Методичні рекомендації до викладання загальноосвітніх дисциплін у 2016-2017 н р. Додаток до листа Міністерства освіти І науки України




Сторінка7/7
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.65 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

Фізична культура
Фізичне виховання — важливий засіб фізичного, соціального та духовного розвитку учнівської молоді.
Метою навчального предмета «Фізична культура» є формування в учнів стійкої мотивації до збереження і зміцнення свого здоров’я та ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя. Предмет надає змогу: створити цілісну уяву про вплив занять фізичними вправами на розвиток особистості;
оволодіти технікою рухових дій; набути навичок організації та методики проведення найпростіших форм занять фізичною культурою; сприяти профілактиці шкідливих звичок тощо.
Заняття фізичною культурою повинні увійти до звички школяра. Рух, змагання, самоствердження – природна суть фізичної культури і спорту.
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:
10-11 класи – 2 години на тиждень;
10-11 класи спортивного та військово-спортивного профілів – 5 годин на тиждень.
При складанні розкладу занять на навчальний рік слід враховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу освіти, кадрове забезпечення вчителями фізичної культури тощо.
Години фізичної культури передбачені усіма варіантами Типових навчальних планів і повинні фінансуватися та використовуватися в повному обсязі. Вони зазначаються в розкладі уроків, ураховуються в педагогічному навантаженні вчителів. Ураховуючи те, що уроки фізичної культури за своїм змістом і специфікою забезпечують рухову активність учнів і не вимагають надмірного розумового напруження, години їх проведення не враховуються при підрахунку гранично допустимого навантаження учнів. Це дає змогу в кожному класі повноцінно використовувати усі навчальні години варіативної складової Типових навчальних планів, не перевищуючи загального обсягу навчального навантаження
(сума інваріантної і варіативної складових). Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничого і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров’я і фізичної культури.
У 2016/2017 навчальному році вивчення фізичної культури здійснюватиметься за навчальними програмами, які мають відповідний гриф Міністерства освіти та науки України.
Заняття з фізичної культури в навчальних закладах проводяться вчителем фізичної культури або особою, яка має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи, спортивної секції тощо.
До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли обов'язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, не мають протипоказань щодо стану здоров'я, в яких визначені рівень фізичного розвитку і група для занять фізичною культурою.
Присутність учнів на уроках з фізичної культури незалежно від рівня фізичного розвитку і групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять є обов’язковою.
Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я належать до підготовчої або спеціальної груп і відвідують уроки фізичної культури, встановлює вчитель фізичної культури.
Організація медичного обслуговування учнів здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Поділ класу на групи дівчат і юнаків під час вивчення предмета в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5-9 класах варто проводити для хлопців та дівчат окремо.
Під час планування навчального матеріалу з фізичної культури варто зважати на такі об’єктивні фактори як наявність спортивного залу (майданчика), інвентарю та обладнання, погодні умови тощо. Правильно спланувати навчальну роботу з фізичної культури означає передбачити зміст, форми і методи цієї роботи, врахувати вікові, психологічні і статеві особливості розвитку учнів, рівень їхніх фізичних якостей і рухових здібностей, стан здоров’я тощо.
Змістове наповнення фізичної культури за програмою навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів.
Обов’язковим є включення засобів теоретичної і загально-фізичної підготовки, які передбачені програмою для даного класу до кожного варіативного модуля. У 5-6 класах учні мають опанувати 5-6 варіативних модулів, у 7-8 класах – 3-5 модулів, у 9 класі – 3-4 модулі, 10-11 класах – 2-3 модулі. На опанування всіх модулів відводиться приблизно однакова кількість годин. Однак не виключається можливість вмотивованого збільшення або зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
На заняттях з фізичної культури рекомендуємо здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання учнів за статевими та індивідуальними особливостями фізичного розвитку, а також з урахуванням їхніх потреб і нахилів, навчити учнів «слухати» і «оцінювати» свій фізичний стан, добирати і використовувати різноманітні засоби свого фізичного вдосконалення.

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються навчальні нормативи, які розроблено для кожного року вивчення модуля. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно тематичного планування.
При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях усіх рівнів.
Для попередження нещасних випадків слід дотримуватись вимог безпеки під час проведення занять а, особливо, при складанні контрольних навчальних нормативів, коли учні виконують вправи з максимальним навантаженням.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом контрольних навчальних нормативів не здійснюється, а також обмежується виконання вправ з максимальною інтенсивністю.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти.


Директор департаменту Ю. Г. Кононенко
Методичні рекомендації щодо викладання української мови
і літератури у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації
у 2016-2017 навчальному році
Вивчення української мови у ВНЗ І-ІІ р.а. здійснюватиметься за програмою: Українська мова.Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти /Укладачі Антонюк Т. М., Ковалевська Л. Б., Кабаненко А. М. – К., 2013, схваленою комісією з української мови Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України
(витяг з протоколу № 3від 18.06.2013 р.) та Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (лист № 14.1/10-2425 від 10.07.2013 р.).Програма розміщена на офіційному сайті ІМЗО.
У 2016/2017 навчальному році вивчення української мови та літератури здійснюватиметься у школі, для одержання повної загальної середньої освіти (10-11 клас), за навчальними програмами зі змінами, затвердженими наказом
Міністерства освіти і науки Українивід 14.07.2016 № 826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
У зв’язку із корегуванням навчальних програм старшої школи, внесено зміни до програм із української мови та літератури вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Пріоритетним напрямком при викладанні філологічних дисциплін у 2016-2017 році у вищих навчальних закладах І-ІІ р.а. є виховання національно свідомого громадянина.
Тому програма ВНЗ особливо орієнтована на національно-патріотичне виховання молоді.
Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя.
Відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій до мовної освіти, завданнями освітньої галузі у ВНЗ І-ІІ р.а. є подальший розвиток базових лексичних, граматичних, культуромовних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань студентів про мову як суспільне явище, вироблення комунікативних умінь і навичок ефективного спілкування в різних життєвих ситуаціях.
Мета курсу української мови полягає в узагальненні й систематизації та поглибленні знань, здобутих у процесі вивчення основного курсу української мови.
Навчальні завдання:

виховання у студентів почуття національної свідомості, що значною мірою сприяє підвищенню мотивації вивчення української мови;

формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, предметної, прагматичної, соціокультурної компетентностей студентів на основі свідомого опанування мовної й мовленнєвої теорії;

корекція орфографічної й пунктуаційної грамотності студентів. Отже, у процесі навчання української мови необхідно розв’язати важливі загальноосвітні, виховні й практичні завдання, а саме:
o
підготувати студентів до використання мовних ресурсів в усіх ланках виробничої і невиробничої сфери; o
сформувати в них уміння й навички доцільного використання мовних засобів у різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського мовленнєвого етикету; o
виховувати у студентів шанобливе ставлення до української мови як державної; o
створити умови для свідомого опанування студентами міцних знань про українську мову (її лексичний склад, граматичну будову, текстотворчі ресурси як основи для формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок); o
виробити у студентів потребу в постійному вдосконаленні рівня знань, культури мовлення.
Крім того, вивчення української мови сприяє розв’язанню й загальнопедагогічних завдань, найважливішими серед них є:

інтелектуальний і соціокультурний розвиток студентів;

розвиток логічного й образного мислення;

формування у студентів умінь самостійно підвищувати рівень знань із предмета й удосконалювати культуру мовлення.
До змісту навчальної програми «Українська мова» для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти рекомендуємо внести такі
зміни:
тему 1. «Вступ» доповнити підрозділом: «Українська мова серед інших європейських мов».
Вилучити тему: Ділові папери. Обліково-фінансові документи. Розписка. Доручення. (2 год.)
Додати тему: Особливості відмінювання числівників (2 год.)
До переліку рекомендованої літератури додати: навчальний посібник для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації «Українська мова» авторів : Т. М Антонюк, О. С . Стрижаковська, Л. М.
Авдіковська. – Чернівці: ДрукАрт, 2014.
Вивчення української літератури у ВНЗ І-ІІ р.а. здійснюватиметься за програмою: Українська література.Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти /Уклад. Антонюк Т. М., Ковалевська Л. Б., Кабаненко А. М. – К., 2013, схваленою комісією з української літератури Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України
(витяг з протоколу № 3від 21.06.2013 р.) та Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки
України (лист № 14.1/10-2425 від 10.07.2013 р.). Програма розміщена на офіційному сайті ІМЗО.

При викладанні української літератури у ВНЗ І-ІІ р.а. слід особливу увагу звернути на національно-патріотичне виховання студентської молоді.
Предмет «Українська література» у ВНЗ І-ІІ р.а. має особливе значення, адже він засобами мистецтва слова допомагає формувати, збагачувати внутрішній світ студентів, позитивно впливати на формування її самосвідомості, спрямовувати морально-етичний потенціал, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, естетичні смаки. Усе це допомагає повноцінній самореалізації особистості в дорослому житті.
Метою вивчення української літератури є:
— виховання національно свідомого громадянина України;
— підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних
інтересів школярів;
— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;
— формування і ствердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
Ця мета реалізується через такі конкретні завдання вивчення української літератури:
1. Зацікавлення студентів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому.
2. Підняття загальної освіченості студентів, ознайомлення з найвизначнішими й найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.

3. Формування читацької культури студентів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища справжньої класичної та «масової» культури.
4. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.
5. Формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально- етичними орієнтирами.
6. Сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.
7. Вивчення української літератури в національному та світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.
8. Розвиток творчих і комунікативних здібностей студентів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, уміння аргументовано доводити власну думку.
9. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційно-комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на заняттях літератури знання, практичні навички у житті.
10. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися протягом життя.
Вивчення української літератури забезпечує реалізацію ключових компетентностей, які сприяють розвитку особистості та
її повноцінній самореалізації в сучасному житті, у таких напрямках:
— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);
— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);
— функціональні компетентності: естетичні, культурологічні, мовні, комунікативні (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).
До змісту навчальної програми «Українська література» для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів
акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої
освіти рекомендуємо внести такі зміни:
Вилучитиз програми тему: «Українська «химерна проза» ХХ ст.» (2 год.).
Додати тему: «Література рідного краю» (2 год.)
Ввести поняття: «психологічна новела».
До переліку рекомендованої літератури додати: навчальний посібник для студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації «Українська література» авторів Т. М. Антонюк, Л.
М. Борис, О. П. Швець – Чернівці: ДрукАрт, 2015.
Голова Спілки Антонюк Т.М


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал