Методичні рекомендації для самостійної роботи та виконання контрольних робіт для студентів усіх спеціальностей заочної форми



Pdf просмотр
Сторінка2/6
Дата конвертації11.01.2017
Розмір0.98 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6
Тема 3. Вентиляція виробничих приміщень

Вентиляція як сукупність заходів і засобів, що забезпечують розрахунковий повітрообмін у приміщеннях чи інших спорудах. Види вентиляції. Організація повітрообміну, кратність повітрообміну, повітряний баланс.
Природна вентиляція. Інфільтрація та аерація, область їх застосування.
Переваги над штучною вентиляцією, недоліки. Елементи системи аерації, її теоретичні основи.
Штучна (механічна) вентиляція, її переваги над аерацією, недоліки, системи штучної вентиляції. Конструктивні елементи систем штучної вентиляції: повітропроводи, повітророзподільна арматура, фільтри, вентилятори, калорифери.
Системи загальнообмінної припливної, всмоктувальної та припливно- всмоктувальної штучної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.
Місцеві (локальні) системи механічної вентиляції, доцільність використання, види, їх вибір, конструктивне оформлення. Теоретичні основи розрахунку систем механічної вентиляції.
Тема 4. Освітлення виробничих приміщень

Нормативні документи, значення виробничого освітлення, види виробничого освітлення, вимоги санітарних нормативів щодо їх застосування.
Основні поняття системи світлотехнічних величин: сила світла, світловий потік, освітленість, яскравість, яскравий контраст, видимість, фон.
Природне освітлення, його значення як виробничого і фізіолого- гігієнічного чинника для працюючих. Системи природного освітлення, вимоги санітарних нормативів щодо їх використання залежно від розмірів приміщень.
Нормування природного освітлення, коефіцієнт природного освітлення, розряд робіт по зоровій напрузі, їх визначення для конкретних умов. Орієнтація

13
робочих місць відносно світлових отворів. Експлуатація систем природного освітлення. Загальний підхід до проектування систем природного освітлення, етапи проектування, метод Данилюка.
Штучне освітлення. Системи штучного освітлення та вимоги санітарних нормативів щодо їх використання. Штучне освітлення: робоче, аварійне, чергове, евакуаційне, охоронне. Джерела штучного освітлення, їх типи, порівняльна оцінка, вибір. Світильники, їх призначення, основні характеристики, виконання. Нормування штучного освітлення, розряди та під- розряди робіт, їх визначення. Експлуатація систем штучного освітлення.
Контроль параметрів штучного освітлення. Загальний підхід до проектування систем штучного освітлення: метод коефіцієнта використання світлового потоку джерел світла (ламп), крапковий метод, метод питомої потужності.

Тема 5. Вібрація
Визначення поняття «вібрація». Параметри вібрації: амплітуда, віброшвидкість, віброприскорення, частота.
Логарифмічні рівні віброшвидкості. Причини вібрації: механічні, гідро-, газо- та електродинамічні.
Джерела вібрацій. Вібрація як позитивний і негативний чинник виробничого процесу. Класифікація вібрацій за походженням, локальні вібрації та вібрації робочих місць. Вплив вібрацій на організм людини, функціональні порушення окремих систем та регуляторної функції центральної нервової системи.
Вібраційна хвороба, її суб’єктивні і об’єктивні прояви залежно від виду вібрацій. Гігієнічне нормування вібрацій, параметри, що нормуються
(віброшвидкість, віброприскорення, логарифмічні рівні віброшвидкості), їх допустимі значення залежно від виду вібрації, напрямку та часу дії. Методи контролю параметрів вібрацій. Заходи та засоби колективного та
індивідуального захисту від вібрацій, безпечний режим роботи та відпочинку, медико-профілактичні заходи.
Тема 6. Шум, ультразвук та інфразвук
Визначення поняття «шум» – фізичного та фізіологічного. Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість.
Звукова потужність джерела звуку. Діапазон частот та звукового тиску, що сприймаються органами слуху людини, нижній поріг сприймання, поріг больового відчуття. Спектральна чутливість органів слуху людини. Рівні звукового тиску та рівні звуку. Класифікація шумів за походженням (механічні, гідро-, газо- та електродинамічні), за характером спектра та часовими характеристиками. Дія шуму на організм людини, зміни у функціонуванні окремих систем організму, шумові професійні захворювання. Нормування шумів за граничними спектрами та за рівнями шуму залежно від характеру робіт і характеру шуму. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади.
Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму, шляхи їх реалізації, вибір, ефективність.

14
Інфра- та ультразвук. Параметри інфра- та ультразвукових коливань: частота, тиск та інтенсивність. Джерела інфра- та ультразвукових коливань. Дія
інфра- та ультразвуку на організм людини. Нормування та контроль рівнів, методи й засоби захисту від ультра- та інфразвуку.
Тема 7. Іонізуючі випромінювання
Визначення понять «іонізуюче випромінювання» та «радіаційна безпека».
Корпускулярні та фотонні
іонізуючі випромінювання, взаємодія випромінювання із середовищем. Непружна взаємодія, іонізаційні та радіаційні втрати, взаємодія незаряджених часток із середовищем.
Проникаюча та іонізуюча здатність, поглинута та еквівалентна дози, потужність дози. Радіонукліди електронно-променеві прилади, як джерела
іонізуючих випромінювань. Внутрішнє та зовнішнє опромінення. Вплив
іонізуючих випромінювань на організм людини залежно від еквівалентної дози, потужності дози, опромінених площі поверхні та органів тіла. Соматичні та генетичні наслідки опромінювання. Променева хвороба, стадії її розвитку.
Можливі наслідки разового опромінення залежно від еквівалентної дози, абсолютно смертельні дози. Гігієнічне нормування іонізуючого опромінення, основні дозові границі (ГДД та ГД), їх значення залежно від групи критичних органів. Допустимі рівні, їх суть і призначення. Переопромінення персоналу, планування та контроль дозових навантажень персоналу. Методи та засоби захисту: екранування, захист часом, відстанню, будівельно-планувальні рішення, зонування приміщень і територій, заходи та засоби індивідуального і колективного захисту, дозиметричний контроль, використання радіопротекторів.
Не використовуване рентгенівське випромінювання, його джерела, характеристики, дія на організм людини. Розрахунок потужності експозиційної дози, нормування та контроль. Санітарні правила роботи із джерелами не- використовуваного рентгенівського випромінювання, методи захисту.
Тема 8. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
радіочастотного діапазону

Параметри полів і випромінювань. Класифікація електричних і магнітних полів та електромагнітних випромінювань за частотним спектром, їхні джерела.
Вплив на людину. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від полів: вибір оптимальних геометричних параметрів електроустановок високої напруги, екрануючі пристрої, захист часом та відстанню, виділення зон випромінювання, екрануючий одяг.
Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону: зменшенням випромінювання джерела, часом і відстанню, екрануванням, виділенням зон випромінювання, застосуванням засобів індивідуального захисту. Розрахунок екранів.
Розрахунок очікуваної інтенсивності опромінювання. Прилади та методи контролю електромагнітного випромінювання на робочих місцях.

15
Тема 9. Випромінювання оптичного діапазону
Границі випромінювань оптичного діапазону за частотою та довжиною хвилі, види цих випромінювань – інфрачервоні, ультрафіолетові, лазерні, їх природа, особливості.
Інфрачервоні
(ІЧ) випромінювання, класифікація та джерела
інфрачервоних випромінювань, їх вплив на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
Ультрафіолетові випромінювання (УФ), класифікація та джерела ультрафіолетових випромінювань, особливості дії на організм людини, нормування, заходи та засоби захисту.
Лазерне випромінювання, небезпечні і шкідливі фактори, що супроводжують роботу лазерів. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Дія лазерного випромінювання на організм людини. Принцип нормування. Апаратура і методика контролю.
Вимоги до будови та експлуатації лазерів, до приміщень, розташування та організації робочих місць. Екранування. Розрахунок екранів. Вимоги до персоналу, застосування засобів індивідуального захисту. Перша допомога при ураженні лазерним випромінюванням.
Тема 10. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення
підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами залежно від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів.
Розміри санітарно-захисних зон залежно від класу підприємств.
Підприємства, що не потребують санітарно-захисних зон, та підприємства, для яких розміри санітарно-захисних зон визначаються з розрахунку розсіювання викидів до допустимих концентрацій. Гранично допустимі викиди в навколишнє середовище, заходи по обмеженню викидів. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, споруд і будівель на промисловому майданчику, до виробничих, допоміжних і санітарно-гігієнічних приміщень. Вимоги до приміщень, де використовують особливо шкідливі речовини. Енерго- та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації.
Запитання для самостійної роботи над розділом:
1.
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
2.
Гігієнічне нормування шкідливих речовин. Гранично допустимі концентрації, гранично допустимі рівні, класи небезпечності шкідливих речовин.
3.
Мікроклімат робочої зони, вимоги до параметрів мікроклімату.
4.
Розрахунок необхідного повітрообміну в промисловому приміщенні.
5.
Природна вентиляція. Неорганізована та організована.
6.
Місцева штучна (механічна) вентиляція.
7.
Загальнообмінна вентиляція, кондиціювання приміщення.

16 8.
Основні світлотехнічні поняття та фізичні одиниці їх виміру.
9.
Джерела штучного освітлення, порівняльна оцінка.
10.
Природне освітлення, його нормування та розрахунок.
11.
Штучне освітлення, нормування, розрахунок.
12.
Вібрація, локальна та загальна. Основні параметри вібрації, нормування.
Вплив на працівника. Захист від вібрації.
13.
Шум. Фізичні параметри шуму. Сприйняття шуму людиною. Дія шуму на організм людини. Нормування шуму. Захист від шуму.
14.
Інфразвук та ультразвук. Фізичні характеристики, вплив на людину.
Захист шумливого впливу інфразвуку та ультразвуку.
15.
Іонізуюче випромінювання, джерела та види
іонізуючого випромінювання. Дія на організм людини. Захист.
16.
Електромагнітні поля. Дія електромагнітних полів на організм людини, нормування, захист.
17.
Випромінювання оптичного діапазону; ультрафіолетове; лазерне. Дія, захист.
Рекомендована література: основна [1, 2, 4, 5, 6], додаткова [1, 2, 4, 5].

Розділ 3. Основи техніки безпеки

Тема 1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та
процесів
Безпечність технологічного обладнання при монтажі, демонтажі, транспортуванні, експлуатації як функція кінематичних схем, конструкційних матеріалів і рішень, робочих параметрів, видів і параметрів енергоспоживання, систем управління, контрольно-вимірювальних засобів, раціональних ергономічних рішень. Основні вимоги безпеки до конструкції технологічного обладнання, організації робочих місць, систем управління, захисних і сигнальних пристроїв, що входять у конструкцію обладнання.
Безпечність технологічного процесу, як сума безпечності технологічного обладнання, використовуваних сировини та матеріалів, безпечності технологічних схем і операцій, безпечності організації технологічного процесу.
Усунення безпосереднього контакту працюючих з небезпечними технологічними чинниками, удосконалення технологічних процесів з метою вилучення або зменшення параметрів шкідливих і небезпечних чинників, комплексна механізація, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами, контроль технологічних параметрів, вилучення та знешкодження відходів, безпечне взаємне розташування обладнання, вибухонебезпечність, організація робочих місць з урахуванням вимог безпеки та ергономіки.
Стандартизація та сертифікація з метою забезпечення безпеки технологічного обладнання та технологічних процесів.


17
Тема 2. Безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки

Визначення «посудина, що працює під тиском». Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.
Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском.
Класифікація посудин, що працюють під тиском. Паспорт посудини. Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів. Запірна арматура, запобіжні клапани. Манометри, водовимірювальні прилади.
Розміщення посудин. Реєстрація посудин. Обслуговування посудин.
Безпека при експлуатації котельних установок. Класифікація котельних установок. Пристрої захисту і контролю для котлів, що працюють на твердому, рідкому і газовому паливі. Технічне опосвідчення котлів.
Безпека при експлуатації компресорних установок. Небезпека струменя стисненого повітря, що виривається з аварійного порушення з’єднання деталей.
Запобіжні, сигналізуючі і блокувальні пристрої. Контрольно-вимірювальна апаратура. Відвід зарядів статичної електрики.
Безпека при експлуатації трубопроводів. Групи речовин, що транспортуються по трубопроводах. Розпізнавальне зафарбування та цифрове позначення груп трубопроводів. Попереджувальні кольорові кільця. Вимоги до прокладки трубопроводів. Обладнання, прилади і арматура трубопроводів.
Гідравлічні випробування трубопроводів.
Безпека при експлуатації балонів. Класифікація балонів. Паспорт балона.
Написи на балонах, колір забарвлення, колір поперечної смуги. Випробування балонів на міцність і герметичність. Складування і транспортування балонів.
Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки. Характеристика кріогенних продуктів. Дія кріогенних продуктів на організм людини. Шкідливі
і небезпечні чинники при роботі з кріогенними рідинами. Методи безпечної роботи з кріогенними рідинами. Заходи безпеки при роботі з посудинами
Дьюара.

Тема 3. Безпека при вантажно-розвантажувальних
роботах і на транспорті
Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Класифікація вантажів залежно від небезпечності та маси одного місця. Знаки небезпеки небезпечних вантажів. Карта технологічних процесів на вантажно- розвантажувальні роботи. Механізація вантажно-розвантажувальних робіт.
Норми переміщення вантажів вручну. Правила складування вантажів. Правила переміщення спеціальних вантажів.
Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вантажопідіймальні крани, ліфти, електро- та автонавантажувачі. Небезпечні фактори, що виникають при експлуатації обладнання. Безпека конструкцій, запобіжні пристрої, контрольні прилади. Технічне опосвідчення обладнання. Статичні та динамічні випробування. Підготовка працівників.

18
Безпека внутрішньозаводського транспорту. План-схема руху транспорту
і пішоходів. Ширина проходів і проїздів. Дорожні знаки. Габарити наближення.
Обмеження швидкості руху транспортних заходів.
Безпека внутрішньоцехового транспорту. Огородження рухомих частин конвеєрів, звукова сигналізація, засоби аварійної зупинки, місця руху людей.
Позначення шляхів проїзду електрокарів, обмеження швидкості руху електрокарів, влаштування шляхів руху людей.

Тема 4. Електробезпека
Поняття «електробезпека», «електротравма» та «електротравматизм».
Електротравматизм в Україні. Особливості електротравматизму. Дія електричного струму на людину. Електричні травми місцеві та загальні
(електричні удари). Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Сила струму. Величина напруги. Опір тіла людини проходженню струму. Вид і частота струму. Тривалість і шлях протікання струму через людину.
Індивідуальні особливості людини. Допустимі значення струмів і напруг.
Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Причини електротравм: дотик до нормально струмоведучих частин, до нормально неструмоведучих частин, що потрапили під напругу внаслідок пошкодження ізоляції, виникнення електричної дуги між струмоведучими частинами і тілом людини, потрапляння в зону розтікання струму в землі.
Умови ураження людини електричним струмом. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин: в однофазній мережі змінного струму, в мережі трифазного струму з різними нейтралі трансформаторів при нормальній роботі та в аварійних випадках. Небезпека при замиканні на землю в електроустановках. Небезпека при дотику до корпусу електроустаткування, який опинився під напругою. Напруга кроку та дотику.
Вимірювання напруги дотику.
Система заходів та засобів безпечної експлуатації електроустановок: система технічних засобів, що реалізуються в конструкції електроустановок; система електрозахисних засобів; система організаційних заходів.
Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальних режимах роботи: ізоляція струмоведучих частин (робоча, подвійна), недосяжність до неізольованих струмоведучих частин, захисні огородження, блокувальні пристрої, засоби орієнтації та сигналізації, малі напруги, вирівнювання потенціалів, захисне розділення електромереж. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі частини: захисне заземлення, захисне вимикання, занулення, умови їх застосування, принципові схеми, функціонування, нормативні вимоги, практична реалізація схем.
Система електрозахисних засобів, їх класифікація за видами і рівнем захисту. Комплектування електроустановок електрозахисними засобами.
Правила застосування. Випробування.

19
Організація безпечної організації електроустановок. Вимоги до працівників. Медогляди. Навчання та інструктажі з електробезпеки.
Кваліфікаційні групи з електробезпеки. Оформлення робіт в електроустановках.
Підготовка робочого місця. Допуск до роботи. Нагляд за безпечністю робіт.
Відповідальність за безпечність робіт.
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
Запитання для самостійної роботи над розділом:
1.
Дія електричного струму на організм людини. Види електротравм.
2.
Класифікація приміщень за небезпекою електротравм.
3.
Земля як елемент електричної мережі. Напруга кроку.
4.
Фізичні основи електробезпеки: трифазна мережа ізольована від землі; чотирипровідна трифазна мережа з глухозаземленою нейтраллю.
5.
Система технічних засобів електробезпеки: ізоляція; недоступність струмоведучих частин; блокування; застосування малих напруг; захисне заземлення; занулення.
6.
Система електрозахисних засобів: ізолюючі; огороджуючі та запобіжні.
7.
Система організаційно-технічних заходів і засобів.
8.
Вимоги безпеки до генплану підприємства.
9.
Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
10.
Види систем, що працюють під тиском. Причини і наслідки аварій та вибухів установок і посудин, що працюють під тиском. Реєстрація посудин, що працюють під тиском, паспорт посудин, вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних пристроїв. Технічне опосвідчення установок, які працюють під тиском.
11.
Вимоги техніки безпеки при експлуатації котельних установок.
12.
Вимоги техніки безпеки при експлуатації балонів, колір забарвлення балонів. Складування і транспортування балонів. Безпека при експлуатації компресорних установок.

Рекомендована література: основна [1, 2, 4, 5, 9], додаткова [1, 2, 4, 5].


Розділ 4. Пожежна безпека

Тема 1. Основні поняття та значення пожежної безпеки

Основні нормативні документи, що регламентують вимоги щодо пожежної безпеки: закон України «Про пожежну безпеку», Правила пожежної безпеки в Україні, стандарти, будівельні норми та правила, відомчі нормативи.
Визначення понять «пожежа» та «пожежна безпека». Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

20
Основні причини пожеж: порушення технологічних регламентів, несправність виробничого обладнання, іскри електрозварювальних та інших вогняних робіт, необережне поводження з вогнем, порушення правил користування інструментом та електронагрівальними приладами, невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.
Статистика та динаміка пожеж і пов’язаних з пожежами травм, смертельних нещасних випадків та матеріальних збитків за останні роки в
Україні, зіставлення цих даних з аналогічними даними в інших країнах. Пожежі як соціально небезпечний фактор.
Тема 2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин

Суть процесу горіння. Теоретичні основи механізму горіння та вибуху.
Класифікація видів горіння. Повне і неповне згорання. Ламінарне і дефлаграційне горіння, вибух і детонація. Гомогенне та гетерогенне горіння.
Негорючі, важкогорючі, горючі матеріали та речовини.
Схильність до горіння та особливості горіння горючих матеріалів і речовин різного агрегатного стану: газів, рідин, твердих, пилу. Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин. Класифікація рідин, що горять, на легкозаймисті (ЛЗР) і на горючі рідини (ГР) за температурою спалаху. Класифікація аерозолів горючих речовин на вибухонебезпечні та пожежонебезпечні. Класифікація вибухонебезпечних паро- та газоповітряних сумішей за температурою самоспалаху і за здатністю передавати детонацію через зазори між фланцями (за БЕМЗ). Самозаймання, його види, необхідні умови для самозаймання, схильні до самозаймання речовини, сприяючі до самозаймання фактори.
Тема 3. Пожежовибухонебезпечність об’єкта
Пожежовибухонебезпечність об’єкта як функція пожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин, що використовуються на даному об’єкті, кількості цих матеріалів і речовин, особливостей виробництва. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю, розрахункове обґрунтування категорії вибухопожежонебезпечності приміщень. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю як фактори, що визначають основний необхідний перелік рішень по забезпеченню пожежної безпеки об’єкта. Класифікація вибухонебезпечності та пожежонебезпечності приміщень і зон у приміщеннях та за їх межами як факторів, що обумовлюють вимоги до типу виконання електроустаткування щодо вибухо- і пожежобезпеки.
Тема 4. Система попередження пожеж

Призначення системи. Концептуальні засади системи попередження пожеж. Можливість пожежі за наявності трьох факторів: горючої речовини, окислювача, джерела підпалювання. Горюче середовище як сукупність горючої речовини та окислювача. Методи запобігання формуванню горючого

21
середовища: використання негорючих та важкогорючих матеріалів і речовин, обмеження маси та об’єму горючих речовин, ізоляція горючого середовища, обмеження параметрів, що визначають горюче середовище безпечною величиною.
Методи запобігання виникненню в горючому середовищі (внесенню в горюче середовище) джерела підпалювання: використання устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел займання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу вибухонебезпечності
(пожежонебезпечності) приміщень і зон, групі та категорії вибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин і матеріалів; використання устаткування, що задовольняє вимогам електростатичної
іскробезпеки; влаштування блискавкозахисту, автоматичний контроль параметрів, що визначають джерела займання, заземлення устаткування, видовжених металоконструкцій.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал