Методичні рекомендації до організації навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році



Сторінка14/26
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.97 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   26

ХІМІЇ


У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Хімія як навчальна дисципліна несе потужне світоглядне, моральне та екологічне навантаження. Мета навчання хімії у середніх загальноосвітніх закладах полягає у формування в учнів ключових і предметних компетентностей, необхідних для самореалізації і соціалізації особистості; наукового світорозуміння, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки. У зв’язку з визначеною метою під час навчання хімії повинні розв’язуватися такі найважливіші завдання:

• розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, спостережливості, здатності до асоціативного й аналітичного мислення;

• формування системи знань про речовини та їх перетворення, основні хімічні поняття, закони, теорії, методи наукового пізнання й наукового світорозуміння;

• формування грамотної поведінки і навичок безпечного поводження з речовинами у повсякденному житті;

• вироблення розуміння суспільної потреби в розвитку хімії й ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої практичної діяльності.

Зазначені завдання реалізують хімічний компонент галузі «Природознавство» Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та спрямовані на формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей.

Предметна компетентність є багатокомпонентним утворенням. Основні складові предметної компетенції з хімії – ціннісна (мотиваційна), знаннєва (пізнавальна) та діяльнісна (поведінкова).

Ціннісний компонент предметної компетенції передбачає: місце хімії серед наук про природу, роль хімії у пізнанні навколишнього світу, загальнокультурний, гуманістичний характер хімічних знань, значення хімії в житті й техніці, розв’язуванні глобальних проблем людства.

Знаннєвий компонент передбачає знання про пізнаваність матеріального світу, хімічну основу природних явищ, матеріальну єдність речовин у природі; розвиток речовин від простих до складних; генетичні зв’язки між речовинами; багатоманітність речовин, їх форм і взаємозв’язків; причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями речовин; методи пізнання в хімії.

Діяльнісний компонент забезпечує володіння хімічною мовою; виконання хімічних операцій та обчислень за участю хімічних сполук; пояснення природних явищ із погляду хімії; бережливе ставлення до природи, здоров’я.



Упровадження Державного стандарту

2013-2014 навчальний рік буде роком поступового впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 р.). Звертаємо увагу, що згідно з даною постановою зазначений Державний стандарт впроваджуватиметься в частині базової загальної середньої освіти з 1 вересня 2013 року. Першими у 2013-2014 навчальному році перейдуть на навчання за новими програмами учні 5 класів. Вивчення хімії за програмою, розробленою до нового Державного стандарту, розпочнеться у 2015-2016 навчальному році. Навчання хімії в 2013-2014 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки (№ 66 від 05.02.2009 «Про внесення змін до наказу МОН України № 132 від 23.02.2004 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та № 834 від 27.08.2010 р. «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня»).



Програмне забезпечення предмета

У 2013-2014 навчальному році вивчення хімії в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:



  • 7-9 класи: Хімія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-11 класи. – К.: Перун, 2005.

  • 8-9 класи з поглибленим вивченням хімії: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням хімії. – К.: Вікторія, 2009.

  • 10-11 класи: Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми.

Одним зі шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано в збірниках:


  • Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії. 5-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.

  • Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії. 8-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.

Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять, і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Курс за вибором (факультатив), програма якого розрахована на 35 годин і більше, може вивчатися впродовж двох років.

Організація навчання

Навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних планів (див. лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №1/9-325 від 29.04.11 р.).

Рівень змісту освіти, на якому вивчається хімія, визначається профілем навчання (див. методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2010-2011 навчальному році (лист МОН України № 1/9-580 від 21.08.2010 р.).

У таблиці 1 наведено розподіл кількості годин на викладання хімії:



Таблиця 1


7 клас



8 клас



8 клас

(поглиблене вивчення хімії)


9 клас

9 клас

(спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)



9 клас

(поглиблене вивчення хімії)

1

2

4

2

1,5*

4

*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9-х класах спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов подано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009-2010 навчальному році (лист МОН України № 1/9-353 від 22.05.2009 р.).



Таблиця 2

10 клас

11клас

рівень стандарту

академічний рівень

профільний рівень

рівень стандарту

академічний рівень

профільний рівень

1

1

4

1

2

6

Як зазначено у додатку до листа МОНмолодьспорту №1/9-325 від 29.04.11 р., навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також за рахунок збільшення годин окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

Із огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендовано за рахунок варіативної складової виділити не одну, а дві години на вивчення хімії, збільшивши кількість годин на вивчення окремих тем.

Звертаємо увагу вчителів на те, що в старшій школі, де вивчається систематичний курс органічної хімії, учні повинні оволодіти назвами сполук згідно з останніми рекомендаціями IUPAC. Із даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України:



  • Толмачова В.С., Ковтун О.М., Корнілов М.Ю., Гордієнко О.В., Василенко С.В. Сучасна термінологія і номенклатура органічних сполук. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008.

  • Толмачова В.С., Ковтун О.М., Дубовик О.А., Фіцайло С.С. Номенклатура органічних сполук. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Підготовка до Державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. Тому важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань із формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінки, умінь відповідати на тестові завдання тощо. Із цією метою впродовж навчального року можна використовувати для відпрацьовування учнями навичок і вмінь завдання зі збірників для проведення Державної підсумкової атестації учнів 9-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Освітні потреби старшокласників реалізовуються шляхом профілізації навчання. Профільне навчання хімії передбачає не лише поглиблене засвоєння учнями хімічних понять, законів, теорій, передбачених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, а й широке використання міжпредметних зв’язків та креативну дослідницьку діяльність учнів.



Оцінювання навчальних досягнень

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії є поточне і підсумкове (тематичне, семестрове, річне) та Державна підсумкова атестація. Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів інваріантної (хімії) та варіативної (курси за вибором) складових робочого навчального плану закладу. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 371 від 05.05.2008 року.

Із метою урізноманітнення форм контролю навчальних досягнень учнів, учитель хімії може запроваджувати контрольні роботи. У такому разі рекомендується не більше однієї контрольної роботи протягом семестру.

Звертаємо Вашу увагу на те, що при виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Тематична оцінка виставляється в колонці з написом "Тематична" без зазначення дати. Наводимо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин на рік:



  • 35 годин – 4 тематичні;

  • 70 годин – 6 тематичних;

  • 140 годин – 8 тематичних.

Тематична оцінка коригуванню не підлягає. Години, передбачені на тематичне оцінювання згідно з чинною програмою (К.: Ірпінь, 2005) з хімії в 11 класах, рекомендуємо використовувати як резервний час для повторення, узагальнення, систематизації знань учнів з теми.

Важливою складовою навчання хімії є формування в учнів практичних та дослідницьких умінь та навичок під час проведення практичних робіт та лабораторних дослідів. Оцінювання практичних робіт – обов’язкове, а лабораторні досліди оцінюються вибірково. Не дозволяється заміна практичних робіт і лабораторних дослідів демонстраційним учительським експериментом. За умови відсутності потрібних хімічних реактивів можна замінити їх засобами ужиткової хімії або фармацевтичними препаратами, змінивши технологію проведення досліду. Деякі досліди можна замінити доступнішими в умовах конкретної школи.

Виконуючи практичні роботи з хімії, учні здійснюють записи в зошити для практичних та лабораторних робіт. Якщо учень був відсутній у день проведення практичної роботи, то відсутність учня на уроці позначається літерою н і відпрацюванню дана робота не підлягає. Обов’язковим на уроках хімії є робочий зошит.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому враховується динаміка особистих навчальних досягнень учнів з хімії протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити оцінку за семестр, запис у колонку «Скоригована» не робиться. За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.

Виставлення оцінки з Державної підсумкової атестації здійснюється у колонку з надписом «ДПА» (11 клас – за вибором учнів).

У розділі ІІІ журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій, навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці види навчальної діяльності. У новій програмі з хімії (7-11 клас; К.: Ірпінь, 2005) вказано орієнтовні екскурсійні об’єкти. Поруч із тематикою екскурсії в дужках вказується відповідна кількість годин для її проведення. Якщо вчитель організовує екскурсії протягом навчального процесу, то у відповідності до дидактичної мети може проводити оцінювання учнів. Екскурсії, визначені навчальною програмою з хімії, обліковуються на відповідних сторінках класного журналу для предмета «Хімія».

Проведення занять у кабінеті хімії

Під час проведення занять у кабінеті хімії особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги до правил безпеки наведено в листі МОН України № 1/9-305 від 26.04.13 р. «Про використання інструктивно-методичних матеріалів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності у навчально-виховному процесі». У даних матеріалах подано нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах; визначено загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, наведено основні вимоги до правил безпеки в кабінеті хімії.

Обов’язкове виконання вимог наказу Міністерства і науки України №304 від 18.04.2006 р. «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680. Згідно з цим наказом здійснюються такі інструктажі (табл. 3):

Таблиця 3


Назва інструктажу

Час проведення

Запис про проведення

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії

Перший урок навчального року

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (журнал зберігається в кабінеті хімії)

Інструктаж з безпеки життєдіяльності

Перед початком тих лабораторних та практичних робіт, які передбачають використання скляного посуду, хімічних реактивів тощо

У класному журналі на сторінці предмета в графі «Зміст уроку». Форма запису: «Інструктаж із БЖД»

Позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності

У разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності

У разі організації позаурочних навчальних заходів (олімпіади, екскурсії тощо)

У журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності

Особливу увагу слід звернути на те, що навчальною програмою з хімії передбачено використання в навчально-виховному процесі реактивів, які визначено як прекурсори. Водночас Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» діяльність з обігу прекурсорів, які використовуються під час вивчення відповідних навчальних дисциплін, дозволяється навчальним закладам за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності.

Із переліку прекурсорів (постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»), використання яких потребує ліцензування, в процесі навчання хімії в 7-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів використовуються: калій перманганат, сульфатна кислота, хлоридна кислота, толуен (в 11 класах із поглибленим вивченням хімії).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Українивід № 4 від 5 січня 2011 р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 р. і № 1203 від 10 жовтня 2007 р.» речовини, що містять не менш як 45% таких прекурсорів (сульфатна кислота), та 15% таких прекурсорів (хлоридна кислота), підлягають тим же заходам контролю, що і прекурсори. Концентрація цих речовин визначається, виходячи з масової частки речовини в складі суміші (розчину).

З огляду на зазначене вище рекомендуємо зберігати сульфатну та хлоридну кислоти у вигляді їх водних розчинів із масовими частками менше 45% і 15% відповідно та замінити дослід добування кисню з калій перманганату на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду.

Із повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитися на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).



Лариса ПЕКАРСЬКА,

завідувач кабінету математики

Рівненського ОІППО

Ганна МЕЛЬНИК,

методист кабінету математики

Рівненського ОІППО

Андрій ВИБАЧ,

головний спеціаліст управління освіти і науки

Рівненської ОДА

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   26


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал