Методичні рекомендації для студентів спеціальності 050200 "Менеджмент в інформаційному та виставковому бізнесі"




Сторінка1/6
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.63 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
КУРСОВІ, БАКАЛАВРСЬКІ ТА
ДИПЛОМНІ РОБОТИ
МЕТОДИКА НАПИСАННЯ, ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТА
ПОРЯДОК ЗАХИСТУ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів спеціальності 6.050200
"Менеджмент в інформаційному та виставковому бізнесі"
КИЇВ-2009

Укладачі:
Власова Г.В.— кандидат педагогічних наук, професор
Лутовинова В.І. - кандидат історичних наук, професор ДАКККіМ
Титова Л.І. - кандидат педагогічних наук, професор ДАКККіМ
Шмегера О. В. - доцент ДАКККіМ
Рецензент
Ашаренкова Н.Г. - кандидат педагогічних наук, професор ДАКККіМ
Курсові, бакалаврські та дипломні роботи. Методика написання, правила оформлення та порядок захисту: методичні рекомендації для студентів спеціальності 6.050200 "Менеджмент в інформаційному та виставковому бізнесі" /уклад.: Г В. Власова, В.І.Лутовинова, Л. І. Титова,
О. В. Шмегера. - К.: ДАКККіМ, 2009 - 68 с
Затверджено на кафедрі інформаційного та виставкового бізнесу
Протокол № 4
від 26 грудня 2008 року
Методичні рекомендації висвітлюють загальні положення науково- дослідної діяльності, наукові методи, методику й організацію науково- дослідної роботи студентів, зокрема, зміст і завдання кожного її розділу та правила оформлення.

ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................. ..А
Розділ І.Науково-дослідна робота студента..................................... 5 1.1.Загальні положення............................................................. 5 1.2. Уніфікована структура курсової, бакалаврської та дипломної робіт
.........................................................................................9 1.3. Методика наукової творчості ........... ,............................... 11
Розділ 2.Методичні рекомендації до написання і оформлення курсової роботи та реферату ...........................................................................23 2.1. Рекомендації до написання курсових робіт. ..................... 23 2.2. Рекомендації щодо роботи над рефератом........................32
Розділ З. Методичні рекомендації до виконання бакалаврської
роботи ............................................................................................. 34
.3.1. Вибір теми, оформлення програми дослідження, пошук ін- формації, аналіз практичного досвіду..............................................34 3.2 Підготовка, оформлення та захист бакалаврської роботи..36
Розділ 4. Методичні рекомендації до написання дипломної роботи..42 4.1. Організація і методика роботи над дипломом ..................42 4.2.Порядок захисту дипломної роботи ...................................50
Додатки:
A. Приклад огляду (джерельної бази дослідження та наукової розробленості теми) ................................................................. . ......53
Б. Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи... 54
B. Зразок оформлення змісту в курсовій, бакалаврській та дип- ломній роботах.................................................................................55
Г. Приклад вступу до курсової роботи ....................................56
Д. Зразок завдання з підготовки бакалаврської роботи. ..........59
Е. Зразок оформлення титульної сторінки бакалаврської роботи
......................................................................................................... 60
Короткий термінологічний словник......................................... 61
з

ВСТУП
Науково-дослідна робота студентів (НДРС) вищих навчальних закладів є одним з основних чинників підготовки висококваліфікованих спеціалістів відповідного профілю, що поєднують в собі:
- навчання студентів елементів дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;
- наукові дослідження, що проводять студенти під керівництвом професорів і доцентів.
НДРС об'єднує цілі та напрями навчальної і наукової діяльності, які здійснюються в навчальному процесі та в позанавчальнии час, що забезпечує:
- формування науково-професійного світогляду, оволодіння ме- тодологією та методами наукового дослідження;
- більш глибоке розуміння обраної спеціальності;
- розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей сту- дентів у вирішенні практичних завдань;
- розширення теоретичного кругозору й наукової ерудиції май- бутнього фахівця.
НДРС є обов'язковим елементом навчального процесу і втілюється в навчальних планах і навчальних програмах курсів. Крім того, НДРС здійснюється у студентських наукових гуртках та проблемних групах. Її результати оприлюднюються на студентських наукових конференціях, конкурсах, при захисті курсових, бакалаврських та дипломних робіт і на сторінках вузівських наукових часописів.
Студенти, які досягли значних успіхів у навчально-дослідницькій діяльності за рішенням Державної екзаменаційної комісії вищого навчального закладу можуть бути рекомендовані до вступу в аспірантуру та на викладацьку роботу.
4

Розділ І. НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТА 1.1.
Загальні положення
Наука - це вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових знань про об'єктивні закони природи, розвитку суспільства. Результат цієї діяльності - знання. Вони відтворюють у свідомості людини об'єктивну дійсність і є основою наукового розуміння світу. За словами англійського філософа Ф.Бекона "знання - це сила".
Сфера діяльності науки безмежна. Кожна група природних явищ, кожна фаза суспільного життя, кожна стадія розвитку в минулому й сьогоденні становлять матеріал для науки.
Процес руху людської думки від незнання до знання називається
науковим пізнанням. Діалектика процесу пізнання полягає в супере- чності між обмеженістю наших знань і безмежною складністю об'єктивної дійсності. Класичний метод пізнання базується на тому, що критерієм істинності знання є суспільна практика. Місія науки -бути джерелом підтвердження знань, які можна використовувати в різних сферах практичної діяльності. Практика є основою й рушійною силою наукового пізнання.
У пізнавальному процесі взаємодіють суб'єкт зі своїм прагненням нових знань і об'єкт як першоджерело знань. Суб'єкт вибирає об'єкт, спрямовує на нього свої пізнавальні здібності, досліджує його й відтворює у своїй свідомості у формі загального уявлення, чуттєвого чи раціонального образу. Об'єкт, у свою чергу, вимагає адекватних своїй природі засобів відтворення й визначає зміст уявлень і образів. Від того, наскільки повно образ відтворює об'єкт, знання може бути абсолютним
(повний збіг) чи відносним (неповний збіг).
Суб'єкт намагається отримати абсолютне, істинне знання. Проте через якісні зміни і самого об'єкта, і свідомості суб'єкта уявлення про об'єкт, його образи постійно уточнюються, змінюються, замінюються новими. Наукова істина пізнається з певною мірою наближення, вона відносна й тимчасова. Розвиток науки - це складний творчий процес пошуку істини, кожний наступний крок якого спирається на попередній.
Роль успадкованих знань підтверджує відомий вислів І. Ньютона про те, що він бачив далі своїх попередників лише тому, що стояв на плечах гігантів.
Наукове пізнання має два рівні - емпіричний і теоретичний. Ем- піричне знання здобувається безпосередньо досвідом, теоретичне - за допомогою логіко-гносеолоічних засобів (понять, концепцій, системи
5
знань у певній галузі). Ці рівні знань органічно пов'язані й водночас різняться способами відтворення об'єктивної реальності та методами дослідження. За емпіричним знанням історично й логічно утвердилася функція збирання і накопичення нових фактів, їх аналіз, систематизація узагальнення з метою виявлення емпіричних закономірностей. Логічне осмислення пояснення та інтерпретація виявлених закономірностей - це функції теоретичного пізнання.
Будь-яке пізнання починається зі встановлення окремих, часом не пов'язаних між собою фактів, які поступово накопичуються й з позиції
існуючої теорії піддаються систематизації та узагальненню. У процесі переходу від окремого до загального виявляються принципово нові відношення й інтеграційні якості, створюються нові наукові поняття та нові теорії. Науковий закон постає як сформульоване в нових поняттях знання, що відповідає реаліям об'єктивного світу. Найскладнішою формою вираження наукових знань є теорія. Вона становить упорядковану систему простіших форм теоретичного відтворення дійсності: наукових ідей, концепцій, принципів, понять, положень і тверджень (постулатів, аксіом).
Головним елементом наукової теорії є принцип, який підпорядковує собі інші елементи, органічно пов'язує їх в єдине ціле. Принципи на відміну від законів об'єктивно не існують, їх створюють суб'єкти пізнання як основу упорядкування знань.
Важливим елементом теоретичного відтворення дійсності є наукова
концепція, яка на основі певної ідеї об'єднує систему поглядів і теоретичних положень щодо об'єкта дослідження.
Науковий рівень теорії, ступінь їх обґрунтованості слугують тим фундаментом, на якому відбувається розвиток наукових знань. Кожна конкретна теорія пояснює той чи інший "фрагмент" дійсності за до- помогою властивих лише їй концептуальних понять і принципів. По- яснення завжди постає у формі узгодженого з теорією і правилами логіки
висновку.
Рух від емпіричного факту до логічно стрункої системи наукового знання дозволяє не лише пояснити уже відомі явища, але й передбачити нові. Саме науковий факт - подія чи явище - є первинним елементом процесу пізнання і реальною основою усіх наукових результатів і висновків. Проте науку створюють не лише самі факти, а й методи їх обробки. Збирання, систематизація, аналіз, узагальнення й логічне осмислення фактів називається науковим дослідженням.
6

Наукові дослідження спрямовані на розширення нових знань і здобуття нових, на виявлення й обґрунтування законів і закономірностей навколишнього світу. За цільовим призначенням вирізняють фу- ндаментальні й прикладні дослідження. Фундаментальні дослідження
спрямовані на розробку нових теорій і нових принципів дослідження, мета яких поглибити знання щодо законів природи й суспільства;
прикладні - на пошук способів практичного використання наукових знань, здобутих у результаті фундаментальних досліджень.
У кожній галузі знань час від часу виникають складні суперечливі ситуації, що потребують свого вирішення - наукові проблеми. Складність
і багатогранність будь-якої наукової проблеми призводить до необхідності виокремлення в рамках проблеми тем, які в свою чергу, розгалужуються на певне коло наукових завдань (питань). Залежно від масштабу наукових завдань проблема може бути - глобальною, національною, регіональною, галузевою чи міжгалузевою.
Вибір теми дослідження та постановка наукових завдань - дуже відповідальний етап дослідницького процесу. Основними критеріями при виборі теми мають бути її актуальність (ступінь важливості), доцільність і практична значущість для розвитку відповідної галузі науки чи практики.
Науковий процес базується на певних методологічних засадах - концепціях, теоріях, що лежать в основі дослідження. Загальна стратегія пізнання, система наукових принципів, форм і методів дослідження, які забезпечують досягнення кінцевого результату, називається
методологією.
Розвиток методології пов'язаний з розвитком науково-теоретичного мислення й пізнання в цілому. Для кожної епохи характерна своя
парадигма мислення, тобто сукупність регулятивних принципів, переконань, цінностей і технічних засобів. Вони відтворюються в підручниках і наукових працях, забезпечують існування наукових традицій, визначають коло проблем, методологію та методи їх розв'язання в кожній галузі науки. Розвиток науки характеризується зміною парадигми, методів, стереотипів мислення. Для суб'єктів пізнання парадигма слугує своєрідним фільтром, який коригує, й формує образ об'єкта дослідження.
Протягом усієї історії науки взаємодіяли дві тенденції, які допов- нювали одна одну - до поглиблення спеціалізації й до посилення ін- теграції. Наслідком спеціалізації стало формування багатьох само-
7
стійних наукових дисциплін, з відповідними сферами компетенції, співіснуванням у межах науки різних шкіл і напрямів, плюралізмом поглядів на одну проблему. Одночасно з диференціацією наук відбу- валася поступова їх інтеграція, яка ґрунтувалася на поєднанні наукових методів, ідей та концепцій. Інтеграційні тенденції особливо активно виявилися в постіндустріальну (інформаційну) епоху, що значною мірою пов'язано з розвитком комп'ютерно-комунікаційних технологій.
Незважаючи на те, що наукові знання за своєю суттю інтернаці- ональні, кожна країна має свої національні особливості організації науки та управління її розвитком: наявний склад вчених, співвідношення між фундаментальними й прикладними дослідженнями, розробку окремих галузей науки в рамках наукових шкіл і напрямів
Наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність.
Метою будь-якої наукової роботи є виявлення нових фактів та закономірностей, а також отримання нових результатів та уточнення відомих раніше положень, що недостатньо досліджені.
У студентській науково-дослідній роботі мають бути присутні елементи власних наукових оцінок і результатів, одержаних відповідно до самостійно здійсненого аналізу й синтезу основних положень наукових і професійно-виробничих документів та проведеного експе- рименту в певній інформаційній установі чи її структурному підрозділі.
Адже кваліфікація майбутнього спеціаліста - це поєднання ерудиції та творчих навичок у проведенні наукової й експериментальної роботи, спроможності критично осмислювати наукову інформацію, оцінювати її переваги і вади, "нестандартно" мислити, знаходити власні вирішення визначеної проблеми. Усе це висуває такі основні вимоги до науково- дослідної роботи студентів:
- бути спрямованими на розв'язання науково-методичних, орга- нізаційних чи практичних проблем з теми дослідження;
- базуватися на використанні методів наукового пізнання;
- мати чіткі пропозиції щодо можливостей вдосконалення ви- значеного напряму інформаційної роботи;
- показати вміння студента кваліфіковано орієнтуватись у тео- ретичних і практичних розділах основних дисциплін, пов'язаних з обраною професією та використовувати їх при самостійному вирішенні конкретних дослідницьких завдань.
Усі різновиди самостійної науково-дослідної роботи студентів подаються у визначений термін на кафедру для рецензування, після
8
чого робота допускається до публічного захисту. Захист науково- дослідної роботи проводиться згідно з графіком на засіданні комісії та передбачає виступ студента з повідомленням про результати дослідження та доопрацювання зауважень, висловлених у рецензії, відповідей студентів на запитання членів екзаменаційної комісії та будь-кого з присутніх, виступу керівника та оцінювання роботи.
1.2. Уніфікована структура курсової, бакалаврської та
дипломної робіт
Традиційно склалася певна композиція курсових, бакалаврських та дипломних робіт з такими основними елементами:
1) зміст;
2) перелік умовних позначень (при необхідності;
3) вступ;
4) розділи основної частини;
5) загальні висновки;
6) бібліографічний список використаних джерел;
7) додатки (при необхідності).
Перелік умовних позначень скорочень подаються окремим списком перед вступом.
У вступі зазвичай обґрунтовують:
- актуальність обраної теми та її наукову опрацьованість;
- мету і зміст поставлених завдань;
- формулюють об'єкт і предмет дослідження;
- зазначають обрані методи дослідження;
- базу дослідження;
- наукову і практичну цінність студентської науково-дослідної роботи;
- її апробацію;
- характеризують структуру роботи.
Вступ - дуже відповідальна частина дослідження, оскільки він містить всі необхідні кваліфікаційні характеристики НДРС.
Актуальність - обов'язкова вимога до науково-дослідних робіт студентів.
Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує професійну зрілість студента. Для висвітлення актуальності достатньо 2-х сторінок, де слід показати основне - сутність проблемної ситуації. Сформувати суть проблеми буде неважко, якщо студенту вдається показати де полягає межа між сталим знанням і незнанням з предмета дослідження.
9

Проблему часто ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також треба вирішити). Доцільно розуміти, що специфічною рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за рамки старого, вже досягнутого знання.
Для з'ясування стану розробленості обраної теми складається
короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що ця тема недостатньо розкрита в обраному аспекті й тому вимагає пода- льшого опрацювання. Огляд демонструє ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати джерела, критично їх розглянути, виділити основне, оцінити творчий доробок вітчизняних і зарубіжних науковців, визначити її науково- практичну цінність. Матеріали огляду треба систематизувати в певному логічному зв'язку й послідовності. Тому перелік праць і їх критичний розгляд не обов'язково подавати в хронологічному порядку. При цьому слід пам'ятати, що огляд праць науковців і практиків роблять тільки з питань обраної теми, а не з проблеми цілому. Називаються й оцінюються публікації, що мають пряме й безпосереднє відношення до теми (див. додаток А).
Після цього логічно перейти до мети дослідження, а також за- значення конкретних завдань, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети.
Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкта і предмета
дослідження.
Об'єкт - це процес, або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення студентом.
Предмет - міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне й часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка позначається на титульній сторінці як її назва.
База дослідження наводиться у вигляді повної назви установи, в якій проводилась експериментальна частина студентської науково- дослідної роботи або ж узагальнено досвід її діяльності за певний, чітко визначений період.
10

Методи дослідження, як інструмент добування фактичного ма- теріалу, є також обов'язковими елементами вступу і необхідною умовою досягнення поставленої мети.
Наукова й практична значущість роботи засвідчується харак- теристикою того нового, що привніс студент, досліджуючи обрану тему.
Необхідно представити основні результати, які можуть бути використані в практичній діяльності інформаційних установ.
Апробація роботи передбачає перелік конференцій чи науково- практичних семінарів, де студент виступав із повідомленням за ре- зультатами своєї наукової роботи.
Обґрунтування структури роботи пояснює логіку побудови на- укового дослідження.
1.2.Методика наукової творчості
Будь-яке наукове дослідження від задуму до кінцевого оформлення роботи здійснюється індивідуально. Проте існують деякі загальні підходи, які доречно знати.
Відомо, що нові наукові результати та раніше накопичені знання перебувають у діалектичній взаємодії. Краще та прогресивне із старого переходить у нове й надає йому сили та дієвості. Іноді старе знання знову відроджується на новому науковому підґрунті, набуває немов би другого життя, але в іншому, більш досконалому вигляді.
Накопичення наукових фактів у процесі дослідження - завжди творчий процес, в основі якого лежить задум автора, його ідея. Ідея відрізняється від інших форм мислення й наукового знання тим, що в ній не тільки відображено об'єкт вивчення, але й міститься усвідомлення мети, перспективи пізнання й практичного перетворення дійсності.
Ідеї народжуються із практики, спостереження навколишнього світу й потреб життя. Розвиток ідеї до стадії вирішення завдання зазвичай здійснюється як плановий процес наукового дослідження.
Метод - це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конк- ретного завдання.
У кожній науковій, у тому числі й студентській науково-дослідній роботі можна виділити два рівні:
1) емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;
2} теоретичний - досягнення синтезу знань
Згідно з цими рівнями, загальні методи пізнання поділяються на три групи, грані між якими визначено приблизно:
11

- методи емпіричного дослідження;
- методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях;
- методи теоретичного дослідження.
Враховуючи мету даної роботи, охарактеризуємо основні з двох перших груп загальнонаукових методів, що використовуються в ем- піричних дослідженнях.
Загальнонаукові методи аналізу й синтезу широко застосовуються в науково-дослідній та науково-інформаційній роботі, зокрема у всіх процесах створення вторинних документів. Аналіз - метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини (природні елементи об'єкта або його властивості й відношення). Синтез, навпаки, припускає з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Аналіз
і синтез взаємозв'язані, вони являють собою єдність протилежностей.
Аналіз і синтез бувають:
а) прямим або емпіричним (використовується для виділення окремих частин об'єкта, виявлення його властивостей, найпростіших вимірювань і т. ін. );
б) зворотнім, або елементарно теоретичним (базується на деяких теоретичних міркуваннях стосовно причинно-наслідкового зв'язку різних явищ або будь-якої закономірності. Водночас виділяються та з'єднуються явища, які здаються суттєвими, а другорядні ігноруються);
в) структурно-генетичним (вимагає виокремлення у складному явищі таких елементів, які мають вирішальний вплив на всі інші сторони об'єкта).
Спостереження - це систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єкта, що має відповідати таким вимогам:
а) попередньому задуму (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);
б) планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
в) цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
г) активності (спостерігач активно шукає потрібні об'єкти, риси, явища);
д) систематичності (спостереження проводиться безперервно або за певною системою).
Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну
інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична
12
сукупність утворює первинну схематизацію об'єкта реальності - вихідних об'єктів дослідження.
Порівняння — це процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.
Метод порівняння досягає результату, якщо виконуються такі вимоги:
а) можуть порівнюватись такі явища, між якими можлива деяка об'єктивна спільність;
б) порівняння має здійснюватись за найбільш важливими, суттєвими
(в плані конкретного завдання) рисами.
Різні об'єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим об'єктом
(еталоном). У першому випадку зазвичай отримують якісні результати
(бІльше-менше, вище-нижче). Порівняння ж об'єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівняння називають вимірюванням.
За допомогою порівняння інформація щодо об'єкта здобувається двома шляхами:
а) безпосереднім результатом порівняння (первинна інформація);
б) результатом обробки первинних даних (підсумкова або похід на інформація).
Вимірювання - це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів як об'єкт вимірювання, еталон вимірювання, прилади та метод вимірювання.
Вимірювання розвинулося з операції порівняння, проте воно є більш потужним і універсальним пізнавальним засобом.
Експеримент - це такий метод вивчення об'єкта, за яким дослідник активно й цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.
Переваги експериментального вивчення об'єкта порівняно зі спостереженням такі:
а) у процесі експерименту можна вивчити явище "у чистому ви гляді", звільнившись від другорядних факторів, які затінюють основ ний процес;
б) в експериментальних умовах можна дослідити властивості об'єкта;
13
в) при повторюваності експерименту можна проводити досліди стільки разів, скільки це необхідно.
Експеримент проводять у таких випадках:
- спроба виявлення раніше невідомих властивостей об'єкта;
- перевірка правильності наукових припущень;
- демонстрування явища.
Абстрагування - це відхід подумки від несуттєвих властивостей, зв'язків, взаємодії предметів і виявлення декількох рис, котрі цікавлять студента-дослідника.
Процес абстрагування має два ступені. Перший: виділення най- важливішого в явищах і встановлення факту незалежності чи дуже незначної залежності досліджуваних явищ від певних факторів (якщо об'єкт А не залежить безпосередньо від фактора Б, то можна лишити його осторонь як несуттєвий). Другий ступінь: реалізація можливостей абстрагування. Сутність його полягає в тому, що один об'єкт замінюється
іншим, простішим, який виступає як "модель" першого.
Абстрагування може застосовуватись до реальних і абстрактних об'єктів. Абстрагування дає змогу замінити у пізнанні складне простим, але таким простим, яке відбиває основне в цьому складному.
Існують такі основні види абстракції:
Ототожнення - утворення поняття через об'єднання предметів, визнавання яких-небудь явищ, понять однаковими, подібними.
Ізолювання — виділення властивостей і відношень, нерозривно пов'язаних з предметами та позначення їх певними "іменами", що надає абстракціям статусу самостійних предметів (наприклад "надійність",
"технологічність"). Різниця між цими двома абстракціями полягає в тому, що в першому випадку ізолюється комплекс властивостей об'єкта, а в другому - єдина його властивість.
Індукція та дедукція. Дедуктивною звуть таку розумовну конс- трукцію, в якій висновок щодо якогось елемента множини робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.
Під індукцією розуміється перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому. Дедукція та індукція - взаємопротилежні методи пізнання.
14

Загальна схема наукового дослідження
Обґрунтування актуальності обраної теми — початковий етап будь-якого дослідження. Визначаючи тему студентської науково- дослідної роботи, важливо враховувати те, наскільки правильно студент розуміє цю тему, як вона опрацьована в науковій, професійно-виробничій та навчальній літературі. Відразу важливо зорієнтуватися в якій
інформаційній установі можна провести експеримент, або ж узагальнити та систематизувати досвід практичної роботи, співставити його з сучасними науковими досягненнями в обраному напрямі інформаційної роботи.
Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне - сутність проблеми, з чого випливає актуальність теми. Проблема завжди виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою неспроможність, а нове ще не набуло розвинутої форми. Таким чином, проблема - це суперечлива ситуація,
котра вимагає свого вирішення. Правильне виявлення, постановка та чітке формулювання проблеми сприятиме усвідомленню реальних можливостей її вирішення, великою мірою визначає стратегію дослідження. Сформулювати проблему - означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо, але не має свого вирішення.
Після обґрунтування актуальності обраної теми логічно перейти до
формулювання мети дослідження та визначення конкретних завдань.
Зазвичай це робиться у формі перерахування (вивчити..., описати.., порівняти..., встановити..., виявити залежність... і т. ін.) Формулювати завдання необхідно якомога конкретніше, оскільки описання їх вирішення становить зміст науково-дослідної роботи студента.
Це важливо також і тому, що назви розділів формулюються від- повідно до завдань дослідження.
Нижче подаються об'єкт і предмет дослідження, характеризуються
методи дослідження і т. ін..
Основна частина роботи - це опис процесу дослідження, де висвітлюються методика й техніка наукової роботи з використанням логічних законів і правил. Увесь матеріал компонується на логічно пов'язані між собою глави, розділи, підрозділи і має інформативні за- головки. Текст науково-дослідної роботи студента повинен бути ре- зультатом самостійно проведеного аналізу, синтезу та узагальнення
інформації з опрацьованих джерел і чітко підпорядкований меті й за-


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал