Методичні рекомендації для студентів Заліщики-2014 Укладач : Г. В. Петрів, викладач історії вп нубіп україни «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»



Сторінка3/5
Дата конвертації01.01.2017
Розмір1.17 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5

Проблемне навчання



результат

пояснення

пошук

Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації:



  • постановка проблемних завдань;

  • організація дискусійної ситуації;

  • організація пошукової роботи студентів.

Проблемна ситуація залежить від:

  • характеру навчального матеріалу;

  • актуальних проблем сучасності;

  • життєвого досвідустудентів.

Організація проблемного заняття може мати такий вигляд:


Життєвий досвід студентів

Знання, уміння, навички студентів


Характер навчального матеріалу

Проблемна ситуація

Актуальність



Пояснення та інструктаж викладача



Організація самостійної роботи студентів



Колективне обговорення та аналіз одержаних результатів



Підсумкове слово викладача


При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюються використання студентами



  • знань з історії;

  • знань з літератури;

  • довідкових джерел;

  • засобів масової інформації.

Організація і проведення екскурсій

Навчальна екскурсія (від лат. excursio – вилазка) це форма навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати безпосереднє вивчення історичних явищ і подій у музеях та історичних місцях і може ефективно використовуватися в організації самостійної роботи студентів.

Метою екскурсій є пізнання історії, формування світогляду, виховання патріотизму. Екскурсії виконують важливі функції наочності, оскільки факти, висновки, узагальнення пов’язані з безпосереднім спостеріганням студентами справжніх історичних об’єктів та експонатів – у цьому специфіка пізнавальної діяльності та емоційного сприйняття навчального матеріалу через екскурсії. Таким чином, пізнання історичного минулого через сприйняття й осмислення пам’яток і речей минулих часів, а також дійсної учасності – сутність навчальної екскурсії.



Науково-педагогічні можливості навчальної екскурсії полягають у тому, що вона дозволяє:

  • активізувати пізнавальну діяльність,

  • удосконалити розвиток мислення та уяви,

  • стимулювати зацікавленість молоді історичним минулим свого народу,

  • конкретизувати історичні поняття,

  • залучити різноманітні джерела історичних знань,

  • найкращим чином репродукувати історичні обставини та реконструювати минуле,

  • встановити зв’язок між давнім і сучасним життям,

  • розширити кругозір,

  • підвищити культурний рівень студентів,

  • сприяти патріотичному й естетичному вихованню молоді.

Екскурсія вважається гнучкою формою занять, яка легко трансформується залежно від тематичного обсягу дисципліни,навчального навантаження, ступеня загальноосвітньої підготовки аудиторії. Проте традиційними є дві головні форми екскурсії.

1. Навчальні екскурсії є обов’язковими для студентів, оскільки проводяться замість семінарського або лекційного заняття і присвячені окремій програмній темі з курсу історії, а тому потребують відповідної насиченої музейної експозиції.

2. Позанавчальні екскурсії не входять до академічного навчального часу, є додатковими заняттями і можуть проводитися в невеличких краєзнавчих музеях, музеях навчальних закладів, залах бойової слави, біля історико-культурних пам’ятників, на місцях історичних подій.

Можна виділити наступні етапи самостійної роботи студентів під час екскурсійних занять:



  • попередня бесіда викладача з теми, місця й мети екскурсії, яка передбачає обов’язкове опитування студентів відносно їх поінформованості щодо історії та експозиції музею;

  • надання студентам спеціальних завдань (як індивідуальних, так і колективних), зокрема, самостійно здобути загальну інформацію стосовно екскурсійної теми, знайти й проаналізувати відповідні історичні джерела та уривки з художньої літератури, встановити головні віхи життя й діяльності історичних постатей, підготувати питання, що потребують особливогороз’яснення тощо;

  • самостійна робота студентів під час екскурсії – це конспектування розповіді екскурсовода, формулювання риторичних запитань, виділення істотних сторін побаченого,зіставлення музейних речей з документальними описами, замальовки й фотографування експонатів;

  • підсумкова (післяекскурсійна) робота студентів передбачає оглядові доповіді, колективне обговорення на підставі питань чи завдань відповідно до теми екскурсії, письмові звіти,організацію мінівиставок студентських фотографій і малюнків з коментарями та історичними довідками.

Самостійна робота під час реалізації екскурсійного методу навчання може полягати й у проведенні екскурсій особисто студентами, що потребує серйозної підготовки й особливої допомоги та контролю з боку викладача. Слід виділити ключові умови, за якими проводиться подібна робота. Зокрема в коледжі працює група студентських екскурсоводів, які знайомлять всіх бажаючих з історією навчального закладу та історією родини Храпливих.

1. Кандидати на роль екскурсоводів повинні обиратися з категорії найбільш підготовлених, встигаючих студентів.

2. Екскурсійний матеріал має бути невеликий, присвячений конкретній історичній темі, стислий за хронологією та тематикою, оскільки проведення екскурсії по всій музейній експозиції студентам, як правило, не під силу.

3. Попереднє самостійне вивчення студентом - „екскурсоводом” відповідної літератури та джерел.

4. Перевірка викладачем рівня підготовки студента до самостійного проведення екскурсії шляхом індивідуальної бесіди, консультацій, різного роду опитувань.

Навчальні екскурсії не повинні обмежуватися лише накопиченням у студентів наочних уявлень. Їх кінцева мета –розкриття сутності історичного явища, його закономірностей, освоєння складних питань, а тому потрібно пов’язати різноманітні експонати з яскравою розповіддю про епоху, людей, їх настрої, смаки, звичаї, і цьому значною мірою сприяє самостійна підготовка студентів.



Самостійна робота студентів з комп’ютером та в інформаційній мережі Internet

Одним з головних задань сучасної вищої освіти є комп’ютеризація, реалізація якої потенційно сприяє підвищенню якості навчання. Мережа електронних засобів комунікації передбачає можливості вільного доступу до різноманітних інформаційних джерел і задоволення зростаючих інформаційних потреб сучасної молоді шляхом залучання усіх ресурсів міжкультурного спілкування. З інноваційними технологіями навчання сьогодні пов’язані реальні перспективи підготовки у вищий школі України конкурентоспроможних фахівців. Комп’ютер– універсальний навчальний засіб, він дає доступ до Інтернету, можливість користуватися віртуальними бібліотеками, музеями, інформаційно-пошуковими системами тощо. Саме через це в сучасних українських вузах потрібно активно поширювати новий тип культури – інформаційний.

Одним з актуальних завдань при вивченні курсу історичних дисциплін є виховання у студентів здатності удосконалювати і розвивати практичні уміння з оволодіння новими інформаційними технологіями і за їх допомогою самостійно здобувати необхідні знання.

Налагодити ефективну самостійну роботу студентів з використанням інноваційних технічних засобів, зокрема дозволяє Internet, який сприяє:

▲ стимулюванню пізнавальної діяльності студентів,

▲ успішному засвоєнню ними програм навчальних дисциплін,

▲ розширенню інформаційного простору,

▲ зміцненню вміння користуватися сучасними інноваційними розробками.

При цьому можна практикувати наступні форми самостійної роботи з інформаційними технологіями:

1. Пошук інформації в мережі – користування базами даних, інформаційно-пошуковими та інформаційно-довідковими системами, автоматизованими бібліотечними системами, електронними журналами тощо;

2. Організацію діалогу в мережі – використання електронної пошти (за її допомогою можна, наприклад, влаштовувати віртуальні дискусії), користування графічними редакторами синхронних і відстрокованих телеконференцій та ін.;

3. Створення тематичних web-сторінок – використання html- редакторів і графічних редакторів.

Найбільш оптимальним сьогодні вважають такий вид організації самостійної роботи студентів, як web-квест –розроблений у 1995 р. у державному університеті Сан-Дієго дослідниками Б. Доджем і Т. Марчем вид дослідницькоїдіяльності, для виконання якої студенти здійснюють самостійний пошук інформації в мережі за вказаними адресами з метою найкращого розподілу навчального часу, здобуття фактичних даних, розвитку критичного мислення, здібностей до аналізу, синтезу, оцінки отриманих знань.

По-суті, web-квест є своєрідною web-сторінкою і повинен складатися з таких елементів:

● вступ, де зазначаються терміни проведення певної самостійної роботи і задається вихідна ситуація;

● завдання різного ступеня складності для самостійного виконання;

● посилання на ресурси мережі, які надають можливість знайти і „скачати” необхідний матеріал: електронні адреси, тематичні чати, книги або методичні посібники, що знаходяться в бібліотеках (деякі ресурси вже можуть бути скопійовані на web-квест і таким чином заощаджується студентський час);

● поетапний опис процесу виконання певного завдання з поясненням принципів переробки інформації, допоміжними питаннями, що натякають на правільні рішення, причинно-наслідковими таблицями, схемами, діаграмами;

● висновки, які містять орієнтовні результати виконання завдання, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і ті галузі, де можливо застосувати отримані результати і навички.

Web-квести можуть бути:

■ короткостроковими, тобто розрахованими на 1–3 сеанси; вони мають за мету елементарне придбання знань з певної теми (при достатньому рівні комп’ютеризації вузу їх можна влаштовувати навіть протягом семінарського заняття);

■ довгостроковими (від одного тижня до двох місяців), спрямованими на розширення й уточнення понять, глибокий аналіз отриманих знань, їх трансформацію й оволодіння матеріалом настільки, щоб самостійно створювати та ускладнювати завдання для роботи за темою. Проте цей вид web-квесту є можливим виключно за наявності у більшості студентів групи персональних комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу, тому що подібна самостійна робота може бути тільки позааудиторною.

Оскількитривалі web-квести переважно розглядаються як колективна діяльність і застосовуються в мінігрупах, рекомендується перетворити її на захоплюючу, цікаву навчальну діяльність. Так, можна запропонувати студентам обрати певні ролі (відомого політичного діяча – голови держави, опозиційного лідера, полководця, розвідника, а також історика-науковця, журналіста тощо) і вирішувати історичні питання саме з цих позицій.

Приклад довгострокового web- квесту.

Тема: ”Місце, роль і перспективи України у Співдружності Незалежних Держав (СНД)”.

Учасники web-квесту (9 студентів): „Президент України”,„Президент Росії”, „міністри іноземних справ обох держав”, „лідери парламентських фракцій Верховної Ради”.

Мета: довести соціально-економічну і політичну доцільність або недоцільність членства України в СНД.

Головні дії учасників: а) віртуальні переговори і листування між „представниками верховної влади” України й Росії щодо обраної проблеми, б) обговорення її на „засіданні Верховної Ради” і висловлювання позицій „керівниками” парламентських фракцій стосовно членства нашої держави в СНД з використанням найбільш переконливої аргументації, яка потенційно притаманна певній фракції, в) улаштування міжфракційних дебатів.

Висновки: встановлення позитивних і негативних результатів членства України в СНД, полярних точок зору щодо проблеми та причин цих розбіжностей, окреслення шляхів досягнення компромісу між Україною і Росією та запобігання міжнародної напруги в майбутньому, доведення зацікавленості України та держав СНД у зміцненні різнобічних зв’язків у будь-якому форматі співробітництва.

Взагалі, форми web-квесту можуть бути дуже різними.

Найпопулярнішими є:

♦ самостійне створення студентами бази даних за певною навчально-науковою проблемою,

♦ написання інтерактивної історії окремої історичної події,

♦ створення документа, в якому аналізується складне наукове питання,

♦ інтерв’ю on-line з віртуальним персонажем – історичною постаттю, політичним або науковим діячем (запитання і відповіді студент розробляє самостійно),

♦ створення своєрідного мікросвіту, в якому студенти можуть пересуватися за допомогою гіперпосилань, моделюючи фізичний простір.

Працюючи самостійно, студенти також можуть створювати власні мультимедійні презентації, а також за їх допомогою вивчати, систематизувати і узагальнювати історичний матеріал. Студентські мультимедійні презентації доцільно використовувати як для представлення результатів власних проведених досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання  випереджуючих завдань як засіб ознайомлення з новою інформацією.
Мультимедійна презентація — комп’ютерний  документ, являє собою послідовність змінюючих один одного слайдів - тобто електронних сторінок.

Педагогічна презентація – це демонстрація навчальної інформації з

метою досягнення педагогічного (навчального) ефекту за допомогою засобів візуалізацації (телебачення, мультимедіа,тощо).

Демонстрація такого документу може відбуватися на екрані монітору комп’ютера чи на великому екрані за допомогою спеціальних пристроїв – мультимедійного проектора, плазмового екрана, мультимедійного плато, телевізора, тощо. Програма PowerPoint, що входить до пакету Microsoft Office, дозволяє створювати презентації з ефектами анімації окремих об’єктів (тексту, фотографій, малюнків), з звуковим супроводом, демонстрацією відеофрагментів. Глядачі бачать чергування зображень, на кожному з яких можуть бути текст, фотографії, малюнки, діаграми, графіки, відео-фрагменти, і все це може супроводжуватися звуковим оформленням - музикою чи голосовим коментарем диктора.

 Мультимедійна презентація може виступати як підготовлена викладачем

розробка із заданою навчальною метою і завданнями, орієнтована на цілком конкретні результати навчання, де демонстраційний матеріал носить лише ілюстративний характре або учень є активний учасник процесу, виконує

інтерактивні завдання, втручається в процеси, активно взаємодіє з комп`ютером. Така організація навчальної діяльності можлива лише в умовах "1 студент - 1 комп`ютер". Вона надає можливість обирати серед достатнього набору інформаційних ресурсів, дидактичних інструментаріїв та здійснювати принципи особистісно-орієнтованого навчання.

Педагогічні презентації, які можуть використовувати у самостійній роботі студенти можна розділити на такі категорії:

Конспект певних тем. Обов'язкова наявність основних візуальних складових : тема, мета, план, ключові поняття, закріплення, завдання і т.д. Ілюстративний ряд грає, в даному випадку, явно допоміжну і незначну роль.

Слайд-шоу. Повна відсутність тексту і акцент на яскраві, великі зображення або колажі.

«Тільки текст».Дидактичний ефект досягається за рахунок зміни типів шрифтів, що використовують, розміру шрифту і колірної гами. Також активно використовуються різні варіанти підкреслень.

Анімовані схеми. У цьому варіанті презентації особливий акцент зроблено на різних графіках і схемах. Образотворчий ряд – мінімальний. Основна сфера застосування – заняття повторювально-узагальнюючого характеру.

«Опорні сигнали». В даному випадку передбачається робота в офісних програмах і, можливо в графічних редакторах (малювання).

Заповнюємо таблицю. Варіант презентації рекомендований при підготовці до закріплення, систематизації навчального матеріалу. Це можуть бути тематичні, синхронні, хронологічні та інші види таблиць.

Аналіз картини. Презентація, змістом якої є одна картина, плакат, зображення (наприклад, обговорення картини відомого художника).

Тестування. Варіант, який також може бути рекомендований при проведенні повторювально-узагальнюючого занять.

Робочий зошит. «Екранний варіант» робочого зошита на друкованій основі. «Заповнення» зошита відбувається після відповідного обговорення з викладасем. Передбачається середовище для активного моделювання різних об'єктів і ситуацій, творчість студентів.

За кількістю студентів, які планують, проектують, розробляють, демонструють презентації можна розглядати презентації:

– індивідуальні – розробляються і створюються одним студентом;

– групові - розробляються і створюються  малою групою студентів чи навіть цілоюакадемічною групою



Навчальні презентації переділяються на такі види:

  • презентації-семінари;

  • презентації для самоосвіти;

  • презентації-порадники.

Рекомендації студентам при створенні презентацій

  1. Постовка завдання

  2. Планування презентації

  3. Створення презентації

  • Створіть основу презентації

  1. Створюючи слайди дотримуйтесь такої послідовності:

  • вибір фону слайду;

  • вставка заголовку слайду;

  • вставка тексту;

  • вставка ілюстрацій;

  • вставка кнопок керування;

  • анімація об’єктів слайду;

  • звуковий супровід анімації

  1. Дотримуйтесь правил створення слайдів:



  • Кожен слайд має відображати одну думку ,

  • Заголовки мають бути короткими, привертати увагу аудиторії та узагальнювати головну думку,

  • Усі слайди презентації мають бути витримані в одному стилі.

  1. Продумайте дизайн презентації: збалансований, контрастний, економний, єдиний:

  • Слайди не мають бути занадто яскравими.

  • Фон має бути нейтральним, щоб домінував зміст слайду.

  • Кількість блоків, що відображають графічні чи статистичні дані, має бути в межах 1-4.

  1. Зважайте на правила роботи з текстом презентації.

  • У заголовках слід використовувати великі і малі літери.

  • Текст пояснень має бути коротким і складеним з простих речень.

  • Всього на слайді має бути не більше 6–8 рядків тексту.

  • Дієслова мають бути використані в одній часовій формі.

  1. Правильно працюйте з графічним зображенням

  • Розміщуйте зображенням лівіше за текст.

  • Підписи до ілюстрацій доцільно розміщувати знизу.

  1. Керуйтесь правилом «легко для очей та вух» .

  • Використовуйте спеціальні візуальні ефекти в міру.

  • Не зловживайте музикою.

  1. Правильно використовуйте анімацію.

  • Використовуйте анімаційні ефекти для пояснення динаміки системи, процесів, але ні в якому разі не для привертання уваги аудиторії.

  1. Правильно визначте темп демонстрації презентації .

Важливе місце серед поза аудиторних форм самостійної роботи студентів займає участь у предметних гуртках. Предметні гуртки беруть участь у проведені масових виховних заходів в масштабах навчального закладу. Вони готують і проводять тематичні вечори, конкурси ,олімпіади, тижні, випускають стінгазети. Такі заходи сприяють поглибленню знань студентів, підвищують інтерес до історії.

У ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є Храпливого» діє близько 40 гуртків за інтересами в яких студенти можуть розвивати свої творчі здібності та вподобання. У процесі практичної реалізації концепції національно-патріотичного виховання при суспільно-політичному клубі «Світогляд» працює три гурткові секції : історична «Мій рід, моя земля, моя Батьківщина», суспільна «Твої люди, Україно», правова «Молодь і закон». У цих гуртках студенти під керівництвом викладачів займаються вивченням українських традицій, звичаїв, побуту, обрядів, досліджують історію кооперативного руху на Заліщанщині, походження свого роду, глибше вивчають історію навчального закладу, рідного міста, села, детально знайомляться з життєвим шляхом учасників національно-визвольних змагань, випускників коледжу, видатних земляків, (родина Храпливих, О. Маковей, В. Бараник, М. Гайворонський, М. Долинський та ін.), аналізують проблему росту злочинності серед молоді, обговорюють виборчі права та обов’язки. Про результатами своєї пошукової роботи студенти звітують на щорічних науково-практичних конференціях, де вони розкривають найрізноманітнішу проблематику з історії рідного краю. Адже не можна виховати студента патріотом, якщо він не знає історії своєї малої Батьківщини, не любить свого навчального закладу, не пишається і не шанує видатних земляків.

Регулярне практичне застосування всіх видів самостійної роботи з використанням новітніх інформаційних технологій не тільки підвищить інтелектуальний рівень студентів, а й збагатить їх професійні навички, допоможе в майбутньому краще адаптуватися до вимог сучасного ринку праці.

Вимоги до студентського зошиту з історії

Ведення конспекту студентами є важливою складовою самостійної роботи. В студентський зошит записують:

а) теми та плани занять;

б) визначення головних історичних понять;

в) тези лекції викладача;

г) основні положення питань, що виносяться на семінарські заняття

д) цитати;

є) календарі подій;

ж) різноманітні таблиці та схеми;

з) цифровий матеріал тощо.

Для ведення зошита треба знати умови успіху:


  1. Виділення головного.

  2. Уникнення надмірної деталізації.

  3. Логічний виклад матеріалу.

  4. Постійний і систематичний запис в зошиті.

Записи мають бути акуратними, без помилок, основні думки і ключові ідеї бажано підкреслювати маркером.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал