Методичні рекомендації до вивчення дисципліни в умовах дистанційного навчання доц. Ставицька О. Г



Скачати 479.48 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка2/4
Дата конвертації05.04.2017
Розмір479.48 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4
Тема 2. Методологічні основи психолого-педагогічної експертизи.
(4год.)
1.
_________________________________________
Організація та етапи проведення ППЕ.
2.
_________________________________________
Принципи проведення психолого-педагогічної експертизи.
3.
_________________________________________
Емпіричні методи ППЕ.
4.
_________________________________________
Основні положення ПМПК. Завдання та організація роботи ПМПК.
Література
1. Братченко С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования
(психологические аспекты) / С.Л. Братченко. – М. : Смысл, 1999. – 137 с.
2. Буркова Л. Гіпотетична побудова моделі адаптивної експертної системи освітніх інновацій / Л. Буркова // Рідна школа. – 2003. – С. 26–28.
3. Гуманитарная экспертиза: возможности и перспективы : сб. науч. тр. /
[под. ред. : В.И. Бакштановского, Т.С. Караченцевой]. – Новосибирск : Наука,
1992. – 221 с.
4. Актуальные проблемы нейропсихологии детского возраста/ Под ред.
Л.С. Цветковой. М., 2001.
5. Астапов В.М. Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии». М., 1994.

22 6. Зейгарник Б.В. Патопсихология. М.: Издательство Московского университета, 1986.
7. Корсакова Н.К., Микадзе Ю.В., Балашова Е.Ю. Неуспевающие дети: нейропсихологическая диагностика трудностей в обучении младших школьников. М., 1997.
8. Отбор детей во вспомогательную школу: Пособие для учителя / Сост.:
Т. А. Власова, К. С. Лебединская, В. Ф. Мачихина — М.: Просвещение, 1983.
С.18-22.
Державна політика України в сфері освіти ґрунтується на пріоритеті загальнолюдських цінностей, гуманістичному характері освіти, її науковості та екологічній спрямованості, демократичному характері управління в системі освіти. Наша держава продовжує інтеграцію у всесвітню систему вищої освіти, зберігаючи і розвиваючи при цьому досягнення і традиції української освіти. За роки незалежності України став помітним розрив між змістом освіти, освітніми технологіями, структурою освітньої сфери, рівнем
її кадрового потенціалу і потреба ми нової економіки. Розвиток останньої неможливо уявити без фундаментальної освітньої і виховної підготовки моло дих фахівців інженерно-технічних спеціальностей, здатних здійснювати послідовні і ефективні інновації в оточуючому світі. Все це призвело до зародження і формування ліберальної доктрини варіативної освіти. Під варіативною освітою мається на увазі процес розширення можливостей компетентного вибору особою життєвого шляху і самороз витку особистості.
Експертиза і проектування нових, адекватних сучасним вимогам освітніх середовищ, зокрема при вивченні фундаментальних природничо- математичних дис циплін, - необхідний крок на шляху становлення нової розвиваючої освіти і відповідного їй освітнього середови ща, які “в ідеалі” повинні складати комплекс можливостей для саморозвитку всіх суб’єктів освітнього процесу.
Методи експертизи і проектування відносяться до новітніх технологій дослідження освітніх середовищ, хоча появу їх елементів можна знайти в

23 психолого-педагогічній думці Росії кінця ХІХ ст. (П.Ф.Лесгафта), та колишнього СРСР, наприклад, Е.М.Гусинського , Б.Ф.Ломова та інших, а також в роботах видатного польського педагога Януша Корчака. В цій
інноваційній галузі увагу привертають розробки та ідеї російських психологів В.А.Ясвіна та С.Д.Дерябо , які розробили ряд методик експертизи для аналізу конкретних освітніх середовищ з метою їх корекції та проектування. Серед робіт українських педагогів і психологів увагу привертають роботи І.Т.Богданова та М.С.Коноха, хоча загалом можна зазначити, що в цьому напрямку психолого-педагогічних пошуків у вітчизняній освіті вида тні здобутки ще попереду.
Сьогодні освітнє середовище визначається як систе ма впливів і умов формування особистості за заданим зраз ком, а також можливостей для її розвитку, що містяться в соціальному (ставлення викладачів, підхід до освітнього процесу, стиль взаємостосунків в педагогічному колективі, в студентських колективах і т.д.), просторово-наочному (рівень комфорту навчальних приміщень, меблів, техніч них засобів навчання, дизайну
інтер’єрів, наявність бібліо теки і читальних залів тощо) оточенні, а також як зв’язки між соціальним і просторово-наочним компонентами осві тнього середовища. Саме якість системних зв’язків між просторово-наочним і соціальним компонентами освітньо го середовища забезпечують результат освітнього процесу. Рівень методичного забезпечення, ефективність викорис тання наявних освітніх ресурсів; спрямованість освітнього процесу на розкриття і розвиток особового потенціалу ко жного студента, здатність навчального середовища якнай повніше задовольнити комплекс потреб студента і актуалі зувати у нього систему соціальних цінностей - все це за безпечує успішну адаптацію до сучасного життєвого ото чення, зокрема, через професійну компетентність.
Експертиза - це всебічне дослідження освітньої системи навчального закладу (його підрозділів) компетентними фахівцями, які є основним
“інструментом” дослідження, з обов’язковим подальшим висновком і

24 рекомендаціями. Метод експертизи передбачає осмислення всієї сукупності різноманітних відомостей, отриманих з різних джерел. Внутрішня експертиза, що проводиться самими учасниками освітнього процесу, хоча і відносно «незалежними» (керівник навчального закладу, викладачі, студенти, психологічна служба), базується на використанні методу включених експертів і може розглядатися як одна з техно логій самостійного аудиту
Експертиза проводиться в кілька етапів.
1.
____________________________________________
Перший - збір фонової інформації: аналіз різноманітних документів, журналів, конспектів, зошитів, звітів, адміністративних розпоряджень, стендів тощо. Паралельно збирається основна інформація: матеріали бесід з “включеними експертами”, тобто за цікавленими особами.
2.
_________________________________________
Другий етап експертизи, застосування структурованих методик - дозволяє отримати певні кількісні оцінки для порівняння і ранжирування.
3.
_________________________________________
Підсумковий етап психолого-педагогічної експертизи освітнього середовища - експертні висновки, які складають ся з наступних розділів : короткий опис проблеми і формулювання мети експертизи; склад експертної групи; пере лік джерел інформації; загальна характеристика освітнього середовища; експертні оцінки і експертні рекомендації. Основним критерієм якості експертизи є її перекон- ливість, яка забезпечується сукупністю зібраних реальних фактів, їх аналізом і системним осмисленням
Крім даної класифікації є інший підхід з виділенням 5 етапів процедури експертизи.
Етапи психологічної експертизи
1) збір перинної інформації на основі вивчення документації, ознайомлення з обстановкою, яка спонукає до проведення експертизи й

25 потребує уточнень щодо її завдань, складу експертної групи, місця та часу проведення;
2) основний етап збирання суттєвої інформації, який включає зустрічі з членами експертної групи, представниками зацікавлених сторін, уточнення головних завдань експертизи, розподіл функцій та взаємодії між експертами;
3) застосування спеціальних психодіагностичних ( інших ) методик;
4) обробка та інтерпретація результатів "інструментальної роботи "експертів";
5) підготовка та написання експертного висновку.
Експертний висновок має включати такі розділи ( або пункти ): короткий опис предмету експертизи, її мети та завдань, склад експертної групи ( у разі її наявності ), повний перелік джерел інформації, висновки та зауваження окремих експертів, загальні висновки та рекомендації
Загальні та спеціальні методи психологічної експертизи .
До методів психологічної експертизи відносять як традиційні методи психологічних досліджень ( бесіда, аналіз документації, анкетування, спостереження, експеримент, вимірювання, різні опитувальники і тести ), так
і специфічні методи ( експертні оцінки, метод парних порівнянь, вивчення матеріалів особової справи, медичної книжки, бортових журналів, чорних скриньок т. ін.).
Для підбору конкретних методів (методик) мають бути чітко сформульовані мета, предмет, сфери проведення експертизи (виробництво, транспорт,освіта, менеджмент, маркетинг т.ін., конкретизовані цілі використання результатів: (1) для прогнозу успішності професійної діяльності; ( 2 ) для психологічного впливу (або) втручання; ( 3 ) для прийняття правових, адміністративних рішень; ( 4 ) для прогнозу розвитку малих груп і колективів.
Метод незалежних експертних оцінок – це метод, що передбачає винесення суджень (кількісних оцінок з використанням балів чи порядкових рангів ) декількома експертами незалежно один від одного з подальшою

26 статистичною обробкою, узагальненням й формулюванням зважених оцінок, які можуть бути використанні у експертному висновку.
Метод парних порівнянь полягає в тому, що перед експертом ставиться завдання провести порівняння досліджуваних об'єктів "попарно", встановлюючи у кожній парі порівнянь щось найбільш важливе, визначальне, виключне ( для якогось з них ). Усі можливі "пари об'єктів експерт подає у протоколі експертної оцінки, записуючи кожне з порівнянь, наприклад, об'єкти – 1,2; об'єкти – 2,3. Протокол може складатися і в формі матриці ( таблиці ). Через опозицію та конкуренцію порівняння об'єктів у кожній парі експерт висловлює думку щодо переваг одного з них. Інколи експерти приймають рішення про однакову важливість обох об'єктів. У окремих випадках при великій кількості об'єктів, що досліджуються, на результати парних порівнянь впливають психологічні (суб'єктивні ) чинники, тобто перевагу дістає просто більш бажаний, а не правдивий об'єкт. У подібних випадках треба проводити подвійне (або повторне ) парне порівняння.
Емпіричні методи у психологічній експертизі.
метод занурення;
– метод узагальнення незалежних характеристик;

метод аналізу продуктів діяльності;

контент-аналіз у ( або семантичної ідентифікації );

мозкового штурму;

семантичного диференціалу;

реконструкції (або відтворення);

метод експерименту в експертизі;

метод моделювання;

методи спеціальної діагностики: вимірювання сенсорної чутливості, креативності;

соматографічні методи;

експертні оціни стійкості професійної мотивації;

методи сенсомоторної реабілітації;

вимірювання параметрів фізичного середовища;

оперативність прийняття рішення людиною-оператором;

27

виявлення чинників міграції робочої сили;

дослідження виробничого травматизму; стандартизовані опитувальники і тести:

діагностика адаптивних можливостей людини;

діагностика нахилів до стресу;

діагностика рівня емоціонального вигорання;

діагностика рівня невротизації;

методика вимірювання ригідності;

опитувальник НПН (ознаки нервово-психічного напруження);

методика вимірювання рівня тривоги;
ПМПК. Психолого-медико-педагогічні консультації (далі — ПМПК) є державними діагностико-корекційними структурами, що функціонують у системі освіти і науки України та Академії педагогічних наук України.
У своїй діяльності ПМПК керуються Конституцією України (254к/96-
ВР ), Конвенцією ООН про права дитини (995_021), законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади, цим Положенням та власними статутами (положеннями).
Діяльність ПМПК спрямована на:
- виявлення, облік, діагностичне обстеження дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, віком до 18 років;
- направлення їх до спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікувальних закладів відповідного типу, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення;
- надання індивідуальної корекційної допомоги та добір відповідних програм навчання цієї категорії дітей;
- консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогів, медичних працівників з питань навчання, виховання, соціальної адаптації та
інтеграції у суспільне життя дітей з відхиленнями в психофізичному розвитку;
- просвітницьку діяльність серед населення.

28
ПМПК діють в Автономній Республіці Крим (республіканська ПМПК), у кожній області України (обласні ПМПК), у Києві та Севастополі
(міські ПМПК), у районах (містах). У кожній загальноосвітній спеціальній школі (школі-інтернаті) діють шкільні психолого-медико- педагогічні комісії (далі - шкільні комісії).
Положення про які затверджується Міністерством освіти і науки
України.
Головною діагностико-корекційною структурою системи освіти
України є центральна психолого-медико-педагогічна консультація (далі
- центральна ПМПК), яка є структурним підрозділом Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи
АПН України. Центральна ПМПК підпорядкована і підзвітна Міністерству освіти і науки України та Академії педагогічних наук України. Центральна
ПМПК здійснює науково-методичні, організаційні та координувальні функції в діяльності регіональних ПМПК. Міські ПМПК мають усі повноваження обласної ПМПК.
1.
Основні завдання
Центральна психолого-медико-педагогічна консультація:
Розгляд конфліктних та найбільш діагностично складних випадків для визначення провідного порушення, що спричинило відхилення у психофізичному розвитку дитини; підтвердження, уточнення та зміна раніше встановленого діагнозу; визначення для дитини форм і методів навчання відповідно до
їхніх
індивідуальних особливостей та психофізичного розвитку.
Ведення банку даних і створення єдиної системи обліку дітей з відхиленнями в розвитку та форм наданої їм допомоги.
Унесення пропозицій у відповідні органи центральної виконавчої влади щодо раціонального розвитку мережі спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл-інтернатів, навчально- виховних комплексів, класів інтенсивної педагогічної корекції при

29 загальноосвітніх школах, груп компенсуючого типу в дошкільних навчальних закладах тощо), лікувально-профілактичних закладів, навчально-реабілітаційних центрів, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення і створення умов для інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами.
Надання рекомендацій про направлення дітей до відповідних навчальних закладів для дітей дошкільного і шкільного віку, лікувально- профілактичних, реабілітаційних закладів для поглибленого і динамічного вивчення
їхніх можливостей навчатися, уточнення захворювання, відхилень у розвитку та отримання корекційно- реабілітаційної допомоги.
Моніторинг та експертиза діагностичних методик, що застосовуються ПМПК, інновацій у галузі діагностики та корекції відхилень у психофізичному розвитку дітей.
Проведення науково-пошукової роботи, спрямованої на розроблення та адаптацію діагностично-методичних матеріалів для ПМПК.
Упровадження досягнень психодіагностики та новітніх корекційно- стимулювальних програм у роботу ПМПК.
Надання індивідуальної діагностико-корекційної допомоги дітям з відхиленнями в психофізичному розвитку.
Сприяння кваліфікаційному, творчому, науковому зростанню консультантів ПМПК шляхом проведення курсів підвищення кваліфікації, науково-практичних конференцій, семінарів, тренінгів тощо.
Надання консультативно-просвітницької допомоги батькам
(особам, які їх замінюють), педагогам, практичним психологам
(соціальним педагогам), лікарям, громадськості з питань виховання, навчання та лікування дітей з відхиленнями в психофізичному розвитку, порушеннями поведінки тощо.
Здійснення науково-методичних, організаційних, координувальних функцій та контролю за діяльністю районних (міських) ПМПК,

30 шкільних комісій.
Ведення банку даних дітей, які потребують корекції фізичного та
(або) розумового розвитку, спільно з управліннями охорони здоров’я.
Унесення пропозицій у відповідні органи управління освітою щодо розвитку мережі спеціальних навчальних закладів для дітей дошкільного і шкільного віку.
Здійснення діагностичного обстеження дітей з метою виявлення порушень їхнього психофізичного розвитку, установлення діагнозу та визначення адекватних умов навчання, виховання, лікування, соціально- трудової адаптації.
Розгляд конфліктних та найбільш діагностично складних випадків для визначення основного порушення, що спричинило відхилення у психофізичному розвитку дитини; підтвердження, уточнення та зміна раніше встановленого діагнозу; визначення для дитини відповідного типу загальноосвітнього навчального закладу, установи та закладу системи праці та соціального захисту населення чи лікувального закладу.
Рекомендації про направлення дітей до спеціальних дошкільних, загальноосвітніх навчальних, лікувально-профілактичних закладів, навчально-реабілітаційних центрів, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення для поглибленого і динамічного вивчення
їхніх можливостей навчатися, уточнення захворювання, відхилень у розвитку та отримання колекційної допомоги.
Надання індивідуальної діагностико-корекційної допомоги дітям з відхиленнями в психофізичному розвитку з метою поглибленого вивчення потенційних можливостей розвитку та визначення програми навчання.
Надання консультативно-методичної допомоги сім’ям, які виховують удома дітей з тяжкими порушеннями психофізичного розвитку.
Вивчення, узагальнення та розповсюдження кращого досвіду роботи міських, районних ПМПК та шкільних комісій.
Сприяння кваліфікаційному, творчому, науковому зростанню

31 консультантів ПМПК шляхом періодичної атестації, направлення на курси підвищення кваліфікації, науково-практичні конференції, семінари, тренінги тощо.
Надання консультативно-просвітницької допомоги батькам
(особам, які їх замінюють), педагогам, практичним психологам
(соціальним педагогам), лікарям, громадськості з питань виховання, навчання та лікування дітей з відхиленнями в психофізичному розвитку, їхньої соціально-трудової адаптації та інтеграції у суспільне життя.
Проведення роз’яснювальної роботи серед населення, працівників закладів освіти, охорони здоров’я, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення тощо про необхідність раннього виявлення та організації своєчасної допомоги дітям з відхиленнями в розвитку.
Організація роботи. Центральна психолого-медико-педагогічна консультація.
Направлення дітей на діагностичне обстеження до центральної
ПМПК здійснюється з ініціативи батьків (осіб, які їх замінюють).
Обстеження дітей здійснюється тільки в присутності батьків або осіб, які їх замінюють.
На підставі даних обстеження дитини центральною ПМПК робиться висновок про індивідуальні особливості розвитку дитини та приймається колегіальне рішення про форму організації колекційного навчання, виховання та лікування; даються рекомендації щодо їхньої реабілітації та соціально-трудової адаптації.
У разі, якщо заключний діагноз може бути встановлений лише після тривалого вивчення дитини, центральна ПМПК направляє її до відповідного навчального закладу на пробне навчання терміном на один навчальний рік, а у разі потреби — до лікувального закладу.
Батькам або особам, які їх замінюють, видається витяг з протоколу діагностичного засідання центральної ПМПК з діагнозом та рекомендаціями

32 про форму корекційного навчання дитини.
Висновок центральної ПМПК є підставою для направлення дітей до спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, а також до закладів системи охорони здоров’я, установ та закладів системи праці та соціального захисту населення за згодою батьків або осіб, які їх замінюють, організації відповідних форм навчання.
Діагностичне обстеження дітей здійснюється з ініціативи районних (міських) ПМПК, адміністрації (за поданням фахівців соціально- психологічної служби, педагогічних працівників) загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів, а також за заявами батьків (осіб, які їх замінюють) при наявності таких документів:
- свідоцтва про народження дитини;
- витягу з історії розвитку (хвороби) дитини (медична картка дитини);
- розгорнутої характеристики із загальноосвітнього чи дошкільного навчального закладу, у якому перебуває дитина;
- зошитів з рідної мови, математики (якщо дитина навчається), малюнків;
- результатів попереднього обстеження дитини лікарями
(психіатром, отоларингологом, офтальмологом, неврологом), логопедами, практичними психологами, педагогами системи освіти та охорони здоров’я України (Картка стану здоров’я і розвитку дитини).
На основі даних обстеження дитини робиться висновок про характер відхилень у її розвитку, приймається колегіальне рішення про форму організації корекційного навчання, виховання і лікування дитини з урахуванням її психофізичних можливостей та індивідуальних особливостей; при необхідності даються рекомендації щодо реабілітації, соціальної та трудової адаптації дітей. У разі, якщо остаточний діагноз може бути встановлений лише в процесі навчання, ПМПК дає рекомендацію про направлення дитини до відповідного навчального закладу на пробне навчання терміном на один навчальний рік і стежить за динамікою її

33 розвитку з наступним переглядом попереднього діагнозу.
Основні завдання і зміст роботи
1.Провідними завданнями психолого – медико – педагогічної консультації є:
• Виявлення ;
• Облік;
• Діагностичне вивчення дітей віком до 18 років з вадами у психофізичному розвитку;
• Надання їм корекційно – реабілітаційної допомоги.
2. Найважливішим та відповідальним серед них є:
• Оцінювання потенційних можливостей дитини;
• Визначення адекватних умов її навчання, соціальної реабілітації і професійної підготовки.
3. В рамках здійснення своїх повноважень ПМПК проводить;
• Здійснення психолого – медико – педагогічного обстеження дітей з метою виявлення особливостей їх розвитку, встановлення діагнозу і визначення адекватних умов навчання та виховання.
• Підтвердження, уточнення і зміну раніше встановленого діагнозу, визначення відповідного типу навчального закладу та доцільності перебування в ньому дитини.
• Своєчасне виявлення і облік дітей з вадами у розвитку різних категорій, які підлягають влаштуванню до спеціальних навчальних або лікувальних закладів для дітей і підлітків (як тих, які перебувають на обліку в дитячих медичних установах, так і з числа стійко невстигаючих учнів загальноосвітніх шкіл).
• Вдосконалення методів діагностики рівня розвитку дітей, адаптацію та впровадження інноваційних методик вивчення дітей.
• Здійснення організаційних функцій та контролю за діяльністю районних, шкільних психолого – медико – педагогічних комісій.
• Створення банку даних про кількість дітей і підлітків з відхиленнями

34 у розвитку, дітей з неблагополучних сімей, справи яких розглядаються службами у справах неповнолітніх.
• Підготовку пропозицій щодо розвитку мережі спеціальних навчальних закладів, підвищення ефективності навчання, виховання, корекційно – відновлювальної і лікувальної роботи з дітьми, які мають відхилення у розвитку.
• Надання консультативної, організаторської і методичної допомоги районним управлінням освіти, районним психолого – медико – педагогічним комісіям, шкільним психолого – медико – педагогічним комісіям ( скорочено
— шкільна комісія), дошкільним закладам компенсуючого типу та спеціальним школам – інтернатам.
• Організовує просвітницько – пропагандистську роботу з питань психології та дефектології для розвитку ініціативи і творчості серед працівників освіти, охорони здоров’я, батьків та дітей, підготовка та проведення конференцій, семінарів, клубу „ Дефектологія” тощо.
• Розглядає діагностично складні і конфліктні випадки для визначення основного порушення на підставі документів, поданих районними психолого
– медико – педагогічними комісіями або батьками.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал