Методичні рекомендації для студентів спеціальності 050200 "Менеджмент в інформаційному та виставковому бізнесі"



Pdf просмотр
Сторінка3/6
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.63 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6
26

У додатках розміщуються допоміжні чи додаткові матеріали, які ускладнюють текст, а також ілюстративні, картографічні матеріали, оформлені у вигляді таблиць, облікові статистичні чи інші дані, тексти документів. Якщо додатків більше одного, то позначаються літерами , за абеткою (А,Б,В...). Додатки впорядковуються заголовками.
Ілюстративний матеріал може бути представлений схемами, графіками, фотографіями, кресленнями, технічними рисунками (два останні в гуманітарних дослідженнях використовуються рідко).
Діаграми можуть бути площинними (стовпчиковими чи стрічковими й секторними), лінійними та об'ємними. Діаграми можуть наноситись на картки для демонстрації територіального розподілу тих чи інших ознак і покажчиків. Результати обробки числових даних можуть бути представлені у вигляді графіків, особливо коли необхідно показати їх зміну в динаміці чи взаємозалежності.
Таблиці використовуються для подачі як цифрового, так і текстового матеріалу. Таблиці можуть бути аналітичними (результат обробки й аналізу цифрових даних) і неаналітичними (вміщувати необроблені статистичні дані, потрібні тільки для констатації табличних даних).
Головними вимогами до табличних даних вважають:
а) вірогідність;
б) однорідність;
в) порівнянність.
Групування матеріалів у таблицях здійснюється на основі суттєвих ознак. При складанні таблиць необхідно вказувати джерела, на основі яких вони складені або звідки вони запозичені.
Методика виконання курсової роботи
Схема та методи дослідження
Дослідження, яке є індивідуальним за характером, підпорядковується певним закономірностям і може бути представлене такою схемою, як вже підкреслювалося раніше:
- вибір та обґрунтування актуальності теми;
- визначення й постановка мети і конкретних завдань дослідження;
- визначення предмета вивчення та окремих його сторін і аспектів;
- вибір методики проведення дослідження;
- опис процесу дослідження;
- формування висновків та підсумків і оцінка одержаних ре- зультатів;
27

- обговорення результатів дослідження під час попереднього захисту та захисту роботи.
Всі ці етапи супроводжуються й підтверджуються аналізом джерел і літератури. Правильний, добре продуманий, вибір теми є однією з головних умов успішного написання курсової роботи. Помилка у визначенні теми призводить до непотрібних і надмірних зусиль. Обрана для дослідження тема повинна враховувати зацікавлення студентів та реальні можливості забезпечення кваліфікованого керівництва з боку кафедри. Приблизна тематика досліджень формулюється кафедрою і служить для орієнтації студентів у колі проблем. Дослідженням керують викладачі кафедри. Студенти повністю самостійні у виборі тематики, але
її формулювання відбувається спільно з науковим керівником.
У процесі дослідження тема може зазнавати і змін і уточнень. Тому тема на початковому етапі формулюється як робоча, яка розроблюється і уточнюється впродовж навчального процесу, участі студентів в гуртках та проблемних групах.
Для вибору теми необхідно вивчення основного кола джерел і лі- тератури, в першу чергу новітніх, а також в суміжних галузях та оцінка наявних в арсеналі методів її (теми) опрацювання. Крім того, на основі вивчення обраних питань виявляється коло необхідних для дослідження проблем, а також складається робочий план дослідження.
Обрана для дослідження тема повинна бути актуальною. Актуа- льність визначається не близькістю проблеми до сьогодення чи її не- розробленістю, хоч це, безперечно, суттєво на неї впливає. Актуальність теми - це її відповідність сучасним запитам науки та суспільства.
Обґрунтування актуальності повинно вміщувати чітке хронологічне і тематичне визначення. В основі актуальності лежить, як правило, суперечливість між наявним - обмеженим, неточним чи навіть неспроможним - знанням та елементами знання нового, яке не набуло завершеної форми; тому часто найкращим способом обґрунтування актуальності теми є розгляд її "оточення" - інших, пов'язаних з нею тем.
Актуальними є не лише теми, визначені вказаними вище обста- винами, а й ті, що мають на меті розвиток чи уточнення положень і точки зору, що вже існують в науці, вироблені окремими вченими, установами.
Більше того, саме подібні теми є найбільш перспективними для написання курсових робіт.
28

Визначення мети конкретних дослідницьких завдань, предмета дослідження значною мірою визначає й обґрунтовує структуру роботи, а також групування зібраного матеріалу. На цьому етапі суттєвого значення набувають не лише конкретні фактичні знання студентів, а й їх загальнотеоретична та методологічна підготовка. Мета визначає головний напрям та орієнтацію дослідження. Завдання є конкретними питаннями, котрі деталізують, розкладають на складники загальну тему, вони безпосередньо визначають конкретні аспекти проблеми та напрями її розв'язання.
Ці елементи схеми дослідження знаходять відображення у вступній частині роботи; решта розташовується в основній та заключній частинах.
Методика проведення дослідження формується й визначається з урахуванням типологічної належності залучених джерел на основі вивчення відповідних навчальних курсів та ознайомлення з джерело- знавчими працями. При цьому виняткове значення має вивчення робіт теоретико-методологічного характеру, в яких характеризуються методи та підстави їх застосування до певних проблем та окремих джерел.
Робочий план роботи
Робочий план є обов'язковим елементом наукового дослідження, це
- своєрідна схема дослідження. Він не повинен розглядатись як застигла догматична структура, а може змінюватись, коригуватись, уточнюватись у ході опрацювання теми.
У складанні робочого плану повинні брати участь разом студент і науковий керівник (як консультант).
Форма робочого плану є. довільною, але повинна обов'язково відбивати актуальність теми, визначити відомі та гіпотетичні джерела і літературу, виділяти структурні елементи. План повинен бути рухливим і гнучким, логічно послідовним.
Підбір джерел і літератури
Вибір теми засновується на повному загальному знайомстві з літературою. Але виявлення, відбір і опрацювання літератури як до- слідницька операція починається після обрання й затвердження теми.
Найбільш трудомістким і творчим є - пошук необхідної літератури.
Він може бути виділений в окрему операцію лише умовно, оскільки триває весь час дослідження і написання роботи. Підсумком пошукової діяльності
є складання бібліографічного списку.
29

Метою інформаційного пошуку є повне виявлення літератури з певної проблеми, саме це є основою глибокого і ґрунтовного розкриття теми. Такий підхід покладено в основу суцільного методу рет- роспективного бібліографічного пошуку. Позитивною його стороною є виявлення всього (наскільки можливо) обсягу літератури, заснованого на використанні бібліографічних джерел. Але цей метод вимагає значних затрат часу. Існує вибірковий метод ретроспективного бібліографічного пошуку, заснований на визначенні найбільш оперативних і повних за обсягом бібліографічних джерел.
Основою вибіркового методу є прикнижкова й пристатейна біб- ліографія. Для виявлення найважливіших праць з проблеми доцільним є використання на першому етапі вибіркового пошуку через бібліотечні каталоги та довідкові видання (енциклопедії, словники, довідники), використання електронного каталогу, баз даних, ІПС, Internet. На другому етапі опрацьовується довідковий апарат виявлених монографій та статей.
Першочергова увага до прикнижкової та пристатейної бібліографії викликана врахуванням найважливіших і найповніших праць з проблеми,
її повнотою. Робота з пристатейною бібліографією виводить студента на періодичні видання, які містять такий важливий вид наукових праць та бібліографічних джерел, як рецензії. Саме вони дають можливість точніше визначити ступінь новизни, аргументованості рецензованого твору, допомогти в його загальній оцінці, виявити інші праці з теми курсової роботи.
Пошук публікацій підпорядковується загальній схемі бібліогра- фічного пошуку, але має самостійний характер і певні особливості. До останніх треба віднести залучення праць з історії археографічних установ, археографічні та джерелознавчі праці.
Відбір фактів для використання в науковій роботі починається вже на етапі бібліографічного пошуку, але цілеспрямовано проводиться вже після його більш-менш повного завершення. Виділяють такі етапи вивчення твору:
- загальне знайомство з автором в цілому (потрібне для визначення концепції автора, встановлення джерел дослідження, загальних висновків тощо);
- вибіркове вивчення частин, присвячених досліджуваній проблемі;
- визначення потрібних для написання роботи матеріалів;
- оцінка та критика відібраних фактів.
30

Під час відбору фактів потрібна їхня повна фіксація. Вся сукупність виявлених фактів не обов'язково використовується в самій роботі. Відбір необхідних для використання фактів здійснюється при підготовці до написання роботи, відібрані факти повинні відповідати, наскільки це можливо, таким критеріям:
а) точність;
б) об'єктивність;
в) репрезентативність.
У ході опрацювання джерел літератури для виявлення необхідного матеріалу їх конспектують. Правильно складений конспект повинен коротко, стисло, але точно й повно, відображати концепцію автора, його систему аргументування, джерельну та історіографічну базу, структуру та висновки. У самому тексті роботи відібраний матеріал може бути представлений у вигляді тези, переказу змісту (непряме цитування), цитатою (пряме цитування). При використанні будь-якої з цих форм вони не повинні ускладнювати авторський текст, кількість цитат визначається, в першу чергу, потребами розкриття теми (див. розділ 1).
Оформлення курсової роботи
Обсяг курсової роботи - 20-30 сторінок тексту на аркушах паперу формату А-4. Текст повинен бути надрукованим через півтора інтервали.
Сторінки курсової роботи нумеруються в правому верхньому кутку арабськими цифрами. Титульна сторінка вважається першою, але номер на ній не ставиться. Друга сторінка залишається чистою для написання рецензії, далі подається план курсової роботи (або "Зміст") і текст роботи.
Всі аркуші курсової роботи повинні бути зброшуровані.
Якщо у тексті курсової роботи наводиться цитата, вона береться у лапки, а в дужках наводиться посилання на джерело, з якого її взято, тобто номер публікації за списком та сторінка, на якій знаходиться у цьому джерелі цитата (наприклад, (8, с 124).
Структура курсової роботи повинна відповідати такій послідовності:
1. Титульна сторінка
2. Основний текст (вступ, основна частина, заключна частина).
3. Список літератури.
4. Додатки.
Курсова робота подається у визначений термін викладачу, який рецензує. Після рецензування робота допускається до захисту. Захист
31
курсової роботи проводиться згідно з графіком на засіданні комісії.
Захист курсової роботи передбачає: виступ студента з повідомленням про результати роботи над курсовою та доопрацювання зауважень, висловлених у рецензії, відповіді студента на запитання комісії, виступ керівника та оцінку курсової роботи комісією.
2.2. Рекомендації щодо роботи над рефератом
Слово реферат має латинське походження і означає доповідати чи повідомляти: 1) доповідь з певної теми, що містить огляд відповідних джерел; 2) виклад змісту наукової роботи, конкретного документа чи певної їх кількості.
Реферат, як перша студентська науково-дослідна робота, є результатом самостійного опрацювання певного питання чи проблеми. Важливо чітко визначити її змістові (може й хронологічні, територіальні та ін.) межі, що обумовлено як обсягом реферату - 10-15 сторінок, так і можливостями повно, логічно та якісно розкрити обрану тему.
Важливими ознаками вибору теми є зацікавленість студента в її опрацюванні. З переліку запропонованих тем доречно обрати ту, яка найповніше відповідає навчально-виробничим інтересам та схильностям студента, де він може виявити максимум особистої творчості.
Доречно при цьому враховувати наявність необхідної джерельної бази, причому не лише навчальних, наукових і професійно-виробничих документів, а й сучасних науково-методичних розробок.
Структура тексту реферату традиційна: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел.
У вступі обґрунтовується актуальність теми, особливості обраного аспекту висвітлення, його важливість для науки й практики.
Характеризуються основні джерела, в яких найбільш повно й цілісно висвітлена тема (5-10 публікацій). Матеріал подається в співставленні, порівнянні, з особистими оцінками студента щодо його значущості.
Текст основної частини структурується за розділами (можлива подальша деталізація), що дає уявлення про основні змістові аспекти теми та показує авторські підходи до їх дослідження. Разом з тим, він має бути підпорядкований головній ідеї дослідження. Особисті міркування, узагальнення й висновки повинні будуватися на конкретному аналізі фактичного матеріалу або вивченні практичного досвіду роботи. Важливо використовувати фахову термінологію та науковий стиль викладу матеріалу: визначити й викласти основні тенденції дослідження, проілюструвати їх конкретними прикладами, представити
32
основні наукові підходи щодо вирішення проблеми. Доцільно зупинитись на якомусь дискусійному моменті й спробувати проаналізувати позиції сторін, визначити своє ставлення до них та висловити власну думку.
Кожен розділ реферату завершується висновками. У підсумкових висновках доречно окреслити перспективи подальшого дослідження теми.
Вимоги до оформлення реферату
Текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - ЗО мм; праве - 15 мм; верхнє
20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного аркуша, проте порядковий номер на ньому не ставиться.
На титульній сторінці реферату вказується: офіційна назва навчального закладу, факультету й кафедри; прізвище та ініціали автора повна назва теми; абревіатура навчальної групи; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату.
Після титульної сторінки подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфа) і вказуванням його сторінок.
Список використаних джерел складається з дотриманням зага- льновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку, й містить біб- ліографічний опис лише безпосередньо використаних у рефераті джерел.
Спочатку подаються
Закони
України, державні стандарти, що використовуються в інформаційній роботі, потім опис документів в алфавітному порядку(за прізвищами авторів). Матеріалу що не мають на титульному аркуші відомостей про авторів описуються за назвою документів.
Оцінка реферату проводиться за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення по- ставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність, стиль викладу; завершеність до- слідження; обсяг виконаної роботи, оформлення реферату.
33

Розділ III. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ
БАКАЛАВРСЬКИХ РОБІТ
3.1. Вибір теми, оформлення програми дослідження, пошук
інформації та аналіз практичного досвіду
Вибір теми бакалаврської роботи визначається проблемами, які відповідають тематиці наукових досліджень кафедри. Для студентів — заочників важливим є також зв'язок теми та об'єкта дослідження з їхньою професійною діяльністю. Пошукові теми повинні носити дослідницький характер, узгоджуватись з потребами практики та відображати сучасний стан науки й практики. Правильний, добре продуманий вибір теми та аспектів її висвітлення є однією з головних умов успішного написання бакалаврської роботи. Обрана для дослідження тема має відображати наукові інтереси студента.
При виборі теми необхідне ознайомлення з основними джерелами, в першу чергу новітніх, а також з суміжних галузей, визначення методів опрацювання теми. Крім того, на основі вивчення питань виявляються необхідні для дослідження проблеми, а також складається програма дослідження. Обрана тема має бути актуальною.
Тематику досліджень пропонує кафедра. Разом з тим, студент має право на самостійний вибір теми і після її обговорення з науковим керівником назва теми бакалаврської роботи затверджується на засіданні кафедри та Раді факультету. Зміна студентом теми бакалаврської роботи без погодження з викладачем, який є його науковим керівником, неприпустима.
З кожним студентом після вибору теми бакалаврської роботи науковим керівником проводиться установча консультація з обгово- ренням завдань щодо роботи (див. додаток Д). Разом із завданням розробляється календарний план підготовки роботи, що дозволяє здійснювати контроль за її виконанням. У процесі подальшої роботи студент консультується з науковим керівником щодо конкретизації програми дослідження, структури та змісту своєї бакалаврської роботи.
Ознайомлення з темою і усвідомлення аспекту її висвітлення відбувається в процесі пошуку, відбору та вивчення фахової літератури й передбачає визначення її актуальності, об'єкта і предмета, мети, основних завдань дослідження, наукових методів, які будуть використовуватись, а також можливостей впровадження в практику результатів дослідження.
34

У навчальному дослідженні зазвичай неможливе комплексне вирішення наукових і практичних проблем, тому їх потрібно конкре- тизувати, тобто вибрати окремі аспекти, характеристики та особливості розвитку об'єкта, які представлятимуть предмет дослідження.
Конкретизація теми дослідження відбувається в процесі визначення окремих взаємопов'язаних завдань, розв'язання яких призведе до досягнення мети дослідження.
Наукове дослідження передбачає застосування тих або інших за- гальнонаукових методів, які будуть використовуватися в процесі науково- практичного опрацювання теми бакалаврської роботи, вони можуть бути використані в комплексі й доповнювати один одного (Див. розділ І та короткий термінологічний словник).
Збирання та первинна обробка матеріалу завершується перевіркою та оцінкою достовірності одержаних даних та їх науковим описом.
Програма дослідження відрізняється від змісту (плану) викладу бакалаврської роботи. Зміст (план) бакалаврської роботи відображає порядок викладу результатів проведеного дослідження, вказує на структуру роботи, яка відповідає авторській логіці її висвітлення. Таким чином, зміст (план) корегується в процесі роботи і кінцевий його варіант складається тільки тоді, коли вже отримані всі результати. Мета корегування плану бакалаврської роботи полягає в повному й точному відображенні в тексті основного змісту теми роботи (див. додаток 3).
Після того як складена та прийнята програма дослідження, доцільно продовжувати виконання бакалаврської роботи в такій послідовності.
3.1. Подальший, більш цілеспрямований пошук та відбір доку- ментальних джерел з теми роботи, їх вивчення, аналіз, конспектування й формування джерельної бази дослідження.
3.2. Вивчення та аналіз досвіду роботи визначених у програмі
інформаційних закладів і установ,
3.3. Написання основного тексту відповідно до плану роботи, перевірка системи оформлення посилань на використані джерела (див. розділ І).
3.3.1. Підготовка розділів "Вступ", "Основна частина" з відповідними висновками з кожного розділу та загальних висновків, списку літератури й додатків..
3.3.2. Редагування тексту роботи.
3.4. Організація захисту бакалаврської роботи.
35

Наведена послідовність виконання бакалаврської роботи в деяких своїх елементах може використовуватись паралельно.
Аналіз досвіду роботи
З'ясувавши теоретичні, методичні основи теми бакалаврської роботи, доцільно перейти до вивчення та аналізу практичного досвіду конкретних інформаційних закладів та інформаційних установ. Це можна здійснювати двома шляхами. По-перше, узагальнити досвід роботи обраних установ, який відображено на сторінках відповідних спеціальних видань, Web-сайтах Internet. По-друге, вивчити та проаналізувати досвід функціонування конкретних інформаційних фірм чи державних органів інформації. Вивчення та аналіз досвіду роботи вибраних установ доцільно проводити в процесі ознайомлення зі щорічними та іншими звітами "їхньої роботи, відповідними обліковими формами; з автоматизованими
інформаційними системами, що функціонують у цих закладах та їх прикладним програмним забезпеченням.
Такі дані потребують узагальнення та систематизації. Доречно використовувати метод порівняльного аналізу, що дозволить виділити головне, типове та індивідуальне (специфічне) відносно досліджуваної теми. Оперативно зібрати фактичний матеріал дозволить метод опитування, який проводиться в усній (інтерв'ювання) або письмовій
(анкетування) формі. При цьому листок опитування обговорюється з керівником щодо формулювання основних питань тексту анкети тощо.
Використання цього методу сприяє з'ясуванню тих чи інших визначених студентом аспектів теми. Досвід роботи інформаційних органів висвітлюється паралельно з викладом теоретичних питань, тобто зібрані фактичні дані повинні ілюструвати текст і бути відображеними у висновках дослідження.
Зібраний і узагальнений студентом фактичний матеріал бакала- врської роботи супроводжується таблицями, схемами, графіками, діа- грамами тощо.
3.2. Підготовка розділів та оформлення бакалаврської роботи
Структура бакалаврської роботи традиційно така: вступ, основна частина, висновки, додатки та список використаної літератури.
Вступ містить обґрунтування актуальності обраної теми: важливості теми і розглянутих питань для сучасного стану інформатизації суспільства, її місця в проблематиці відповідних наукових дисциплін, характеристики соціальних або економічних завдань, якими обумов-
36
лена необхідність її розв'язання. Розробленість теми. Студент оглядово характеризує опрацьовану літературу, електронні видання, тобто називає основні джерела інформації, аналізує стан наукової розробленості теми, стисло повідомляє про ступінь розробки розглянутих, питань фахівцями
(див. додаток А).
У вступі також формується гіпотеза, мета та основні завдання дослідження, використані методи; наводяться дані про основні принципи розміщення матеріалу; визначається: об'єкт, предмет, база дослідження, наукова та практична значущість бакалаврської роботи.
Мета роботи. Це положення є ключовим для вступу. Студент повинен чітко сформулювати основну мету роботи, якої він має досягти в процесі підготовки бакалаврської роботи.
Завдання бакалаврської роботи конкретизує мету. Студент окреслює коло питань, що будуть розглянуті в основній частині бакалаврської роботи. Чітко сформульовані конкретні завдання роботи допоможуть логічно викласти матеріал.
Об'єкт - явище, процес, закономірність, що породжує проблемну ситуацію та обраний студентом для вивчення. Предмет дослідження - аспекти, тенденції, закономірності розвитку об'єкта, які досліджувалися в межах визначеного об'єкта. Якщо тема бакалаврської роботи пов'язана безпосередньо з діяльністю окремих інформаційних установ, у вступі слід навести повну назву цієї установи як бази дослідження.
Методологічна база дослідження - основні методи та наукові підходи, за допомогою яких проводилось дослідження теми бакалаврської роботи.
Наукова та практична значущість бакалаврської роботи - студент визначає, що нового вносить його дослідження в розгляд проблеми, а також формулює результати дослідження, які дозволяють використати його роботу в практичній діяльності інформаційних установ.
Апробація роботи - перелік наукових конференцій або публікацій, якщо вони існують) із повідомленнями студента про результати проведеного дослідження.
Обґрунтування структури роботи - стисле пояснення логіки побудови бакалаврської роботи.
Перший розділ основної частини бакалаврської роботи містить огляд історії питання (за наявності значної кількості публікацій з теми дослідження). При незначній кількості джерел огляд літератури


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал