Методичні рекомендації для студентів Заліщики-2014 Укладач : Г. В. Петрів, викладач історії вп нубіп україни «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»



Сторінка4/5
Дата конвертації01.01.2017
Розмір1.17 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5

Якою повинна бути мова студентів


В ході уроку історії вчитель звертає велику увагу на всебічний розвиток української мови. До усної відповіді учнів ставлять такі вимоги:

  • змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;

  • логічність – послідовне, чітке висвітлення історичного матеріалу;

  • багатство мови – вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;

  • емоційність і виразність – яскраво й образно висловлювати думки і почуття, вміло добирати приклади, точні слова;

  • правильне вживання слів – забезпечується додержанням норм української літературної мови, відсутністю слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильною вимовою і написанням історичних термінів.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів буде ефективною лише за умов її кваліфікованої організації та реалізації в освітньому процесі як цілісної системи, що охоплює всі етапи навчання у вищих навчальних закладах.

Головною метою так званої організаційної роботи є створення прийнятних психолого-дидактичних умов для розвитку інтелектуальної ініціативи, самостійного наукового мислення та відповідальності студентів під час будь-якої навчальної діяльності як в аудиторії, так і поза нею; формування у них навичок самоорганізації та самовиховання з тим, щоб і в подальшої професійній діяльності вони були спроможні постійно підвищувати власну кваліфікацію.

Домінуючим принципом організації самостійної роботи є така індивідуальна робота всіх студентів, при якій вони переходять від формального і досить пасивного виконання ними навчального навантаження до пізнавальної активності з формуванням особистої думки під час вирішення проблемних і творчих питань.Пріоритетна роль в організації самостійної роботи студентів належить викладачеві. Педагогічний компонент – це та частина викладання, яка є найбільш значущою у підготовці майбутніх фахівців. Саме педагоги створюють атмосферу підвищеного психологічного комфорту, що, в свою чергу, позитивно впливає на процес освоєння знань.

Сучасний викладач не може виконувати лише звужені функції, тобто зводити їх виключно до пояснення нового матеріалу та оцінки виступів студентів. Початковим етапом викладацької діяльності є намагання зацікавити студентів власною дисципліною. Необхідно завжди пам’ятати, що історія дуже емоційна наука, яка не просто вивчає події минулого, але охоплює героїчні, драматичні, навіть трагічні сторінки розвитку людства, і підкреслити це, яскраво продемонструвати студентам все розмаїття історичного знання повинен саме викладач. Тільки від його вміння образно, емоційно і разом з тим, науково й аргументовано подати фактичний матеріал безпосередньо залежить увага і любов студента до навчального предмета. Але досягти подібного результату неможливо, якщо викладач-історик не є особистістю, інтелектуалом, цінителем літератури, музики, живопису, людиною енциклопедичних знань з ораторськими здібностями, власним поглядом на речі, оригінальним мисленням, тонким почуттям гумору, тактичною і делікатною особистісю.

Домінуючим напрямком діяльності викладача повинно стати встановлення відносин міцного співробітництва між ним і студентами – основи високої результативності в отриманні знань, умінь і навичок. Співучасть викладача в пізнавальній діяльності студентів, спільне планування самостійної роботи з урахуванням найдрібніших її нюансів неодмінно сприятимуть підвищенню якості навчання. Справжній педагог-професіонал повинен чітко усвідомлювати, що має працювати не з абстрактною аудиторією слухачів, а з кожною конкретною особистістю, враховуючи її сильні й слабкі сторони, індивідуальні здібності та схильності з метою побачити і розвинути найкращі якості своїх вихованців.

Одним з перших кроків на шляху результативної організації самостійної роботи студентів є її чітке, раціональне планування

План самостійної роботи повинен бути досить докладним і містити:

● перелік видів і форм самостійної роботи, що практикуються протягом всього терміну вивчення дисципліни,

● кількість та обсяг завдань для самостійного роботи,

● строки їх виконання,

● кількість і час проведення відповідних контрольних заходів.

Під час розробки плану доцільно надати експертну оцінку складності завдань і термінів їх виконання, яка обґрунтована власним досвідом викладача. Тільки за таких умов можна уникнути формального ставлення студентів до самостійної діяльності та чітко регламентувати час, який витрачається на виконання кожного завдання. Такий підхід набуває особливого значення при роботі зі студентами, які погано встигають, а тому потребують до себе більш скрупульозної уваги з боку викладача. Саме тому, поряд із складанням загального плану індивідуальної роботи, бажано окремо розробляти відповідні плани для роботи зі „слабкими” студентами з більш м’якими вимогами щодо складності, обсягу й термінів виконання завдань.

Не менш важливою складовою процесу організації самостійної роботи у вузі є фактор стійкої мотивації, коли викладач переконливо обґрунтовує і практично підтверджує необхідність і корисність самоосвіти, створюючи у студентів психологічне підґрунтя для плідної, активної діяльності.

Найсильнішою мотивацією слід вважати:

■ підготовку до подальшої професійної кар’єри;■ практичну корисність роботи, що виконується;■ участь студентів у творчій діяльності: в науково-досліднійта методичній роботі циклової комісії, в навчальних олімпіадах і конкурсах, науково-практичних конференціях; ■ моральну зацікавленість у формі „суспільного визнання”, тобто прагнення зайняти лідерську позицію в групі, на курсі, в навчальному закладі; ■ заохочування студентів-відмінників стипендіями, преміями, додатковими балами, оцінками -„автоматами” за модульний контроль або іспит (але ж поряд з тим необхідно вводити й санкції за погане навчання, невчасно та неякісно виконані завдання); ■ використання таких форм контролю, які створюють у студентському колективі атмосферу змагання (рейтинг, накопичувальні оцінки, тестування, нестандартні екзаменаційні процедури) і спонукають до самовдосконалення;■ особистість викладача, але лише в тому випадку, коли він є висококваліфікованим фахівцем, справжнім професіоналом, інтелектуально розвиненою, цікавою, творчою людиною.

Кінцевим результатом мотивованого роз’яснення студентам доцільності самостійної роботи в процесі навчання є чітке розуміння ними не того, що вони хочуть отримати, а як цього досягти, тобто орієнтованість не на процес, а на результат навчання– саме такий підхід є показником правильно сформульованої і втіленої на практиці викладачем мотивованої аргументації.

Дуже важливо враховувати той факт, що багато студентів сьогодні мають персональні комп’ютери, тому традиційні методичні матеріали необхідно продублювати електронними версіями, тоді робота буде виконуватися в зручний для вихованців час, у звичному для них темпі, підвищиться їх спроможність самостійно отримувати знання, навички й уміння. Взагалі, сучасний навчальний заклад повинен бути забезпечений відповідною матеріально-технічною базою – комп’ютерами, комфортними методичними кабінетами для індивідуальних занять.

Важливою складовою високорезультативної самостійної роботи студентів є активні методи її контролю, який здійснюється виключно викладачем і повинен відповідати багатьом принципово важливим вимогам.

Традиційно, у навчальних закладах практикуються наступні види

контролю:



1. Попередній („вхідний”) контроль знань і вмінь студентів, який проводиться на початку вивчення дисципліни. Як правило, він може бути у вигляді тесту або стислих питань й охоплювати широкий „хронологічний простір” з метою перевірки загальної підготовки студентів (особливо першокурсників), рівень їх інтелектуального розвитку.

2. Поточний контроль дозволяє регулярно відслідковувати якість засвоєння фактичного, зокрема, лекційного, матеріалу і здійснюється переважно на семінарських заняттях у формі усних опитувань (це можуть бути або оперативні опитування, або фронтальні експрес-опитування), доповідей (як індивідуальних, так і колективних), захисту реферату, результатів самостійного дослідження, теоретичних домашніх завдань, невеличких письмових робіт.

3. Проміжний контроль практикується по закінченні вивчення великого розділу курсу і в умовах Болонської системи здійснюється як модульний контроль, який може мати форму міні-іспиту, колоквіуму, тестування, контрольної роботи.

4. Самоконтроль повинен проводитися особисто студентом під час підготовки до контрольних заходів протягом усього часу вивчення дисципліни. Причому в сучасних умовах самоконтроль доцільно здійснювати за допомогою комп’ютера з використанням спеціальних тестів, які містить певну кількість питань з кожної теми.

5. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому рівні або на окремих його завершених етапах і включає семестрові заліки та іспити. Студент вважається допущеним до семестрового контролю виключно за умов виконання всіх видів робіт, передбачених навчальним планом.

6. У деяких випадках доцільно практикувати контроль остаточних знань і вмінь через деякий час після закінчення вивчення дисципліни, з метою перевірки рівня та якості викладання навчального матеріалу і ступіня засвоєння студентами, шляхом проведення своєрідних фронтальних контрольних робіт в окремих студентських групах або в цілому на потоці. Слід особливо підкреслити, що ступінь викладацького контролю безпосередньо залежить від рівня успішності студентів і максимально збільшується щодо тих студентів, які погано встигають.

Форми контролю за виконанням самостійної роботи студентів (опитування, самостійні та контрольні роботи, захист рефератів, колоквіум, залік, іспит тощо) також відрізняються різноманітністю, випробувані часом і успішно виправдовують своє призначення вже протягом тривалого періоду. Проте модернізація й удосконалення освітнього процесу вимагає втілення новітніх досягнень сучасної методики. Одним з них слід вважати тестовий контроль, методичні переваги якого слід розглянути докладніше.

З погляду сучасних методистів, тестування допомагає більш чітко прослідкувати структуру знань студентів і на підставі цього переоцінити методичні підходи до вивчення дисципліни, індивідуалізувати процес навчання, активізувати самостійну роботу. Розв’язання тестових завдань дозволяє студентові самому перевіряти і контролювати рівень власної підготовки. Вважається, що тестовий контроль відрізняється найвищим ступенем об’єктивності, дозволяє чітко диференціювати студентів за рівнем їх знань і навичок, прогнозувати темпи й результативність навчального процесу, надає можливість підібрати індивідуальні завдання з урахуванням особливостей кожного студента. Дужезручним є комп’ютерне тестування, яке чітко фіксує помилки і практично виключає можливість необ’єктивної оцінки результатів тесту. Окрім цього, студентові надається можливість удосконалити навички володіння сучасними інформаційними технологіями.

Поряд із традиційними контрольними формами, в сучасній вищій школі активно впроваджується більш прогресивна та виправдана в нових умовах організації навчального процесу рейтингова система контролю, яка спрямована на підвищення ритмічності самостійної роботи студентів протягом семестру, активізацію їх пізнавальної діяльності шляхом стимулюванн творчої активності. І хоча рейтинг вимагає збільшення навантаження викладачів за рахунок додаткової роботи зі структурування змісту дисципліни, розробки завдань різного рівня складності тощо, він разом з тим дозволяє краще розкрити педагогічні можливості, втілити провідні ідеї щодо вдосконалення навчального процесу.

Взагалі, у будь-якому разі контроль за виконанням самостійної роботи повинен відповідати загальним вимогам і, зокрема, має бути:

● нормованим, тобто кінцеву оцінку необхідно виводити з урахуванням усіх досягнень і недоліків самостійної роботи студента, його ініціативності, відповідальності, кількості виконаних і невиконаних завдань,

● знеособленим, незалежним від особистих якостей студента

та ставлення до нього з боку викладача,

● регламентованим, а саме: таким, що чітко відповідає певним термінам виконання, порушення яких призводить до зниження залікового балу,

● індивідуальним, оскільки саме він дозволяє приділити максимальну увагу окремому студенту, ретельно виявити слабкі та сильні сторони його підготовки, надати необхідні консультації навчального, методичного і навіть психологічного характеру.

Важливим стимулюючим фактором у навчанні і сьогодні залишається оцінка роботи студентів. Під час розробки шкали оцінки результатів самостійної роботи студентів потрібно окремо оцінювати кожне завдання, враховуючи рівень його складності, додавати додаткові бали за логічність мислення, аргументацію, аналіз історичних джерел, визначення і порівняння типових історичних фактів, висловлення власної точки зору щодо історичного явища, вміння провести паралель між минулим і сучасністю, здатність спрогнозувати можливий альтернативний розвиток історичних подій.



При цьому студенти обов’язково мають бути ознайомлені з головними критеріями оцінки їх знань, у тому числі з „пільговими” та „штрафними” балами, що стимулюватиме їх до підвищення результатів власної роботи.

Теми, що виносяться на самостійне вивчення

Назва теми

Зародження української державності. Київська Русь.

  1. Походження Давньоруської держави та її становлення.

  2. Піднесення і розквіт Київської Русі (кін. X сер. XI cт.)

  3. Роздробленість та встановлення Золотоординського іга в Київській Русі.

  4. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.

Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі.

  1. Утворення та становлення Галицько-Волинського князівства.

  2. Правління Данила Галицького.

  3. Боротьба Галицько-Волинського князівства із Золотоординським ігом та занепад князівства

Визвольна війна українського народу сер. ХVІІ ст. Утворення козацької держави.

  1. Переяславська Рада 1654 року.

  2. Березневі статті та їх оцінка в історичній літературі

  3. Значення визвольної війни в історії України.

Соціально-економічний та політичний розвиток України в др. пол. XVII-XVIII ст.

  1. Українська державність наприкінці XVII на початку XVIII ст.

  2. Колоніальна політика Російської імперії щодо України у XVIII ст.

  3. Соціально-економічний розвиток наприкінці XVII на початку XVIII ст.

Україна на поч. ХХ ст. (1900-1914 рр.)

  1. Національний рух на початку XX століття.

  2. Україна в роки першої російської револьції 1905-1907 рр.

  3. Внутрішннє становище України в складі Російської імперії (серпень 1907-1914рр.)

  4. Західноукраїнські землі в другій половині XIX на початку XX століття.

Україна в роки Першої світової війни

  1. Загальна характеристика Першої світової війни.

  2. Національний рух проросійської та проавстрайської орієнтації.

  3. Бойові дії на території України. Наслідки війни.

УРСР в умовах радянської модернізації

(1928-1939 рр.)

  1. Причини індустріалізації.

  2. Індусріалізація: завдання, трудощі, характерні особдивості та наслідки.

  3. Колективізація сільського господарства.

  4. Наслідки суцільної колективізації сільського господарства. Голод 1932-1933 років.

Західноукраїнські землі в 1921-1939 роках

  1. Українські землі в складі Польщі.

  2. Українські землі в складі Румунії.

  3. Українські землі в складі Чехословаччини

Україна в роки Другої світової війни.

  1. Рух Опору :

а) Радянський партизанський рух на окупованій території України;

б)Організація Українських Націоналістів. Українська Повстанська Армія

2. Визволення України.

3. Наслідки війни для України



Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945- сер.50-х рр.

  1. Повоєнні адміністративно-територіальні зміни. Зовнішньополітична діяльність УРСР.

  2. Особливості процесу відбудови народного господарства. Рівень життя та побут населення.

  3. Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН-УПА з радянською репресивною машиною.

  4. Масові репресії радянського режиму проти населення Західної України.

  5. Операція “Вісла

Розпад СРСР та відродження незалежності СРСР.

1. Прихід до влади М. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.

2. Погіршення економічної ситуації в Україні в другій половині 80-х.

3. Проголошення державної незалежності України.




Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань завдань

  1. Історія рідного села чи міста.

  2. Трипільська культура на території Заліщицького району.

  3. Політичний портрет Володимира Великого.

  4. Політичний портрет Ярослава Мудрого.

  5. Політичний портрет Данила Галицького.

  6. Перший козацький гетьман Дмитро Вишневецький.

  7. Військове мистецтво козаків.

  8. Вплив Богдана Хмельницького на формування української нації.

  9. Пилип Орлик та його «Конституції».

  10. Іван Мазепа – зрадник чи борець за українську державність?

  11. Феномен Тараса Шевченка в історії України.

  12. М. Грушевський – політичний і державний діяч.

  13. Політичний портрет Володимира Винниченка.

  14. Політичний портрет Павла Скоропадського.

  15. Політичний портрет Євгена Петрушевича.

  16. Суть та особливості тоталітаризму в СРСР.

  17. Політичні портрети А.Мельника та С. Бандери.

  18. М. С. Хрущов і Україна.

  19. Л. Кравчук – перший всезагальнообраний Президент України.

  20. Л. Кучма та його політичний курс.

  21. Західна і східна українська діаспори.

  22. В.А . Ющенко та Помаранчева революція 2004 року.

  23. Політичний портрет Юлії Тимошенко.

  24. В. Янукович та його політичний курс.

  25. Молоді політичні лідери України.

Теми для виступів студентів з доповідями та рефератами.

1 . „Руська Правда” Ярослава Мудрого.

2 . Військова організація Запорозької Січі.

3. Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої половини

XVII ст.

4. Гетьман П.Сагайдачний.

5. Берестейська церковна унія та її наслідки.

6. Києво-Могилянська академія.

7. Історичний портрет Б.Хмельницького.

8. Міжнародні зв’язки Української козацької держави за часів

Хмельниччини.

9. Історичне значення Української національної революції

1648–1676 рр.

10. Історичні портрети українських гетьманів доби Руїни.

11. Пилип Орлик та його Конституція.

12. Ліквідація Запорозької Січі та подальша доля запорозького

козацтва.

13. Кирило-Мефодіївське товариство – перша українська

політична організація.

14. Особливості селянської реформи 1861 р. в Україні.

15. Політичні процеси в Галичині наприкінці XIX ст.

16. Український національний рух в роки Першої світової

війни.

17. Створення Української Центральної Ради.



18. Політика уряду гетьмана П.Скоропадського в галузі

культури.

19. Розвиток кооперативного руху в Україні у 20-ті рр. ХХ ст.

20. Політика індустріалізації: мета, хід, підсумки.

21. Колективізація в Україні: як це було.

22. Репресії 30-х років ХХ ст. в Україні.

23. Голодомор 1921–1922 рр.

24. Становлення тоталітарного режиму в СРСР.

25. Українська інтелігенція в умовах тоталітарного режиму.

26. Західноукраїнські землі в 20–30 рр. ХХ ст.

27. Пакт Молотова – Рібентропа та його наслідки для України.

28. Держава Карпатська Україна.

29. Внесок українського народу в перемогу над фашистською

Німеччиною та її союзниками.

30. Сталінські депортації народів.

31. Збройна боротьба Української повстанської армії.

32. Операція „Вісла”.

33.Історичний портрет М.С.Хрущова

34. В.М.Чорновіл: життя й доля.

35. Політичний портрет Л.І.Брежнєва.

36. П.Шелест і В.Щербицький: однорідність і полярність українських радянських політиків.

37. Перебудова в СРСР: задуми і реальність.

38. Чорнобильська катастрофа.

39. Шляхи і долі української еміграції.

40. Українські „шестидесятники”.

41. Визначні представники українського дисидентського руху 70–80-х рр.

42. Мовна ситуація в УРСР у 70–80-ті рр. ХХ ст.

43. Соціально-економічні процеси в УРСР у 60–80-ті рр. ХХ ст.

44. Національно-демократичний рух в Україні наприкінці 80-х – в першій половині 90-х рр. ХХ ст.

45. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990р. та її історичне значення.

46. Утворення Співдружності Незалежних Держав.

47. Політична система сучасної України.

48. Кримська автономія: від протистояння до пошуку

компромісу.

49.Політичний портрет Л.М.Кравчука.

50. Місце України в сучасних міжнародних відносинах.

51. Національно-державне будівництво в Україні на сучасному

етапі.


52. Українське національне відродження 1990-х рр. ХХ ст.

53. Помаранчева революція” та її вплив на суспільно-політичний розвиток України.

54. Лідери сучасної української політики.

55. Європейський вибір України.



Проблемні питання і завдання

1. Чому в Київській Русі було запроваджено саме християнство? Як це пояснюється в історичній літературі?

2. У чому причини поразки руських князів від монголо- татарських загарбників?

3. Як монголо-татарське панування вплинуло на економічний розвиток східнослов’янських народів?

4. Охарактеризуйте відносини між польською королівською владою та українським козацтвом до середини XVII ст.

5. Чи була неминучою Визвольна війна українського народу 1648–1654 рр.?

6. У чому полягає значення Війська Запорізького в історії українського державотворення?

7. Визначте соціальні та релігійні аспекти Визвольної війни 1648–1654 рр., обґрунтуйте їх вплив на процеси становлення Української козацької держави.

8. Проаналізуйте причини поразки козацького війська під Берестечком.

9. Чи є політичною помилкою Б.Хмельницького підписання в 1654 р. Переяславської угоди з Московським царством?

10. Чи могла Україна зберегти ознаки власної державності в складі Російської імперії?

11. Чи був історичною закономірністю період Руїни? Відповідь обґрунтуйте.

12. Де найсильніше відбувалося національне гноблення українців в австрійській чи російській частинах України? Де був вищим рівень соціально-економічного розвитку українських земель?

13. У чому полягають історичні причини революцій? Проаналізуйте їх на прикладі відомих вам революційних подій в Австро-Угорщині та Російській імперії.

14. Чи можна вважати російську революцію 1905–1907 рр. такою, що зазнала повної поразки?

15. Чому Перша світова війна була для українського народу війною братовбивчою?

16. Дайте оцінку М.С. Грушевському-політику.

17. Проаналізуйте політичні та соціально-економічні прорахунки Української Центральної Ради.

18. Чи були у Центральної Ради реальні можливості протистояти більшовицькій агресії?

19. Дайте оцінку Брестському мирному договору 1918 р.

20. Проаналізуйте політичну діяльність гетьмана Павла Скоропадського.

21 . Чи був спроможний уряд Директорії подолати політичну кризу в Україні? Обґрунтуйте свою відповідь.

22. Визначте загальні причини поразки українських урядів 1917–1919 рр.

23. У чому полягає історичне значення Української національної революції 1917–1921 рр.?

24. Порівняйте головні елементи політики „воєнного комунізму” й нової

економічної політики (неп).

25. Чому було згорнуто нову економічну політику?

26. Які причини проведення політики українізації та її наслідки?

27. Охарактеризуйте результати індустріалізації в Україні.

28. Чи можливо було, на вашу думку уникнути Другої світової війни?

29. В чому причини поразок радянської армії в 1941–1942 рр.?

30. Порівняйте геополітичне становище України після закінчення Першої та

Другої світових війн.

40. Якими були наслідки Другої світової війни для України?

41. Яке історичне значення мав вступ УРСР до Організації Об’єднаних

Націй?


42. Порівняйте головні причини голодоморів 1921–1922, 1932–

1933 і 1946–1947 рр. в Україні.

43. Виявіть суперечливості соціально-економічного розвитку України за

часів хрущовської «відлиги».

44. В чому особливості дисидентського руху в Україні?

45. Визначте характерні риси брежнєвської „епохи застою”

46. Чи можна констатувати крах політики „перебудови”? Чи можливо було

трансформувати радянський політичний режим?

47. У чому причини розпаду СРСР?

48. Визначте головні етапи становлення української державності.

49. Чи можна вважати сучасну Україну демократично державою?

50. Чи можливе об’єднання сучасних православних церков України в єдину,

соборну Українську православну церкву?

51. Дайте визначення поняттю „громадянське суспільство”. Чи

завершено його формування в Україні?

52. У чому причини полярності політичних симпатій в українському

суспільстві?

53. Визначте причини та наслідки Помаранчевої революції в

Україні.

54. Визначте роль і місце України в сучасному світі.

55. У чому полягають, на Вашу думку, головні уроки української історії?



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал