Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання філологічного факультету спеціальностей 030301 „Журналістика", 030303 „Видавнича справа та редагування"




Сторінка1/4
Дата конвертації30.11.2016
Розмір0.49 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І. І. МЕЧНИКОВА
ІНСТИТУТ МАТЕМАТИКИ, ЕКОНОМІКИ ТА МЕХАНІКИ


Н. В. Артюхіна



ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання філологічного факультету спеціальностей
6.030301 - „Журналістика”,
6.030303 - „Видавнича справа та редагування”








Одеса
ОНУ
2014



УДК 159.9(075.8)
ББК 88.3я73
А 867
Рекомендовано до друку Вченою радою ІМЕМ.
Протокол № 1 від 19 вересня 2013р.



Рецензенти:

З. О. Кіреєва - доктор психологічних наук, зав. кафедри загальної психології та психології розвитку особистості ОНУ імені І. І. Мечникова;

М. А. Крюкова - кандидат психологічних наук, доцент кафедри диференціальної і спеціальної психології ОНУ імені І. І. Мечникова.




Артюхіна Н. В.
А 867

ЗАГАЛЬНА
ПСИХОЛОГІЯ: Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форми навчання філологічного факультету спеціальностей 6.030301 - „Журналістика” та
6.030303 - „Видавнича справа та редагування” / Н. В. Артюхіна
Одеса:
«Одеський національний університет
імені
І. І. Мечникова», 2014 – 62 с.

УДК 159.9(075.8)
ББК 88.3я73

© Н. В. Артюхіна, 2014
© Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014

3
ВСТУП


В методичних рекомендаціях до курсу „Загальна психологія” для студентів філологічного факультету розкриваються основні питання загальної психології: предмет, стан, структура, завдання і методи сучасної психології, пізнавальні психічні процеси особистості, її діяльність, спілкування, міжособистісні відносини в групах.
Основна мета курсу полягає в формуванні у студентів відділень
„журналістика” й
„видавнича справа та редагування” фундаментальних знань про розвиток механізмів психіки, виникнення і розвиток людської свідомості, про існуючі в загальній психології концепції особистості, типи темпераментів, особливості поняття „характер”, а також про мотиваційну сферу та емоційно- вольові якості особистості, їх проявлення у діяльності та спілкуванні, формування самосвідомості і поняття про життєвий шлях особистості.
На підставі вивчення курсу студенти повинні усвідомити основі поняття, вміти аналізувати різні підходи, які існували в науці з кола проблем загальної психології, мати уявлення про структуру особистості, про розвиток психіки і свідомості в філо- і онтогенезі , самостійно працювати з науковими джерелами. Особлива увага приділяється аналізу викладених понять з боку їх причетності до діяльності журналіста або видавця.
Основною формою вивчення студентами курсу „Загальна психологія” є відвідування лекцій, які охоплюють своїм змістом сутність основних питань загальної психології, а також самостійна робота студентів по опрацьовуванню рекомендованої літератури.


4
РОЗДІЛ І
Визначення психології як науки (теми 1-3)

Тема 1
Предмет, методи, завдання та основні принципи
психологічної науки. Психіка і свідомість
Взаємозв’язок психології з іншими науками

Ключові слова
Психологія, психіка, механізми психіки, психічні явища, психічна активність, психічні властивості, психічні процеси, психічне відображення, свідомість, самосвідомість.
Основні питання теми
Психологія як наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини. Предмет загальної психології як найскладніша сфера життєдіяльності людини. Психічні факти.
Психічні явища. Активність - вирішальна властивість психіки.
Психічне відображення. Механізми психіки людини. Їх основні форми та функції. Методи психологічної науки. Основні завдання психологічної науки. Основні принципи психологічної науки.
Свідомість і самосвідомість та їх культурно-історична обумовленість.
Значення психіки в житті і діяльності людини. Місце психології в системі наук. Основні галузі психологічної науки.
Знайомство студентів з загальною психологією починається з чіткого визначення її предмету. Студенти повинні засвоїти, що загальна психологія це наука, яка вивчає факти, закономірності й механізми психіки. Вона також вивчає процеси активного відображення людиною об’єктивної дійсності в формі відчуттів, сприймань, мислення, почуттів та інших процесів явищ психіки. Іншими словами, психологію можна визначити як науку про закономірності й функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності.
Студентам слід розумітися у механізмах психіки людини. Слід звернути увагу на суб’єктивний характер психічного відображення, яке в процесі діяльності постійно поглиблюється, розвивається та

5 удосконалюється. Також студентам відділень „Журналістика” та
„Видавнича справа” слід звернути особливу увагу на таку форму втілення як творіння самого себе, яке відбивається у розвитку душевних і духовних потенцій, а також в усуванні різних форм відчуження.
Студенти повинні знати і розумітися в основних принципах психологічної науки, які представляють собою фундамент загальної психології. Також вони повинні чітко розрізняти поняття „свідомість”
і „самосвідомість”. Так, „свідомість” – це вищий рівень відображення людиною дійсності, її подання в якості узагальнених образів і понять, а „самосвідомість” – це усвідомлення за допомогою мови себе самого, свого відношення до природи, інших людей, своїх дій та вчинків, своїх думок, переживань та різних психічних якостей.
При узагальнені теоретичних знань по даній темі студенти повинні мати на увазі, що:
1. Психічне життя, свідомість і діяльність особистості завжди виникають у єдності. Ця єдність виявляється в цілеспрямованій діяльності людини, в її відношенні до інших і до себе, в її різноманітних пізнавальних, емоційних та вольових реакціях.
2. Людина – цілісний організм. Ця цілісність взаємодії з середою забезпечується передусім вищим відділом центральної нервової системи – корою великих півкуль головного мозку, яка інтегрує всю діяльність організму і керує нею.
Для покращення засвоєння предмету психології студентам надається його графічне зображення (за Максименко С. М.).
ПСИХІКА
Психічні процеси

Емоційно- Пізнавальні
вольові
почуття відчуття
воля сприймання
емоції мислення
пам’ять
увага
уява

мовлення

Психічні стани
радість
розчарування
гнів
печаль
туга
стійкий інтерес
творчій підйом
сумніви
апатія
Психічні
властивості

темперамент
здібності
характер

6
Рівень теоретичного знання
Студенти повинні знати основні психологічні поняття, які подані в даній темі, чітко розумітися у предметі, методах, завданнях та принципах загальної психології, знати основні механізми психіки, їх значення, функції та форми.

Рівень практичних навичок
Студенти повинні вміти обґрунтовувати основні принципи загальної психології, її зв’язок з іншими науками в системі наук про людину, наводити приклади розвитку свідомості в культурно-історичному процесі.
Самостійна робота
Самостійно опрацювати питання

Охарактеризуйте предмет загальної психології.

Яке місце займає загальна психологія в системі сучасних наук?

Чим відрізняються поняття „свідомість” і „самосвідомість”?

Охарактеризуйте основні принципи психології.

Яку роль грає така властивість психіки, як активність?

Охарактеризуйте основні механізми психіки та їх значення в житті людини.
Теми рефератів
1. Психологія і журналістика. Точки зіткнення.
2. Обґрунтування конкретного прикладу розвитку свідомості і самосвідомості в культурно-історичному процесі.
3. Проблема творіння самого себе в діяльності журналіста (видавця).



7
Тема 2
Основні етапи становлення психології як науки
Основні психологічні школи і напрямки

Ключові слова
Душа, свідомість, поведінка, біхевіоризм, необіхевіоризм, психоаналіз, гештальтпсихологія, генетична психологія, гуманістична психологія, структурна психологія, психологія установки, психологія діяльності.
Основні питання теми
Психологія як наука про душу. Психологія як наука про свідомість.
Психологія як наука про поведінку. Психологія як наука, яка вивчає факти, закономірності і механізми психіки. Наукові внески українських та російських вчених в розвиток психологічної науки.
Основні психологічні школи і напрямки. Біхевіоризм та необіхевіоризм. Психоаналіз. Гештальтпсихологія. Генетична психологія. Гуманістична психологія. Структурна психологія.
Психологія установки. Діяльнісний підхід.
Студенти повинні усвідомити, що історичний поступ психології знайшов відбиток у працях багатьох поколінь учених, різних епох і країн. Загалом його можна викласти у вигляді сукупності різноманітних поглядів на сутність психіки та результатів її пізнання.
Проте значно цікавіше простежити логіку цих поглядів – закономірність їх виникнення та розвитку.
На цій підставі студентам треба знати 4 основних етапи в розвитку психології:
1 етап – психологія як наука про душу;
2 етап – психологія як наука про свідомість;
3 етап – психологія як наука про поведінку;
4 етап – психологія як наука, що вивчає факти, закономірності та механізми психіки.
Студенти мають прийняти до уваги, що предмет психології, його усвідомлення, неодноразово змінювався на протязі розвитку людського суспільства і був обумовлений відповідним розвитком суспільних відношень.
Особливу увагу при вивченні теми необхідно звернути на різноманітність психологічних шкіл, які відбивають напрямки

8 розвитку психологічної науки. При цьому студенти повинні виділяти два глобальних напрямку, протилежних за своїм підходом до предмету психології: біхевіоризм (вивчає зовнішні прояви психічної діяльності – поведінку) та психоаналіз (розглядає психічне життя людини як багаторівневе психічне явище, глибинним рівнем якого є несвідоме, тобто спрямовується на вивчення внутрішніх проявів психічної діяльності).
Студенти мають знати основні положення теорій середнього рівня.
Вони повинні усвідомлювати, що в сучасній психологічній науці дуже багато різних напрямків різних рівнів, яким притаманний еклектизм, тобто в одній теорії можуть поєднуватись різні основи.

Рівень теоретичного знання
Студенти повинні знати основні історичні етапи в розвитку психології; як змінювався її предмет, які вчені працювали в ці періоди.
Вони повинні орієнтуватися в напрямках сучасної психології, мати уявлення про досягнення вітчизняних вчених, їх внесок в розвиток психологічної науки.

Рівень практичних навичок
Студенти повинні розрізняти підходи до предмету психологічної науки, вміти аналізувати історичний і сучасний погляди на нього, визначати його обумовленість.

Самостійна робота
Самостійно опрацювати питання:

етапи розвитку психології;

внески вітчизняних вчених в розвиток психологічної науки;

основні психологічні школи і напрямки.

Теми рефератів
1.
Аналітичний підхід в психології та журналістиці.
2.
Психологія часу і закономірності його переживання в психіці
індивіду.
3.
Історична психологія як метод дослідження особистості в культурно-історичному просторі.


9
Тема 3
Проблема розвитку в психології. Виникнення психіки
Розвиток механізмів психіки. Розвиток психіки в філогенезі
Виникнення і розвиток людської свідомості

Ключові слова
Подразливість, чуттєвість, тропізм, інстинкт, інтелектуальна поведінка, свідома діяльність, дифузна нервова система, гангліарна нервова система, трубчата нервова система.
Основні питання теми
Два основних філософських підходи до розуміння природи і психіки. Розвиток механізмів психіки в еволюційному процесі. Етапи розвитку нервової системи як механізму поведінки і психічної діяльності. Виникнення і розвиток людської свідомості. Передумови виникнення. Історичний розвиток. Особливості історичного розвитку свідомості.
Студенти повинні розуміти, що виникнення і розвиток психіки – найскладніший процес. Існують два різних філософських розуміння природи і проявлення психіки: матеріалістичне і ідеалістичне.
Ідеалістичний підхід убачає початок психічного в понятті „духовна енергія”, ототожнюючи її з „внутрішньою стороною” матерії, і веде передісторію психічного з незапам’ятних часів, які іменуються
„преджиття”. Тут психічна енергія протистоїть фізичній сполучаючись з нею. Основне положення ідеалістичного підходу – життя на Землі зародилось уперше завдяки згущенню в матерії психічної енергії. Матеріалістичне пояснення цього питання базується на досягненнях біології та історії. Тут виникнення психіки розглядається як результат довготривалого розвитку матерії.
Вивчаючи тему, студенти повинні розрізняти поняття подразливість і чуттєвість. Так, „подразливість” розуміє під собою здатність живого організму реагувати на діяння біологічно значимих
(біотичних) впливів, вона характерна для елементарній рослинній стадії розвитку життя. Що до „чуттєвості”, то вона є, за висловлюванням А. Н. Леонтьєва, прикметою виникнення психіки.
„Чуттєвість – це здатність деяких живих організмів сприймати подразники, які володіють сигнальною функцією по відношенню до подразника, який має пряме біологічне значення.”

10
Студенти мають розрізняти види нервової системи як механізму поведінки і психічної діяльності, а також стадії розвитку психіки.
Особливу увагу слід приділити саме виникненню і розвитку людської свідомості. При цьому слід ураховувати два факти. Перший – спадкова природа людини сама по собі не визначає психічного розвитку особистості, але грає певну роль у формуванні психічних властивостей. Другий – зміст і характер психічних процесів і властивостей визначається не будовою організму, а предметним світом, який стимулює діяльність і відбивається людиною.
Рівень теоретичного знання
Студенти повинні знати основні етапи в еволюції психіки і її механізмів; чітко розумітися у рівнях розвитку нервової системи і рівнях психічного відображення.
Вони повинні орієнтуватися в проблемі розвитку поведінки у філогенезі, мати уявлення про різні погляди на проблему виникнення психіки.
Рівень практичних навичок
Студенти повинні розрізняти передумови виникнення людської свідомості, вміти аналізувати проблему її історичного розвитку.

Самостійна робота
Самостійно опрацювати наступні питання.

В чому полягає гіпотеза французького біолога, антрополога і гуманіста Пьєра Тейяра де Шардена (См. Пьер Тейяр де Шарден.
Феномен человека. Преджизнь. Жизнь. Мысль. М., 1987.)

Яку роль відіграє спадковість?

В чому полягає сутність відмінностей психіки тварини і людини.

Теми рефератів
1. Стадії і рівні розвитку психіки й поведінки тварин (за О.М.
Леонтьєвим і К.С.Фарбі).
2. Співвідношення поміж інстинктивними та індивідуально набутими формами поведінки тварин.

11
РОЗДІЛ ІІ
Проблема особистості в сучасній психології (теми 4-5)
Індивідуально - психологічні особливості особистості (теми 6-7)
Психологічні сфери особистості (теми 8-13)

Теми 4 -5
Загальний погляд на особистість

Ключові слова
Індивід, особистість, індивідуальність, структура особистості, біологічна підструктура, соціальний досвід, направленість, активність, мотив, інтерес, ідеали, переконання, навички, цілі, установки, рівень домагань, самооцінка, фрустрація, соціальна роль, соціальний статут, егоідентичність, механізми психологічного захисту: витискування, конверсія, раціоналізація, проекція, екстерналізація, інтерналізація.

Основні питання теми
Концепції особистості в загальній психології. Співвідношення понять
„людина”, „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”. Структурний аналіз особистості. Біологічне і соціальне в структурі особистості.
Соціальний статут і соціальні ролі. Поняття про егоідентичність. „Я–
образ” і „Я–концепція”. Самооцінка особистості. Механізми психологічного захисту.
Розглядаючи питання „Концепції особистості в загальній психології”, студенти повинні ретельно опрацювати тему 2. Слід звернути увагу на те, що кожна з шкіл по своєму окреслювала коло проблем особистості, при цьому ці проблеми формувалися у відповідності до поглядів науковців на предмет психології взагалі.
Вивчаючи співвідношення понять „людина”, „індивід”,
„особистість”, „індивідуальність”, студенти повинні знати, що в психології широко використовуються близькі, але не тотожні поняття. Саме тому слід чітко розрізняти об’єми цих понять. Так,
людина – це насамперед біологічна істота, яка належить до класу ссавців виду HOMO SAPIENS. Людина – істота суспільна. Вона носій свідомості. Вершиною розвитку свідомості є самосвідомість людини.
Індивід це окрема жива істота, представник біологічного роду. Щодо

12 поняття „особистість”, то в психології існує понад 100 її визначень.
Але взагалі об’єм поняття особистість вужче, ніж об’єм поняття
„людина”. Особистість можна визначити як діяча суспільного розвитку, свідомого індивіда, який займає певне становище в суспільстві й виконує певну суспільну роль. Що до поняття
„індивідуальність”, то його визначення може бути таким:
індивідуальність – це людина, яка характеризується з боку своїх суспільно – значущих відмінностей від інших людей; це своєрідність психіки і особистості індивіду, її неповторність. Отже
індивідуальність може проявлятися в інтелектуальній, емоційній і вольовій сферах.
Студенти повинні розумітися в розгляді питань про особистість як про структуру і систему взаємозв’язаних та взаємодоповнюючих елементів. Вони повинні знати атрибути, які висуває структурний аналіз в якості основних характеристик особистості як психологічного феномену, розумітися на питаннях співвідношення біологічного і соціального в структурі особистості.
Студенти повинні усвідомлювати, що особистість, яка розвивається, підлягаючи соціалізації в її конкретно–історичній формі, інтеріорізуючи елементи культури і досвід поколінь, несе в собі органічну і обмежуючу сукупність соціальних відносин, яка обмежується соціальний статутом і соціальною роллю. Студенти повинні чітко розрізняти і розумітися в цих поняттях, знати види ролей і від чого залежать їх діапазон та кількість.
Студенти також повинні знати визначення і наповненість понять егоідентичність, „Я–концепція”, розумітися у компонентах „Я–
концепції”, знати визначення поняття „самооцінка”, від чого вона залежить і чому піддається захисту, розумітися у механізмах психологічного захисту.

Рівень теоретичного знання
Студенти повинні знати загальнонауковий погляд на проблему особистості, чітко розрізняти поняття „людина”, „індивід”,
„особистість”, „індивідуальність”, розумітися у структурному підході до вивчення особистості.

13
Рівень практичного знання
Студенти повинні вміти розрізняти поняття „соціальна роль” і
„соціальний статут”, „Я-концепція”, „самооцінка”, наводити власні приклади, розумітися у механізмах психологічного захисту.

Самостійна робота
Самостійно опрацювати наступні питання.

Охарактеризуйте поняття „людина”, „індивід”, „особистість”,
„індивідуальність”.

Чим відрізняються біологічний і соціальний компоненти в структурі особистості?

Від чого залежить самооцінка особистості?

Охарактеризуйте поняття „егоідентичність”. В чому її позитивне значення?

Охарактеризуйте механізми психологічного захисту.

Теми рефератів
1. Характеристика соціального статуту і соціальної ролі „журналіст”
(„видавець”).
2. Важливість адекватної самооцінки у діяльності журналіста і видавця.




14
Тема 6
Самосвідомість особистості та її життєвий шлях

Ключові слова
Свідомість, самосвідомість, особистість, життєвий шлях, самоздійснення особистості, вікові етапи, вікові кризи

Основні питання теми
Поняття про самосвідомість особистості. Особливості самосвідомості і умови її розвитку. Самосвідомість і життєвий шлях.
Поняття про вікові етапи та вікові кризи. Поняття про зони актуального й найближчого розвитку. Життєвий шлях як самоздійснення людини. Володіння життєвими цілями як умова збереження психічного здоров’я особистості.
Остання тема курсу присвячена питанням розвитку самосвідомості особистості, як конкретної історичної істоти. Перш за все студентам рекомендується ретельно опрацювати теми 1, 3, 4, 5.
Студенти мають усвідомити, що специфіка людського життя перебуває в її історичній природі, яка розуміється як включення
індивідуального життя в історичний процес. Процес становлення людської особистості має в собі як невід’ємний компонент формування її свідомості і самосвідомості.
Студенти повинні звернути увагу на те, що самосвідомість – це не початкова даність, яка притаманна людині. Вона не має своєї відокремленої лінії розвитку, але формується в процесі реального піднесення. Дуже доречним буде усвідомлення висловлювання
С. Л. Рубінштейна, який пише про самосвідомість, як про наслідок розвитку свідомості особистості: „В ході розвитку, по мірі того як людина набуває життєвого досвіду, перед нею не тільки відкриваються все більш нові сторони буття, але й відбувається більш або менш глибоке переосмислення життя. Цей процес переосмислення, який проходить через усе життя людини, утворює саме заповітне: основний зміст її єства, визначає мотиви її дій і внутрішній смисл тих задач, які вона розв’язує у житті”.
Студенти повинні знати, що розвиток самосвідомості проходить ряд ступенів – від наївної необізнаності відносно самої себе до все більш поглибленого самопізнання, яке потім поєднується з все більш визначеною самооцінкою, яка іноді коливається. В процесі розвитку

15 самосвідомості центр ваги все більш переноситься від зовнішньої сторони особистості до її внутрішньої сторони, від більш або менш випадкових рис до характеру в цілому. З цим пов’язане усвідомлення
– іноді перебільшене – своєї своєрідності та перехід до духовних,
ідеологічних масштабів самооцінки. В результаті людина самовизначається як особистість на більш високому рівні.
Студенти мають знати, що реальна історія розвитку самосвідомості нерозривно пов’язана з реальним розвитком особистості і основними подіями її життєвого шляху. Для того ж, щоб зрозуміти значення будь-якого періоду життя особистості, потрібно розглядати його з цілісною структурою життєвого циклу, враховувати найближчі та віддалені його наслідки для розвитку особистості. Отже, враховуючи цей факт, студентам потрібно звернути увагу на питання про вікові етапи і вікові кризи особистості.
Студенти повинні знати, що під поняттям „віковий етап” розуміють певний проміжок часу, в якому психічні процеси являються відносно стабільними, а зміни, які відбуваються, носять переважно кількісний характер. Це той проміжок часу, коли у людини наочно не спостерігається нових змін. Що до вікових криз, то це відносно короткі періоди в житті людини, підчас яких в її психічному житті виникають нові зміни, тобто трансформація психічної діяльності носить якісний характер.
Студенти мають усвідомити, що в рамках кожного вікового етапу існує актуальний рівень розвитку. Це сполучення психічних процесів, які до кінця конкретного етапу досягають свого найбільш повного розвитку. Наприклад: у дитини до 3-х років повністю формується гра з предметами.
Окрім цього існує поняття зони найближчого розвитку
(Л. С. Виготський). Це ті риси або початки психічних процесів, які стануть актуальними у віковий період, який буде наступним, а на цьому етапі вони існують як рудиментарні. В якості прикладів вікової періодизації студентам рекомендується приділити особливу увагу роботам Л. С. Виготського, Ш. Бюлер, С. Л. Рубінштейна та
Е. Еріксона. Доречно згадати, що за Е. Еріксоном розвиток особистості – це формування її егоідентичності, тобто суб’єктивного почуття безперервної самототожньості (теми 4-5). Еріксон не тільки

16 виділив основні стадії розвитку особистості, але й указав на їх основні проблеми. Так,
1 стадія (до 1,5 р.) – розвиток основ довіри (основні проблеми довіра – недовіра);
2 стадія (1,5 – 4 р.)– розвиток автономності (основні проблеми –
розвиток автономності або недовіра до власних сил);
3 стадія (4 – 6 р.) – вік гри (основні проблеми – ініціатива або провина);
4 стадія (6 – 12 р.) – шкільний вік (основна проблема – працелюбство або почуття неповноцінності);
5 стадія (12 – 18 р.) – юність (основна проблема – формування егоідентичності або ролева сплутаність);
6 стадія (18-25 р.) – молодість (основна проблема – інтимність або ізоляція);
7 стадія (25-50 р.) – середній вік (основна проблема - творчість або застій);
8 стадія (більш 50 р.) – зрілий вік. (основна проблема – егоінтеграція (мудрість) або відчай перед обличчям смерті).
Студенти мають розуміти, що життєвий шлях людини – це самоздійснення, всебічна реалізація „самої себе”, коли цінності і цілі, до яких прямувала людина свідомо або несвідомо, отримали адекватну реалізацію. Повнота, ступінь здійснювання себе залежить від здатності індивіда ставити такі цілі, які адекватні його внутрішній суті. Така здатність називається самовизначенням. Чим зрозуміліше людині її покликання, тобто чим чіткіше виражено її самовизначення, тим вірогідніше її самоздійснення.
Студенти повинні знати, що становлення цільових структур є визначним в індивідуальному розвитку і його можна зрозуміти, якщо вивчати його основні закономірності і динаміку цілей життя особистості.
Студентам слід розуміти, що володіння життєвими цілями є умовою збереження психічного здоров’я особистості. Причиною неврозів виступають не тільки сексуальні проблеми (З. Фрейд) і почуття неповноцінності (А. Адлер), але й недолік спрямованості, самовизначення (Ш. Бюлер). Отже знайдена ціль у житті призводить до інтеграції особистості.



17
Рівень теоретичного знання
Студенти повинні знати смисл основних понять теми, розуміти як пов’язані поміж собою розвиток самосвідомості і життєвий шлях особистості, в чому полягає сутність життєвого шляху особистості.

Рівень практичних навичок
Студенти повинні вміти аналізувати різні вікові етапи і вікові кризи, наводити власні приклади що до проявлення вікових етапів і вікових криз.
Самостійна робота
Самостійно опрацювати питання.
- В чому різниця між поняттями про „свідомість” і „самосвідомість” особистості?
- Чи можна говорити про те, що більша та віддалена життєва ціль особистості повніше за все характеризує її сутність?
- Які фактори обумовлюють розвиток особистості?
- Чи можна прискорити психічний розвиток особистості?
- Чи може у людини з адекватною самооцінкою виникнути стан фрустрації?
- Охарактеризуйте поняття „життєвого шляху людини”.

Теми рефератів
1. Життєвий шлях як самоздійснення людини за роботами Ш. Бюлер.
2. Самоздійснення в роботі журналіста (видавця).






18


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал