Методичні рекомендації до спецкурсу «Лінгводидактичний аналіз тексту у курсі рідної мови» для студентів педагогічного інституту



Pdf просмотр
Сторінка7/8
Дата конвертації01.01.2017
Розмір0.91 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8
Схема цілісного лінгвістичного аналізу тексту
1.Визначити тип тексту а) за характером побудови б) за функціонально-смисловим призначенням в) за участю у мовленні одного, двох і більше учасників г) за жанровою належністю
ґ) за стильовою належністю д) за формою репрезентації. Указати мовні засоби вираження цілісності тексту. Зазначити як виражається у тексті категорія членованості а) на графічному рівні (слова, речення, абзаци, розділи, параграфи б) на композиційно-змістовому (надфразні єдності (НЄ), складне синтаксичне ціле (ССЦ), прозовастрофа (ПС), періоди, топіки, компоненти тексту. Дати характеристику інтегрування тексту графічними засобами а) пунктуаційними (крапка, знак питання, дужки, двокрапка, кома,
тире, лапки, три крапки, усунення пунктуації, знак оклику б) друкарськими (поєднання у тексті різних знакових систем, використання різних способів виділення у тексті, фігурне розташування рядків, графічне членування тексту на окремі ритміко-інто- наційні та експресивно-смислові фрагменти, різні шрифти тощо. Дати характеристику інтегрування тексту фонетичними засобами а) смислова закінченість фрази, ритму б) інтонування (ритмічність, емоційність в) мовленнєвий такт (смислова закінченість чи незакінченість г) милозвучність і римування
ґ) наголошування (нормативність, ненормативність, причина цього д) засоби милозвучності — чергування голосних і приголосних музикальність, вимовна легкість, співучість, асонанс, алітерація, анафора, епіфора. Визначити своєрідність інтегрування тексту на лексичному рівні, функціонування у ньому а) споконвічної української лексики
(спільноіндоєвропейської, спільнослов'янської, спільносхіднослов'янської і власне української) і запозичень довести доцільність використання саме такого співвідношення лексики (щодо її походження б) лексики щодо її емоційності, нормативності (наявність діалектизмів, розмовно-просторічних елементів, професіоналізмів і жаргонізмів в) багатозначних слів та їх роль (для створення образності чи комічного ефекту, каламбурів г) синонімів, довести доцільність їхнього використання (для точного відбору слова, як засіб ампліфікації, для усунення тавтології
ґ) антонімів, визначити доцільність їхнього використання (як засіб контрасту, оксиморону тощо д) омонімів і паронімів е) активної і пасивної лексики (архаїзмів та історизмів), неологізмів загальномовних та індивідуально-авторських); є) образних засобів (метафор, порівнянь, оксиморонів і под.), охарактеризувати їх з погляду оригінальності та доцільності. Дати характеристику морфологічним засобам у тексті, визначивши при цьому а) функції іменника у тексті (номінативну, описову, оцінну, емоційну, символічну, конкретизувальну); б) функції прикметників (виражальну, конкретизувальну, образну в) роль дієслів у тексті (виражальну, динамічну, емоційно-оцінну); г) роль службових слів у тексті
ґ) чим зумовлений відбір автором певних граматичних категорій авторською настановою, жанром, стилем чи типом мовлення. Дати характеристику інтегруванню тексту синтаксичними засобами, визначивши при цьому роль а) простих і складних речень, їхні смислові і стилістичні функції
б) речень за метою висловлювання в) однорідних членів речення (номінативна (для перерахування, виражально-характеризувальна (для створення гумористичного ефекту г) односкладних речень описова, узагальнювальносмислова, виражальна);
ґ) вставних слів і речень д) відокремлених членів речення е) речень з прямою мовою є) синтаксичних одиниць, які переважають у тексті ж) синтаксичних фігур (порівняння, риторичні питання і звертання, еліпсис тощо.
9. Охарактеризувати категорію зв'язності у тексті (граматична, семантична, смислова, ономасіологічна, структурно-композиційна, прагматична. Пояснити, у чому полягає мовна своєрідність категорії інформативності тексту. Зазначити, як виражаються у тексті категорії адресантності колективний, невідомий, неактуальний, узагальнений, містифікований автори) й адресатності (реальний, передбачуваний, текстовий читачі. Указати на лінгвальну репрезентацію текстової категорії референційності (реальна, квазіреальна, ірреальна, алегорійна моделі тексту. Пояснити, у чому полягає специфіка текстового континууму фабульний, сюжетний континууми, хронотоп, проспекція, ретроспекція. Охарактеризувати роль інтертекстуальності аналізованого вами тексту (власне інтертекстуальність — цитати паратекстуальність — співвідношення тексту із заголовком, епіграфом, післямовою, дописування чужого претексту; гіпертекстуальність — пародіювання одним текстом іншого архітекстуальність — жанровий зв'язок текстів.
15.З'ясувати ідею (концепт) тексту. Визначити логічну і мовну домінанти тексту. Назвати індивідуально-авторські мовні засоби, які створюють особливості саме цього тексту. Зробити висновок про доцільність мовних засобів, які несуть основне смислове і виразове навантаження, сприяють точному і дійовому передаванню теми та концепції тексту.
Зразок цілісного лінгвістичного аналізу тексту
Бабине літо
Калина уже по ярах стоїть у червоних кетягах, яку зорях. Кожна
ягода аж дзвенить достиглим соком, такі жевріє сипким жаром. Але не
може підпалити ні віття, ні стверділого листя. Горобці клюють ягоди,
кетяги ворушаться, і набубнявілі сузір'я здригаються, ніби хочуть злетіти. І
від того, що на калині стільки ягід, вона здається усміхненою. Щасливою і
усміхненою.
Орють. Переорана чорна земля піднімає вище груди, звільна зітхає. Її
огортає солодка втома за літо вона наморилася, вигойдуючи на собі
збіжжя, бита громом, лякана блискавкою. Тепер вона позіхає, сивими

ранками вкривається туманом, до полудня тримає на собі колючу росу, а
тепло її ввечері швидко простигає, залазячи вглиб. Земля жде на обложну
мокву, на сірі пронизуючі вітрина безпроглядні ночі. Вся та негода буде їй
байдужою, вона засинатиме. І коли хуґа співатиме од яру свою перемерзлу
пісню, вона вже спатиме. Все більше вкриватиметься глибокими заметами.
І снитиметься їй, мабуть, легкий весняний дощ, який лунко стукає у її
снігову хату. І так довго снитиметься їй той дощ, аж поки справді не
розбудить.
А тепер — орють, і калина по ярах стоїть у вогні. А тепер небо сизе, і
по ньому пасуться сизі хмари. А тепер — лисиця вибігає з нори, вже
пухнастіша, і хоч не залишає поки що слідів, але така ж обачна, які тоді,
коли сніг буде продзьобаний торочками її лап. А тепер — повітря пронизане
сумом, і той сум тонко блищить на поверхні польової річечки-крутійки, ним
пахне димок з багаття, у якому пастухи печуть картоплю, тим сумом
дзвенить торохка бадилина, за яку вчепилась, цідиться і не може
процідитись нитка бабиного літа.
А тепер тітка Солоха ламає калину. Зірвані кетяги складає у торбу.
Сама вона згорблена і немічна. Щоб стара була така — тоні а всеньке
життя прослабувала, нездужалося їй. Якого кетяга не дістає, то нагинає
гілляку. А якої гілляки не нагне, то рогачиком її притягує. Ягоди сяють у
сузір'ї, не опадають і мимоволі соком не бризкають. Вони терпкувато
пахнуть, і гіркощами одних несе, і вже долоні натерлись калиною, і одяг, і
коси просякли також. Поступово худі бабині щоки теж починають
світитись, ніби калина покропила їх своїм соком. (Є. Гуцало.
Текст Є. Гуцала Бабине літо побудований від ї особи однини. За функціонально-смисловим призначенням — це розповідь з елементами пейзажного опису. За стильовою і жанровою належністю — текст художнього стилю, оповідання. Текст подано удрукованій формі у вигляді монологу. Категорію адресантності репрезентовано автором-оповідачем, а адресатність — текстовим читачем. Аналізований художній твір складається зі своєрідних мікротекстів — складних синтаксичних цілих, які віддзеркалюють один із аспектів описуваного явища — бабиного літа — опис калини, опис землі, опис повітря, розповідь про тітку Солоху. Ці семантико-синтаксичні одиниці збігаються з абзацами, які є тематичними і виконують логіко-смислову функцію. Заголовок до тексту поетично, з перенесенням ознак називає денотат — явище природи і вказує на тему тексту, отже, це вербально-тематичний заголовок — образний знак. Цілісність тексту постає у комунікативній, структурно-граматичній, змістовій площині. Єдність теми (розповідь про бабине літо) досягається співвіднесенням з одним і тим самим предметом дійсності, рухом тексту від відомого до невідомого, вживанням ключових слів (калина, ягода, земля, сум,
кетяг, сік, яр), лексичними повторами (А тепер — повітря пронизане сумом,
і той сум тонко блищить на поверхні польової річечки-крутійки, ним пахне

димок з багаття, у якому пастухи печуть картоплю, тим сумом дзвенить
торохка бадилина, за яку вчепилась, цідиться і не може процідитись нитка
бабиного літа. Земля жде на обложну мокву, на сірі пронизуючі вітрина
безпроглядні ночі).
Структурно-граматична цілісність у тексті виражена узгодженням граматичних формі мовних зв'язків: порядок слів (земля жде, повітря
пронизане сумом), спосіб дієслів-присудків (калина стоїть, ягода дзвенить,
горобці клюють, кетяги ворушаться — дійсний спосіб) і под. Комунікативну цілісність забезпечує єдність задуму і результату — смислове і граматичне підпорядкування кожного наступного речення попередньому (Ягоди сяють у
сузір'ї, не опадають і мимоволі соком не бризкають. Вони терпкувато
пахнуть, і гіркощами одних несе, і вже долоні натерлись калиною, і одяг, і
коси просякли також). Категорія зв'язності у тексті Бабине літо репрезентована граматично, семантично, ономасіологічно та у смисловому плані. Граматична зв'язність виражається особовими займенниками вона (калина, тітка Солоха, її, їй,
вона (земля, по ньому (по небу) в усіх формах, вказівним займенником той дощ, сум лексичними повторами (Якого кетяга не дістає, то нагинає
гілляку. А якої гілляки не нагне, то рогачиком її притягує); синонімами й синонімічними висловами (стара і тітка Солоха, калина і ягоди, червоні
кетяги, набубнявілі сузір'я); різними сполучними засобами (і, але, як, ні...ні,
а, і...і); однаковими видовими та часовими формами дієслів-присудків
(Калина уже по ярах стоїть у червоних кетягах, яку зорях. Кожна ягода аж
дзвенить достиглим соком, такі жевріє сипким жаром); неповними, усіченими реченнями, пропущені члени яких встановлюються з попередніх речень і які поза текстом незрозумілі (Все більше вкриватиметься глибокими
заметами. І снитиметься їй, мабуть, легкий весняний дощ, який лунко
стукає у її снігову хату. І так довго снитиметься їй той дощ, аж поки
справді не розбудить). Семантична зв'язність у тексті виражена меншою мірою і виявляється у семній інтеграції, яка ґрунтується на повторенні спільних сем: земля жде,
піднімає вище груди, зітхає (сема «людинототожність»), сірі пронизуючі
вітри, безпроглядні ночі (сема негода. Ономасіологічна зв'язність в аналізованому тексті — це повторення дериваційних компонентів слів, коренів сузір'я, зоря. Смислова зв'язність активізує у тексті асоціативно-метафоричні механізми. Так, калину автор асоціює із зорями, вогнем, людиною, жаром, сузір'ям. Логічна смислова зв'язність спостерігається у причинно-наслідкових відношеннях між елементами тексту, розгортанні індукції (від окремого до загального Земля жде на обложну мокву, на сірі пронизуючі вітрина
безпроглядні ночі. Вся та негода буде їй байдужою, вона засинатиме. Здебільшого текст містить лінійну логічну смислову зв'язність: Горобці
клюють ягоди, кетяги ворушаться, і набубнявілі сузір'я здригаються, ніби
хочуть злетіти. І від того, що на калині стільки ягід, вона здається
усміхненою. На асоціативну смислову зв'язність тексту Є. Гуцала вказують
ключові слова (калина, ягода, земля, сум, кетяг, сік, яр), суміжна сполучуваність (Вони терпкувато пахнуть, і гіркощами одних несе, і вже
долоні натерлись калиною, і одяг, і коси просякли також), синтаксичний паралелізм (А тепер — орють. А тепер небо сизе. А тепер — лисиця
вибігає... А тепер — повітря пронизане сумом. А тепер тітка Солоха ламає
калину...). Образна смислова зв'язність тексту забезпечується системою образів головних (земля — жива істота, калина — зоря) і другорядних (небо сизе, і по
ньому пасуться сизі хмари). Основними мовними засобами образної смислової зв'язності у тексті є тропи (колюча роса, сірі вітри, перемерзла
пісня тощо) і фігури (Калина уже по ярах стоїть у червоних кетягах, яку
зорях).
Структурно-композиційна зв'язність тексту полягає утому, що в аналізованому творі відчутна гармонія його стилістичної системи, відповідність параметрам художнього стилю та епічного підстилю, жанровому різновиду — оповіданню. Стилістична зв'язність тексту Бабине літо виявляється через доречність і співмірність стилістично нейтральних, стильових і стилістично маркованих одиниць, влучне і майстерне використання тропів і фігур. Текст інтегровано мовними одиницями різних систем. На графічному рівні усі пунктуаційні знаки (крапка, тире, три крапки, кома, двокрапка, крапка з комою) вжито автором за їх первинним функціональним значенням. У реченні (І від того, що на калині стільки ягід, вона здається усміхненою.
Щасливою і усміхненою) крапка є графічним маркером стилістичного прийому парцеляції. Три крапки допомагають авторові передати почуття зачарування красою природи Тепер вона позіхає, сивими ранками
вкривається туманом, до полудня тримає на собі колючу росу, а тепло її
ввечері швидко простигає, залазячи вглиб... Друкарських засобів автор не використовує відсутні різні способи виокремлення фрагментів у тексті, фігурне розташування рядків тексту і под. Характерною є однорідність знакових систем. Звуковий малюнок тексту позначений вимовною легкістю, співзвучністю і милозвучністю, яка досягнута чергуванням голосних звуків їх у тексті 753, що становить 43,3% від загальної кількості звуків) і приголосних (їх у тексті 985, тобто 56,7%). Ритмічність у тексті забезпечують повтори однотипних за своєю синтаксичною будовою речень ( А тепер —
орють... А тепер небо сизе. А тепер — повітря пронизане сумом. А тепер
тітка Солоха ламає калину...). Наголошування усіх слів у тексті є нормативним. Трапляються поодинокі приклади слів із подовженням звуків
(ввечері, збіжжя, віття), які також надають тексту специфічного ритмічного звучання. Оскільки за жанром аналізований текст — оповідання, йому невластива рима. З-поміж фонетичних фігур автор використовує алітерацію
(Але не може підпалити ні віття, ні стверділого листя); асонанс (від того,
що на калині стільки ягід, вона здається усміхненою. Щасливою і
усміхненою), які витворюють ритмомелодику тексту звукову анафору

(жевріє сипким жаром, звільна зітхає); звукову епіфору (солодка втома). Інтегрування тексту відбувається і на лексичному рівні. Переважна кількість вказаних одиниць — це споконвічна українська лексика (земля,
чорна, літо, вітер, орати, огортати, солодка). Запозичення відсутні. Текст характеризується наявністю розмовно-просторічних елементів (всеньке
життя, жде, річечка-крутійка), синонімів, які здебільшого використані для точного відбору слова (прослабувала і нездужала, моква і дощ), активної
(весняний дощ) і пасивної (рогачик) лексики. Окрім цього, текст рясніє оригінальними та у комунікативному плані доречними образними засобами перифразами — бабине літо (осінь), набубнявілі сузір'я (кетяги калини), нитка бабиного літа (павутина); метафорами — ягода дзвенить достиглим соком, ягода жевріє сипким
жаром, ягода не може підпалити віття, кетяги ворушаться, калина
здається щасливою і усміхненою, земля жде, піднімає вище груди, земля
зітхає, земля наморилася, позіхає, вкривається, земля засинатиме, спатиме,
хуга співатиме, дощ не розбудить, калина стоїть у вогні, сум блищить,
димок пахне сумом, бадилина дзвенить сумом, ягоди терпкувато пахнуть,
калина покропила соком епітетами — солодка втома, сипкий жар, лякана
земля, сиві ранки, колюча роса, сірі вітри, пронизуючі вітри, безпроглядні
ночі, перемерзла пісня, легкий дощ, снігова хата, сизе небо, сизі хмарки,
обачна лисиця, продзьобаний сніг, річечка-крутійка.
Аналізуючи інтегрування тексту на морфологічному рівні, слід звернути увагу, щонайбільшу кількість слів становлять іменники і прикметники. Іменники виконують переважно номінативну функцію (тітка,
калина, торба, життя, долоня, сік), іноді описову (Земля жде на обложну
мокву, на сірі пронизуючі вітрина безпроглядні ночі. Вся та негода буде їй
байдужою, вона засинатиме. І коли хуга співатиме од яру свою перемерзлу
пісню, вона вже спатиме), а прикметники — виражальну (згорблена і
немічна) та образну (колюча роса, солодка втома). Дієслова майже не відіграють динамічної ролі, а переважно зосереджені на емоційно-оцінній функції (Переорана чорна земля піднімає вище груди, звільна зітхає). Такий відбір автором граматичних категорій зумовлений жанром, стилем і типом тексту. Синтаксична палітра тексту позначена уживанням однотипних за метою висловлювання речень — розповідних (Поступово худі бабині щоки
теж починають світитись, ніби калина покропила їх своїм соком). Трапляються поодинокі приклади односкладних речень (Орють), які виконують зображальну функцію. Поширеним синтаксичним прийомом є використання речень із дієприслівниковим зворотом (її огортає солодка
втома: за літо вона наморилася, вигойдуючи на собі збіжжя, бита громом,
лякана блискавкою). Основна думка тексту формально репрезентована здебільшого складними реченнями (коли хуґа співатиме од яру свою
перемерзлу пісню, вона вже спатиме), які виконують стилістичні функції описовості і розповідності. Однорідні члени речення дають можливість досягти виражально-характеризувальної мети (Переорана чорна земля підні-

має вище груди, звільна зітхає). З-поміж стилістичних фігур автор вживає порівняння (червоні кетяги, як зорі, набубнявіли сузір'я здригаються, ніби
хочуть злетіти, щоки починають світитися, ніби калина покропила їх своїм
соком); парцеляцію (від того, що на калині стільки ягід, вона здається
усміхненою. Щасливою і усміхненою); умовчання (Тепер вона позіхає, сивими
ранками вкривається туманом, до полудня тримає на собі колючу росу, а
тепло її ввечері швидко простигає, залазячи вглиб...). Категорія континууму реалізовується через хронотоп, тобто художній часі простір. Мовними засобами вираження художнього часу у тексті є заголовок Бабине літо, який вказує на час художнього зображення — перша половина вересня слова і словосполучення, які безпосередньо передають семантичне значення часу (тепер, ранок, до полудня, ввечері, все
життя); слова, що позначають предмети побуту, одягу тощо, пов'язані з певним періодом (рогачик), і вказують або ж на давню (несучасну) епоху, описану автором тексту, або ж на місце зображення — українське село граматичні форми теперішнього часу (стоїть, піднімає, дзвенить, жевріє,
орють, клюють, ворушаться, здригаються, зітхає, позіхає, жде,
вкривається, тримає, огортає, пасуться, вибігає, печуть, дзвенить). Такими формами досягається створення мовцем статичної картини, у якій адресант прагне описати красу ранньої осені. Шляхом проспекції, вираженої граматичними формами майбутнього часу (земля засинатиме,
спатиме, вкриватиметься, дощ не розбудить, хуґа співатиме), автор створює зв'язну картину з одночасним поєднанням у художньому часі двох площин — теперішнього і майбутнього. Художній простір тексту вербалізовано словами, семантичним змістом яких є просторові координати
(вище, вглиб); лексичними одиницями, що є назвами обмеженого простору
(яр, хата, нора, поле, річка); прийменниками просторового значення (по, у,
на, з); дієсловами з просторовою семантикою (стоїть, піднімає вище,
вибігає). Текст репрезентує рефлексивну референційність, яка покликана відтворити особистісний світогляд автора, його переживання. Мовець створює образ світу тими засобами, які він сам обирає з огляду на власний психологічний стан. Концептом тексту є змалювання краси періоду бабиного літа, зображення в деталях окремих фрагментів цієї пори осені.
Із-поміж індивідуально-авторських мовних засобів можна виокремити епітети, метафори, порівняння, а також використання субстантивних частин мови (іменників і прикметників. Усі вжиті мовні одиниці є доцільними і несуть основне смислове і виразове навантаження, сприяють точному і дійовому передаванню теми та концепції тексту.
12. ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДО ЗАЛІКУ
Питання:

1. Які філологічні дисципліни досліджують текст З якими із них ЛАТ має тісні зв'язки? До яких із них ЛАТ має дотичність?
2. Перелічіть основні напрями дослідження тексту.
3. Як трактує поняття текст сучасна наука
4. Перелічіть основні категорії тексту.
5. Як Вирозумієте категорію цілісності" тексту Яка буває цілісність
6. Що таке зв'язність тексту Яка вона буває
7. Назвіть можливі види зв'язку в структурі тексту.
8. За якими ознаками можна здійснювати членування тексту
9. Як Вирозумієте лінійність й інформативність тексту
10. Які ще ознаки тексту виділяють науковці Перелічіть їх.
11. Поясніть значення термінів "контекст, "підтекст, "мікротекст",
"макротекст".
12. За якими ознаками класифікують тексти
13. Розкажіть про структурну модель тексту. Назвіть його конструктивні блоки.
14. Які комунікативно-мовленнєві форми викладу тексту
15. Назвіть елементи текстів, властиві окремим стилям. Які елементи притаманні художньому, науковому, офіційно-діловому стилю
16. Перелічіть ознаки художнього стилю.
17. Як досягається образність художнього мовлення
18. Проаналізуйте поетичне мовлення та його особливості.
19. Охарактеризуйте прозове мовлення та його специфіку.
20. Назвіть пунктуаційні засоби виражальності.
21. Проаналізуйте стилістично марковану лексику та її різновиди.
22. Яким мовним стилям притаманні фразеологізми
23. Які частини мови найчастіше вживаються в художньому тексті
24. Охарактеризуйте синтаксичний рівень тексту якнайвищий рівень його аналізу.
25. Назвіть основні етапи лінгвістичного аналізу художнього тексту.
26. Перелічіть прийоми дослідження мови художнього твору.
27. Як Вирозумієте поверхневий і глибинний аналіз художнього тексту
28. Які особливості проведення лінгвістичного аналізу текстів різних стилів
29. Назвіть основні етапи роботи над текстом у початковій школі.
30. Лінгвістичні основи підготовки молодших школярів до роботи над текстом художнього твору.
31. Методика відбору лексичного матеріалу з художніх творів для збагачення словника учнів.
32. Формування вмінь текстотворення і текстосприйняття у молодших школярів на уроках рідної мови.
33. Лінгводидактична характеристика тексту й проблеми його розуміння.
34. Роль внутрішніх механізмів мовлення у процесі сприймання, розуміння й продукування тексту.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал