Методичні рекомендації до курсу «ekoномічна психологія» за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр"



Скачати 316.35 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації26.12.2016
Розмір316.35 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА
ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНОЇ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до курсу «EKOНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ» за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” зі спеціальності “Психологія”
ОДЕСА
2015

2
Склала: доцент кафедри соціальної допомоги та практичної психології, к. психол. н. Кременчуцька М.К.
Затверджено на засіданні кафедри соціальної допомоги та практичної психології ІІПО Одеського національного університету імені І.І.Мечникова
№7 від 4.02.2015 р.
Затверджено до друку вченою радою Інституту інноваційної та післядипломної освіти
Одеського національного університету
імені
І.І.Мечникова №7 від 17.03.2015 р.
Рецензенти:
Смокова Людмила Степанівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної допомоги та практичної психології
Нікогосян Ольга Олександрівна, кандидат політичних наук, доцент кафедри соціальних теорій
У даному посібнику викладено основні проблеми економічної поведінки
індивіда. Розглянуто адаптацію людини до світу економічних явищ та процесів.
Наданий матеріал дозволить отримати додаткові знання та компетенції студентам-психологам за дисципліною «Економічна психологія».
Може бути використаний слухачами курсів підвищення кваліфікації.
Ціль рекомендацій – надати методичну допомогу студентам в організації навчального процесу за даною дисципліною.

3
ЗМІСТ
1.
Пояснювальна записка .
2.
Навчально-тематичний план курсу.
3.
Навчальна програма курсу.
4.
Зміст основних тем курсу
5.
Теми рефератів
6.
Питання до заліку.
7.
Література до курсу.

4
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Методичний посібник з курсу «Економічна психологія» складений відповідно до державного освітнього стандарту і включає в себе: навчальну та робочу програми, короткий конспект лекцій, словник, рекомендації щодо виконання семінарських занять, рекомендації студентам до самостійного засвоєння курсу, питання заліку з даної дисципліни, методичні матеріали для самоконтролю студентів і систематичного контролю викладачем поточних результатів вивчення дисципліни, список рекомендованої навчальної літератури.
У сучасних умовах, коли в усіх галузях соціально-економічного і політичного життя суспільства відбуваються кардинальні зміни, коли прокладаються шляхи виведення країни з тривалої кризи, використання рекомендацій психолого-економічної науки у вирішенні проблем, що стоять як перед державою, так і перед конкретним фахівцем, можна віднести до числа пріоритетних.
Економічна психологія являє собою приклад
інтегрального міждисциплінарного знання на стику політичної економії і приватних економічних наук, з одного боку, і соціальної психології, з іншого боку. В курсі розглядаються механізми та закономірності відображення господарських відносин у свідомості та поведінці людини. В рамках курсу студенти вивчають феномени економічної поведінки, алгоритми і моделі, описують економічні переваги, вибір економічного рішення і фактори, що впливають на закономірності економічної діяльності.
Мета курсу “Економічна психологія” полягає у наданні знань з актуалізації пошукової (мотиваційної) активності фахівців в новій економічній ситуації в суспільстві. Формуванні уявлень і бази знань про економічний свідомості соціальних груп. Розвитку навичок нової ділової культури суспільства.

5
Завдання вивчення дисципліни полягають у наступному:
1.
Ввести студентів у проблематику економічної психології.
2.
Ознайомити з історією розвитку та сучасним станом досліджень у галузі економічної психології
3.
Сформувати глибокі уявлення про цілі і завдання економічної психології, про специфічну предметної області і засобах даного наукового знання.
У результаті вивчення даного курсу студенти повинні: знати
• основні положення, що характеризують психологічні реалії свідомості соціальних груп людей в сфері економічного життя;
• механізми економічної поведінки людей в організаціях;
• теорії мотивації і людських потреб;
• основні концепції економічної психології;
• історію розвитку економічної психології як системи наукового знання;
• основи консультування людей в професійно - трудової й організаційному середовищі.
Вміти
- знатися на варіативність моделей економічної поведінки;
- находити і аналізувати суб'єктивні (психологічні) чинники, що визначають господарську активність;
- прогнозувати можливі наслідки, що визначають господарську активність;
- прогнозувати можливі наслідки впливу психологічних факторів на різні форми економічної поведінки.

6
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ
Кількість годин у тому числі
Теми
Усього
Лекції Семінари Самстійна робота
Тема
1.
Предмет
і завдання економічної психології як галузі психологічної науки.
10 2
2 6
Тема 2. Виникнення і розвиток економічної психології.
10 2
2 6
Тема 3. Основні проблеми людського фактора в економіці та психологічні детермінанти економічної поведінки людини.
10 2
2 6
Тема 4. Закономірності поведінки споживача.
10 2
2 6
Тема 5. Індивідуальні детермінанти поведінки споживача.
14 2
2 10
Усього годин
54 10 10 34
Форма індивідуального контролю - залік

7
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
Лекційні заняття
Тема 1. Предмет і завдання економічної психології як галузі психологічної науки. Предмет та об’єкт економічної психології. Економічна психологія в системі наук. Структура економічної психології. Поняття про суб’єкт господарських відносин. Методи економіко-психологічних досліджень.
Значення економічної психології для розуміння законів ринкових відносин.
Тема 2. Виникнення і розвиток економічної психології. Еволюція економіко-психологічних ідей у вітчизняній і зарубіжній науці. Мікро-, мезо- та макроекономічні теорії. Концепція “економічної людини”. Психологічні проблеми обміну, розподілу та споживання.
Тема 3. Основні проблеми людського фактора в економіці та психологічні детермінанти економічної поведінки людини. Економічна поведінка та механізми її регуляції. Когнітивні, афективні та мотиваційні компоненти економічної поведінки. Ієрархія потреб та економічна поведінка.
Адаптивна та дезадаптивна поведінка. Фактори прийняття економічного рішення. Готовність до ризику. Мотиви споживання та трудової діяльності.
Мотиви накопичення та збереження. Вплив емоцій на поведінку та прийняття рішення.
Тема 4. Закономірності поведінки споживача. Моделі поведінки споживача. Принципи поведінки споживачів. Процес прийняття рішень споживачами. Модель процесу прийняття рішень. Вплив середовища та культури на поведінку споживача.
Тема
5.
Індивідуальні детермінанти поведінки споживача.
Прогнозування поведінки споживача. Вплив індивідуальних властивостей на вибір товару. Особистість та естетичні уподобання. Мотивація споживачів.

8
КОРОТКИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Економічна психологія - галузь науки про поведінку і психічні процеси людини, пов'язані з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням товарів
і послуг. Економічна психологія відрізняється від економічних наук тим, що предметом її дослідження є не економічні процеси самі по собі, а передусім люди, що беруть участь в них. Термін «економічна психологія» був вперше застосований Г. Тардом (1881).
Що стосується історії економічної психології, то її витоки можна знайти насамперед у працях знаменитих економістів: Адама Сміта (1723-1790), визнаного засновником економіки як самостійної науки, Альфреда Маршалла
(1842-1924) - творця мікроекономічної теорії, Джона Кейнса (1883-1946) - автора теорії макроекономікі. У працях цих авторів оформилася теорія раціональної "економічної людини", мета діяльності якої полягає в отриманні вигоди, доходу. Визначальною рисою концепції є "економічний егоїзм", тобто прагнення суб'єкта до максимізації власної вигоди. Ідея "економічної людини" - раціонального індивіда, що має стабільні переваги і прагне до максимізації власної вигоди в умовах абсолютної повноти інформації, свободи вибору і кількісної оцінки альтернатив, - тривалий час домінувала в економічній психології, приймаючи все нові форми. Рамки цієї концепції не обмежували дослідників до тих пір, поки ними були економісти.
Як самостійна галузь психологічного знання економічна психологія почала формуватися на початку XX ст. Розвиток виробничої гілки економічної психології пов'язують з ім'ям Мюнстерберг. Переважний розвиток в західній псіхологіі отримала маркетингова гілка економічної псіхологіі, яка охоплює псіхологічні проблеми обміну, розподілу і споживання - її яскравим представником став американський психолог Дж.Катона. Саме Катона сформулював одну з базових ідей економічної психології: покупка залежить не тільки від здатності (економічної можливості) зробити покупку, а й від бажання
її зробити (психологічної готовності).

9
Звертаючись до структури економічної психології, слід помітити, що проблематика цієї синтетичної міждисциплінарної науки багата і різноманітна.
У західноєвропейській і американській науці вона включає в себе три великих розділи, народжених трьома типами економічної реальності, а саме:
- Ринок (це передусім психологія споживача і психологія веденння домашнього господарства);
- Бізнес (поведінку і психологічні особливості підприємця, укладення угод, ведення переговорів, конкуренція, комерційна таємниця та ін.);
- Відносини "суспільство-громадянин" (податки, прибутки, інфляція, безробіття, вплив на населення заходів економічної політикі).
Економічна поведінка
Економічною поведінкою зазвичай називають поведінку, викликану економічними стимулами, і діяльність господарюючого суб'єкта. Економічна психологія спрямована на дослідження процесів і механізмов, що лежать в основі споживання або інших типів економічної поведінки, і насамперед уподобань, виборів, прийняття рішення і факторів, що впливають на них.
Економічна поведінка детермінує пізнавальні компоненти і фактори, емоційні компоненти і фактори, мотиваційні механізми економічної поведінки.
Пізнавальні компоненти і фактори економічної поведінки - це сприйняття, осмислення і уявлення про економічні параметри, розуміння економічної ситуації і себе в ній, ірраціональне і раціональне в економічному мисленні, фактори прийняття рішень.
Емоційні компоненти економічної поведінки - суб'єктивне, забарвлене почуттями ставлення до економічних вчинків, емоції і почуття при впливі економічних стимулів (наприклад, реклами).
Мотиваційні компоненти економічної поведінки - дія або, навпаки, стримування економічних вчинків.
Всі три чинники мають суггестивную складову економічної поведінки. У своїй основі сугестія полягає в тому, що один організм починає керувати поведінкою іншого організму, який при цьому поводиться не відповідно до

10 власного пристосуванням до середовища, тобто не за принципом першої сигнальної системи, а відповідно до вимог або запитами іншого за допомогою " другої сигнальної системи ".
Ухвалення економічного рішення
Найбільшу увагу в полеміці економістів і психологів про раціональність економічної діяльності та поведінки було сконцентровано на проблемі прийняття економічного рішення. Вкладення грошей у бізнес, вибір професії або навчального закладу, зміна районів, міст або країн проживання пов'язані з прийняттям рішення за відсутності певної інформації про результат.
Економічний погляд на прийняття рішення зводиться до двох питань:
"Яка цінність цього?" і "Що я повинен за це віддати?" Звідси вибір між тим або цим, "зараз" або "потім". Коли робиться вибір між певними альтернативами, то достатньо описати варіанти для самих себе словами "краще, ніж", "гірше, ніж", або "такий же".
Але в поведінці людини все не так однозначно. Невизначеність залишається постійною, іноді домінуючою особливістю умов існування людини.
Підстави вивчення імовірнісної економічної поведінки були закладені економістом Оскаром Монгерштейіом і математиком Джоном фон Нейманом в книзі "Теорія ігор і економічної поведінки" (1944).
Джоном фон Нейманом були викладені аксіоми імовірнісної економічної поведінки:
Аксіома транзитивності (сталості): "Якщо Ви А віддаєте перевагу В, а
В віддаєте перевагу С, то Ви повинні А віддати перевагу С (наприклад, якщо
Ви запашному мигдалю віддаєте перевагу ніж волоським горіхам, а горіхам ніж шоколаду, то Ви повинні віддати перевагу мигдалю перед шоколадом)".
Аксіома "жадібності": "Якщо корзина А містить такі ж товари, що і корзина Б, але хоча б на одну одиницю одного товару більше, то А завжди буде надаватися перевага ніж Б" (це використовують в різних рекламних акціях).

11
Аксіома повної (досконалої) упорядкованості: споживач, який здійснює покупку, завжди може або назвати, який з двох наборів благ краще іншого, або визнати їх рівноцінними
Аксіома про ненасищаемості потреб: споживачі завжди віддають перевагу більшій кільксті будь-якого блага меншому Під цю аксіому не підходять антиблага, що володіють негативною корисністю, оскільки знижують рівень добробуту даного споживача. Так, забруднення повітря, шум знижують рівень корисності споживачів.
Аксіома заміщення: якщо одній події надається перевага ніж іншій, коли вони обидві мають 100% ймовірність, та ж саме подія має бути кращою в умовах невизначеності, коли обидві події однаково невизначені (або однаково співвідношення їх ймовірностей). Таким чином, якщо Ви віддаєте перевагу певному результату А перед певним результатом В, то Ви повинні віддавати перевагу шансу виграти А шансу виграти В.
Ця аксіома заміщення суперечить мудрому вислову Сервантеса чотирьохсотрічної давності, який став прислів'ям про те, що синиця в руці краще, ніж журавель у небі.
Крім загальнопсихологічних компонентів прийняття економічного рішення (сприйняття і оцінка, порівняння і розуміння), на нього впливають ще й соціально-психологічні (тобто пов'язані з взаімодією між людьми і групами) механізми. Так, в процесі пояснення поведінки інших людей - партнерів, конкурентів включаются різні механізми атрибутування. У процесі взаємодії людина схильна приписувати причини і мотиви поведінки, особистісні якості і характеристики іншим людям на основі буденного аналізу їх дій і вчинків, свого досвіду і уявлень - так здійснюється «реальний» когнітивний процес атрибуції. Таке приписування часто буває неточним і помилковим.
Евристики, відхилення, ефекти
У 2002 році Д. Канеман - один з основоположників психологічної
(поведінкової) економічної теорії спільно з економістом Амосом Тверські отримали Нобелівську премію з економіки «за застосування психологічної

12 методики в економічній науці, особливо - при дослідженні формування суджень і прийняття рішень в умовах невизначеності».
В умовах невизначеності людина може себе вести як інтелектальна каліка. Однак поведінкова економіка стверджує про систематичність механізмів виникнення хибних думок. Евристики, відхилення, ефекти -це властивості людського мислення, які дають нам можливість швидко приймати, може бути, не зовсім правильні, але досить комфортні рішення.
Для позначення «запрограмованих» властивостей розуму дослідники використовують терміни «евристика» (heuristics), «відхилення» (bias) і «ефект»
(effect). Ці властивості дозволяють вказати на можливі джерела нераціональності прийняття індивідуальних і групових рішень.
Евристика - це підсвідомий прийом для спрощення процесу аналізу складних ситуацій і ймовірностей. На відміну від алгоритму, евристика не веде до точного опису явища, а маршрутизує розумовий процес або створює правило для вирішення проблеми шляхом спрощення інформації.
Відхилення від раціонального рішення (термін, привнесений психологами
Д. Канеманом і А. Тверскі) - це схильність нашої свідомості до певних стійких процесів, що призводять до рішень, відмінних від «раціональних». Багато відхилення є наслідком евристик. Одним з варіантів взаємовідносин між ними є підсвідоме прийняття рішення на основі лише частини інформації, тобто евристики, що сприяє спрощенню цього процесу. Внаслідок використання
індивідуальних принципів відбору інформації, які не обов'язково є раціональними, виникають відхилення.
Ефект - синонім поняття «відхилення». Цей термін запозичений з інших областей психології.
Як люди вибирають ймовірності? Багато хто не любить розрахунки і викорстовує приблизні припущення. Експерименти показали, що дуже небагато людей вміють і хочуть оперувати ймовірностями незалежних подій.

13
До ефектів оцінки ймовірностей випадкових подій відносяться: ефект репрезентативності, ефект доступності, ефект контролю, ефект Ірвіна, ефект наочності, ефект краю, ефект Монте-Карло та ін.
Основна відмінність колективного прийняття рішень - міжособистісна взаємодія всіх учасників цього процесу. Саме безпосередню взаємодію між людьми в процесі підготовки та прийняття рішень надає йому неповторну своєрідність і служить причиною багатьох соціально-психологічних явищ, які не тільки супроводжують цей процес, але також розкривають його природу і можуть використовуватися керівником групи в якості реальних механізмів управління іншими людьми.
До ефектів колективних рішень відносяться: ефект поляризації, явище конформізму, феномен «group-think», ефект «соціальної фасилітації», ефект
Стоунера, ефект приєднання ("бендвегон"), Ефект Веблена, ефект "сноба" та ін.
Часто економічний вибір здійснюється в ситуації, коли те, що може бути вибрано, не представляє собою єдиний визначений результат, а є двома або більше різними можливостями, наприклад, рішення, купувати чи ні лотерейний квиток, цінний папір, або вимагає розрахунку тимчасових і грошових втрат рішення, прийняте в ситуації, коли людина запізнюється на важливу ділову зустріч, побачення. У цьому випадку вже недостатньо просто порівняти альтернативи, потрібно визначити чисельне значення "щастя" чи користі, що оцінює кожен варіант. Крім того, А.Тверскі і Д.Канеман писали про "рамки" рішення, що встановлюються людиною при прийнятті рішення, які залежать від формулювання проблеми, а також від його норм, звичок і особистих характеристик.
До ефектів оцінки та вибору альтернатив відносяться: ефект реактивного опору, якірний ефект, ефект сприйняття ризику (феномен М. Старра),
інерційний ефект, ефект егоцентризму, ефект консерватизму, ефект страху жалю щодо помилкових рішень, ефект підвищеного ризику на прибуток, ефект володіння, ефект диверсифікації (різноманітності).
Потреби, емоції, мотиви, що фарбують економічну поведінку.

14
Дослідження економічних мотивів допомагає в поясненні економічної поведінки як порівняно автономного, цілісного ділянки поведінки.
Економічні мотиви являють собою особливу категорію мотивів. Мотиви, що відносяться до накопичення багатства, конкуренції, егоїзму і альтруїзму, погоні за прибутками, схильності до ризику і операціях, мають економічну спрямованість.
Мотиви накопичення
Автор "основного психологічного закону" Дж.Кейнс, зіставляючи спонукальні сили мотивів споживання і мотивів заощадження, зазначає, що зазвичай спонукання до задоволення невідкладних потреб людини і його сім'ї
(споживання) за силою впливу на поведінку перевершує спонукання до накопичення (інвестицій), але за Кейнсом, психологія людей така, що зростання доходів веде до збільшення заощаджень і до відносного скорочення споживання. "Основний психологічний закон" - зменшення частки споживання
і, відповідно збільшення частки заощаджень із зростанням доходу.
«Основний психологічний закон, - пише Кейнс, - полягає в тому, що люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання із зростанням доходу, але не в тій же мірі, в якій росте дохід».
Економічний альтруїзм і егоїзм
Мотиви економічного егоїзму й альтруїзму становлять особливий інтерес для теорії і практики управління соціально-економічною стороною життя. Чи завжди вигідніше бути егоїстом?
Для ілюстрації неефективності економічного егоїзму насамперед звертаються до класичної схеми, взятої з теорії ігор. Вона називається "дилема в'язня".
На основі дилеми в'язня розроблені матриці прийняття економічних рішень щодо поведінки іншої чинної сторони - конкурентів, партнерів і т.д.
Наприклад, вихід на ринок з новим продуктом передбачає врахування можливих дій конкурентів. Прибуток буде більше, якщо конкуруюча сторона

15 не вийде па ринок одночасно з Вашою фірмою з аналогічним продуктом, оскільки переповнений ринок призведе до втрат.
З точки зору економічної психології, альтруїзм виражається в поведінці- допомоги, в подарунках, благодійні пожертвування, поведінці в умовах соціальних дилем і переговорів. Від альтруїстичних мотивів залежать переваги в області розподілу грошей (або прибутку).
Оскільки вигода для інших людей часто пов'язана з вигодою окремо взятої людини, людина надає якесь значення тому, якими виявляться результати справи для інших.
Щоб передати цю ідею в простій формі, позначимо як: a - результат справи для іншого; b - результат справи для себе.
Результат справи для себе і результат справи для іншого змінюється від -1 до +1.
На рис 1. класифікація форм співвідношення результату для себе і результату для іншого та їх вираження через альтруїстичну мотивацію.
РЕЗУЛЬТАТ ДЛЯ ІНШОГО
Рис. 1. Класифікація переваг відносно результату для себе та результату для іншого.
Зрілість економічної свідомості припускає домінування співробітництва серед численних форм прояву співвідношення "вигода для себе - вигода для

16
інших". Співпраця (вигідно обом партнерам) ефективніше, більн творча, ніж змагальність (вигідно собі на шкоду іншому), егоїзм (індивідуалізм) (вигідно тільки собі), альтруїзм (вигідно тільки іншому) і тим більше мучеництво
(вигідно іншому на шкоду собі), мазохізм ( тільки шкоду собі), садизм (збиток
іншому) і садомазохізм (збиток собі і іншому). У багатьох економічних сітуаціях потрібно швидше спільна, кооперативна поведінка, ніж дії, спрямовані на негайну особистісну вигоду. Навіть в умовах активної конкуренції договір, частіше вигідніше, ніж боротьба.
Впливає на економічну поведінку в цілому та особистисній емоційний профіль, а саме зміст, характер переважаючих емоцій і почуттів, тих вищих емоцій, які конкретній людині особливо бажані.
У тесті А. Додонова «Переважні переживання» перераховані такі потреби: акізітівні, праксичні, гностичні, глорічні, пугнічні, романтичні, естетичні, гедоністичні, комунікативні, альтруїстичні.
Психологія реклами і споживання
Спроби описати типи особистості і характерні ознаки поведінки в залежності від того, як люди ставляться до грошей, робилися в клінічних дослідженнях (Х. Голдберг, Р. Левіс.См Lewis A, Webley P, Furnham A. The new economic mind the social Psychology of economic behavior New York, 1995).
Спостерігаючи за хворими людьми і вивчаючи їх історії хвороби, клінічні психологи виділили такі головні символічні чинники, пов'язані з грошима: безпека (у людей, що прагнуть до грошей заради безпеки, страх бути ображеним чи відкинутим переростає в параноїчних страх бути пограбованим); сила (для людей, орієнтованих на силу, гроші є сила, якої вони не мали в дитинстві, слідство подолання бар'єру між собою і загрозливим світом); любовь
(для тих, у кого гроші - символ любові, порушені процеси соціального обміну в бік перебільшення можливості і необхідності купувати або продавати любов і дружбу, використання грошей і подарунків як знаків любові); свобода (гроші можуть виступати як джерело свободи від інших і влади над ними).


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал