• якщо малюнок виконаний у світлих тонах, його варто наклеїти на темний картон (контрастний фон забезпечить краще сприйняття малюнків);

• стандартними розмірами робіт є формат від А3 до А2.

Діти старшого дошкільного віку разом з вихователями можуть брати участь у святковій лінійці 1 вересня, святі «Прощання з Букварем» та інших заходах у загальноосвітньому навчальному закладі, а учні початкових класів — у святкуванні новорічних свят, Дня захисту дітей, свята «Прощавай, дитячий садок» тощо.

Мета роботи практичних психологів, педагогічних колективів загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів з батьками — створити всі можливі умови для успішної адаптації дітей у школі. Насамперед, робота педпрацівників має передбачати:

• емоційну підтримку батьків;

• розвиток системи взаємодії батьків — у сім’ї, між сім’ями, між сім’ями та соціальними інститутами;

• зниження ризику виникнення хронічного конфлікту в сім’ї.

Усі форми взаємодії педагогів та батьків мають бути підпорядковані єдиній меті — забезпечити оптимальні умови для розвитку кожної дитини як у навчальних закладах, так і вдома.

Листом № 1/9-634 передбачено такі форми взаємодії педагогів та батьків:

• зустрічі вчителів початкової школи з батьками вихованців старших дошкільних груп на батьківських зборах;

• анкетування батьків майбутніх першокласників з питань підготовки дітей до школи;

«Педагогічна вітальня» для батьків вихованців старшого дошкільного віку з питань підготовки дітей до школи; дні відкритих дверей для батьків у навчальних закладах; батьківські клуби тощо.

Батьківські збори. Однією з традиційних форм взаємодії з батьками є батьківські збори, під час яких варто обговорити різні питання, зокрема такі: методи виховання дітей;

• сучасні вимоги щодо розвитку, виховання та навчання дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;

• вимоги до проведення освітнього процесу з дітьми;

• вимоги до підбору дитячих книжок, навчального обладнання для дітей тощо.

Організовуючи батьківські збори, варто пам’ятати про те, що традиційна форма їх проведення часто не надихає батьків висловлювати свої думки. Для того щоб змінити цю ситуацію, необхідно зацікавити батьків. З цією метою практичним психологам разом з майбутніми класними керівниками варто заздалегідь обговорити порядок денний батьківських зборів, що дасть змогу підготувати для розгляду питання, які найбільше цікавлять батьків. Варто заздалегідь вивісити оголошення з проханням до батьків продумати, з ким зі фахівців вони хотіли б зустрітися, на які запитання отримати відповіді. Збори необхідно проводити у невимушеній атмосфері, де батьки зацікавлено обговорюють питання, що запропоновані педагогами.

Для повноцінного діалогу між батьками та педагогами, практичному психологу загально ос вітнього навчального закладу варто визначити запити батьків, для цього варто провести попереднє анкетування. Зокрема з таких питань:

• виховання дитини в родині, які основні правила використовуються у виховному процесі;

• оцінка характерних рис дитини (позитивні, негативні);

• що заважає батькам у спілкуванні з дитиною;

• якою батьки бачать свою дитину в майбутньому;

• особливості спілкування дитини з однолітками;

• чого чекають батьки від навчального закладу.

У процесі батьківських зборів практичний психолог має допомогти батькам майбутніх школярів виробити спільні вимоги до поведінки дітей у домашніх умовах і в навчальних закладах, до їх навчання та виховання.

Здобути знань щодо виховної функції сім’ї, вимог щодо розвитку дітей батькам допоможе спілкування з педагогічними працівниками навчальних закладів. Особливу роль у розв’язанні зазначеного питання відіграють заступники директорів загальноосвітніх навчальних закладів та вихователі-методисти дошкільних навчальних закладів, практичні психологи шкіл та дошкільних навчальних закладів, які за своїми посадовими обов’язками мають акумулювати і поширювати психолого-педагогічні знання як серед педагогів, так і серед батьків. Для проведення даної роботи у навчальних закладах варто створити «Педагогічні вітальні», у яких можна розмістити стенди з порадами, створити виставки літератури, інформаційних бюлетенів (наприклад, «Прочитайте — це цікаво», «Це потрібно знати», «Прості секрети» тощо). Також в межах «Педагогічної вітальні» практичним психологам можна проводити такі види роботи з батьками:

• індивідуальне консультування;

• групові консультації;

• семінари;

• лекції тощо.

Під час зустрічей у «Педагогічній вітальні» практичних психологів, педагогів з батьками здійснюється обговорення конкретних проблем виховання дітей та пошуку спільних шляхів для їх розв’язання.

Дні відкритих дверей. Дні відкритих дверей як одна з форм взаємодії з батьками має на меті пропаганду різнобічної діяльності навчальних закладів: освітньої, оздоровчої, соціальної. Для інформування батьків варто оформити інформаційні стенди. Під час проведення днів відкритих дверей батьки мають змогу не лише ознайомитися з роботою навчального закладу, а й взяти участь у різних заходах.

На думку фахівців (З. Борисова, О. Киричук, Д. Ніколенко, І. Радомська, Г. Сухарь) ефективний психолого-педагогічний супровід майбутніх першокласників передбачає узгодження основних компонентів освітньо-виховного процесу дошкільного закладу та школи, а саме: узгодження завдань і змісту програмного матеріалу; узгодження методів, організаційних форм, кінцевих результатів діяльності дітей старшого дошкільного віку і молодшого шкільного віку; організація спільних форм діяльності дошкільників і учнів; готовність педагогів до забезпечення наступності.

О.В. Гонтар,

директор Комунального закладу «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18»
Н.В. Васильченко,

завідувач Комунального дошкільного закладу ясла-садок комбінованого типу № 129 м. Луганськ


2.2 Досвід роботи щодо забезпечення наступності між Комунальним дошкільним навчальним закладом ясла-садок комбінованого типу № 129 м. Луганськ та Комунальним закладом «Луганська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 18»
Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини.

Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з'являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань.



В.О. Сухомлинський

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. З нього починається новий етап у розвитку дитини: їй належить засвоювати нові форми діяльності, виробляти інший стиль стосунків з однолітками й дорослими, фізіологічно перебудовуватися.

У Базовому компоненті дошкільної освіти України та Державному стандарті початкової загальної освіти проголошено пріоритетність компетентнісного підходу до розв'язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.

Як же зробити так, щоб цей процес для дитини пройшов безболісно? І тут, ми впевнені: значна роль належить тісному зв'язку дитячого садка й школи. У процесі своєї роботи вихователь виявляє готовність дитини до навчання в школі, здатності розумової діяльності, стану мови й особливості її соціального розвитку. Учителеві без цієї інформації неможливо здійснювати ефективний педагогічний вплив на дитину.

Актуальною проблемою сьогодення є вирішення наступності на державному рівні між дошкільними та загальноосвітніми навчальними закладами, а також визначення форм роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні заклади.

Сучасне бачення вирішення проблеми наступності полягає у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини. Пріоритетною формою організації й проведення занять із дітьми-дошкільнятами є гра – домінантний в цьому віці вид діяльності, який створює найбільш прийнятні умови для психічного та особистісного розвитку дитини, оскільки в процесі гри вона сама прагне навчитися тому, чого ще не вміє.

Головне завдання, яке вирішує дошкільна освіта, – формування в дітей мотивації до навчання в школі, емоційної готовності до нього, уміння діяти як самостійно, так і спільно з іншими; розвиток допитливості, творчої активності, ініціативності, формування різних знань.

Завдання сучасної початкової школи – розвивати дитину, як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

Поняття наступності трактується широко – як безперервний процес виховання і навчання дитини, що має загальні і специфічні цілі для кожного вікового періоду, тобто – це зв'язок між різними ступенями розвитку, сутність якого полягає у збереженні тих чи інших елементів цілого або окремих характеристик при переході до нового стану. І не випадково в даний час необхідність збереження наступності і цілісності освітнього середовища належить до числа найважливіших пріоритетів розвитку освіти в Україні.

Наступність – це внутрішній органічний зв'язок загального, фізичного, духовного. Здійснення наступності в роботі дошкільного закладу і школи полягає в тому, щоб розвинути в дошкільняти готовність до нового життя.

Виготський Л.С. відзначав, що «шкільне навчання ніколи не починається з порожнього місця, а завжди спирається на певну стадію розвитку, виконану дитиною». Уся спільна робота з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку у Комунальному закладі «Луганська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18» і комунальному дошкільному навчальному закладі ясла-садок комбінованого типу № 129 м. Луганськ виходить із принципу «не нашкодь» і направлена на збереження здоров’я, емоційного благополуччя та розвиток індивідуальності кожної дитини.

Ми виділяємо головне у здійсненні наступності:



  1. Стан здоров'я і фізичний розвиток дітей.

  2. Рівень розвитку їх пізнавальної активності як необхідного компонента навчальної діяльності.

  3. Розумові і моральні здібності учнів.

  1. Сформованість їх творчої уяви, як напрямку особистісного та інтелектуального розвитку.

  2. Розвиток комунікативних умінь, тобто вміння спілкуватися з дорослими і однолітками.

Перехід дитини з дошкільного закладу до школи – важливий етап його життя. Він пов'язаний зі зміною середовища, з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей. Одні діти радісно йдуть в школу, для інших це стрес, страх перед новим середовищем, новими вимогами. Педагогічні колективи школи № 18 та дитячого садка № 129 вбачають своїм завданням, спираючись на підтримку батьків, допомогти дітям зрозуміти, що школа і дитячий садок – єдина система освіти, і все, що чекає їх у школі, це продовження того, чим вони займалися раніше. Педагоги дошкільного закладу працюють за програмою «Впевнений старт», яка розроблена для дітей старшого дошкільного віку та сприяє швидкій адаптації дитини у першому класі. Учителі початкових класів школи добре знайомі з даною програмою і використовують її під час адаптації дітей до школи.

Спільна робота щодо вирішення наступності здійснюється послідовно:



  1. Затвердження спільного плану щодо забезпечення наступності між дитячим садком і школою.

  2. Складання проекту спільної діяльності.

  3. Проведення заходів: «День відкритих дверей», «День Знань», «Тиждень першокласника», спільні спортивні свята, розваги тощо.

  4. Робота педагогів дитячого садка щодо забезпечення готовності дітей до навчання в школі (діагностика і корекція розвитку дітей ).

  5. Проведення адаптаційних зустрічей із майбутніми першокласниками у школі.

  6. Проведення конференцій для батьків майбутніх першокласників за участю адміністрації, психологічної служби та учителів школи.

  7. Проведення діагностики готовності вихованців дитячого садка до школи.

  8. Проведення моніторингу процесу адаптації у школі.

Одним із найважливіших завдань, що вимагають комплексного вирішення, є створення єдиного освітнього процесу, що пов'язує дошкільні та шкільні роки. Нами були визначені три основні напрями роботи щодо забезпечення наступності між дошкільною та шкільною освітою. А саме:

  1. Науково-методична робота з кадрами.

  2. Робота з батьками.

  3. Робота з дітьми.

Особливу увагу питанню наступності дошкільної та шкільної освіти адміністрація навчальних закладів на чолі завідувача ДНЗ № 129 Васильченко Н.В. та директора ЗНЗ № 18 Гонтар О.В. приділяють в останні три роки. З цією метою наприкінці кожного навчального року організовується спільне засідання «круглого столу» за участю педагогічних працівників двох закладів, на якому розробляється спільний план взаємодії дошкільного закладу і школи, вивчаються нормативні документи щодо особливостей навчально-виховного процесу у наступному навчальному році, обговорюються пропозиції кожного педагогічного колективу щодо покращення взаємодії між навчальними закладами та адаптації дітей до школи.

Протягом навчального року проводяться спільні педагогічні ради, присвячені готовності дітей до школи, методичні дні, дискусії, зустрічі, взаємовідвідування занять та уроків. Така робота несе емоційну відкритість та інтерес один до одного.

Педагогічний процес будується на основі діагностики фахової майстерності педагогічних кадрів, проектування особистості кожного вихователя та вчителя, формування творчого ставлення до процесу виховання і навчання.

Науково-методична робота здійснюється вихователями-методистами Добриною Л. М., Калініченко Т. О. і заступником директора з навчально-виховної роботи Колесниковим С. І. До неї залучені практичні психологи дошкільного закладу Камардіна С. В. та школи Дрожжина В.В., логопеди Грісько Н.В. та Буткова І.В., учителі та вихователі, які беруть активну участь у проведенні семінарів-практикумів, бесід, методичних днів, конференцій за темами: «Психологічна готовність дитини до школи», «Завдання дитячого саду і сім'ї у підготовці дитини до школи», «Адаптація учнів перших класів до навчання в школі».




f:\колесников с. і\фото\dsc04944.jpg

f:\колесников с. і\колесников с. і\початкова школа\фото приемтсвенность\новая папка\педсовет 024.jpg

Практичні семінари включають у себе взаємовідвідування уроків у перших класах школи і відкритих занять у старших групах. На заняттях у дошкільному закладі присутні вчителі, які набирають дітей у перший клас у наступному навчальному році.f:\колесников с. і\колесников с. і\початкова школа\фото приемтсвенность\новая папка\занятия шалимовой 012.jpg

Після занять педагоги мають можливість спільно обговорити нагальні проблеми і скоригувати свою діяльність, що дає можливість удосконалювати методи навчання дітей. На заняттях у старших групах дошкільного закладу «Замок мистецтв» (вихователі Шалімова О.І., Куриленко О.М.), у логопедичних групах «Говорунчик» (вихователі Бердецька О.В., Кравченко Н.М.(учитель-логопед Грісько Н.В. ), «Семіцветик» (вихователі Прилєпко О.А., Богаченко С.М. учитель-логопед Землякова О.Д.) були присутні педагоги середньої освітньої школи № 18: заступник директора з навчально-виховної роботи Колесников С.І., керівник МО вчителів початкових класів школи, учитель-методист Агафонова М.А., учителі Носевич В.В., Акімова Т.М., Зотова А.І., Буцун О.А., Оберемко І.В. Традиційна форма роботи педагогів дошкільного закладу і школи – спільні педагогічні ради.f:\колесников с. і\колесников с. і\початкова школа\фото приемтсвенность\новая папка\педсовет 028.jpgi:\семинар со школой 19.10.2011 045.jpg

Створене в дошкільному закладі розвиваюче середовище сприяє всебічному розвитку дітей. У групах розвиваючі куточки відповідають вимогам програми «Впевнений старт», програми виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина».

У дошкільному навчальному закладі № 129 робота з батьками ведеться протягом усього навчального випускного року: оформлюються інформаційні стенди, папки-пересування «Навчальна мотивація. Що це таке?», «Поради майбутнім першокласникам», «Психологічна готовність дитини до школи: параметри готовності і рекомендації батькам щодо їх розвитку», «Готовність до школи: готуємо дитину, готуємося самі», «Соціально-психологічна готовність. Комунікативні навички»; проводяться батьківські збори, зустрічі за «круглим столом», де обговорюються теми з підготовки дитини до школи, вибору школи і майбутніх програм навчання дітей. На установчій батьківській конференції учителі майбутніх першокласників та психолог школи відповідають на всі запитання батьків. Після зборів для бажаючих проводяться індивідуальні консультації. Усе це дозволяє батькам визначитися з вибором школи, коли їх дитина знаходиться ще в дитячому садку та сформувати поняття готовності до школи. Школа – це не лише нові речі й одяг для малюка, нові друзі, враження, ігри. Дитина повинна усвідомлювати, що у школі потрібно вчитися, прагнути здобувати знання, а не тільки розважатися.

У КЗ «ЛСЗШ І-ІІІ ступенів № 18» робота з батьками реалізується в:


  • анкетуванні батьків майбутніх першокласників із питань підготовки дітей до школи;

  • організації «Днів відкритих дверей» для батьків;

  • проведенні батьківських конференцій для майбутніх першокласників;

  • створенні інформаційного кутка для батьків майбутніх першокласників.

Традиційною формою знайомства майбутніх першокласників зі школою є екскурсії дітей старших груп до школи. Знайомство зі стендами «Військової слави», Зірочки навчання», «Юні таланти», шкільною бібліотекою, спортивним і актовим залом, ігровою кімнатою, спальнею, бесіди та зустрічі з учнями школи, які відвідували дитячий садок – усе це викликає у дітлахів бажання піти в школу, вселяє впевненість у своїх силах.

Традиційними для нас стали тижні першокласників, у рамках яких проводяться «Дні відкритих дверей», консультації для батьків, відкриті заняття, батьківські збори за участю вчителів початкових класів. Продуктивною формою роботи з батьками є педагогічний міст: батьки – адміністрація – педагоги – практичні психологи – учителі-логопеди.f:\колесников с. і\колесников с. і\фото1\фото-сад\dsc04599.jpgf:\колесников с. і\колесников с. і\фото1\фото-сад\dsc04605.jpg




f:\колесников с. і\колесников с. і\фото1\фото-сад\dsc04607.jpgf:\колесников с. і\колесников с. і\фото1\фото-сад\dsc04595.jpg

На Тиждень першокласника до дитячого садка запрошуються гості зі школи. Малюки готують концерт для них, організовуються виставки малюнків і виробів із природного матеріалу, а першокласники із захопленням розповідають про школу багато цікавого.

Спільна участь першокласників і дітей старших груп у святах, розвагах, іграх, змаганнях – це хороший засіб профілактики труднощів шкільної адаптації. У такому спілкуванні партнерами дітей старшого дошкільного віку є школярі. Екскурсії дітей до школи залишають особливо радісне враження у дітей.

Діти поступово дізнаються про традиції шкільного життя. Організація спільних інтегрованих уроків дошкільнят з першокласниками дає дітям можливість посидіти за партою, відчути себе на рівних у діалозі з вчителем і учнями. Протягом навчального року вчителі знайомляться з майбутніми учнями, вони відвідують різні режимні моменти освітнього процесу в дитячому садку, спостерігають за дітьми, спілкуються з ними у вільній, самостійній діяльності, під час організованих занять. Вихователі допомагають встановити дітям контакт із майбутніми вчителями. Протягом декількох років простежується тенденція переходу колективу дітей однієї групи в один клас, що зберігає цілісність дитячого колективу, батьківський комітет, які сформувалися і згуртувалися в стінах дошкільного закладу.

Дошкільний заклад № 129 протягом багатьох років є експериментальним навчальним закладом регіонального рівня Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти за темами: «Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв» і «Компетентність педагога як умова всебічного гармонійного розвитку дитини дошкільного віку». Робота з дітьми будується на інтеграції образотворчого, музичного, театрального, танцювального, літературного мистецтва, охоплюючи різні форми роботи з дітьми. У дошкільному закладі працюють гуртки «Веселка» (танцювальний), «Умілі ручки» (художня праця), «Країна фантазії» (ліплення з солоного тіста), «Дзвіночки» (вокальний), «Юні чарівники»(образотворчий), «Kids» (англійська мова). Педагоги дошкільного закладу розповідають учителям про кожну дитину своєї групи, яка йде в перший клас, ознайомлюючи з її особистими творчими якостями.

Діти, які відвідували гуртки в дошкільному закладі, продовжують розвивати свої здібності у таких гуртках школи № 18 за напрямами: естетичне виховання, спортивне виховання, музичне виховання, патріотичне виховання, згодом беручи участь у різних конкурсах, виставках, змаганнях, олімпіадах. Аналіз досягнення дітей першокласників, вихованців дошкільного закладу показав, що діти, підготовлені до школи мотиваційно, фізично, психологічно, інтелектуально, вміють планувати свою роботу (додаток 6).

Велике значення при вирішенні проблеми шкільної адаптації, має зв'язок психологічних і логопедичних служб дошкільного закладу і школи.

Психологи навчальних закладів спільно спрямовують свою роботу на вирішення основних завдань: облік вікових і психофізіологічних особливостей дітей дошкільного та шкільного віку, обґрунтоване навантаження на дошкільному етапі і в першому класі. Тому зв'язок психологічних служб дитячого садка і школи дозволив виробити єдиний погляд на категорії готовності дітей до школи.

Неодноразово дошкільний навчальний заклад № 129 ставив перед батьками та вихователями питання: «Що таке готовність до школи?» На що батьки відповідали, що дитина повинна знати букви та цифри. А ось будь-який учитель початкових класів та психолог скаже вам інакше. На думку педагогів дитячого садка глобальні критерії готовності дитини до школи – фізіологічна та психологічна. Дуже важливо, щоб дитина пішла до школи фізично підготовленою, однак найнеобхідніший показник є психологічна готовність. Психологи поділяють готовність до школи на три види: особистісна готовність,вольова, та емоційна зрілість. Дошкільнята отримують ці знання з ігрових занять, театралізованої діяльності, художньої літератури. Психологи спостерігають за вмінням дитини організовувати свою діяльність відповідно до її мети, зіставляти результати своїх дій з поставленою метою; приділяють особливу увагу мотивації навчання за допомогою методики «Визначення мотивів навчання» - розроблена М.Р. Гінзбургом та методики «Бесіди про школу» Т.А. Нежнової - цей матеріал спрямований на виявлення бажання дитини йти до школи, характер його внутрішньої позиції. Що відносно рівня інтелекту: здатність слухати іншу людину, виконувати будь-які логічні операції. У дитячому садку психологи проводять тест Керна-Йирасека. Цей тест дозволяє досить швидко з'ясувати, наскільки в дитині сформовані функції необхідні для школи, рівень мислення, чіткого виконання завдання за зразком. Успіх адаптації та успішного навчання дитини в школі багато в чому залежить від правильно організованої наступності не лише між дошкільним закладом та школою, але і сім'єю. Фахівці готують дитину до школи докладаючи спільних зусиль, тому що виховувати дитину – велике мистецтво, сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі.

Важливою ланкою у реалізації наступності є взаємодія логопедів дошкільного закладу і школи. Логопед школи продовжує працювати з дітьми, у яких є порушення мови,а саме над збагаченням словникового запасу, удосконаленням фонематичного слуху, розвитком комунікативності. Співробітництво допомагає логопедам дошкільного закладу більш чітко уявити труднощі, що виникають у дітей, які мають мовні порушення в процесі навчання в школі й познайомитися з напрямком і методами корекційної роботи в шкільному логопункті.f:\колесников с. і\колесников с. і\початкова школа\фото приемтсвенность\dsc04212.jpgc:\users\колесников\appdata\local\microsoft\windows\temporary internet files\content.word\09.jpg

Готуючи дітей до школи вчителі-логопеди Грісько Н.В., Землякова О.Д. навчають дітей розповідати, переказувати, висловлювати свої думки, вести діалог із співрозмовником. Вони проводять спеціально організовані заняття з лексико-граматичними категоріями та розвитку зв'язного мовлення.

У процесі корекційної логопедичної роботи вчителі-логопеди особливу увагу приділяють розвитку в дітей здатності зосередитися, вміння увійти в загальний ритм і темп роботи і утримувати його протягом заняття, саме слідувати задуму роботи у процесі як індивідуальних, так і спільних зусиль, вмінню реалізації задуму роботи, доведення розпочатої діяльності до передбачуваного результату.

Шкільний логопед, ознайомившись ближче з роботою колег із дошкільного закладу, не витрачає навчальний час на дублювання тих тем, які вже засвоєні дітьми в логопедичній групі дитячого садка.

Наступність у роботі логопедів КЗ ДНЗ КТ № 129 і логопеда КЗ «ЛСЗШ І-ІІІ ступенів № 18» здійснюється за наступними напрямками:



  • учитель-логопед школи й логопеди дитячого садка обговорюють основні форми корекційної роботи з випускниками логопедичних груп;

  • логопед школи відвідує підсумкові й комплексні заняття в логопедичних групах дитячого садка, а логопеди дошкільного навчального закладу приходять на логопедичні заняття своїх випускників до школи;

  • спільно складаються індивідуальні плани корекційної роботи з випускниками логопедичних груп, яким рекомендовано продовжувати навчання в шкільному логопункті;

  • проводиться індивідуальне й групове консультування батьків за результатами мовного обстеження;

  • обговорюються новинки літератури, цікаві методичні знахідки, разом апробують нові посібники й форми роботи;

  • логопеди дошкільного закладу дають своїм випускникам психолого-педагогічну характеристику, що дозволяє шкільному логопедові швидше знайти підхід до кожної дитини й адаптувати дітей до навчання в шкільному логопункті;

  • шкільний логопед у своїй роботі продовжує використовувати ігрові прийоми дошкільних логопедів, що полегшує звикання першокласників до логопедичних занять у школі, знімає емоційну напругу.

Таким чином, принцип взаємодії та системного підходу логопедів дитячого садка та школи до аналізу порушень мови дають можливість бачити як первинні прояви основного дефекту, так і більш віддалені його наслідки, дозволяє більш чітко кваліфікувати всі прояви мовних недоліків й визначити шляхи корекційного навчання.

Випускники разом з батьками часто заходять в рідний дитячий садок і розповідають про те, як вони легко увійшли у шкільне життя. Вихователі пишаються досягненнями своїх випускників і вважають, що в їх перемогах є частинка душі, тепла і праці всіх педагогів.

Для створення у школі комфортних умов навчально-виховного процесу першокласників залучені не лише вчителі та класоводи, а й керівники гуртків, педагог-організатор та логопед, психолог та соціальний педагог, вихователі груп продовженого дня, а також батьки, громадськість та учні старших класів.

Адміністрація школи дуже зважено ставиться до організації скоординованого впливу всіх вище названих учасників навчально-виховного процесу, бо кожний із них відіграє у житті першокласників певну роль. Головне – допомогти дитині збагнути власну особистість та сформувати почуття її значення в житті великого шкільного колективу.

Педагогічний колектив школи № 18, розуміючи важливість наступності між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладами, не менше значення приділяє наступності між початковою, основною та старшою школою.

Усі здібності та вміння, що закладені в дитині в дитячому садочку, школа прагне не тільки зберегти, а й розвинути , постійно створюючи ситуації успіху.

Адміністрація школи і дитячого садка, вихователі, педагоги, психологи, логопеди об’єднані спільним завданням, спільними уявленнями про можливості дітей, тому успішність реалізації наступності визначається цілим рядом факторів, які створюються педагогічно грамотним освітнім середовищем, адекватним психологічним і фізіологічним особливостям і можливостям дітей.

Ми розуміємо, що найвища цінність нашої країни – це людина. Виховання маленьких громадян – велика відповідальність. Педагогічні колективи дошкільного навчального закладу № 129 та загальноосвітньої школи № 18 міста Луганськ, здійснюючи зв'язок часів, продовжуються у своїх учнях, пишаються їх досягненнями та перемогами, даючи українцям надію на подальший розвиток.




І. В. Луценко,

старший науковий співробітник

Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи


2.3 Алгоритм роботи шкільного психолога щодо супроводу дітей

у процесі їх адаптації до школи

Питання підготовки дитини до школи, адаптації її до шкільного оточення є предметом постійної уваги та вивчення педагогів та психологів. Вступ до школи – один із найважливіших, водночас, найскладніших етапів життя дитини, який супроводжується ломкою динамічного стереотипу, що склався в дошкільний період. Систематичні навчальні заняття в школі, різке зниження рухової активності, значне статичне напруження, нові обов’язки і вимоги дисципліни – усе це для учня першого класу є великим навантаженням. Л.І. Божович одна з перших проаналізувала психологічний зміст переходу дошкільника до статусу школяра, зазначала, що зі вступом дитини до школи перебудовується весь хід її життя. Аналізуючи зміни, які відбуваються в житті дитини зі вступом до школи, Л.І. Божович робить висновок, що “перехід від дошкільного дитинства характеризується вирішальною зміною місця дитини в системі доступних їй соціальних взаємин і всього її способу життя” [ 3; 209].




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал