Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році



Сторінка9/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.97 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26

МАЙСТЕР-КЛАС


ЕФЕКТИВНА ФОРМА ПОШИРЕННЯ

ІННОВАЦІЙНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ ІДЕЙ
Фундаментом управлінської майстерності, однією із форм поширення управлінського досвіду, професійного навчання керівників загальноосвітніх навчальних закладів є майстер-клас. Це спосіб передачі, своєрідна презентація відповідно до оформленого методичного опису професійного досвіду, поширення інноваційних управлінських ідей одного автора іншому. Це унікальна форма підвищення професіоналізму, яка вимагає постійного вдосконалення та «шліфування», ставить завдання знайти такі форми передачі досвіду, які будуть оцінені, сприйняті й створять простір для творчих роздумів.

Для успішного проведення майстер-класу необхідне його теоретичне обґрунтування і чітко відпрацьована технологія процесу, що дасть змогу зв’язно і послідовно презентувати свій досвід, ілюструючи його допоміжним матеріалом.

У сучасних умовах керівник майстер-класу володіє дослідницькими навичками й уміннями, знає особливості експериментальної роботи, вміє аналізувати інноваційні управлінські технології, відбирати зміст і застосовувати його на практиці, прогнозувати підсумки своєї діяльності.

Основу управлінської майстерності складають особистість керівника, знання і управлінський досвід.

Виділяють чотири складові майстерності автора:

- майстерність організатора колективної та індивідуальної діяльності;

- майстерність переконання;

- майстерність передачі знань і формування досвіду;

- майстерність володіння управлінською технікою.

Управлінській техніці належить особливе місце в структурі майстерності автора: це сукупність навичок, необхідних для ефективного застосування системи методів в управлінні.

Керівнику майстер-класу важливо вміти ефективно представити свій досвід. Однією з форм поширення досвіду роботи є майстер-клас інноваційна форма роботи, яка об’єднує невеликі групи осіб; оригінальний метод узагальнення і розповсюдження досвіду, що ґрунтується на певних принципах й має певну структуру; це головний засіб передачі нової концептуальної ідеї авторської системи, яка передбачає набуття нових знань і вмінь у процесі безпосередньої передачі їх майстром. Це форма заняття, на якому педагог передає досвід своєї роботи шляхом прямого коментування й демонстрації найефективніших методів, прийомів, форм управлінської діяльності, плануючи застосування їх усіма учасниками. Це показ нових оригінальних методик з активною авторською творчістю.

Під час занять майстер-класу рекомендується використовувати різні методи роботи:

- представлення системи роботи відповідно до плану;

- робота з дорослими;

- вивчення результатів діяльності;

- самостійна розробка власної моделі управління;

- спільне моделювання проблеми;

- відвідування й аналіз управлінських практикумів;

- «круглі столи»;

- дискусія за результатами занять тощо.

Майстер-клас передбачає створення умов для повноцінного виявлення й розвитку управлінської майстерності його учасників на основі організації простору для професійного спілкування з обміну досвідом роботи.

Найважливіші особливості майстер-класу:

- новий підхід до філософії управління освітою;

- створення умов для залучення всіх до активної діяльності;

- постановка проблеми і розв’язання її через моделювання;

- використання прийомів, що розкривають творчий потенціал учасників;

- рекомендації щодо застосування форм, методів, технологій управління;

- надання кожному можливості знайти своє ставлення до проблеми;

- визнання процесу пізнання набагато важливішим, ніж саме знання;

- форма взаємодії – співпраця, співтворчість, спільний пошук.

Майстер-клас проводить керівник, досвід роботи якого вивчений та узагальнений, переможець різних управлінських конкурсів, фахівець, що досяг високого мистецтва у своїй справі. Роботу майстер-класу можна організувати за наявності трьох і більше учасників. Керівник майстер-класу призначається наказом відділу (управління) освіти, складає програму майстер-класу й планує його роботу.

План роботи майстер-класу складає керівник на навчальний рік у довільній формі. План затверджується на засіданні ради методичного кабінету (центру), а після закінчення роботи там же заслуховується звіт керівника майстер-класу. Кількість засідань – не менше чотирьох упродовж року. Планується ознайомлення із сутністю управлінського досвіду, його ідеями, результатами; засвоєння досвіду та творчого осмислення для практичного використання; відвідування практикумів із метою критичного осмислення та наступним упровадженням у роботу. Складаються списки учасників майстер-класу.

До кожного заняття розробляється програма. Програмі майстер-класу повинні відповідати: тема; обґрунтування актуальності, головної ідеї, яку запропоновано для розгляду досвіду; формулювання мети; визначення завдань; зміст занять за етапами; методи й прийоми роботи автора; форми занять; прогноз результатів роботи учасників майстер-класу.

Пропонуємо досвід проведення обласного майстер-класу директора Радивилівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа № 1 – гімназія» Фаєвської Алли Василівни із проблеми «Впровадження інноваційних технологій в управлінську діяльність навчального закладу»

Мета: ознайомлення слухачів майстер-класу з досвідом керівника навчального закладу, запозичення кращих ідей управлінської інноваційної діяльності та наступним упровадженням їх у практику.

Засідання 1

Педагогічний і психологічний моніторинг –

основа ефективного управління навчально-виховним процесом

Завдання:



  • ознайомити слухачів майстер-класу із системою моніторингу освітнього процесу як основним інструментом в організації інформаційно-аналітичної роботи;

  • актуалізувати знання моніторингових досліджень та окреслити шляхи їх упровадження з метою підвищення ефективності управління ЗНЗ;

  • презентувати структурно-функціональну модель моніторингу в закладі;

  • створити умови для вдосконалення управлінської компетентності директорів навчальних закладів області щодо інноваційних підходів у здійсненні моніторингових досліджень.

Було розглянуто наступні питання:

1. Огляд-презентація виставки з питань проведення моніторингових досліджень у закладі.

2. Майстер-клас директора та його місце в системі підвищення кваліфікації управлінських кадрів регіону.

3.Організація науково-методичної роботи з педагогами району на основі моніторингових досліджень.

4. Експрес-портрет Радивилівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 –гімназія» в системі закладів освіти Радивилівського району. Слайд-презентація.

5. Професійний портрет директора.

6. У творчій лабораторії керівника навчального закладу. Засідання моніторингової групи «Педагогічний і психологічний моніторинг – основа ефективного управління навчально-виховним процесом»:


  • структурно-функціональна модель моніторингу в Радивилівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № – гімназія». Моніторинг якості навчальних досягнень учнів;

  • моніторинг у професійному зростанні педагогів закладу. Автомоніторинг педагогічної діяльності вчителя на рівні освітнього процесу з використанням інформаційних технологій;

  • психологічний моніторинг – запорука організації навчально-виховного процесу;

  • моніторинг якості виховного процесу.

7. Моделювання педради майстер-класу директора Радивилівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» А. В. Фаєвської «Моніторинг – складова іміджу навчального закладу».

8. Післямова. Педагогічна вітальня «Сходинки педагогічного росту». Анкета-відлуння.


Засідання 2

Проектування інноваційних технологій в систему управління

якістю освіти в навчальному закладі

Завдання:



  • ознайомити слухачів майстер-класу з головними аспектами інноваційної

  • управлінської діяльності керівника ЗНЗ;

  • актуалізувати знання щодо формування готовності керівника та педагогів до інноваційної професійної діяльності;

  • презентувати структурно-функціональну модель управління інноваційним загальноосвітнім закладом;

  • створити умови для вдосконалення управлінської компетентності директорів закладів освіти області щодо впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес.

Були розглянуті такі питання:

1. Презентація учнівського проекту «Радивилів, ти місто моє!».

2. Проектування інноваційних технологій у систему управління якістю освіти в навчальному закладі.

3. Упровадження інноваційних технологій у систему управління якістю освіти в Радивилівському районі.

4. Відеопрезентація роботи кафедри прогімназійних класів «Метод проектів як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів».

5. Фрагмент засідання методичної ради «Впровадження проектної методики в навчально-виховний процес закладу шляхом проведення проектного дня «Сніг».

6. Експериментальна діяльність закладу. Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учнів (із використанням діагностико-проектуючого комплексу «Універсал»).

7. Проект як ефективний засіб виховної роботи в закладі.

8. Проблематика успіху методичної роботи шляхом проектної діяльності.

9. Експрес-інтерв’ю «Проектна технологія: за чи проти?» з використанням методу різнокольорових капелюшків Едварда де Боно.

10. Інновація як результат процесу педагогічного проектування в Радивилівському НВК «ЗОШ І-Ш ступенів № 1 – гімназія». Майстер-клас директора Радивилівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія» «Проектування інноваційних технологій у систему управління якістю освіти в навчальному закладі:


  • інноваційна управлінська діяльність керівника ЗНЗ як необхідна умова реалізації державної інноваційної політики;

  • вебінари (семінари в режимі оnlinе з використанням технології Livе Meeting) – запорука творчого та ефективного впровадження нових методик і технологій учителів-новаторів з інших країн у власну професійну діяльність вчителя;

  • інформативно-правова база інноваційної діяльності;

  • проблема компетентності та готовності керівника до управління інноваційним процесом; факторно-критеріальна модель вивчення інноваційної компетентності керівника навчального закладу;

  • формування готовності педагогів до інноваційної професійної діяльності;

  • структурно-функціональна модель управління інноваційним загальноосвітнім закладом;

11. Рефлексивний етап «Лист самому собі».

Заняття майстер-класу завершилися конкретизацією стосовно регіону рекомендацій і накресленням пріоритетних завдань установ освіти, загальноосвітніх навчальних закладів із цього питання.

Заняття майстер-класу може включати такі етапи:


  • Перший етап – початок, мотивація творчої діяльності кожного.

  • Другий етап – робота з матеріалом та обладнанням.

  • Третій етап – співвіднесення своєї діяльності з діяльністю інших. Самооцінювання та самокорекція.

  • Четвертий етап – нове бачення проблеми, перехід до нового усвідомлення.

  • П’ятий етап – рефлексія: мета приходу на майстер-клас; що взято корисного та цікавого; що чи кого хочеться особливо відзначити. Важливим є аналіз своєї думки.

Керівник майстер-класу презентує власну систему роботи.

Вимоги до опису управлінського досвіду:



  • джерело успішності в управлінні;

  • обґрунтування актуальності проблеми;

  • опис основної ідеї та результативності досвіду, умов його реалізації;

  • опора на педагогічні або психолого-педагогічні теорії;

  • інформативність і логічна завершеність опису, використання на практиці;

  • формулювання теми.

Додатки до роботи представляють описаний досвід, алгоритми управлінської діяльності, структурно-логічні схеми, таблиці, відеозапис тощо.

Критерії добору матеріалу для майстер-класу:



  • актуальність запропонованої проблеми або дослідження;

  • практична значущість основної ідеї та результативності досвіду;

  • технологічність і новизна розробленої або адаптованої методики;

  • спрямованість на підвищення рівня управлінської компетентності;

  • здатність автора до глибокої професійної рефлексії свого досвіду;

  • уміння моделювати зміст, обґрунтувати обрані методи, прийоми тощо.

Під час підготовки та проведення майстер-класу слід пам’ятати про те, що головне завдання – не повідомити й освоїти інформацію, а передати технологію діяльності.

Прогнозувати результативну роботу учасників майстер-класу можна за наступними умовами:



  • мотивація усвідомленої діяльності учасників;

  • підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки;

  • готовність до моделювання власної управлінської діяльності;

  • рефлексія діяльності в процесі практичної роботи.

У ході занять майстер-класу реалізується дослідницький підхід, який передбачає виконання системи завдань дослідницького характеру в процесі пізнання, використання методів науки управління.

Майстер-клас як форма організації активної самостійної діяльності учасників передбачає використання в процесі роботи об’єднання емпіричних методів дослідження: спостереження, вивчення документів і результатів діяльності, тестування, розроблення практикумів для дослідно-експериментальної роботи у власній управлінській діяльності.

Структура майстер-класу охоплює такі взаємопов’язані блоки: мета, послідовні дії керівника й учасників, критерії оцінювання та якісно новий результат.

Метою діяльності майстер-класу є створення умов для професійного самовдосконалення, за якого:



  • набувається досвід підготовки до проектування освітнього середовища;

  • формується індивідуальний стиль інноваційної діяльності в процесі дослідно-експериментальної роботи.

Основні наукові підходи – діяльнісний, особистісно зорієнтований, дослідницький, рефлексивний.

Послідовністю дій є покроковий алгоритм вивчення системи роботи автора.

Критерії оцінювання – це новий рівень індивідуального стилю творчої діяльності.

Якісно новим результатом є вміння моделювати управлінські практики у режимі технології, в якій ефективно працює автор.



Основний покроковий алгоритм технології майстер-класу

1-й крок. Презентація управлінського досвіду майстра:

  • обґрунтування основних ідей технології;

  • характеристика творчої лабораторії керівника майстер-класу;

  • визначення проблем і перспектив у роботі автора;

  • опис системи роботи у режимі ефективної управлінської технології.

2-й крок. Представлення системи роботи:

  • ознайомлення із планом роботи;

  • визначення основних методів і прийомів управління;

  • коротка характеристика результативності технології;

  • запитуєте – відповідаємо.

3-й крок. Імітаційна гра: проведення керівником майстер-класу фрагменту засідання педагогічної ради, методичної ради, моніторингової групи тощо з демонстрацією прийомів ефективної роботи.

4-й крок. Моделювання:

  • самостійна робота учасників із розроблення власної моделі;

  • консультація автора, організація і керівництво діяльністю учасників;

  • обговорення авторських моделей.

5-й крок. Рефлексія:

  • дискусія за результатами спільної діяльності керівника та учасників;

  • завершальне слово автора з урахуванням усіх зауважень і пропозицій.

Досягнення цілей у роботі майстер-класу визначається відповідно до поставленої мети.

При підготовці і проведенні майстер-класу важливо не тільки дотримуватися вищеописаного алгоритму, а й правильно визначити власну позицію автора. Керівник майстер-класу не просто прагне передати знання, а залучити учасників до процесу, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано навіть від них самих, усвідомити й усунути те, що заважає саморозвитку. Завдання автора – спрямувати дії на те, щоб забезпечити таку атмосферу, в якій вони зможуть проявити себе як творці, – атмосферу відвертості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні; працювати разом з усіма учасниками майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності; створювати можливість для самооцінювання, самокорекції; дотримуватися певного стилю, проявляючи свої особистісні якості: комунікативність, інтелігентність, характер, волю, темперамент тощо.

Авторські технології не можуть бути фотографічно відтворені. Вони засвоюються шляхом прикладу, наслідування через:


  • мову і голос: тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка мовлення;

  • міміку, жест, управління емоціями, читання емоцій з обличчя;

  • пантоміміку: постава, вміння стояти, сидіти тощо;

  • уміння зосередитися на предметі розмови;

  • мистецтво спілкування;

  • уміння працювати за планом, управляти незапланованими ситуаціями;

  • психологічну зіркість, уміння визначити лідерів;

  • комунікативну культуру, вміння вести діалог, дискусію;

  • відчуття часу.

Для визначення ефективності підготовки і проведення майстер-класу пропонуємо використовувати наступні критерії:

  • Презентабельність – виразність інноваційної ідеї, рівень її представлення, культура презентації, популярність ідеї в управлінні.

  • Ексклюзивність – яскраво виражена індивідуальність: масштаб і рівень, вибір, повнота й оригінальність реалізації інноваційних ідей.

  • Прогресивність – актуальність і науковість змісту, наявність нових ідей, здатність автора не тільки до методичного, а й наукового узагальнення досвіду роботи.

  • Умотивованість – наявність прийомів і умов мотивації, залучення кожного до активної творчої діяльності щодо створення нового продукту.

  • Оптимальність – достатність використовуваних засобів, їх поєднання, зв’язок із метою і результатом.

  • Ефективність – результативність кожного учасника майстер-класу: який ефект розвитку; що конкретно це дає учасникам; уміння чітко проаналізувати результати своєї діяльності.

  • Технологічність – чіткий алгоритм заняття, наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації, прийомів пошуку і відкриття, рефлексії: самоаналізу, самокорекції.

  • Артистизм – піднесений стиль, харизма, здатність до імпровізації, міра впливу на аудиторію, ступінь готовності до розповсюдження і популяризації досвіду роботи.

  • Загальна культура – ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації.

У ході майстер-класу учасники:

  • вивчають технологію запропонованої проблеми;

  • беруть участь в обговоренні отриманих результатів;

  • ставлять запитання, отримують консультації;

  • пропонують для обговорення власні проблеми, ідеї, запитання;

  • висловлюють свої пропозиції щодо розв’язання обговорюваних проблем.

Результатом майстер-класу є модель, яку розробив кожен учасник під керівництвом автора, з метою застосування на практиці власної діяльності.

Позитивним результатом майстер-класу можна також вважати оволодіння учасниками новими технологіями управління, визначення та обґрунтування нових критеріїв якості продукту, формування мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку.

Майстер-клас відображає вміння автора проектувати свою діяльність, створює умови для зростання управлінської майстерності на основі рефлексії власного досвіду роботи.

Світлана КОНДРАШКІНА,

методист кабінету біології

та основ здоров’я

Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал