Методичні рекомендації для студентів модуль філософія: сутність та історія Тема: «Предмет філософії, коло філософських проблем»



Сторінка1/4
Дата конвертації02.02.2017
Розмір0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства

з курсом філософії


МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ

з дисципліни
ФІЛОСОФІЯ
для студентів вищих медичних закладів освіти

ІІІ-IV рівнів акредитації



Спеціальність:

7.110201 «Фармація»

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

2016
Vі. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ
МОДУЛЬ 1. Філософія: сутність та історія

Тема: «Предмет філософії, коло філософських проблем»

Форма заняття: семінарське

Мета заняття: довести, що філософія є насамперед концептуальним вираженням світоглядних проблем, була і залишається інтелектуальною формою відповіді на глибинні запити людини.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ


1. Предмет філософії і своєрідність філософських проблем:

  • поняття «філософія»; предмет філософії в різні історичні часи;

  • коло філософських проблем; основні філософські дисципліни та основні розділи філософії;

  • специфіка філософських питань.

2. Основне питання філософії:

Із запропонованого тексту першоджерела (див. «Самостійна робота» завд. №2) з’ясуйте:

• як формулюється основне питання філософії?

• як формулюється гносеологічне питання?

-матеріалізм та ідеалізм, гностицизм та агностицизм у філософії;

- концепції розвитку у філософії: діалектична і метафізична.

3. Світогляд. Його структура і типи:


  • світогляд його структура та рівні;

  • історичні типи світогляду, спільне і відмінне між ними;

  • специфіка філософського світогляду.

4. Основні функції філософії:

  • функції філософії (світоглядна, методологічна, наукова) та їх значення;

  • основні етапи співвідношення філософії і науки;

  • спільні та відмінні риси філософії і науки;

  • біполярність філософії;

  • взаємозв’язок філософії і медицини;

  • сучасні проблеми філософії та медицини.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: світогляд, міфологія, релігія, філософія, методологія, матеріалізм, ідеалізм онтологія, гносеологія, аксіологія, праксеологія, агностицизм.

Завдання 2. Робота з першоджерелом.

З уривку праці Ф.Енгельса «Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії» з’ясуйте:

• як формулюється основне питання філософії?

• як формулюється гносеологічне питання?

«Найвищим питанням всієї філософії, питання про відношення мислення до буття, духу до природи, має свої корені в... обмежених і незграбних уявленнях людей.. Але воно було поставлене тільки тоді, коли все населення Європи пробудилося від зимової сплячки християнського середньовіччя (хоча питання про відношення мислення до буття в церкві принесло нову постановку питання: створений світ Богом чи існував він вічно?)...

Філософи розділилися на два протилежні табори в залежності від того, як вони відповідали на питання: що було первинним – дух чи природа? Ті, які стверджували, що дух існував до природи, і які визнавали створення світу, ... становили ідеалістичний табір. Ті ж, які основним началом вважали природу, прилучилися до різних шкіл матеріалізму.

Але питання про відношення мислення до буття має ще й іншу сторону: як відноситься наше мислення про оточуючий нас світ до самого світу. Чи здатне наше мислення пізнавати дійсний світ, чи можемо ми в наших уявленнях і поняттях про дійсний світ складати правдиве відображення дійсності? На філософській мові це питання називається питанням про тотожність мислення і буття...».
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Прокоментуйте судження Арістотеля: «Подив спонукає людей філософствувати».

Завдання 2. «Наука – це те, що ми знаємо, філософія – те, чого ми не знаємо» (Б.Рассел).

Як ви гадаєте, чому філософ зробив такі висновки: Чи ви згідні з ним? У чому, на ваш погляд, принципова відмінність між наукою і філософією?



Завдання 3. З наведеної цитати «Нема людини, котра була б вільною від філософії, хоча б примітивної, дитячої, безпосередньої, несвідомої» (М.Бердяєв) з’ясуйте, на підставі чого можна, по-вашому, це стверджувати? Що в людині доконечно зумовлює потребу філософствувати?

Завдання 4. В чому простежується зв’язок між філософією і світоглядом? Що дає філософія для формування дієвого світогляду?

«Філософія з давніх-давен була не лише загальним розмірковуванням, вона давала стимул, проголошувала кодекс цінностей, надавала людському життю смислу та цілі, подавала людині світ, в якому вона відчувала себе захищеною, – одним словом, давала їй світогляд. Загальне розмірковування ще не є світоглядом, для світогляду необхідні стимули, які б діяли на людину в її цілісності і випливали б із її цілісності. Філософи не були просто спокійними, безвідповідальними спостерігачами, вони були двигунами та конструкторами світу. Таку філософію ми називаємо пророчою філософією. Вона суттєво відрізняється від загального розмірковування тим, що вона дає світогляд, вказує смисл та значення життя, пропонує зведення цінностей в норми належного. Тільки така філософія має право називатись філософією, якщо ми хочемо, щоб слово «філософія» звучало шляхетно та мужньо». (К.Ясперс).



Теми презентаційних доповідей

1. Філософія в медицині


ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

1. Що є об’єктом і предметом філософії?



  1. Які основні розділи включає в себе філософія?

  2. В чому суть матеріалістичного й ідеалістичного пояснення світу?

  3. Окресліть та розкрийте зміст основних особливостей філософського мислення.

  4. Охарактеризуйте найважливіші особливості міфологічного, релігійного та буденного світоглядів, їх відмінності від філософського світогляду.

  5. В чому полягає різниця між науковим і релігійним світоглядом?

  6. Чим відрізняється одна від одної міфологічна і наукова картина світу?

  7. Яка роль філософії в індивідуальному розвитку людини?

  8. Як співвідносяться філософія, релігія, наука і мистецтво?


Рекомендована література

  1. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. – К., 1999. – С.5-16.

  2. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С.20-40.

  3. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.9-52.

  4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.35-50.

  5. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

  6. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997. – С.21-46.

  7. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. – С.36-52.

  8. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001. – С.47-56.

  9. Синицына А.В. Философия: учебное пособие для иностранных студентов.-Львов, 2014.-С.5-29.

  10. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000. – С.18-25.

  11. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C.131-141.

  12. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004.– С.9-35

  13. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.1.

  14. Філософія. Навчальний посібник / За ред. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003. – С.67-70.


Тема: «Філософія Стародавнього Сходу»

Форма заняття: семінарське

Мета заняття: порівнюючи і виокремлюючи аспекти, за якими розрізняються східний і західний тип культури, довести, що філософія Стародавнього Світу демонструє органічну цілісність людини і природи, розробляє оригінальні концепції світобудови.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

  1. Проблема «Схід – Захід» в сучасній філософії:

- східний і західний типи культурного розвитку. Особливість східної і

західної філософії;

- спільне і відмінне у формуванні методів лікування і діагностики у східній і західній медицині;

2. Філософська думка Стародавньої Індії. Канонічні джерела:


  • особливість культури Стародавньої Індії;

  • літературно-джерельна база індійської культури – Веди;

  • ортодоксальні і неортодоксальні філософські системи;

  • проблеми буття у системах санкх’я, веданта, міманса, ньяя, і вайшешика;

  • проблема людини у системі йога і її терапевтична функція;

- буддизм: чотири «благородні істини»;

- трактування буття у буддизмі;

- проблема людини у буддизмі: мета людського існування, основний моральний принцип;

- окреслення змісту життя східною і західною традицією

- індійські методи лікування і їх значення для сучасної людини.

3. Філософія Стародавнього Китаю:


  • особливості китайської філософії; відмінності в орієнтації індійської філософії і китайської;

  • моделі світобудови у філософії Стародавнього Китаю;

  • проблема людини і суспільства у конфуціанстві; принципи конфуціанства;

Із запропонованих цитат (див. розділ «Самостійна робота» завд. № 2, 3, 4), з’ясуйте:

• основні ознаки людинолюбства;

• що становить людський обов’язок;

• що вимагає «шлях золотої середини»;

• ідеал правителя у конфуціанстві;


  • поняття «дао» і життя людини в даосизмі.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: сансара, карма, нірвана, Веди, дао, інь, ян, жень, сяо, брахман, атман, мокша.

Завдання 2. З наведеного уривку з’ясуйте, основні ознаки людинолюбства і

що становить людський обов’язок. Чи можуть ці принципи бути застосовані у сучасному житті.



«Шанобливе ставлення до батьків і повага до старших братів – основа людинолюбства».

Учень: «Я прошу розповісти про правила людинолюбства».

Вчитель: «Поза своєю оселею відносися до людей так, ніби ти приймаєш дорогих гостей. Використовуй народ так, ніби ти виконуєш важливе жертвоприношення. Не роби людям того, чого не бажаєш собі. Тоді в державі і в родині до тебе не будуть відчувати ворожнечі».

Учень запитав про пошану до батьків.

Вчитель відповів: «Сьогодні пошана до батьків становить їх утримання. Але люди утримують також собак і коней. Якщо батьків не шанувати, то чим буде відрізнятися відношення до них відношенням до собак і коней».

Учень: «Кого ми можемо назвати людинолюбивим?».

Вчитель: «Того, хто здатен проявляти п’ять якостей і є людинолюбивим. Що це за якості? Поважність, правдивість, ввічливість, доброта, кмітливість. Якщо людина поважна, її не зневажають. Якщо людина ввічлива, її підтримують, якщо правдива, їй довіряють, якщо кмітлива, вона досягає успіху, якщо людина добра, вона може використати іншого».

Учень: «Що ми можемо назвати обов’язком людини?».

Вчитель: «Батько повинен виказувати свої батьківські почуття, а син – шанування, старший брат – доброту, дружина – слухняність, старші – милосердя, молодші – покірність, правитель – людинолюбство, підлеглі – відданість. Саме ці десять якостей і називають людським обов’язком».

Учень: «Коли ми можемо назвати людину доброю?».

Вчитель: «Добра природа людини проявляється у почуттях. Співчуття – початок людинолюбства, відчуття сорому – початок обов’язку, поступатися – початок правил поведінки, відчуття правди і неправди – початок знань».
Завдання 3. З’ясуйте природу принципу «золотої середини» і прокоментуйте.

Вчитель: «Такий принцип як «золота середина» є найвищим принципом. Люди вже давно не володіють ним. …Коли не виявляють задоволення, гніву, смутку, радості – це і називається станом «золотої середини». Коли їх проявляють у належній мірі – це є стан гармонії. Середина є найважливішою основою дій людини. Гармонія – це шлях, яким мають прямувати люди. Коли вдається досягти стану середини і гармонії, у природі встановлюється порядок і все існуюче розквітає».
Завдання 4. Які принципи формують ідеал правителя у конфуціанстві. Прихильником якого державного устрою (демократичного чи монархічного) виступає Конфуцій.

Учень: «Як зробити, щоб народ був шанобливим, старанним, вірним?»

Вчитель: «Якщо бути в спілкуванні з народом суворим, то народ буде поважати тебе. Якщо виявляти синівську повагу до своїх батьків і будете милосердним до народу, то народ буде відданим».

Учень: «Яким чином правитель використовує чиновників, а чиновники служать правителю?»

Вчитель: «Правитель використовує чиновників, дотримуючись ритуалу, а чиновники служать правителеві віддано».

ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Поміркуйте. Йога це: філософія, практика, фізіологія, дихальна гімнастика, свідомість, система харчування? Поясніть зміст поняття «йога».

Завдання 2. Прокоментуйте. Учень запитав учителя: «Чи можна одним реченням назвати правило, якому необхідно слідувати все життя? Учитель відповів: «Можна. Чого не бажаєш собі, того не роби іншому ». Що це за моральне правило. Хто був його автором?
Теми презентаційних доповідей

  1. Філософія Сходу і її вплив на і східну медицину.

  2. Філософія Китаю і традиційна китайська медицина.

  3. Вплив філософії на медицину Стародавньої Індії.



ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

  1. В чому принципова відмінність мислення Стародавнього Сходу від західної системи мислення?

  2. Чим би Ви пояснили те, що представники давньоіндійської філософії акцентували увагу на окремій особі й не торкались проблем удосконалення соціальної сфери?

  3. В чому Ви бачите відмінність між конфуціанством і даосизмом?

  4. Що є найважливішою особливістю буддизму?

  5. Поясніть сучасне значення ідейних надбань східної філософії.

  6. Чим може зацікавити східна філософія сучасного лікаря?

  7. Що означає поняття «карма» і яка її роль у житті людини?


Рекомендована література

  1. Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч.1. – 575с.

  2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

  3. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник – К., 1999. – С.5-16.

  4. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С.20-40.

  5. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.9-52.

  6. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник.– Івано-Франківськ, 2004. – С.58-74.

  7. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.35-50.

  8. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

  9. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997. – С.21-46.

  10. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. – С.36-52.

  11. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001. – С.47-56.

  12. Синицына А.В. Философия: учебное пособие для иностранных студентов.-Львов, 2014.-С.30-43.

  13. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000. – С.18-25.

  14. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C.23-50, 141-175.

  15. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник – К., 2004.– С.9-35

  16. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.1.

  17. Філософія. Навчальний посібник / За ред.. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003. – С.67-70.



Тема: «Філософія Античності»

Форма заняття: семінарське

Мета заняття: вивчаючи вихідні ідеї античної філософії, простежити розвиток людського мислення від простої єдності до диференційованої багатоманітності та свідомої деталізації.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Філософія Античності:

  • поняття античної філософії, передумови та духовні джерела античної філософії;

  • основні етапи та проблематика античної філософії.

2. Космогонізм ранньої грецької філософії:

  • натурфілософські ідеї представників Мілетської школи (Фалес, Анаксимен, Анаксимандр); позитивні здобутки мілетських філософів;

  • вчення Геракліта про першооснову буття і зародження діалектичних ідей;

  • проблема людини і душі за Гераклітом;

  • ідеалістичне трактування першооснови світу Піфагором;

  • трактування буття і мислення в філософії Парменіда, Анаксагора, Ксенофана;

  • апорії Зенона;

  • атомістичне трактування буття і теорія пізнання за Демокрітом;

  • вчення Емпедокла про рушійну сили космотворення.

3. Особливості класичного періоду античної філософії:

  • проблематика класичного періоду античної філософії;

  • вчення софістів; суб’єктивізм і релятивізм софістів;

  • філософія Сократа; метод «сократичного діалогу»; «етичний раціоналізм» Сократа;

Із наведеного уривку першоджерел (див. «Самостійна робота» завд. № 2 ) з’ясуйте:

• чому самопізнання є основою моральної поведінки за Сократом?



  • проблема буття («теорія ідей») Платона; об’єктивний ідеалізм Платона;

  • пізнання, проблема людини і держави в філософії Платона;

  • критика «теорії ідей» Платона Аристотелем; проблема буття;

  • вчення про людину і суспільство; етичні погляди Аристотеля;

  • закони формальної логіки, що визначив Аристотель.

3. Елліністичний період античної філософії:

- особливість і проблематика елліністичної філософії:

а) філософія стоїцизму:

- основи світобудови;

- морально-життєва позиція стоїцизму;

З наведеної цитати (див. «Самостійна робота» завд. № 4) з’ясуйте:

• яка морально-життєва позиція обґрунтовується стоїцизмом;

б) епікуреїзм:


  • атомістично-етичні погляди філософії Епікура її евдемоністичний характер;

Із наведеного уривку першоджерел (див. «Самостійна робота» завд. №3 ) з’ясуйте:

• яку роль у досягненні щасливого життя Епікур відводить розуму?

в) скептицизм: світоглядна концепція та тлумачення проблеми щастя;
- значення ідей античної філософії для сучасності.

4. Римська філософія:

- особливість і проблематика римської філософії;

- неоплатонізм і вчення про Єдине; процес розвитку, творення та його ступені;


  • антропологічна проблема, мета людського життя; шлях єднання людини з Єдиним.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. З допомогою словника дайте визначення поняттям: атомізм, космологія, космогонія, логос, Нус, гомеомерії, метапсихоз, апорія, евдемонізм, гедонізм, фаталізм, атараксія, еманація.

Завдання 2. Робота з першоджерелом.

Із уривку першоджерел з’ясуйте, чому самопізнання стає основою моральної поведінки, за Сократом?

«…Чи помітив ти напис на храмі: «Пізнай самого себе?»

…А хіба не є очевидним, продовжував Сократ, що знання про себе дає людям багато благ, а заблудження відносно себе – дуже багато нещасть. Хто знає себе, той знає, що для нього корисно, і чітко розуміє, що він може, а чого не може. Займаючись тим, що знає, він задовільняє свої потреби і живе щасливо, а коли не береться за те, чого не знає, не робить помилок і уникає нещасть.



Завдання 3. Яку роль у досягненні щасливого життя Епікур відводить розуму?

«…коли ми говоримо, що задоволення (насолода) є кінцева мета, то розуміємо це не як розпусту, плотську насолоду, як думає дехто, ... ми розуміємо як свободу від тілесних страждань і душевного неспокою. Початком всього цього і найвище благо є розсудливість. Від розсудливості виникли всі інші доброчесності; вона вчить, що не можна жити приємно, не живучи розумно, морально і справедливо, і навпаки…».

(Епікур)

Завдання 4. Зі словом «стоїцизм» ми пов’язуємо певну позицію, яка визначається, як мужність, випробування в життєвих ситуаціях, здатність протистояти спокусі. З наведеного уривку виберіть цитати, що підтверджують правильність цього визначення.

«При баченні смерті і повідомленні про неї я буду зберігати спокій і витриманий вираз обличчя; я буду долати тяжкі випробовування, підкріплюючи тілесні сили духовними; я буду ставитися з презирством до розкоші; я не буду сумним, якщо воно буде належати іншому; я буду байдужим до своєї долі, чи буде вона мене карати, чи жаліти; я буду жити в переконанні того, що я народився для інших і буду за це вдячний природі…».


ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Прокоментуйте вислів античного мислителя: «Людина є мірою всіх речей». Кому належало це висловлювання. Яку філософську позицію воно виражає?

Завдання 2. Як можна прокоментувати висловлювання Геракліта: «Все тече все змінюється», «двічі війти в одну і ту ж річку неможливо».

Завдання 3. На які роздуми наштовхує вислів Сократа: « Я знаю, що нічого не знаю»
Теми презентаційних доповідей

        1. Антична філософія і її вплив на розвиток медицини.

2. Лікарі-філософи: Гіппократ, Гален  Асклепіад, Корнелій Цельс.  

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

1. На основі яких джерел формувалася стародавня грецька філософія?

2. В чому полягають здобутки представників Мілетської школи?

3. В чому зміст Гераклітівської діалектики?

4. Яку проблему вирішували піфагорійці? Яке вчення вони започатковують?

5. Чи може об’єктивний ідеалізм визнавати існування матеріального світу?

6. Як пов’язані у філософії Платона вчення про душу і соціальна структура суспільства?

7. У чому зміст критики Аристотеля «теорії ідей» Платона?

8. В чому мета і сенс людського життя за Аристотелем?

9 Як тлумачать мету людського життя епікурейці?

10. В чому актуальність поглядів стоїків, епікурейців?

11. Яким чином для досягнення щастя людина може позбавитися страху перед богами, смертю і долею?


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч.1. – 575с.

  2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

  3. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. - К., 1999. – С.21-38

  4. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С.20-40.

  5. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.9-52.

  6. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник.– Івано-Франківськ, 2004. – С.58-74.

  7. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.35-50.

  8. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

  9. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997. – С.21-46.

  10. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. Львів, 2001. – С.36-52.

  11. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001. – С.47-56.

  12. Синицына А.В. Философия: учебное пособие для иностранных студентов.-Львов, 2014.-С.44-64

  13. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000. – С.18-25.

  14. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C.23-50, 141-175.

  15. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник – К., 2004.– С.9-35

  16. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.1.

  17. Філософія. Навчальний посібник / За ред.. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003. – С.67-70.

Тема: «Філософія Середніх віків та Відродження»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: довести, що філософія Середньовіччя та Відродження привносять нове бачення в європейський світогляд, в якому відбуваються досить радикальні зміни.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Зміни у світогляді, причини переходу від античності до Середньовіччя:

  • соціально-політичні та економічні передумови змін у світогляді середньовічної філософії;

  • відмінності між античним світоглядом і середньовічним;

  • особливості християнського світогляду;

  • специфіка середньовічної філософії;

  • періодизація та проблематика середньовічної філософії

2. Вчення апологетів та патристів:

  • апологетика, проблема співвідношення віри і розуму (Тертуліан);

  • головні проблеми і принципи патристики;

  • вчення Августина Аврелія про Бога, добро і зло, час, людину і душу;

З запропонованого уривку (див. «Самостійна робота» завд. №2) з’ясуйте:

• що таке Град Земний і Град Божий за Августином? Який зв’язок між двома Градами? Хто є громадянами кожного з Градів?



3. Схоластика:

  • основні періоди та проблематика схоластики;

  • вчення Томи Аквінського про раціональне обґрунтування буття Бога;

  • теорія «подвійної істини», співвідношення віри і розуму, науки і релігійного вчення;

  • полеміка реалізму і номіналізму.

4. Філософія Відродження:

- основні світоглядні орієнтири та риси ренесансної філософії;

- періодизація і проблематика філософії Відродження.

5. Філософські ідеї натурфілософії та природознавство Відродження:


  • пантеїзм М.Кузанського;

  • геліоцентрична система М.Коперника;

  • пантеїзм і гілозоїзм Дж. Бруно;

  • механістичний матеріалізм Г. Галілея і його розуміння ідеї «подвійної істини».

6. Реформаційні та соціально-політичні ідеї Відродження:

  • реформаційний рух і провідні ідеї У.Цвінглі, М.Лютера, Ж.Кальвіна, Т.Мюнцера;

  • політичні погляди Н. Макіавеллі;

З уривку праці Н.Макіавеллі «Государ» (див. «Самостійна робота» завд. №3 ) з’ясуйте:

• що означає ідея громадянського суспільства? В чому його суть?

• яка має бути позиція правителя, якщо він прийшов до влади з допомогою народу?

• які кроки належить робити правителю, щоб його шанували?



  • соціально-утопічні вчення Т.Мора і Т.Кампанели.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: патристика, теоцентризм, теологія, томізм, неотомізм, номіналізм, реалізм, апологетика, універсалії, геоцентризм, геліоцентризм, реформація, утопія.

Завдання 2. Дайте пояснення, що таке Град Земний і Град Божий, за Августином? Який зв’язок між двома Градами? Хто є громадянами кожного з Градів?

«Не дивлячись на багаточисельність народів, які живуть за своїми звичаями, розмежовуються між собою мовою, одягом, завжди існувало два роди людського спілкування, яке ми, за Писанням, справедливо можемо назвати двома Градами. Один з них складається з людей, бажаючих жити у світі за плоттю; інші – жити за духом. Громадян Земного Града народжує зіпсована гріхом природа, громадян Града Небесного народжує благодать, звільнюючи природу від гріха. До одного з них належить натовп людей, нечестивих в образі людини. До іншого – людей, які віддані єдиному Богу…»



Завдання 3. Робота з першоджерелом.

З праці Нікколо Мак’явеллі «Государ» з’ясуйте:

• що означає ідея громадянського суспільства? В чому його суть?

• яка має бути позиція правителя, якщо він прийшов до влади з допомогою народу?

• які кроки належить робити правителю, щоб його шанували?

• поміркуйте, пріоритет якому правителю віддали би ви і чому?

«...такого роду єдиновладдя – його можна назвати громадянським – установлюється на вимогу чи знаті, чи народу. Оскільки немає міста, де не відособились би два цих начала: знать прагне підкорити і утискувати народ, народ не хоче перебувати у підкоренні та гнобленні; зіткнення ж цих начал вирішується трояко: або єдиновладдям, або безвладдям, або свободою.

Єдиновладдя установлюється чи знаттю, чи народом, залежно від того, кому першому випадає нагода. Знать, бачучи, що вона не може протистояти народові, висуває кого-небудь із своїх і проголошує його правителем, щоби за його спиною вгамувати свою пожадливість. Так само і народ, бачучи, що не може чинити опір знаті, звеличує когось одного, щоби в його владі знайти для себе захист. Тому, хто приходить до влади з допомогою знаті, важче утримати владу, аніж тому, кого привів до влади народ, бо якщо правитель оточений знаттю, котра шанує себе як рівна йому, то він не може ні вказувати, ні мати незалежний спосіб дій. Тоді як той, кого привів до влади народ, править один і довкола нього немає нікого, чи майже нікого, хто не прагнув би йому скорятися.

Так що, коли правитель прийшов до влади з допомогою народу, він має намагатися утримати його дружбу, що зовсім не важко, бо народ вимагає тільки, щоб його не утискували. Але якщо правителя привела до влади знать наперекір народові, то перший його обов'язок - заручитися дружбою народу, що знову ж таки неважко зробити, якщо взяти народ під свій захист. Люди ж такі, що, бачучи добро з боку тих, від кого чекали зла, особливо прив'язуються до благодійників, тому народ ще «більше прихилиться до правителя, ніж якби сам привів його до влади. Заручитися ж підтримкою народу можна по-різному... [...]... правителю належить бути у дружбі з народом, інакше у важкі часи він буде скинутий з престолу...

[...] Ніщо не може викликати до правителя такої шани, як воєнні справи і надзвичайні вчинки.

[...] Величі правителя сприяють також незвичайні розпорядження усередині держави,... інакше кажучи, коли хто-небудь здійснює значне у громадянському житті, погане чи добре, то його корисно нагороджувати чи карати таким чином, щоби це пам'яталось якомога довше. Та найголовніше для правителя – постаратися всіма своїми вчинками скласти собі славу великої людини, наділеної розумом видатним.

Правителя поважають також, коли він відкрито заявляє себе ворогом чи другом, тобто, коли він без хитань виступає за одного проти іншого – це завжди краще, аніж стояти осторонь.

Правитель повинен також показувати себе покровителем талантів, пригортати обдарованих людей, вшановувати тих, хто проявив себе в якомусь ремеслі чи мистецтві. Він має спонукати громадян спокійно займатися торгівлею, землеробством і ремеслами, щоб одні облаштовували свої володіння, не боячись, що ці володіння у них відберуть».
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Прокоментуйте наступне висловлювання:
• «Час лікує всі рани»;
• «Воля в нас завжди вільна, та не завжди добра» (Аврелій Августин);
• «Нічого так не перешкоджає здоров'ю, як часта зміна ліків» (Сенека).

Завдання 2. Прокоментуйте цитати Г. Галілея:
• «Говорити плутано вміє кожен, говорити ясно небагато».
• «Вища мудрість - знати самого себе».
Теми презентаційних доповідей


  1. Ісламська філософія Середніх віків: Ібн Сіна,Аль Кінді і розвиток медицини;

  2. Леонардо да Вінчі і його внесок у медицину.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

1. Яка основна риса і особливість філософського мислення епохи Відродження?

2. Що означає антропоцентризм?

3. Порівняйте гео- і геліоцентричні системи Всесвіту.

4. В чому виявився гуманізм християнський і гуманізм епохи Відродження?

5. В чому відмінність розуміння праці в античній філософії філософії Середньовіччя і епохи Ренесансу?



Рекомендована література

  1. Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 1. – Ч.1. – 575 с.

  2. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. – М., 1976. – Т.1.

  3. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. – К., 1999. – С.40-48.

  4. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С.40-80.

  5. Історія філософії: Підручник / Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.126-235.

  6. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник. – Івано-Франківськ, 2004. – С.74-95.

  7. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.73-107.

  8. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

  9. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997. – С.67-79.

  10. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. – Львів, 2001. – С.90-131.

  11. Синицына А.В. Философия: учебное пособие для иностранных студентов.-Львов, 2014.-С.64-80

  12. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001. – С.76-87.

  13. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C.175-197.

  14. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000. – С.18-25.

  15. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004.– С.9-35.

  16. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.2.

  17. Філософія. Навчальний посібник/За ред.. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003. – С.67-70.


Тема: «Філософія Нового часу. Німецька класична філософія»

Форма заняття: семінарське .

Мета заняття: довести, що філософія Нового Часу являє собою принципово новий рівень у розвитку європейської філософії: вона розвивається в діалозі з експериментальною наукою досягає нового рівня деталізації власної проблематики, а німецька класична філософія постала як вищий етап у розвитку європейської філософії, з’ясувати чим збагатила німецька класична філософія європейську культуру, без чого неможливо уявити собі сучасну інтелектуальну ситуацію в суспільстві.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Філософії Нового Часу і її особливість:

  • соціокультурні умови, що призвели до змін у світогляді і переорієнтації проблематики;

  • риси філософії Нового Часу;

2. Проблема методу пізнання в філософії Ф.Бекона та Р.Декарта:

  • емпіризм, шляхи пізнання і метод Ф.Бекона;

  • який з зазначених методів набуває рис універсального;

  • чи використовуються ці методи у сучасній науці;

  • раціоналізм Р. Декарта і метод пізнання;

  • сутність теорії «вроджених ідей»;

  • 3. Вчення про субстанцію. Сенсуалізм:

  • розуміння субстанції Р.Декартом;

  • поняття субстанції в філософії Б.Спінози;

  • «монадологія» Г.Лейбніца;

  • сенсуалізм як напрям у пізнанні; Дж.Локк і Дж.Берклі

4. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії:

  • ідейні джерела німецької філософії; проблематика;

5. Філософське вчення І. Канта:

  • «доктричний» період і теорія «Канта-Лапласа» у філософії І.Канта;

- філософія критичного періоду І.Канта; «коперниканський переворот» І. Канта;

  • процес пізнання; «апріорі» та «апостеріорі» і їх роль у процесі пізнання;

  • кантівський «категоріальний імператив».

6.Філософська система і метод Г.Гегеля:

  • об’єктивний ідеалізм Г.Гегеля;

  • основні стадії саморозвитку Абсолютної ідеї за Г.Гегелем; діалектика гегелівської системи;

  • основні закони діалектичного розвитку Г.Гегеля.

7. Антропологічний матеріалізм філософії Л.Фейєрбаха:

  • антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха; розуміння сутності людини;

  • відношення Л.Фейєрбаха до релігії;

  • основні ідеї німецької класичної філософії, і їх прогресивність.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. Складіть словник понять: механіцизм, субстанція, сенсуалізм, індукція, дедукція, емпіризм, раціоналізм, деїзм, апостеріорі і апріорі, антиномії.

Завдання 2.. Як розуміти декартівську аксіому: «У всьому належить сумніватися» і висновок: «Я мислю, отже, існую» («Cogito ergo sum»)?

Завдання 4. І.Кант писав: «Дій так, щоб ти завжди ставився до людства і в своїй особі, і в особі будь-кого іншого лишень як до мети, і ніколи б не ставився до нього як до засобу». Як Ви вважаєте, в чому полягає гуманістичний зміст даного висловлювання Канта?

Завдання 5. Дайте відповідь на запитання.
Чи буде моральним торговець, чесність якого обумовлена його інтересом - з точки зору І. Канта. Яким законом має керуватися людина?
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Прокоментуйте висловлювання Ф. Бекона і Р. Декарта.
• «Ліки бувають гірше хвороби».
• «Читання робить людину знаючою, бесіда - спритною, а звичка записувати - точною».
• «Чим менша заслуга, тим голосніша похвала».
• «Для того, щоб удосконалювати розум, треба більше розмірковувати, ніж заучувати».

Завдання 2. Прокоментуйте висловлювання І. Канта.
• «Тільки радісне серце здатне знаходити задоволення в добрі»;
• «Людина може стати людиною тільки шляхом виховання. Вона - те, що робить з неї виховання»;
• «Роби тільки відповідно до такої максими, керуючись якою ти в той же час можеш побажати, щоб вона стала загальним законом».
Теми презентаційних доповідей

1.Філософська система Г. Гегеля. Розробка теорії діалектики.

.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

1. Характерні риси, емпіризму та раціоналізму.

2. В чому значення раціоналістичної методології?

3. Яким чином наукова революція позначилась на філософії Нового Часу?

4. Чому проблеми теорії пізнання вийшли на перший план у філософії Нового Часу?

5. В чому суть принципу індукції за Ф.Беконом?

6. Розкрийте позицію Р.Декарта в його твердженні: «Я мислю – отже, я існую».

7. Чи можна рахувати метод дедукції Декарта строго науковим?


Рекомендована література


  1. Синицына А.В. Философия: учебное пособие для иностранных студентов.-Львов, 2014.

  2. Філософія [Текст] : підручник / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". - Х. : Право, 2013. - 431 с.

  3. Філософія [Текст] : навч. посіб. / Я. Козьмук, О. Задубрівська ; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Рута, 2012. - 139 с.

  4. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010 Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

  5. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник. – К., 2004

  6. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник.– Івано-Франківськ, 2004.

  7. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник – К., 2004.

  8. Філософія. Навчальний посібник / За ред.. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003.

  9. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002.

  10. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001.

  11. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001.

  12. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000.

  13. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. - К., 1999.

  14. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997

  15. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.

  16. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.1. . – К., 2003.



Тема: «Сучасна світова філософія»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: осмислити своєрідність розвитку західної філософії; ознайомитись із змістом філософських вчень, що започаткували нові напрями і течії у світовій філософії.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ:

1. Особливості філософського мислення у ХІХ – на поч. ХХ ст.:

  • некласична філософія і передумови її виникнення;

  • відмінності класичної і некласичної філософії;

  • напрями західної філософії (ірраціоналістичний і раціоналістичний).

2. Ірраціоналізм. «Філософія життя»:

  • поняття життя в некласичній філософії;

- поняття «життя» та «воля до життя» у філософії А.Шопенгауера;

- А.Шопенгауер як теоретик «всесвітнього песимізму»;



  • Ф.Ніцше і його біологічно-натуралістичне трактування «філософія життя»;

  • поняття «воля до влади» і позиція до релігії та культури.

3. Фрейдизм:

  • структура людської психіки за З.Фрейдом;

З наведеного фрагменту (див.«Самостійна робота» завд. №3,4) визначте:

    • структуру людської психіки за З.Фрейдом;

    • особливості функціонування і взаємин свідомого й несвідомого у людині

  • роль несвідомого у проявленні неврозів;

  • теорія сновидінь та психоаналізу.

4. Позитивізм і його напрями:

  • проблематика та періодизація позитивізму;

  • раціоналізм позитивізму О.Конта;

  • заслуги неопозитивізму.

5. Екзистенціоналізм як філософія буття та існування людини:

  • проблематика та структура екзистенціоналізму;

  • абсурд людського життя в екзистенціоналізмі;

  • проблема свободи людини та її переживань у творчості екзистенціоналістів (М.Хайдегер, А.Камю, Ж.-П.Сартр, Н.Бердяєв та інших).

6. Філософська антропологія:

  • причини виникнення філософської антропології;

  • антропологічний переворот в філософії;

  • біологічний і функціональний напрям.

7. Релігійна філософія:

  • персоналізм;

  • релігійна філософія протестантизму;

  • неотомізм: погляд на людину, історичний процес;

  • тейярдизм.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: ірраціональне, раціональне, несвідоме, психоаналіз, парадигма, феномен, абсурд, верифікація, позитивізм, махізм, неопозитивізм, постпозитивізм, екзистенція, біологізм, соціалізаторство.

Завдання 2. Наведіть приклад прояв у прихованої (сублімованої) енергії через сновидіння.

Завдання 3. Уважно прочитайте фрагмент із твору З.Фрейда.

«У нашій психіці, що розуміється нами як апарат, утворений із кількох... ділянок, ми відокремлюємо ділянку, яку називаємо власне Я, від іншої, що називається Воно. Ось це Воно є старшим за віком, а Я формувалось із нього під впливом зовнішнього світу... У Воно зосереджені наші первинні спонуки; усі процеси відбуваються у ньому несвідомо... Відносно руху між двома психічними ділянками ми припускаємо, що, з одного боку, несвідомий процесу Воно підноситься на рівень передсвідомого та приєднується до Я, а, з іншого боку, передсвідоме в Я здійснює зворотний шлях і здатне зміститися у Воно... У ході індивідуального розвитку частина стримуючих сил із зовнішнього світу переноситься всередину, що утворює в Я інстанцію, яка протистоїть в якості споглядаючої, критикуючої та заборонної іншому Я. Ми називаємо цю інстанцію Над-Я... Якщо в людині Воно підсилює прагнення потягів еротичного або агресивного плану, то... Я повинно задовольняти їх шляхом дії. Проте Я, перш ніж виконати таку вимогу задоволення, повинно враховувати тепер не лише загрози зовнішнього світу, а й протести Над-Я...».

Визначте ті сфери психіки людини, які виділяє 3.Фрейд, поясніть їх співвідношення. Який, на ваш погляд, філософський зміст присутній у цих міркуваннях засновника психоаналізу? Чи може така структура психіки грати роль у поясненні явищ творчості, немотивованої агресії?

Завдання 4. Прочитайте фрагмент із твору З.Фрейда «Я і Воно» і визначте особливості функціонування і взаємин свідомого й несвідомого у людині.

«Велике функціональне значення Я виражається в тому, що за нормальних умов йому надається влада над спонукою до руху. Відносно Воно Я схоже на вершника, котрий повинен приборкати переважаючі сили коня, з тією лише різницею, що вершник намагається здійснити це власними силами, Я ж – силами запозиченими. Це порівняння може бути продовжене. Як вершникові, якщо він не хоче розійтися з конем, часто залишається тільки вести його туди, куди йому забагається, так і Я перетворює звично волю Воно в дію, Я начебто це було його власною волею [...].

... Я є тільки змінена під прямим впливом зовнішнього світу... частина Воно... Я намагається також сприяти впливові зовнішнього світу на Воно і здійсненню тенденцій цього світу, Воно прагне замінити принцип задоволення, який повністю панує у Воно, принципом реальності».
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Прокоментуйте наступне висловлювання:

• «Талановита людина думає швидше і правильніше інших, геніальна ж людина бачить світ іншим, ніж усі остальні» (А. Шопенгауер).

• «Людині властиво понад усе цінувати і бажати того, чого вона досягти не може» (З. Фрейд).

• «Невроз - це нездатність переносити невизначеність» (З. Фрейд).

• «Для того, щоб співчувати чужим стражданням, достатньо бути людиною, але для того, щоб співчувати чужій радості, потрібно бути ангелом». ( Ж.-П.Сартр)
Теми презентаційних доповідей


  1. Психоаналіз З.Фрейда і медицина

  2. Вплив буддизму на філософію А.Шопенгауера.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

1. Спільне та відмінне між класичною та некласичною філософією.

2. Що сприяло появі “філософії життя” та які її характерні риси?

3. Що таке «екзистенція»?



4. Вплив психоаналізу на сучасне життя.
Рекомендована література

  1. Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1969. – Т. 3.

  2. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. – К., 1999. – С.52-94.

  3. Захара І. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997. – С.328-358

  4. Історія філософії: Підручник/Ярошовець В.І., Бичко І.В. – К., 2002. – С.237-306.

  5. Ларіонова В.К. Історія етичних учень. Посібник.– Івано-Франківськ, 2004. – С.96-124.

  6. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. – Львів, 2001. – С.157-204.

  7. Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2007.

  8. Подольська Є.А., Парафійник Н.І. Філософія. – Х.: Основа, 1997. – С.80-131.

  9. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За ред. М.А.Скринника, З.Є. Скринник. – Львів, 2001. – С.133-170.

  10. Причепій Є.М. Філософія: Посібник для студентів. – К., 2001. – С.108-118.

  11. Синицына А.В. Философия: учебное пособие для иностранных студентов.-Львов, 2014.- С.98-111

  12. Сілаєва Т.О. Курс лекцій. – Тернопіль, 2000. – С.26-78.

  13. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C.225-245.

  14. Сморж Я.О. Філософія: Навчальний посібник – К., 2004. – С.36-85.

  15. Татаркевич В. Історія філософії. – Львів, 1997. – Т.2.

  16. Філософія. Навчальний посібник / За ред.. Ю.В.Осічнюка. – К., 2003. – С.88-109.


Тема: «Філософська думка в Україні»

Форма заняття: семінарське.

Мета заняття: виробити цілісне уявлення про розвиток філософської думки України, зрозуміти особливості становлення української філософії, засвоїти зміст основних філософських праць українських мислителів з давніх часів до наших днів.
ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Українська філософія – органічна складова української духовної культури:

  • феномен філософської думки в Україні;

  • риси національного характеру і основні риси української філософії;

  • основні етапи періодизації української філософії і їх проблематика.

2. Філософські ідеї в культурі Київської Русі XI-XIII століть:

  • проблематика і спрямованість філософської думки «Княжої доби»;

  • філософські ідеї в перших пам’ятках давньоруської культури («Повість давніх літ», «Слово про закон і благодать» та ін.).

3. Філософія періоду Відродження в Україні:

  • духовні, культурні зв’язки доби Відродження. Гуманістичні ідеї на українському ґрунті;

  • український гуманіст Юрій Дрогобич, його погляди на світ, людину, природу;

  • творчість С.Оріховського-Роксолана;

З наведеного уривку (див. розділ «Самостійна робота», завд. № 3), з’ясуйте:

    • яку цінність С.Оріховський-Роксолан надає знанню?

    • які нові погляди на державу, форми політичного правління, місце та особисті якості правителя, значення закону демонструють наведені висловлювання?

  • Острозька академія – український навчальний заклад, зорієнтований на європейську систему навчання;

  • полеміст І.Вишенський і його внесок у розвиток української культури і філософії; проблема «Бог-людина»; погляд І.Вишенського на людину.

4. Києво-Могилянська академія, її просвітницький характер:

  • натурфілософські концепції І.Гізеля – позиція деїзму; Ф.Прокопович – переосмислення розуміння Бога, вчення про матерію;

- уявлення про людину та її моральний світ; суспільно-політичні погляди;

5. Філософія Г.Сковороди:

  • філософська система Г.Сковороди; вчення про три світи і дві натури;

  • кордоцентризм; суть духовного самопізнання за Г.Сковородою;

  • етико-гуманістична проблематика філософії Г.Сковороди; принцип «спорідненої» (сродної) праці, що визначає сенс людського буття, принцип “нерівної рівності”.

6. Романтизм як філософська концепція світобачення та його особливості в Україні:

  • особливість і проблематика українського романтизму;

  • ідея України у філософському світогляді П.Куліша; «україноцентризм» філософського мислення П.Куліша.

7. Професійно-академічна філософія в Україні XIX-XXст.:

  • раціоналістична філософія П.Лодія;

  • призначення філософії за Лодієм;

  • філософські ідеї П.Юркевича, його «філософія серця».

8. Суспільно-політичні та філософськи погляди І.Франка, В.Липинського, Д.Донцова.

Ознайомившись із фрагментом твору І.Франка (див. «Самостійна робота» завд. № 4) з’ясуйте:

  • основні принципи культурно-освітньої програми для молоді як засобу “морального переродження”;

  • виділіть окреслені І.Франком шляхи національного відродження України і перешкоди на його шляху


ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Завдання 1. За допомогою словника дайте визначення поняттям: антеїзм, кордоцентризм, аскетизм, індивідуалізм, сродна праця, нація, націоналізм, національна ідея, елітаризм, егалітаризм, прогрес, український романтизм, україноцентризм, народництво, космополітизм, соціалізм.

Завдання 2. Прокоментуйте вислови Г.Сковороди:

- «Що може бути шкідливіше, ніж людина, яка має знання найскладніших наук, але без доброго серця? Вона всі свої знання застосує на зло»;

-«Світ ловив мене, але не спіймав». Який основоположний принцип мислення він ілюструє?

Завдання 3. Робота з першоджерелом.

Уважно прочитайте два фрагменти із твору “Напучення польському королеві” видатного українського мислителя доби Відродження Станіслава Оріховського-Роксолана і дайте відповіді на запитання:



  • яку цінність С.Оріховський-Роксолан надає знанню?

  • подумайте, на чому грунтується переконання мислителя про те, що наука “саму людину зробить і правдивою, і справедливою”?

  • які нові погляди на державу, форми політичного правління, місце та особисті якості правителя, значення закону демонструють наведені висловлювання?

“Передусім знай, що не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості. Але й цього недостатньо. Треба, щоб прагнула вона до науки, яка саму людину зробить і правдивою, і справедливою. Так само й природні здібності, хоч би якими були високими, але якщо людина знехтує наукою, нічого не зробить, гідного похвали. А тому, що ніхто не зробить нічого корисного навіть у найнезначнішому мистецтві, якщо не буде вчитися”. […]

…Наші предки виховували нас так, щоб ми знали, що король вибирається для держави, а не держава існує задля короля. На цій підставі гадаємо, що держава набагато шляхетніша й достойніша за короля. Закон же, якщо він є душею і розумом держави, значно кращий за непевну державу і вищий за короля. Отже, закон дорівнює королеві і навіть кращий і набагато вищий за короля.

А тепер поясню тобі, що таке закон. Він, як я вже показував, сам є правителем вільної держави, але мовчазним, сліпим і глухим. Згідно з ним обирається одна людина, яку ми називаємо королем. Він — вуста, очі й вуха закону. Якби закон сам міг вислуховувати, вести бесіду, ніхто не обирав би короля, бо закон сам навчає, що треба робити. А оскільки закон цього робити не може, то вибирає собі посередника – короля. Коли ж якийсь Требоніан або один з римських рабів, наприклад Ульпіан, підлещуючись до тебе, скаже, що ти наймогутніший у своїй державі, не погоджуйся. Скажи, що у твоїй батьківщині править не людина, а закон. Отже, якщо тебе запитають: хто ти? – відповідай побожно й правдиво так: я король – вуста, очі й вуха закону, а точніше, інтерпретатор закону, який присягнувся віру в королівстві зміцнювати і нічого іншого не робити, як тільки те, що закон велить…”.

Завдання 4. Робота з першоджерелом.

Ознайомившись із фрагментом твору І.Франка «Одвертий лист до галицької української молодежі», з’ясуйте:

а) основні принципи культурно-освітньої програми для молоді як засобу «морального переродження»;

б) виділіть окреслені І.Франком шляхи національного відродження України і перешкоди на його шляху;

в) подумайте, у чому зміст ідеї нації як «живого організму», які ця концепція має переваги?

«...Перед українською інтелігенцією відкривається тепер, при свобідніших формах життя в Росії, величезна ділова задача – створити з величної етнічної маси українського народу українську націю, суспільний культурний організм, здібний до самостійного культурного й політичного життя, відпорний на асиміляційну роботу інших націй, звідки б вона не йшла, та при тому здібний на присвоювання собі в найширшій мірі і в найшвидшому темпі загальнолюдських культурних здобутків, без яких сьогодні жодна нація і жодна хоч і як сильна держава не може здійснитися.

Величезні труднощі цієї задачі стануть Вам ясно перед очима, коли подумаєте про той стан, у якому застає Україну нова доба. Без власних шкіл і без виробленої освітньої традиції, без пройнятого освітніми і народолюбними думками духовенства, без популярного і вищого письменства, яке могло би бодай на першій гарячій порі заспокоювати всі духовні потреби величезної маси, без преси, яка могла б ясно держати і систематично оборонити стяг національності та прикладеної до місцевих потреб, свобідної культурної праці, без надії на сильну фалангу цілком свідомих і на висоті сучасної освіти стоящих репрезентантів у законодавчих органах, і без міцної опори в масах народу та інтелігенції навіть для тих небагатьох репрезентантів, що побажають цілком відповісти своїй національній і культурній задачі, наша Україна готова знову опинитися в ролі ковадла, на якому різні чужі молоти вибиватимуть свої мелодії, або в ролі кролика, на якому різні прихильники вівісекції будуть виконувати свої експерименти.

...Ми мусимо навчитися відчувати себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів. І це почуття не повинно у нас бути голою фразою, а мусить вести за собою практичні наслідки. Ми повинні – всі без винятку перш за все пізнати ту свою Україну, всю в її етнографічних межах, у її теперішнім культурнім стані, познайомитися з її природними засобами та громадськими болячками і засвоїти собі те знання твердо, щоб ми боліли кожним її частковим, локальним болем і радувалися кожному хоч і як дрібному та частковому її успіху, а головне, щоб ми розуміли всі прояви її життя, щоб почували себе справді, практично частинкою його.

...Це моральне переродження, яке цілковито досягнеться, певно, не швидко, аж наслідкам праці поколінь, та до якого імпульс кожний із Вас повинен дати сам собі, власною постановою, буде першою умовою можливості тіснішої, дружнішої і продуктивнішої співпраці нашої з закордонними українцями. Якби Ви знали, мої молоді приятелі, скільки зневіри, розчарувань та знеохоти нагромадили дотеперішні відносини галичан та буковинців із Україною, скільки сорому та прикрощів робили не раз українцям наші "національні", а власне місцеві хиби - неточність, балакучість та пустомельство, брак характерності, індиферентність та моральна грубошкірість, байдужість до важливих загальних справ, а завзятість у дрібницях, пуста амбіційність та відсутність самокритики, хизування європейськими формами при основній малоосвіченості та некультурності, якби Ви знали і відчували це так, як цього вимагає теперішня хвилина, то я не сумніваюся, що в серці кожного з Вас знайшлась би моральна сила, щоб сказати собі і покласти Ганнібалову присягу: віднині докладу всякого зусилля, щоб увільнитися від цих хиб, поводитися краще, працювати пильніше над собою.

…Я бажаю тільки одного – звернути Вашу увагу, молоді приятелі, звернути увагу всієї суспільності на ту велику історичну хвилину, якої наближення відчуваємо всі. Нам доведеться змобілізувати всі свої сили, щоб задовольнити потреби тої хвилини. Та поки ще вона не надійшла, до праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими. Здобування знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і поважних мужів, повних любові до свого народу і здатних виявляти ту любов не потоками галасливих фраз, а невтомною, тихою працею. Таких мужів потребує кожна нація і кожна історична доба, моли всій нашій Україні перший раз у її історичному житті посміхнеться хоч трохи повна громадянська і політична свобода».


ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Завдання 1. Прокоментуйте наступні висловлювання Г.Сковороди:
• «Довго сам вчись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і художествах плодом є правильна практика » (Г. Сковорода).
• «Не той дурний, хто не знає, але той, хто знати не хоче» (Г. Сковорода).

Теми презентаційних доповідей

1. Етичні ідеї у творі Володимира Мономаха «Повчання дітям»

2. Ідейні засади чинного націоналізму Д.Донцова.

3. Суспільно-політичні погляди В.Липинського.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке національна філософія?

2. Характерні риси і особливості української філософії.

3. Назвіть основні етапи розвитку філософської думки на Україні і їх проблематику.

4. Хто такі полемісти?

5. В чому основні засади філософії Г.Сковороди? Проблема щастя і сенсу життя в творчості Г.Сковороди.

6. «Філософія серця» П.Юркевича. У чому її суть.

7. В чому суть «української ідеї». Хто з українських філософів займався її розробкою?



8. Що таке «поступ» за І.Франком?



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал