Методичні рекомендації Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" всіх форм навчання



Скачати 379.93 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/3
Дата конвертації08.01.2017
Розмір379.93 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3

Державний вищий навчальний заклад
“Українська академія банківської справи
Національного банку України”
Кафедра фінансів
КУРСОВА РОБОТА
З ФІНАНСОВИХ
ДИСЦИПЛІН
Методичні рекомендації
Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” всіх форм навчання
Суми
ДВНЗ “УАБС НБУ”
2014

Рекомендовано до видання методичною радою обліково-фінансового факультету
Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи
Національного банку України”, протокол № 2 від 25.09.2014.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри фінансів, протокол № 2 від 02.09.2014.
С.М. Фролов, доктор економічних наук, професор,
Н.Г. Пігуль, кандидат економічних наук, доцент,
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”;
В
.М. Кремень, кандидат економічних наук, доцент,
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”;
А. О. Бойко, кандидат економічних наук, старший викладач, ДВНЗ
“Українська академія банківської справи НБУ”
Рецензенти:
О.В. Козьменко, доктор економічних наук, професор,
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”;
Т.А. Васильєва, доктор економічних наук, професор,
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
Курсова робота з фінансових дисциплін : методичні рекомендації / [уклад.:
С. М. Фролов, Н. Г. Пігуль, В. М. Кремень А. О. Бойко] ; Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку
України”. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2014. – 39 с.
Видання містить загальні положення, тематику, етапи підготовки та захисту курсових робіт з дисциплін, що викладаються на кафедрі фінансів, основні вимоги щодо їх оформлення.
Призначене для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів “магістр” всіх форм навчання.
© ДВНЗ “Українська академія банківської справи
Національного банку України”, 2014

3
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ....................................................................................................4
ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ .................................................6
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ ...................................................................................10
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ..........................................................12
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ ..........................................................16
АНОТАЦІЯ ТА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
З ДИСЦИПЛІНИ “ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”......................................................17
АНОТАЦІЯ ТА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З
ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ
АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ” .........................................................................................22
НОТАЦІЯ ТА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
З ДИСЦИПЛІНИ “ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”.....................................................25
ДОДАТКИ .............................................................................................................................28

4
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Важливою складовою навчального процесу підготовки майбутніх магістрів фінансового профілю є виконання курсових робіт з дисциплін фахового спрямування.
Підготовка курсової роботи є індивідуальною творчою працею, робота над якою передбачає поглиблене вивчення і розробку однієї з актуальних проблем теорії та практики фінансів, організацію фінансових відносин суб’єктів господарювання, формування дієвих механізмів функціонування фінансів підприємств і фінансової системи в цілому, а також формування навичок самостійної роботи та вирішення конкретних економічних завдань.
Мета роботи – узагальнення, поглиблення і закріплення спеціальних знань студентів у фінансовій сфері, розвиток навичок здійснення аналітичної роботи, самостійного дослідження теоретичних і прикладних аспектів з певної теми, творчого використання літературних джерел і узагальнення практичного матеріалу та логічного викладення інформації.
Зміст такої форми навчання, як курсова робота, обумовлює її функції, базисом яких є надання студентам навичок:

підбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію в межах об’єкта та предмета дослідження;

виявляти базові та похідні причини виникнення певних фінансовоекономічних явищ, з’ясовувати їх вплив на об’єкт і предмет дослідження;

вести науковий пошук, узагальнювати різні методичні підходи та концепції, чітко аргументувати власну точку зору з досліджуваної проблеми;

розробляти пропозиції щодо вирішення існуючих проблем з урахуванням зарубіжного досвіду, обґрунтуванням можливостей його застосування в умовах національних особливостей.
У курсовій роботі необхідно показати вміння правильно використовувати теоретичні положення економічної науки, вміння користуватися науковим апаратом, як загальноприйнятою економічною, так і спеціальною фінансовою термінологією, висловлювати свою точку зору з питань, що розглядаються; вміти зробити науково- обґрунтовані висновки й конкретні пропозиції з вирішення виявлених під час аналізу фінансово-економічних проблем та удосконалення існуючих фінансових і організаційно-економічних механізмів.
Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” виконання курсових робіт, за умови вибору відповідної теми, може бути додатковою можливістю якісно опрацювати окремі аспекти майбутньої дипломної роботи, винести на попередній розгляд та перевірити ті положення, що в наступній розробці стануть основою її

5 наукової новизни, пропозицій і рекомендацій.
Успішне виконання студентами курсової роботи залежить від чіткості розуміння ними основних вимог до теоретичного та практичного рівнів опрацювання, змісту, структури, обсягу та оформлення матеріалу за обраною темою дослідження.

6
ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ
Основною формою ефективної організації самостійної роботи студента з підготовки курсової роботи є планування розподілу часу на виконання необхідних видів робіт з урахуванням їх трудомісткості та взаємозв’язку.
Виконання студентом курсової роботи передбачає послідовну реалізацію таких етапів:

вибір теми дослідження;

огляд літератури за темою роботи: законодавчої, нормативно-правової, спеціальної (в тому числі тієї, що міститься в періодичних виданнях), підбір фактологічного та фактичного матеріалу;

складання плану;

аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу;

написання та оформлення курсової роботи;

подання роботи на рецензування;

захист курсової роботи.
Вибір теми дослідження. Тема курсової роботи вибирається студентом відповідно до проблемно-практичної спрямованості власних науково-дослідницьких
інтересів згідно з переліком тем, затверджених кафедрою фінансів у розрізі окремих дисциплін, що наведені в даних методичних рекомендаціях, за погодженням з викладачем. Тематика робіт має проблемно-практичну спрямованість, періодично оновлюється і затверджується на засіданні кафедри.
З огляду на індивідуальні здібності студентів і їх схильність до науково- дослідницької роботи, набутий практичний досвід, викладач має право вносити певні корективи в тематику і розподіл курсових робіт.
Студентам надається право вибору теми курсової роботи з наведеного переліку або можливість запропонувати власну тему, виходячи з обґрунтування необхідності її дослідження. Уточнення або зміна теми курсової роботи можливі лише в окремих випадках за наявності достатньо аргументованих причин з дозволу викладача.
Студенти повинні вибирати і закріплювати за собою теми в установлений термін (протягом двох перших тижнів від початку навчального семестру).
Неприпустимим є вибір однієї теми декількома студентами в межах однієї академічної групи. При наявності достатньої аргументації доцільності роботи студента над темою, що вже закріплена за іншим студентом, – продовження попередніх досліджень, написання роботи на конкурс студентських робіт, робота

7 над дослідженнями студентського наукового гуртка тощо – викладач має право вносити корективи в розподіл тем курсових робіт.
Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, окреслити коло завдань, які мають бути вирішені для її досягнення, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали з обраної тематики, фактологічний і статистичний інформаційний матеріал.
Огляд літератури за темою роботи. У процесі складання плану та написання курсової роботи студент підбирає та вивчає відповідні літературні джерела і складає бібліографію.
Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою курсової роботи. До них належать матеріали, які опубліковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях, з урахуванням періодичних, а також статистичні збірники, закони, постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, укази Президента, а також інші нормативно-правові документи, фактичні статистичні показники та дані бухгалтерського обліку й фінансової звітності, планові та прогнозні показники.
Для самостійного пошуку літературних джерел студент використовує бібліографічні каталоги (алфавітний і систематичний), бібліографічні довідники, реферативні журнали, а також автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази та банки даних, на підставі чого формує список літератури за темою дослідження.
При вивченні літератури не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу.
Паралельно необхідно осмислювати знайдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникають у процесі опрацювання зібраного матеріалу, стають основою курсової роботи та висновків.
При викладенні матеріалу з обраної теми використовується не вся інформація, а тільки та її частина, яка безпосередньо стосується теми курсової роботи і є найбільш цінною та корисною для розв’язання поставлених завдань дослідження.
Складання плану. Попереднє ознайомлення з досліджуваною проблемою на підставі літературних джерел є основою для складання плану курсової роботи. План курсової роботи наводиться в її окремому розділі, який має назву “ЗМІСТ”.
Складання плану є одним із найважливіших етапів підготовки курсової роботи, оскільки на його основі формується загальне уявлення про якість виконання роботи, реалізовані напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Зі складеного плану видно, наскільки студент розібрався в обраній темі, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи – рівень досягнення поставленої мети.
План складається з переліку базових питань, що пов’язані внутрішньою

8 логікою дослідження за темою. Формулювання назв розділів і підрозділів повинно відповідати таким вимогам: конкретність, стислість, відсутність двозначності. При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, яка є найбільш логічною і прийнятною для даного дослідження схемою викладення матеріалу.
План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з керівником. У подальшому він може уточнюватися, залишаючи основне завдання роботи незмінним.
Аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу. Написання та оформлення курсової роботи. Після узгодження та затвердження плану студент приступає до написання курсової роботи. Вимоги щодо структури та оформлення курсових робот з дисциплін, що викладаються кафедрою фінансів, наведені в даних методичних рекомендаціях.
Обговорення проблемних питань з викладачем-керівником курсової роботи здійснюється на індивідуально-консультативних заняттях з підготовки та захисту курсової роботи (якщо їх проведення передбачено робочим навчальним планом з дисципліни) або на консультаціях викладача відповідно до затвердженого розкладу.
Обов’язками керівників є:
• консультування студентів з питань вибору теми роботи, розробки її плану, добору спеціальної літератури, підготовки окремих розділів;
• контроль за дотриманням студентом регламенту підготовки курсової роботи;
• рецензування курсової роботи з ґрунтовною характеристикою її якості відповідно до критеріїв оцінювання.
Подання роботи на рецензування. Завершена курсова робота підписується студентом на останній сторінці списку використаної літератури із зазначенням дати завершення роботи та надається у встановлений строк на кафедру фінансів для реєстрації з подальшим передаванням її керівнику, який здійснює рецензування та оцінювання якості виконання роботи, робить висновок щодо допуску її до захисту.
Форма рецензії курсової роботи, критерії та порядок її оцінювання регламентуються даними методичними рекомендаціями.
Захист курсової роботи. День і час захисту курсової роботи визначає викладач-керівник згідно з графіком навчального процесу.
Готуючись до захисту роботи, студент складає тези виступу, оформлює
ілюстрований матеріал, обмірковує відповіді на зауваження, які вказані у рецензії керівника.
Тривалість захисту курсової роботи не повинна перевищувати 10 хвилин. Для розкриття змісту курсової роботи студенту надається не більше 5 хвилин.
У своєму виступі студент повинен відобразити таке: результати проведеного

9 аналізу за обраною темою, конкретні пропозиції щодо вирішення проблеми або напрями удосконалення відповідних процесів з обґрунтуванням можливості їх реалізації в реальних умовах, при цьому можна робити посилання на ілюстративний матеріал, що винесений на захист. Виступ не повинен містити загальних відомостей, теоретичних положень, що містяться у літературних або нормативних документах, оскільки вони не є предметом захисту. Особливу увагу необхідно сконцентрувати на власних розробках, висновках і рекомендаціях, відповідях на зауваження рецензента.
Після виступу студент відповідає на питання, поставлені йому рецензентом, а також присутніми на захисті.
Захист курсової роботи оцінюється за критеріями, передбаченими даними методичними рекомендаціями.
По закінченні захисту виставляється оцінка, яка формується як сума балів за виконання та захист курсової роботи.

10
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна містити:
• титульний аркуш (додаток А);
• рецензію на курсову роботу (додаток Б);
• зміст;
• вступ;
• основну частину;
• висновки;
• список використаних джерел;
• додатки (за необхідності).
Обсяг курсової роботи при виконанні із застосуванням технічних засобів не повинен перевищувати 35-40 сторінок (без додатків).
Зміст роботи подається на початку курсової роботи. Він повинен бути оформлений як розгорнутий план. Зміст містить назву та нумерацію усіх розділів і підрозділів (додаток В).
Гармонійне поєднання структурних частин курсової роботи суттєво впливає на її результативність. Виходячи з цього, основні розділи курсової роботи мають бути органічно пов’язані між собою: теоретичні положення повинні служити початковою точкою для виконання конкретних розрахунків та здійснення аналізу, а запропоновані заходи повинні бути всебічно обґрунтовані.
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, розкривається її значення, подається огляд ступеня розробки даної проблеми без чіткої аргументації окремих позицій, підкреслюється необхідність вирішення конкретних питань теми в контексті сучасних економічних перетворень, зазначаються мета й завдання курсової роботи, об’єкт і предмет дослідження, вказуються методи, прийоми дослідження та інформаційна база, що використовуються в роботі. Мета роботи повинна бути сформульована лаконічно, але переконливо. При оформленні даної складової вказується її назва “ВСТУП”. Оптимальний обсяг вступу – 1-2 сторінки.
Визначаючи об’єкт і предмет дослідження курсової роботи, необхідно враховувати, що об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення, а предмет міститься в межах об’єкта і визначає тему курсової роботи.
Наприклад: Об’єктом дослідження є економічні відносини між суб’єктами фінансового ринку як системи.
Предметом дослідження є фінансовий ринок України в сукупності його організаційно-економічних структурованих елементів, їх взаємозв’язку та

11 взаємозалежності.
Основна частина передбачає безпосередній виклад змісту теми курсової роботи, глибоке і всебічне висвітлення її основних положень. Вона містить: а) огляд літератури за темою; б) узагальнення теоретичної та аналітичної інформації; в) розробку основних напрямків (пропозицій) щодо удосконалення фінансових відносин.
Огляд літератури за темою курсової роботи є теоретичною основою досліджуваної проблеми і використовується для аргументації, узагальнення та поглиблення основних положень теми, конкретизації подальших пропозицій. При написанні першого розділу роботи рекомендується звернути увагу на дискусійні питання, не обмежуючись при цьому лише простим переказом існуючих в економічній літературі точок зору, обов’язково потрібно викладати власну авторську позицію щодо їх вирішення. Узагальнення теоретичної та аналітичної
інформації передбачає, що при реферативному запозиченні думок з опублікованих праць необхідно робити посилання на використані джерела інформації.
У другому розділі основної частини роботи студент досліджує особливості практичного вирішення питань тематичної спрямованості на прикладі обраного об’єкта дослідження. Всебічний ґрунтовний аналіз повинен бути основою курсової роботи, на підставі якого формуються подальші висновки та пропозиції.
Метою третього розділу є розробка й обґрунтування пропозицій, направлених на вирішення теоретичних і практичних проблем, виявлених у попередніх розділах курсової роботи.
У висновках необхідно підвести підсумки досліджень, які проведені в курсовій роботі, акцентувати увагу на пропозиціях, їх значущості для успішної реалізації питань і проблем, окреслених у курсовій роботі. Оптимальний обсяг висновків – 2-3 сторінки.
Список використаної літератури містить перелік літературних джерел, що використовуються при підготовці курсової роботи. Складаючи список використаної літератури, необхідно враховувати обмеження щодо його обсягу – не менше 30 найменувань, але не більше 35.
Додатки складаються з допоміжних таблиці розмір яких більший за одну сторінку, діаграм, схем, фінансової документації і нумеруються в тій послідовності, в якій на них надаються посилання в тексті.

12
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ
РОБОТИ

Курсова робота повинна бути виконана та оформлена з дотриманням усіх технічних вимог до наукових робіт.
Текст роботи має бути виконаний у вигляді комп’ютерного набору на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм).
За машинописного способу виконання курсову роботу друкують через 1,5
інтервалу, шрифтом Times New Roman, розмір шрифту – 14 pt. Текст слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхнє і нижнє – 20 мм, ліве –
30 мм, праве – 15 мм.
Під час виконання курсової роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усієї роботи. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними впродовж усього тексту курсової роботи.
Структурні елементи “ЗМІСТ”, “ВСТУП” (перша сторінка) не нумерують.
Заголовки структурних елементів роботи і розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.
Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.
Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту звіту і дорівнювати п’яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку не допускається.
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути два рядки. Відстань між основами рядків заголовка, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті (додаток Г).
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.
Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінок не проставляють. Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи.
Розділи, підрозділи курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами.
Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті

13 роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.
Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.
Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.
Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).
Ілюстрація позначається словом “Рисунок __”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рисунок 3.1 – Схема розміщення”.
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами за порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.
Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера
ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 – другий рисунок третього розділу.
Приклад оформлення ілюстрації наведений у додатку Д. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю необхідно розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.
Назва таблиці складається зі слова “Таблиця”, її порядкового номера та безпосередньо назви, яка стисло відбиває зміст наведених у ній даних. Всі ці елементи оформлюються за зразком, наведеним у додатку Е.
Повну назву таблиці вказують один раз над таблицею зліва з абзацним відступом. У випадку переносу частини таблиці на наступну сторінку над нею з абзацного відступу пишуть: “Продовження таблиці Х”, де Х – номер таблиці.
Таблиці нумеруються арабськими цифрами за порядком у межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця
2.1 – перша таблиця другого розділу.
Заголовки та дані таблиці можуть бути виконані через один інтервал, шрифтом Times New Roman, розмір шрифту – 12 pt.
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком.
Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

14
Приклад оформлення таблиць наведений у додатку Е.
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині підрозділів.
Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).
Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).
Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.
Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.
Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.
Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.
Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають словом “де” без двокрапки і без абзацу.
Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак “х”.
Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Приклад оформлення формули наведений у додатку Ж.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділених двома квадратними дужками, наприклад, “... у роботах [1–7] ...”.
При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери.

15
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
17
При посиланнях слід писати: “... у розділі 2 ...”, “... (рис. 1.3) ...” або “... на рисунку 1.3 ...”, “... (табл. 3.2) ...” або “... в таблиці 3.2 ...”, “... за формулою (3.1) ...”,
“... у формулах (1.3) – (1.5) ...”, “... у додатку Б ...” або “... (додаток Б) ...”.
Додатки слід оформлювати як продовження курсової роботи на його наступних сторінках, розташовуючи їх у порядку появи посилань на них у тексті.
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.
Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є в тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Г.З – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.
Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння,
їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула В.1 відповідно до правил оформлення, зазначених вище.
Приклад оформлення додатків наведений у додатку И.
Список літератури слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
При оформленні списку літератури слід дотримуватися бібліографічних вимог, що викладені у ДСТУ 7.1-2006 “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання”.
Приклад оформлення списку використаної літератури наведений у додатку К.

16
ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсову роботу рецензує викладач-керівник курсової роботи протягом 10 робочих днів після її реєстрації на кафедрі.
При рецензуванні курсової роботи вихідною кількістю балів за системою
ECTS вважається 0. Збільшення кількості балів проводиться відповідно до критеріїв оцінювання курсової роботи, викладених у рецензії (додаток Б).
Доопрацювання курсової роботи не здійснюється. Всі питання мають бути з’ясовані студентом у процесі дослідження на консультаціях з керівником курсової роботи.
Остаточна оцінка за курсову роботу виставляється за результатами захисту.
Під час захисту студент повинен показати правильність розуміння теоретичних основ і тенденцій розвитку сучасних проблем фінансової науки, аргументувати власну точку зору тощо.
Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну шкалу та шкалу за системою ECTS (таблиця 1).
За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку за системою
ECTS, яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість.
Таблиця 1 – Шкала оцінювання за системою ECTS
Сума балів за всі види навчальної діяльності
Оцінка
ECTS
Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90 – 100
А відмінно зараховано
82-89
В добре
74-81
С
64-73
D задовільно
60-63
Е
35-59
FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34
F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

17
АНОТАЦІЯ ТА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ
РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ “ФІНАНСОВИЙ
МЕНЕДЖМЕНТ”
Дисципліна “Фінансовий менеджмент” є базовою для підготовки магістрів і спеціалістів за напрямом “Економіка і підприємництво”. Її зорієнтовано на засвоєння сучасних методів управління фінансами суб’єктів господарювання.
“Фінансовий менеджмент” являє собою наукову дисципліну, яка вивчає комплексну систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, спрямованих на формування, розподіл і використання фінансових ресурсів підприємства та організацію його грошових потоків з метою досягнення оперативно-тактичних та стратегічних цілей.
Метою дисципліни є надання студентам поглиблених знань із питань фінансового управління підприємствами різних організаційно-правових форм і різних форм власності в умовах ринкової економіки, формування теоретичної та методологічної баз, необхідних для вільного володіння сучасними методиками стратегічного та оперативно-тактичного фінансового менеджменту, а також опанування основних підходів щодо вибору, обґрунтування та реалізації найбільш ефективних фінансових рішень у процесі управління.
У першому розділі курсової роботи необхідно розкрити теоретичні напрацювання з обраної теми дослідження, проаналізувати розвиток категорійного апарату, принципів і підходів фінансового менеджменту, а також розглянути і критично проаналізувати існуючі різноманітні точки зору на досліджувану проблему, а також обґрунтувати вибір найбільш доцільного методу аналізу. Даний розділ курсової роботи використовується для аргументації, узагальнення і поглиблення основних положень теми, конкретизації подальших пропозицій. Зміст цього розділу також повинен базуватися на детальному опрацюванні чинного вітчизняного законодавства, інструктивних і нормативних документів, консультативних і рекомендаційних документів з питань управління фінансами підприємств. Матеріал, що міститься в першому розділі роботи, повинен стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке здійснюватиметься в другому розділі. Бажано наводити фактичні статистичні дані, які відображають тенденції змін відповідних економічних явищ на макрорівні (України та світу в цілому) і дозволяють визначити особливості зовнішнього соціально-економічного клімату.
Другий розділ повинен містити ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми тільки на матеріалах реального підприємства. У цьому розділі можна виділити 2–3 порівняно самостійні підрозділи, що містять загальну фінансово-господарську характеристику діяльності підпрєимства, аналіз

18 фінансового стану підпрєимства за усіма напрямами та поглиблений аналіз практики фінансового менеджменту з обраної теми дослідження. Описувати
історію виникнення і розвитку підприємства недоцільно. Аналітичний розділ повинен бути максимально насиченим фінансово-статистичною і розрахунково- аналітичною інформацією, поданою у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем.
Інформація повинна відображати стан, структуру і динаміку відповідних кількісних показників діяльності досліджуваного підприємства за останні 3–5 років. Бажано порівняти показники діяльності підприємства з відповідними середньогалузевими показниками, з показниками конкурентів та лідерів галузі. Таке порівняння дасть змогу охарактеризувати ринкову позицію підприємства, його можливості для подальшого розвитку і шанси в конкурентній боротьбі. Результати проведеного аналізу створять підґрунтя для визначення напрямів вирішення існуючих фінансових проблем проблем.
У текстовій частині другого розділу необхідно чітко розмежовувати джерела походження інформації, використаної при аналізі: що запозичено з літератури, що одержано з документів підприємства, а які дані отримані шляхом власних спостережень, розрахунків. Усі форми подання фактичних даних повинні мати відповідні посилання, наприклад, “за власними розрахунками”, “власні розрахунки за даними додатка А, “за даними [12, с. 33]”.
Не допускається пряме посилання в тексті другого розділу на дані фінансової звітності підприємства без формування на їх основі аналітичних таблиць або застосування іншої форми обробки та подання фінансової інформації.
На основі вивчення реального стану управління об’єктом дослідження студент має сформулювати власні узагальнюючі висновки за кожним підрозділом даного розділу курсової роботи. Наприкінці розділу мають бути чітко визначені фінансово-економічні проблеми, на розв’язання яких будуть спрямовані рекомендації та пропозиції, що обґрунтовуються в розділі 3.
Третій розділ курсової роботи повинен містити теоретично і розрахунково обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення поточного стану обраного об’єкта дослідження та покращення практики фінансового менеджменту відповідно до мети, визначеної у вступі роботи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на результатах аналізу, що був проведений у другому розділі.
При цьому бажано, щоб розроблені пропозиції передбачали комплекс альтернативних або взаємопов’язаних заходів, використання яких дозволить усунути наявні фінансово-економічні проблеми в управлінні об’єктом дослідження, а розрахунково-аналітичне обґрунтування – порівняльну оцінку ефективності їх застосування.

19


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал