Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році



Сторінка22/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.97 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26

ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ



Суть керівництва сучасною школою полягає в тому,

щоб у найважчій справі на очах учителів

створювався, визрівав і стверджувався кращий досвід,

який втілював би в собі передові педагогічні ідеї.

В. Сухомлинський


Педагогічний досвід визначає зміст сучасної освіти, істотно впливає на форми і методи, організаційну структуру педагогічного процесу. Саме тому проблеми його вивчення, узагальнення й поширення стають одним з найважливіших завдань для всіх педагогічних колективів.

Педагогічний словник визначає педагогічний досвід як сукупність знань і навичок, набутих на основі й у процесі безпосередньої педагогічної діяльності; форма засвоєння педагогом раціональних здобутків минулої педагогічної діяльності.



Педагогічний досвід – це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань навчання й виховання.

До педагогічного досвіду, який підлягає вивченню, узагальненню і впровадженню в практику, належать: методи і прийоми навчання і виховання учнів і вся система роботи кращих педагогів, керівників навчальних закладів, працівників органів освіти та форми роботи педагогічних колективів.

Рішенням колегії Міністерства освіти і науки України № 9/108 від 23.11.1987 р. «Про вдосконалення системи вивчення і поширення передового педагогічного досвіду» визначено чіткі рекомендації щодо порядку вивчення, узагальнення й поширення педагогічного досвіду на всіх рівнях: освітні установи – районні, міські відділи (управління) освіти, методичні кабінети (центри), обласні управління освіти, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти. Документ хоч і не новий, але актуальний і сьогодні.

Робота з педагогічним досвідом у загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах організовується директором (завідувачем), його заступниками із залученням до неї кращих учителів (вихователів), методистів районних (міських) методичних центрів (кабінетів), в області – обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти.Керівники та методичний актив загальноосвітніх, дошкільних і позашкільних навчальних закладіву процесі вивчення педагогічної діяльності виявляють нове, раціональне в роботі окремих учителів, вихователів, інформують про нього членів педагогічного колективу, роз’яснюють переваги методів і прийомів, що рекомендуються, показують їх у дії, організовують практичне навчання вчителів, вихователів із використання пропонованих методів і прийомів, проводять аналіз результатів поширення досвіду.

У тих випадках, коли виявлений і вивчений керівництвом школи, дошкільної і позашкільної установи досвід учителя, вихователя за своїм значенням може становити цінність і за межами навчального закладу, адміністрація повідомляє про нього районний (міський) відділ (управління) освіти та методичний кабінет (центр).

Районні (міські)відділи (управління) освіти, методичні кабінети (центри) у взаємодії з керівниками загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів ґрунтовно вивчають педагогічний досвід, виявляють стійкість його результатів, оцінюють значення досвіду, визначають рівень, на якому він може бути використаний. Якщо досвід учителя, вихователя, керівника дозволяє розв’язувати актуальні завдання для шкіл і дошкільних закладів району, міста і достатньо ефективно впливає на діяльність багатьох учителів, то проводиться робота із популяризації та поширення його через відкриті заняття, творчі звіти,майстер-класи, конференції, предметні семінари, конференції, практикуми, методичні виставки, публікації, діяльність опорних шкіл тощо.

У тих випадках, коли досвід вносить новизну в теорію і практику, збагачує засоби і методи навчально-виховної діяльності, його рекомендують для вивчення і узагальнення на обласному рівні, про що повідомляють в обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти забезпечує вивчення, узагальнення, поширення тавикористаннядосвіду окремих вчителів, педагогічних колективів, працівників освіти, методичних кабінетів (центрів).

На практиці розрізняють три рівні педагогічного досвіду:

І. Науковий рівень. Досвід суперечить існуючій усталеній практиці. Він виявляється у принципово нових закономірностях в організації навчально-виховного процесу й вимагає зміни навчальних програм, підручників. Цей досвід можна характеризувати як новаторський. Педагог-новатор – це людина, що пропонує нову ідею, втілення якої потребує принципово нового підходу.

ІІ. Методичний рівень. Розкриття технології досвіду конкретної методичної ідеї, яка передбачає внесення в педагогічну теорію суттєво нового – методу, прийому, засобу навчання. Цей рівень не вимагає перебудови навчальних планів, програм, підручників.

ІІІ. Практичний рівень. Досягнення педагогічної майстерності, тобто бездоганного, гнучкого, доцільного застосування вже відомого в педагогіці й методиці. Цього разу новизна проявляється в деталях (вдало підібрані приклади, оригінально складена система завдань, чітко налагоджена система контролю за рівнем навчальних досягнень на всіх етапах уроку).

Педагогічний досвід слід оцінювати за такими основними критеріями:



  • актуальність і перспективність;

  • висока результативність, стабільність показників, оптимальність;

  • наукова обґрунтованість, що передбачає врахування закономірностей процесу навчання й виховання школярів, відповідність основним принципам, законам педагогічної діяльності.

Педагогічний досвід учителя слід вивчати в динаміці його розвитку, використовуючи при цьому різні методи:

  • вивчення системи роботи вчителя, спостереження за його діяльністю;

  • бесіди з носієм досвіду з метою виявлення таких елементів у педагогічній діяльності, які складно визначити тільки під час відвідування уроків, курсів за вибором, факультативних, гурткових занять, позакласних заходів;

  • вивчення педагогічної документації (поурочних планів роботи вчителя, його особистого планування, класних журналів, учнівських зошитів, матеріалів, що відображають участь учителя в методичній роботі, громадському житті школи тощо);

  • бесіди з педагогічними працівниками та учнями школи;

  • анкетування колег носія педагогічного досвіду, його учнів, їхніх батьків;

  • здійснення моніторингу навчальних досягнень тощо.

Алгоритм вивчення досвіду наступний:

  • проведення попереднього спостереження за роботою вчителя на початок навчального року з метою визначення суті досвіду загалом, його оцінювання з точки зору визначених критеріїв;

  • вивчення наявної літератури з даної проблеми;

  • збір відомостей про носія досвіду, проведення циклу бесід з його колегами, учнями, батьками;

  • відвідування системи уроків учителя (двічі упродовж вивчення досвіду). З’ясування суті досвіду, науково-методичної основи роботи вчителя, методики конструювання і проведення уроків;

  • епізодичне відвідування уроків з метою детальнішого ознайомлення з методикою роботи вчителя за темою досвіду;

  • вивчення впливу вчителя на учнів, ставлення учнів до вчителя і до предмета, який він викладає;

  • контрольне вивчення роботи вчителя з метою здійснення аналізу ефективності його досвіду: моніторинг навчальних досягнень учнів на кінець навчального року (контрольні, тестові роботи, Державна підсумкова атестація).

Узагальнення досвіду:

Алгоритм опису узагальненого педагогічного досвіду наступний:

  1. Тема досвіду.

  2. Стислі відомості про носія досвіду.

  3. Дата вивчення та оформлення досвіду.

  4. Обґрунтування актуальності досвіду, його значення для вдосконалення навчально-виховного процесу.

  5. Аргументація необхідності його вивчення й поширення відповідно до загальноосвітніх та регіональних завдань, соціальної значущості.

  6. Визначення виду досвіду за характером новизни – новаторський чи раціоналізаторський. Визначення наукової основи досвіду: які наукові теорії, положення, розробки використовує автор для вдосконалення навчально-виховного процесу (відокремити властиві лише автору досвіду підходи до раціоналізації своїх провідних ідей, застосування модифікованих форм і методів педагогічної чи управлінської діяльності, що дають високий результат).

  7. Провідна ідея досвіду. Визначення головного, найбільш суттєвого, виходячи із прогнозованого результату впровадження.

  8. Суть (технологія) досвіду: за допомогою яких форм, методів, прийомів, способів діяльності автор досягає реалізації провідної ідеї. Особливості педагогічної системи носія досвіду, педагогічні закономірності, на які спирається досліджуваний досвід, конкретні зразки педагогічних напрацювань. Постановка педагогічного експерименту та його результати.

  9. Урахування в досвіді роботи психологічних особливостей учнів.

  10. Результативність досвіду на основі аналізу показників: особистісного розвитку учнів, сформованості в них громадянських, полікультурних, мовних та інших компетенцій; навчальних досягнень та наявності навичок пошукової діяльності.

  11. Порівняльний аналіз результативності роботи.

  12. Можливості та умови використання даного досвіду в масовій педагогічній практиці.

  13. Додатки (за потреби), необхідні для повноти досвіду, ілюстрації, таблиці, діаграми, описи тощо.

Після підготовки узагальненого матеріалу про педагогічний досвід потрібно зібрати всі матеріали, які відображають досвід роботи:

  • розроблений носієм цикл уроків (у межах однієї теми);

  • відеозаписи уроків;

  • методичні розробки вчителя, його доповіді, виступи на засіданнях методичних об’єднань, науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, практичних семінарах тощо;

  • планування роботи вчителя (плани класного керівника, факультативу, предметного гуртка тощо);

  • творчі роботи носія педагогічного досвіду, його друковані праці;

  • зразки дидактичного, роздаткового матеріалу, виготовленого вчителем та його учнями;

  • зразки учнівських робіт (твори, реферати, дослідницькі проекти, прилади, моделі, таблиці тощо);

  • анкети, які відображають діяльність учителя;

  • фотоматеріали, які відображають педагогічну діяльність учителя.

Матеріали про педагогічний досвід, які подаються для реєстрації, апробації і рішення про доцільність занесення до картотеки, повинні включати:

  • подання,в якому зазначається, ким і коли вивчається даний досвід, де розглядалися матеріали та коли і ким вони схвалені для розгляду та включення до картотеки;

  • офіційну характеристику на працівника, досвід якого описаний (характеристика має бути підписана керівником установи за місцем роботи даного працівника);

  • анотацію, де в стислій формі повинна бути викладена суть досвіду;

  • опис досвіду, в якому розкривається його зміст, особливості, відмінності від масової практики, зазначена основна педагогічна ідея, яка покладена в основу досвіду, та умови, за яких він може бути застосований;

  • різноманітний ілюстративний матеріал, що розкриває досвід і його результати (документи установ освіти, тексти доповідей і виступів, публікації, в яких обґрунтовується даний досвід, фотоілюстративні матеріали, кінофільми, слайди, відеозаписи навчальних занять, позакласної роботи).


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Гуменюк В. В. Науково-методична робота з педагогічними кадрами / В. В. Гуменюк, І. А. Наумчик. – Кам’янець-Подільський : ПП Мошак М.І., 2005.

  2. Єрмола А. М. Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами : науково-методичний посібник / А. М. Єрмола, О.М. Василенко. – Харків : Курсор, 2006.

  3. Жерносєк І. П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі : навчально-методичний посібник / І. П. Жерносєк. – К. : ІЗМН, 1998.

  4. Павлютенков Є. М. Організація методичної роботи / Є. М. Павлютенков, В. В. Крижко. – Х. : Основа, 2006.

  5. Робота з педагогічними кадрами. – Х. : Основа, 2006. – С. 597-601. – (Б-ка журналу „Управління персоналом”).

  6. Сухомлинський В. О. Вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду / В. О. Сухомлинський // З досвіду роботи директора школи. – К. : Радянська школа, 1955.

  7. Тевлін Б. Л. Довідник завуча: штурманам шкільного корабля / Б. Л. Тевлін. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2004.

  8. Тевлін Б. Л. Професійна підготовка учителів / Б. Л. Тевлін. – Х. : Основа, 2006.

Володимир БУНЯК,

завідувач кабінету інформатики

Рівненського ОІППО
Андрій ВИБАЧ,

головний спеціаліст управління освіти і науки

Рівненської ОДА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ

Наталія КРУТОВА,

завідувач кабінету інформаційних освітніх технологій

Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал